Размещено на http://www.allbest.ru/

Харківський державний університет

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата соціологічних наук

СХЕМА СПРИЙМАННЯ СОЦІАЛЬНОГО ПРОСТОРУ В ТЕКСТАХ МАСОВОЇ КОМУНІКАЦІЇ

Спеціальність 22.00.01. - Теорія та історія соціології

Сорока Юлія Георгіївна

Харків - 1999 р.

Дисертацією є рукопис

Робота виконана у Харківському державному університеті, Міністерство освіти України.

Науковий керівник кандидат філософських наук, професор

Ковальова Іделаїда Дмитрівна,

кафедра соціології, соціологічний факультет,

Харківський державний університет.

Офіційні опоненти: доктор соціологічних наук, доцент

Шедяков Володимир Євгенович,

Національний інститут стратегічних досліджень,

головний консультант, м. Київ.

доктор філософських наук, професор

Шкода Володимир Васильович,

кафедра прикладної соціології, соціологічний факультет, Харківський державний університет.

Провідна установа: Харківський державний педагогічний університет

Ім.. Г.С. Сковороди, кафедра політології та соціології,

Міністерство освіти України, м. Харків.

Захист відбудеться "12” жовтня 1999 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.051.15 Харківського державного університету за адресою: 310002, м. Харків, вул. Мироносицька,1, ауд.2-18.

З дисертацією можна ознайомитися у Центральній науковій бібліотеці Харківського державного університету за адресою:

310077, м. Харків, пл. Свободи, 4.

Автореферат розісланий 10 вересня 1999 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради І.І. Шеремет

Загальна характеристика роботи

Дисертаційне дослідження присвячене розробці проблем соціально-ідеологічної сторони функціонування засобів масової комунікації (ЗМК) в сучасних умовах соціальних трансформацій. В роботі обґрунтований оригінальний підхід, що базується на інтерпретації соціально-ідеологічної спрямованості творів ЗМК як трансляції схеми сприймання соціального простору. Ця тема пов'язана з проблематикою соціальної ролі ЗМК та ціннісних аспектів іх змісту, що має велику історію в світовій соціології. Особливу актуальність ця тематика набуває в сучасних умовах глибоких соціальних трансформацій українського суспільства, бо порушує найважливіші проблеми його функціонування та осмислення цих процесів соціологічною наукою.

Особливістю сучасних умов суспільного розвитку, а саме: перетворенням природно-історичного процесу в соціально-історичний - є різке зростання ролі суб'єктивного чинника. У зв'язку з цим набувають актуальності дослідження ЗМК як інструмента формування індивідуальної свідомості та конструювання уявлень про соціальну реальність. Особливого значення в цьому контексті набувають дослідження змісту масових комунікацій, в тому числі, аналіз соціально-ідеологічних характеристик творів ЗМК, що є реалізованим в даній роботі.

Актуальність досліджень соціально-ідеологічної сторони творів ЗМК у нашому суспільстві пов'язана із значними змінами їх функціонування. Зростає кількість аудіовізуальних та традиційних мас-медиа, їх якісне розмаїття. Внаслідок реформування відносин власності та влади, культурно-ідеологічних трансформацій та зміни характеру державного контролю за інформаційними процесами в суспільстві змінюється соціальний інститут ЗМК. Існують підстави формування інституту ЗМК як інформаційного посередника між різноманітними соціальними утвореннями та суспільством.

Особливої актуальності дисертаційне дослідження набуває у зв'язку з практичною метою забезпечення інформаційної безпеки держави та суспільства. Зростає усвідомлення, що децентралізація управління ЗМК може негативно відбиватися на ефективності соціально-економічних реформ і спрямованості соціальної трансформації в цілому. Суспільство потребує адекватних сучасним умовам демократичним принципам форм суспільного контролю діяльності ЗМК. Інформаційною базою цього процесу повинні стати наукові дослідження на основі обгрунтованої в роботі методології аналізу соціально-ідеологічних характеристик текстів масової комунікації.

Актуалізуючим чинником тематики дисертаційної роботи є також особливості розвитку ЗМК в українському суспільстві. Вони визначаються накладенням світових тенденцій зростання символічної влади аудіовізуальних мас-медиа та зміни їх ролі в умовах соціальних трансформацій. Великий обсяг аудиторії та ефективність впливу аудіовізуальних образів дають можливість ЗМК створювати явища силою слова, нав'язуючи завдяки цьому певне бачення світу. В суспільстві з нестійкими соціальними зв'язками та низьким рівнем зрілості соціальних груп, затриманням розвитку соціальних інститутів і відкритим характером процесів соціальних змін потенціал творів ЗМК щодо конструювання образу соціальної реальності ще більш зростає. Мас-медиа стають одним з найбільш активних й ефективних засобів формування і легітимації соціального знання. В цих умовах поле символічного виробництва, де функціонують мас-медиа, стає ареною боротьби різноманітних соціально-політичних, соціально-економічних угрупувань за можливість доступу до масової аудиторії з метою розповсюдження та впровадження своїх уявлень про суспільне влаштування.

Незважаючи на зростаючу актуальність цих проблем, наведений в дисертаційній роботі напрямок досліджень творів ЗМК в сучасній вітчизняній соціології залишається недостатньо розробленим. Наявні роботи (Алексєєв О.Н., Афанасьєв В.Г., Грушин В.А., Коробейніков В.С., Фірсов Б.М. та ін.) виходять із специфіки функціонування інституту ЗМІ у стабільному соціалістичному суспільстві та не несуть евристичної цінності поза соціально-історичним контекстом їх створення. Роботи з проблем масових комунікацій періоду постперебудови (Васильєв В.П., Гуревич П.С., Засурський Я.Н., Костенко Н. В, Манаєв О.Т., Ольховніков А.В., Уварова А.А., Чаплінська С.А. та ін.) не приділяють уваги концептуальній розробці проблем соціально-ідеологічної сторони творів ЗМК в умовах трансформації суспільства. В той же час усвідомлюється зростаюче значення впливу змісту ЗМК на різноманітні аспекти поведінки аудиторії, що фіксується емпіричними дослідженнями (наприклад, роботи Слюсаревського М. та Імшенецької І.).

