Сучасна імміграція в Канаді: основні тенденції та особливості

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМ. Ю. ФЕДЬКОВИЧА

УДК 971:314.74

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата історичних наук

СУЧАСНА ІММІГРАЦІЯ В КАНАДІ: ОСНОВНІ ТЕНДЕНЦІЇ ТА ОСОБЛИВОСТІ

07.00.02 - Всесвітня історія

ЛУПУЛ ТАРАС ЯРОСЛАВОВИЧ

Чернівці - 1999

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі історії нового та новітнього часу Чернівецького державного університету ім. Ю. Федьковича.

Науковий керівник:

СИЧ ОЛЕКСАНДР ІВАНОВИЧ, доктор історичних наук, професор кафедри історії нового та новітнього часу Чернівецького державного університету.

Офіційні опоненти:

КОЖОЛЯНКО ГРИГОРІЙ КОСТЯНТИНОВИЧ, доктор історичних наук, професор, Чернівецький державний університет ім. Ю. Федьковича, кафедра етнології, античної та середньовічної історії;

ШИЛО В'ЯЧЕСЛАВ ЄВГЕНОВИЧ, кандидат історичних наук, старший науковий співробітник, директор центру проблем канадського федералізму Інституту США і Канади РАН (м. Москва).

Провідна організація: Інститут історії України НАН України.

Захист відбудеться "24" грудня 1999 р. о 10-00 годині на засіданні спеціалізованої вченої Ради Д 76.051.03 в Чернівецькому державному університеті ім. Ю. Федьковича за адресою: 274000, м. Чернівці, вул. Кафедральна, 2 (корпус 14).

З дисертацією можна ознайомитись в науковій бібліотеці Чернівецького державного університету ім. Ю. Федьковича (274000, м. Чернівці, вул. Лесі Українки, 23).

Автореферат розіслано "22" листопада 1999 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої Ради В.Л. Карпо.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Міжнародні міграції, тобто масове пересування людей через кордони їх компактного проживання, зміна постійного місця перебування назавжди чи на тривалий час стало на сьогодні одним із фундаментальних чинників всесвітньо-історичного значення. Варто зауважити, що коли у попередні роки головні потоки імміграції йшли у напрямку із розвинених країн у "вільні", незаселені, неосвоєні, слаборозвинені регіони планети, то тепер вони йдуть у зворотному напрямку - із менш розвинених країн до більш розвинених: із азіатських і африканських країн в Європу і Північну Америку, із Латинської Америки - у США і Канаду, із країн СНД - в Росію і Україну, із Китаю - у високорозвинені країни, Росію і країни Південно-Східної Азії і т. ін. Саме тому перспективи розвитку деяких держав іноді залежать - і значною мірою - від впливу на них імміграції. Особливо це стосується країн, де імміграція виступила неабияким фактором створення держави, спонукальною силою їх розвитку, іманентним показником соціального здоров'я суспільства. Іммігранти у новому суспільстві стають індикатором суспільного розвитку, оскільки вплив, який вони здійснюють на приймаюче суспільство, зачіпає велике коло проблем (економічне піднесення чи занепад, зустріч несхожих культур, вплив на навколишнє середовище і т.д.).

З огляду на те, що "дистанційним магнітом" для сучасних іммігрантів стають у першу чергу високорозвинені країни, міграційний рух є на сьогодні одним з найважливіших чинників у процесі осмислення історичного розвитку кінця XX-го століття. Одним із найпомітніших прикладів такого осмислення є теоретичні узагальнення і аналітичні інтерпретації імміграційного феномену в Канаді. Значення такого феномену можливо оцінити, досліджуючи наслідки імміграційних процесів на визначальні сфери суспільного розвитку: економіку, політику, демографічні процеси, культурно-етнічні взаємини. Саме оцінки і висновки науковців виокремлюють найістотніші та найважливіші риси того чи іншого історичного явища й дозволяють об'єктивно реконструювати систему взаємодіючих і взаємопов'язаних між собою основних соціальних компонентів, що визначають характер суспільного розвитку.

Імміграційна проблематика в тому чи іншому аспекті не оминула уваги жодного з науковців, які працюють у сфері канадознавства. Їх оцінки впливу і наслідків імміграції для Країни кленового листка є іноді діаметрально протилежними. Однак, концептуальні положення сучасних підходів канадознавців до висвітлення міграційних процесів мають чіткі методологічні рамки і науково виважений категорійний апарат. Передусім це слід віднести до течій, кожна з яких дотримується методологічних принципів, які з теоретичних засад конфліктології, біхевіоризму, постмодернізму, соціально-психологічного аналізу намагаються висвітлити і охопити процес імміграції в межах своїх методологічних постулатів.

Та все ж слід зауважити, що іноді дослідники, зосереджуючи аналіз на одному аспекті імміграції, переносили свої висновки на весь імміграційний рух як такий, цим самим спотворювали і не відбивали багатоманітності процесу імміграції.

Актуальність обраної теми обумовлюється ще й тією обставиною, що використання різноманітних методологічних підходів породило таке негативне явище, як вузькість досліджуваних проблем. Як наслідок, наявна неспроможність у певних наукових дослідженнях побачити явище імміграції в усьому його розмаїтті, складності, багатогранності. Тому не дивно, що багато набутків канадознавства піддаються гострій критиці, як такі, що вивчають виключно вузькі поняття, а значить представники конадазнавчої науки не зуміли оцінити канадський історичний досвід, набутий в процесі здійснення імміграційної політики.

