Анкетування, як метод соціального дослідження

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національна академія державного управляння при президентові України

Харківський регіональний інститут державного управління

Кафедра соціальної і гуманітарної політики

Реферат

Анкетування, як метод соціального дослідження

Підготував:

Студент IV курсу

групи УД-11 ФСЕУ

Шкаревський В.О.

Перевірив:

доцент к. і. н., доц. Меляков А.В.

Харків 2014

Вступ

анкетування респондент соціологічний

Перетворення вітчизняної соціології в одне з провідних напрямків сучасної наукової думки і діяльності обумовлює різке зростання вимог щодо соціологічного освіти та професійної підготовки соціологів.

Проблема полягає в тому, що багато наукових методів залишаються для тих, хто навчається чистою теорією. Завдання полягає в тому, щоб уніфікувати різноманітний розвивається аппарат сучасної соціології і дати можливість соціологам та широкої наукової громадськості ознайомитися з методикою прикладної соціології.

Посилення практичної сторони навчання у відпрацюванні професійних прийомів, навичок і вмінь соціологічного дослідження орієнтує на необхідність супроводу вивчення прикладної соціології демонстрацією образів процедурно-методичного інструментарію, наочними уявленнями технології в рамках логічної структури реалізації соціологічного дослідницького проекту.

У практиці соціологічних досліджень одним із розповсюджених видом опитування є, окрім інтерв'ю, анкетування, або анкетне опитування. Це пояснюється різноманітністю, так і якістю тієї соціологічної інформації, яку можна одержати за його допомогою. Анкетне опитування заснований на висловлюваннях окремих осіб і проводиться з метою виявлення найтонших нюансів в думці опитуваних (респондентів). Метод анкетного опитування є найважливішим джерелом інформації про реально існуючих соціальних фактах і соціальної діяльності.

1. Поняття, цілі й завдання анкетування

Однією з найбільш інформативних способів опитування є анкетування. Анкетування є заповнення таблиць із заздалегідь підготовленим переліком питань стосовно цікавлячим маркетингову службу питанням. Анкета - це запитальник, який пропонується відповісти опитуваному особі (респондента).

Анкетування - письмова форма опитування, яка здійснюється, зазвичай, заочно, тобто, без прямого і безпосереднього контакту інтерв'юера з респондентом. Анкетування доцільно у разі: коли не треба запитати велика кількість респондентів за щодо короткий час; респонденти повинні старанно подумати над своїми відповідями, маючи поперед очі видрукуваний запитальник. Застосування анкетування для опитування численної групи респондентів, особливо з питань, які потребують глибоких роздумів, невиправдане. За такого стану доцільніше поговорити з респондентом сам на сам.

Анкетування рідко буває суцільним (що охоплюють всіх членів досліджуваної спільності), набагато частіше він має вибірковий характер. Анкетування на етапі застосовується як на дослідження споживчих переваг, запитів, потреб тощо, але й відстежування думок експертів. Частина фахівців галузі маркетингу сходяться в думці, що експертний метод дає можливість отримання різноманітної інформації високої прогностичної цінності, що дуже важливо у галузі маркетингу, який, як відомо, є сферою швидкого устаревания інформації.

Апробація методики, у якій з отриманих експертних оцінок складається і аналізується матриця, показала, що вона дозволяє швидко отримати кількісних оцінок досить великої числа різнорідних факторів.

Останнім часом сфера використання анкет розширилася: раніше з її допомогою вивчалася поведінка, то зараз до них вдаються, аби відстежувати думку експертів за тими або іншим суб'єктами напряму. Із кожним роком з'являються нові методики складання анкет і проведення власного анкетування. Річ у тім, що у сучасних умовах ринок переповнений однотипними товарами, отже, споживач прагне їх розрізняти не по зовнішньому вигляду й іншим видимими характеристикам, а й у емоційно-психологічному. У цілому нині анкетування одна із видів збору первинної інформації, яку треба швидко обробляти, так як вона швидко застаріває і втрачає свою цінністю для дослідника.

2. Види анкетування

Види анкетування, застосовуваного під час проведення соціологічного дослідження. Розрізняють такі види анкетування:

- по способу спілкування між дослідником і опитуваним : пресовий: запитальник друкують з газети чи журналу; поштовий: анкети розсилають поштою; роздатковий: анкетер роздає анкети групі респондентів; публікація анкет з Інтернету;

- за місцем проведення; за місцем проживання; на роботі; за місцем навчання;

- за рівнем стандартизації: повністю стандартизовані; частково стандартизовані. Цей вид анкетування визначається характером питань (закритими чи напівзакритими);

- по повноті охоплення: опитування всіх представників вибірки; вибіркове: опитування частини вибірки. Анкетування має як гідності (оперативність, економія грошей і та інших), і недоліки, пов'язані з суб'єктивністю одержуваної інформації, її достовірністю тощо.

Тому анкетування необхідно поєднувати з іншими методами збору первинної информації. З вищевикладеного слід відмітити, що класифікація анкет, дуже різноманітна. Поділ анкет залежить від вибраної класифікаційної ознаки, яка визначає, що саме «з'ясовується» з допомогою складеної анкети.

3. Поняття і структура анкети

Анкета - це низка запитань, куди опитуваний має дати відповідь. Анкета - інструмент дуже гнучкий тому, що з отриманої необхідної інформації можна використовувати питання, відмінні формою, формулюваннями і послідовністю, тобто питання можна ставити різними способами.