Недостатньо уваги в сучасній вітчизняній соціології приділяється дослідженням такого сегменту ЗМК, як місцеве недержавне телебачення. Його вивчення концентрується на проблемах рейтингів каналів і передач, характеристик аудиторії в той час, як змістовні аспекти практично повністю ігноруються. Проте зростання обсягу мовлення, рівня професіоналізму, охоплення аудиторії й впливу недержавного місцевого телебачення перетворюють його в один з актуальних об'єктів соціологічних досліджень.

Розробка теми дисертаційного дослідження пов'язана з завданнями розвитку соціології соціальних трансформацій. В умовах динамічних соціальних змін, коли об'єктивна структура соціальної реальності втрачає тривалість, зростає роль соціально-ідеологічних аспектів творів ЗМК в структурі механізму регулювання поведінки. Соціологічний аналіз цих сторін ЗМК дозволяє характеризувати соціальних агентів, уявлення яких втілюються у змісті повідомлень, а також потенційний стан соціального простору в цілому.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота пов'язана з темою наукових досліджень кафедри загальної соціології соціологічного факультету ХДУ "Зміни стратифікаційної системи українського суспільства в умовах трансформації”. Розглядаються такі аспекти теми, як трансформація сучасного українського суспільства, стратегії аналізу соціального простору, соціальної зрілості груп, механізмів регулювання поведінки та ролі в них соціальних інститутів.

Мета та завдання роботи. Основною метою дисертаційної роботи є розробка теоретико-методологічного підходу до аналізу соціально-ідеологічних характеристик текстів телевізійних новин в умовах соціальної трансформації з точки зору схеми сприймання соціального простору, що ними транслюється.

Для досягнення поставленої мети в роботі вирішуються наступні завдання:

Проаналізувати існуючи методологічні принципи аналізу соціально-ідеологічних характеристик творів ЗМК з точки зору можливостей їх застосування в умовах трансформації суспільства.

Обґрунтувати теоретичні принципи підходу до аналізу соціально-ідеологічних характеристик творів ЗМК в сучасних умовах з точки зору трансляції ними схеми сприймання соціального простору.

Розкрити соціальне значення феномену телевізійних новин.

Обґрунтувати теоретичні уявлення про об'єктивацію в текстах теленовин схеми сприймання соціального простору та стратегію її аналізу.

Провести апробацію стратегії дослідження на масиві текстів теленовин АТН (м. Харків) та виявити основні риси характерної для них схеми сприймання соціального простору.

Теоретична основа дослідження. Теоретичними джерелами дисертаційного дослідження стали концепції соціального простору й соціології сприймання соціальної реальності П. Бурдьє, деякі аспекти соціології знання П. Бергера та Т. Лукмана, американської комунікативістики, а також концепції комунікації А. Моля, Р. Барта, Н. Лумана та вітчизняних дослідників масової комунікації. Міжгалузевий характер дослідження зумовив звернення до психологічних та лінгвістичних теорій, а саме концепції мовної діяльності й мовної свідомості А.Н. Леонтьєва, теорії дискурсивного аналізу Т.А. ван Дейка.

Емпірична база дослідження. Емпіричну базу дисертаційної роботи склали результати дослідження текстів теленовин місцевого недержавного телебачення (АТН, м. Харків), яке виконувалося автором із застосуванням розроблених методології та стратегії аналізу.

Наукова новизна отриманих результатів. В дисертації розроблений та обґрунтований оригінальний підхід до вивчення соціально-ідеологічних характеристик творів ЗМК в умовах трансформації суспільства; він базується на вивченні схеми сприймання соціального простору, що транслюється ЗМК. Наукова новизна роботи складається з наступних положень та результатів:

Введене поняття "схема сприймання соціального простору” та розкритий його зміст в контексті трансформаційних прицесів у суспільстві та свідомості соціального агента; визначено, що вона є засобом символічного втілення інтересів та цінностей соціальних агентів, формою самоідентифікації соціальної позиції шляхом уявлення про соціальну реальність в цілому.

Доведено значення категорії "схема сприймання соціального простору” щодо аналізу спрямованості творів ЗМК в умовах трансформації суспільства, а саме: схема сприймання соціального простору, що є втіленою в тексти масової комунікації, має визначатися характеристикою соціально-ідеологічної сторони творів ЗМК.

Вперше феномен теленовин розкривається у співставленні з реальністю повсякденного життя та доводиться, що соціальний сенс цього інформаційного жанру полягає в імітації повсякденної реальності і трансляції уявлень про актуальний стан соціального простору.

Визначено, що схема сприймання соціального простору втілюється в текстах масової комунікації в особливу систему номінацій соціальних позицій; обґрунтована стратегія її емпіричного визначення, комплекс показників аналізу.

В результаті апробації доведеної стратегії вперше проаналізовані тексти теленовин місцевого недержавного телебачення (АТН, м. Харків) та визначені характеристики схеми сприймання соціального простору, що ними транслюється.

