Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний університет внутрішніх справ

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата соціологічних наук

Спеціальність 22.00.03 - Соціальні структури та соціальні відносини

Торгівля жінками в Україні як вид латентних соціальних відносин

Набока Вадим Миколайович

Харків 2003

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Національному університеті внутрішніх справ, Міністерство внутрішніх справ України, м. Харків.

Науковий керівник: доктор соціологічних наук, професор Соболєв Василь Олександрович, Національний університет внутрішніх справ, завідуючий лабораторією соціальної та психологічної роботи в ОВС України

Офіційні опоненти: доктор соціологічних наук, професор Афонін Едуард Андрійович, Верховна Рада України, завідуючий відділом інформаційно - бібліотечного забезпечення

кандидат соціологічних наук Балакірєва Ольга Миколаївна, Державний інститут проблем сім'ї та молоді, заступник директора

Провідна установа: Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна, кафедра соціології, Міністерство освіти і науки України, м. Харків

Захист відбудеться „ 9 ” жовтня 2003 року о „13.00” годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.700.01 Національного університету внутрішніх справ за адресою 61 080, м. Харків, проспект 50 - річчя СРСР, 27.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного університету внутрішніх справ за адресою: 61 080, м. Харків, проспект 50 - річчя СРСР, 27.

Автореферат розісланий „ 9 ” вересня 2003 року

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради О.С.Мошенський

1. Загальна характеристика роботи

торгівля жінка жертва вербування

Актуальність теми. Глобалізація світової економічної системи, падіння “залізної завіси”; процеси, пов'язані з об'єднанням Європи та інші значні соціальні зміни останніх двадцяти років викликали велику кількість як позитивних, так і негативних процесів. Для України особливо актуальним є інтенсивне поширення практик, що виходять за межі норм права і моралі. Їх поширенню сприяють не тільки економічні, політичні і правові протиріччя, але й значні зрушення, які виникають у свідомості і поведінці людей. Сьогодні вже можна виділяти і вивчати відносини, які укладаються з приводу регуляції тієї або іншої форми неправової поведінки. Формуючись з приводу регулювання незаконних практик, латентні відносини, з одного боку, знаходяться під постійним “пресом” правового і морального осуду, в силу чого приховуються від державних інститутів і широкої громадськості їхніми суб'єктами. З іншого боку, можна констатувати, що латентні соціальні відносини, що набули поширення в сучасному українському суспільстві, можуть бути досить економічно ефективними і навіть частково брати на себе функції соціальної політики.

Одним з видів таких відносин є продаж жінок за межі України (трафікінг). Як грубе порушення прав людини, це явище викликає значний резонанс в колах громадськості України. Як показують дані розслідувань і соціологічних опитувань, з України здійснюється експорт жінок на світові ринки інтимного бізнесу Турції, Польщі, Угорщини, Чехії, Греції, Росії, Арабських Еміратів, Ізраілю, Сполучених Штатів Америки, Японії та інших країн. Міжнародним співтовариством Україна визнана країною транзиту і постачання жінок на ці ринки, а громадянки України складають значну частину живого “товару” на відкритих і таємних ринках продажі людей Європи й Азії. Вивчення механізму вербування і продажу жінок на міжнародних ринках живого “товару” дозволить виробити конкретні рекомендації правоохоронним органам по попередженню цього виду злочинної діяльності.

Слід відзначити теоретичну нерозробленість цієї проблеми як у вітчизняній, так і в закордонній науці. Так, у літературі відсутні роботи, присвячені вивченню саме латентних соціальних відносин; при розгляді суспільства приділяється увага тільки тим відносинам, що регулюють законні, легальні форми поведінки. Крім того, саме поняття “латентність” розглядається частіше всього в кримінологічному сенсі, що значно звужує коло явищ, яке воно описує. Також слід зазначити невизначеність поняття “торгівля жінками”, яке є достатньо розмитим і часто підмінює собою інші поняття, такі як “торгівля людьми”, “проституція”. Дані, які наводяться в існуючих сьогодні соціологічних і статистичних дослідженнях, що присвячені цієї проблемі, дуже суперечливі, а в багатьох країнах недоступні. Саме тому, особливо актуальними сьогодні стали питання, зв'язані з пошуками методів вивчення даних соціальних феноменів, оскільки відносини, що складаються з приводу торгівлі жінками в крайньому ступені латентні (в силу їх незаконності) і вивчити їх за допомогою звичайних методів досить складно.

Взагалі, таки соціальні проблеми, як протиправна діяльність, делінквентна поведінка, ступінь ефективності попереджувальної і правоохоронної діяльності державних органів, нещодавно були прерогативою фахівців з правознавства. Тільки сьогодні вони стають об'єктом інтересу соціологів, психологів, філософів. Серед досліджень цього напрямку слід виділити роботи відомого шведського дослідника Тама Х.; американця Шура Э. М.; російських вчених Дубініна Н.П., Карпеця І.І., Кудрявцева В. М.; українських Соболєва В.О., Рущенка І.П., Попової І.М.; грузинського дослідника Габіані А.А. Існують оприлюднення окремих соціологічних звітів, що були присвячені вивченню проблеми торгівлі жінками в Молдові, Україні, Росії. Слід відзначити, що в Україні цю проблему досліджують тільки спеціалісти з правознавства (Бандурка О.М., Левченко К.Б., Горбунова О. Г.). Це свідчить про те, що такий напрямок злочинності в Україні та в світовому просторі як торгівля людьми, особливо жінками, ще не став предметом прискіпливого соціологічного аналізу. Разом з тим, це в значній мірі утруднює будь-які спроби осмислення торгівлі жінками і створення ефективних, науково обгрунтованих мір протидії цьому явищу. Все це зумовлює необхідність вивчення особливостей торгівлі жінками в Україні як виду латентних соціальних відносин.

