Размещено на http://www.allbest.ru/

Національна академія державного управління при Президентові України

Одеський регіональний інститут державного управління

Факультет менеджменту

Кафедра менеджменту організацій

Розрахункова-графічна робота

"Основи наукових досліджень"

виконав:

студент 1 курсу 11-А групи

Ковальський Д. Є.

перевірив:

к.е.н. Майданюк С. І.

Одеса 2013

Зміст

Вступ

1. Теоретична частина розрахунково-графічної роботи

2. Тестова частина розрахунково-графічної роботи

3. Розрахункова частина з теми «Вивчення економічних явищ методом кореляційно-регресійного аналізу»

Висновок

Література

Вступ

Курс «Основи наукових досліджень» є важливою учбовою дисципліною в системі економічної підготовки сучасних кадрів для комерційних і некомерційних організацій різних форм власності. Він включає сукупність знань, необхідних всім власникам, керівникам і фахівцям, менеджерам і комерсантам, підприємцям і дослідникам, що займаються господарською або науково-дослідною діяльністю в соціально-економічній сфері суспільство.

Мета Розрахунково-графічної роботи -- закріпити теоретичні знання і набути практичних навичок по проведенню соціально-економічних досліджень.

Ця Розрахунково-графічна робота складається з трьох частин, направлених на засвоєння теорії і застосування на практиці набутих знань:

1. Теоретична частина Розрахунково-графічної роботи (перша глава).

2. Тестова частина Розрахунково-графічної роботи (друга глава).

3. Розрахункова частина Розрахунково-графічної роботи (третя глава).

Завдання розраховані на самостійне виконання студентами за наведеними варіантами. Вибір варіанта здійснюється за порядковим номером студента в журналі обліку відвідувань.

1. Теоретична частина розрахунково-графічної роботи

Джерела інформації та їх використання в науково-дослідній роботі

Основою будь-якого науково дослідження є інформація. Інформація - повідомлення, яке означає міру знань про будь-які явища, події, факти і т. д. Інформація у нашому сучасному світі є одним із різноманітності експорту. Усі елементи дослідницької діяльності ретельно зв'язані зі збором , переробкою та зберігання інформації. Інформацію в науковому досліджені можна визначити по таким критеріям: надійність, повнота, достовірність, спосіб та форма подання. Так як однакова інформація має змогу використовуватись для різних цілей - рішення проблем, пошук нових фактів тощо, отже дослідник має, для початку, визначити її цільове призначення.

«Наукова інформація - це логічна інформація, яка отримується в процесі пізнання, адекватно відображає закономірності об'єктивного світу і використовується в суспільно-історичній практиці» [1, с. 5].

Інформаційна цінність визначається економічним ефектом. Практичне завдання, яке постає перед дослідником, визначає обсяг потрібної інформації та змушує відмовитись від деякої інформації, яка не має відношення до об'єкту дослідження. За допомогою цього способу гарантується повнота або достатність інформаційної бази дослідження. Науково-інформаційна ціль діяльності є багатоаспектний пошук , синтез та аналіз, пошук джерел, збереження. Проведення та організація дослідів дуже залежить від змісту та складу.

Головними джерелами наукової інформації є документи, які містять в собі зафіксовану інформацію. Серед багатьох документів перше місце посідають літературні джерела. Літературні джерела складаються з двох видів: аксіоматичні та не аксіоматичні. Нормативні документи поділяються на міжвідомчі і відомчі.

Звітні матеріали для економічних досліджень є важливим інформаційним джерелом. Вони завжди створюються відповідно до чинної системи управління та описують результати окремих елементів роботи економіки. Звітну документацію класифікують за ознаками:

- вид;

- повний або короткий зміст;

- форма;

- рівень;

- характер.

«Один із важливіших джерел дослідження є наукові документи. Науковий документ - це результат дослідження , засіб розповсюдження наукової інформації у часі та просторі. Науково-технічна література - це існування науки в матеріальній формі. Носії інформації бувають різні, такі як інформаційні видання, каталоги, документи, книжки тощо» [1, с. 28].

