Демографічна регіональна політика

Размещено на http://allbest.ru

Міністерство освіти і науки України

Вінницький національний технічний університет

Інститут менеджменту

РЕФЕРАТ

на тему:

«Демографічна регіональна політика»

Виконала: ст. гр. МОі-13сп

Трунова С. С.

Перевірила: к.е.н., доц. Ткачук Л. М.

Вінниця 2013

Зміст

Вступ

1. Значення, цілі і завдання демографічної політики

2. Загальні напрямки і регіональні особливості демографічної політики

Висновки

Список використаних джерел

Вступ

У різних словниках і довідниках політика (древнегреч. - politik а) визначається і як мистецтво управління, і як державні та громадські справи, і як вчення про способи досягнення державних цілей, і як суспільні взаємодії, взаємини структурних частин суспільства і т.д. Для нашої мети цілком достатньо визначити політику як один з механізмів у системі управління, як ту його частину, за допомогою якої здійснюються впливу на той чи інший процес. Очевидно, що чим більш обгрунтована і продумана політика, тим ефективніше управління, тим більшою мірою воно подібно до мистецтва.

У складній системі управління - політика її основна частина, що надає управлінню цільову спрямованість і визначає напрями, засоби і методи досягнення поставлених цілей. Всі інші елементи управління (аналіз ситуації, прогнозування, організаційні структури, кадрове забезпечення та ін) носять супідрядний характер. Самі по собі вони можуть обслуговувати будь-яку політику, як, до речі, і її відсутність. Стало бути, політика - це те пальне, завдяки яким механізм управління набуває цілеспрямоване функціонування. Демографічна політика - це цілеспрямована діяльність державних органів та інших соціальних інститутів у сфері регулювання процесів відтворення населення. Вона покликана впливати на формування бажаного для суспільства режиму відтворення населення, збереження або зміни тенденцій у галузі динаміки чисельності та структури населення, темпів їх змін, динаміки народжуваності, смертності, сімейного складу, розселення, внутрішньої і зовнішньої міграції, якісних характеристик населення. Мета роботи - розглянути сутність демографічної політики.

Завдання роботи - визначити значення, цілі та завдання демографічної політики; виділити загальні напрямки і регіональні особливості.

1. Значення, цілі і завдання демографічної політики

Демографічна політика - система різних заходів, що вживаються державою з метою впливу на природний рух населення, на вирішення специфічних для даної країни проблем населення.

Необхідність проведення демографічної політики - вплив держави на процеси народжуваності - визнана практично всіма країнами світу, незалежно від демографічної ситуації і темпів зростання населення.

Метою демографічної політики є зміна або підтримка існуючих в даний період часу демографічних тенденцій.

У відповідності з метою з основних напрямів демографічного розвитку формулюються завдання і обгрунтовуються пріоритети. Ця робота в основному спирається на дані аналізу демографічної ситуації. Формулювання завдань по всіх її напрямках, вибір пріоритетів у рамках цих напрямів (народжуваність і сім'я, здоров'я і тривалість життя, міграція населення) - все це в істотній мірі обумовлено метою демографічного розвитку. Реально оцінюючи демографічну ситуацію в Росії і в переважній більшості її регіонів, до числа найбільш загальних завдань можуть бути віднесені: підвищення народжуваності та зміцнення інституту сім'ї; поліпшення здоров'я населення і зростання його тривалості життя; приведення міграційного балансу у відповідність з цілями демографічного розвитку.

Залежно від демографічної ситуації існує 2 основних типи політики: спрямована на підвищення народжуваності (типова для економічнорозвинених країн) і на зниження народжуваності (необхідна для країн, що розвиваються). Часто практичне здійснення демографічної політики пов'язане з труднощами, як морально-етичного плану, так і браком фінансових коштів.

Демографічна політика в економічно розвинених країнах проводиться виключно економічними заходами і спрямована на стимулювання народжуваності. В арсенал економічних заходів входять грошові дотації - щомісячна допомога сім'ям, які мають дітей, пільги одиноким батькам, пропаганда підвищення престижу материнства, оплачувані відпустки по догляду за дитиною. У деяких країнах, де сильні позиції католицької церкви (наприклад, в Ірландії, США, у Польщі) за її вимогам останнім часом в парламентах обговорюються закони, що передбачають кримінальнувідповідальність для жінки, прервавшей вагітність і лікаря, який зробив аборт.