Зв'язок роботи з науковими планами і програмами. Тема дисертації відповідає науковим завданням, що стоять перед дослідницькими і навчальними закладами системи МВС України, зокрема, Програмі запобігання торгівлі жінками і дітьми (затвердженої постановою № 1768 Кабінету Міністрів України від 25.09.1999) (пп..3, 23,35); пріоритетним напрямкам фундаментальних і прикладних досліджень навчальних і науково-дослідних установ МВС України на період 2000 - 2005 рр., (затверджених рішенням Колегії МВС України № 4КМ / 2 від 28.02.1995) (пп..2.11,2.8). Тема дисертації є складовою Головних напрямків наукових досліджень Національного університету внутрішніх справ МВС України на 2001-2003 р р. (пп..1. 3, 6.7 ).

Мета і задачі дослідження

Об'єкт дослідження. Виходячи з актуальності і ступеня розробленості проблеми, об'єктом дослідження обрано торгівлю жінками.

Предмет дослідження - торгівля жінками як вид латентних соціальних відносин.

Мета дослідження. Метою дисертаційного дослідження є вивчення розповсюдженності, ознак, особливостей, чинників, суб'єктів та об'єктів торгівлі жінками в Україні для подальшої оптимізації системи профілактики цього явища.

Завдання дослідження. Виходячи з мети роботи, було поставлено такі завдання:

Сформулювати характерні ознаки латентних соціальних відносин;

Визначити сутнісні характеристики латентних соціальних відносин у торгівлі жінками;

На основі історично - порівняльного аналізу роздивитися основні тенденції торгівлі жінками в світі і в Україні;

На основі аналізу теоретичних положень ключових соціологічних теорій обгрунтувати методологічну базу для вивчення торгівлі жінками;

Класифікувати чинники, що сприяють формуванню торгівлі жінками як виду соціальних відносин;

Запропонувати нові соціологічні показники і апробувати нові методики вивчення торгівлі жінками;

Виділити основні характеристики жінок, які стають жертвами трафікінгу;

Розглянути основні засоби вербування і вивозу жертв трафікінгу за межі України;

На основі отриманих даних визначити основні ролі і статуси, показати особливості поведінки учасників торгівлі жінками;

Надати пропозиції щодо перспективи розвитку системи профілактики і протидії торгівлі жінками в Україні.

Методи дослідження. Основними науковими методами дослідження були обрані вивчення літератури, аналіз наявних соціологічних досліджень, аналіз статистичних даних щодо торгівлі жінками, масові опитування, опитування експертів; аналіз нормативних актів, спрямованих на попередження та боротьбу з цим видом латентних соціальних відносин. З метою визначення динаміки розповсюдження трафікінгу, в роботі проводитися аналіз статистичних даних по кількості жертв трафікінгу в країнах Східної Європи та пострадянських країнах.

Емпіричну базу роботи склали матеріали досліджень, проведених разом із науково-дослідною лабораторією соціальної і психологічної роботи в органах внутрішніх справ Національного університету внутрішніх справ у 2001 році та вторинна обробка багатьох досліджень, проведених неурядовими та міжнародними організаціями. Для уточнення аналізу статистичних даних і виявлення причин, нами було проведено інтерв'ювання експертів прокуратури, МВС, СБУ, Держкомкордона, Державної митниці, а також жертв трафікінгу. Було опитано 586 чол.: потенційних жертв - 434 чол.; жінок, що стали жертвами трафікінга - 30 чол.; 102 чол. - експертів по різноманітних службах (СБУ, МВД, прокуратура, Держкомкордон), волонтерів із неурядових організацій - 17 чол., трафікерів - 2 чоловіка. Опитування проводилось в Криму, Харківській, Донецькій, Львівській і Київській областях.

Валідність і надійність отриманих результатів забезпечується взаємодоповненістю використаних методів і репрезентативністю вибіркової сукупності. Так, була опитана вся генеральна сукупність експертів ОВС, які зайняті боротьбою з трафікінгом в Україні.

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що отримано низку нових результатів і узагальнень, як то:

- вперше реалізований підхід до розгляду торгівлі жінками як виду латентних соціальних відносин;

- вперше доведена ефективність теорії структурного функціоналізму, теорії інтеракціонізму для вивчення проблеми торгівлі жінками як виду латентних соціальних відносин;

- вперше проведене комплексне соціологічне дослідження особливостей торгівлі жінками в Україні, які раніше не вивчалися (отримані достовірні дані про механізм та маршрути трафікінгу; установки та очікування жертв торгівлі жінками; ступінь залучення до трафікінгу корумпованих робітників державних установ)

- запропоновано і апробовано специфічний соціологічний інструментарій, що є комплексом взаємопов'язаних методик щодо досліджування латентних рис торгівлі жінками;

- одержав подальший розвиток історично - порівняльний підхід для уточнення основних тенденцій розвитку латентних відносин, що регулюють торгівлю жінками та систематизовані фактори, які їм сприяють.

