Аналіз соціальної політики в Україні

Враховуючи досвід інших країн, для України досить складним інструментом вирішення проблеми пенсійного забезпечення є збільшення віку виходу на пенсію, хоча і воно потребує екстреного рішення через його поетапне впровадження. Зараз в нашій країні вік виходу громадян на пенсію є одним з найбільш низьких серед європейських країн. Проте, збільшення пенсійного віку з урахування середньої тривалості життя в Україні у жінок 68 років і у чоловіків 57 років, може навіть погрішити існуючу ситуацію: більшість чоловіків не доживе до пенсійного віку. Підвищення розміру пенсійних внесків також не є ефективною мірою. За оцінкою Світового банку, українські підприємці в середньому платять майже 60% свого прибутку у вигляді податків, в той же час відповідний середній світовий показник складає 40%.

Таким чином, для нашої країни найбільш прийнятною формою вирішення проблем пенсійного забезпечення - це відкриття для громадян індивідуальних пенсійних програм в недержавних пенсійних фондах і компаніях по страхуванню життя.

Відкриття індивідуальних пенсійних програм вигідне і для громадянина, і для підприємства.

По-перше, це податкові пільги, передбачені законодавством як для юридичних, так і для фізичних осіб. Оскільки пенсійні договори відносяться до категорії “накопичувальних і довгострокових”, підприємства можуть відносити платежі по такому страхуванню на валові витрати, мінімізуючи базу оподаткування. У свою чергу громадяни, що оплачують пенсійні поліси, мають право на податковий кредит. Це означає, що за підсумками року, заповнивши податкову декларацію, клієнт фонду зможе отримати назад з державного бюджету 15% сплачених засобів.

По-друге, на відміну від тих же банків, страховики забезпечують клієнтам не тільки накопичення засобів, але і захист від інфляції, шляхом індексації їхніх вкладів.

По-третє, забезпечують захист від ряду ризиків. Кожен пенсійний договір включає ризик смерті застрахованої особи з будь-якої причини. Це означає, що у разі смерті годувальника його сім'я отримає суттєву фінансову підтримку. За бажанням клієнт може поповнити перелік ризиків, включивши туди також ризик настання інвалідності від нещасного випадку або критичних захворювань.

Крім того, додаткова пенсія дає громадянам упевненість в майбутньому, оскільки пенсіонер зможе отримувати достатню суму грошей, необхідну для нормального життя. Ще один чинник, особливо актуальний в пострадянській дійсності, - гарантія отримання накопичених грошей. Для цього служать страхові резерви і активи страхових компаній. Згідно із законом, вони не належать страховій компанії і не можуть використовуватися нею для погашення якихось інших зобов'язань, окрім тих, які прийняті по договорах страхування.

Одним із ключових параметрів в системі страхового накопичення є прибутковість. Страховик за рахунок внесків клієнтів формує резерви, які розміщує в найбільш надійні фінансові інструменти. Завдання зводиться не до заробляння грошей, а до збереження вже накопичених засобів для майбутніх виплат.

Починати накопичувальний період бажано якомога раніше. На Заході, де страхова культура в цілому вище і люди починають думати про пенсію змолоду, вони відкривають свої пенсійні рахунки не пізніше 25-30 років. У нас же більшість ближче до 50 років розуміють, що через 10-15 років не зможуть прожити на пенсію, що надається державою, і починають терміново копити гроші на “старість”.

Рекомендація - чим раніше почати накопичувати бажану суму, тим менш відчутно це буде для сімейного бюджету. Обставини, що спонукають людину придбати поліс накопичувального страхування життя, можуть бути різними. І далеко не завжди вони пов'язані із страхом перед смертю і боязню поставити близьких людей в скрутне матеріальне положення. Потреба в грошах перманентна, в якісь періоди вона цілком задовольняється поточними доходами, але часом загострюється. Наприклад, при виході на пенсію, або досягненні дитиною повноліття, коли постає питання про здобуття освіти. Подібні події можуть стати підставою для виплат за договором страхування життя. У міру свого розвитку цей фінансовий сектор перетворюється на інститут недержавного соціального забезпечення.