Джерела інформації - це так звані законодавчі бази із широкими типами представництва, які вживають у дипломатичній практиці, регулюють міжнародні об'єднання, використовуються для обміну особистої інформації. Усі джерела інформації поділяють на два види - відкриті та закриті. Відкриті джерела інформації мають у собі міжособистісні та опосередковані джерела. Міжособистісні джерела - це джерела, які відносять до себе міжособистісні контакти представників відомств, зовнішньої політики, дипломатичні контакти тощо. Опосередковані джерела - це джерела інформації, які являються посередником між суб'єктами міжнародних відносин та конкретним джерелом інформації. В свою чергу опосередковані джерела діляться на офіційні та неофіційні. Опосередковані офіційні джерела - органи державного управління, спеціальні інститути та науково-відомчі установи, прикладом може слугувати Міністерство закордонних справ України, також можуть бути силові структури та інші державні установи, виступаючі офіційною точкою зору. Також Президенти країн та міністри закордонних справ можуть являтися свого роду офіційним джерелом інформації про відповідне становище країни на міжнародній арені. Опосередковані неофіційні джерела - можуть містити у собі відповідно громадські організації та політичні партії і т.д.. Офіційні та неофіційні джерела поділяються на:

- загальні джерела - це політичні джерела, військові джерела інформації, які використовують для рішення на рівні політичних та економічних відомств.

- джерела спеціальної інформації. Вони відносяться до конкретної сфери економічних відносин. Ці джерела інформації призначенні для вузької сфери спеціального моделювання.

- джерела персональної інформації, являються дуже важливими для усіх міністерств та відомств.

До закритих джерел інформації відносяться дипломатичні джерела, розвідувальні, військово-стратегічні тощо. До них відносяться: інформація, яка знаходиться у директивах та у посадових осіб, які представляють державу на переговорах; відомості про номенклатуру; інформація про планування зовнішньої політики; фінансування.

«Існують також і конфіденційні джерела інформації. Конфіденційні джерела інформації - це джерела спеціального призначення , які захищені законом, які охороняються засобами держави. Під такими джерелами розуміють: документовані інформаційні продукти, джерела розвідки тощо. Конфіденційні джерела використовуються у випадках судового слідства» [2, с. 44].

Існує ще один вид інформації, як дезінформація. Дезінформацію використовують у випадках з'ясування напрямків військово-промислових відомств, також для впливу на громадську думку.

У процесі підготовки і проведення будь-якого дослідження можна виділити декілька головних видів:

- накопичення наукової інформації: бібліографічні пошуки наукової інформації, головні джерела теми, вивчення літератури, огляд аспектів дослідження та документів;

- дослідження теорії - обирання загальної методики, розроблення параметрів та концепції, вибір напрямків, а також висновки дослідження;

- формулювання завдання дослідження, мети та теми, визначення предмету та об'єкту, обґрунтування проблеми, загальних завдань та визначення гіпотези дослідження ;

- оформлення отриманих даних наукових висновків, дослідження та рекомендацій;

- проведення експерименту - вибір методики, програми, аналіз та отримання даних, формулювання досліджень та висновків.

Отже, дослідження бере початок з аналізу інформаційних даних з обраної теми. Інформація поділяється на:

- релевантна, яка знаходиться в примітках;

- сигнальну (вторинну) - інформацію, яка має попереднє повідомлення;

- оглядову (вторинну) - перегляд наукових матеріалів;

- реферативну (вторинну), яка міститься у рефератах, резюме та анотаціях;

- довідкову (вторинну) - не великі за обсягом відомості у будь-якій сфері знань;

- бібліографічна інформація - використання матеріалу з будь-яких літературних джерел.

«Як бачимо, при обробці інформації можна виділити такі два види: первинна та вторинна інформація. Первинна інформація - це інформація, яка є висновком соціологічно-експериментальних наукових досліджень( це дані знайдені дослідником, їх перевірка та аналіз). Вторинна інформація - це результат обробки та опублікування інформації за темою дослідження( це публікації документів, вивчення інформації по темі)» [3, с. 34].

Загальна схема аналізу наукової інформації

Достовірність - це достатньо правильний доказ того, що названа сукупність фактів є правильною. Достовірність висновків та результатів підтверджується експериментом, доказом, аналізом архівних та літературних джерел, які були перевірені на практиці. Існує три види методів доказування достовірності: експериментальні, аналітичні та підтвердження практики. До найголовніших видів наукового доказу належать аналітичні види. Їхня мета - довести результат через математичні, логічні перетворення, аналіз опублікованих і неопублікованих документів.

