Проведення науково-педагогічного дослідження за допомогою методу спостереження

Размещено на http://www.allbest.ru/

Контрольна робота

на тему: «Проведення науково-педагогічного дослідження за допомогою методу спостереження»

План

Введення

1. Спостереження - метод збору наукової інформації

2. Різновиди методу спостереження

3. Класифікація видів спостереження

Висновок

Список використаної літератури

Введення

Спостереження є старим методом соціальної психології та іноді протиставляється експерименту як недосконалий метод. Разом з тим далеко не всі можливості методу спостереження сьогодні вичерпані в соціальній психології: у разі отримання даних про відкрите поведінці, про дії індивідів метод спостереження грає дуже важливу роль. Головна проблема, яка постає при застосуванні методу спостереження, полягає в тому, як забезпечити фіксацію якихось певних класів характеристик, що б прочитання протоколу спостереження було зрозуміло й іншому досліднику, могло бути інтерпретовано в термінах гіпотези. На звичайній мові цей питання може бути сформульовано так: що спостерігати? Як фіксувати спостережуване?

Для того щоб дати відповіді на ряд цих питань, необхідно більш докладно ознайомитися, що ж собою представляє соціологічне спостереження.

Дана робота складається з вступу, основної частини, висновку і списку літератури.

У вступі обґрунтовується вибір теми контрольної роботи.

Основна частина включає в себе 3 питання. У першому - докладно розкривається поняття спостереження, його переваги і недоліки. У другому питанні - розповідається про основні областях застосування соціологічного спостереження. У третьому питанні показана класифікація видів спостереження.

У висновку робиться висновок про важливість методу спостереження.

спостереження соціологічний дослідження інформація

1. Спостереження - метод збору наукової інформації

Методи наукових досліджень - це ті прийоми та засоби, за допомогою яких науковці отримують достовірні відомості, які використовуються для побудови наукових теорій та вироблення практичних рекомендацій. Сила науки багато в чому залежить від досконалості методів дослідження, від того, наскільки вони валідність і надійність, як швидко і ефективно дана область знань здатна сприйняти та використовувати у себе все саме нове, передове, що з'являється в методах інших наук. Там, де це вдається зробити, звичайно спостерігається помітний прорив уперед у пізнанні світу.

Все сказане стосується і соціальної психології. Її явища настільки складні і своєрідні, що протягом всієї історії цієї науки її успіхи безпосередньо залежали від досконалості застосовуваних методів дослідження.

З часом в ній виявилися інтегрована методи самих різних наук. Це --методи математики, загальної психології, ряду інших наук.

Поряд з математизації і технізації досліджень у соціальній психології не втратили свого значення традиційні методи збору наукової інформації, такі, як спостереження, опитування.

У моєму рефераті на тему "" розглянуто та розкрито один з традиційних методів збору наукової інформації - спостереження.

Якщо дані про обстежуваної процесі, про діяльність індивідів, групи, колективу в цілому повинні бути максимально "очищені" від раціональних, емоційних та інших властивостей респондентів, то вдаються до такого методу збору інформації, як спостереження.

Спостереження - найдавніший метод пізнання. Його примітивної форми --життєвими спостереженнями користується кожна людина в повсякденній практиці.

Реєструючи факти навколишнього соціальної дійсності і свою поведінку, людина намагається з'ясувати причини тих чи інших вчинків і дій.

Життєві спостереження відрізняються від спостережень наукових перш за все тим, що вони випадкові, неорганізованість і безплановість.

Так як соціологічне спостереження пов'язано з прямим, безпосереднім сприйняттям подій або участю в них, має багато спільного з тим, як людина в повсякденному житті сприймає те, що відбувається, аналізує та пояснює поведінку людей, пов'язує його з характеристиками умов діяльності, запам'ятовує і узагальнює події, очевидцем яких він стає. Але є і великі відмінності. Соціологічне спостереження як метод збору наукової інформації - це завжди спрямоване, систематичне, безпосереднє простежування і фіксування значимих соціальних явищ, процесів, подій. Воно служить певним пізнавальним цілям і може бути піддана контролю та перевірки.

Метод спостереження використовувався ще на етапі становлення марксистської соціології. Ф. Енгельс протягом 21 місяця безпосередньо з особистих спостереженнями і в особистому спілкуванні вивчав англійську пролетаріат, його прагнення, страждання, радості.