2.2 Проблеми та забезпечення непрацездатного населення соціальними виплатами

Вирішення соціальних проблем взагалі та успішна реалізація пенсійної реформи не можлива без налагодженої демографічної ситуації, достатньої кількості робочої сили, фінансової стабільності, нестачі внутрішніх фінансових ресурсів, труднощів залучення зовнішнього фінансування та інших багатьох ключових параметрів і факторів.

Передумови успішної реалізації пенсійної реформи розділяються на фінансові та демографічні.

Фінансові передумови включають у себе:

- доходність від інвестування пенсійних активів має перевищувати темпи зростання заробітної плати;

- вирішення проблеми нестабільності високодохідних інвестицій в рамках другого рівня пенсійної системи і недопущення значних коливань розміру пенсії людей, що досягли пенсійного віку з різницею в 2-3 роки;

- пошук додаткових джерел фінансування пенсій, запровадження податкових пільг для працюючих осіб пенсійного віку.

До демографічних передумов входять:

-запобігання вирішенню проблем майбутніх пенсіонерів за рахунок відмови від покращення пенсійного забезпечення теперішніх пенсіонерів;

- поступове підвищення пенсійного віку навіть в умовах відсутності зростання тривалості життя як наслідок низької народжуваності;

- реалізація заходів щодо сприяння зростанню народжуваності в країні.

Новації пенсійного забезпечення [6].

10 вересня 2011 року Президентом України підписаний прийнятий 8 липня п.р. Закон України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" № 3668-VI. Закон набирає чинності з 1 жовтня 2011 року. Згідно із прийнятим Законом всі пенсії, призначені до набрання ним чинності, продовжують виплачуватись у встановлених розмірах, без будь-яких обмежень, в тому числі і працюючим пенсіонерам.

Крім того, схвалений Закон передбачає:

встановлення максимального розміру пенсії на рівні 10 прожиткових мінімумів для непрацездатних громадян (з 1 жовтня 2011 року - 7840 грн.);

Обмеження пенсії максимальним розміром не поширюватиметься на раніше призначені пенсії;

поступове, протягом 10 років - по півроку за рік, підвищення пенсійного віку для жінок до 60 років.

Пенсійний вік для осіб, які працювали з шкідливими умовами праці, для жінок, що виховали 5 і більше дітей або дітей-інвалідів, учасників бойових дій, ліліпутів і карликів, а також інвалідів по зору І групи, не підвищується;

поступове, протягом 10 років - по півроку за рік, підвищення віку для призначення державної соціальної допомоги жінкам, які не набули права на пенсію - до 63 років;

врахування зарплати для обчислення пенсії за 60 місяців до 2000 року лише за бажанням особи;

підвищення мінімального страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком, з 5 до 15 років;

збільшення страхового стажу, необхідного для призначення мінімальної пенсії за віком та для підвищення пенсії за понаднормовий стаж для нових пенсіонерів: жінкам - з 20 до 30 років, чоловікам - з 25 до 35 років;

зменшення необхідного страхового стажу для призначення пенсії особам, які стали інвалідами, та диференційоване підвищення необхідного стажу до 10 (15) років залежно від групи та віку встановлення інвалідності;

пенсія особам, звільненим у зв'язку зі скороченням штатів призначатиметься при наявності страхового стажу 30 років у жінок та 35 років у чоловіків;

встановлено одноразову допомогу у розмірі 10 призначених пенсій при виході на пенсію працівникам бюджетної сфери (освіти, культури, охорони здоров'я, соціального захисту);

змінено максимальну величину бази нарахування єдиного внеску з 15 до 17 мінімальних заробітних плат (з 1 жовтня - 16 745 грн.)