Нинішнє загострення міжнаціональних відносин у колишніх республіках СРСР спричинило міждержавні міграції на теренах СНД, в тому числі і значний потік мігрантів в Україну. Міграційні процеси є вельми специфічною частиною суспільних відносин, так як переплітаються з багатоманітними факторами суспільного життя сучасної України: географічними, економічними, соціально-класовими, культурно-побутовими, психологічними. У зв'язку з цим міграційний феномен виступає як вельми складний, але разом з тим і невід'ємний компонент політичного життя України. Тому при намаганні гармонізувати і раціоналізувати імміграційний наплив з вищезазначеними сторонами життя суспільства Україні слід враховувати досвід такої держави як Канада.

З огляду на вказані причини та мотиви в канадознавчій галузі суспільних знань існує нагальна необхідність вивчення сучасного імміграційного потоку до Канади, його місця і значення у суспільному житті країни Кленового листка, а також встановлення адекватності наукових оцінок наслідків сучасних імміграційних процесів.

Хронологічні рамки дослідження охоплюють 1980-1990-ті рр., тобто період, коли імміграція суттєво змінилася сама, відчутно змінила соціальну і етнічну природу канадського суспільства і коли з'явились новітні оцінки таких змін.

В теоретико-методологічну основу дослідження покладено вивірені часом та визнані науковцями різних історіографічних шкіл загальні принципи історичної науковості та об'єктивності. Враховуючи специфіку обраної теми, основні положення дисертації розглядались із застосуванням таких методологічних підходів як біхевіоризм, неомарксизм, інтеракціонізм, конструктивізм. Принципи біхевіоризму з його наголосом на біологічно-поведінковій діяльності індивіда як на визначальному факторі колективних і індивідуальних дій використовувалися при аналізі просторово-територіального розселення іммігрантів та їх географічно-регіонального включення у канадське суспільство. Тут нам корисною видалась стаття І. Кляйна ¹¹⁾ Klein I. Three Models of Explaining Ethnic Strife: Sociobiology, Neo-Marxism, and Rational Choice // Canadian Ethnic Studies. -1985. - Vol. XVII, №3. - P.91-100.⁾.

Для кращого осмислення економічних наслідків імміграції були застосовані основні методологічні положення неомарксизму. Даний підхід сприяв більш глибокому аналізу при вивченні таких процесів як зміни структури зайнятості, переміщення на ринку робочої сили, збільшення чи зменшення безробіття тощо.

Вивчаючи вплив імміграції на етнічну композицію канадського суспільства, нами були використані методологічні категорії інтеракціонізму та конструктивізму. Такі парадигми розглядають етнічний феномен не як примордіальну, раз і назавжди задану характеристику людських спільнот, а як результат історичних, економічних, політичних обставин та ситуаційних взаємодій і впливів.

Зважаючи на наукову актуальність, важливість імміграційного феномену в сучасній Канаді, враховуючи відсутність спеціального і всебічного вивчення теми як у зарубіжній, так і у вітчизняній історіографї, застосовуючи вищевказані методологічні підходи та принципи, автором поставлено за мету здійснити комплексний аналіз сучасної імміграції та її наслідків для Канади.

Реалізація поставленої мети обумовила необхідність вирішення наступних завдань:

охарактеризувати головні тенденції розвитку і специфіку сучасної імміграції в Канаді;

встановити особливості етнічних, демографічних, статевовікових змін в канадському суспільстві під дією імміграції;

показати вплив імміграційного процесу на соціально-економічне життя канадської федерації;

оцінити сучасну імміграційну політику Канади та політику канадського уряду щодо етнічних груп.

Об'єктом дослідження виступає імміграція як суспільно-економічне та етнополітичне явище сучасного канадського суспільства.

Предметом дослідження виступає комплексне вивчення сучасної імміграції в Канаді та її наслідків для приймаючого суспільства.

Особистий внесок автора, який визначає наукову новизну, полягає в тому, що вперше у вітчизняному канадознавстві робиться спроба комплексного дослідження імміграції в 1980-1990 рр. до Канади з врахуванням надбань сучасної канадознавчої історіографії. Вперше в науковий обіг вводиться значне коло новітніх джерел, спеціальної літератури в галузі іммігрантознавства.

Практичне значення отриманих результатів полягає у тому, що результати дисертації можуть бути використані працівниками Державного комітету України у справах національностей та міграції щодо вироблення чіткої імміграційної політики, механізмів включення іммігрантів у нове суспільство, запобігання виникненню міжетнічних конфліктів. Методологічні схеми, запропоновані у дисертаційному дослідженні, можуть знадобитись фахівцям зі спеціальних історичних дисциплін, особливо етнології. Крім того, фактичний матеріал, основні висновки і положення можуть застосовуватися при розробці спеціальних та узагальнюючих праць з історії Канади, північноамериканського регіону, всесвітньої історії та методології історії.

Теоретичне значення дослідження визначається його спрямованістю на наукове осмислення сучасного імміграційного процесу в Канаді та науково об'єктивне розуміння канадського феномену в епоху новітнього часу.

В якості головних положень автор виносить на захист наступні:

імміграція 1980-1990-х рр. до Канаді виявляла тенденцію до зростання внаслідок змін у пріоритетах канадської імміграційної політики та перемін, що відбулись у глобальному масштабі;

сучасна імміграція в цю країну має чіткі і своєрідні риси, які різко відрізняють її від імміграційного руху попередніх років;

кількісне збільшення і якісний рівень сучасної імміграції виступають спонукальними силами швидких і глибоких змін у сучасній Канаді, особливо в етнічній структурі та соціально-економічній сфері;

зміни, які відбуваються в канадському суспільстві під впливом імміграції, визначають специфіку іммігрантознавчих досліджень і впливають на наукові висновки;

сучасне зарубіжне іммігрантознавство прагне вплинути за допомогою своїх наукових рекомендацій на офіційні кола Канади при виробленні імміграційної політики, політики у сфері міжетнічних взаємин, способів інтеграції іммігрантів у нове суспільство;

проаналізований емпіричний матеріал визначає методологічний каркас оцінок імміграції, а саме: мінливість і зміни у суспільсві спричинили появу і утвердження теоретичних конструкцій, в яких зміна визнається головною характеристикою людської спільноти.