Проведення демографічної політики в країнах, що розвиваються з високими темпами зростання населення, особливо актуально. Однак її реалізація утруднена браком фінансових ресурсів і часто обмежується лише декларативними заявами. Найчастіше ця політика взагалі не приймається громадянами через традиції багатодітності, високого соціального статусу материнства і, особливо, батьківства. Уряди більшості мусульманських країн взагалі відкидають втручання держави у планування сім'ї.

Просте відтворення населення, або «нульове зростання» мета демографічної політики в регіонах, що розвиваються теоретично можливий, якщо кожна сім'я буде мати в середньому 2,3 дитини (тому що є люди, які не вступають у шлюб, сім'ї, які не мають дітей, смерть у ранньому віці через нещасних випадків). Але досягнення цього автоматично не означає негайної стабілізації чисельності населення, оскільки зростання населення властива інерція, яку складно переломити - у дітородний вік вступають люди, що народилися при високому коефіцієнті народжуваності. Крім того, якщо внаслідок демографічної політики відбудеться різке зменшення народжуваності, для статево-віковою структури населення будуть характерніперіоди різкого коливання чисельності населення, дуже «незручні» для стабільного розвитку економіки.

2. Загальні напрямки і регіональні особливості демографічної політики

Комплекс заходів демографічної політики формується за трьома напрямками: підвищенню народжуваності та зміцнення інституту сім'ї; поліпшенню здоров'я та зростання його тривалості життя; забезпечення необхідного міграційного приросту і вдосконалення залучення і використання трудових мігрантів. Вітчизняний і зарубіжний досвід здійснення політики щодо стимулювання народжуваності та зміцнення сім'ї показує, що найбільш поширеними є різні грошові допомоги, що виплачуються одноразово або щомісяця.

Щомісячні або сімейні допомоги найбільш поширені в розвинених країнах. Схеми нарахування посібників вельми відрізняються по країнах.

Так, в Австрії та Данії допомоги надаються всім сім'ям, які мають дітей, незалежно від доходів; у Франції і ФРН розмір допомоги пов'язаний з доходами і з кількістю дітей в сім'ї. У Великобританії право на отримання допомоги мають лише сім'ї з мінімальними доходами (не залежно від кількості дітей), в Італії та деяких інших країнах встановлено «стеля» доходів сім'ї, після якого ніяка допомога не виплачуються.

Сумарна величина щомісячної допомоги, як правило, наростає в міру збільшення кількості дітей у родині, оскільки в більшості країн даний напрямок політики розглядається, як обов'язок держави в максимально можливою мірою компенсувати витрати сім'ї, що виникають у зв'язку з народженням, вихованням і освітою дитини. Зокрема, в Люксембурзі існує спеціальний посібник на дітей молодше 2 років. Його мета - забезпечити сім'ї мінімальний дохід за умови, що жінка в цей період не буде працювати. Найвищі сім'ю виплачується у Бельгії (до 70% від середньомісячної зарплати), але при цьому враховуються не тільки і не стільки кількість дітей в сім'ї, скільки рівень матеріального добробуту.

У Росії також встановлено щомісячну допомогу на дитину одного з батьків (усиновителів, опікунів, піклувальників). Це поширюється на кожного народженого, усиновленого, прийнятого під опіку (піклування) спільно проживає з ним дитини до досягнення нею віку шістнадцяти років (на учня загальноосвітньої установи - до закінчення ним навчання, але не більше ніж до досягнення нею віку вісімнадцяти років) в сім'ях з середнім прибутком, розмір якого не перевищує 100 відсотків величини прожиткового мінімуму. демографія депопуляція міграційний

У цілому принципи надання одноразових допомог набагато більш диференційовані в порівнянні з іншими заходами, вони більшою мірою носять соціально адресний характер, тісніше прив'язані до доходів та соціального статусу сімей. Так, керівний принцип демографічної політики Бельгії - соціальний захист і мінімальний дохід кожному, жіноча емансипація і свобода вибору між кар'єрою і сім'єю. Близьку позицію займають всі скандинавські країни, Нідерланди, Данія, Німеччина. Особливий акцент робиться на соціальній справедливості, скорочення соціальної дискримінації, вирівнюванні рівнів життя сімей з різною кількістю дітей.

