Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

• Вступ
• 1. Соціальний аналіз інвестиційного проекту
• 2. Соціальне середовище інвестиційного проекту та його оцінка
• 3. Проектування соціокультурного середовища проекту
• 4. Практична частина контрольної роботи
• Список літератури

Вступ

Проект реального інвестування орієнтований насамперед на фінансові результати. Але він здійснюється за участю людей і так чи інше впливає на тих, хто безпосередньо працює на проектом; тих, хто користується продукцією чи послугами проекту, тих, хто живе в регіоні, де реалізується проект. Позитивна оцінка соціального аспекту означає, що проект може мати сприятливе зовнішнє середовище для своєї реалізації.

Метою соціального аналізу є визначення прийнятності варіантів реалізації проекту з погляду користувачів, населення регіону, де здійснюється проект, розробка стратегії реалізації проекту, що дає змогу здобути підтримку населення, досягти цілей проекту та поліпшити характеристики його соціального середовища.

Підготовка соціальних аспектів проекту потребує розробки заходів стимулювання позитивних змін у соціальному середовищі проекту. Всебічний підхід до оцінки проекту передбачає визначення впливу проекту на людей, що беруть у ньому участь, користуються його результатами, одержують відповідні вигоди, на виробників, постачальників та інших учасників проекту. Доволі часто нехтування соціальних аспектів проекту призводить до невдач, оскільки він заходить у суперечність з традиційними цінностями, не бере до уваги соціальну організацію людей, їх мотивацію до реалізації проекту.

1. Соціальний аналіз інвестиційного проекту

Проектуючи нову діяльність, слід дати відповіді на такі запитання:

Як впливатиме проект на соціальну систему?

Які зміни в соціальному середовищі спричинятиме реалізація проекту?

Яким може бути вплив соціальної системи на можливість реалізації проекту та одержання очікуваних результатів?

Проведення соціального аналізу ускладнюється неможливістю кількісної характеристики багатьох соціальних змін та результатів, що супроводять проект. Оцінка результатів проекту різними соціальними групами може бути діаметрально протилежною, оскільки йдеться про суб'єктивні інтереси. А через те, що в суспільстві часто доволі складно досягти балансу інтересів, аналітики стоять перед проблемою, чиїм інтересам, якій соціальній групі віддати перевагу.

Проблема суб'єктивності оцінок знаходить свій вияв і в збиранні, опрацюванні та аналізі інформації, яка лежить в основі прийняття проектних рішень. Тому рішення по оцінці соціальних аспектів проектування значною мірою залежать від соціальної і культурної орієнтації розробників проекту. Адже саме їм необхідно визначити наслідки й результати проекту, обрати критерії порівняння, виробити процедуру розробки рішення, визнати необхідність колегіальності прийняття рішень.

Соціальний аналіз не обмежується оцінкою можливості реалізації проекту в певному соціальному середовищі, його адаптації. Його рамки набагато ширші, оскільки соціологи проекту мають з'ясувати, чи зможе проект сприяти соціальному розвиткові суспільства.

Таблиця - Послідовність робіт із виконання соціального аналізу.

