Експериментально-теоретичне обґрунтування та розробка токсико-гігієнічних регламентів піретроїдних пестицидів і їх комбінацій з фосфорорганічними сполуками в кормах для тварин

Отже, вивчення токсикокінетики нурелу-Д в організмі курей показало, що хлорпірифос швидко піддається метаболізму і визначається в органах як у незмінній формі, так і у формі метаболітів. Залишкові кількості хлорпірифосу продовжують визначатись у тканинах курей протягом 14 діб. Циперметрин визначається лише у вмісті товстої кишки, крові, печінці та вмісті м'язового шлунка. Враховуючи результати проведених досліджень, для прижиттєвої діагностики отруєнь курей нурелом-Д рекомендуємо дослідження калу, а при посмертній - нирок, внутрішнього жиру, головного мозку і легень. За цих умов, слід звертати увагу на виявлення в об'єктах, що досліджувались, обох діючих компонентів пестициду - циперметрину і хлорпірифосу, а також їх метаболітів.

Токсикокінетика ф'юрі в організмі курей за тривалого щоденного надходження з кормом. Вивчення токсикокінетики зетациперметрину в організмі курей, проводили за щоденного протягом 60 діб надходження дослідного пестициду з кормом у кількостях 0,5 і 2,5 мг на його кілограм маси. Аналізуючи одержані результати, слід відзначити, що, через 30 діб, зетациперметрин визначався в усіх обраних для дослідження органах і тканинах обох дослідних груп. У групі курей, яка отримувала 0,5 мг/кг піретроїду, максимальну кількість зетациперметрину визначали у внутрішньому жирі (0,016 мг/кг).

В серці, вмісті м'язового шлунка і товстої кишки, а також в білих і червоних м'язах визначали зетациперметрин у кількостях 0,002 - 0,007 мг/кг. В головному мозку, легенях, печінці, крові і нирках зетациперметрин встановлено на межі величин визначення препарату.

За введення пестициду в більшій кількості (2,5 мг/кг) зетациперметрин визначали у внутрішньому жирі, серці, легенях, печінці, вмісті м'язового шлунка - в 1,5 - 6 разів більше, ніж в меншій дозі. В інших тканинах пестицид виявляли на межі величин його визначення. Через 60 діб після щоденного надходження токсиканту зетациперметрин виявляли в усіх органах і тканинах у більших кількостях (в 2,5 - 4,2 рази). Однак, загальна закономірність розподілу його по органах і тканинах була такою ж.

Через 14 діб після припинення надходження пестициду, зетациперметрин встановлено в обох групах лише у внутрішньому жирі (0,022 ? 0,037 мг/кг). Зетациперметрин визначали в жовтку яєць, одержаних від курей, що отримували пестицид в дозі 0,5 мг/кг у кількостях 0,002 - 0,020 мг/кг. Після підвищення пестициду в дозі до 2,5 мг/кг кількість зетациперметрину зростала (0,030 - 0,022 мг/кг). Через 14 діб, після припинення надходження інсектициду зетациперметрин у жовтку не визначався.

Отже, ф'юрі (зетациперметрин) є інсектицидом з вираженими резорбтивними властивостями, виділяється з жовтком і накопичується в жировій тканині. Однак, через 14 діб більшість тканин організму звільнялись від залишкових кількостей дослідного пестициду.

Токсикокінетика комбінованого пестициду нурелу-Д в організмі курей за тривалого щоденного надходження з кормом. Вивчення токсикокінетики діючих компонентів пестициду нурелу-Д в організмі курей проводили за щоденного протягом 60 діб надходження з кормом у кількостях 1,0 і 5,0 мг/кг корму. Після цього встановлено, що через 30 діб, хлорпірифос виявлявся в усіх обраних для дослідження органах і тканинах обох дослідних груп. У групі, яка отримувала 1,0 мг/кг, максимальну кількість згаданого вище пестициду виявляли в нирках, внутрішньому жирі (по 0,039 мг/кг) і головному мозку (0,036 мг/кг). Встановили хлорпірифос також в серці, вмісті м'язового шлунка і товстої кишки, легенях, печінці, білих м'язах та крові. Після введення токсиканту в кількості 5,0 мг/кг в нирках, його було в 1,6 рази більше (0,062 мг/кг), у вмісті м'язового шлунка - в 2,2 рази більше (0,052 мг/кг), а в головному мозку - в 1,4 рази більше (0,049

мг/кг), ніж у меншій кількості. Через 60 діб після щоденного надходження пестициду хлорпірифос у всіх органах і тканинах визначали в значно більших кількостях. Звертає на себе увагу велика кількість його в серці (0,101 мг/кг), головному мозку (0,087 мг/кг) і нирках (0,086 мг/кг).

Через 14 діб після припинення надходження дослідного пестициду в кількостях 1,0 і 5,0 мг/кг хлорпірифос визначався в червоних м'язах, печінці, вмісті м'язового шлунка, товстої кишки, нирках, внутрішньому жирі, головному мозку, легенях і серці. Припинення надходження нурелу-Д тваринам у групі, яка отримувала 5,0 мг/кг, майже не вплинуло на наявність хлорпірифосу в головному мозку і більшості інших тканин що досліджувались. Проведені експерименти свідчать про те, що 14 діб не достатньо для виведення залишків хлорпірифосу з організму.

Окрім хлорпірифосу, методом хроматографії встановлено два його метаболіти (М₁ і М₂). Через 30 діб після щоденного отримання згаданого вище пестициду, метаболіт М₂ визначався у внутрішньому жирі (0,068 мг/кг), а також в менших кількостях у печінці, легенях і вмісті м'язового шлунка. В групі курей, яка отримувала нурел-Д у кількості 5,0 мг/кг метаболіт М₂ визначався у внутрішньому жирі і інших тканинах у більших концентраціях (0,081 - 0,005 мг/кг). Через 60 діб надходження нурелу-Д, метаболіти хлорпірифосу М₁ і М₂ не були визначені.

Після дослідження динаміки розподілу другої складової частини нурелу-Д - циперметрину, в організмі курей за умови двомісячного щоденного надходження в кількостях 1,0 і 5,0 мг/кг корму встановлено, що в першій дослідній групі наявність його була нижчою межі величин визначення протягом усього досліду.

У курей другої дослідної групи (5,0 мг/кг) циперметрин було виявлено лише в крові (0,094 мг/кг) через 30 діб після надходження пестициду. В інші терміни та в інших органах наявність його була нижчою за межі величин визначення.

