Адаптація військовослужбовців до умов цивільного життя

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вступ

У сучасному світі гроші не відносяться тільки до групи матеріальних цінностей, вони можуть бути засобом досягнення також соціальних і духовних цілей. Гроші визначаються самим суспільством; все, що суспільство визнає як звернення - це і є гроші. Дійсно, гроші - це товар, який виступає в ролі загального еквівалента, відбиває вартість всіх інших товарів. При натуральному господарстві, коли товар мінявся на товар, потреба в грошах не була такою гострою, як при розвинутому ринку. І, тим не менш, навіть найпримітивніші держави створили свої види грошей. Роль грошей, еталону всіх обмінів, завжди випадала тому товару, який був у достатку або на яку був найбільший попит.

Постановка проблеми: нестабільність в сфері соціально-економічних відносин, перехід на ринкову економіку ставить перед суспільством вимоги високої економічної ефективності. її можливо досягти тільки за умови високого рівня обізнаності в цій сфері життя суспільства. Ставлення до грошей - істотна детермінанта економічного росту нації.

Незважаючи на актуальність і велику практичну значимість цієї тематики, психологічні аспекти грошей є мало дослідженими. В західноєвропейській та американській економічній психології існує ряд досліджень, які пов'язані із ставленням людей до грошей виділенням грошових типів особистості, вивченням психічних розладів, пов'язаних з грошима.

працевлаштування військовий гроші психологічний

1. Оцінка мотивації платника податків

Проведено дослідження, присвячене вивченню мотивації платника податків. Виявлено фактори, важливі для формування стратегії податкової поведінки студентської молоді.

Податок на доходи фізичних осіб (ПДФО) становить чималу частину бюджету, але бюджет регулярно недотримує значну частину офіційно належної йому суми.

До теми оподаткування в її різних аспектах зверталися багато дослідників. Так, А.Е. Шеншин пише про ухилення платників податків від сплати податків в контексті розширюється «теневизации» економіки. В.І. Верховин і В.І. Зубков розглядають ухилення від сплати податків, як один з типів економічної поведінки, з позицій принципу максимізації, проблеми раціонального вибору, а також соціокультурних та інституційних чинників. М. Леруа досліджує питання соціальної справедливості оподаткування та більш детально зупиняється на мотивах, що спонукають громадян приховувати доходи.

У цьому дослідженні зроблено спробу поглянути на зазначену в заголовку проблему з позицій «початківців» і майбутніх платників податків, тобто з точки зору сучасної молоді. З'ясування позиції молодих людей по відношенню до проблеми ухилення від податків, поряд з аналізом використовуваної ними аргументації, може сприяти виявленню факторів, що впливають на формування лінії податкової поведінки молоді. Це допоможе знайти оптимальні шляхи виходу з проблемної ситуації. Своєчасно вчинивши необхідних заходів, держава сформує у майбутньому широкий шар лояльних до податкової політики громадян.

В ході дослідження методом анкетування було опитано 252 респондента. В анкету увійшли питання, спрямовані на з'ясування думки молоді про податковий поведінці платників податків, про якість проведеної державою соціальної політики, про ступінь довіри державі тощо. Крім того, ми включили питання, націлені на виявлення ціннісної орієнтації респондентів. Зокрема, молодим людям було запропоновано розташувати чотири ціннісні категорії - громадянський обов'язок, добробут, раціональність і справедливість, - в порядку убування їх суб'єктивної значущості. Ми проаналізували відповіді чотирьох груп респондентів (виділених за ознакою переважної цінності) на інші питання і отримали цікаві, на наш погляд, результати.

Показники респондентів, які керуються в першу чергу громадянським обов'язком, в середньому в 2-2,5 рази вище. «Громадянський обов'язок» як найбільш важливу із запропонованих ціннісних категорій відзначили лише 10% всіх респондентів; половина опитуваних «відсунула» його на останнє місце. В рамках цієї 10% -й групи 1/2 вважає неефективною соціальну політику держави (за всіма чотирма групами разом узятим цей показник досягає 70%). Серед усіх опитаних студентів тільки 16% вважають суми сплачуваного податку і одержуваних від держави благ сумірними.