Стадії	Зміст роботи
Попередня ідентифікація проекту (визначення цілей, завдань, пріоритетів	Якщо проект прив'язаний до конкретного регіону, необхідно визначити розміри території, що перебуває у сфері впливу проекту, прийнятність проекту для місцевого населення, виявити людей, яких заторкує проект, виділити серед них зацікавлених у проекті та його противників. Визначення прийнятності проекту з погляду культурно-історичної, етно-демографічної та соціально-економічної ситуації. Якщо проект розробляється з метою розвитку конкретної території, слід ініціювати висунення ідей і спонукати активне населення до обговорення цих ідей.
Розробка концепції проекту	Визначення відповідності концепції проекту соціальної орієнтації та задоволенню потреб даного населення. Виявлення проблем, визначення їх адресності та можливості вирішення у ході розробки концепції проекту
Техніко-економічне обґрунтування проекту, його детальна розробка	Напрями діяльності соціологів: Активний пошук і залучення до розробки проекту всіх зацікавлених осіб, створення умов для успішної їх діяльності та ефективної системи комунікації. Сприяння встановленню контактів між учасниками проекту задля забезпечення підтримки проекту, узгодженості дій та пошуку виконавців проекту. Найбільш трудомістка й відповідальна робота по збиранню, опрацюванню інформації щодо демографічного, культурно-історичного та соціально-економічного стану території проекту. Метою проведення досліджень є встановлення цільових груп (етнічних, соціальних), з'ясування їх специфічних особливостей за різними параметрами і визначення можливості поліпшення соціального середовища завдяки проекту. Інструментарій цих соціологічних досліджень - інтерв'ю, опитні листи, анкети, аналіз результатів проведених досліджень.
Експертиза проекту	Метою експертизи соціальних аспектів проекту є встановлення взаємозв'язків прийнятих проектних рішень з можливими наслідками. Найважливіше завдання на цьому етапі - визначити можливу соціальну шкоду (порушення звичного способу життя, культурних традицій і систем життєзабезпечення), цільові етнічні та соціальні групи, на яких це позначиться. Проведення позиційного аналізу населення регіону стосовно проекту і виявлення можливості компенсаційних та превентивних заходів для нейтралізації шкоди. За неможливості запобігання соціальній шкоді необхідно змоделювати спосіб життя людей, заторкнутих проектом, у т.ч. можливі міграції, розселення, введення нової організації, вимір характеру й змісту праці, розвиток ділової активності, появу нових соціальних груп.
Реалізація проекту	Внесення всіх можливих, корективів до проекту для нейтралізації негативних соціальних наслідків проекту. Інформування населення про всі очікувані соціальні зміни (як позитивні, так і негативні) в результаті реалізації проекту. Опитування громадської думки і вироблення стратегії підтримки населенням проекту. Проведення моніторингу змін у соціологічній сфері проекту. Активна робота соціолога на цій стадії спрямована на формування позитивної громадської думки серед усіх заторкнутих проектом осіб.
Заключна оцінка проекту	Вивчення наслідків проекту, які не було виявлено на стадії підготовки й реалізації проекту, а також новостворених громадських рухів, що виступають проти проекту, можливих форм їх нейтралізації. Порівняння реального результату з прогнозованим варіантом розвитку подій, оцінка їх відповідності. Аналіз дій соціологів проекту, оцінка ефективності їх роботи, виявлення помилок та недоглядів, визначення можливих методичних підходів, що поліпшують роботу соціологів.

2. Соціальне середовище інвестиційного проекту та його оцінка

Головна увага соціологів при підготовці проекту спрямована на дослідження соціального середовища за синтетичними соціологічними характеристиками, такими, як спосіб і рівень життя населення - результатами, які важко виміряти і кількісно спрогнозувати.

Оцінка рівня та якості життя населення. Спосіб життя, як правило, зумовлений рівнем розвитку суспільства і включає як релігійну й політичну орієнтацію, так і належність до певної професії, наявність освіти, мотивацію до праці, існуючий імідж, мораль. На нього справляють значний вплив національні традиції, інтереси, культура поведінки і система цінностей, рівень самореалізації особистості та задоволення досягнутим становищем у суспільстві. Завдання проектувальників полягає в тому, щоб визначити найважливіші потреби населення проживає в режимі реалізації проекту й оцінити можливості задоволення деяких з них завдяки успішному здійсненню проекту.

Поняття рівня та якості життя визначити складніше, а ще важче виміряти. Сучасне трактування рівня життя пов'язане насамперед з доходами населення, рівнем і структурою споживання матеріальних благ, побутових і соціально-культурних послуг. До основних параметрів якості життя слід віднести умови та безпеку праці, житлові умови, можливість відпочинку, умови освіти, стан довколишнього середовища (екологічний аспект якості життя), соціально-психологічні фактори.

Сучасна соціологія практично не має шкали якості життя та її складових, яка б дала змогу створити статистичну звітність, аналізувати динаміку розвитку, виявляти міжрегіональні співвідношення і прогнозувати ці інтегральні показники, оцінюючи вклад тих чи інших проектів у зміни, що відбуваються.