Встановлено, що хлорпірифос не виділявся з білком. Наявність його в жовтку яєць птиці, яка отримувала пестицид у кількості 1,0 мг/кг дорівнювала 0,014 - 0,021 мг/кг. Через 14 діб, після припинення надходження інсектициду, хлорпірифос у жовтку визначався в кількості 0,014 мг/кг. Метаболіти М₁ і М₂, а також циперметрин у білку і жовтку не виявлено або в деяких випадках були на межі величин визначення.

У жовтку яєць від курей, що отримували нурел-Д у кількості 5,0 мг/кг, визначали значно більшу кількість хлорпірифосу (0,199 мг/кг) і циперметрину (0,070 мг/кг). Хлорпірифос і його метаболіт М₁ встановили в жовтку і через 45-58 діб надходження пестициду. Через 14 діб після припинення згодовування токсиканту в жовтку визначався лише хлорпірифос у кількості 0,015 мг/кг.

Отже, у випадках хронічної інтоксикації хлорпірифос визначався у внутрішньому жирі, головному мозку, серці, легенях, крові, печінці, нирках, білих і червоних м'язах, вмісті м'язового шлунка і товстої кишки, а також в жовтку яєць. Метаболіти хлорпірифосу М₁ і М₂ виявлялись лише в деяких органах на межі величин визначення або зовсім не встановлено.

Залишкові кількості піретроїдів і їх комбінацій з фосфорорганічними сполуками в рослинних об'єктах

Залишкові кількості ф'юрі у рослинних об'єктах. Для системи забезпечення здоров'я тварин від отруєнь необхідно доскональне вивчення хімічних і токсикологічних властивостей пестицидів (терміни збереження їх у навколишньому середовищі, напрямки дезінтоксикації та шляхи перерозподілу за ланцюгом: ґрунт - рослина - тварина). Залишкові кількості зетациперметрину за його використання в рільництві в літературі не наведені.

Залишкові кількості зетациперметрину вивчали в ґрунті, бульбах і бадиллі картоплі за обробки рослин у процесі вегетації. Ділянки картоплі обробляли дворазово з інтервалом 7 діб у кількості, що рекомендувала фірма-виробник.

Через 2, 10 і 30 діб після другої обробки дослідним пестицидом відбирали проби бадилля, бульб і ґрунту для досліджень. За час проведення експерименту зберігались вологі погодні умови, майже кожен день випадав дощ. Денна температура коливалась у межах від +23⁰С до +29⁰С, нічна від +18⁰С до +24⁰С. Результати хроматографічних досліджень показали, що вже через 2 доби зетациперметрин визначався лише в бадиллі у кількості до 0,404±0,154 мг/кг. У ґрунті та бульбах на цей і подальші терміни досліджень залишкових кількостей зетациперметрину не виявлено. В бадиллі пестицид встановлено на 10 добу - до 0,145±0,081 мг/кг. На 30 добу дослідження залишки зетациперметрину в бадиллі були на нижній границі межі величин визначення.

Отже, залишкові кількості ф'юрі (зетациперметрин) визначались лише в бадиллі картоплі на різних етапах вегетації цієї культури.

Залишкові кількості комбінованого пестициду нурелу-Д у рослинних об'єктах. Після використання багатокомпонентних пестицидів у рільництві настало питання вивчення термінів збереження залишкових кількостей, обов'язково, всіх активних інгредієнтів препарату в об'єктах довкілля.

Діючі компоненти нурелу-Д визначали в ґрунті, бульбах і бадиллі картоплі. Картоплю обробляли ручним розприскувачем. Кожну ділянку обробляли дворазово дослідним пестицидом у кількості, що рекомендувала фірма-виробник. Через 1, 7, 21 і 28 діб після другої обробки досліджень відбирали проби бадилля, бульб картоплі та ґрунту. На час проведення експерименту зберігалась суха спекотна погода. Денна температура коливалась у межах від +29⁰С до +34⁰С, нічна від +18⁰С до +24⁰С. Результати хроматографічних досліджень показують, що вже через одну добу хлорпірифос визначався в усіх пробах. Найбільша його кількість була виявлена в ґрунті (0,142±0,028 мг/кг). Встановлено також досить швидкий метаболізм хлорпірифосу в ґрунті. Метаболіт (М₁) визначався в грунті у кількості 0,226±0,015 мг/кг.

Найбільша кількість хлорпірифосу в бадиллі картоплі була встановлена в першу добу після обробки картоплі нурелом-Д. В подальші терміни вона знижувалась. На 21 добу кількість залишків хлорпірифосу та циперметрину в бадиллі картоплі була нижчою за межі величин визначення. В бульбах картоплі залишкові кількості хлорпірифосу були нижчі, ніж в бадиллі, але залишки згаданого вище токсиканту продовжували зростати протягом 7 діб після обробки. На 21 добу вони були нижчими за межі величин визначення. Виявлення метаболіту М₁ у пробах ґрунту вказує, що метаболічні перетворення найбільш інтенсивно проходять саме в ґрунті.

Другий діючий компонент нурелу-Д - циперметрин нами в жодній з проб, що досліджувались, не виявлявся.

Отже, залишкові кількості нурелу-Д виявлялись у ґрунті, бадиллі та бульбах картоплі на різних етапах вегетації. Найбільша частка залишкових кількостей пестициду припадала на хлорпірифос, який сконцентрований здебільшого в ґрунті і бадиллі. На 21 добу після обробки картоплі дослідним пестицидом залишкова кількість хлорпірифосу була на межі величин визначення, а циперметрин взагалі не виявлено.

Токсикодинаміка піретроїдів і їх комбінацій з фосфорорганічними сполуками за експериментального токсикозу у курей

Токсикодинаміка піретроїду ф'юрі в організмі курей за експериментального гострого отруєння. Через 6 годин після одноразового перорального введення ф'юрі в дозі 2,5 мг/кг маси тіла у курей встановлено легке пригнічення. За введення згаданого вище пестициду в дозі 1,0 мг/кг маси тіла клінічних ознак токсикозу не встановлено. Однак, рівень гемоглобіну за цих умов у курей знижувався на 19,4 - 18,4% проти контролю. Концентрація глюкози навпаки підвищувалась на 9,3%, а піровиноградної кислоти в крові курей обох дослідних груп майже в усі терміни досліджень підвищувалась на 42,9%. Після визначення глікогену у печінці курей дослідних і контрольної груп вірогідних змін не було встановлено. І таким чином, навіть за відсутності клінічних ознак токсикозу, ф'юрі викликав певні суттєві зміни обміну вуглеводів та дезінтоксикаційної функції печінки.