У протязі експерименту проходять наукові дослідження, порівняння теоретичних та експериментальних результатів. При складанні практики з науковим результатом обов'язково має бути збіг явищ з теоретичними положеннями , які спостерігаються в практичних ситуаціях. Тому для ознайомлення з теорією теми досліду необхідно глибоко опрацювати джерела інформації. Вивчення даної інформації надає змогу краще зрозуміти практичну і наукову інформацію інших дослідників, вчених. Необхідний науковий матеріал науковець може отримати в бібліотеці або в органах наукової інформації:

- читальний зал;

- виготовлення фото і ксерокопій;

- довідково-бібліографічне обслуговування;

- виготовлення мікрофільмів;

- абонемент.

Для того щоб опрацювати інформацію з даної теми можна використати інформаційно-пошуковий апарат бібліотеки. Вони використовують інформаційно-пошукову мову. Ці мови використовуються при організації бібліотечних фондів. Найголовнішим в інформаційно-пошуковому апараті бібліотек є каталоги. Каталоги - це розміщенні а алфавітному порядку картки з описом видань. В каталозі в порядку алфавіту записані прізвища авторів та назви публікації незалежно від їх змісту; також картки з описами літературної інформації теж по алфавітному порядку. Окрім головних каталогів існують допоміжні: картотеки статей, каталог періодики та інші. Алфавітний і систематичний є основними каталогами.

Систематичний каталог містить в собі картки на книги в яких найменування робіт розташовані за галузями знань.

Алфавітний каталог має картки на книги, а яких прізвища авторів чи назв розташовані у порядку алфавіту, спочатку береться перша літера слова, а потім друга і т. д.

Предметний каталог містить картки з назвами творів з будь-якими проблемами та питань одного змісту.

«В Україні збирають та обробляють матеріали у таких установах як Книжкова палата України, Національна бібліотека та інші. Основні видання поділяються на три види: оглядові, бібліографічні та реферативні» [4, с. 56]. Бібліографічні - це інформація без анотацій та рефератів. Реферативні - реферати, журнали, газети тощо.

В наш час широко розповсюджена система державного збору, збереження та опрацювання, швидкий пошук та обмін матеріалами з допомогою обчислювальної техніки. Створенням ефективності науково-інформаційних систем вивчає наука інформатика. Ця наука має декілька напрямів розвитку: технічне, алгоритмічне та програмне створення. Уніфіковані інформації та послуги називаються інформаційним продуктом. Інформаційний продукт - це державні стандарти , правила, будівельні норми, тощо. Збір та зберігання найбільших масивів інформації або бази даних, мають змогу систематизувати матеріал за певними ознаками тематики.

Для того щоб використовувати каталоги, необхідно досконало вивчити принцип їх побудови. Зберігання та накопичення об'ємних інформаційних масивів - баз даних надає змогу систематизувати документи за ознаками обраної тематики і для багаторазового використання деякої інформації, а також формування банків даних. На наш час більш актуальним стало використання інформації з Інтернету або так званої WEB-сторінки. За допомогою цієї мережі, нам надається можливість змінити найголовніші основи створення, застосування та розповсюдження знань у світі за короткий термін часу. Мільйони людей використовують цю мережу для швидкого пошуку необхідної інформації, дискусії та перевірки. Цей спосіб пошуку інформації є більш привабливим. Її привабливість полягає в тому, що користувачі мають змогу без будь-якої допомоги самостійно знайти потрібну інформацію, а також може приступити до пошуку інформації у будь-який час доби.

«Але і мережа WEB має свої недоліки у мережі знаходиться не вся потрібна інформація або лише стислий зміст; мережа не цілком відповідає стандартам відповідності; не ефективний пошук інформації» [5, с. 72].

Також існує так званий банк даних. Банк даних включає в себе структури інформаційної системи : набір файлів, файл, секцію файлу. Він являється сукупністю набору файлів, які є згруповані у масивах даних.