Ухилення від сплати податку завжди є прояв прагнення до економічної вигоди; так вважає 51% опитаних. Ще 10% зазначили, що отримання вигоди є мотивом ухилення не більше ніж в половині випадків. Респонденти вказали, що в більшості випадків це спосіб протесту проти податкової політики держави в цілому або проти інших дій держави (38%), а також солідарність з іншими ухиляються від сплати громадянами (1/5 опитаних). Серед факторів, що впливають на приховування доходів громадянами, лідируюче місце посідають непрозорість використання бюджетних коштів державою і низький щодо податкової ставки дохід (52% і 49% голосів відповідно).

2. Особливості ставлення до грошей людей з різним рівнем особистісної зрілості

Відповідно до сучасних концепцій постіндустріального суспільства (В.Л. Іноземцев) подолання економічних обмежень соціуму можливо не через трансформацію соціальних структур, а внаслідок духовної та інтелектуальної еволюції людей, особистісного зростання. Однак досліджень взаємозв'язку особистісного зростання і ставлення до грошей не проводилося.

Ставлення до грошей взаємопов'язане з споживчою поведінкою і часто його визначає. Особистісна зрілість як один з критеріїв типологізації споживачів широко використовується за кордоном в маркетингу стилів життя (Дж .Ф. Енджелта ін), є одним з критеріїв соціальної стратифікації.

Ряд вітчизняних і зарубіжних психологів звертають увагу на те, що ставлення до грошей змінюється в міру розвитку особистості і самоактуалізації(А.А. Капустін, B. Poduska). В результаті аналізу опублікованих за останні двадцять п'ять років робіт відомостей про емпіричну перевірці таких припущень виявлено, що розуміння сутності відносини людей до грошей отримає свій розвиток за рахунок порівняльного аналізу відносин до грошей у людей з різним рівнем особистісної зрілості.

Для вирішення поставлених завдань використовувалися психодіагностичні методики (тести і опитувальники) і стандартизоване інтерв'ю, що дозволяють зафіксувати наступні групи параметрів об'єкта:

1.рівень цінності грошей у порівнянні з рівнем інших цінностей і рівень монетарної потреби (опитувальник "здорового ставлення до грошей");

2.характеристики монетарних соціальних установок: тип установки, ступінь слідування (структуроване інтерв'ю, авторська анкета).

3.рівеньособистісної зрілості, оцінюваний за шкалами Самоактуалізаціонного тесту (САТ).

Заключним етапом дослідження став статистичний аналіз отриманих даних, їх порівняння і співвідношення між собою з метою виявити відмінності у відносинах до грошей в групі особистісно зрілих людей.

Проведене нами дослідження дозволило нам сформулювати новий підхід до поняття "монетарні відносини". Відповідно до нього ці відносини розглядаються як компонент цілісної системи відносин особистості, що відображає її індивідуальний, суб'єктивно-оцінний, виборчий підхід до грошей як об'єкту дійсності і представляє собою інтеріоризувати досвід поводження із грішми та взаємодії з іншими людьми з приводу грошей у специфічній соціокультурній ситуації.

Монетарні відносини особистості відрізняються відносною стійкістю і узагальненістю, характеризують життєву позицію людини щодо грошей, містять у собі систему більш приватних монетарних відносин. Ми виділили два основних компоненти установок по відношенню до грошей: афективний (зв'язуючи гроші з різними емоціями: тривога, сором, вина, збудження і т.д.) і мотиваційно-вольовий компонент(Зв'язок грошей з досягненнями, повагою, доходом, маніпулюванням людьми і т.д.). Дослідження показало, що існують відмінні риси вставленні до грошей у людей, що мають високий рівень особистісної зрілості. Ці особливості проявляються на рівні цінностей, потреб і ступеня їх задоволення, соціальних установках, переживаннях, пов'язаних з грошима, мотивах використання грошей. Як показало дослідження, у особистісно зрілих людей нижче цінність грошей і вище рівень монетарної задоволеності. У них формується більш раціональне та усвідомлене ставлення до грошей, які сприймаються як засіб, і не відбувається їх фетишизації, переважання установок на раціональне споживчу поведінку.