Теоретичне і практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що основні ідеї і висновки роботи узагальнюють погляди сучасної соціології на чинники, риси торгівлі жінками і вперше пропонують розглядати їх як латентні соціальні відносини. Проведене дослідження механізму вербування, вивезення жертв з України, доставки до замовника, експлуатації жіночої праці, насильства до жінок тощо.

Висновки дисертаційного дослідження можуть бути використані в практичній діяльності органів і підрозділів внутрішніх справ з метою отримання узагальненої інформації про масштаби, маршрути трафікінгу, умови і причини його розповсюдження. Взаємодія з працівниками практичних органів наочно продемонструвала можливості соціологічних досліджень у роботі відповідних підрозділів, особливо при плануванні оперативно - розшукової діяльності. Крім цього, методи та результати соціологічних досліджень можуть бути використані службою по боротьбі з торгівлею людьми, учбовими закладами в процесі організації профілактичної роботи з молоддю. Результати проведених досліджень вже використовуються в навчальному процесі, зокрема в курсах: “Права людини”; “Соціологія злочинності”, “Соціологія девіантної поведінки" для курсантів Національного університету внутрішніх справ.

Апробація результатів дослідження. Основні положення і висновки дисертації знайшли відображення в наукових публікаціях автора; доповідях на методологічних і науково - теоретичних семінарах науково-дослідної лабораторії соціальної і психологічної роботи в ОВС Національного університету внутрішніх справ та на “Харківських соціологічних читаннях” - 2002 (Харківській національний університет ім. В.Н.Каразіна).

Публікації. За темою дисертаційного дослідження опубліковано 6 наукових праць у фахових виданнях.

Структура й обсяг дисертації. Робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел та 3 додатків. Загальний обсяг дисертації складає 205 сторінок. Список використаних літературних джерел складається із 148 найменувань, додатки викладено на 55 сторінках.

2. Основний зміст роботи

У вступі обґрунтовується актуальність дослідження, висвітлюється мета і завдання дослідження, його об'єкт і предмет, висуваються основні гіпотези, зазначаються теоретико - методологічні засади й емпірична база дослідження, розкривається наукова новизна, теоретичне і практичне значення результатів, а також форми їх апробації.

У першому розділі “Методологічні і теоретичні підходи до розгляду торгівлі жінками і латентних соціальних відносин” проводиться історично - порівняльний аналіз положення жінки в Україні; виділяються основні чинники, що сприяють торгівлі жінками, вивчаються особливості, структура, функції і зміст латентних соціальних відносин, виділяються їх ознаки в торгівлі жінками в Україні.

У першому підрозділі “Формування і поширення торгівлі жінками в Україні” дисертант вказує, що торгівля жінками в Україні має довгу історію. Ще в 10 - 14 ст. на історичних територіях України рабство було цілком повсякденним явищем і було пов'язано з військовими кампаніями, що практично не припинялись. Незважаючи на те, що розвиток християнства значно полегшив долю рабів і деякі з форм рабства почали поступово зникати, з початку 15 сторіччя стало посилюватися покріпачення селян і почастішали татарські напади. Татари уводили рабів - “бранців”і продавали їх на ринках Кафи, у Турцію. Найбільш дорогим людським товаром у татар вважалися українські жінки. Таким чином, полон i продаж у рабство були звичайним явищем в долі жінок - українок.

Проведений автором аналіз показує, що надалі традиції, культурні стереотипи, що мали місце в Україні, протягом сторіч позиціонували в міжособистісних відносинах жінку як щось підпорядковане волі батька, чоловіка або общині і тільки революція 1917 року декларувала рівність чоловіків і жінок. Саме наслідком цього було те, що багато жінок були утягнуті в традиційно нежіночі види активності. У той же час, в Радянському Союзі були розроблені і діяли цілком ефективні соціальні програми, що до деякої міри звільняли жінок від ведення домашнього господарства і нагляду за дітьми. Ці соціальні переваги дозволяли радянським жінкам працювати і підтримувати сім'ю.

З настанням періоду соціальних перетворень, руйнацією старих соціальних і економічних еталонів, найбільш вигідні для жінок риси планової економіки і соціального устрою СРСР, такі як можливість вчитися і працювати, соціальні сервіси, практично зникли, що негативно відобразилося на стані жінки в суспільстві.

Сьогодні, незважаючи на те, що Конституцією України декларується рівність чоловіків і жінок, на ділі ці гарантії не виконуються повною мірою. Так, через складні і різноманітні соціальні функції, навантаження, що обумовлені материнством, жінки об'єктивно виявляються менш конкурентноспроможною категорією на ринку праці. Це, в свою чергу, детермінує зменшення можливостей жінок у фаховому і кар'єрному рості, можливість влаштуватись на роботу або займатися підприємницькою діяльністю, посилює дискримінацію в оплаті.

На думку автора, сьогодні положення жінок в українському економічному просторі визначається низкою ризиків, пов'язаних з підвищеною небезпекою загубити роботу, витискуванням з високооплачуваних робочих місць, неможливістю знайти роботу, сімейним насильством.