Практичне і теоретичне значення роботи. Дисертаційна робота концентрує увагу на питаннях, що недостатньо розроблені у вітчизняних соціологічних дослідженнях. Запропонований в роботі підхід до визначення та аналізу соціально-ідеологічних характеристик творів ЗМК сприяє подоланню кризи теорії та методології цієї галузі, що пов'язана з властивими трансформації суспільства ідеологічною та ціннісною невизначеністю. Наукові результати роботи можуть використовуватися дослідницькими організаціями як джерело подальших досліджень окремих ЗМК та соціально-ідеологічного спектру інформаційного простору в цілому. Запропонована стратегія може застосовуватися владними підрозділами для вирішення завдань інформаційної безпеки держави і суспільства, в розробці принципів інформаційної політики, концепції суспільного контролю над діяльністю ЗМК. Соціальні агенти, що включають ЗМК у власні соціально-політичні стратегії, одержать з роботи підхід до раціонального вибору ЗМК за критерієм спрямованості відображення соціального простору та конкретних соціальних груп. Редакції ЗМК та журналісти можуть застосувати стратегію дослідження для визначення характеристик реального охоплення соціального простору інформаційними повідомленнями. Осмислення в роботі проблем на стику наукових дисциплін зумовлює зацікавленість в її результатах лінгвістів, психологів. Спеціалісти з методики та техніки соціологічних досліджень знайдуть в роботі висвітлення нових пізнавальних аспектів контент-аналізу, його збагачення на основі інтеграції принципів дискурсивного аналізу. Дослідники соціальної структури одержать методологію дослідження символічної сторони процесів трансформації та визрівання соціальних груп, динаміки соціального простору.

Матеріали дисертації можуть використовуватися у навчальній роботі з соціології ЗМК, загальної соціології та сучасних проблем методології, соціології соціальних трансформацій та ії символічних аспектів, соціології культури, історії соціології, соціології сприймання соціального світу П. Бурдьє.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи обговорювалися на методологічних семінарах і засіданнях кафедри соціології соціологічного факультету ХГУ, доповідалися на засіданнях Літньої школи молодих соціологів 1997 року, на засіданнях круглого столу Харківських соціологічних читань 1998 року. Результати роботи застосовані в програмі спецкурсу "Соціологія ЗМК”, який прочитаний автором дисертації на соціологічному факультеті ХДУ.

Публікації. Основні ідеї дисертаційної роботи надруковані в п'яти публікаціях.

Структура роботи. Дисертація включає вступ, 3 розділи, що поділяються на підрозділи, висновки та список використаних джерел. Третій розділ включає 9 таблиць і 4 малюнки. Повний обсяг роботи - 178 сторінок, з яких 169 сторінок основного тексту, 8 сторінок - список джерел, що включають 85 найменування.

Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовується актуальність вибору теми дослідження, розглядається ступінь її наукової розробленості, формулюються мета і завдання роботи, розкривається наукова новизна, обґрунтовується теоретичне та практичне значення дослідження.

У Розділі 1 ''Теоретико-методологічні підстави дослідження соціально-ідеологічних характеристик ЗМК в суспільстві, що трансформується" розглядається проблемна ситуація дослідження; обґрунтовується предмет дослідження - схема сприймання соціального простору, що транслюється ЗМК, та об'єкт дослідження - тексти випусків теленовин.

теленовина соціальний простір текст

У підрозділі 1.1 "Вплив телебачення на сучасне суспільство: світові тенденції та пострадянська реальність” визначається предметна сторона проблемної ситуації дослідження соціально-ідеологічних характеристик ЗМК. Передумовою розгляду цих проблем стали істотні зміни функціонування інституту ЗМК в світі та в українському суспільстві. Символічна влада ЗМК в формуванні уявлень про соціальний світ (особливо у співставленні з інститутами сім'ї та освіти (Півнєва Л.М.)) значно зростає. Основою таких змін став технологічний прогрес аудіовізуальних ЗМК. Аналіз іноземних джерел показав, що сучасне телебачення стає чинником культурно-психологічних трансформацій; позначає рубіж переходу до демасифіцированого суспільства; набуває небачених можливостей впливу на свідомість аудиторії; провокує агресивну та імітативну поведінку, сприяє відчудженню людини від власної свідомості.

Особливо розглянутий аспект функціонування ЗМК як поля символічного виробництва у взаємовідносинах з полями політики та економіки. На основі огляду досліджень П. Шампаня показано, що зростання технологічних можливостей впливу ЗМК на свідомість аудиторії робить їх об'єктом контролю політичного поля; фінансова незалежність від держави перетворює ЗМК в економічних суб'єктів, примушуючи піклуватися не тільки професіоналізмом, але й рентабельністю; прискорення ритму журналістського виробництва веде до схематизації в аналізі інформації. Показовим фактом змін в реалізації соціальної ролі ЗМК є технології раціоналізації комунікативної діяльності, що дозволяють різноманітним соціальним агентам (політичним і фінансовим угрупуванням, соціальним групам, інститутам) реалізовувати власні інтереси шляхом журналістського конструювання подій та новин.

Наведений аналіз функціонування ЗМК в сучасному українському суспільстві визначив його специфіку як накладення тенденцій зростання символічної влади мас-медиа та прискорення динаміки соціальних змін. Зміни відношень власності, формування основ ринкової економіки, трансформаційні процеси в соціальній структурі і перетворення культурно-ідеологічної сфери призвели до істотних змін в діяльності ЗМК. Гласність та свобода слова, проголошені під час перебудови, сприяли підйому авторитету мас-медиа, комерціалізація і зникнення офіційного ідеологічного контролю інформаційної сфери призвели до виникнення нових ЗМК різноманітних форм власності, зростання професіоналізму журналістської діяльності дозволило їм вийти на рівень конкурентоспроможності з державними й російськими ЗМК. Підкреслюється, що основною проблемою здійснення суспільної функції ЗМК в українському суспільстві є негативні наслідки (потенційні та реальні) децентралізації контролю за діяльністю ЗМК. Мас-медиа підпадають під контроль окремих соціальних агентів, що є небезпечним з точки зору соціальної системи в цілому: засоби впливу на аудиторію загальнонаціонального масштабу можуть використовуватися в інтересах окремих соціально-політичних угрупувань. Загальною потребою є формування адекватних сучасним умовам форм суспільного контролю за діяльністю ЗМК. В роботі обгрунтовується, що необхідним елементом в побудові системи такого контролю є вірогідна наукова інформація про соціально-ідеологічні характеристики творів окремих ЗМК і всього інформаційного простору суспільства, що дозволить оцінювати соціально-ідеологічне спрямування їх впливу на аудиторію.