Зміни в порядку призначення та перерахунку пенсій для призначення пенсії враховується середня заробітна плата по Україні за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а для перерахунку пенсії - середня заробітна плата, з якої призначено (перераховано) пенсію;

із заробітку для обчислення пенсії надано можливість виключати періоди догляду за дитиною до 3-х років, за інвалідом І групи, престарілим або дитиною-інвалідом, періоди строкової військової служби;

працюючим пенсіонерам, перерахунки пенсії у зв'язку з підвищенням розміру прожиткового мінімуму будуть здійснюватись тільки після звільнення з роботи;

пенсії за вислугу років будуть перераховуватись із урахуванням відпрацьованого страхового стажу після досягнення пенсійного віку;

особам, які звільнені за скороченням штатів та яким призначена пенсія за віком за 1,5 року до досягнення ними пенсійного віку виплата призначеної пенсії у разі їх працевлаштування припиняється;

зміни у порядку обчислення заробітку для призначення пенсії для осіб, які отримували допомогу по безробіттю:

за період отримання допомоги по безробіттю враховується мінімальна зарплата;

періоди безробіття виключаються із заробітку при оптимізації.

Щодо спеціальних пенсій:

зменшення розміру пенсії з 90 до 80 відсотків від заробітної плати для „спеціальних” пенсій (держслужбовці, науковці, депутати, судді, прокурори, журналісти, митники, дипломати, помічники народних депутатів, працівники Кабінету Міністрів, Нацбанку, органів місцевого самоврядування та судової експертизи);

обмеження заробітку для призначення пенсії народним депутатам, суддям, прокурорам, військовослужбовцям сумою заробітної плати, на яку нараховується єдиний соціальний внесок, як для інших категорій пенсіонерів;

призначення дострокових пенсій народним депутатам, у разі закінчення їх депутатських повноважень, не за два роки до досягнення пенсійного віку, а за півтора, як термін, який застосовується для інших категорій пенсіонерів;

підвищення пенсійного віку для чоловіків, що працюють на державній службі, - до 62 років, починаючи з 2013 року, поступово, по півроку за рік;

підвищення граничного віку перебування на державній та дипломатичній службі або на службі в органах місцевого самоврядування до 60 років для жінок та 62 років для чоловіків та ліквідація інституту продовження перебування на службі. Чоловіки, перебування на службі яким продовжено до набрання чинності Законом більше ніж до 62 років, залишаться на службі до закінчення такого продовження;

збільшення страхового стажу, необхідного для призначення спеціальних пенсій: жінкам - з 20 до 30 років, чоловікам - з 25 до 35 років;

поетапне (протягом 10 років) збільшення необхідного стажу роботи (з 20 до 25 років вислуги та з 10 до 15 років на посадах прокурорів і слідчих прокуратури) для призначення їм пенсії за вислугу років;

для обчислення заробітку при призначенні пенсії прокурорам враховуватиметься надбавки та інші виплати за 60 місяців (виключено можливість врахування за 24 місяці);

зниження необхідного страхового стажу для науковців-інвалідів з 30/35 до 15 років, як це передбачено для всіх інших інвалідів;

в період роботи пенсіонери, які отримують „спеціальні” пенсії, отримуватимуть пенсію на загальних підставах.

Цей порядок виплати не поширюється на пенсіонерів, яким призначена пенсія та які влаштувалися на роботу до 1 жовтня 2011 року;

передача Пенсійному фонду призначення і виплати довічного грошового утримання суддям Конституційного Суду України, Верховного Суду України і вищих спеціалізованих судів (зараз призначаються цими судами).

Щодо військових пенсій:

запроваджено календарне обчислення вислуги років для визначення права на пенсію військовим. Пільгове обчислення залишається для визначення розміру пенсії;

поступове, протягом 10 років, збільшення необхідної вислуги років для призначення пенсії з 20 до 25 років;

збережено порядок пільгового обчислення вислуги років та граничної вислуги для визначення права на пенсію в межах 20 років для льотчиків та підводників;

зменшення розміру пенсії з 90 до 80 відсотків від грошового забезпечення;

при звільненні військовослужбовця зі служби за станом здоров'я виплату одноразової допомоги (у розмірі 50 відсотків грошового забезпечення за кожен рік служби) проводити незалежно від тривалості служби, а іншим - при наявності 10 років календарної вислуги.