Цікавий досвід використання методу спостереження та аналізу його результатів накопичений в російській літературі 40-х років XIX століття. У соціальній белетристиці цього періоду тісно сплетені громадянські почуття і умонастрої близькою до народу інтелігенції, пошуки художнього відображення життя різних соціальних груп, риси наукового, соціологічного бачення суспільного розвитку. Письменники, близькі до В.Г.

Бєлінського і Н.А. Некрасову, не тільки дали точні замальовки побуту, вчинків, елементів свідомості представників багатьох соціальних, професійних співтовариств, а й створили типологічні образи, узагальнені соціолого-художні типи людей свого часу. Загальний гуманістичний пафос їхніх творів, а також використаний ними метод збору та осмислення фактів суспільного буття значною мірою визначили як характер пізнішої прогресивної російської літератури, так і специфіку становлення вітчизняної соціології.

Спостереження - це найпростіший і найбільш поширений з усіх об'єктивних методів у психології. Наукове спостереження безпосередньо стикається зі звичайним життєвим спостереженням. Необхідно тому перш за все встановити загальні основні умови, яким взагалі повинно задовольняти спостереження, щоб бути науковим методом.

Перша підстава вимога - наявність чіткої цільової установки: ясно усвідомлена мета повинна керувати спостерігачем. Відповідно до мети повинен бути визначений план спостереження, зафіксований в схемі. Плановість і систематичність спостереження складають саму істотну рису його як наукового методу. Вони повинні виключити елемент випадковості, властивий життєвому спостереження. Таким чином, об'єктивність спостереження залежить перш за все від його плановості та систематичності. І, якщо спостереження виходить з чітко усвідомленої мети, то вона повинна придбати виборчий характер. Спостерігати все взагалі в силу безмежного різноманіття існуючого зовсім неможливо. Усяке спостереження тому носитьвиборчий, або вибірковий, частковий характер.

Спостереження стає методом наукового пізнання лише остільки, оскільки воно не обмежується простою реєстрацією фактів, а переходить до формулюванні гіпотез з тим, щоб перевірити їх на нових спостереженнях.

Дійсно науково-плідним об'єктивне спостереження, яке є в тому випадку, коли воно пов'язане з встановленням і перевіркою гіпотез. Відділення суб'єктивного тлумачення від об'єктивного та вимкнення суб'єктивного, виробляється в самому процесі спостереження, сполученого з постановкою і перевіркою гіпотез.

Кваліфікація подій: одиниці і категорії спостереження.

На відміну від життєвого наукове спостереження опосередковано дослідницькими цілями, що визначають предмет спостереження і область фактів, які включаються в досліджувану реальність. Воно опосередковано також теоретичними уявленнями про досліджуваної реальності і висунутими пізнавальними гіпотезами. Для спостереження як способу збору даних характерна істотна особливість: теоретичні уявлення дослідника включені не тільки в пояснення, що спостерігається, але і в сам процес спостереження, в саме опис спостережуваного. У повсякденному житті ми відображаємо оточуючий нас світ в системі закріплених в мові значень. При соціально-психологічному спостереженні суб'єкт спостереження використовує спеціально виділені категорії та одиниці, що виступають як засоби якісного опису спостережуваного їм реальності.

Спостереження цілісного потоку активності суб'єкта та його опис можливі тільки шляхом штучного виокремлення в ньому певних "одиниць" активності, яким присвоюються певні назви. Виділення цих

"одиниць" дозволяє: а) обмежити процес спостереження певними рамками: в яких властивостях, проявах і взаєминах сприймається спостерігачем вивчалася реальність; б) вибрати певний мова опису спостережуваного, а також спосіб фіксації даних спостереження, тобто спосіб звіту спостерігача про сприйманої явище; в) систематизувати і контролювати включення до процесу отримання емпіричних даних теоретичного "погляду" на досліджуване явище.

Якісне опис становить першу стадію відображення результатів спостереження, що протікає як процес кваліфікації спостережуваних подій.