Папір з часом старіє, а інтернет має властивість швидко оновлюватись, тому ми можемо назвати інтернет "вічним" джерелом знань. Крім того інтернет має ще одну перевагу - це так звані перехресні посилання. Вони дозволяють користувачу дуже швидко звернутися до документа з потрібною інформацією, а потім продовжити працю з основним текстом. Це також дуже заощаджує наш час на пошук термінів, таблиць, додаткової інформації. Для зручності перехресні посилання виділяють в тексті іншим колір або підкреслюють. Але інтернет, як місце для отримання нової інформації, має і свої недоліки. Інформація, яка подана в ньому найчастіше не перевірена, неопрацьована. Велика можливість попасти на неточну, недостовірну, іноді навіть і зовсім непотрібну нам інформацію. Окрім того, інформація викладена на сторінках мережі інтернет дуже коротка за обсягом, порівняно з друкованими джерелами. не завжди можна знайти той чи інший підручник, або якщо він і крім того найчастіше необхідно придбати. Інтернет не має каталогізації, а тільки мінімальну структуру описів матеріалів.

Для того щоб розпочати роботу над дослідженням необхідно зібрати потрібні матеріали, такі як факти, література, що разом складають інформаційну базу дослідження. Якість та достовірність обраного матеріалу впливає на результат дослідження. Для того щоб зібрати інформацію нам необхідно користуватись деякими принципами: 1) данні мають бути обранні залежно від завдань та мети наукового дослідження; 2) структура даної інформації повинна відповідати структурі дослідження. Отже, отриману інформацію слід розділити на групи , які мають відповідати плану роботи; 3) інформаційний процес збору повинен мати в собі дві стадії: спочатку збір інформації проводиться довільно, а потім повинна бути проведена фільтрація матеріалу або вибір найголовнішого.

Головним джерелом інформаційного матеріалу, в економічному дослідженні, є опрацювання літератури, даних. «Літературні джерела є найважливішими для науково-дослідницької роботи. Література містить в собі матеріали наукових досліджень, які були проведені раніше, це надає змогу не повторювати минулих помилок, тому перед початком будь-якого наукового дослідження необхідно в першу чергу вивчити подану літературу» [5, с. 67]. Знайдені матеріали та вивчення літератури мають в собі логічну послідовність. Це наштовхує на загальний перегляд поданої інформації, яка містить загальне уявлення про проблему. Можна також переглянути деякі словники, енциклопедії, довідники тощо. Але слід пам'ятати, що в цих джерелах міститься лише загальна інформація та назви наукових джерел в яких вони були знайдені. Також можна опрацювати бібліографічні матеріали, які містять реферативні показники та бібліографічні збірники. Для економії часу можна скористатися інформацією з деяких газет або журналів за кожен рік. Необхідно пам'ятати, що бібліографія постійно оновлюється, так як вона потребує нової інформації, нових досліджень та розширення. Кожна людина, яка займається науковим дослідженням, повинна розпочати вести свою бібліографію, яка є предметом його вивчення.

Пошуки інформації зазвичай починаються з пошуків анотацій, тезис, рефератів та резюме.

Реферат - це стислий переказ науково-дослідницької роботи або її уривки. Реферат має включати в себе такі позиції як: мета, сфера, метод, вид, та проблема дослідження.

Анотація - це стисла характеристика інформації. анотація, як і реферат, має основні положення оригіналу, які вказують новизну роботи, на основі якої розроблена анотація.

Теза - це ключове положення статті або лекції первинного документа. Теза може бути стислою або розгорнутою. Теза не містить в собі деталі та пояснення.

Резюме - це стислий переказ з попереднім рецензуванням. Резюме дуже схожа на анотацію. Резюме містить оціночний характер, який можу бути як позитивним так і негативним.

Рецензія - це вид наукової критики або науково-критична стаття, яка надає оцінку досліджуваному твору. Рецензія описує повноту, актуальність теми, вміння аналізувати матеріал та складання висновків, виявляє недоліки та упущення.

Коли дослідник склав бібліографію, підібрав необхідну літературу, перед ним постає питання, як правильно скористатись з відібраною літературою. Читання всієї поданої інформації не завжди приносить користь, це може відволікти науковця від заданої мети. Отже, потрібно відібрати необхідну літературу, відкласти дубльовану інформацію, відібрати той мінімум, який необхідний для повного розкриття потрібної нам теми. Ми повинні покласти собі ціль, зібрати оптимальну кількість матеріалів, які слід опрацювати.