Зміни по відстроченню виходу на пенсію:

змінено механізм підвищення розміру пенсії при відстроченні терміну виходу на пенсію:

при відстроченні до 5 років пенсії підвищуються на 0,5 % за кожен місяць роботи після досягнення пенсійного віку;

понад 5 років - на 0,75 %;

відстрочення виходу на пенсію здійснюватиметься за вибором особи без обов'язку звернення до пенсійних органів про відстрочення виходу на пенсію при досягненні пенсійного віку.

Компенсаторні заходи на період підвищення віку пенсія жінок буде збільшуватися на 2,5 % за кожні півроку більш пізнього виходу на пенсію. За десять років розмір пенсії може зрости на 25 відсотків.

протягом перших 3 - х років, добровільний вихід на пенсію жінок при досягненні 55 років за таких умов:

наявності не менш як 30 років страхового стажу;

звільнення з роботи (у випадку подальшого працевлаштування припиняти виплату пенсії на час роботи);

зниження розміру пенсії на 0,5 % за кожний місяць більш раннього виходу на пенсію, з можливістю відновлення повного розміру пенсії при працевлаштуванні до досягнення пенсійного віку або за добровільної відмови від отримання пенсії - після досягнення пенсійного віку.

Запровадження ІІ рівня пенсійної системи:

накопичувальна система загальнообов'язкового державного пенсійного страхування буде запроваджена з року, в якому буде забезпечено бездефіцитність бюджету Пенсійного фонду України;

учасниками цієї системи будуть особи, яким на дату запровадження системи виповнилося не більше 35 років;

розмір страхового внеску на дату впровадження системи передбачається встановити у розмірі 2 відсотків із подальшим його щорічним підвищенням на один відсоток до досягнення 7 відсотків;

адміністрування страхових внесків накопичувальної системи здійснюватиметься через Пенсійний фонд України. Через 2 роки після запровадження сплати страхових внесків до накопичувальної системи її учасники матимуть можливість направити свої пенсійні кошти до обраного недержавного пенсійного фонду.

ВИСНОВКИ

У ході написання курсової роботи ми проаналізували сутність соціальної політики та її структуру, розглянули суб'єкти та об'єкти соціальної політики, етапи формування та реалізації соціальної політики, завдання соціальної політики. Соціальна політика існує для встановлення певного рівня життя людей та його покращення; соціальна політика повинна проводитись справедливо, зважено, логічно, об'єктивно, не викликаючи масових хвиль невдоволення та, звісно ж, повинна опиратись на фінансову спроможність країни.

Ми розглянули пріоритетні напрямки здійснення соціальної політики в Україні. До найбільш пріоритетних напрямків соціальної політики належить розв'язання однієї з найгостріших соціально-економічних проблем сучасного суспільства -- безробіття і неповної зайнятості населення. Завжди актуальними є питання розміру зарплат та пенсій та, звісно ж, демографічне становище нашої країни.

Провели дослідження соціальної політики сучасної України на прикладі аналізу нарахування пенсій. Динаміка збільшення пенсій на протязі одинадцяти років помітна досить суттєво. Але пенсія збільшувалась не через розвиток і ріст економіки та велику любов урядовців до пенсіонерів, а через ріст цін та інфляцію. Тож, середній рівень номінальної пенсії виріс у 16,4 разів (з 68,9 грн. у 2000 році до 1130 грн. у 2011 році), а реальної - суттєво не змінився., бо більшість пенсіонерів не можуть дозволити собі сьогодні витрачати гроші на те, від чого відмовлялись 11 років тому.

