Парадокси і наслідки технологічної революції
Соціальне значення технологічної революції (ТР), її роль і місце у розвитку сучасного світу. Докорінна перебудова технічної та технологічної основ виробництва як прояв ТР. Характеристика сучасного етапу ТР. Наслідки інформаційно-технологічної революції.
| Рубрика | Социология и обществознание |
| Вид | реферат |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 16.05.2015 |
| Размер файла | 43,4 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Міністерство освіти і науки України
Одеський державний екологічний університет
Кафедра українознавства та соціальних наук
Навчальна дисципліна "Філософія"
Реферат
на тему "Парадокси і наслідки технологічної революції"
Реферат аспіранта Фоменко Віталій Вікторович
Науковий керівник, доктор технічних наук, професор
Мещеряков Володимир Іванович
Керівник семінару, кандидат філософських наук, доцент
Олійник Анатолій Михайлович
Одеса 2015
Зміст
- Вступ
- 1. Поняття та сутність технологічної революції
- 2. Парадокси технологічної революції
- 3. Соціальні наслідки технологічної революції
- Висновки
- Перелік посилань
Вступ
Розкрити питання про соціальне значення технологічної революції - це означає чітко визначити роль і місце технологічної революції у розвитку сучасного світу, показати, в якому взаємозв'язку знаходиться ця революція з існуючими в наш час соціально-політичними системами, які можливості має кожна з цих систем - соціалістична і капіталістична - для використання потенцій технологічної революції у вирішенні соціальних і політичних проблем нашого часу, в чому полягає принципова різниця підходу до вирішення цих проблем при соціалізмі і капіталізмі, як і спрямованість соціального прогресу в умовах науково-технологічної революції.
Важливість дослідження цих проблем, як підкреслив у своєму виступі на міжнародній Нараді комуністичних і робочих партій в 1969 р. Л.І. Брежнєв, полягає в тому, "що широке розгортання технологічної революції стало одним з головних ділянок історичного змагання між капіталізмом і соціалізмом".
Країни соціалістичної співдружності, використовуючи переваги соціалістичного ладу, домоглися важливих успіхів у розвитку науки і техніки, прискорили розвиток суспільного виробництва. Однак, як говорив Леонід Ілліч Брежнєв, "ми не хочемо применшувати сили тих, з ким доводиться змагатися на науково-технологічній ниві. Боротьба тут чекає тривала і важка. І ми сповнені рішучості вести її всерйоз, щоб довести перевагу соціалізму в цій області".
Обов'язковими елементами сучасного виробництва результати науково-технічних досліджень, нові технології, наукові програми, плани і прогнози, автоматизовані системи наукової організації праці і т.д.
Все росте у виробництві роль науки, яка забезпечує теоретичну, духовну сторону практичної виробничої діяльності. Безпосередньо це проявляється в технологічному прогресі, який став головним фактором економічного прогресу.
1. Поняття та сутність технологічної революції
Науково-технічний прогрес - це поступальний рух науки і техніки, еволюційний розвиток усіх елементів продуктивних сил суспільного виробництва на основі широкого пізнання і освоєння зовнішніх сил природи, це об'єктивна, постійно діюча закономірність розвитку матеріального виробництва, результатом якої є послідовне вдосконалення техніки, технології та організації виробництва, підвищення його ефективності.
Технологічна революція - це вузьке поняття. Вона є однією із стадій чи форм НТП, коли останній набуває прискореного характеру.
Проявом технологічної революції (ТР) є докорінна перебудова всієї технічної і технологічної основ виробництва, їх організації та управління, які здійснюються на базі практичного використання фундаментальних відкриттів сучасної науки.
Необхідно визначити сутність науково-технологічної революції - це дозволить подумки охопити і цілісно усвідомити масштаби технологічної революції і основні етапи її розгортання, а також своєрідність здійснення на різних етапах суспільного розвитку і своєрідність соціальних наслідків революції у певних соціальних умовах.