3. Психологічні особливості ставлення до грошей

Кожному з нас часом неминуче починає здаватися, що навколо грошей крутиться весь світ. Телевізійні новини передають в якості центральних подію нескінченні повідомлення про зміни курсів валют, злети й падіння фондових ринків, прийдешніх обмінах грошових знаків.

Газетні шпальти регулярно дають інформацію про розміри «кошиків», за межами яких кожен повинен відчувати себе або безнадійно жебраком, або нескінченно щасливим і багатим людиною. Тисячі сюжетів у літературі, від детективів до любовних романів, закручують колізії подій, що відбуваються з героями навколо станів і спадщин, багатства й убогості, несподіваних збагачень і настільки ж раптових руйнувань. Порядні і бідні герої втрачають всі свої людські гідності, знайшовши стану, або ж, навпаки, боязкі персонажі, невротики і невдахи, ставши чудовим чином володарями мільйонів, миттєво розпрямляють плечі, перестають заїкатися і перетворюються на всесильних героїв-коханців або мудрих філософів.

Однак життя, так чи інакше, змушує нас визначити своє ставлення до грошей, вибравши будь-яку можливу позицію в широкому спектрі між відчайдушним безсрібництво або аскетичної боротьбою з розкішшю і багатством, з одного боку, і азартної гонитвою за грошима, прагненням до володіння максимальною кількістю грошей з інший.

У цьому виборі свого ставлення можна спиратися тільки на існуючі в навколишньому нас культурі приклади і зразки. І чим уважніше людина вдивляється в палітру цих прикладів, тим ширше і різноманітніше вона виявляється.

Можна побачити людей, абсолютно не думають про гроші і, тим не менш, умудряються вирішувати свої повсякденні проблеми за рахунок того, що їх глибоке захоплення своєю справою в кінці кінців оцінюється і оплачується іншими. Можна побачити і інших, все життя і всі помисли яких, здавалося б, тільки й зосереджені на тому, як розтягнути свою останню гривню на десятки нагальних турбот, заощадивши на чому можна і відклавши при цьому копієчку на чорний день. Такий варіант «психології злиднів» не зникає навіть у тих випадках, коли до рук потрапляють великі і навіть дуже великі гроші.

Є люди, які пишаються тим, що гроші у них довго не затримуються, і вони здатні в момент розтринькати будь-яку суму, самі потім щиро дивуючись, куди все це поділося і як швидко закінчилося.

Є люди, для яких, за висловом Ф. Тейлора, «кожен пенні здається завбільшки з тележное колесо», зразки відчайдушною скупості і скнарості, подібні гоголівського Плюшкіна або бальзаковськом Гобсеку.

Для когось гроші - предмет гордості: для когось - символ володіння, те, чим можна пишатися, як можна пишатися володінням красивою жінкою; для кого-то - гріх і бруд, для кого-то - постійне джерело туги і заздрості: для когось - простий інструмент, що дає набір можливостей для досягнення заповітних цілей.

4. Можливості працевлаштування в цивільному суспільстві

З початку реформування Збройних сил було звільнено багато людей. Це ті люди, які залишаються без роботи, а в більшості випадків і без житла. Вони виявляються, змушені перебудовувати свій багаторічний спосіб життя, і підстроювати його до нових умов. На початку 90-х років багато питань, з якими доводилося стикатися офіцерам запасу та їх родинам, вони вирішували самостійно. Одним з таких питань було і залишається процес працевлаштування. З початком ХХI століття цим питанням в щільну стали займати центри зайнятості, які по можливості стали надавати всіляку допомогу у виборі нового місця роботи.