У підрозділі 1.2 "Теоретико-методологічні принципи дослідження соціально-ідеологічних характеристик творів ЗМК”, враховуючи умови плюралізму методології (Шкода В. В.) розглядається пізнавальна сторона проблемної ситуації. Аналіз літератури демонструє, що дослідження соціально-ідеологічних характеристик творів ЗМК є формою аналізу "повідомлення” (елемент схеми комунікації Г. Лассуела) і реалізуються у зв'язку з проблемами впливу ЗМК на суспільство. Теоретичною основою цих досліджень були різноманітні концепції об'єктивістського напрямку соціальної теорії та сформовані ними уявлення про ціннісні аспекти комунікації. В результаті аналізу деяких з цих концепцій (позитивістської А. Моля, Марксистської вітчизняної соціології комунікації, структуралістської Р. Барта і системної Н. Лумана) виявлено основні положення специфіки цінносних аспектів комунікації. Серед них: цінності соціокультурного середовища імпліцитні комунікації; повідомлення ЗМК транслює елементи культури, ціннісних пріоритетів, ідеології комунікатора, усвідомлені та інш.; ефективність ціннісного впливу повідомлення пов'язана зі ступенем усвідомленості мети та інтересів комунікатора; соціальні й культурні ознаки джерела повідомлення ЗМК зумовлюють його соціально-ідеологічні характеристики.

На основі зіставлення цих принципів з даними соціологічних досліджень процесу трансформації в українському суспільстві (в дисертації аналізуються дані объєктивістського і культурно-аналітичного напрямків досліджень) виявлена низка обмежень їх застосування в умовах трансформації. Рухливість кордонів соціальних спільностей, слабка реалізація нормативної функції соціальних інститутів, відсутність легітимних уявлень щодо спрямування процесу трансформацій призводять до низького рівня соціальної зрілості окремих соціальних груп і соціальної свідомості в цілому. Соціальні спільності нестійкі, їх мета та інтереси знаходяться в стані формування, а ціннісні пріоритети не визначені. Руйнування моно-ідеологічної радянської культури і різкі інституціональні зміни сприяють деідентифікації, руйнуванню системи життєвих планів і орієнтирів індивідів. Таким чином, зазнає гальмування процес символічної репрезентації та легітимації інтересів і цінностей суспільства, його елементів, формування відносно цілісних ідеологічних систем. В цих умовах відповідність між змістом повідомлень ЗМК як формою об'єктивації цінностей і самими цінностями окремих соціальних утворень втрачає визначеність, отже об'єктивістські методологічні принципи виявлення соціально-ідеологічних характеристик творів ЗМК визначаються непридатними.

Разом з тим відзначається, що глибокі соціальні зміни не скасовують принципу ціннісної інтенції комунікації. Навпаки, підтримка позицій окремих політичних і політико-економічних угруповань стає необхідною умовою існування сучасних ЗМК. Адекватна сучасним умовам методологія аналізу соціально-ідеологічних характеристик творів ЗМК повинна будуватися на базі динамічної концепції суспільства, що дозволить описати його трансформації в діалектиці суб'єктивного і об'єктивного. Основою такої методології обрана концепція конструктивного структуралізму П. Бурдьє, яка містить уявлення про подвійну природу соціальної реальності; заснована на розумінні суспільства як динамічного соціального простору, що постійно зазнає оновлення; володіє категоріальним апаратом адаптації індивіда до умов соціальних трансформацій і діалектики суб'єктивного та об'єктивного в генезі соціальних груп, необхідного для опису процесів втілення в творах ЗМК інтересів і цінностей, що перебувають у стані формування.

У підрозділі 1.3 "Схема сприймання соціального простору, що транслюється ЗМК як соціально-ідеологічна характеристика їх творів” обґрунтовується предмет дослідження дисертаційної роботи та категоріальний апарат запропонованого підходу. Розкритий зміст поняття "схема сприймання” у взаємозв'язку з категоріями "соціальний агент”, "соціальна позиція”, "габітус”, "соціальний простір”. Продемонстровано, що схема сприймання являє собою принцип, що організує відбір значущих елементів реальності; він формується під впливом об'єктивних умов існування агента і забезпечує адекватність і спонтанність його реакції на вплив соціального середовища. За умов відносної стабільності соціального середовища схема сприймання формує тривку "картину світу”, що окреслює для агента кордони реального. Агенти, що характеризуються близькими умовами соціалізації та існування, подібними структурами капіталів мають близькі схеми сприймання. Матеріалізована в знаки, легітимована й інституціоналізована колективна схема сприймання є ідеологією. Доведено, що центральною характеристикою ментальних процесів суспільства, що трансформується, стає зміна схем сприймання. Обґрунтовується належність поняття схеми сприймання категоріальної системи соціологічної науки; розмежування його сенсу з категоріями, що вживаються психологічними дисциплінами: "сприймання”, "соціальне сприймання”, "міжгрупове сприймання”. Підкреслюється, що поняття схеми сприймання зазначає специфічний фільтр зовнішньої соціальної інформації та використовується для опису відмінностей в образах (уявленнях) соціальної реальності і принципах їх формування, що характеризують різні соціальні позиції.

В роботі введене поняття "схема сприймання соціального простору”, що означає схему сприймання, спрямовану на соціальний універсум в цілому. Для цього визначення використовується концепція соціального простору як мереж зв'язків, що складаються у поля специфічних практик (П. Бурдьє). Обґрунтовано, що схема сприймання соціального простору являє собою елемент рефлексії соціальної реальності як необхідної умови символічної боротьби між полями, а також між соціальними позиціями; характеризує специфіку бачення соціального простору певної соціальної позиції; є формою самоідентифікації соціальної позиції шляхом уявлення про соціальний універсум в цілому; символічно реалізує соціальні пріоритети певної соціальної позиції, а саме її інтереси, цінності, ідеологію. Підкреслюється, що в умовах соціальних трансформацій схема сприймання соціального простору є необхідною базою формування соціальної групи і можливо єдиною формою вираження її специфічної ціннісно-ідеологічної системи.