Достовірність результатів забезпечується застосуванням комплексу наукових засобів, адекватних об'єкту, предмету, меті і завданням дослідження; опорою на провідні методологічні підходи, використанням значного за обсягом і різноманітного дослідницького матеріалу.

Апробація дослідження. Основні положення дисертаційного дослідження висвітлено у вісьмох статтях, що опубліковані у фахових українських і зарубіжних збірниках. Дисертація та публікації пройшли обговорення на кафедрі Історії нового та новітнього часу Чернівецького державного університету ім. Ю. Федьковича, у відділі Канади Інституту США і Канади РАН, Центрі Північноамериканських досліджень Інституту всесвітньої історії РАН. Деякі результати дослідження були оприлюднені на міжнародній конференції "Етнонаціональний розвиток в Україні та стан української етнічності в діаспорі: сутність, реалії конфліктності, проблеми та прогнози на порозі ХХІ століття" (м. Київ, 22-25 травня 1997 р.) та міжнародній науковій конференції "Українська імміграція в історії та літературі" (м. Тернопіль, 18-20 вересня 1996 р.)

Структура дисертації. Завдання, мета та характер дослідження визначили структуру дисертації обсягом 158 с. Робота складається зі вступу (с. 4-11), чотирьох розділів (с. 12-140), висновків (с. 140-148), списку використаних джерел, що включає 121 найменування (с. 149-158).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано вибір теми, її актуальність, хронологічні рамки, об'єкт та предмет дослідження, його мету і завдання, розкрита наукова новизна та практичне значення.

У першому розділі - "Історіографія проблеми та джерельна база" - подано характеристику джерельної бази та здійснено огляд найважливіших здобутків вітчизняних та зарубіжних вчених з проблематики дисертаційного дослідження.

Імміграція як історико-соціальне явище набула досить-таки поширеного вивчення у колишній радянській історіографії. Однією з ґрунтовних робіт є праця московської дослідниці Л.Н. Фурсової. Монографія присвячена повоєнній імміграції в Канаду та її впливу на національний і демографічний розвиток країни. Ретельно висвітлені аспекти імміграційної політики, етнічного складу іммігрантів, їх розселення, а також процес асиміляції переселенців. При аналізі таких аспектів дослідниця використовувала результати та оцінки канадських науковців. Імміграція як невід'ємний елемент етнічного становлення канадського суспільства розглядається і у праці М.Я. Берзіної. Хоча ці роботи висвітлювали більш ранній період, але вони були необхідні для порівняння аспектів імміграційних хвиль 1945-1970-х рр. із сучасними міграційними потоками.

Найбільш новітні дослідження щодо проблем імміграції і її наслідків для Канади здійснюються під егідою Російської Асоціації вивчення Канади та всесвітньовідомим східноєвропейським центром канадознавства - Інститутом США і Канади РАН. Співробітниця даного закладу В. Ажаєва опублікувала статтю, де зустрічаються подібні до нашої дисертаційної проблематики сюжети. Зокрема, вона відслідковує проблеми співвідношення імміграції з етнічною композицією сучасної Канади крізь призму оцінок канадськими науковцями таких явищ, як багатокультурність, англо-французький дуалізм, проблема національної канадської самобутності. Старший науковий співробітник Інституту США і Канади А.І. Черкасов, визначаючи до якої межі сучасна імміграція впливає на процес формування етнічної специфіки канадського суспільства, вважає, що зміни, які відбулись у Канаді протягом 1980-90-х рр., дозволяють стверджувати, що Канада - країна етнічних меншин, де жодна етнічна група канадців не складає більшості населення країни в цілому.

Серед українських фахівців у галузі іммігрантознавства хотілось б виділити дослідження провідного вченого Чернівецького університету, доктора історичних наук О.І. Сича. Так, чимало цікавого матеріалу і важливих міркувань щодо азіатської імміграції в Канаді і її наслідків для цієї країни міститься в його статті, надрукованій у журналі "США: ЭПИ" ¹¹⁾ Сыч А.И., Панцыр С.И. О современной азиатской иммиграции в стране //США: ЭПИ. -1997. -№12. -С. 88-95.⁾. В іншій своїй статті він торкається питання стосовно останньої хвилі імміграції з України до Країни кленового листка.

Різноманітні аспекти міжетнічних контактів сучасної української етнічної групи в Канаді, котра виникла внаслідок імміграційних хвиль аналізуються у статті професора Кожолянко Г.К.²²⁾ Кожолянко Г.К. Українці Канади на порозі XXI ст. української освіти // Питання стародавньої та середньовічної історії, археології й етнографії. Збірник наукових статей. - Чернівці, 1997. - Вип. 3. - С. 175-177.⁾. Еволюція української етнічної групи в сучасній Канаді досліджується в працях та наукових статтях Макара Ю.І., Макара В.Ю., Лановика Б.Д.

Етнічний феномен як важливий компонент внутрішньополітичного життя канадської держави та різноманітні аспекти політики багатокультурності стали предметом теоретичного аналізу у працях провідного українського дослідника у сфері міжетнічних відносин В.Б. Євтуха.