Оформлення результатів наукового дослідження. Цей процес оформлення наукової роботи має включати в себе знання та дотримувати деяких стандартів. Наукове дослідження повинне характеризуватися не тільки високим рівнем змісту, а й його оформленням. Також важливим є достовірність роботи та послідовності. Необхідно текст розбити на абзаци, це полегшує роботу. Отже кожен абзац повинен містити в собі свою думку, яка складається з декількох речень. Не бажаним у тексті мати повторювання( дублювання ), можливі переходити до іншої теми тільки у разі завершення попередньої теми. У рукописі має бути лише головна інформація, не потрібно «лити воду», писати якомога коротше, зрозумілим для оточуючих текстом. Виклад інформації має містити критичну оцінку точок зору, уривки з літератури, якщо навіть вони не на користь дослідника. Викладаючи інформацію бажано по менше привертати увагу на свої положення, більше робити акцент на матеріали з літератури, або висловлювати свої доводи в третій особі, наприклад: на нашу думку або щось схожим з цим. Не бажано перевантажувати дослідження складними схемами, ілюстраціями, так як у результаті цього слухач відволікається й важче сприймає розуміння змісту. Але з іншого боку не слід відмовлятися від даного матеріалу, так як за ними читач може пере провірити результати , які були отриманні в дослідженні.

«Весь додатковий матеріал краще всього подати у додатках. Цитати мають бути точно такими, як і у використаних джерелах. Також при написанні роботи рекомендується доцільно дотримуватись плану» [8, с. 186]. Для початку необхідно обдумати заголовок роботи. Назва роботи має бути короткою, має відповідати змісту дослідження. Зміст роботи має донести до слухача суть дослідження у короткій формі він повинен знаходитись на початку або в кінці роботи. Також можна написати передмову. Наприкінці дослідження потрібно навести список використаної літератури. Якщо інформація була взята з журналів, газет то необхідно вказати прізвища та ініціали автора, назви книг та видавництва.

При оформленні наукової інформації треба пам'ятати про увагу стилю викладу та мові.

«Культура мовлення - це найважливіший показник культури науковця. Особливістю мови є формально-логічний спосіб подання інформації, доведення істини і загальних висновків. Текст має мати бути практичним і цілеспрямованим» [7, с. 32]. Велику частину інформації дослідники можуть отримати з усних джерел, таких як доповіді на нарадах, конференціях, семінарах, зборах, зустрічах тощо. Це так званні форми колективних контактів фахівців та вчених однієї наукової галузі. Інколи на таких колективних зборах організовуються стендові доповіді, коли у назначеному місці вивішуються ілюстровані матеріали доповіді, тоді доповідач може одразу відповідати на запитання. Читачі можуть попередньо ознайомитись зі змістом ідеї доповіді. Також на таких конференціях роблять виставки зразків, книг тощо. На конференціях зазвичай приймаються рекомендації та рішення. Конгреси та з'їзди являються найвищою, найбільш представницькою формою спілкування та мають міжнародний характер. Найбільше відповідальне завдання випадає на доповідача, який виступає на схожих заходах. «Виступ з доповіддю - досить відповідальне наукове доручення. Доповідь надає змогу висловити свою думку, ілюструвати свої докази , перевіряти їх, радитись з колегами, пояснити сумніви та розбіжності» [6, с. 120]. За допомогою публічних виступів, можна привчити себе до виступу перед аудиторією, не боятися реакції слухачів, привчати себе до публічних виступів. Науково - дослідна робота включає в себе комплекс методів та формування у майбутніх спеціалістів, набуття навичок дослідника. Лише на прикладі свого наукового дослідження можна оволодіти технікою та технікою дослідження, розвити в собі щось нове, а також розвинути самоосвіту. Науково-технічна творчість дозволяє розуміти прикладне значення науково-дослідницької роботи та взаємозв'язок дисциплін, що підвищує рівень її успішності. Дослідна діяльність сприяє високій здатність до творчого науково-технічного мислення. Передумовою творчого мислення є обсяг та глибина наукових знань, володіння сучасними засобами та методами науково-технічного пізнання. Отже, джерела інформації в науково-дослідній роботі мають велике значення, адже провести наукове дослідження без них неможливо. Крім того, інформація є результатом праці науковця. Наукові дослідження завжди були важливим аспектом людського життя, і тому увага до джерел інформації має бути великою, адже саме джерела наукової інформації є головною складовою будь-якої науково-дослідної роботи.

2. Тестова частина розрахунково-графічної роботи

кореляційний соціальний наука дослідний

Варіант № 7.

Завдання 13. Які основні функції виконує наука в суспільстві?