Вітчизняний підхід до аналізу рівня життя заснований, здебільшого, на порівнянні таких показників:

величина ВВП і середньорічні темпи приросту;

частка домашніх господарств у використаному ВВП;

реальні середні грошові доходи на душу населення і середньорічний темп їх приросту;

реальна заробітна плата, середньорічні темпи її приросту, частка оплати праці найманих працівників у ВВП.

Аналіз динаміки доходів населення України дає змогу виявити такі тенденції:

значне падіння реальних доходів населення та його особистого майна внаслідок бурхливого підвищення споживчих цін, знецінення заощаджень, практичної відсутності програми соціальної підтримки державою;

погіршення структури доходів населення, зменшення частки оплати праці в доходах, що призвело до зниження стимулюючої функції зарплати та істотного падіння продуктивності праці;

різка поляризація особистих доходів, відсутність механізмів перерозподілу доходів і компенсаційних виплат, які б дозволили посилити соціальний фактор проведення трансформаційних економічних перетворень;

надмірна міжгалузева диференціація доходів, зумовлена знеціненням інтелектуальної та висококваліфікованої праці, у сферах освіти, охорони здоров'я і культури, та явний пріоритет у доходах працівників паливно-сировинної сфери, сфери обігу та управління.

Соціальна структура суспільства. Соціальна структура суспільства є інтегрованим результатом способу і рівня життя. Головними її складовими є соціально-економічні групи, серед яких можна виділити робітничий клас, інтелігенцію та службовців, бюрократію і менеджмент, дрібних підприємців і самостійних працівників. Усі ці групи відрізняються такими ознаками:

величина, питома вага у суспільстві;

порівняльні особливості у різних регіонах, у різний час;

специфіка соціально-економічного становища;

усталені риси життя;

взаємини з іншими групами, ставлення до влади;

освіта та культура, психологія.

Крім того, соціальна структура, тип та імідж будь-якого суспільства й економіки зумовлюються насамперед тим, хто конкретно представляє заможні верстви, як розподілені бідність і багатство, як співвідносяться трудові й нетрудові доходи соціальних груп з порядку праці, зокрема:

зайняті і безробітні;

представники різних видів праці, професій і занять, а також категорії працівників у тих самих видах праці;

власники і невласники;

такі, що мають освіту, і такі, що не мають;

наближені до влади та управління або віддалені від них;

жителі різних регіонів, а також села, міста, мегаполіса, представники місцевої, некорінної та іноземної робочої сили;

чоловіки і жінки, молодь і громадяни похилого віку і т.д.

Особливістю впливу соціальної структури суспільства на результати проекту є те, що саме вона визначає шкалу преференцій тієї чи іншої групи населення. Оскільки спершу проект усе-таки орієнтований на певне коло споживачів (хоча після його реалізації або під час її керуючі проекти намагаються залучити всіх можливих, потенційних клієнтів через систему реклами, пропаганди і т. д.), то він має відповідати їхнім найвищим вимогам, преференціям, які й ставлять в основу проекту.

Аналізуючи вплив соціального середовища на реалізацію проекту, слід зазначити, що розглянуті групи факторів (спосіб життя населення, рівень життя і соціальна структура) є об'єктивними умовами, до яких пристосовується проект. Змінити ж їх кардинально можливо лише при реалізації масштабних, комплексних програм (проектів) соціального розвитку.

Склад населення проекту. Аналіз соціального середовища розробники починають з визначення кількісного та якісного складу населення в районі проекту. Для цього соціолог визначає всі групи населення, безпосередньо або опосередковано заторкнуті проектом. До такого населення відноситься:

особи, що проживають у районі і залучаються до роботи на будівництві або експлуатації об'єкта, а також члени їх родин;

робоча сила, яку залучають для проектних робіт з інших місць;

люди, в способі життя яких відбуваються зміни внаслідок реалізації проекту;

споживачі продукції проекту.

Групи людей, чиї інтереси заторкнуті проектом, дістали назву населення проекту (від англ. project population). Завдання соціолога на цьому етапі - визначити ці цільові групи, виявити зміни, які можуть відбутися в соціальній організації та способі життя проектного населення в результаті реалізації проекту. Сегментування населення звичайно проводять за такими критеріями:

етнодемографічним;

соціально-культурним;

соціально-організаційним.