В роботі доведено, що твори ЗМК в умовах трансформації повинні розглядатися як форма об'єктивації специфічної позиційної схеми сприймання соціального простору, що генетично пов'язана з ідеологією соціальної групи. Доведена можливість в контексті проблем соціально-ідеологічної сторони масової комунікації заміни в тезі про цінносну інтенцію комунікації категорії "цінності” поняттям "схема сприймання”. Правомірність цієї позиції базується в уявленні про цінності як зв'язок між поведінкою особистості, соціальної спільності і суспільства в цілому (Бакіров В.С., Здравомислов О.Г., Хмелько В.Е.), а ії значення полягає в спадкоємності між запропонованим в роботі та попередніми підходами до вивчення соціально-ідеологічної сторони функціонування ЗМК. Теза про роль схеми сприймання соціального простору в творах ЗМК підтверджена в роботі при аналізі сучасних умов функціонування мас-медиа, серед яких залежність медіаполя від поля політики; необхідність забезпечення потреби аудиторії в інстанції, що інформує; конкретний тип інформаційних потреб аудиторії, що пов'язаний з її соціально-демографічними, освітніми та іншими ознаками.

Підкреслюється, що твір ЗМК є висловленою шляхом інтерпретації реальних подій і втіленою в пов'язаний з типом аудиторії наративний стиль схемою сприймання соціального простору. Вона відбиває соціальне значення твору ЗМК як елементу й умови здійснення символічної боротьби за легітимацію уявлень про соціальну реальність. Схема сприймання соціального простору, що транслюється в повідомленнях масової комунікації, як доведено, є предметом дослідження при аналізі соціально-ідеологічної характеристики творів ЗМК в умовах соціальної трансформації.

У підрозділі 1.4 "Телевізійні новини як транслятор схеми сприймання соціального простору” обґрунтовується об'єкт дослідження. Продемонстровано, що теленовини є особливим жанром ЗМК, якому в сучасній вітчизняній соціології не приділяється достатньої уваги. Кількісні і якісні зміни в цьому жанрі стали наслідком і проявом трансформаційних процесів; в теленовинах найбільш явно реалізується соціальний характер комунікації в ЗМК; тут найбільш тісно стикаються поля політики, економіки і мас-медиа; в умовах соціальних трансформацій теленовини відіграють одну з найважливіших ролей в формуванні у аудиторії адекватної картини реальності, в тому числі уявлень про соціальний простір.

Проаналізовані в роботі концепції представників американської комунікативістики про феномен новин і теленовин в певному ступені заповнюють відсутність вітчизняних джерел в цій галузі. Виявляються основні положення цієї концепції, згідно з якою теленовини є основною ланкою сучасної телесистеми, бо відбивають її зміст, функції, характер розвитку, структурну специфіку і особливості телевізійної параідеології; центральною проблемою в дослідженнях новин стає об'єктивність, що декларується самими новинами і обмежується соціально-політичними, економічними, культурними та іншими умовами їх виробництва; неминучі при обробці великих обсягів інформації на телебаченні схематизація в роботі з інформацією, виникнення специфічних типів форматів повідомлень для різноманітних тем сприяють укоріненню стереотипів сприймання реальності; соціальні реалії, що згадуються в телевізійній промові, підлягають структуруванню з боку інформаційної дискурсивності, в результаті чого відбувається їх видозмінення.

В роботі обґрунтовано, що теленовини є формою символічної об'єктивації реальності повсякденного життя (П. Бергер, Т. Лукман), чим зумовлене особливе значення досліджень текстів теленовин для аналізу схем сприймання соціального простору, що транслюються ЗМК. Показано, що використовуючи мову й образи повсякденного життя, збіг темпоральностей, засоби впливу аудіовізуальних ЗМК (спроможність формувати свідомість поза її участі), теленовини змушують застосовувати до своїх творів принципи сприймання повсякденної реальності. Однак специфіка і сенс теленовин як соціально-ідеологічного феномену очевидні в тих аспектах, де "реальність” і її електронна копія не співпадають. Теленовини змінюють сприймання індивідом віддалених сегментів соціальної структури; руйнують анонімність усунених від людини суб'єктів соціальної структури (президент, депутати парламенту і таке ін.); стають головним джерелом знань про ці області і впливають на суспільну думку, що виявляється, наприклад, в різких змінах рейтингів політичних діячів. Таким чином, в дисертації доведено, що теленовини відповідають основним критеріям об'єкту дослідження в роботі, а саме відбивають в собі основні принципи телевізійної роботи з інформацією і спілкування з аудиторією; ефективно розповсюджують інформацію про соціальний простір, а саме про недосяжні для безпосереднього сприймання індивіда його сегменти.

У Розділі 2 "Стратегія дослідження схеми сприймання соціального простору в текстах масової комунікації" розробляються теоретичні уявлення про втілення схеми сприймання соціального простору в текстах масової комунікації, обґрунтовуються стратегічні принципи її аналізу.

В підрозділі 2.1 "Схема сприймання соціального простору як когнітивний феномен" обґрунтовано, що схема сприймання соціального простору організована в пам'яті учасників комунікації у формі фрейма знань (Т.А. ван Дейк) - набору типових знань про соціальний світ (уявлень про соціальні групи та інститути, області соціальних практик, їх ієрархію) та засобів їх організації. Це дозволяє індивідам висловлюватися і адекватно інтерпретувати висловлювання про суспільство, соціальне середовище й процеси в них; постійно оновлювати знання про соціальний простір, що отримані з досвідом певної соціальної позиції; звертатися до окремих структурних елементів цього знання і конкретизувати інформацію на різних рівнях. Повідомлення ЗМК, що фіксують постійні пульсації соціальної реальності, є основним засобом поновлення концептуального знання аудиторії про соціальний простір, бо сприймання соціального простору в цілому неможливо для індивідуального сприймання, сфокусованого на "позиційній” реальності. Таким чином, уявлення й знання, що розповсюджуються ЗМК, завдяки масовості їх аудиторії й використанню "технологій переконливості” володіють реальним потенціалом стати соціальними уявленнями.