Активність АСТ у плазмі крові курей після введення ф'юрі через 4 години мала тенденцію до підвищення. Однак, уже через добу, в курей обох дослідних груп, активність цього ферменту знижувалась (Р<0,02). Активність АСТ у серці курей, які одержали ф'юрі в дозі 2,5 мг/кг маси тіла на початку розвитку токсикозу зростала на 11,4%, а потім нормалізувалась. Уже через 4 доби спостерігалося зниження активності АСТ у тварин першої групи на 10,7%, а другої на 32,7% (Р<0,05). Такі зміни в активності АСТ та інших біохімічних показників можуть свідчити про наявність в організмі пошкоджених клітин печінки та порушення функції цього органу.

Введення ф'юрі в організм курей уже через 4 години викликає різке пригнічення активності псевдохолінестерази у плазмі крові (68,4 - 68,6%) проти контролю. У той же час, пестицид не впливав на активність суми естераз (карбоксилестераза, арілестераза й інші). Активність загальної лактатдегідрогенази в плазмі крові курей другої дослідної групи, яка одержала токсикант у дозі 2,5 мг/кг маси тіла підвищилась на 20,9%. Активність лужної фосфатази в серці зросла в 2,5 - 2,7 рази, порівняно з контролем, що вказує на досить серйозні біохімічні порушення в цьому органі. Активність фруктозодифосфатальдолази мала тенденцію до зниження в печінці та нирках курей, які одержали пестицид у дозі 1,0 мг/кг маси тіла.

Отже, встановлені нами біохімічні зміни під впливом ф'юрі можуть свідчити про порушення процесів окиснювання, фосфорилювання та функцій нервової системи організму курей.

Токсикодинаміка піретроїду ф'юрі за розвитку експериментального хронічного отруєння курей. Тривале щоденне введення пестицидів у малих дозах має свої особливості токсикодинаміки, пов'язані з ефектами функціональної або матеріальної кумуляції. Після проведення клінічних спостережень за тваринами, які 60 діб щоденно отримували ф'юрі в кількостях 0,5 мг/кг і 2,5 мг/кг корму, спостерігали легке загальне пригнічення на початку експерименту у курей другої дослідної групи.

Маса головного мозку курей, які одержували дослідний пестицид у кількості 0,5 мг/кг корму, через 30 діб після початку його надходження збільшилась на 16,7%, порівняно з контрольною групою, а маса серця в тварин у обох дослідних груп збільшилась відповідно на 8,9% та 24,4%. На підставі цього можна передбачити, що ці органи є потенційними мішенями, які найбільш уразливі під впливом малих кількостей токсиканту.

Через 60 діб від початку надходження пестициду рівень гемоглобіну знизився в крові курей обох дослідних груп. Найбільш суттєві зміни встановлені нами після введення зетациперметрину з боку активності ферментів АСТ і АЛТ, які є індикаторними ензимами стану печінки. Вже через 30 діб після початку надходження згаданого вище пестициду в кількості 2,5 мг/кг корму спостерігалось зниження активності АСТ у плазмі крові на 26,9% і АЛТ на 52,8% проти контролю. Причому зниження активності цих ферментів збереглося навіть і через 14 діб після припинення надходження дослідного пестициду, що вказує на стійке порушення клітинних оболонок.

Активність фруктозодифосфатальдолази в плазмі крові у курей що одержували ф'юрі в кількості 2,5 мг/кг корму, знижувалась на 27% через 30 діб, а псевдохолінестерази на 30%. Слід відзначити, що активність ферментів в органах і тканинах курей мала таку ж закономірність, як і в плазмі крові. Активність фруктозодифосфатальдолази в тонкій кишці через 60 діб після початку надходження згаданого вище пестициду в тварин другої дослідної групи (кількість 2,5 мг/кг корму) знизилась в 1,13 рази проти контролю. А активність загальної лактатдегідрогенази була пригніченою (в 1,24 рази) лише в нирках у курей, які одержували ф'юрі в кількості 2,5 мг/кг корму.

Отже, результати вивчення токсикодинаміки ф'юрі свідчать про те, що згаданий вище пестицид за надходження протягом 60 діб у кількостях 0,5 і 2,5 мг/кг корму клінічних симптомів токсикозу у курей не викликав. Однак, зростання коефіцієнтів маси головного мозку та серця свідчить про певні деструктивні зміни в цих органах, а зниження рівня гемоглобіну в крові може вказувати на розвиток гіпоксії в організмі тварин. Пригнічення активності АСТ і АЛТ, фруктозодифосфатальдолази, псевдохолінестерази та інших ферментів свідчить про гальмування ферментних систем організму під впливом дослідного токсиканту.

Токсикодинаміка комбінованого пестициду нурелу-Д за експериментального гострого отруєння у курей. Введення нурелу-Д курям у дозі 10,0 мг/кг маси тіла викликає короткочасне пригнічення. При введенні дослідного пестициду у дозі до 20,0 мг/кг маси тіла спостерігалось у курей закриття очей, зниження апетиту, сонливість та більш виражене пригнічення. Дві тварини із цієї групи загинуло. Патологоанатомічні зміни характеризувались наявністю крові в черевній порожнині, яка незгорнулась і була темно-червоного кольору. Виявлено набряк паренхіматозних органів. Маса серця у курей другої дослідної групи збільшилась на 30,8%.

Біохімічні показники у піддослідних курей обох груп були нестабільними. Концентрація піровиноградної кислоти через 4 години збільшилась на 24,6 і 9,2%, а молочної кислоти у курей, що отримували пестицид у дозі 20,0 мг/кг маси пестициду через 4 години зменшувалась на 30,5%.

Введення нурелу-Д у дозах 10,0 і 20,0 мг/кг маси тіла через 4 години викликало стабільне зростання активності АСТ і АЛТ. Активність псевдохолінестерази у плазмі крові курей обох дослідних груп знижувалась, що призводило до порушення обміну нейромедіаторів, пригнічення центральної нервової системи. Активність цього ферменту у плазмі крові продовжувала бути зниженою на 70-75% і через одну добу після введення пестициду. Активність естераз (карбоксилестераза, арілестераза і інші) знижувалась через одну добу після введення піретроїду на 53,3% і 56,7%. Активність загальної лактатдегідрогенази в плазмі зростала лише відразу після введення дослідного пестициду до 6,89±0,14 ммоль/годЧл у першій дослідній групі курей і до 7,66±0,31 ммоль/годЧл у другій дослідній групі порівняно з контролем (6,34±0,09 ммоль/годЧл).