Метою такого сегментування є виявлення груп населення, які зазнають найбільшого впливу результатів проекту.

3. Проектування соціокультурного середовища проекту

інвестиція соціальний населення демографічний

Проектування соціокультурного середовища значною мірою залежить від загальних економічних тенденцій розвитку. Сучасний стан України характеризується демографічною кризою, параметрами якої є:

скорочення чисельності населення;

призупинення зростання частки міського населення.

Ці тенденції пов'язані різким падінням рівня життя, погіршенням здоров'я та економічних умов відтворення населення, більшою невпевненістю сімей в майбутньому, зростанням смертності, значним збільшенням кількості алкоголіків та наркоманів. Подібні тенденції характерні для всіх країн, що стали на шлях радикальних економічних перетворень.

У проектуванні етнодемографічного розвитку регіонів слід брати до уваги загальнодержавну і регіональну політику - чи буде вона пасивною, такою, що лише реєструє негативні тенденції, чи стане активно впливати на їх подолання, усуваючи причини, які породжують ці тенденції. Надзвичайно важливою складовою соціального аналізу проекту є характеристика культури і соціальної організації населення регіону, а також оцінка адекватності проекту цьому стану населення регіону, його соціуму.

Культура соціуму зумовлюється історичним минулим і досвідом єднання з іншими культурами. Соціологія культури вивчає систему норм і цінностей, що регулюють поведінку індивідів і соціальних груп. Для сучасної культури характерна поліструктурність, яка зберігає багатоманітні цінності давніх культур попри домінування, а то й витиснення їх новими цінностями.

Тому при розробці й реалізації проекту визначають:

систему цінностей населення;

традиції та вірування;

потреби населення.

Досить часто переоцінка розробниками ступеня позитивного впливу проекту на населення пов'язане з невиправданим дистанціюванням національних завдань від повсякденних інтересів місцевого населення. Соціальний аналіз спроможний посилити увагу розробників до наявності чи можливості виникнення відмінності між особистими та колективними завданнями.

У соціальному аналізі проекту розробники, оцінюючи соціальну структуру населення, приділяють пильну увагу питанням забезпечення ефективної зайнятості. Криза української економіки дзеркально відбилася на кількості безробітних, їх частці в активному населенні. Сьогодні практично кожний сьомий громадянин країни є повністю чи частково безробітним. Попри те, що чимала частина безробітних знаходить джерела доходів в особистих господарствах, тіньовій економіці, вторинній зайнятості, кількість уражених кризою регіонів стає загрозливою. Тому, визначаючи перспективну стратегію, пріоритетні напрями та критерії підтримки проектів, першочерговість реалізації має належати проектам, які створюють додаткові місця і спричиняють мультиплікаційний ефект у вигляді збільшення грошових доходів населення, розширення масштабів ринку споживчих товарів та послуг (продовольства, промтоварів, житла, медикаментів) і засобів виробництва для їх виготовлення.

Не менш складним є завдання аналітиків оцінити можливий вплив проекту на формування нової структури та якості робочої сили. Трансформація економіки, перехід до нових технологічних вирішень виробництва вимагає від працівників інших якостей. Нині опановані загальні та професійні знання, набутий виробничий досвід відноситься зовсім до іншої епохи, яка великою мірою відійшла в минуле, і практично не потрібні з огляду на нові умови та вимоги виробництва. Для забезпечення ефективної зайнятості сьогодні замало зберегти існуючі і створити нові робочі місця, необхідно, щоб працівники відповідали вимогам сучасного бізнесу. Ось чому проекти мають таке важливе завдання, як підготовка персоналу, навчання його інноватики та підприємницького мистецтва (для менеджерів середньої та вищої ланки).

Діагностика соціальної структури передбачає визначення фактичних показників, їх тенденцій, прогнозування змін структури зайнятості. До основних індикаторів зайнятості для регіонів належать:

чисельність трудових ресурсів;

кількість зайнятих (тис.чол. і в процентах від працездатного населення);

кількість безробітних (тис.чол. і в процентах від економічно активного населення);

чисельність зареєстрованих безробітних (тис.чол. і в процентах до загальної чисельності безробітних).