У підрозділі 2.2 "Теоретичні уявлення про об'єктивацію схеми сприймання соціального простору в текстах теленовин" обґрунтовується авторське розуміння процесу втілення схеми сприймання соціального простору в тексти теленовин. Доведено, що текст теленовин являє собою інтерсуб'єктивну форму образів свідомості журналістів, до складу якої входять уявлення про події, що описуються, та їх учасників (соціальних агентів, тобто соціальних груп і соціальних інститутів). Формою знакового втілення знань про соціальних агентів є номінації соціальних позицій. Співвідношення тексту теленовин та реальних подій пов'язане з вживанням номінацій з референцією "соціальний агент”. Текст породжується журналістом як об'єктивація уявної моделі ситуації, що формується на основі безпосереднього сприймання подій дійсності, знань про учасників ситуації та їх відношення, обумовлених позиціями в соціальному просторі.

У дисертації обґрунтовані текстові засоби вираження схеми сприймання соціального простору під час розкриття теленовинами подій дійсності (за допомогою концепції дискурсивності теленовин Т.А. ван Дейка). На різних рівнях структурної організації дискурсу теленовин спрямованість журналіста реалізується в процесі конструювання теми повідомлення, організації інформації за принципом релевантності, використання номінацій соціальних агентів у граматичних формах семантичних ролей (агенс, пасьєнс). Особлива увага приділяється граматичному рівню структури дискурсу, де тенденції вживання номінацій конкретних соціальних агентів у формах активної або залежної семантичної ролі відбивають уявлення про цю соціальну позицію як потенціально домінуючу чи навпаки. Вперше уведений кількісний показник цієї тенденції - коефіцієнт агентності, відповідний частці вживання номінації в активній семантичній ролі в загальному обсязі вживання номінації.

В роботі визначені основні характеристики схеми сприймання соціального простору, що виявляються під час аналізу її об'єктивації в текстах теленовин: перелік номінацій соціальних позицій, що ії складають; перелік полів соціального простору, що нею охоплюються; ієрархія полів в соціальному просторі; ієрархія соціальних позицій відповідного поля. Кожній з характеристик відповідають параметри текстів теленовин: схема сприймання соціального простору втілюється в комплекс номінацій соціальних позицій; перелік соціальних полів, що організують соціальні позиції, передається класифікованими за ознакою спільності референта номінаціями соціальних позицій; ієрархія полів соціального простору передається показниками частоти вживання номінацій соціальних позицій ("ієрархії актуальності”); розподіл відношень домінування між соціальними позиціями в соціальному полі передається коефіцієнтом агентності номінацій соціальних позицій ("ієрархія активності”). Таким чином, стратегією дослідження виділяються два виміри схеми сприймання соціального простору, що транслюється ЗМК: номінальний (горизонтальний), тобто перелік номінацій соціальних позицій, що зустрічаються в текстах теленовин; та вертикальний, що характеризує ієрархію соціальних позицій і полів в соціальному просторі.

У підрозділі 2.3 "Програма емпіричного дослідження" пропонується втілення принципів розробленої стратегії дослідження соціально-ідеологічних характеристик творів ЗМК в дослідженні текстів теленовин місцевого недержавного телебачення як особливого аспекту культури регіону, визначені проблемна ситуація, мета, об'єкт, предмет дослідження, гіпотези, використані засоби аналізу, план пошукових та аналітичних процедур.

У підрозділі 2.4 "Значення досліджень схеми сприймання соціального простору,що транслюється ЗМК, щодо уявлень соціологічної науки про трансформацію суспільства" обґрунтовується, що запропонований в дисертаційній роботі підхід має розглядатися як дослідження актуального стану соціального простору через його символічний відбиток у творах ЗМК. Релевантність для соціології опису системи позицій соціального простору шляхом аналізу його образу, сконструйованого ЗМК, обґрунтована за допомогою соціології сприймання соціального світу П. Бурдьє. В умовах соціальної трансформації, коли об'єктивні структури суспільства втрачають тривалість, потенціал творів ЗМК як форми сприймання соціальної реальності до інтеріоризації і втілення аудиторією в практику схем сприймання значно зростає. Особлива увага приділяється перевагам засобу дослідження стану соціального простору шляхом його символічного відбивання, серед яких: переваги методологічної бази; економія ресурсів на проведення дослідження у порівнянні з використанням засобів опитування; можливість досягнення необхідної мобільності замірів; опосередкований характер аналізу, що дозволяє уникати небажаних чинників процесу опитування.

У Розділі 3 "Емпіричні характеристики схеми сприймання соціального простору, що транслюється програмами новин місцевого недержавного телебачення" наведені результати емпіричного дослідження соціально-ідеологічних характеристик теленовин АТН, м. Харків.

У підрозділі 3.1 "Номінальний рівень схеми сприймання соціального простору” наведені емпіричні словники номінацій соціальних інститутів та соціальних груп, тобто класифікацію номінацій соціальних позицій за ознакою спільності референта. Класифікований словник номінацій соціальних інститутів складається з 19 груп та 92 номінацій. Він включає усі основні соціальні інститути, а за ознакою обсягу групи номінацій і кількості номінацій спільного референта спостерігаються зсунення у бік інститутів влади. Виявлені зсунення схеми сприймання соціального простору, пов'язані з сезонними ваганнями актуальності, дискурсом "влади”, а також особливостями процесу становлення нових інституціональних форм.