Характеризуючи в цілому радянську, сучасну російську та українську наукову літературу, яка торкається проблем імміграції, можемо стверджувати, що в ній фактичний матеріал підібраний з належною ретельністю, всебічно осмислений, систематизований і упорядкований. Радянська і пострадянська історіографія імміграції послужила фундаментальною вихідною точкою не лише при здійсненні комплексних досліджень в галузі осмислення даного феномену канадської історії, але й слугувала виробленню адекватного розуміння загального концептуального підходу науковців до явища імміграції як такого. До того ж зауважимо, що здобутки канадознавства на теренах колишнього СРСР носили менш ідеологічно заангажований характер, ніж дослідження в галузі американістики. Це зауважують і канадські історики: "Образ Канади у радянських публікаціях істотно відрізняється від образу США у тому вигляді, в якому він склався до 1985 р." ¹¹⁾ Цит за: Шило В.Е. Советский взгляд на Канаду 1917-1987 // США: ЭПИ. - 1991. - №2. - С. 116.⁾.

В зарубіжній історіографії найбільш впливовими дослідженнями, що закумулювали як досягнення методологічного характеру сучасних гуманітарних дисциплін, так і науково вивірений підбір емпіричного матеріалу, є праці професора Ентоні Річмонда. Роботи Річмонда характеризуються як своєю ґрунтовністю (автор вивчав і оцінював імміграцію під усіма можливими ракурсами: від раціональних і ірраціональних мотивів поведінки іммігрантів у новому середовищі до проблем суспільних конфліктів), так і глибиною висновків (науковець будь-яке твердження підкріплює статистичними даними чи науковим доробком інших дослідників, користуючись різними методологічними схемами).

Вивчаючи зміни в сучасній етнічній структурі Канади під впливом імміграції, нашу увагу привернула стаття Дж. Беррі, який піддав аналізу процес взаємостосунків приймаючого суспільства з новоприбульцями і на цій основі розробив теоретичні схеми таких відносин, що дозволяє рекомендувати найбільш безболісний, на його думку, шлях входження іммігрантів до нового суспільства. Імміграцію, як важливий чинник соціальних змін сучасного канадського суспільства, визнають такі поважні фахівці в галузі канадознавства, як Д. Бретон, В. Ісаїв, У. Кальбах, Г. Рейц. Їх колективна праця чітко виокремлює одну з найбільш характерних рис сучасного імміграційного руху - осідання іммігрантів переважно у великих містах. Науковці дослідили і зміни в етнічній мозаїці канадського міста під впливом новоприбульців. Цікавим є в їх книзі і визначення тенденції зворотного впливу, а саме: процесу урбанізації на етнічні взаємозв'язки серед самих іммігрантів.

Спільне дослідження канадських науковців Б. Рея, Г. Халсета, Б. Джонсона було сфокусоване на аналізі проблем просторового ареалу розселення сучасних іммігрантів. З огляду на сучасний нерівномірний географічно-територіальний розподіл іммігрантів у країні прибуття, їх працю слід вважати досить важливим внеском у сучасні іммігрантознавчі студії.

Щоб скласти уявлення про місце, роль і значення імміграції в етнічній багатоукладності канадського суспільства 1980-90-х рр., чимало корисної інформації можна почерпнути із дослідження професора А. Хечта, Р. Вогесланга. Ґрунтуючись на географічному підході, автори вивчали етнічні зміни серед населення певного регіону, що були викликані імміграційними хвилями.

Зазначеною проблематикою цікавились і франкомовні дослідники. Зокрема, вони звертали увагу, в першу чергу на вплив імміграції на етнічний склад населення та економічний розвиток, включення новоприбулих у нову соціальну систему і т.д. Загалом, якихось принципових розбіжностей в оцінках імміграційного процесу між англо-канадськими фахівцями і франко-канадськими науковцями немає. І ті, і інші вважають, що імміграція є іманентним показником сучасного канадського та квебекського суспільного розвитку. Завдання наукових досліджень, на їх думку, полягає у виробленні рекомендацій для урядових кіл з метою формулювання належної політики стосовно включення іммігрантів у нову для них соціальну систему.

В останні десятиліття багато уваги імміграційним процесам і їх зв'язку з тією чи іншою етнічною групою було відведено у працях дослідників, які за своїм походженням є представниками різних етнічних спільнот. Адже важливо для наукової об'єктивності вивчити те, як оцінюються зміни у суспільстві тими, хто є їх носієм.

З цією метою дисертант звернувся до книжок, що виходили у серії: "Покоління: Історія народів Канади", у якій віддзеркалені погляди авторів на історію та сучасний стан тих етнічних груп, представниками яких вони є.

Поява окремих етнічних груп, що виникли внаслідок імміграції, а також і погляди їх представників відбились на ставленні уряду до цих меншин, який своє ставлення втілив у форму політики багатокультурності. Незважаючи на те, що оцінки такої політики коливаються від апологетичних до вкрай негативних і заперечливих, всі без винятку науковці вважають, що політика багатокультурності - це урядова відповідь на зміни, спричинені імміграцією в етнічній мозаїці канадського суспільства.

Поряд з офіційними документами канадських властей, котрі визначили сутність імміграційної політики Канади, кращому розумінню проблеми сприяв матеріал, що міститься в дослідженнях Г. Тропера, Е. Діркса. Вказані дослідники не лише прослідкували еволюцію імміграційної політики, але й визначили її найсуттєвіші риси та пріоритети.

Bплив імміграції на економічне життя канадського суспільства прослідковується у працях Ф. Хокінс, П. Онглі та Д. Персона.

Соціально-економічний внесок іммігрантів та оцінки змін структури зайнятості на ринку робочої сили, переміни у характері продуктивних сил, збільшення чи зменшення робочої зайнятості як серед канадського населення, так і серед самих іммігрантів найбільш аргументовано викладено у працях Д. Блума, Г. Греньє, М. Гундерсона.

Серед праць загального характеру, які розкривають суттєві моменти політичної та соціальної історії сучасної Канади, а також визначають особливості імміграційного потоку 1980-90-і рр. ХХ ст. До Країни кленового листка слід назвати праці Р. Бозвелла, М. Бамстеда, В. Дугласа.