а) задоволення потреб людини у пізнанні законів природи і суспільства;

б) розвитку культури, гуманізації виховання і формування нової людини;

в) удосконалення виробництва і суспільних відносин;

г) забезпечення обороноздатності держави і її міжнародного іміджу.

Завдання 14. Об'єднати наведені галузі знань у три групи:

а)Природничі

1. фізика

2. хімія

9. технологія

10. географія

12. біологія

б) Суспільні

4. педагогіка

14. соціологія

11. право

8. історія

3. психологія

6. економіка

в) Філософські

7. філологія

5.логіка

13. філософія

3. Розрахункова частина з теми «Вивчення економічних явищ методами кореляційно-регресійного аналізу»

Співробітники фірми, що займається перевезеннями вантажів по території міста, зібрали дані про залежність часу доставки від відстані між складом і місцем призначення (див. таблицю).

Показники	Статистичні дані
Відстань, км	5,6	3,8	7,8	6,7	4,8	2,0	1,6	4,8	2,4	6,5
Час, хв.	16	13	19	18	12	11	8	14	9	16

На основі наявної інформації побудуйте модель регресії, оцініть її адекватність і точність, розрахуйте коефіцієнт еластичності. Спрогнозуйте значення відгуку для відстані х1 км (на один крок вперед), х2 км (на два кроки вперед). Ймовірність попадання залежною змінною всередину довірчого інтервалу виберіть самостійно. Відображення на графіках фактичні дані, результати розрахунків і прогнозування.

Рішення задачі:

За формулою ми розраховуємо данні, які знаходяться в колонці YY:

y = X0 + X1 y

Таблиця 1 Статистичні дані

X0	Y	X1	YY
4	125	100	234,257
4,8	136	98	245,33
3,8	148	101,2	231,489
8,7	190	103,4	299,31
8,2	275	104,1	292,39
X0	Y	X1	YY
9,7	370	107	313,152
14,7	432	107,4	382,357
19,6	367	108,3	450,179
8,8	321	110,1	300,694
6,5	307	110,7	268,86
12	331	110,3	344,968
6,5	345	118,8	268,86
5,8	364	112,3	259,171
5,7	385	112,9	257,787

Таблица 2

A1	A0
13,84117	178,8922
Y = a0 + a1 * x

На основі побудованої моделі регресії ми представляємо графік залежності Y від YY.

Графік залежності Y від YY

Рис. 1 Графік залежності Y від YY

Продовження таблиці, яку ми зобразили на попередньому листі. Данні, які знаходяться у стовпчику YYY ми знаходимо за формулою:

Y = X1 + X0 * Y (2)

Таблиця 3 Розрахункові дані

X0	Y	X1	YYY
4	125	100	197,35
4,8	136	98	168,77
3,8	148	101,2	214,49
6,5	307	110,7	350,24
12	331	110,3	344,53
6,5	345	118,8	465,99
5,8	364	112,3	373,11
5,7	385	112,9	381,68
6		120	483,13

Таблица 4

A1	A0
14,289	-1232
A0	178,89
A1	13,841
A2	0

В наступній таблиці ми знаходимо та розраховуємо кореляцію за формулою:

Таблиця 5 Розрахункові дані

Y1=a0+a1*X0+a0*X1		Кореляція
234,26	11937	0,6478939
245,33	11953	0,60593553
231,49	6970,3	0,56415513
299,31	11949	0,458888892
292,39	302,4	0,543858747
313,15	3231,8	0,555526155
382,36	2464,4	0,558889301
434,95	100,93	0,514158374
450,18	6918,8	0,134908743
324,22	1829,7	-0,231718235
300,69	412,32	-0,453207283
268,86	1454,7	-0,402050174
344,99	195,61	-0,786934465
268,86	5797,3	-0,905814805
259,17	10989	-1
257,79	16183	0
261,94	92689	0

На основі цього ми представляємо графіки побудованої моделі враховуючи данні, які ми знаходили в вище поданих таблицях.

Рис. 2 Графік залежності Y від X1 та залежності X1 від YYY

Щоб з'ясувати адекватність і точність цієї моделі, треба застосувати метод кореляційного аналізу, в даному випадку - рівняння прямої, яке має наступний вигляд:

Y = A0 + A1X

Параметри а0 та а1 знайдено за допомогою системи двох нормальних рівнянь, де: a1=0,551, a0=2,889.