Словник номінацій соціальних груп складається з 21 групи та 99 номінацій. Визначаються характерні для АТН 12 критеріїв конструювання соціальних груп через мовну номінацію. Зсунення схеми сприймання в аспекті презентації соціальних груп визначені відсутністю згадування полюсів соціальної ієрархії, популярністю кримінальної тематики, активним використанням номінацій "груп легітимації”.

У підрозділі 3.2 "Вертикальний вимір схеми сприймання соціального простору” надані ієрархія активності та ієрархія актуальності номінацій соціальних груп і соціальних інститутів. Тут також встановлені зсунення схеми сприймання у бік інститутів влади. Запропонована класифікація груп номінацій у просторі ознак актуальності та активності демонструє уявлення авторів теленовин про розподіл символічного капіталу між соціальними позиціями. Найбільшим його обсягом володіють соціальні агенти, що реалізуються в полі влади, що володіють тривким економічним становищем. Серед соціальних груп більш високе положення в класифікації пов'язане з наявністю символічних форм репрезентації групи.

На основі отриманих характеристик схеми сприймання соціального простору теленовин АТН визначені наступні аспекти контексту їх виробництва: орієнтація авторів в контексті дилеми "ринок - державне регулювання" та інших цінностей лібералізму; загальні принципи відношення до реальності, домінування опису (фіксації) подій над аналізом і прогнозами.

Висновки

В роботі доведено актуальність і перспективність досліджень соціально-ідеологічних характеристик творів ЗМК в сучасному українському суспільстві, що пов'язані зі зростаючою впливовістю ЗМК як засобу конструювання уявлень аудиторії про соціальну реальність, а також негативним впливом децентралізації управління ЗМК на просування реформ та спрямованість процесу трансформації. Запропонований оригінальний підхід до вивчення цих проблем з точки зору аналізу схеми сприймання соціального простору, що транслюється творами ЗМК. Розробка наведеного підходу спрямована на подолання теоретичної кризи у цій предметній галузі, що пов'язана з обмеженнями застосування в умовах трансформації суспільства існуючих методологічних принципів об'єктивістської спрямованості. В роботі розкрито такі слабко досліджені вітчизняною соціологією питання, як методологія конструктивного структуралізму у вивченні соціально-ідеологічних аспектів масової комунікації, поняття "схема сприймання соціального простору”, соціальний сенс жанру теленовин, змістовні аспекти текстів новин місцевого недержавного телебачення. Запропонована стратегія дослідження передбачає використання оригінальних і нових для вітчизняної дослідницької практики методів (дискурсивний аналіз, номінальний і вертикальний вимір схеми сприймання соціального простору). Наведені отримані в результаті емпіричного аналізу текстів теленовин місцевого недержавного телебачення унікальні дані про особливості уявлень соціального простору, лексико-семантичних ознак символічної об'єктивації ними соціальних агентів, характеристиках схеми сприймання, що ними реалізується, стратегії інформаційної діяльності. Наукові результати роботи мають значний потенціал використання в соціологічних дослідженнях ЗМК, а саме: у вивченні динаміки схеми сприймання конкретного ЗМК, у порівняльних дослідженнях текстів різних ЗМК, в аналізі їх регіональної та жанрової своєрідності; у створенні типології схем сприймання, що транслюються ЗМК в інформаційному просторі країни; у моніторингу актуального стану соціального простору в його символічній об'єктивації; у вивченні символічних аспектів трансформації суспільства, зокрема соціального визрівання груп. Запропоновані методологія та стратегія дослідження мають практичне значення для діяльності різноманітних соціальних агентів, а також владних інститутів, що пов'язують з ЗМК власні соціальні та політичні стратегії.

Список друкованих робіт за темою дисертації

1. Сорока Ю.Г. Работа с понятийным аппаратом науки // Нетрадиционные методы преподавания социологии. Учебно-методическое пособие для преподавателей социологических дисциплин / А.Н. Горбач, И.Д. Ковалева, О.А. Редько, Ю.Г. Сорока / Под ред. И.Д. Ковалевой. - Харьков. - РОМІ. - 1997. - 247 с. - С.27-50.

2. Сорока Ю.Г. Методологические подходы к анализу телевизионной коммуникации как типа дискурса // Харьковские социологические чтения - 97: Научно-методическое обеспечение преподавания социологических дисциплин. - Харьков: Основа, 1997. - часть 2. - С.280-284.

3. Сорока Ю.Г. Социальный смысл тематической организации выпусков теленовостей // Вісник Харківського університету. Соціологічні дослідження сучасного суспільства: методологія, теорія, методи. - 1997. № 393. - С.235-240.

4. Сорока Ю.Г. Социологический анализ теленовостей: реальность повседневной жизни в жанре телевизионной парареальности // Харьковские социологические чтения - 98: Сборник научных работ. - Харьков: ЦЭПП "Радар”, 1998. - С.80-85.

5. Сорока Ю.Г. Дискурс "власти” в представлении местного телевидения // Вісник Харківського державного університету. ”Соціологічні дослідження сучасного суспільства: методологія, теорія, методи” - 1999. № 433. - 185с. - С.95-97.

Анотації

Сорока Ю.Г. Схема сприймання соціального простору в текстах масової комунікації. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата соціологічних наук за спеціальністю 22.00.01. - теорія та історія соціології. - Харківський державний університет, Харків, 1999.