Активність загальної лактатдегідрогенази зростала в головному мозку через одну добу в тварин обох дослідних груп. У червоних м'язах через 3 доби активність лактатдегідрогенази в обох дослідних групах вірогідно знижувалася. Вважаємо, що характер змін активності лактатдегідрогенази в плазмі крові і тканинах тварин що досліджувались вказує на наявність порушень процесів фосфорилювання.

Активність фруктозодифосфатальдолази у плазмі крові курей обох дослідних груп через 4 години зросла до 1,74±0,04 і 1,76±0,03 ммоль/годЧл. Підвищення активності фруктозодифосфатальдолази встановлено також у м'язі серці через 4 години після введення нурелу-Д у дозі 10,0 мг/ кг (в 1,13 рази), а курей, які одержали 20,0 мг/кг маси тіла пестициду через одну добу в 1,27 разів. У протилежність цьому згаданий вище токсикант викликав зниження активності лужної фосфатази в плазмі в усі терміни дослідження. Однак, у серці, в тварин групи, які одержували цей пестицид у дозі 20,0 мг/кг маси тіла, через 4 години після введення, активність лужної фосфатази зросла в 2,09 рази. Через одну добу підвищення активності цього ферменту збереглося до 1,27 - 2,14 рази.

Отже, визначений нами характер біохімічних змін за впливу нурелу-Д свідчить про порушення в нервовій системі та в окремих функціях обміну вуглеводів у курей.

Токсикодинаміка нурелу-Д за експериментального хронічного отруєння у курей. Після тривалого щоденного надходження нурелу-Д клінічні ознаки виявили лише у курей, які отримували дослідний пестицид у кількості 5,0 мг/кг корму, через 14 діб від початку його надходження до організму у вигляді пригнічення, яке продовжувалось упродовж двох тижнів.

Через 30 діб після початку надходження інсектициду маса головного мозку зменшувалась на 19,05%, а маса печінки у курей другої дослідної групи зростала на 35,94%. Кількість еритроцитів під впливом щоденного надходження нурелу-Д збільшувалась на 21,5%. Концентрація піровиноградної кислоти збільшилась на 22,7%, а молочної кислоти на 35,5%. Найбільш виражені та вірогідні ці зміни встановлені у курей другої дослідної групи, що одержували пестицид у більшій кількості.

Активність АСТ у плазмі крові була не стабільною. У першому періоді досліду вона вірогідно знижувалась, а у другому навпаки зростала. Це явище можна пов'язувати з функцією печінки, як основного органу, що в першу чергу реагує на введення токсикантів. Активність АЛТ через 30 діб у серці знижувалась у курей, які отримували нурел-Д у кількості 1,0 мг/кг корму (в 1,41 рази), а у тварин групи, які отримували його в кількості 5,0 мг/кг корму, навпаки, підвищувалась (у 2,43 рази проти контролю).

Активність псевдохолінестерази в курей обох груп, як і слід очікувати, пригнічувалась, корелюючи як з кількістю, так і тривалістю надходження отрути до організму.

Активність фруктозодифосфатальдолази зросла у плазмі курей другої групи через 60 діб в організмі, що, мабуть, зв'язано з явищем кумуляції і накопиченням пестициду у такій кількості, яка почала викликати певні порушення обміну вуглеводів і в, першу чергу, процесів фосфорилювання.

Активність АСТ у печінці, як і в крові, знижувалась (в 1,24 рази), а АЛТ в той же час знижувалась у 1,54 рази. Через 60 діб вона залишалась нижчою у групі, яка отримувала 5,0 мг/кг нурелу-Д (у 1,76 рази порівняно з контролем).

Активність лужної фосфатази під впливом пестициду знижується в нирках у 1,92 рази, фруктозодифосфатальдолази в печінці - у 1,17 - 1,25 рази, активність фруктозодифосфатальдо-лази в 1,29 рази проти контролю. Пригнічуючий вплив інсектициду на активність фруктозодифос-фатальдолази був настільки сильним, що навіть через 14 діб після припинення надходження токсиканту активність фруктозодифосфатальдолази лишалась нижчою у 1,25 рази порівняно з контролем.

Отже, нурел-Д за тривалого щоденного надходження в організм курей у кількостях 1,0 і 5,0 мг/кг корму викликав згладжені клінічні ознаки отруєння. Збільшення концентрацій піровиноградної та молочної кислот, як метаболітів обміну вуглеводів, свідчить про порушення певних ланцюгів утворення енергії в організмі.

Експериментально-теоретичне обґрунтування максимально-допустимих рівнів піретроїдних пестицидів та їх комбінацій з фосфорорганічними сполуками в кормах для тварин

Обґрунтування максимально-допустимих рівнів ф'юрі в кормах для тварин. Проведені дослідження свідчать про те, що інтоксикація ф'юрі викликає у тварин порушення функції нервової системи та дихання. Характер токсичної дії згаданого вище пестициду обумовлюється блокуванням проходження нервового імпульсу по аксонах центральної і периферичної нервової системи. Отруєння тварин викликають зміни в концентрації молочної і піровиноградної кислот, глюкози та активності ферментів - псевдохолінестерази, загальної лактат-дегідрогенази, фруктозодифосфатальдолази, лужної фосфатази у плазмі крові курей. Загальна схема впливу ф'юрі на ферменти представлена на рис. 3. Дані цієї схеми віддзеркалюють основні функціональні та клініко-біохімічні процеси в різних паренхіматозних органах у випадках гострих та хронічних токсикозів.

Отже, за характером клінічних, гематологічних і біохімічних змін в організмі тварин за виникнення гострої і хронічної інтоксикації ф'юрі можна вважати, що концентрація піретроїду на рівні 0,5 мг/кг корму наближається до порогової. Але, враховуючи те, що навіть ф'юрі у кількості 0,5 мг/кг в кормі викликав при багаторазовому введенні в організм зміни окремих біохімічних показників, за визначення токсико-гігієнічних параметрів ми вибрали підвищений коефіцієнт безпеки - 5. З урахуванням цього коефіцієнту ми пропонуємо наступні МДР ф'юрі (зетациперме-трин) у кормах для сільськогосподарських тварин (табл. 3).