Підсумовуючи екскурс в іммігрантознавство з проблематики соціально-економічних та етнополітичних наслідків імміграції для Канади, ми можемо відмітити наступне. Існуюче розмаїття методологічних підходів, вивірені часом та визнані науковцями різних історіографічних шкіл універсальні принципи академічного аналізу дозволили синтезувати великий фактичний матеріал, вивчити кількісні показники, виявити основні тенденції в розвитку сучасної канадської імміграції.

Однак, аналіз вітчизняної та зарубіжної наукової літератури дає нам змогу стверджувати, що незважаючи на певні здобутки в розробці окремих аспектів основних положень дисертаційної теми, відсутні комплексні, узагальнюючі, підсумовуючі праці з багатоаспектного аналізу наслідків сучасної імміграції в Канаді.

Джерельна база. Джерельною основою дисертації при аналізі імміграційного процесу в Канаді, тенденцій його розвитку та особливостей стали опубліковані статистичні збірники, останні переписи населення, найновіші канадські щорічники, урядові видання, що містять дані про кількісні та якісні параметри сучасного імміграційного руху до Канади, статистичні додатки до монографічних праць різних дослідників.

Важлива інформація щодо чисельного складу сучасної імміграції до Канади була почерпнута з новітніх матеріалів, що видаються міністерствами та відділами федерального уряду відповідальними за імміграційну політику в країні, такими як Департамент Громадянства і Імміграції Канади та Економічною Радою Канади. Для визначення причин змін основних країн-джерел імміграції до Канади, встановлення етнічної приналежності сучасних новоприбульців, аналізу особливостей процесу розселення сучасних іммігрантів по провінціях, найбільше прислужились кількісні дані, котрі зібрані і систематизовані у канадських статистичних щорічниках.

Інформацію про національно-етнічний склад сучасних новоприбульців, їх розподіл по категоріях відповідно до чинного іммігрантського законодавства Канади ми почерпнули із канадського щорічника 1997 року. Зміна основних країн-джерел імміграції до Канади та порівняльне процентне співвідношення у 1960-1970-х рр. та 1980-1990-х рр. вивчена дисертантом на основі соціологічних показників, що наявні у щорічнику 1992 року.

Виходячи з того, що сучасна хвиля імміграції складається на 70 % з представників азіатсько-африканського регіону, причини їх масового прибуття до Канади, специфіку пристосування до приймаючого суспільства, встановлення характеру їх впливу на етнічну структуру канадського суспільства, аналіз демографічного ресурсу новоприбульців нам вдалось дослідити на основі кількісних показників, котрі зібрані в різноманітних дослідженнях та статистичних матеріалів, що містяться у працях таких фахівців з іммігрантознавства та канадознавчих студій як В. Ліндстpома, В. Ноуліс, Р. Божо, А. Сіммонса. Кількісні зміни у демографічній композиції канадського населення під впливом імміграції здійснено на основі аналізу найновіших переписів населення викладених у інформативній статті В. Рено та Ж. Бадеца.

Отже, наявні джерела дають загалом чимало інформації щоби відзначити найбільш характерні риси імміграції, чітко зафіксувати зміни, які мали місце під її впливом в соціальній сфері, дослідити сутність економічних і соціальних наслідків сучасного імміграційного процесу.

У другому розділі - "Загальна характеристика сучасного імміграційного руху до Канади", котрий складається з трьох параграфів - розглядаються причини посилення міграційних пересувань наприкінці ХХ ст., окреслюється динаміка імміграційного руху до Канади в 1980-1990 рр., характеризується його соціально-професійний та демографічний склад, визначаються головні принципи і завдання імміграційної політики канадського уряду на сучасному етапі.

Специфіка географічного ландшафту Канади та демографічні особливості цієї країни протягом багаторічної історії ставали спонукальними мотивами залучення іммігрантів. У другій половині ХХ ст., коли Канада стала однією з найбільш розвинутих країн світу, іммігранти зробили чималий внесок у динамічний розвиток канадського суспільства. Масовий потік повоєнної імміграції можливо порівняти за чисельністю хіба що з імміграцією кінця ХІХ - середини ХХ ст., коли Канада прийняла майже таку ж кількість іммігрантів, а якщо врахувати і імміграцію під час Другої світової війни, то й перевершила її.

Відповідно до потреб суспільного життя визначались пріоритетні завдання та цілі імміграційної політики Канади у повоєнні десятиріччя. Політика федерального уряду в галузі імміграції у повоєнні роки еволюціонувала від жорсткого рестрикційного відбору за расовими ознаками та національною приналежністю, що було спадком 1930-х рр., до відміни будь-яких обмежень за кольором шкіри у 1960-х рр. Результатом даної політики виявилось поступове зростання з року в рік вихідців з країн Третього світу.

На спонукальні мотиви імміграційних потоків значний вплив справили геополітичні зміни в сучасному світі та зміни у внутрішньополітичному житті багатьох країн, що традиційно були джерелами імміграції до Канади. Так, у 1980-1990-х рр. докорінно змінилась політична карта Азії і Африки. На місці колишніх колоній і напівколоній з'явились незалежні країни, які відзначали вкрай нестабільним внутрішньополітичним становищем. Такі події, як громадянські війни в Сьерра-Леоне, Афганістані, Конго, конфлікт в Кашмірі між Пакистаном і Індією на тлі набуття ними статусу ядерних держав, перехід Гонконгу під юрисдикцію Китаю, загострення політичних проблем у відносинах між Тайванем і континентальним Китаєм, фінансово-економічні потрясіння 1998 року в країнах Південно-Східної Азії, - все це сприяло посиленню міграційних рухів у сучасну епоху.

