Профілактика хімічної залежності серед учнів

Размещено на http://www.allbest.ru/

1. Профілактика хімічної залежності серед учнів

лікування неповнолітній токсикоманія наркозалежний

Хімічна залежність (наркоманія, токсикоманія) - це прояв адиктивної (залежного) поведінки, обумовлене вживанням психоактивних речовин. Профілактика різних видів хімічної залежності включає в себе діагностику; збір та аналіз інформації; інформування, навчання; сприяння у вирішенні соціальних і психологічних проблем; контроль (поточний, поетапний).

Діагностика. Займаючись профілактикою хімічної залежності неповнолітніх, соціальний педагог діагностує визначає наявність і рівень розвитку наступні фактори ризику:

- Об'єктивні умови життя (економічний стан сім'ї, житлові умови);

- Здоров'я членів сім'ї (наркоманія, алкоголізм, інвалідність), склад сім'ї, освіта підлітка.

- Рівень розумового розвитку підлітка, його соціального інтелекту (рівень включеності в систему суспільних відносин), а також основних індивідуально-психологічних характеристик.

На підставі спостереження та аналізу документів психолог робить висновки про методи та якість виховання батьками своїх дітей.

Збір та аналіз інформації. Психологу спільно з іншими фахівцями необхідно відповісти на ряд запитань: «Що відбувається?», «Де відбувається?», «Чому відбувається?» «Що потрібно робити?», «Що буде далі, якщо...?»

Інформування. Інформування становить невід'ємну частину профілактики хімічної залежності. Психолог організовує інформаційні заходи, визначає періодичність і місце їх проведення, визначає зміст таких заходів, запрошує фахівців (інспекторів ПДН, медичних працівників, наркологів, юристів).

Навчання. У ході соціально-педагогічної взаємодії психолог забезпечує засвоєння неповнолітніх необхідних соціальних знань, умінь, навичок [12].

Навчання організовується з урахуванням особистісного розвитку підлітків (при необхідності психолог рекомендує помістити молодої людини в реабілітаційний центр, залучає до участі у відповідних програмах). Він може проводити навчальні ігри, тренінги з метою розвитку одного або декількох соціальних навичок.

Вирішення соціальних і психологічних проблем. Працівники соціально-психологічної служби школи здійснюють патронаж, який включає в себе безпосередню допомогу у вирішенні конкретних проблем, посередницьку діяльність (контактування з органами соціального захисту, ПДН, судами, біржами праці, адміністраціями) і контроль за виконанням рішень, прийнятих на різних рівнях у відношенні неповнолітніх та їх батьків.

Контроль. Контроль може бути як поточними, так і поетапним. Він будується на фіксації (включаючи спеціальну діагностику) змін, що відбуваються з неповнолітнім і його оточенням.

Профілактика наркоманії може бути ефективною, тільки тоді коли вона здійснюється комплексно і системно, а не є розрізненими програми, різні за концептуальній основі та структурою.

Тому першою і основною профілактичної стратегією є розвиток концептуального системного підходу до профілактики. Друга стратегія - розвиток та апробація пропонованої моделі профілактики. Третя-розвиток і впровадження комплексу навчальних програм профілактики. Четверта - розвиток мережі фахівців і лідерів у галузі профілактики з числа лікарів, психологів, вчителів середніх шкіл, інспекторів у справах неповнолітніх, підлітків та їх батьків. П'ята - розробка механізмів розвитку соціальної системи профілактичного антинаркотичного впливу, підготовка груп фахівців та волонтерів, які організовують і проводять роботу з профілактики вживання наркотиків і інших психоактивних речовин [11].

У загальну структуру профілактичної активності, об'єднаної основною концептуальною програмою профілактики, входять конкретні приватні підпрограми. До них необхідно віднести перш за все спеціальні програми для дітей дошкільного віку, школярів молодшого, середнього та старшого підліткового віку, програми підготовки лідерів з числа школярів, програми підвищення антинаркотичної компетенції для шкільних вчителів і батьків, програми медико-психологічної роботи з батьками в рамках первинної профілактики вживання психоактивних речовин і, нарешті, програми підготовки фахівців в області первинної профілактики. За тривалістю і інтенсивності це різні програми, але реалізовуватися вони повинні комплексно, хоча розробляти їх доведеться поетапно, з урахуванням результатів необхідних для цього науково-практичних досліджень [5].