Емпіричним фактом спостерігалося явище стає тільки після опису його спостерігачем. Всі різноманітні підходи до опису явищ можна звести до двох основних типів. Перший - опис об'єкта в словнику "природного" мови. У повсякденному житті ми вживаємо для опису того, що сприймаємо, звичайні ( "життєві") поняття. Так, ми говоримо: "людина посміхнувся ", а не" людина розтягнув і підняв куточки губ, злегка примруживши очі ". І наукове спостереження може також базуватися на використанні таких одиниць, якщо відповідно до цілей дослідження чітко визначений їх репертуар як сукупність можливих понять, у яких фіксуються властивості спостережуваного явища.

Другий підхід до опису - це розробка систем умовних назв, позначень, штучно створених знаків, кодів. Виділення одиниць спостереження може будуватися на основі теоретичних уявлень про поширене явище. У цьому випадку засобами спостереження є категорії

- Такі одиниці опису, які отримують своє понятійне значення тількив певній системі теоретичних поглядів дослідника. Так, сказати про одне й те ж явище можна по-різному в залежності від знання контексту: "людина біжить" або "людина тікає". В останньому випадку в опис зовнішньої рухової активності включена інтерпретація, але вона пов'язана тільки з включенням контексту ситуації (тікати можна від когось і тощо). Інший приклад: "дитина завмер на місці з переляканим обличчям" або

"дитина демонструє оборонну реакцію у вигляді завмирання". У другому вираженні включені поняття (пасивно-оборонної реакції), які вже в описі дають інтерпретацію стану дитини з точки зору певної типології його реакцій. Якщо в першому випадку результат спостереження описаний в одиницях, то в другому випадку - в системі категорій.

Але категорізоване спостереження ґрунтується не на досвіді спостерігача, а на усвідомленому прийнятті ним певного теоретичного погляду на досліджуваний процес.

Умовні позначення, наприклад графічні, можуть відноситися і до репертуару одиниць, і до системи категорій. Тобто не вид позначення, а зміст використовуваних понять в їх відношенні до теорії дозволяє розмежовувати одиниці й категорії.

Категорізоване спостереження зводиться не тільки до вичлененню шляхом сприйняття тих чи інших одиниць, а й обов'язково включає етап осмисленого підведення під категорію цих одиниць, тобто узагальнення в самому процесі спостереження. Іноді категорією охоплюється той же акт поведінки, що й одиницею, тобто вони можуть бути зіставлені за ступенем розчленованості досліджуваного явища і відрізнятися тільки ступенем його інтерпретації. Частіше ж категорії підкоряють собі ряд одиниць.

Системою категорій у вузькому сенсі називають таку сукупність категорій, якій охоплюються всі теоретично допустимі прояви досліджуваного процесу.

Кількісні оцінки даних спостереження.

Існують два основних способи отримання кількісних даних під час спостереження: 1) психологічний шкалювання, що використовується в основному у вигляді бальних оцінок; 2) вимір часу, або хронометраж. Хронометраж лежить в основі застосування так званої методики часових проміжків.

Другим видом його є методика тимчасових вибірок, коли з цілісного спостережуваного процесу для фіксації даних вибираються окремі певні проміжки часу, які вважаються представницькими --репрезентативними - для більш тривалого періоду спостереження. У реальних дослідженнях якісне і кількісне опису подій спостерігачем зазвичай використовуються в комбінаціях.

Кількісні оцінки можуть фіксуватися безпосередньо в ході спостереження, а можуть виставлятися після завершення спостережень, включаючи в так званий ретроспективний звіт. Основою ретроспективних оцінок є загальні враження спостерігача, які при тривалому спостереженні можуть, наприклад, включати частоту тих чи інших спостерігалися епізодів.

Кількісні характеристики можуть бути прямо включені в оцінні судження спостерігачів. Наприклад: "він часто не ходить в школу", "він завжди втрачає свої речі "і т.д.

Поряд з таким оціночним описом подій спостереження на основібезпосередніх вражень може включати бальні оцінки цих вражень. А. Анастазі наводиться приклад шкал, призначених для виявлення думок студентів про викладачів, які читають курс психології (4.

Т. 2. С. 232). У них різним формам подій в системі міжособистісних відносин - відносин зі студентами - приписується певний бал, наприклад:

"цей професор ніколи не буває на своєму робочому місці" - 2,

"професор залишиться і буде розмовляти зі студентами, поки не почнеться наступна лекція чи семінар "- 6 і т.д.