Розглянуті автором особливості положення жінки в сучасному українському суспільстві дозволили йому виділити ключові чинники інтеграції торгівлі українськими жінками в міжнародну мережу торгівлі людьми. До них він відносить рольову нерівність жінок і чоловіків, процес глобалізації економіки, важке соціально - економічне положення України як країни - “постачальника”, активність злочинних організацій, легалізацію секс - індустрії в країнах - “споживачах” і перевищення в них попиту на секс - послуги над пропозицією, моральну деградацію в суспільстві.

В другому підрозділі “Латентні соціальні відносини: визначення поняття і його характеристик”, автор, розглядаючи торгівлю жінками як вид латентних соціальних відносин, починає спробу визначення місця цього поняття в сучасній соціології. Дисертант спирається на розуміння соціальних відносин у широкому змісті, тобто як фундаменту існування суспільства, умов, передумов і результату взаємодії людей. У роботі вказується, що трансформація соціальних відносин забезпечує формування соціальних груп і соціальних інститутів, сумісних із ринком і визначає характер соціальних змін у цілому. Розглядаючи різноманітні підходи до визначення поняття “латентність”, автор спирається на положення, сформульовані класиками функціоналізму, і констатує появу широкого спектру соціальних відносин, які являються латентними в силу того, що вони виникають із приводу регулювання неправових або злочинних практик, що заповнюють прогалини офіційної соціальної політики. Це дозволяє автору використовувати поняття “латентність”, що звичайно трактується або як прихованість від урахування (кримінологічний підхід), або як спрямованість функцій на виконання неосновних цілей інституту (структурний функціоналізм).

Автор вказує, що існує активність індивідів, груп, соціальних спільностей, що знаходячись за рамками законної поведінки, проте, потребують урегулювання. Це, відповідно, забезпечує “успішність” і відтворення діяльності цих суб'єктів. Визначаючи відносини, що виникають з приводу врегулювання неправових, або протиправних практик як латентні соціальні відносини, автор зазначає, що саме правовий статус дій, що реалізуються за допомогою соціальних відносин, і є критерієм, відповідно до якого автор відрізняє латентні соціальні відносини від явних, або легальних.

Розглядаючи латентні соціальні відносини, автор виділяє в них всі основні ознаки соціальних відносин і в той же час, ряд характерних рис. Так, як і в будь-яких соціальних відносинах, їх змістовною характеристикою є співвідношення рівності - нерівності; їх суб'єктом виступають соціальні групи, спільності й індивіди. Як ключову особливість латентних соціальних відносин автор виділяє те, що вони об'єднують права на нелегальну власність і закріплюють нерівність у доступі до ресурсів (прихованих фінансових коштів, наркотиків, людей, інформації та ін.), знижують ризики діяльності певних соціальних груп і індивідів, дозволяють розраховувати і планувати протиправну діяльність на майбутнє.

Розвиток такого роду соціальних відносин, на думку автора, зумовлений низкою причин, серед яких і недосконалість права, слабкість державного керування, інтенсивний розвиток ринкових відносин, які базуються на ризику. У роботі констатується, що завдання соціальної політики, які декларуються у відношенні жінок, в Україні сьогодні провалюються. Багато державних соціальних програм сьогодні є або недіючими, або застарілими. Як показують численні дослідження, права жінок при устрої на роботу і безпосередньо в трудовій діяльності повсюдно порушуються. У зв'язку з цим, функцію підтримки жінок як соціально незахищеного прошарку бере на себе регульований латентними соціальними відносинами тіньовий ринок. Він надає роботу безробітним; вторинну зайнятість тим, хто потребує збільшення прибутків; виробляє і реалізує більш дешеві, і тому доступні малозабезпеченим прошаркам населення товари і послуги; надає кредити на розвиток бізнесу. У деяких випадках латентні соціальні відносини є основою урегулювання трудових і інших суперечок і конфліктів, і використовуються для захисту інтересів особистості, групи. Незадоволені існуючими механізмами соціальної підтримки, громадяни України вимушені бути утягнутими в тіньовий бізнес, нелегальну трудову міграцію й інші нелегальні практики, у спробі розв'язати для себе класичну дилему про досягнення значимих цілей при неприступності або недостатності припустимих засобів їх досягнення.

У третьому підрозділі “Методологічні підходи до вивчення торгівлі жінками” автор проводить класифікацію існуючих сьогодні підходів до розгляду проблеми торгівлі жінками; аналізує теоретичні парадигми, що лежать у їх основі; виділяє причини, які визначають складність теоретичного розгляду торгівлі жінками.