Не менш значною рисою для країн Третього світу є на сьогодні бурхливий приріст населення. "Демографічний вибух" у таких країнах співпав з падінням темпів народжуваності у високорозвинених країнах. Отже, це стало ще одним потужним чинником посилення міграційних процесів.

Тому зрозуміло чому найбільшу кількість іммігрантів у період з 1980 по 1989 рр. до Канади дали країни Азії, Африки, Латинської Америки. Вихідці з цих континентів у вказаний період в імміграційному потоці становили біля 70 %. У першій половині 1990-х років головними країнами імміграції для Канади стали: 1) Гонконг; 2) Філіппіни; 3) Індія; 4) континентальний Китай. У 1994 році тільки ці держави дали майже половину від загальної кількості всієї імміграції - 42,6 %. Представники так званих "традиційних" джерел імміграції - країни Західної і Північної Європи у кількісному відношенні (окрім Великобританії, яка займає аж восьму позицію) опинились поза першим десятком.

У третьому розділі - "Імміграція як фактор змін в етнічній структурі канадського суспільства" - досліджується національно-етнічний склад сучасних іммігрантів та їх вплив на етнолінгвістичну композицію приймаючої країни, вивчаються зміни в етнічній "мозаїці" Канади під впливом теперішньої імміграційної хвилі. Висвітлюється політика багатокультурності у 1980-1990 рр. Розділ має три параграфи.

Масове прибуття переселенців з різних країн і континентів посилює і урізноманітнює етнічні компоненти в багатокультурній палітрі сучасного канадського суспільства. За даними перепису 1991-го року, у Канаді нараховується понад 100 етнічних груп, періодичні видання в країні виходять на 60 мовах. Причому така строкатість в першу чергу стала можливою завдяки імміграції.

Етнічна композиція сучасної Канади, сформована під впливом імміграції, виглядає наступним чином. Імміграція до Канади 1989-1997 рр. становила у середньому більше, ніж 200 тис. в рік. Із тих, хто оселився в Канаді у 1996 році з загальної кількості 225 тис. новоприбулих, тільки 10 тис. складали вихідці з Європи, а 144 тис. із країн Азії.

Немовби територіальним фокусом такої "східнизації" стала провінція Британська Колумбія, де на 1991 рік 11 % населення становили вихідці з Азії. А китайська спільнота на сьогодні є найбільшою етнічною групою серед інших етносів не тільки у м. Ванкувер, але й у інших найбільших канадських містах.

Така головна тенденція в етнічних процесах сучасної Канади приводить до вельми знаменного феномену, наслідки якого тепер навіть важко передбачити, а саме: зменшення питомої ваги англо- і франко-канадців у загальній пропорції канадського населення.

Коли у 1991 р. англо-канадці складали менше, ніж 40 % від сукупної чисельності жителів канадської конфедерації, то в 1996 році англо-канадці становили вже лише 38,9 % загального числа населення Канади.

Великий наплив іммігрантів з країн Третього світу відчутно змінив і етнолінгвістичну структуру сучасного канадського суспільства. Відчутний потік іммігрантів з КНР, Гонконгу, Тайваню зробив китайську мову третьою розмовною в країні.

Останні статистичні дані перепису населення в Канаді виявили наступні - певною мірою сенсаційні - моменти. Рідною мовою для кожних семи із десяти сучасних іммігрантів є інша, аніж англійська чи французька. Причому, число осіб, які взагалі не розмовляють ані англійською, ані французькою мовами завдяки імміграції за період з 1981 по 1991 р. подвоїлось, а значну частку в цій категорії становлять вихідці з КНР та іспаномовних країн.

При умові збереження вказаних тенденцій деякі дослідники прогнозують, що до 2050 р. представники білої раси будуть становити меншість населення країни.

Четвертий розділ - "Імміграція в контексті соціально-економічних процесів у Канаді в кінці ХХ ст." - присвячено дослідженню проблеми робочої зайнятості сучасних іммігрантів на канадському ринку робочої сили та проблеми взаємозв'язку етнічного походження іммігранта з його соціально-професійним статусом у приймаючій країні. Розділ має два параграфи. імміграційна політика багатокультурність канада

Визначаючи характер соціально-економічних наслідків імміграції для канадського суспільства, у тому числі досліджуючи проблеми зайнятості новоприбулих у приймаючому суспільстві, варто зауважити наступне. Завдяки імміграції канадський ринок робочої сили є одним з найбільш врегульованих серед індустріальних держав світу, до того ж імміграція є одним з невід'ємних факторів загального економічного росту Канади; адже вона є спонукальною силою створення нових робочих міст, забезпечення збуту для канадських товарів, регулярної сплати податків, усунення нестачі в робочій силі, утримання на належному рівні межі соціальної забезпеченості і доходів. Етнічне походження іммігранта більше не є визначальним фактором його соціально-професійного становища в країні; щоб визначити місце іммігранта у соціально-економічній ієрархії приймаючої країни краще взяти до уваги такі чинники як стартові можливості іммігранта, рівень освіти, країну останнього місцеперебування, знання мов, кваліфікацію і т. ін. При наявності значної кількості представників "видимих меншин" у міграційному потоці почав набувати сили феномен "зсуву" економічної ініціативи від уродженців Канади до іммігрантів. Сучасні іммігранти з Третього світу досить швидко проникають у престижні галузі, а, отже, змінюють природу і характер як економічної зайнятості, так і загальну орієнтацію економічної зовнішньої політики Канади, в якій дослідники вже на сьогодні виділяють "азіатський вектор". Так, канадські фінансово-економічні інвестиції у країни азіатсько-тихоокеанського регіону на сьогодні складають 10 % від сукупних інвестицій Канади у зарубіжні країни і виявляють тенденцію до зростання.