4. Практична частина контрольної роботи

Задача 1

Інвестор вкладає кошти в проект, який приноситиме йому 4.8% річних доходу протягом 5 років. Відсотки нараховуватимуться щокварталу. Сума інвестицій складає 105000 грн. Розрахуйте майбутню вартість інвестицій.

Рішення.

Якщо відсотки на інвестиції нараховуються кілька разів за період (рік), розрахунок майбутньої вартості виконується за наступною формулою:

де FV - майбутня вартість;

PV - теперішня вартість;

r - процентна ставка, виражена в коефіцієнтній формі;

m - кількість нарахувань за період, од.

В цьому випадку m=4, тому що період дорівнює року, а в році чотири квартали.

FV=105000Ч(1+0,048/4)^4Ч5= 133290,61 (грн.)

Тобто, через п'ять років сума інвестицій складе 133290,61 грн.

Задача 2

П'ять років тому підприємство придбало комп'ютер. Термін експлуатації комп'ютера сім років. Розглядається проект заміни комп'ютера на новий, термін експлуатації якого теж сім років. Ціна старого комп'ютер 5600 грн., нового - 15400 грн. Амортизація нараховується рівномірно. Прибуток підприємства оподатковується за ставкою у 23 %. Старий комп'ютер планується реалізувати.

Рішення.

У даному прикладі поки абстрагуємося від додаткових вигод від заміни комп'ютера і методики розрахунку грошового потоку, а зупинимося тільки на питанні амортизації.

Амортизація нараховується рівномірним способом, тому для розрахунку амортизації використовуємо наступну формулу.

,

де ПС - повна вартість актива;

ЛС - ліквідаційна вартість актива;

n - термін експлуатації актива.

Розрахуємо амортизацію старого устаткування.

Розрахуємо амортизацію нового устаткування.

Dep = 15400/7 = 2200 (грн.)

Амортизаційні відрахування повинні були відноситися на собівартість підприємства ще в перебігу двох років. Отже, впродовж перших двох років проекту з EBITDA (дохід до відрахування податків і амортизації) повинна відніматися сума 2200 - 800 = 1400 грн., а не 2200 грн. Таким чином, ми враховуємо яку суму податку на прибуток підприємство могло заощадити, але не заощадило. Ця сума складає 800Ч2Ч0,23=368 грн.

Задача 3

За проектом передбачаються інвестиції у сумі 530000 грн. Грошовий потік першого року складе 200 000 грн., другого - 150 000 грн., третього - 200 000 грн. і четвертого - 50 000 грн. Ставка дисконтування за проектом - 18 %. Оцініть ефективність проекту за допомогою критерію чистої приведеної вартості.

Рішення.

Якщо за проектом передбачені крупні первинні інвестиції, то розрахунок NPV можливо здійснювати за наступною формулою.

де I₀ - первинні інвестиції;

CF_t - грошовий потік у рік t;

r - ставка дисконтування проекту;

n -тривалість проекту.

NPV= -530000 + 200000/(1+0,18)№+ 150000/(1+0,18)І + 200000/(1+0,18)і + 50000/(1+0,18)⁴ = -105263,14 грн.

Проект є неефективним, тому що чиста приведена вартість менше нуля.

Задача 4.

Зробіть вибір з двох альтернативних проектів. Перший проект А розраховано на три роки. Первинні інвестиції за проектом складуть 520000 грн., грошові потоки першого року - 100 000 грн., другого - 200 000 грн. третього - 500 000 грн. Другий проект В розраховано на чотири роки. Первинні інвестиції за проектом складають 450000 грн., грошові потоки першого року - 200 000 грн., другого - 200 000 грн., третього - 250 000 грн., четвертого - 400 тис. грн. Ставка дисконтування обох проектів складає 18 %.

Рішення.

Оцінімо чисту приведену вартість кожного проекту.