У результаті проведеного аналізу автор робить висновок, що методологічний фундамент ефективного дослідження торгівлі жінками можна будувати на основі функціоналізму і інтеракціонізму, що дозволяє вивчати торгівлю жінками як вид латентних соціальних відносин між рядом соціальних типів. При цьому, функціональний напрямок дозволяє прийти до розуміння соціально - економічних причин розвитку цього виду відносин в Україні (об'єктивні умови виникнення і розвитки торгівлі жінками), а використання положень символічного інтеракціонізму, у свою чергу, дозволяє припустити, що жертви і трафікери по різному розуміють ті відносини, в які вони вступають, та по-різному інтерпретують процес переміщення і працевлаштування за кордоном. Це надає можливість вивчити мотиви жертв і причини, що їх спонукають на таку поведінку (суб'єктивні умови торгівлі). Вивчення торгівлі жінками крізь призму цих підходів дозволяє автору також прийти до висновку, що злочинні організації й організовані групи, які займаються торгівлею жінками є включеними в латентні соціальні відносини. Вони виконують певні соціально - економічні функції (тобто здійснюють внесок у соціальне життя суспільства), що забезпечує попит на їх послуги і їх існування в цілому. Суб'єктом цього виду латентних соціальних відносин є соціальні групи (організовані злочинні угруповання), спільності (етнічні, регіональні об'єднання), або індивіди (трафікери, жертви). Виділені автором соціальні суб'єкти, суттєві характеристики (побудова на відносинах рівності - нерівності; сталість, функціональність) дозволяють чітко визначити торгівлю жінками як вид латентних соціальних відносин, які мають функціональність для цілого ряду соціальних груп (трафікери, споживачі ринку секс - послуг, корумповані працівники державних установ) і направлені на регулювання їх взаємодії, яка грунтується на нормах “практичного”, нелегального “права”.

В другому розділі “Соціологічне вивчення особливостей торгівлі жінками в Україні” автор розглядає різноманіття показників, користуючись якими можна вивчати поширеність і особливості торгівлі жінками в Україні. Використовуючи виділені показники і соціологічні методи, автор проводить вивчення маршрутів трафікінгу, мотивацій жертв, значення корупційних дій службовців різноманітних державних інститутів , які допомагають реалізувати плани трафікерів.

У підрозділі 2.1. “Виділення показників оцінки торгівлі жінками” автор, аналізуючи методики проведення досліджень феномену торгівлі жінками, виділяє ряд причин, що обумовлюють недоліки існуючих статистичних та соціологічних даних про масштаби й особливості торгівлі жінками. До них він відносить відсутність єдності в методах збору інформації про розповсюдженість торгівлі жінками; латентність феномену; закритість для вивчення діяльності багатьох інститутів, спрямованих на боротьбу з торгівлею людьми.

Автор пропонує власну методику дослідження за допомогою соціологічних методів виміру (анкетування, проведення напівформалізованих інтерв'ю, фокус - груп), яка базується на осмисленні теоретичної і методологічної концепції проблеми, розробці системи ключових термінів. Пропонується досліджувати феномен торгівлі жінками шляхом реалізації низки заходів: описання “поля” дослідження з метою визначення реальних масштабів, структури і форм торгівлі жінками, а також чинників і умов, що детермінують це явище; розробки програми і методів масового опитування респондентів, що мають відношення до проблеми; розробки програми експертного опитування спеціалістів у сфері міграційних процесів (працівників органів внутрішніх справ, служби державної безпеки, юристів, працівників прикордонних служб, посольств іноземних держав в Україні, представників інших державних і недержавних установ); розробки програми і методів експертного інтерв'ю з “жертвами” торгівлі і потенційними “жертвами”; проведенням опитування респондентів по методиках, що зазначені вище, опрацюванням отриманих результатів.

На основі розробки системи кількісних і якісних показників, стає можливим отримання достовірних результатів, а також виявлення, фіксація й опис феномену торгівлі жінками, що надає можливість об'єктивно відображати і контролювати цю проблему.

В підрозділі 2.2. “Соціологічне вивчення особливостей торгівлі жінками в Україні” автор, використовуючи запропоновану їм методику, проводить вивчення латентних рис торгівлі жінками. Розглядаючи особливості трафікерів, він виділяє три групи, які якісно відрізняються: представників організованої злочинності, дрібних контрабандистів і вивезених раніше контрабандою жінок, що самі вивозять інших жінок після свого повернення (“друга хвиля”).

Відповідно до даних, одержаних автором у ході дослідження, трафікінг частіше всього контролюється організованими злочинними групами, більшість членів яких є громадянами України, вихідцями з України або колишнього СРСР. Це обумовлено тим, що успіх процесу вербування жертви трафікінгу залежить від ступеня довіри до вербувальника і, відповідно, вербування повинне здійснюватися на рідній для жертви мові та у рамках загальної з нею культури. Що стосується національної приналежності перевізників то, як правило, національність перевізника визначається кінцевою країною призначення, що дозволяє жорстко контролювати досягнення місця призначення а також знімає проблеми, пов'язані з мовою, валютою, місцевими традиціями.

Автор проводить також дослідження ролі корупції в торгівлі жінками в Україні і приходить до висновку, що в трафікінг втягуються працівники паспортних столів, прикордонної служби і співробітники органів внутрішніх справ. Це підтверджується даними інтерв'ю і фокус - групи, в яких експерти спецслужб відзначають, що практично в усіх випадках продажі жінок замішаний як мінімум один державний службовець. Вивчаючи роль корумпованого службовця в трафікінгу жінок, автор вказує, що для оперативного робітника ОВС - це допомога трафікеру в униканні оперативних заходів, для робітника паспортного столу - оформлення документів із порушеннями, для прикордонника - допомога у перетинанні кордону. Залучення цих категорій працівників ОВС пояснюється прагненням трафікерів максимально зняти ризики для своєї діяльності.