У Росії одноразова допомога при народженні дитини в умовах різкого подорожчання життя, зростання цін і загальних первинних витрат на забезпечення дитини відразу після його народження грає істотну роль у компенсації не порівнянних із середніми доходами громадян одноразових витрат, пов'язаних з народженням дитини. Розмір цієї допомоги вже в новому столітті підвищувався двічі і нині становить 6 тис. руб.

Відпустки по вагітності та пологах. Підстави для їх надання диференційовані по країнах. Головні відмінності існують між жінками, зайнятими в державному і приватному секторах. Відрізняються тривалість відпусток, розміри оплати та джерела фінансування. Як правило, працюють на державних підприємствах мають більш тривалі відпустки і великі розміри компенсації. Оплата відпусток в цих випадках здійснюється або повністю за рахунок коштів державного бюджету, або в комбінованій формі (бюджет і фонди соціального та медичного страхування). Зайняті в приватному секторі в основному отримують кошти з різного роду страхових фондів.

Заходи, спрямовані на охорону здоров'я вагітних жінок та новонароджених носять скоріше соціально-профілактичний характер і пов'язані більшою мірою з охороною здоров'я, ніж зі стимулюванням народжуваності. Сюди відноситься своєчасна постановка жінок на облік з приводу вагітності і необхідність пройти встановлену законом число обстежень в період вагітності. Мета - забезпечити раннє виявлення патологій вагітності та плоду, моніторинг перебігу вагітності, профілактику соціальних патологій (наркоманії, алкоголізму, венеричних та інших захворювань) вагітних жінок.

Заходи, спрямовані на охорону здоров'я вагітних жінок та новонароджених носять скоріше соціально-профілактичний характер і пов'язані більшою мірою з охороною здоров'я, ніж зі стимулюванням народжуваності.

Висновки

Всі нормативні акти, покликані регулювати демографічні процеси, повинні відповідати меті демографічного розвитку країни. Подібне, на жаль, відсутній, особливо в міграційній сфері. Більш того, нормативні акти у галузі регулювання міграції часто суперечать меті демографічного розвитку Росії. Щоб виключити таку ситуацію, необхідно щоб Концепція демографічного розвитку РФ стала основоположним документом, яким керуються у своїй діяльності законодавчі, виконавчі та інші органи влади. Ідеологія Концепції демографічного розвитку РФ повинна пронизувати всю нормативно-правову базу у сфері відтворення та міграції населення.

Необхідність проведення активної демографічної політики в тому чи іншому суб'єкті Російської Федерації обумовлена, перш за все, тією ситуацією, яка сформувалася на зламі ХХ-ХХІ століть у сфері народжуваності, смертності та міграції як у цілому по країні, так і в її регіонах. Разом з тим, регіональна специфіка демографічної політики детермінується особливостями геополітичного, економічного, етнічного та природно-географічного статусу тієї чи іншої території.

Крім необхідності проведення активної демографічної політики потрібні ще й можливості здійснення того, що розроблено і має реалізуватися в житті, а не в прожекті. Ці можливості двоякі. Перше, потрібні фінансові ресурси і, як правило, чималі для здійснення витратних заходів демографічної політики. Друге, і це часом буває більш важливим, ніж перше, необхідна політична воля керівників суб'єктів Федерації, розумінняними того, що подолання всеросійської депопуляції не можливе без участі у вирішенні цієї життєво важливої задачі всіх регіонів.

Список використаних джерел

1. Борисов В.А. Демографія. Вид. 3-є. М.: Юніті, 2003.

2. Введення в демографію / Под ред. В.А. Іонцева, А.А. Соградова. М.: Видавництво ПРІОР, 2002.

3. Демографія / Под ред. Н.А. Волгіна, Л.Л. Рибаківська. М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2005.

4. Звєрєва Н.В., Єлізаров В.В., Веселкова Основи демографії. М.: Видавництво ПРІОР, 2004.

5. Медков В.М. Демографія. М.: Видавництво НОРМА, 2004.

Размещено на Allbest.ru