Самостійно знайти добре оплачувану роботу для колишнього військового справа складна і трудомістка. Так, за результатами дослідження, проведеного в місті Енгельсі Саратовської області, з приводу вивчення адаптації офіцерів запасу до цивільного життя, в ході дослідження опитано 100респондентів, методом анкетування за багатоступеневою квотно-стратифікованої вибірці. 12% звільнених у запас не змогли працевлаштуватися. Серед причин, з яких респонденти не знайшли собі роботу, основною була - відсутність необхідних навичок для роботи в сучасних умовах.

У той же час більшість офіцерів запасу знайшли застосування своїм силам в новому житті. Які ж фактори можуть вплинути на їх працевлаштування? В процесі дослідження був проведений кореляційний аналіз прогнозу успішності працевлаштування колишніх військовослужбовців. В якості досліджуваних змінних були обрані такі цінності, як духовні і моральні. В той же час були враховані і вікові рамки респондентів. У ході аналізу було виявлено, що для успішної трудової адаптації військовослужбовця, необхідно, щоб нове місце роботи відповідало таким вимогам, як наявність високої заробітної плати, відсутність ризику, і не дивно, наявність дружніх відносин всередині робочого колективу.

У сучасних умовах для успішного вирішення питань перепідготовки та працевлаштування військовослужбовців, громадян, звільнених з військової служби, та членів їх сімей можливе проведення комплексу цільових заходів, які забезпечили б подальше нормативне регулювання процесів, а також виключили паралелізм в діяльності міністерств і відомств, необґрунтоване розпорошення бюджетних і позабюджетних коштів, які витрачаються на ці цілі.

Служби зайнятості знаходять нові робочі місця для колишніх військовослужбовців. У випадки, коли офіцери запасу не мають цивільної спеціальності або втратили навички за час несення військової служби, центри зайнятості направляють їх на перепідготовку або отримання нової спеціальності. Для цього вони (служби зайнятості) укладають угоди з інститутами професійної освіти. Основними завданнями професійної перепідготовки і підвищення кваліфікації є:

- формування адекватних уявлень про професійні та особистісних якостях військовослужбовця, що характеризують його як потенційного суб'єкта діяльності на різних цивільних посадах;

- забезпечення вибору програм з перепідготовки та підвищення кваліфікації для військовослужбовців у цивільних спеціальностей;

- забезпечення військовослужбовців знаннями і навичками, необхідними для роботи по цивільному профілем;

- допомога в подальшому працевлаштуванні або відкриття своєї справи.

Але тут виникає інша проблема, більшість звільнених, це люди в зрілому віці, які досягли певних висот у військовій кар'єрі, (як, правило, ці люди є керівниками, і керують досить великою кількістю людей). Тому пройти курс перепідготовки, і влаштуватися на посаду, яка не буде відповідати їх посади в армії, може скласти для них велику психологічну проблему. В той же час державні центри зайнятості не завжди можуть надати, що звернулися даним офіцерам запасу, ті робочі місця, які б задовольняли їх можливостям і інтересам. Згідно з даними служби зайнятості, із загального числа вакансій, тільки35% складають посади для осіб з вищою освітою, решта 65% - робітники спеціальності. У такому випадку, створення робочих місць тільки для військово службовців, могло б кардинально поміняти рішення даного питання. Так за результатами дослідження, серед опитаних військовослужбовців 53,8% відзначають, що при зверненні за допомогою у вирішенні своїх проблем реальну підтримку їм надали центри підготовки і перепідготовки фахівців. При цьому, оцінюючи надану допомогу по мірі дозволу проблем, тільки 20% відзначили, що їх проблеми вирішені, у 49,2% все залишилося безмін. Як ми бачимо, що навіть з того числа що звернулися військовослужбовців, більше половини залишилися при своїх інтересах. У зв'язку, з чим можна сказати, що, не дивлячись на відкритість і здатність допомогти центрів зайнятості колишнім військовослужбовцям, відсоток звернулися і отримали очікуваного результату, досить низький.