ВИСНОВКИ

У висновках підведено підсумки дослідження і наголошується на наступному:

у сучасному світі склалась, з одного боку, відносно невелика група високорозвинених країн, у тому числі Канада, зі стійкою політичною системою, високими темпами інформаційно-технологічного розвитку, значним рівнем економічного та соціального благоустрою, з іншого - основна маса країн, що перебувають ще у періоді індустріальної, а то й передіндустріальної технології; у таких суспільствах мають місце масова бідність, бурхливий приріст населення, нестабільність внутрішньополітичного життя; якщо додати сюди ще й постійні міжетнічні конфлікти як всередині таких країн, так і з сусідніми державами, то багатьма жителями подібних регіонів єдиний вихід у покращенні свого життя вбачається у переселенні в розвинені країни;

наслідком цього виявилась зміна країн-джерел імміграції до Канади та різке збільшення числа вихідців з країн Третього світу у загальному імміграційному потоці (жодна з країн Західної і Північної Європи, а також США не входить на сьогодні до п'ятірки країн, що дають найбільшу кількість іммігрантів) і, отже, зростання у канадському суспільстві етнічних груп, що належать до так званих "видимих меншин";

наплив чималої кількості представників "видимих меншин" на фоні зменшення сукупної чисельності англо- та франко-канадців мав своїм наслідком досить відчутну етнічну переструктуризацію канадського суспільства, якій притаманні наступні характерні риси:

а) новоприбулі привели до зменшення вживання офіційних мов у країні (третьою розмовною мовою в Канаді є китайська, яка у 1990-х рр. витіснила з цієї позиції італійську);

б) схильність іммігрантів оселятись у найбільших мегаполісах країни та у високорозвинених провінціях, в першу чергу Онтаріо, Британській Колумбії, Квебеку, привели до переваги етнічних груп з афро-азіатського регіону та Латинської Америки над вихідцями і нащадками з європейських країн та посилили дисбаланс у територіальне заселення країни, оскільки деякі регіони Канади залишились майже незайманими новоприбулими;

в) маючи явну чисельну перевагу над іншими етнічними групами у локальних ареалах розселення, сучасні іммігранти досить швидко вирівнюють своє економічне становище із місцевими жителями; маючи непогані стартові можливості, новоприбулі з часом витісняють зі свого ареалу місцевих жителів і, таким чином, змінюють фізичний та локальний генотип й географічний ландшафт певної місцевості;

г) оскільки такі зміни, як правило, викликають певне занепокоєння збоку "чартерних груп" Канади, а до того ж імміграція має іманентну рису конфліктності, то федеральний уряд, прагнучи гармонізувати міжетнічні зв'язки, вдався до утвердження доктрини етнічного плюралізму у формі політики багатокультурності; але так як дана політика є відповіддю на суспільні зміни в етнічній царині життя канадців, то таку політику ми розглядаємо як відображення нової канадської соціальної реальності і як констатацію того факту, що Канада на сьогодні - це країна етнічних меншин, де вже навіть англо- та франко-канадці не мають значної чисельної переваги; а в таких містах, як Торонто і Ванкувер, англоканадці вже навіть не є етнічною більшістю вже з 1980-х рр., хоча й продовжують ще бути "домінуючими" в економічній та політичній елітах;

соціально-професійні щаблі, які займають сучасні іммігранти вже не визначаються сьогодні тільки етнічним походженням, як це було характерно для попередніх хвиль імміграції, коли іммігранти були недопредставлені у вищих ешелонах соціально-економічної ієрархії суспільства і перепредставлені у нижчих; а майже виключно стартовими можливостями серед самих іммігрантів, котрі, до речі, мають чималі кошти для вкладення в економіку приймаючої країни;

проникнення сучасних іммігрантів у престижні галузі економіки і привнесення в країну мільярдних інвестицій (напр. 29 млрд. дол. у 1993 р.) змінює як природу і характер економічної зайнятості всередині країни, так і загальну спрямованість ведення зовнішньоторговельної політики.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ ВІДОБРАЖЕНО АВТОРОМ У ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ

1. Лупул Т. Деякі економічні аспекти сучасної імміграції в Канаді // Наукові записки Тернопільського педагогічного університету. Серія: Історія. -Тернопіль. - 1999. - Вип. IX. - С. 146-149.

2. Лупул Т.Я. Иммиграция как фактор этнических изменений в Канаде (80-90-е годы) // США - Канада: Экономика, Политика, Культура. - 1999. - № 8. - С. 98-103.

3. Лупул Т. Методологічні підходи в сучасному канадознавстві до вивчення процесу імміграції (1980-1990-і рр.) // Наукові записки Тернопільського педагогічного університету. Серія: Історія. - Тернопіль. - 1999. - Вип. VIII. - C. 190-194.

4. Лупул Т.Я. О некоторых концепциях иммиграции в современной англоканадской историографии // Российские исследования о Канаде. - 1997. - Вып.2. - С. 178-188.

5. Лупул Т. Проблема етно-демографічного впливу імміграції на канадське суспільство у 1980-1990 рр. // Питання історії нового та новітнього часу (Збірник наукових статей). - Чернівці: Рута, 1997. - Вип. 6. - C. 287-296.

6. Лупул Т.Я. Современные миграционные процессы в Канаде // Российские исследования о Канаде. - 1999. - Вып. 3. - С. 168-181.

7. Лупул Т., Сич О. Соціальна динаміка малих іммігрантських груп у канадському суспільстві // Українська еміграція в історії та літературі. Матеріали міжнародної наукової конференції 18-20 вересня 1996 р. - Тернопіль, 1996. - С. 74-77.