Подібного типу ретроспективні оцінки відбивають тривалі неконтрольовані спостереження у повсякденному житті, і, як показують окремі дослідження, вони можуть виступати в якості єдиного або одного з головних критеріїв адекватності деяких психологічних тестів або оцінок індивіда.

Методики психологічного шкалювання в процесі спостереження використовуються поки що рідко.

Приклад використання методики тимчасових проміжків дають дослідження поведінки людини протягом робочого дня. Для цієї мети спостереження здійснюється не весь день, а по кілька хвилин з тривалими проміжками між обраними періодами спостережень.

Переваги і недоліки методу спостереження.

Найважливіше достоїнство методу спостереження полягає в тому, що воно здійснюється одночасно з розвитком досліджуваних явищ, процесів.

Відкривається можливість безпосередньо сприймати поведінку людей в конкретних умовах і в реальному часі. Ретельно підготовлена процедура спостережень забезпечує фіксацію всіх значимих елементів ситуації. Тим самим створюються передумови для її об'єктивного вивчення.

Спостереження дозволяє широко, багатомірна охопити події, описати взаємодію всіх його учасників. Воно не залежить від бажання спостережуваного висловитися, коментувати ситуацію.

Об'єктивне спостереження, зберігаючи своє значення, здебільшого повинно доповнюватися іншими методами дослідження. До процедури спостереження ставляться такі вимоги: а) визначення завдання та цілі (для чого? з якою метою?); б) вибір об'єкта, предмета та ситуації (що спостерігати?); в) вибір способу спостереження, найменш що впливає на досліджуваний об'єкт і найбільш забезпечує збір необхідної інформації (як спостерігати?); г) вибір способів реєстрації, що спостерігається (як вести записи?);д) обробка та інтерпретація отриманої інформації (який результат ?).

Недоліки методу спостереження поділяються на дві групи: об'єктивні - цеті, недоліки, які не залежать від спостерігача і суб'єктивні - це ті,які безпосередньо залежать від спостерігача, тому що вони пов'язані зособи с тісними, професійними особливостями спостерігача.

До об'єктивних недоліків перш за все відносять:

- обмеженість, принципово приватний характер кожної що спостерігається ситуації. Тому, яким би всебічним та глибоким не був проведений аналіз. Отримані висновки можуть бути узагальнені і поширені на більш широкі ситуації тільки з величезною обережністю і при дотриманні багатьох вимог.

- Складність, а часто й просто неможливість повторення спостережень.

Соціальні процеси незворотні, їх не можна заново "програти", щоб дослідник зміг зафіксувати необхідні йому риси, елементи вже відбулося, події.

- висока трудомісткість методу. Здійснення спостереження найчастіше припускає участь у зборі первинної інформації великої кількості людей досить високої кваліфікації.

Різноманітні і труднощі суб'єктивного плану. На якість первинної інформації може впливати:

- розходження в соціальному становищі спостерігача і що спостерігаються,

- несхожість їхніх інтересів, ціннісних орієнтацій, стереотипів поведінки і т. д. Наприклад, звернення один до одного на "ти" у бригаді робітників часто стає нормою для всіх її членів. Але соціолог-спостерігач, для найближчого оточення якого характерна інша форма спілкування, може оцінити це як приклад зневажливого, фамільярного відносини молодих робітників до старших. Виключити подібні помилки іноді дозволяє близькість соціального стану спостерігача і спостерігаються. Вона сприяє більш повного та швидкого охоплення спостерігається ситуації, правильної її оцінки.

- На якості інформації позначаються й установки спостережуваних і спостерігача.

Якщо спостережувані знають, що є об'єктом вивчення, вони можуть штучно змінювати характер своїх дій, підлаштовуючись під те, що, на їхню думку, хотілося б бачити спостерігачеві. У свою чергу, наявність у спостерігача певного очікування щодо поведінки спостережуваних може сформувати конкретну точку зору на те, що відбувається. Це очікування може бути результатом попередніх контактів спостерігача і спостерігаються. Сформовані раніше сприятливі враження спостерігача переносяться на що спостерігається їм картину і можуть викликати невиправдану позитивну оцінку аналізованих подій. І навпаки, негативні очікування (скепсис, упередженість) здатні призвести до перебільшено негативному бачення діяльності спостерігається спільності людей, підвищеної жорсткості в оцінці того, що відбувається.