Перерахуємо існуючі програми профілактики:

1 Програми формування мотивації на зміну поведінки.

2 Навчальні та розвиваючі програми формування протективних ресурсів особистості та поведінкових стратегій.

3 Корекційні, модифікаційні програми.

4 Програми підготовки фахівців і субспеціалістов в області профілактики.

5 Програми розвитку соціально-підтримують мереж (сім'я, школа, неформальні групи, мережа анонімних наркоманів).

Профілактика залежності від наркоманії, токсикоманії та може бути первинною, вторинної та третинної [4].

До технологій первинної профілактики відносять соціальні та педагогічні - мета технології надати об'єктивну інформацію, і мотивацію на здоровий спосіб життя, створити мережу соціальної підтримки. Методи здійснюються впливом засобів масової інформації, програм дитячо-підліткової і молодіжної активності, спільних технологій альтернативні до вживання наркотиків.

Медико-психологічні - мета подолання соціально-психологічного стресу, адекватної психологічної адаптації до вимог соціального середовища. Методи здійснюються розвитком особистісних ресурсів, формування соціальної та персональної компетентності, формування функціональної сім'ї.

Медико-біологічні - мета проведення технології визначення генетичних і біологічних контингентів ризику. Методи здійснення технології корекція ризику на медичному рівні [8].

До технологій вторинної профілактики відносять. Соціальна технологія-мета профілактика розвитку залежності, психологічна і соціальна адаптація. Методи здійснення технології формування мотивації на повне припинення вживання наркотиків, формування мотивації на зміну поведінки [6].

Медико-психологічна технологія - мета вироблення мотивації на зміну життєвого стереотипу і подолання формується залежності. Методи здійснення технології подолання бар'єрів усвідомлення емоційних станів, аналіз, усвідомлення і розвиток особистісних якостей і середовищних ресурсів подолання проблеми формує залежності від психоактивних речовин.

Медико-біологічна технологія - мета нормалізація фізичного та психічного розвитку, біо-хімічного та фізіологічного гомеостазу. Методи технології фармакотерапія, оздоровчі заходи.

Технологія третинної профілактики: Медико-психологічні та психотерапевтичні - мета технології профілактика рецидивів, усвідомлення, зміна, розвиток паттертов поведінки на більш активні. Методи здійснення технології проводиться тренінг профілактики рецидивів, тренінг емпатії, комунікативної та соціальної компетентності, тренінг когнітивного розвитку.

Соціальні та педагогічні - мету формування соціально-підтримуючого середовища. Методи здійснення технології терапевтичні спільноти, соціальні програми, альтернативні до вживання наркотиків.

Медико-біологічна технологія - мета нормалізувати біологічне функціонування, фізичний і психічний розвиток. Метод здійснення технології психофармакотерапія [9].

Розкриваючи основні методи, технології профілактики наркоманії та токсикоманії, ми виявили, що на їх основі розроблені та апробовані програми для дітей і підлітків, програми підвищення антинаркотичної компетентності для шкільних вчителів і батьків, програми медико-психологічної підготовки шкільних педагогів до проведення профілактики наркоманії та інших психосоціальних розладів. Програми адаптовані до сучасних умов /

Лікування тільки в спеціалізованому стаціонарі. Перш за все хворого позбавляють наркотика, або відразу, або поступово в залежності від тривалості захворювання і величини прийнятої дози. Такі наркотики як морфій, опій, барбітурати зазвичай скасовують, поступово зменшуючи дози. Для купірування явищ абстиненції проводять дезінтоксикаційну терапію, застосовують психотропні засоби (нейролептики, транквілізатори), ноотропіл, пирроксан. Необхідно лікувальне харчування, вітамінотерапія.

Якщо хворий у період абстиненції відчуває себе добре, то є підстави підозрювати його в прихованому прийомі наркотиків. Необхідна психотерапія, трудова і соціальна реабілітація. Перш за все слід відмовитися від колективу наркоманів, корінним чином змінити життєві установки.

Це дуже складно, бо «дружки» не дають спокою. Іноді необхідно поміняти місце проживання, змінити роботу, професію. Лікування від наркоманії - процес тривалий. Після перебування в стаціонарі не менше 2 місяців потрібно ще тривала амбулаторна підтримуюча терапія. Тільки бажання позбутися від хвороби і установка на здоровий спосіб життя можуть привести до сприятливого результату

Размещено на Allbest.ru