8. Лупул Т.Я. Сучасна українська імміграція до Канади і її вплив на самобутню культуру українських канадців // Етнонаціональний розвиток в Україні та стан української етнічності в діаспорі: сутність, реалії конфліктності, проблеми та прогнози на порозі ХХІ століття. Тези п'ятої Міжнародної науково-практичної конференції 22-25 травня 1997 р. - Київ - Чернівці, 1997. - (0,12 др. арк.).

АНОТАЦІЯ

Лупул Т.Я. Сучасна імміграція в Канаді: основні тенденції та особливості. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю 07.00.02 - Всесвітня історія. - Чернівецький державний університет ім. Ю. Федьковича, Чернівці, 1999.

У дисертаційному дослідження вивчаються основні аспекти сучасного імміграційного процесу в Канаді. Досліджено чинники посилення міграційного руху наприкінці століття, проаналізовано імміграційну політику та політику багатокультурності Канади на сучасному етапі, висвітлено чисельність, національно-етнічний та соціально-професійний склад сучасних іммігрантів. Вказано на особливості географічного розселення іммігрантів у країні прибуття. Було встановлено, що сучасна хвиля імміграції до Канади має чіткі і своєрідні риси, що різко відрізняє її від попередніх хвиль, а також відчутно впливає і змінює етнічні та соціально-економічні компоненти канадського суспільства. Аналіз сучасного імміграційного процесу в Канаді дозволяє виробити наукові рекомендації щодо імміграційної та етнічної політики держави. Перспективним є використання здобутих висновків у навчальних курсах з новітньої історії Канади, історичної етнології та методології історії.

Ключові слова: імміграція, етнічність, інтеграція, робоча сила, робоча зайнятість, "видимі меншини".

АННОТАЦИЯ

Лупул Т.Я. Современная иммиграция в Канаде: основные тенденции и особенности. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата исторических наук по специальности 07.00.02 - Всемирная история. - Черновицкий государственный университет им. Ю. Федьковича, Черновцы, 1999.

В диссертации изучены основные аспекты современного иммиграционного процесса в Канаде. Исследованы причины усиления миграций в конце ХХ столетия, дан анализ иммиграционной политики и политики многокультурности Канады на современном этапе, освещены численность, национально-этнический и социально-профессиональный состав современных иммигрантов. Показаны особенности географического расселения иммигрантов в принимающей стране. Установлено, что современная волна иммиграции в Канаду имеет определенные и своеобразные черты, которые резко отличают ее от предыдущих, а также ощутимо влияют и изменяют этнические и социально-экономические компоненты канадского общества. Современная иммиграция в Канаде прежде всего отличается значительным числом выходцев со стран "Третьего мира" (77 % от общего количества прибывших в первой половине 1990-х годов); ощутимы являются показатели образовательного уровня иммигрантов с внушительными стартовыми экономическими возможностями. Влияние, которое оказывает иммиграция на этнические и демографические процессы, в современном канадском обществе являются немаловажными для осмысления феномена канадской современной действительности. Имеется в ввиду, в первую очередь, увеличение числа граждан неанглоканадского и нефранкоканадского происхождения на общем фоне падения общей чисельности англоканадской и франкоканадской этнических групп. Современные иммигранты имеют высшие показатели суммарной фертильности нежели выходцы из англоязычной и франкоязычной среды. В связи с этим демографическое давление иммигрантов на канадское общество проявляется в омолаживании возрастной структуры канадцев. Политика канадского правительства в сфере иммиграции достаточно быстро отреагировала на изменения политического ландшафта мира. Как и в предыдущие годы, главным критерием, который учитывается при разработке и осуществлении иммиграционной политики, остается экономический интерес страны; также учитываются чиновниками от иммиграции и такие черты, как этническая принадлежность потенциальных иммигрантов, объем и целесообразность потока иммиграции в некоторые провинции, влияние на процесс принятия и механизм разработки иммиграционных законов разных теневых структур политических лоббистов, средств массовой информации с целью обеспечения интересов тех или иных этнических меньшинств. Такие факторы способствовали тому, что наиболее заметной особенностью в иммиграционной политике была ставка на увеличение наиболее важной категории - "экономических иммигрантов" (бизнес-иммигранты + высококвалифицированные специалисты), которые становят более половины от общего числа иммигрантов в 1990-х гг. Анализ канадоведческих подходов относительно проблемы адаптации и интеграции иммигрантов имеет рекомендационный характер для иммиграционной и этнической политики государства. Перспективным видится использование полученных в диссертации выводов в учебных курсах по новейшей истории Канады, исторической этнологии и методологии истории.

Ключевые слова: иммиграция, этничность, интеграция, рабочая сила, рабочая занятость, "видимые меньшинства".

SUMMARY

Lupul T.Y. Modern Immigration in Canada: Main Trends and Specialties. - Manuscript.

Dissertation for the Candidate's degree in the field of historical sciences, specialization 07.00.02 - World history. Chernivtsi State University named after Yu.Fedkovich. - Chernivtsi, 1999.

The thesis presented deals with main figures of the modern immigration process in Canada. It has been studied the factors of force migrations in the last decade of the XXth century, immigration policy and multicultural policy of modern Canada, quantity, ethnic origins and social / professional status of immigrants. It was indicated the character of geographic location of immigrants in host country. The research has proved that new wave of immigrants to Canada has differentiated from previous ones. Except that, modern immigration in Canada has powerful influence on the charter groups. The analysis of Сanadian studies concerning to problems of integration and adaptation of immigrants in a process of involving them into a new society can be adapted by the government of Canada (or Ukraine) to implement new governmental policies and procedures. The research information obtained may also be used as subject matter in the teaching of contemporary history of Canada, Ethnology and Methodology of History.

Key words: immigration, ethnicity, integration, force labor, employment, visible minorities.

Размещено на Allbest.ru

...