Таким чином, для адаптації військовослужбовців до умов цивільної життя потрібна цілеспрямована соціально-правова робота. Сюди повинні входити: діяльність державних установ, керівників військових відомств, командирів, штабів та тилових служб, громадських об'єднань і організацій по гарантованому забезпеченню прав, свобод та пільг, матеріально-побутових умов офіцерів запасу, та членів їх сімей. Співпраця військових організацій з цивільними службами зайнятості. Звідси, можна зробити висновок про те, що формування системи соціальної, трудової та психологічної адаптації військовослужбовців, звільнених з військової служби, відноситься до числа найбільш важливих напрямів соціальної політики.

Гроші з'явилися давно для того, щоб здійснити збірку результатів праці виробників різних товарів і послуг. У давні часи існувала проста мінова торгівля товарами та послугами, потім стали використовувати цінні та рідкісні раковини, метали, карбувати з них монети, потім винайшли паперові гроші, а зараз грошима є цифри в комп'ютерах і на пластикових магнітних або лазерних носіях.

Розглядаючи психологічні аспекти ставлення до грошей слід відзначити, що гроші мають величезний психологічний вплив на людей, як на багатих, так і на бідняків, на соціальні групи, уряду, законодавчі органи і народи. Крайніми випадками психологічного впливу грошей на людей є те, що дуже багато людей сходять з розуму під впливом грошей. Одні - від того, що їх понищили, інші - від раптово звалилося на них багатства. Дуже багато країн, у тому числі й сучасна Росія зійшли з розуму від грошей. Америка - від їхнього надлишку, багато інших країн - від розорення і їхню нестачу.

Ставлення кожної конкретної людини до грошей залежить від менталітету людини, від його системи цінностей, моральності, психологічних особливостей особистості.

Список використаної літератури

1. Авер'янова Г., Москаленко В. Особливості економічної соціалізації молоді в умовах трансформації українського суспільства / / Соціально-психологічний вимір демократичних перетворень в Україні. - К.: Укр. центр політичного менеджменту, 2003. - С. 296-318.

2. Белицкая Г.Э. Особенности отношения к деньгам: деньги как предмет личностного осмысления // Ежегодник Российского психологического общества. - СПб., 2003. Т. 1. - С. 120-125.

3. Дейнека О.С. Динамика отношения российских предпринимателей к деньгам // Ежегодник Российского психологического общества. - СПб.: Изд-во С.-Петерб. ун-та, 2003. Т. 2. С. 28-33.

4. Диттмар X. Экономические представления подростков // Иностранная психология / пер. з англ. К.И. Алексеева, за ред. Т.Н. Ушакової. 1997. No 9. С. 25-36.

5. Зубіашвілі І. Ставлення до грошей як фактор економічної соціалізації// Соціальна психологія. 2008. No 5 (31). С. 109-123.

6. Кибизова Л.Ю. Деньги как средство распространения власти / / Ежегодник Российского психологического общества: Материалы 3-го Всероссийского съезда психологов 25-28 июня 2003 года: В 8 т. -СПб., 2003. Т. 4. - С. 18-23.

7. Майерс Д. Социальная психология. 7-е изд. - СПб.: Питер, 2008. - 794 с.

8. Москаленко В. Сучасні напрямки досліджень в економічній психології// Соціальна психологія. 2004. No 3(5). - С. 3-21.

9. Мяленко В.В. Соціально-психологічні механізми фінансової поведінки молоді: Автореф. дис. канд. психол. наук: 19.00.05/ Інститут соціальної та політичної психології АПН України. - Київ, 2008. - 20 с

Размещено на Allbest.ru