Соціальна політика в сфері зайнятості населення

Размещено на http://allbest.ru

1. Симптоми проблемної ситуації

Проголошення України соціальною державою зобов'язує до проведення активної соціальної політики, в тому числі й у сфері правового регулювання зайнятості, що повинно бути в центрі уваги громадянського суспільства. Забезпечення зайнятості населення є одним з основних завдань держави, яка визнає людину найвищою соціальною цінністю. Сьогодні в Україні значно поширене таке явище, як використання найманої праці громадян без оформлення з ними трудових відносин (тіньова зайнятість) або виплата нелегальної заробітної плати (заробітна плата «в конвертах»).

Тіньова зайнятість і виплата заробітної плати в «конвертах» - проблема, яка існує у багатьох країнах. Проте в Україні вона досягла критичного рівня і тому легалізація трудових відносин та оплати праці повинні стати одним з пріоритетних напрямків державної соціальної політики в Україні.

Тіньова зайнятість спрямована проти людини, позбавляє її легального працевлаштування, оплати й охорони праці та здоров'я, соціального, пенсійного та медичного забезпечення, які здійснюються через Пенсійний фонд, Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань та Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття. Якщо людина працює в „тіні”, то швидко відчуває, що перебуває на „пташиних правах”, втрачає стабільність і впевненість у завтрашньому дні. Насамперед, втрачається трудовий та страховий стаж, що особливо відчутно позначиться на розмірі майбутньої пенсії, який буде, очевидно, мінімальним, оскільки передбачених внесків до Пенсійного Фонду роботодавець за працівника і нелегальний працівник за себе не сплачують. Якщо зареєструватися як безробітному, виплата допомоги з безробіття також буде мінімальною, оскільки тільки офіційно оформлена трудова угода на страхових засадах є гарантією отримання повноправної допомоги. Крім того, особа без оформлення трудових відносин з роботодавцем нерідко втрачає виплати „лікарняних”, декретних компенсацій. Той, хто працює легально, але одержує за відомістю мінімальну зарплату, а решту - в „конвертах”, також потерпає від обмеження соціальних виплат.

2. Аналіз законодавчої бази

Аналіз нормативно-правової бази з питань легалізації зайнятості та заробітної плати дозволяє виділити декілька законодавчих актів. Зокрема, з метою зниження рівня тінізації доходів населення України, розпорядженням КМУ від 02 березня 2010 року № 359-р було затверджено План заходів щодо детінізація доходів та відносин у сфері зайнятості населення. Посилення мотивації до легальної продуктивної зайнятості, детінізація відносин на ринку праці є також одними із основних напрямів та шляхів реалізації державної політики зайнятості на період до 2017 року.

3. Масштаб проблеми

За оцінками Державної фіскальної служби (мабуть, досить приблизними), 70-80% бізнесу сьогодні доплачують або платять повністю зарплату в “конвертах”, а щомісячні тіньові доплати становлять від 20 до 50 млрд. грн.

У 2013 році, за результатами опитування Міжнародного кадрового порталу hh.ua, 75% українців одержували “сірі” зарплати, при цьому більш як у половини опитаних працівників просто не було права вибору, отже, через відсутність альтернативи вони були змушені погодитися на таку форму оплати праці. Найбільш “тіньовими” були визнані сфери будівництва, готельного та ресторанного бізнесу, у середньому лише один із десяти співробітників яких одержував повністю офіційну зарплату.

4. Коротка історія питання

Намагання викорінити зарплати «в конвертах» та легалізувати трудові відносини українські уряди декларують понад 10 років. Втім, за експертними оцінками, ситуація не покращується. На превеликий жаль, доводиться констатувати, що в нашій країні процес легалізації доходів тривалий час залишається загальмованим. Це пояснюється двома причинами. Перша - недосконалість правової бази у сфері підприємницької діяльності та оподаткування, а друга - нестійка політична кон'юнктура та протистояння різних гілок влади протягом останніх років. Ці обставини, поєднані з корупційними явищами, призводять до того, що не лише суб'єкти господарювання, а й пересічні громадяни змушені офіційно не показувати свої реальні доходи.