Розраховуємо еластичність та визначаємо прогноз за раніше отриманими даними.

Коефіцієнт еластичності визначається по формулі :

E = A1 * (Xcep / Ycep),

за якою в моєму дослідженні коефіцієнт еластичності більше 1% ,а саме еластичність рівняється 21,1% ,а тому Х суттєво впливає на У.

Формула прогнозу визначається по формулі:

У = 0,6776х + 0,8733 (6)

R2 = 0, 9334 (7)

Таблиця 6 Розрахункові дані

Час ,год.	Відстань км	YY
8	1,6	1,516
9	2,4	2,067
11	2	3,168
12	4,8	3,719
13	3,8	4,270
14	4,8	4,820
16	5,6	5,922
16	6,5	5,922
18	6,7	7,023
19	7,8	7,574
a1	a0
0,551	-2,889

Таблица 7

Еластичність
21,29%
Прогноз
X1	X2
6,1586	11,444

Рис. 4 Графік залежності часу від відстані

Рис.5 Модель залежності відстані від показника від часу

Рис. 6 Тренд для прогнозування

Відповідь: Розрахувавши коефіцієнт еластичності треба та знайшовши середні значення х і у, зробивши це ми визначаємо коефіцієнт еластичності за формулою та бачимо, що відносна зміна показника Х змінюється на 1%, що дає ознаку У, який змінюється на 21,3%.

Кореляція є залежністю двох величин. У нашому випадку кореляція є додатною та від'ємною, тому що вона більше 0 та є випадки, де вона менше 0, а це означає, що при збільшенні показника Y , буде змінюватися показник X1. Кореляцію я розраховував за формулою (y = a0 + a1x). Висновок: Побудувавши модель лінійної регресії я досяг таких результатів: побачив, що при зміні показника X - показника змінюється показник У, тому можна зробити висновок що Х залежить від У та навпаки. Перевірка якості побудованої моделі можлива тільки після оцінки адекватності цієї моделі. Модель є адекватною, тому що її показники У та Х1 максимально співпадають, тому також робимо висновок, що модель є якісною. Модель є точною, так як лінія У на графіку майже співпадає з лінією Х1.

Висновок

Працюючи над темою «Зміст та форми наукового дослідження», я дізнався дуже багато цікавої інформації, навчився швидше працювати з літературою, що допомогло мені у написанні даної роботи. Я розглянув декілька способів, які використовуються для прискорення пошуку наукової інформації.

У тестовій частині треба було перевірити свої знання, які ми здобули протягом семестру.

У третій частині роботи була Розрахункова задача. На її прикладі можна аналізувати залежність одного показника від іншого, побачити між ними зв`язок. Це допоможе у майбутньому, будучи успішними менеджерами, досягти гарних результатів у своєї роботі.

В розрахунковій частині я застосував свої знання здобуті на теорії та розв'язав задачу дослідивши множинну регресію, знайшовши коефіцієнти еластичності та в - коефіцієнти.

Список літератури:

1. Джерела інформації та їх використання в науково-дослідній роботі. [Електронний ресурс]. - режим доступу: http://www.info-library.com.ua/books-text-3033.html

2. Наринян А.Р., Поздєєв В.А. Основи наукових досліджень [Текст]: Навчальний посібник - К.: Європейський університет, 2002. - 143 с.

3. Поняття про наукову інформацію та її роль у проведенні наукових досліджень. - [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.info-library.com.ua/books-text-3032.html

4. Лудченко А.А., Лудченко А.Я., Примак Т.А. Основи наукових досліджень [Текст]: Навчальний посібник К.:тов. «Знання», 2001. - 113 с.

5. Сабітов Р.А. Основи наукових досліджень [Текст]: Навчальний посібник Челябинськ: ЧГУ, 2002. - 138 с.

6. Арнольд І.В. Основи наукових досліджень в лінгвістиці [Текст]: Навчальний посібник, Москва: ХНУ імені В. Н. Каразіна, 1991. - 141 с.

7. Лукашевич В.К. Основи методологій наукових досліджень [Текст]: Навчальний посібник Мінськ: ООО «Элайда», 2001. - 104 с.

8. Кулицький С.П. Основи організації інформаційної діяльності у сфері управління [Текст]: Навчальний посібник К.: МАУП, 2002. - 224 с.

Размещено на Allbest.ru

...