- Результати спостереження безпосередньо залежать від настрою спостерігача, його зосередженості, вміння цілісно сприймати що спостерігається ситуацію, не тільки помічати щодо ясні зовнішні прикмети діяльності, а й фіксувати малопомітні риси поведінки, що спостерігаються. У фіксації результатів спостереження власні думки і переживання спостерігача можуть не дозволити описати спостережувані події досить адекватно. Цей опис може відбутися за аналогією з власними думками і почуттями.

Отже, спостереження - найдавніший метод пізнання. Воно дозволяє широко, багатомірна охопити події, описати взаємодію всіх його учасників.

Основна перевага - це вивчення соціальних процесів у природних умовах. Основними недоторками є - обмеженість, приватний характер кожної що спостерігається ситуації, неможливість повторення спостережень, установки, інтереси, особистісні якості спостерігача. Всі ці недоліки можуть досить сильно вплинути на результати спостереження.

2. Області застосування соціологічного спостереження

Використовується метод спостереження при дослідженні поведінки індивідів і груп у праці та суспільно-політичному житті, у сфері дозвілля, при вивченні самих різноманітних форм спілкування між людьми. При аналіз і виробничої діяльності об'єктом спостереження може стати те, як члени трудового колективу реагують на зміни умов, характеру, зміст у праці, на нововведення, що стосуються технології, Оплата, норм виробітку і т.д. спостерігатися повинні значимі для учасників трудового процесу ситуації, в яких найбільш гостро, а іноді і в конфліктній формі проявляється ставлення до роботи, один до одного.

Так само не менш актуальне застосування розглянутого методу у вивченні практики проведення різних зборів, мітингів, демонстрацій. Спостерігаючи за поведінкою організаторів мітингів, ораторів, учасників, бачачи їхні вчинки, відчуваючи всю атмосферу подібних акцій, соціального психолога легше суть того, що відбувається, побачити, яким чином здійснюється вироблення колективного рішення, як складаються стосунки в колективі.

До спостереження як методу збору соціологічної інформації звертаються до різних обставин:

- по-перше, для того що б отримати попередній матеріал для уточнення напрямів запланованого дослідження. Здійснюване в подібних цілях спостереження розширює бачення досліджуваного явища, сприяє виділенню значущих ситуацій, визначенню "дійових осіб".

Більш того, неупереджений, професійно виконане спостереження тим і плідно, що відкриває перед дослідником невідомі йому раніше пласти, " зрізи "соціальної дійсності, дає йому можливість відійти від традиційного розуміння що стоїть перед ним соціальної проблеми.

- по-друге, метод спостереження використовує, коли треба отримати ілюстративні дані. Вони, як правило, істотно "оживляють", роблять видимим кілька сухуватий аналіз статистики або результатів масового опитування.

- По-третє, спостереження виступає в якості основного прийому отримання первинної інформації. Якщо перед дослідником коштує ця мета, то йому необхідно співвіднести позитивні і негативні аспекти методу.

Таким чином, використовується спостереження тоді, коли потрібно мінімальне втручання в природну поведінку, взаємини людей, коли прагнуть отримати цілісну картину того, що відбувається.

Якщо дослідником ставиться завдання не тільки дати науковий опис конкретних подій певних форм поведінки людей в значущих для них ситуаціях, але і вийти на більш широкі узагальнення і припущення, результати спостереження повинні бути підкріплені даними отриманими при використанні інших методів збору соціологічної інформації. Результати, отримані при використанні різних методів, доповнюють і взаіморевізують один одного, і дуже важко однозначно оголосити які-небудь з них "еталонними".

3. Класифікація видів спостереження

Вибір можливих критеріїв класифікації видів спостереження підкреслює, суті, весь спектр проблем і позицій, пов'язаних з визначенням спостереження як самостійного наукового методу. Це проблеми зв'язку його з теорією і етапом дослідження, проблеми обліку "позиції" дослідника, тобто типу відношення до досліджуваного об'єкта, організації ситуації спостереження, її хронологічних аспектів, форми звіту про який спостерігається подію.