5. Нагальність вирішення проблеми

В Україні, впродовж останніх років, спостерігається відплив частини населення із офіційного сектора економіки до тіньового, що становить реальну соціальну проблему, загрожує суспільній моралі та добробуту населення, значне відставання реального життя від існуючих стандартів, формується високий рівень суспільного незадоволення діяльністю влади. Так, надмірна інфляція, спад виробництва, вимушена неповна зайнятість та безробіття, низькі стандарти оплати праці, значна непристосованість до нових умов системи соціального захисту, відсутність законодавчих важелів впливу призводять до посилення майнової диференціації населення, поширення та поглиблення бідності. Зрозуміло, що за таких умов господарювання, коли легальна економіка не спроможна забезпечити ефективну зайнятість та нормальний прожитковий рівень населення, тіньова економіка з її мотивацією та мобільністю приречена на успіх.

Власне тому для України пріоритетним завданням виступає легалізація (детінізація) ринку праці, що передбачає обмеження обсягів тіньового сектору та створення сприятливих умов для соціального захисту населення країни.

6. Характеристика зацікавлених осіб

- Державний та місцеві бюджети (втрати надходження прибуткового податку, який можна використати для покращення соціального захисту населення);

- Пенсійний фонд, фонди соціального страхування;

- роботодавці;

- профспілки;

- населення.

Високий рівень тіньової зайнятості в Україні пояснюється низкою причин. Однією з основних причин поширення тіньової зайнятості серед населення України є проблема бідності. Ряди бідних, крім традиційно малозабезпечених верств населення (пенсіонерів, багатодітних і неповних сімей, інвалідів), поповнюють працюючі громадяни, які одержують заробітну плату нижчу від прожиткового мінімуму та безробітні. Щоб вижити, в сучасних умовах, вони змушені вдаватися до пошуку додаткових джерел заробітку, якими нерідко стають доходи в тіньовій економіці.

Іншою причиною поширення тіньової зайнятості є прагнення роботодавців знизити витрати та «сховати» доходи від оподаткування. Зокрема, на легальних підприємствах «чесно» зароблена платня виплачуються працівникам з порушенням чинного порядку оплати праці. Так, фактично виплачені зарплата, премії, допомоги тощо значно перевищують офіційно зафіксовані у бухгалтерських документах суми. На даний час роботодавець в Україні має економічну вигоду від виплати заробітної плати „в конвертах” та неоформлення трудових відносин, адже він економить значні кошти ухиляючись від сплати податків та внесків до бюджетів усіх рівнів, Пенсійного та інших страхових фондів. Тим самим створюються неконкурентні умови, для роботодавців, які своєчасно та в повному обсязі виплачують заробітну плату.

7. Пошук аналогій

Аналіз світового досвіду свідчить, що більшість Європейських країн жорстко підходить до вирішення питань детінізації зайнятості та заробітної плати.

В окремих країнах приймаються певні заходи, які мають мотивувати підприємства до легалізації заробітної плати або зобов'язують їх до таких дій.

В окремих країнах вживаються заходи зобов'язуючого характеру, зокрема Болгарія встановила на державному рівні за погодженням із соціальними партнерами підвищений мінімальний рівень бази сплати страхових внесків.

У Польщі для усіх видів страхування (крім медичного) за базу, з якої сплачуються страхові внески підприємцями (самозайнятими), застосовується 60% прогнозної заробітної плати в економіці країни.

У Чехії крім мінімальної заробітної плати, запроваджено поняття - гарантована заробітна плата. Гарантована заробітна плата є обов'язковою для виконання бізнесовими структурами, які не укладають колективних договорів і встановлюється урядом. Мінімальний гарантований рівень заробітної плати згрупований за восьма групами, виходячи з 40-годинного робочого тижня.

Основні цілі: реалізація ефективної державної соціальної політики із застосовуванням заходів економічного, правового та організаційного забезпечення для легалізації зайнятості та заробітних плат населення.

Додаткові (інструментальні) цілі: створення дієвого та ефективного механізму державного впливу на зменшення масштабів тіньової зайнятості.

Критерії: створення сприятливих умов для легалізації тіньової зайнятості, створення соціально-правового поля, максимально не сприятливого для тіньової зайнятості та тіньової заробітної плати.

8. Альтернативні варіанти

Альтернатива № 1. Незмінність нинішньої державної політики.

Потенційні переваги: немає необхідності змінювати законодавство, немає будь-яких ресурсних затрат, відсутній активний спротив з боку влади та суспільства.