Дослідили проблеми пенсійного забезпечення. Вирішення соціальних проблем взагалі та успішна реалізація пенсійної реформи не можлива без налагодженої демографічної ситуації, достатньої кількості робочої сили, фінансової стабільності, нестачі внутрішніх фінансових ресурсів, труднощів залучення зовнішнього фінансування та інших багатьох ключових параметрів і факторів.

Після зробленої праці можна зробити висновок: соціальна політика України (як і всі інші галузі) потребує особливої уваги професіоналів, фахівців у конкретній галузі; значних капіталовкладень; як мінімум, часткового перегляду системи, методів та курсу здійснення соціальної політики. Наприклад, для того, щоб держава значно підвищила пенсії, потрібні стабільність та серйозний економічний ріст, які дадуть змогу збільшити заробітну плату, із зарплатні буде стягуватись більше коштів до пенсійного фонду (чим більша зарплата, тим більша сума у відсотку податку), тоді буде можливість виділити потрібне фінансування пенсій. Але цей варіант, нажаль, у найближчий час неможливий, тим паче зараз спостерігається суттєве збільшення пенсіонерів (виходять на пенсію ті, хто народився після війни) і зменшення народжуваності та тривалості життя, тобто пенсіонерів стає більше, а робочої сили - все менше і менше.. Тож, перший варіант економіка України фізично не спроможна реалізувати, принаймні, зараз. Є інший варіант - відкриття індивідуальних пенсійних програм. Це більш підходить для економіки нашої країни на даний час.

Таким чином, соціальна політика нашої країни, як й інші галузі, потребує додаткових коштів, досвідчених спеціалістів-урядовців та часу на реалізацію її реформи.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Барков В. Ю. Національні й соціальні проблеми як предмет політики в сучасній Україні. / В. Ю.Барков. -- К., 2000.

2. Біляцький С. Соціальний захист як ознака цивілізованості суспільства/ С. Біляцький // Віче. -- 2003. -- № 8.

3. Вебер М. Избранные произведения/ М.Вебер. -- М., 2000.

4. Вікіпедія - економіка України [ЕЛЕКТРОНИЙ РЕСУРС]. - Режим доступу до сайту:

5. Дзвінчук Д. Конфлікти та способи їх подолання / Д. Дзвінчук // Віче. -- 2002. -- № 5.

6. Кабінет міністрів України [ЕЛЕКТРОНИЙ РЕСУРС]. - Режим доступу до сайту:

7. Кучма Л. Д. «Україна: поступ у ХХІ століття. Стратегія економічної та соціальної політики на 2000--2004 рр.» / Л. Д. Кучма // Послання Президента України до Верховної Ради України. -- 2000 рік.

9. Ленин В. И. Великий почин / В. И. Ленин // Полн. собр. соч. -- Т. 39.

10. Маркс К. Сочинения. / К. Маркс, Ф. Энгельс. -- Т. 32.

11. Паламарчук В. М. Соціальна стратегія в Україні в період здійснення економічних реформ. / В. М. Паламарчук -- К., 2000.

13. Реформування ринку праці та соціальної політики в Україні. -- К.: МОП, 1994.

14. Ролещук Ю. Ф. Эволюция социальной политики США в 60--80-е годы. / Ю. Ф. Ролещук -- М., 1987.

15. Сіленко А. В. Соціальний захист. Політичний вимір / А. В. Сіленко // Віче. -- 2001. -- №12.

16. Скуратівський В. А. Соціальна політика. / В. Скуратівський, О. Палій, Е. Лібанова -- К., 2001.

17. Скуратівський В. А. Соціальна політика як суспільний феномен і вид практичної діяльності / В. А. Скуратівський // Вісник УАДУ при Президентові України. -- 2001. -- № 1.

18. Социальная структура общества и её динамика / Социология: наука об обществе. -- Херсон: Константа, 2000

19. Соціальна сфера у перехідний період. -- К., 2003.

20. Хилько М. Від психології підкорення до психології захисту природи / М. Хилько. // Віче. -- 2002. -- № 6.

Размещено на Allbest.ur