Таблиця 2. Максимально допустимі рівні ф'юрі в кормах

Примітка: ^* - межа визначення 0,002 мг/кг для зетациперметрину

Обґрунтування максимально-допустимих рівнів нурелу-Д у кормах для тварин. У механізмі токсичної дії нурелу-Д домінуючу роль відіграють як порушення функції нервової системи, так і роботи легень, нирок і інших паренхіматозних органів. Характер токсичної дії зумовлюється наявністю у пестициді двох компонентів, що належать до різних хімічних груп із відмінностями в механізмі дії. Так, хлорпірифос є інгібітором естераз, блокує нікотин-ацетилхолінові рецептори. Циперметрин блокує проходження нервового імпульсу по аксонах центральної і периферичної нервової системи, впливаючи на натрієві канали. Під впливом комбінованих піретроїдних пестицидів виявлено порушення вуглеводно-фосфорного обміну, окисно-відновних реакцій. Після отруєння тварин згаданим вище пестицидом нами встановлені зміни в концентрації молочної і піровиноградної кислот, глюкози, активності ферментів - загальної лактатдегідрогенази, фруктозодифосфатальдолази, лужної фосфатази в плазмі крові курей, а також різке пригнічення активності псевдохолінестерази. Загальна схема впливу нурелу-Д на ферменти представлена на рис. 4. Оцінюючи в цілому характер клінічних, гематологічних і біохімічних змін в організмі тварин за виникнення гострої і хронічної інтоксикації нурелом Д можна вважати, що концентрація пестициду на рівні 1,0 мг/кг корму наближається до порогової.

Оскільки, нурел-Д навіть у найменшій кількості, що вивчалась (1,0 мг/кг у кормі), викликає за багаторазового введення в організм зміни окремих біохімічних показників, ми вибрали підвищений коефіцієнт безпеки - 5. Враховуючи це, ми пропонуємо наступні МДР нурелу-Д (хлорпірифос+циперметрин) у кормах для сільськогосподарських тварин (табл. 4).

Таблиця 3. Максимально допустимі рівні діючих компонентів нурелу-Д у кормах

Примітка: * - межа визначення 0,002 мг/кг для циперметрину;

Отже, в результаті проведених експериментально-теоретичних досліджень нами виконана важлива науково-практична задача щодо регламентації залишкових кількостей піретроїдів та їх комбінацій з фосфорорганічними сполуками в кормах для тварин, розроблені методи діагности-ки. Система профілактичного моніторингу, що базується на розроблених нами токсико-гігієніч-них регламентах, буде забезпечувати одержання безпечної високоякісної продукції тваринного походження та профілактувати випадки гострих і хронічних отруєнь сільськогосподарських тварин.

Висновки

1. У дисертації на основі проведених комплексних токсикологічних і фізіолого-біохімічних досліджень запропоновано новий науковий підхід, який полягає у дослідженні піретроїду ф'юрі (зетациперметрин) та комбінованого пестициду нурелу-Д (хлорпірифос+циперметрин), що на основі теоретично-експериментальних обґрунтувань по-новому, комплексно розв'язує проблему визначення та обмеження пестицидів у кормах для тварин, яке запобігає виникненню отруєнь та забрудненню навколишнього середовища. Представлені матеріали експериментально-теоретичного обґрунтування токсико-гігієнічних регламентів дослідних пестицидів відіграють важливу роль у науковому та практичному плані для ветеринарної медицини.

2. Розроблені теоретичні основи і уніфіковані методики визначення групи піретроїдів (циперметрин, лямбда-цигалотрин, дельтаметрин і інші), піретроїду ф'юрі (зетациперметрин) та комбінованого пестициду нурелу-Д (хлорпірифос+циперметрин) в об'єктах тваринного походження способом газорідинної хроматографії з чутливістю для піретроїдів 0,02 - 0,1 мг/кг і повнотою виявлення 59 - 76%, а хлорпірифосу - відповідно 0,01 - 0,025 мг/кг та повнотою виявлення 58 - 62%. Визначені валідаційні характеристики в усіх розроблених методик згідно з вимогами «Стандарту ІSO 17025» і «Європейської інструкції щодо застосування аналітичних методів та інтерпретації результатів ЕС 657/2002».

3. Піретроїд ф'юрі у формі 10% в.е. та нурел-Д 55% к.е. відносяться до групи високотоксичних пестицидів. ЛД₅₀ їх для білих щурів за перорального їх введення складають відповідно 4,93±0,62 і 74,70±17,08 мг/кг маси тіла.

4. Вивчення токсикокінетики піретроїду ф'юрі за одноразового перорального введення в організм тварин (білі щури, кури) свідчить про те, що він швидко всмоктується із травного каналу і розподіляється в усі органи і тканини. У щурів найбільша кількість залишкових кількостей зетациперметрину виявляється починаючи з 4-ої годин (у вмісті товстої кишки - 2,369±0,572 мг/кг, вмісті шлунка - 1,504±0,831 мг/кг, серці - 0,045±0,011 мг/кг, легенях - 0,031±0,006 мг/кг, нирках - 0,028±0,014 мг/кг, в крові 0,025±0,004 мг/кг, головному мозку - 0,024±0,009 мг/кг і м'язах - 0,020±0,003 мг/кг). В інших органах і тканинах (печінка, м'язи, внутрішній жир, вміст шлунка і товстої кишки) залишки зетациперметрину визначаються у величинах слідових кількостей. Основна маса пестициду виділяється з калом в перші дві доби після його введення (1,307±0,295 і 0,736±0,454 мг/кг). У курей зетациперметрин виділяється з яйцями і переважно з жовтком.

5. Нурел-Д за одноразового перорального введення в організм тварин (білі щури, кури) є ліпотропним пестицидом і вивчення токсикокінетики його показало, що він швидко всмоктується із травного каналу і розподіляється в усі органи і тканини. Хлорпірифос, як складова частина нурелу-Д у щурів визначається вже в перші години після введення у внутрішньому жирі (8,028±0,14 мг/кг). Великі кількості хлорпірифосу встановлено у вмісті шлунка і товстої кишки, внутрішньому жирі, печінці, легенях та нирках (0,097±0,05 - 3,527±2,95 мг/кг). Залишкові кількості циперметрину у той же час визначаються у вмісті товстої кишки і шлунка, печінці, крові, внутрішньому жирі і легенях. Хлорпірифос у відносно незначних кількостях залишається в деяких органах і тканинах щурів протягом 45 діб. Основна частка хлорпірифосу виводиться з сечею і каловими масами протягом 10 діб.