Потенційні недоліки: неформальна зайнятість негативно впливає на усіх працюючих і суспільство в цілому. Застосування нестандартних форм зайнятості призводить до обмеження стабільної та гарантованої зайнятості, позбавляє робочі місця соціального захисту та можливості працівників підвищувати кваліфікацію або перенавчатися, здешевлює людську працю, збільшуючи прірву між багатими та бідними, погіршує умови праці, поглиблює існуючу дискримінацію жінок, молоді, трудівників-мігрантів. Знижується відповідальність роботодавця за дотримання правил охорони праці та техніки безпеки, зменшуються відрахування у Фонди соціального страхування та до місцевих бюджетів.

Альтернатива № 2. Ініціатива уряду.

Міністерством фінансів запропоновано зміни до законодавства України, спрямовані на реалізацію Програми Кабінету Міністрів України «Відновлення України», в яких передбачено заходи, спрямовані на легалізацію заробітної плати та зайнятості. Зокрема:

1) зменшення розміру ЄСВ (реформування соціального внеску);

2) укладення трудових договорів виключно у письмовій формі;

3) запровадження фінансових санкцій для підприємств (від 1 до 30 МЗП) за допуск працівника до роботи без оформлення трудових відносин, оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці тощо;

4) Запровадження штрафів для посадових осіб за допуск працівника до роботи без оформлення трудових відносин, збільшення штрафів за порушення при нарахуванні ЄСВ, несплату або несвоєчасну сплату ЄСВ.

Потенційні переваги: Зниження ставки ЄСВ - вагомий аргумент для роботодавців виплачувати заробітні плати офіційно. Посилення штрафних санкцій за порушення законодавства про працю дозволить захистити конституційне право громадян на належну винагороду за працю та стимулюватиме роботодавців в подальшому дотримуватись норм законодавства про працю.

Потенційні недоліки: Запропоновані силові підходи у вирішення проблеми нелегальних трудових відносин можуть викликати потужний спротив в однієї з зацікавлених сторін, а саме - роботодавців, порушити нормальний клімат для розвитку підприємницьких ініціатив та національних товаровиробників.

Альтернатива № 3. Ліквідація причин існування тіньової зайнятості та зарплати.

Формування державної соціальної політики та політики зайнятості, яка має бути спрямована, перш за все, на ліквідацію причин існування тіньової зайнятості та зарплати, а саме:

- ліквідація довготривалого безробіття та заборгованості із виплати заробітної плати;

- роз'яснювальна робота в засобах масової інформації про те, які соціальні гарантії втрачає працююча в тіньовому секторі людина;

- забезпечення справедливого рівня оподаткування трудових доходів;

- економічно обґрунтоване підвищення рівня заробітної плати.

Важливим є застосування методів мотиваційного переходу працівників і підприємств у формальну сферу економіки.

Потенційні переваги: Підвищення рівня соціального захисту працюючих осіб, відповідність національного трудового законодавство цілям гідної праці - забезпечення реалізації трудових прав працівників, сприяння економічному зростанню, появі нових форм гідної зайнятості та підвищенню її якості, забезпечення гідної та своєчасної оплати праці.

Потенційні недоліки: потребує довгих переговорів між всіма зацікавленими сторонами, довгого та відносно важкого процесу розробки та прийняття нових нормативно-правових актів, що регулюють детінізацію зайнятості та заробітної плати.

Альтернатива № 4. Забезпечення адекватних пом'якшувальних заходів з боку держави в напрямку зменшення податків і внесків, наглядового тиску в інших сферах, повернення боргів держави, лібералізації трудового законодавства та запровадження системи гнучких гарантій в сфері праці.

Доцільно опрацювати нижче наведені питання, які дозволили б створити передумови для забезпечення зменшення тінізації зайнятості та заробітної плати та ефективності змін у сфері нагляду за дотриманням законодавства про працю:

1) Запровадження механізму поетапного перенесення навантаження по сплаті страхових внесків з роботодавця на працівника;

2) Реформування системи інспекцій праці з метою концентрації всіх функцій в сфері контролю за трудовим законодавством в інтегрованій інспекцій праці під проводом Міністерства соціальної політики;

3) При визначенні мінімальної заробітної плати ліквідувати її прив'язку до розміру прожиткового мінімуму;

4) Здійснити порівняльний аналіз з іншими країнами щодо загального навантаження на роботодавців з урахуванням всіх податків, зборів, внесків та обов'язкових платежів;

5) Проаналізувати перспективи законодавчого закріплення права Кабінету Міністрів України встановлювати розміри МЗП.