Результати проведеного автором опитування показують, що жертви торгівлі жінками мають певні характеристики. Серед них: небажання оформляти документи на виїзд з України самостійно; незнання іноземних мов; помилкові або завищені очікування; небажання, або неможливість значної кількості жертв адаптуватися до соціальних і економічних умов в Україні. Таким чином, проведені соціологічні дослідження дозволяють зробити висновок, що сьогодні торгівля жінками в Україні - це чітко організований кримінальний бізнес, який опирається на латентні соціальні відносини, стійкі очікування жертв, організатори і виконавці якого мають міжнародні зв'язки і підтримуються корумпованими працівниками державних структур.

У третьому розділі “Становлення системи протидії торгівлі жінками в Україні” автор розглядає особливості існуючої в Україні системи протидії торгівлі жінками, проводить аналіз протиріч, які виникають між її суб'єктами, пропонує перспективні шляхи її розвитку.

У підрозділі 3.1. “Актуальний стан і перспективи розвитку системи протидії торгівлі жінками” розглядається ефективність, методи і перспективи розвитку існуючої в Україні системи взаємодії організацій, що протистоять торгівлі жінками; пропонуються рекомендації по оптимізації й інтенсифікації її діяльності.

У підрозділі проводиться докладний розгляд суб'єктів боротьби з торгівлею жінками (МВС,СБУ, прокуратура, Національна Рада по боротьбі з торгівлею людьми, інститут омбдусмена, неурядові організації); аналізуються їх функції, повноваження й ефективність діяльності і взаємодії. Відповідно проведеним автором дослідженням, до основних проблем взаємодії між суб'єктами по боротьбі з торгівлею жінками в Україні відносяться недоліки правової регуляції, відсутність зв'язку з правоохоронними органами інших країн; відсутність спеціалістів, недостатню організацію роботи. Базуючись на цьому, автор пропонує такі шляхи оптимізації діяльності системи протидії торгівлі жінками в Україні:

- розробка і проведення курсів підвищення кваліфікації і підготування фахівців по боротьбі з торгівлею людьми (від 2 - х днів до тижня), введення в навчальну програму для курсантів ВУЗів системи МВС стислого курсу, у якому розглядалася б проблематика торгівлі жінками, специфіка проведення оперативно - розшукових дій, особливості процесуального закріплення доказів і ведення слідства по справах, пов'язаним із торгівлею жінками;

- створення загальної для силових відомств бази даних, в якій збиралася б необхідна інформація про жінок - жертвах трафікінгу, трафікерах, особливостях і маршрутах перевезення;

- створення ефективної схеми одержання інформації з-за кордону про мережі торговців і місцях, куди доставляються продані жінки. Вказана схема повинна бути заснована на рівноправній взаємодії з правоохоронними і правозахисними закордонними організаціями, а також на регулярній і чіткій системі обміну досвідом і інформацією.

В підрозділі 3.2. “Формування системи профілактики торгівлі жінками в Україні” розглядається поняття “профілактика” і виділяються його суб'єкти й об'єкти стосовно до профілактики торгівлі жінками в Україні. До числа суб'єктів, здійснюючих профілактичні функції в боротьбі з торгівлею жінками в Україні, автор відносить родину, школу; різноманітні виховні, вищі і середні навчальні заклади, спортивні товариства, дозвільні і добровільні товариства, правоохоронні органи і громадські організації. Автор оговорює, що профілактична функція не є для них головною, її здійснення носить епізодичний характер і, по суті, являє собою лише один з аспектів їх діяльності. Тому сьогодні існує гостра потреба в створенні такого соціального інституту, для якого функція профілактики цього негативного соціального явища була б основною.

У роботі оговорюється, що сьогодні в Україні не існує системи профілактики торгівлі жінками. Інститути, залучені в боротьбу з цим явищем, або здійснюють профілактичну роботу розрізнено і нерегулярно, або не здійснюють її зовсім. Для оптимізації профілактики торгівлі жінками в Україні автор пропонує забезпечити правову та організаційну основу для взаємодії інститутів, діяльність яких спрямована на боротьбу з торгівлею жінками та створення локальних методично - профілактичних центрів, в яких могли б працювати спеціалісти різних правових, медичних, психологічних інституцій. Особливо наголошується, що в роботі цих центрів повинні використовуватися не тільки дослідницькі, а й виховні та психологічні методи.

Висновки

У висновках узагальнені результати проведеного дослідження і сформульовано рекомендації. Дисертант акцентує увагу на тому, що:

Економічні і соціальні трансформації, які відбуваються в українському суспільстві, впливають як на соціальний стан жінок, так і на їх самопочуття. Зв'язок гендерної нерівності з економічним розшаруванням суспільства детермінірує незадоволеність багатьох жінок своєю роботою і життям у цілому. Крім того, неефективна соціальна політика разом з потенціалом соціальної незадоволеності, що поступово накопичується, стимулює активізацію соціальних відносин, спрямованих на регуляцію злочинних практик, або практик, що морально засуджуються. Проведене вивчення характерних рис латентних соціальних відносин показує, що вони мають всі ознаки соціальних відносин. Їх змістовною характеристикою є відношення рівності - нерівності; суб'єктами - соціальні групи, спільності, індивіди; їх структура будується на основі задоволення базових людських потреб (соціальні відносини з приводу задоволення фізіологічних потреб; з приводу задоволення потреб безпеки і захищеності; з приводу задоволення соціальних потреб; з приводу задоволення потреби в самовираженні, самоактуалізації). Дослідження особливостей латентних соціальних відносин дозволило виявити, що вони визначають права на нелегальну власність і закріплюють нерівність у доступі до ресурсів (як інформаційних, так і економічних). Це дозволяє знизити ризики в діяльності груп і осіб, зайнятих у торгівлі жінками, дозволяє їм розраховувати і планувати свої дії. На підставі проведеного аналізу автор констатує, що в сучасному українському суспільстві роль латентних соціальних відносин зростає і багато жінок схильні брати участь у латентних соціальних відносинах у більшому ступені ніж у явних.