При визначенні сутності ТР слід насамперед звернути увагу на органічну єдність науки і техніки в процесі їхнього розвитку. Сучасна техніка і технологія неможливі без втілення в них наукових досягнень. Якщо в минулому наука виступала як самостійна сфера діяльності, незалежна від інших чинників суспільного життя, то з деяких пір вона починає входити в тісний зв'язок з іншими сферами діяльності людини. Особливо посилюється її взаємозв'язок з виробництвом, технікою і по суті впливаючи на них, вона сама вже не може розвиватися без жодного з них [2].
У сучасному виробництві чітко проявляється тенденція до технологічного застосування науки і неухильне поступове перетворення її в безпосередню продуктивну силу. Цей процес має два взаємопов'язаних напрямки: по-перше, результати наукових досліджень втілюються в техніці, технології, у матеріальному виробництві взагалі, тобто наука виконує матеріально-технічну функцію; по-друге, наукові знання впливають на самих виробників, на людей, їхній світогляд, творчі здібності.
В ході розгортання ТР, ця тенденція проявляється все виразніше, все гостріше, стає об'єктивна необхідність вдосконалення творчих здібностей особистості, все більше зростає значення духовного розвитку трудящих, як вирішального чинника матеріального виробництва. Без інтелектуального розвитку людини-працівника, інженера, техніка, організатора виробництва, неможливий і розвиток техніки, технології, використання на виробництві.
На підставі сказаного можна дати таке визначення сутності технологічної революції - це докорінне перетворення продуктивних сил на базі перетворення науки в безпосередню продуктивну силу, зміна місця і ролі людини на виробництві [1].
На думку вчених, дана революція бере початок у середині 50-х років XX століття з впровадженням комплексної механізації, з появою електронно-обчислювальних машин.
Сучасний етап ТР все більше пов'язується з такими її пріоритетними напрямками, як автоматизація, роботизація, кібернетизація, розвиток мікроелектроніки, біотехнології, інформатики [6].
Ядром, основою власне автоматизації є комп'ютерна техніка часом все більшу роль у житті суспільства відіграє інформатика. Тому сучасний етап технологічної революції можна назвати комп'ютерно-інформаційним.
Істотні зміни найважливіших параметрів комп'ютерів за останні десятиліття привели до кардинальних змін у галузі інформаційної техніки і технології.
Зміст якісно нової технології інформаційних процесів полягає у звільненні мозку людини від нетворчої, механічної, рутинної роботи, в передачу значної частини такої роботи машини з метою звільнити резерви мозку для творчої діяльності різних видів, у тому числі з переробки та використання інформації.
Розвиток науки і техніки сам по собі не залежить від того, в якій соціально-економічній системі він відбувається Науково-технічний прогрес робить розвиток суспільства, а як використовуються наукові та технічні досягнення - залежить від конкретної соціально-економічної будови суспільства [1].
Соціальні наслідки революції можна звести до наступних основних груп:
1) загострення екологічної ситуації, виникнення проблеми виживання людства внаслідок забруднення та отруєння навколишнього середовища;
2) зміна взаємовідносин у системі "людина - техніка" (робітник стає регулятором, налаштувальником, програмістом і тим, хто управляє технологічним процесом);
3) зміна змісту і характеру праці (збільшується частка творчих, пошукових функцій, що веде до нівелювання істотних відмінностей між людьми розумової і фізичної праці);
4) зростання частки висококваліфікованих робітників і спеціалістів, які здійснюють обслуговування нової техніки і технологій (це вивільняє трудові ресурси);
5) підвищення вимог до культурно-технологічної та інтелектуальної підготовки кадрів;
6) прискорення структурних змін у сфері людської діяльності (перекачування трудових ресурсів із сільського господарства в промисловість, а з неї - в сферу науки, освіти, обслуговування). Це зумовлює зрозумілу концентрацію населення в містах, активізацію міграційних процесів, значне скорочення робочого і збільшення вільного часу (звідси можливість гармонійного розвитку особистості);
7) інтернаціоналізація суспільних відносин (як приклад - неможливість виробляти що-небудь в одній країні, не беручи до уваги міжнародні стандарти, ціни на світовому ринку, міжнародний поділ праці);
8) втрата людиною емоційності, інтелектуальне перевантаження, формалізація контактів, одностороння, технічна свідомість;
9) виникнення проблем біологічної і психологічної адаптації людини в звичайних і екстремальних умовах навколишнього середовища (надвисоких і наднизьких тисків, температур, електромагнітних полів, радіоактивності і т.д.);
10) однією з найсерйозніших проблем, породжених технологічною революцією, є проблема подальшого вдосконалення системи освіти ТР, вимагає постійного освіти, яка складається з двох підсистем: базової освіти та додаткової. Остання повинна здійснюватися в основному шляхом постійної самостійної освіти.