Через 4 години після введення нурелу-Д курям у дозах 10,0 і 20,0 мг/кг маси тіла хлорпірифос виявлено в умісті товстої кишки, головному мозку, жирі і нирках. Залишкові кількості його продовжують виявлятись протягом 14 діб. Циперметрин через 4 години після введення також визначається у вмісті товстої кишки, крові і печінці. Через 3 доби він виявляється лише в печінці і вмісті м'язового шлунка. Після одноразового перорального введення нурелу Д курям у дозах 10,0 і 20,0 мг/кг маси тіла протягом 1 - 14 діб з яйцями виділяється лише хлорпірифос та його метаболіти.

6. Встановлено, що в організмі курей при введенні нурелу-Д утворюються два метаболіти хлорпірифосу: М₁ і М₂. Метаболіт М₂ знаходиться в усіх органах і тканинах, що досліджувались, на всіх термінах проведення досліду (14 діб). Метаболіт М₁ виявляється в основному на 7-14-у добу після одноразового введення препарату і визначається також у жовтку яєць курей.

7. Тривале, щоденне надходження піретроїду ф'юрі курям у кількостях 0,5 і 2,5 мг/кг корму не супроводжувалось матеріальною кумуляцією його в тканинах. Максимальна залишкова кількість зетациперметрину визначалась у внутрішньому жирі (0,016 мг/кг), серці (0,002 мг/кг), вмісті м'язового шлунка (0,007 мг/кг) і товстої кишки (0,006 мг/кг), а також в білих (0,002 мг/кг) і червоних м'язах (0,003 мг/кг). При збільшенні дози введеного токсиканту концентрація пестициду в тканинах зростає. Через 14 діб після припинення надходження пестициду, зетациперметрин виявлено лише у внутрішньому жирі ? 0,022 мг/кг. Через 2-7 діб від початку надходження зетациперметрин встановлено у жовтку яєць (0,0026 мг/кг).

8. Тривале щоденне надходження нурелу-Д тваринам у кількостях 1,0 і 5,0 мг/кг корму викликає накопичення хлорпірифосу в нирках, внутрішньому жирі (по 0,039 мг/кг) і головному мозку (0,036 мг/кг). Дещо менше хлорпірифосу, було в серці, вмісті м'язового шлунка і товстої кишки, легенях, печінці, білих і червоних м'язах, крові. Збільшення дози пестициду викликає зростання концентрації хлорпірифосу в тканинах. Окрім хлорпірифосу в тканинах визначаються його метаболіти: М₁ і М₂. Циперметрин встановлено тільки в крові (0,094 мг/кг) через 30 діб від початку надходження пестициду в організм. З яйцями після надходження нурелу-Д виділяється лише хлорпірифос (0,014 - 0,021 мг/кг) та метаболіт М₁ (0,001 мг/кг) і лише з жовтком. Через 14 діб після припинення надходження пестициду, хлорпірифос, продовжує визначатись в усіх органах та тканинах.

9. При експериментальному гострому отруєнні ф'юрі у дозах 1,0 і 2,5 мг/кг маси тіла у курей відзначається легке пригнічення, яке зникає через декілька годин. Порушень у прийомі корму і води не встановлено. Збільшення концентрації піровиноградної кислоти (до 42,9%) у крові курей під впливом ф'юрі вказує на порушення процесів гліколізу, які призводять до виснаження запасів вуглеводів, розладу діяльності головного мозку в напрямку гальмування нервових імпульсів. Ці процеси ускладнюються розвитком гіпоксії клітин організму у зв'язку зі зниженням рівня гемоглобіну (на 8,2%) в крові.

10. У курей за одноразового перорального введення нурелу-Д у дозі 20,0 мг/кг маси тіла через одну годину встановлено різке пригнічення, сонливість, закриття очей, в'ялий прийом корму. Кури більше стоять з витягнутими догори шиями або сидять. Кінцівками кури не могли фіксувати свого положення в клітці. Виявлені випадки їх загибелі. При патологоанатомічному розтині цих курей відзначені застійні явища в паренхіматозних органах. Після дослідження курей через 4 години після введення пестициду встановлено вірогідне зростання маси серця у птиці другої дослідної групи (на 30,8%).

11. Після тривалого щоденного надходження піретроїду ф'юрі в організм курей (кількості 0,5 і 2,5 мг/кг корму) клінічних ознак токсикозу не встановлено, але коефіцієнти маси головного мозку та серця зростали на 16,7% і 8,9% через 30 діб після початку надходження пестициду в організм. Через 60 діб у курей обох дослідних груп встановлено зниження рівня гемоглобіну на 14,6% і 8,3% відповідно, що вказує на розвиток гіпоксії в організмі тварин.

12. За тривалого щоденного надходження в організм курей нурелу-Д у кількостях 1,0 і 5,0 мг/кг корму через 14 діб розвивалося пригнічення. Коефіцієнти маси головного мозку через 60 діб від початку надходження пестициду знижувались на 19,05%, серця - на 23,53%, а печінки навпаки зростали на 50,51%. В крові курей дослідних груп встановлено збільшення кількості еритроцитів на 21,5%, концентрації піровиноградної та молочної кислот (відповідно на 22,7% і 35,5%), що вказує на наявність адаптаційно-компенсаторного синдрому в організмі курей після надходження в організм отрути.

13. Піретроїди та їх комбінації з фосфорорганічними сполуками за розвитку гострих токсикозів у курей викликають зростання у плазмі крові активності загальної лактатдегідрогенази на 8,68 - 20,82%, фруктозодифосфатальдолази на 28,9 - 30,4%, а також зниження активності лужної фосфатази на 41,0 - 52,5% у плазмі крові. При хронічних інтоксикаціях встановлено зниження активності АСТ (на 32,18 - 26,91%) і зростання активності фруктозодифосфатальдолази (на 20,7%), що може свідчити про певні порушення процесів окиснювання та фосфорилювання.

14. Під впливом піретроїдів та їх комбінацій з фосфорорганічними сполуками найбільш часто реєструються зміни активності АСТ і АЛТ у печінці та серці, активності лужної фосфатази в серці, активності загальної лактатдегідрогенази в головному мозку та червоних м'язах, активності фруктозодифосфатальдолази в головному мозку та тонкій кишці. В плазмі крові частіше виявляються зміни активності АСТ та фруктозодифосфатальдолази. В зв'язку з цим, для визначення дії піретроїду ф'юрі та комбінованого пестициду нурелу-Д на обмін речовин у птиці можна використовувати визначення активності АСТ, АЛТ, ЛФ і ФДА в печінці, серці і головному мозку. Для прижиттєвої діагностики впливу пестицидів на обмін речовин рекомендуємо проводити дослідження активності АСТ та фруктозодифосфатальдолази у плазмі крові тварин.