Проведена робота дозволила прийти до розуміння соціально - економічних причин розвитку феномену торгівлі жінками як виду латентних соціальних відносин, розглянути об'єктивні умови їх виникнення і розвитку. Так, результати роботи дозволяють констатувати, що жертви і трафікери надають різноманітні змісти їх взаємодії, по різному інтепретують процес переміщення і працевлаштування за кордоном, при видимому збігу мотивацій і очікувань. Таким чином, існують широкі можливості функціоналізму і інтеракціонізму як теоретичного і методологічного фундаменту для дослідження торгівлі жінками в Україні.

Вивчення злочинних організацій і організованих груп, що займаються торгівлею жінками, показало, що ці групи виконують соціально-економічні функції (виступаючи як нелегальні форми мобільності, зайнятості і трудової міграції). Це забезпечує попит на їх послуги і їх існування в цілому. Зокрема торгівля жінками забезпечує постачання затребуваної робочої сили на вакантні місця в тіньовому бізнесі в країнах Європи, Турції, Ізраїлі. При цьому зайнятість жінок може бути як у сфері сексуальних послуг, так і інших сферах діяльності. Нелегальний характер зайнятості жінок обумовлений не тільки тим, що їх примушують або змушують працювати обманом, але й тим, що країни, в яких вони працюють, мають жорсткі в'їздні обмеження й обмеження на право роботи. Це є міцним додатковим чинником, що сприяє поширенню торгівлі жінками, які не мають можливості працювати легально.

Вивчення якісних ознак осіб, які займаються торгівлею жінками, дозволяє стверджувати, що цим займаються три групи, які якісно відрізняються: організовані злочинні угруповання, дрібні контрабандисти і вивезені раніше контрабандою жінки, що самі вивозять інших жінок після свого повернення (так звана “друга хвиля”). Результати дослідження наочно показують, що сьогодні торгівля жінками в Україні - це чітко організовані соціальні відносини, спрямовані на регуляцію кримінального бізнесу (організатори і виконавці якого мають міжнародні зв'язки і підтримуються корумпованими працівниками державних структур), які спираються на стійкі очікування жертв.

Соціологічне вивчення особливостей жертв торгівлі жінками показало, що їм властиві певні характеристики й особливості поведінки, які багато в чому визначають їх залучення в трафікінг. Особливо значимо те, що всупереч загальнопоширеній думці, торгівля жінками далеко не завжди спирається на примус і обман. Існує значна кількість жінок, які знали про свої перспективи, або мали часткове уявлення про те, що їх будуть продавати. Таким чином, проблема торгівлі жінками носить багаторівневий характер і повинна вивчатися і вирішуватись як на рівні соціальних відносин, так і на рівні окремого індивіда.

Отримані в ході проведеного дослідження результати дозволили автору запропонувати наступні рекомендації:

для створення системи профілактики торгівлі жінками в Україні, яка повинна включати правові основи для взаємодії інститутів, діяльність яких спрямована на боротьбу з торгівлею жінками, необхідно створити загальну базу даних, щодо осіб, які займаються торгівлею жінками та маршрутів трафікінгу;

треба реорганізувати роботу установ, які займаються оформленням та видачею документів, необхідних для виїзду за кордон, зробити цей процес більш підконтрольним;

замість використання занадто дорогих програм профілактики, треба створити локальні методично - профілактичні центри, в яких могли б працювати спеціалісти різних правових інституцій. В роботі цих центрів повинні використовуватися різні як дослідницькі так і виховні методи.

Список опублікованих автором праць

Набока В.М. Досвід вчених НУВС у вивченні феномену торгівлі жінками в Україні //Вісник Національного університету внутрішніх справ. - 2002. - Спецвипуск. - С. 61 - 66.

Набока В.М. Методичні проблеми вивчення феномену торгівлі жінками //Вісник Національного університету внутрішніх справ. - 2002. - №18. - С.462 - 465.

Набока В.М. Особливості правового поля, в якому здійснюється боротьба із торгівлею жінками //Вісник Національного університету внутрішніх справ. - 2002. - №19. - С. 28 - 31.

Набока В.Н. Механизмы торговли женщинами в Украине: опыт качественного анализа феномена //Харківські соціологічні читання. - ХНУ. - 2002. - С. 329 - 331.

Набока В.М. Профілактика торгівлі жінками в Україні: теоретичні засади //Вісник Національного університету внутрішніх справ. - 2002. - № 20. - С.14-17.

Набока В. Н. Актуальное состояние и перспективы развития системы противодействия торговле женщинами в Украине //Вестник Славянского университета. - 2002. - т. 5, № 4. - С. 28 - 29.