NPV_А = -520 + 100/(1+0,18)№ + 200/(1+0,18)І + 500/(1+0,18)і = 12,704 тис.грн

NPVв = -450 + 200/(1+0,18)№ + 200/(1+0,18)І + 250/(1+0,18)і + +400/(1+0,18)⁴ = 221,602 тис.грн

Враховуючи те, що у даних проектів різний термін реалізації, приведемо їх до зіставного вигляду за допомогою методу ланцюгового повтору. Найменше загальне кратне цих проектів буде 12. Отже, для першого проекту необхідно розрахувати NPV, умовно повторивши його 4 рази, а для другого - 3 рази.

Розрахуємо чисту приведену вартість умовно пролонгованого першого проекту A.

Чиста приведена вартість другого повтору проекту А теж складатиме 12,704 тис. грн. Проте, грошові потоки другого повтору приводилися до третього року проекту, тому перш ніж додати NPV другого повтору до початкового NPV, його необхідно продисконтувати.

NPV_NА = 12,704 + 12,704/(1+0,18)³ = 20,436 тис.грн.

Чиста приведена вартість третього повтору проекту А складатиме 12,704 тис. грн. Проте, грошові потоки третього повтору приводилися до шостого року проекту, тому перш ніж додати NPV третього повтору до суми початкового NPV і NPV другого повтору, його необхідно продисконтувати.

NPV_NА = 20,436 + 12,704/(1+0,18)⁶ = 25,143 тис.грн.

Грошові потоки четвертого повтору приводилися до дев'ятого року проекту. Розрахуємо чисту приведену вартість всього умовно пролонгованого проекту А.

NPV_NА = 25,143 + 12,704/(1+0,18)⁹ = 28,008 тис.грн.

Тобто, якби проект А повторився чотири рази, його сукупна вартість склала б 28,008 (тис. грн.).

Розрахуємо чисту приведену вартість умовно пролонгованого другого проекту В.

NPV_Nв = 221,602 + 221,602/(1+0,18)⁴ + 221,602/(1+0,18)⁸ = 394,857 тис.грн.

Тобто, проект В дійсно краще за проект А.

Задача 5.

Групою експертів було виділено ряд ризиків проекту відкриття продуктового супермаркету, який наведено в таблиці. За допомогою методу експертних оцінок проранжуйте ризики проекту.

Таблиця 4.6 - Перелік чинників ризику проекту (варіант 6)

Ризик	Значущість ризику	Значення ризику
Підвищення цін на електроенергію	0,4	8
Підвищення цін на сільськогосподарську продукцію	0,3	7
Зниження рівня доходу населення	0,15	4
Відкриття нового супермаркету в цьому районі	0,1	10
Недотримання постачальниками умов договору	0,05	9

Оцінимо ступінь важливості ризиків для проекту як добуток його значущості на значення.

Оцінка важливості за 10-бальною шкалою підвищення цін на електроенергію оцінюється в 3,2 бали, цін на сільськогосподарську продукцію - в 2,1 балу, зниження рівня доходу населення - в 0,6 балів, відкриття нового супермаркету - в 1 бал, недотримання постачальниками умов договору - в 0,45 бали.

Список літератури

1. Бабаєв, В.М. Управління проектами [Текст]: навч. пос. /В.М. Бабаєв. - Харків: ХНАМГ, 2006. - 244 с.

2. Калач, Г.М. Управління проектами [Текст]: навч. посіб./ Г.М. Калач. - Ірпінь: Національний університет ДПС України, 2010. - 334с.

3. Логачова, Л.М. Управління проектами [Текст]: навч. посіб./ Л.М. Логачова, О.В. Логачова. - Суми: Університетська книга, 2011. - 208с.

4. Ноздріна, Л.В. Управління проектами [Текст] : підручник / Л.В. Ноздріна, В.І. Ящук, О.І. Полотай. - К.: Центр учбової літератури, 2010. - 432 с.

5. Аналіз інвестиційних проектів [Текст]: практикум/ А.В. Череп, В.З. Бугай, Є.Л. Білий, А.В. Бугай. - Запоріжжя: ЗНУ, 2010. - 198с.

6. Іванюта, П.В. Управління ресурсами та витратами [Текст]: навч. посіб. / П.В. Іванюта, О.П. Лугівська за ред. С.М. Іванюти. - К.: ЦУЛ, 2009. - 320с.

Размещено на Allbest.ru

...