15. При обробці картоплі піретроїдом ф'юрі, у рекомендованих кількостях, залишкові кількості зетациперметрину визначаються лише в бадиллі 0,145 - 0,404 мг/кг. Залишків зетациперметрину у бульбах картоплі в період збирання врожаю нами не виявлено, що дає можливість використовувати їх при відгодівлі тварин без обмежень.

16. При обробці картоплі нурелом-Д у рекомендованих кількостях, залишкові кількості хлорпірифосу виявлені в бадиллі - 0,037 мг/кг та бульбах картоплі - до 0,015 мг/кг протягом 14 діб після обробки. В ґрунті через 21 добу залишки пестициду виявлялись у кількості 0,142 мг/кг. Поряд із хлорпірифосом у ґрунті виявляли і його метаболіт М₁ (0,226 мг/кг). Залишків циперметрину в бульбах картоплі нами не встановлено. Залишків обох активних інгредієнтів нурелу Д у бульбах в період збирання врожаю не встановлено, що дає можливість використовувати їх при відгодівлі тварин без обмежень.

17. В основі патогенезу отруєння тварин піретроїдами (ф'юрі /зетациперметрин/) та їх комбінаціями з фосфорорганічними сполуками (нурел-Д /хлорпірифос+циперметрин/) встановлено порушення функціонального стану холінореактивних систем організму, яке проявляється характерною клінічною картиною інтоксикації, пригніченням активності псевдохолінестерази і комплексу неспецифічних естераз та певними диспропорціями в процесах окиснювання і фосфорилювання.

18. Теоретично обґрунтовані і розроблені нормативно-правові документи (МДР) піретроїду ф'юрі і комбінованого пестициду нурелу-Д у кормах для сільськогосподарських тварин. Наявність зетациперметрину, для тварин на відгодівлі обмежується 0,02 мг на кг корму, а для активних інгредієнтів нурелу-Д, відповідно: для хлорпірифосу - 0,2 мг/кг корму і циперметрину - 0,02 мг на кг корму. У кормах для курей-несучок залишки зетациперметрину та циперметрину не допускаються, а залишки хлорпірифосу обмежуються на рівні 0,05 мг на кг корму.

Пропозиції виробництву

1. Матеріали досліджень увійшли до навчального посібника «Ветеринарная токсикология» (2002), рекомендованого Міністерством освіти і науки України для студентів вищих навчальних закладів, протокол №966 від 16.06.2002 року.

За результатами досліджень розроблені наступні методичні рекомендації:

2. «Методичні вказівки щодо одночасного групового визначення хлорорганічних пестицидів і піретроїдів в кормах і тканинах тваринного походження (м'ясо, внутрішні органи, молоко, жир, яйця) способом газової та тонкошарової хроматографії». Затверджені Державним департаментом ветеринарної медицини Міністерства аграрної політики України, протокол №15-14/188 від 05.05.2003 року;

3. «Методичні вказівки щодо визначення зетациперметрину (ф'юрі) в тканинах тваринного походження (м'ясо, внутрішні органи, молоко, жир, яйця) способом газорідинної хроматографії». Затверджені Державним департаментом ветеринарної медицини Міністерства аграрної політики України, наказ №86 від 18.11.2003 року;

4. «Методичні вказівки щодо визначення нурелу-Д в тканинах тваринного походження (м'ясо, внутрішні органи, молоко, жир, яйця) за допомогою газової хроматографії». Затверджені Державним департаментом ветеринарної медицини Міністерства аграрної політики України, протокол №15-14/298 від 07.06.2002 року;

5. «Методичні вказівки щодо діагностики, профілактики і лікування тварин за виникнення отруєння комбінованим пестицидом (нурел-Д)». Затверджені Державним департаментом ветеринарної медицини Міністерства аграрної політики України, наказ №59 від 25.05.2004 року;

6. «Максимально допустимі рівні (МДР) комбінованого піретроїдного пестициду нурелу-Д в кормах для сільськогосподарських тварин». Затверджені Державним департаментом ветеринарної медицини Міністерства аграрної політики України, наказ №90 від 27.07.2004 року;

7. «Максимально допустимі рівні піретроїду ф'юрі (зетациперметрин) в кормах для сільськогосподарських тварин». Затверджені Державним департаментом ветеринарної медицини Міністерства аграрної політики України, наказ №33 від 19 квітня 2005 року;

8. «Методичні вказівки щодо діагностики, профілактики і лікування тварин при отруєнні піретроїдом ф'юрі (зетациперметрин)». Розглянуті та ухвалені на засіданні методичної комісії ІЕКВМ УААН (протокол №1 від 16.03.2005 року) і направлені для розгляду в Державний департамент ветеринарної медицини Міністерства аграрної політики України.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Малинин О.А., Хмельницкий Г.А., Куцан А.Т. Ветеринарная токсикология: Учебное пособие. - Корсунь-Шевченковский, 2002. - 464 с. (Дисертанту належить частка досліджень щодо токсичності піретроїдів та фітотоксикології).

2. Куцан О.Т., Малінін О.О. Спосіб одночасного визначення залишків хлорпірифосу і циперметрина при їх сумісній присутності в пробах // Науковий вісник НАУ. - К., 2002. - Вип.55. - С. 94-96. (Дисертант провів експериментальні дослідження, брав участь в інтерпретації отриманих результатів і написанні статті).

3. Куцан О.Т. Гостра токсичність нурелу Д для щурів // Ветеринарна медицина: міжвідомчий тематичний науковий збірник. - Харків, 2002. - Вип.80, С. 374-378.

4. Куцан О., Малінін О., Новожицька Ю. Токсико-гігієнічний контроль продуктів тваринництва в умовах інтенсивного розвитку агропромислового комплексу країни // Ветеринарна медицина України. - 2002. - №12. - С. 17-18.

(Дисертанту належить ідея та розробка системи контролю, яка покладена в основу статті).

5. Куцан О.Т. Засіб ідентифікації та залишкові кількості нурелу Д в об'єктах зовнішнього середовища після обробки картоплі // Ветеринарна медицина: міжвідомчий тематичний науковий збірник. - Харків, 2003. - Вип.81. - С. 193-198.

6. Куцан О.Т. Вплив нурелу Д на деякі гематологічні показники курей в гострому токсикологічному експерименті // Ветеринарна медицина: міжвідомчий тематичний науковий збірник. - Харків, 2003. - Вип.82. - С. 336-339.