Анотація

Набока В.М. Торгівля жінками в Україні як особливий вид соціальних відносин - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата соціологічних наук за фахом 22.00.03.- “соціальні структури і соціальні відносини”. - Національний університет внутрішніх справ, Харків, 2003.

Метою дисертаційного дослідження було вивчення ознак, особливостей, причин, суб'єктів і об'єктів торгівлі жінками, поширеності цього феномена в Україні. Об'єктом дослідження став процес торгівлі жінками. Дослідження, що було проведене на основі обраної теоретичної основи і методик, дозволяє автору виявити ознаки соціальних відносин в торгівлі жінками; розглянути ключові чинники, що сприяють поширенню торгівлі жінками в Україні, протиріччя в нормативно - правовій базі протидії цьому явищу; провести вивчення таких латентних рис торгівлі жінками як особливості вербування, маршрути і механізми вивозу жертв. Автор також вивчає характерні риси учасників торгівлі жінками, проводить класифікацію трафікерів і їх жертв, указує на риси віктімності в поведінці жертв трафікінгу. Отримані в ході дослідження дані надають можливість автору сформулювати пропозиції щодо оптимізації системи профілактики торгівлі жінками.

Ключові слова: латентні соціальні відносини, торгівля жінками, трафікінг, організована злочинність, соціальний механізм, профілактика торгівлі жінками.

Аннотация

Набока В.Н. Торговля женщинами в Украине как особый вид социальных отношений - Рукопись.

Дисcертация на соискание научной степени кандидата социологических наук по специальности 22. 00. 03. - “социальные структуры и социальные отношения”, Национальный университет внутренних дел, Харьков, 2003.

Целью диссертационного исследования являлось изучение признаков, особенностей, причин, субъектов и объектов торговли женщинами, распространенности этого феномена в Украине. В качестве объекта исследования автор выбрал процесс торговли женщинами.

На основе проведенного историко - социального анализа автор выделяет факторы, детерминирующие развитие торговли женщинами в современной Украине. К ним он относит растущее экономическое расслоение общества, феминизацию бедности, снижение возможностей трудоустройства для женщин, рост жизненных экспектаций. В работе исследуется эволюция социальных и экономических причин вовлечения женщин в траффикинг в Украине. Среди них, как важнейшие, автор выделяет формирование и развитие в Украине особого вида социальных отношений - латентных. Автор проводит изучение их генезиса, особенностей, функций и сущностных характеристик. В ходе анализа автор приходит к выводу, что существование такого рода социальных отношений позволяет восполнять пробелы в социальной политике государства по отношению к женщинам за счет противоправных практик.

При помощи сравнительного анализа в работе осуществляется формирование методологической и методической базы изучения торговли женщинами. Автором проводится подробное критическое рассмотрение статистических и социологических исследований этого явления, выделяются показатели, которые могут быть использованы для изучения траффикинга в Украине. В качестве методологической основы автор опирается на положения структурного функционализма и символического интеракционизма, а для исследования латентных черт торговли женщинами использует социологический методический аппарат.

Проведенное на основе выбранной теоретической основы и методик, исследование позволяет автору выявить признаки социальных отношений в торговле женщинами в Украине; ключевые факторы, способствующие распространению торговли женщинами; противоречия в нормативно - правовой базе противодействия этому явлению; провести изучение таких латентных черт торговли женщинами как особенности вербовки, маршруты и механизмы вывоза жертв. Автор также изучает нормы, характерные особенности участников отношений по торговле женщинами, проводит классификацию траффикеров и жертв, указывает на черты виктимности в поведении жертв траффикинга. В работе исследуется система взаимодействия субъектов противодействия торговле женщинами в Украине, описываются их функции; правовое поле, в котором происходит их деятельность.

Полученные в ходе исследования данные дают возможность сформулировать предложения по оптимизации системы профилактики торговли женщинами.

Ключевые слова: латентные социальные отношения, торговля женщинами, траффикинг, организованная преступность, социальный механизм, профилактика торговли женщинами.

Summary

Naboka V.N. Trafficking in the women in Ukraine as the special kind of the latent social relations - Manuscript.

Thesis for the scientific degree of the candidate of sociological sciences by the speciality 22.00.03.- “social structures and social relations”. - National university of internal affairs, Kharkiv, 2003.

The thesis is devoted to the study of attributes, features, reasons, subjects and objects of trade in the women, prevalence of this phenomenon in Ukraine. Author considered the question that trafficking in women in the Ukraine became the kind of the latent social relation. Through the comparative analysis, in work the formation of methodological and methodical base of study of process of trade in the women is carried out. As the methodological basis the author leans on rules of the structural functionalism and symbolical interaction theory, and for research of latent features of trade in the women uses the sociological methodical device.

The author revealed the key factors promoting distribution of trade by the women in Ukraine, contradiction in law base of counteraction to this phenomenon; carried out study of such latent features of trade in the women as features of recruitment women, routes and mechanisms of export of victims.

The data, received during research, enable the author to formulate the offers on optimization of system of preventive maintenance of trade in the women.

Key words: latent social relations, trafficking in the women, organized criminality, social mechanism, preventive maintenance of trade in the women.

Размещено на Allbest.ru