2. Парадокси технологічної революції
Технологічна революція назавжди змінила ритм і темп як індивідуального, так і суспільного життя. Воно перетворилося на постійне змагання людей, організацій і країн за оволодіння інформацією та операційними знаннями. Країни-лідери інформаційної цивілізації змагаються за "інноваційний ресурс", який забезпечує випереджаючий розвиток [3].
Наслідки інформаційно-технологічної революції відчутні повсюдно. Так, Інтернет лише у 1999 році набув критичної маси, проте вже незабаром, вважає Т. Фрідмен, він стане турбодвигуном, що рухатиме глобалізацію. З кожним Божим днем, зазначає він, світ ставатиме дедалі меншим і меншим, дедалі швидшим і швидшим. Водночас Інтернет відкриває незнані досі можливості стосовно доступу до знань. Завдяки йому, продовжує вчений, ми маємо тепер спільну всесвітню бібліотеку, в якій всі можемо провадити дослідження, і спільний всесвітній університет, в якому всі можемо вчитися.
Одним з парадоксів розвитку технологічної революції є небачені раніше темпи зростання продуктивної здатності суспільства, дивідендів промислових фірм і корпорацій паралельно зі зростанням безробіття і зубожіння серед трудящих мас [5].
Все це з винятковою наочністю ілюструє правильність і наукову точність висновків про те, що "надлишкове населення, будучи необхідним доповненням надлишкового виробництва, становить необхідну приналежність капіталістичного господарства, без якої воно не могло б ні існувати, ні розвиватися".
Безробіття виступає як соціальний порок і необхідну якість капіталізму, як неминуча форма капіталістичної "максималізації" з метою забезпечення високого приросту додаткової вартості.
За офіційними даними, значно применшують дійсні розміри безробіття. Особливо високий темп зростання безробіття був в 70-х роках у країнах Західної Європи. Загальне число офіційно зареєстрованих безробітних в цих країнах досягло в грудні 1971 року 2,6 млн. осіб, що на 85 % більше, ніж рік тому [1].
Відчутно впливає на освіту глобальна економіка. Ми вже живемо у вимірах економіки. Глобальну економіку характеризує не лише вільна торгівля товарами та послугами, але й, що важливіше, вільний рух капіталу.
З одного боку, фінансовий капітал щораз більше інвестує в освіту, позаяк вона формує людський капітал, завдяки якому глобальна економіка набуває стрімких змін. А, з іншого, фінансовий капітал безжалісно редукує освіту до платної сфери інформаційних послуг. Він власно диктує свої вимоги щодо ринкового статусу освіти та її конкурентоспроможності.
В останньому десятилітті ХХ ст. сформувалася глобальна капіталістична система, яка настирливо запроваджує принципи "вільного ринку" в освіту. Процес комерціалізації освіти вважається найефективнішим шляхом її демократизації. Однак оцінка ринкових зрушень в освіті неоднозначна.
Зокрема, директор Інституту розвитку вищої школи Каліфорнійського університету, професор А. Остін, слушно ставить запитання: чи зможе школа функціонувати за зразком бізнесових кампаній? Річ у тім, що конкурентна боротьба кампаній за споживачів зумовлює те, що найуспішніші кампанії зміцнюють свої позиції на ринку, а неуспішні виходять із гри. Одначе такий ринковий сценарій не гарантує покращання якості товару. До того ж, у сфері освіти він взагалі не спрацьовує [4].