1. Спостереження і мети дослідження.

Залежно від змісту цілей дослідження підрозділяють спостереження вільне (іноді його називають нерегульованим і навіть не цілеспрямовано),якщо мінімальні обмеження щодо того, що і коли спостерігати, іспостереження цілеспрямоване, якщо в схемі або плані чітко визначені цілі, організація спостереження та способи звіту спостерігача. Цілеспрямоване спостереження за особливостями його організації може бути суцільним і вибірковим, залежно від того, чи всі прояви цікавить дослідника процесу, чи всі об'єкти або тільки деякі підлягають спостереження.

2.Наблюденіе і види звіту спостерігача.

Неструктуралізоване спостереження є слабо формалізованим. При його проведенні відсутній детальний план дій спостерігача, визначені лише найзагальніші риси ситуації, зразковий склад спостерігається групи.

Безпосередньо в процесі спостереження уточнюються межі об'єкта спостереження і його найважливіші елементи, конкретизується програма дослідження.

Неструктуралізоване спостереження зустрічається переважно в розвідувальних, пошукових соціологічних дослідженнях.

Якщо дослідник має достатню інформацію про об'єкт дослідження і заздалегідь здатний визначити значущі елементи досліджуваної ситуації, а також скласти детальний план та інструкції для фіксації результатів спостережень, відкривається можливість проведення структуролізованого спостереження. Цьому типу спостереження відповідає висока ступінь стандартизації, для фіксація результатів використовуються спеціальні документи, бланки, досягається відома близькість даних, отриманих різними спостерігачами.

Звернення до структуралізованому спостереження плідно при дослідженні питань проведення зборів. У ньому можуть вирішуватися завдання, пов'язані з визначенням складу виступаючих і змісту виступів, з вивченням реакцій аудиторії на повідомляє інформацію і аналізом процесу прийняття рішення, з виявленням організаційних характеристик зборів.

3. Спостереження у відношенні до перевірки гіпотез.

Спостереження як метод збору даних застосовується на попередніх етапах дослідження, коли немає розроблених гіпотез про причинно-наслідкових зв'язках. Якщо спостереження не пов'язано з перевіркою конкретних гіпотез, воно, залишаючись "цільовим", не є евристичним, хоча саме на основі такого спостереження і можуть формуватися гіпотези. Ситуація, що склалася традиція відносить до евристичному спостереження ті його види, які спрямовані на перевірку гіпотез. Евристичні, отже, не є спостереження на попередніх етапах вивчення об'єкта і спостереження у випадках свідомо прийнятої мети мінімальної селективності і максимального охоплення різних сторін і аспектів спостережуваного об'єкта (процесу, явища).

4. Спостереження з точки зору врахування позиції спостерігача.

З цієї точки зору можна виділити неувімкненою (зовнішнє) спостереження як спостереження "з боку", коли спостерігач повністю відокремлений від тієї, за

"об'єкту". Спостереження з боку може бути відкритим або прихованим.

включених (беруть участь) спостереженням називається такий його вид, при якому соціолог безпосередньо включений у досліджуваний соціальний процес, контактує, діє разом з спостерігаються. Характер залученості різний: в одних випадках дослідник повністю інкогніто, і спостережувані ніяк не виділяють його серед інших членів групи, колектив Тива; в інших - спостерігач бере участь у діяльності спостерігається групи, але при цьому не приховує своїх дослідницьких цілей. В залежності від специфіки спостерігається ситуації і дослідницьких завдань будується конкретна система відносин спостерігача і спостерігаються.

Як приклад першого різновиду включеного спостереження можна привести дослідження, проведене В.Б. Ольшанський, протягом декількох місяців працював на одному і заводів в бригаді слюсарів-складальників. Він вивчав життєві прагнення молодих робітників, норм колективної поведінки,систему неофіційних санкцій до порушників, неписані "можна і" не можна ".

При спільному аналізі спостережень та даних анкетування, проведеного соціологами в період здійснення включеного спостереження, була отримана цінна інформація процесах, що відбуваються у виробничому колективі, про механізмі становлення групової свідомості.