Хороша анкета повинна: полегшити відповідь опитуваної особи; сформулювати питання з урахуванням його впливу відповідь опитуваного; дозволити легко зробити аналіз. У цьому анкета мусить бути випробувана, у ній мають бути усунуті все виявлені недоліки. Структура анкети виглядає так:

Службове поле. У ньому вказуються дата заповнення, регіон, П.І.Б. інтерв'юера, інші дані. Дані службового поля можна використовувати для верифікації роботи інтерв'юера.

Запровадження. Служить ланцюгом між респондентом і інтерв'юером. Він повинен бути чітким, простим, лаконічним. У ньому вказується мета дослідження, з'явилася інформація, хто проводить. Запровадження виконує стимулюючу функцію у вигляді відмітки значимості відповіді респондента, свідчення про матеріальні стимули (призи, бонуси, участь у лотереї).

Тіло анкети. У цій частині розкриваються основні питання, якими намагаємося одержати відповідь у процесі дослідження.

Классификационная частина. Містить інформацію про основних соціально-економічних характеристиках, що лягають основою сегментування ринку. Цю частину - у загальному разі, може розбивати на три області: 1) Область, де запитання ставляться безпосередньо респондента. Часто виникає щодо них завданням є визначення рівня доходу респондента. Доход можна визначити такими шляхами: встановити интервальную шкалу доходів, яка кореспондується з рівнем ціни досліджувану продукцію; визначити рід занять респондента; встановити наявність певних знакових товарів у респондента, що можуть свідчити про якомусь рівні доходу. 2) Область, яка заповнюється інтерв'юером самостійно з урахуванням візуальної інформації. Це, зазвичай, вік, стать т.д. 3) Назва підприємства, адресу, контактний телефон. Якщо опитування проводиться вдома, якщо проводиться соціологічне дослідження на промисловому ринку, необхідно обов'язково вказати номер телефону опитуваного. У результаті розробки анкети дослідник маркетингу відбирає питання, продумує їх формулювання і послідовність.

У випадку структура питань анкети складається з трьох елементів:

Цільові почасові- містять дані анкети, які безпосередньо пов'язані з головної метою дослідження. Вони зазвичай описують ставлення, знання товару і поведінку споживача.

Класифікаційні почасові - включають дані, описують респондентів.

Керовані перемінні - йдуть на здобуття права допомогти досліднику провести анкетування.

У недбало підготовленої анкеті можна завжди знайти низку помилок. Звичайні собі помилки - постановка питань, куди не захочуть відповісти, які вимагають відповіді, і відсутність питань, куди було б обов'язково одержати відповідь.

Кожне питання треба перевірити з погляду вкладу, що він вносить в досягнення результатів дослідження. Питання, які становлять просто пустопорожній інтерес, слід опускати, оскільки вони затягують процедуру діють опитуваним на нерви.

Дослідники виділяють два типи питань: закриті і відкриті. Закритий питання включає у собі всіх можливих варіанти відповідей, і опитуваний просто вибирає їх.

Закриті питання надають опитуваному набір альтернативних відповідей, у тому числі він має вибрати чи кілька, найкраще що відбивають його позицію. Відкритий питання дає опитуваним можливість відповідати своїми словами. При відкритому опитуванні використовуються формулювання питань, ясно відбивають її мета. Відкриті питання мають форму, оставляющую для опитуваного повну волю формулюванні відповіді.

Відкриті питання ставлять у найрізноманітніших формах. Відкриті питання часто дають більше, оскільки опитувані нічим пов'язані у відповідях.

Особливо відкриті запитання на пошуковому етапі дослідження, коли необхідно встановити, що думають, не заміряючи, скільки їх думають тим чи іншим чином. З іншого боку, на закриті запитання дають, які легше інтерпретувати і зводити в таблиці.

Тому на згадуваній практиці найбільшого поширення під час проведення маркетингових досліджень знайшли закриті питання.

Висновки

Отже, виходить, що анкетування є ключовим інструментом під час проведення соціологічних досліджень. Під час упорядкування анкет, соціолог має старанно продумати наскільки великий буде внесок відповіді у сформульоване запитання для подальших дій виробника. Анкети складаються із єдиною метою отримати відповіді на найрізноманітніші питання, які залежно від цілей дослідження структуризуются і приймають вузьку спрямованість. З метою підвищити швидкість і простоту обробки отриманої інформацієї, в анкетах широко застосовують закриті запитання, не дивлячись те, що відкриті запитання дозволяють отримати більше корисної інформації для соціолога. Анкета мусить бути складена в такий спосіб, щоб питання, з я ких вона складається не викликали негативну поведінку особи, що буде опитано. Хороша анкета повинна має: полегшити відповідь опитувальної особи; сформулювати питання з урахуванням її впливу відповідь опитуваного; дозволити її легко проаналізувати.

Список використаних джерел

1. Гречихин В.Г. Лекции по методике и технике социологического исследования. -- М., 1988.

2. Здравомыслов А.Г. Методология и процедура социологических исследований. -- М., 1969.

3. Как провести социологическое исследование? В помощь идеологическому активу / Под ред. М.К. Горшкова и Ф.Э. Шереги. -- М., 1990.

4. Рабочая книга социолога. 2-е изд. -- М., 1983.

5. Ядов В.А. Социологические исследования: методология, программа, методы. -- М., 1987.

Размещено на Allbest.ru