6) Обговорити доцільність одночасного застосування різних санкцій (фінансової та адміністративної (кримінальної) до різних суб'єктів (роботодавець або його посадова особа) за порушення в сфері трудового законодавства;

7) Переглянути в діючому законодавстві санкцій кримінальної відповідальності за порушення в сфері законодавства про працю.

Потенційні переваги: найвища відповідність основній цілі: детінізації ринку праці та заробітної плати. Опрацювання вищенаведених питань дозволить створити передумови для забезпечення ефективності змін у сфері нагляду за дотриманням законодавства про працю. Потенційні недоліки: потребує довгих переговорів між всіма зацікавленими сторонами, довгого та відносно важкого процесу розробки та прийняття нових нормативно-правових актів, що регулюють детінізацію зайнятості та заробітної плати.

Порівняльний аналіз переваг та недоліків можливих шляхів розв'язання проблеми за п'ятьма універсальними критеріями наведено у таблиці 1.

Таблиця 1. Порівняльний аналіз альтернатив політики

Із запропонованих варіантів розв'язання проблеми рекомендовано об'єднати 2-гий та 4-тий варіанти. Таке об'єднання дозволяє створити дієвий та ефективний механізм державного впливу на зменшення масштабів тіньової зайнятості, її легалізації, створення соціально-правового поля, максимально не прийнятного для тіньової зайнятості та заробітної плати.

Реалізація комплексу заходів запропонованих варіантів найбільше відповідає реалізації основної цілі вирішення проблеми: детінізації ринку праці та заробітної плати шляхом:

1. створення сприятливих умов для легалізації зайнятості та доходів населення;

2. створення сприятливих умов для розвитку підприємництва;

3. удосконалення законодавчої бази у сфері трудових відносин, посилення контролю за дотриманням норм трудового законодавства;

4. вивчення та запровадження світового досвіду щодо обмеження масштабів тіньового ринку праці;

5. збільшення відповідальності та участі працівників у фінансовому забезпеченні своїх соціальних гарантій;

6. чіткого позиціонування суб'єкта, який несе відповідальність за порушення законодавства про працю.

Таким чином, ефект від скорочення й легалізації тіньової зайнятості повинен оцінюватися з економічних, інституційних і, перш за все соціальних позицій. Цей ефект виявлятиметься в подоланні негативних наслідків функціонування тіньової зайнятості, а саме: соціальну захищеність осіб, задіяних в тіньовій економіці, випадання цілого сегмента зі сфери законодавчого регулювання ринку праці, формування в суспільстві атмосфери неприпустимості порушення податкового, трудового та іншого законодавства, створення сприятливого середовища для кримінальної діяльності.

державний соціальній трудовий зайнятість

Використані джерела

1. Большая О.В. Проблема неформальної зайнятості в Україні // Держава та регіони. - 2007. - №1. -С. 45-49.

2. Пиварникова І.Ю. Тіньова економіка України: причини, обсяги та шляхи їх зменшення [Текст] / І.Ю. Пиварникова // Держава і регіони. Серія: Економіка і підприємництво. - 2010. - №2. - С.163-167.

3. Харазішвілі Ю., Дмитренко Н. Методичний підхід до оцінки тіньової зайнятості в Україні / Ю. Харазішвілі, Н.Дмитренко // Економіка України. - 2010. - №12. - С.16-28.

4. Юрчишин В. Боротьба з тіньовими зарплатами не буде плідною без зміни податків і підходів / В. Юрчишин.

5. Яценко Н. Тінь - від низьких зарплат / Н. Яценко // Дзеркало тижня. - 6-12 листопада 2010. - №41(821).

6. Пушкаренко П. Генезис і соціально-економічні наслідки тіньової економіки / П. Пушкаренко, М.Логвиненко // Економіка України. - 2004. - №10. - С. 43-49.

7. План заходів щодо детінізації доходів та відносин у сфері зайнятості населення Затверджений розпорядженням КМУ від 02 березня 2010 р. № 359-р Редакція від 25.06.2012, підстава 405-2012-р

8. «Круглий стіл” на тему «Економічна безпека підприємництва в контексті заходів детінізації економіки»

9. Смітюх Г. Демократична легалізація тіньових доходів - вимога часу / Г. Смітюх // Урядовий кур'єр. - 2011. - № 12. - С. 9.

10. Рєпін К. Неофіційні зарплати та соціальне благополуччя [Текст] / К.Рєпін // Проблеми тіньової економіки та її вплив на соціально-економічний стан країни// Соціальний захист. - 2012. - №8. - С.10-12.

Размещено на Allbest.ru