7. Куцан О.Т. Активність деяких ферментів крові у курей під впливом нурелу Д при його однократному пероральному введенні // Збірник наукових праць Луганського національного аграрного університету. - Луганськ, 2003. - Вип. №31/43 Ветеринарні науки. - С. 334-339.

8. Куцан О.Т. Особливості хроматографічного аналізу та залишкові кількості зетациперметрину в об'єктах зовнішнього середовища після обробки картоплі // Ветеринарна медицина: міжвідомчий тематичний науковий збірник. - Харків, 2004. - Вип.83. - С. 138-140.

9. Малінін О.О., Куцан О.Т., Шевцова Г.М. Динаміка активності деяких індикаторних ферментів в організмі курей під впливом комбінованого піретроїдного пестициду // Науковий вісник НАУ. - К., 2004. - Вип.72. - С. 216-220 (Дисертант організував експериментальні дослідження, брав участь в інтерпретації отриманих результатів з статистичною обробкою та написанні статті).

10. Куцан О.Т. Характер змін деяких ферментів в органах і тканинах курей при гострій інтоксикації нурелом Д // Вісник Причорномор'я. - Одеса, 2004. - Вип. 25. - С. 120-127.

11. Куцан О.Т. Динаміка розподілу комбінованого піретроїдного пестициду в організмі курей // Вісник аграрної науки. - 2004. - №11. - С. 38-42.

12. Малінін О., Куцан О., Шевцова Г. Динаміка змін активності трансаміназ в організмі курей під впливом комбінованого піретроїдного пестициду в умовах хронічного експерименту // Ветеринарна медицина України. - 2004. - №12. - С. 28-30. (Дисертант організував експериментальні дослідження, брав участь у інтерпретації отриманих результатів з статистичною обробкою та написанні статті).

13. Куцан О.Т. Характер змін активності деяких ферментів вуглеводного обміну в органах і тканинах курей під впливом комбінованого піретроїдного пестициду в хронічному експерименті // Ветеринарна медицина: міжвідомчий тематичний науковий збірник. - Харків, 2004. - Вип.84. - С. 403-409.

14. Куцан О.Т. Визначення деяких показників крові у курей, які отримували комбінований піретроїдний пестицид в хронічному експерименті // Вісник Полтавської державної аграрної академії. - Полтава, 2004. - Вип. 2. - С. 59-61.

15. Куцан О.Т. Токсикокінетика комбінованого піретроїдного пестициду в організмі курей при хронічній інтоксикації // Науковий вісник Львівської національної академії ветеринарної медицини ім. С.З. Ґжицького. - Львів, 2004. - Том 6 (№2), Ч. 1. - С. 44-52.

16. Куцан О.Т. Розподіл комбінованого піретроїдного пестициду в організмі щурів і деякі шляхи його виведення при експериментальному гострому отруєнні // Вісник Білоцерківського державного аграрного університету. - Біла Церква, 2004. - Вип.28. - С. 106-115.

17. Куцан О.Т. «Отруєння тварин комбінованим піретроїдним пестицидом нурелом Д» // Ветеринарна медицина України. - 2004. - №10. - С. 19-22.

18. Куцан О.Т. Динаміка розподілу зетациперметрину в організмі щурів і деякі шляхи його виведення при експериментальному гострому отруєнні // Науковий вісник Львівської національної академії ветеринарної медицини ім. С.З. Ґжицького. - Львів, 2004. - Том 6 (№3). - Ч. 6. - С. 60-66.

19. Куцан О., Малінін О., Новожицька Ю. «Методичні підходи при експериментальному дослідженні валідаційних характеристик методик по визначенню залишкових кількостей токсикантів в об`єктах тваринного походження» // Ветеринарна медицина України. - К. - 2005. - №4. - С. 36-39. (Дисертанту належить ідея, обробка літературних даних, проведення експериментальних досліджень валідації і участь у написанні статті).

20. Куцан О.Т. Токсикологічний вплив піретроїду ф'юрі на гематологічні показники курей в гострому експерименті // Ветеринарна медицина: міжвідомчий тематичний науковий збірник. - Харків. - Вип.85, ч. 1. - 2005. - С. 639-643.

21. Куцан О.Т. Вплив піретроїду ф'юрі на морфологічні і деякі біохімічні показники крові курей в умовах хронічного токсикологічного експерименту // Збірник наукових праць Луганського національного аграрного університету.-Луганськ, 2005. - Вип. Ветеринарні науки №50/73. - С. 103-108.

22. Куцан О.Т. Активність деяких ферментів в органах і тканинах курей при тривалому надходженні піретроїду ф'юрі до організму в малих дозах // Науковий вісник Львівської національної академії ветеринарної медицини ім. С.З. Ґжицького. - Львів, 2004. - Том 7 (№1), Ч. 2. - С. 166-173.

23. Куцан О.Т. Токсикокінетика піретроїду ф'юрі при тривалому надходженні його до організму курей в малих дозах // Вісник Білоцерківського державного аграрного університету. - Біла Церква, 2005. - Вип.31. - С. 56-61.

24. Куцан О.Т. Динаміка активності деяких ферментів плазми крові курей при гострому отруєнні піретроїдом ф'юрі // Науковий вісник Львівської національної академії ветеринарної медицини ім. С.З. Ґжицького. - Львів, 2005. - Том 7 (№2), Ч. 2. - С. 55-59.

25. Куцан О.Т. Токсикокінетика піретроїду ф'юрі в організмі курей при експериментальному гострому отруєнні // Науково технічний бюлетень Інституту біології тварин і Державного науково-дослідного контрольного інституту ветпрепаратів та кормових добавок. - Львів, 2005. - Вип.6 (№2). - С. 121-125.

26. Патент Україна 57249 А G 01N33/02. Спосіб визначення нурелу Д в біологічних об'єктах / О.Т. Куцан, О.О. Малінін; ІЕКВМ УААН. - 2002054266. - Заявлено 24.05.2002; Опубл. 16.06.2003. Бюл. №6.-2 с. (Дисертант провів експериментальні дослідження і оформив заявку на патент).

27. Патент Україна 66568 А G 01N33/02. Спосіб визначення зетациперметрину в біологічних об'єктах / О.Т. Куцан; ІЕКВМ УААН. - 2003077014. - Заявлено 25.07.2003; Опубл. 17.05.2004. Бюл. №5. - 6 с.

Размещено на Allbest.ru