Включене спостереження має свої переваги і недоліки: з одногобоку, воно дозволяє глибше проникнути в досліджувану реальність, з іншого

- Безпосередня включеність в події може впливати на об'єктивність звіту спостерігача. Деякі види спостереження можуть являти собою проміжний варіант між включеним спостереженням і спостереженням "з сторони ". Наприклад, спостереження педагога за класом під час занять, спостереження психотерапевта або психолога-консультанта; тут спостерігач включений в ситуацію інакше, ніж спостерігаються індивіди, їхні позиції "нерівноправні "з точки зору управління ситуацією.

5. Види спостереження в залежності від його організації.

Залежно від ситуації спостереження можна виділити спостереження: польове, лабораторне і спровоковане в природних умовах.

Польове спостереження проводиться в умовах, природних для життя наблюдаемого "суб'єкта", і його вимогою є відсутність ініціації збоку спостерігача досліджуваних явищ. Польове спостереження дозволяє досліджувати природні форми життєдіяльності та спілкування людей (чи інших "об'єктів" спостереження) при мінімальних викривлення, але його недолік полягає в велику трудомісткість, а також у тому, що цікавить дослідника ситуація мало піддається контролю; спостереження тут частоє вичікувальні, несистематичні. Виникають ситуації, коли окремі члени спостерігається групи випадають з поля зору спостерігача, або зовнішні обставини ускладнюють фіксацію того, що відбувається.

У тих ситуаціях, коли потрібна висока ретельність, подробиця в описі процесів, що спостерігаються, використовують технічні засоби фіксації (магнітофон, фото-, кіно-, телеустаткування). А коли ставиться завдання розробки та експериментальної перевірки нової методики, застосовують лабораторну форму спостереження. Так, у спеціально обладнаному класі можуть проводитися заняття з формування навичок менеджменту. Кожен з учасників "школи" (по суті справи - ситуативної гри) по черзі виконує роль, наприклад, керівника, виконавця, замовника (клієнта). У ході 15 -

20 хвилинних ігрових ситуацій відпрацьовуються прийоми ведення занять, уміння концентрувати увагу учасників ситуативної гри на аналізі обговорюваних питань. Для фіксації того, що відбувається всі учасники ситуативної гри або деякі з них ведуть запис. Потім досвідчений методист розбирає навчальний приклад і, грунтуючись на даних спостереження, розробляє оптимальні прийоми проведення занять з менеджменту.

6. Хронологічна організація спостереження.

Систематичні спостереження проводять регулярно протягом певного періоду. Це може бути тривалий, безперервно триває спостереження або спостереження, що проводиться в циклічному режимі (один день на тиждень, фіксовані в році тижня і т. д.). Зазвичай систематичне спостереження здійснюється за досить структурованої методикою, з високим ступенем конкретизації всієї діяльності спостерігача.

Є ще й несистематичні спостереження. Серед них виділяються такі, коли спостерігачеві доводиться мати справу з заздалегідь незапланованим явищем, несподіваною ситуацією. Особливо часто цей тип спостереження зустрічається в розвідувальних дослідженнях.

Розглянута класифікація спостережень, як і будь-яка типологія, умовна і відображає лише найбільш значущі особливості спостереження. Тому кожного разу, з огляду на мету і характер планованого дослідження, вирішуючи питання про застосуванні методу спостереження, співвідносять позитивні і негативні властивості його різних видів.

Перераховані вище класифікації не протистоять одна одній, а відображають незалежні критерії, які доповнюють один одного.

Висновок

В сучасній соціальній психології спостереження як метод збору даних широко використовується в різних схемах досліджень. Спостереження включено в організацію бесіди з випробуваним, дані спостереження враховуються при інтерпретації результатів психодіагностичних або експериментальних процедур.

Як видно, метод спостереження не так примітивний, як здається на перший погляд, і, поза сумнівом, може з успіхом бути застосований в ряді соціально -психологічних досліджень.

Список літератури

1. Андрееева Г.М. Соціальна психологія. М.: Аспект Пресс, 1999.

2. Корнілова Т.В. Введення в психологічний експеримент: М.: изд-во

Моск. Ун-та, 1997

3. Рогов Е.И. Загальна психологія. М.:. ВЛАДОС, 1998.

4. Шерег Ф.Е. Основи прикладної соціології. М.: ІНТЕРПРАКС, 1996.

Размещено на Allbest.ru