Дисертацію присвячено проблемам вивчення соціально-ідеологічної спрямованості текстів ЗМК в умовах трансформації суспільства. Наведено результати розробки та застосування оригінального підходу до аналізу продукції ЗМК з точки зору схеми сприймання соціального простору, що нею транслюється. Основу запропонованої методології складають концепції сучасної соціальної теорії конструктивістської спрямованості. Встановлено, що в умовах трансформації суспільства соціально-ідеологічні характеристики творів ЗМК мають зазначатися як схема сприймання соціального простору, що ними транслюється. Твір ЗМК є висловленою шляхом інтерпретації реальних подій і втіленою в певний наративний стиль схемою сприймання соціального простору. Обґрунтовані положення щодо соціального сенсу теленовин у співставленні їх з реальністю повсякденного життя. Розроблена стратегія емпіричного дослідження, співвідношення схеми сприймання та характеристик тексту теленовин, система показників, Програма емпіричного дослідження, що є реалізованою на масиві текстів новин місцевого недержавного телебачення. Практичне значення результатів роботи пов'язане з використанням творів ЗМК у соціально-політичних стратегіях соціальних агентів та владних інститутів.

Ключові слова: схема сприймання, соціальний простір, продукція ЗМК, теленовини, соціальна трансформація.

Сорока Ю.Г. Схема восприятия социального пространства в текстах массовой коммуникации. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата социологических наук по специальности 22.00.01 - теория и история социологии. - Харьковский государственный университет, Харьков 1999.

Диссертация посвящена проблемам изучения социально-идеологической направленности текстов СМК в условиях социальной трансформации. Тема работы связана с актуальными проблемами функционирования и социальной роли СМК в современном украинском обществе, характеризуемыми наложением тенденций роста символической власти аудиовизуальных СМК и процессами социальных трансформаций. В диссертации приведены результаты разработки и применения оригинального подхода к анализу продукции СМК с точки зрения транслируемой в ней схемы восприятия социального пространства.

Представленный подход учитывает теоретические достижения объективистской методологии исследований этой области, прежде всего положения о ценностной интенции коммунікації. В то же время, в работе аргументированы ограничения, налагаемые на использование объективистских принципов анализа направленности произведений СМК современными условиями глубоких и динамичных социальных изменений. Автором установлено, что в условиях трансформации общества социально-идеологические характеристики произведений СМК должны определяться как транслируемая в них схема восприятия социального пространства. Это понятие разработано на базе социологии восприятия социального пространства, введено в научный оборот как специфически социологическое понятие и впервые применено к исследованию проблем массовых коммуникаций. В диссертации рассмотрен феномен теленовостей и обоснован социальный смысл этого информационного жанра в сопоставлении с реальностью повседневной жизни. Установлено, что теленовости являются формой символической объективации реальности повседневной жизни, чем обусловлено особое значение исследований текстов теленовостей для анализа содержательных аспектов произведений СМК.

В диссертации разработана стратегия эмпирического исследования транслируемых СМК схем восприятия социального пространства. Доказано, что произведение СМК является выраженной через интерпретацию реальных событий и воплощенной в специфический наративний стиль схемой восприятия социального пространства. Інтерсуб'єктивной формой знаний о социальных агентах являются номинации социальных позиций; текст порождается журналистом как объективация мысленной модели ситуации, формирующейся на основе непосредственного восприятия событий действительности, знаний об участниках ситуации (социальных агентах) и их отношениях, вытекающих из занимаемых ими позиций в социальном пространстве. При анализе теленовостей как специфического типа дискурса установлено, что тенденции употребления номинаций конкретных социальных агентов в формах активной или зависимой семантической роли отражает представление об этой социальной позиции как о доминирующей или доминуємої. Автором установлено, что схема восприятия социального пространства воплощается в текстах теленовостей в систему номинаций социальных позиций, горизонтальное измерение которой отражает представления об элементах социального пространства (фиксируемых социальных позициях), а вертикальное - о структуре доминирования между полями социального пространства и отдельными позициями в каждом поле. Предложено соотношение схемы восприятия и характеристик текста теленовостей, система показателей, Программа эмпирического исследования. Разработанная стратегия анализа социально-идеологических характеристик произведений СМК апробирована на массиве текстов новостей местного негосударственного телевидения, содержательные аспекты которого также слабо исследуются в современной отечественной социологии. В результате эмпирического исследования получены данные о характеристиках схемы восприятия социального пространства, транслируемой в выпусках теленовостей АТН (г. Харьков) в период январь-октябрь 1997 г., характеризуемые в частности смещениями в сторону властных институтов и их коллективных агентов.

Практическое значение результатов работы связано с внедрением ее теоретических и эмпирических аспектов в практику исследований содержательных аспектов текстов массовой коммуникации, в деятельность социальных агентов, реализующих с помощью СМК социально-политические стратегии, в деятельность властных институтов по разработке информационной политики и анализе информационного пространства, а также в учебном процессе, в курсах по социологии СМК, социологии трансформационных процессов, социологии культуры.

Ключевые слова: схема восприятия, социальное пространство, произведения СМК, теленовости, социальная трансформация.

Soroka J. G. Perception Scheme of social space in texts of mass communications.

Thesis for a candidate's degree in Sociology, speciality 22.00.01. - theory and history of sociology.

Thesis is denoted problems of studying social and ideological directivity of mass-media texts in society transformation conditions. Subject of work is connected with actual problems of mass-media operation and theirs social role in the modern Ukrainian society. In thesis's brought an original approach to the analysis of product mass media from standpoints perception schemes of social space. Presented approach takes into account theoretical achievements of preceding studies of this area, first of all positions on values in mass communication. Base of offered methodology are concepts of modern social theory by P. Bourdieu, P.L. Berger and T. Luckmann. Installed that in conditions of transformations of society social and ideological feature of mass-media product must be defined as carried by them perception scheme of social space. Product mass media is denominated through interpreting the real events and incarnate in specific narrative style perception scheme of social space. Motivated scientific presentations about the social sense of television news in the collation them with reality everyday life. Designed empirical study strategy, correlation scheme of perception scheme and features of text of television news, factor system, Program of empirical study, approved on the array of texts of news local private televisions. Practical value of results of functioning is connected with using the product mass media in social agents and powerful institute strategies, as well as in the scholastic process.

Key words: perception's scheme, social space, mass-media works, and social transformation.

Размещено на Allbest.ru