Як зазначає А. Остін, у вищій американській освіті панує "вільніший" ринок, ніж у середніх школах. Тут функціонує декілька престижних університетів для еліти й величезна кількість державних і приватних закладів не найвищої якості. До речі, Гарвардський університет міг би збільшитись вдесятеро, якби слідував ринковим принципам. Проте він залишається упродовж десятиліть стабільним, із високим конкурсним відбором, гарантуючи студентам найвищу якість освіти.
Наразі, освіту на всіх рівнях і в цілому світі швидко комерціалізують, що означає визнання основною освітньою метою задоволення споживачів. Аналізуючи ринкові тенденції в освіті, М. Квєк пише: "Немилосердна логіка споживацтва породила ідею, яку захоплено вітали найкращі американські університети. Йдеться про ідею "блискучої освіти", побудовану на ідеалі найефективніших, ходових знань-бестселерів, які можна здобути у найкоротші строки. Як пишуть численні коментатори цього феномену, Університет ось-ось перетвориться на зорієнтовану на споживача-клієнта корпорацію". Розмірковуючи над майбутнім університету, М. Квєк ставить слушне запитання: "Чи вистоїть він перед спокусою "корпоратизації" та переходу на радше бізнесові, а не освітні засади функціонування під тиском глобалізації та її соціальних практик?".
Не менш істотні зрушення відбуваються в культурі. Більшість дослідників глобалізації стверджує, що вона має свою панівну культуру, яка уодноманітнює національні культури. Таку фундаментальну трансформацію світу У. Бек інтерпретує як зміну парадигми, як перехід від національної до глобальної модерності. На його думку, константа глобалізації постійний перегляд головної передумови модерності, "уявлення, що ми живемо та діємо у самоізольованому просторі національних держав, а відтак і національних спільнот".
Підсумок вищенаведених міркувань однозначний: глобалізацію супроводжують зміни як заплановані, так і спонтанні. "Зміни всюдисущі і безперервні, пише М. Фуллан, вони дошкуляють нам на кожному кроці. Водночас секрет зростання і розвитку полягає в тому, щоб навчитись, як поводитися із силами змін, використовуючи переваги позитивних і послаблюючи вплив неґативних" [4].
Зрозуміло, що освіта не може розвязати "проблему змін", однак вона може навчити людину, як опанувати зміни, використовуючи новітні технології та інформаційні мережі, які розширюють сферу соціальних практик освіти.
Безперечно, освіта шукає відповіді на виклики глобалізації. На тлі глобалізаційних тенденцій формується постнеокласична парадигма освіти, пріоритетною цінністю якої є особа. Однак змістовне наповнення парадигмі надає культура й суспільство, які формулюють "запит" на освічену людину у формі ідеалу. Тож, система освіти не лише відтворює наявний духовно-інтелектуальний потенціал нації, а й дозволяє здійснити "прорив" у майбутнє.
Слід зазначити, що глобальне інформаційне суспільство, ринкова економіка та технологічна революція вимагають від особи нових соціальних та індивідуальних якостей. Зокрема, суттєве вміння у постмодерному суспільстві - це здатність давати раду зі змінами.
технологічна революція інформаційна соціальна
3. Соціальні наслідки технологічної революції
Перетворення індивідуальної та спільної діяльності людей в сторону інтенсифікації та уніфікації її характеру, вивільнення значної кількості вільного часу і людських ресурсів призвели до суттєвих якісних змін у способі життя сучасної людини. Саме розвиток ТР в першу чергу пов'язується з переходом від індустріального до так званого "постіндустріального суспільства", для якого характерні: пріоритет невиробничій, а інформаційної та обслуговуючої сфер, поширення професіоналізму в усіх сферах діяльності і перехід від класового до професійно стратифікованого суспільства, провідна роль наукових еліт у визначенні суспільної політики та управлінні, високий ступінь глобальної інтеграції як в області економіки, так і в культурі [4].
Сучасній філософії та соціології властива неоднозначна оцінка феномена ТР. Традиційно склалися два основних підходи до оцінки наукового прогресу - оптимістичний, який розглядає ТР як закономірний етап соціального і наукового розвитку в загальному контексті модернізації людської спільноти, який забезпечить подальший розвиток людської цивілізації і песимістичний, що концентрує увагу на негативних наслідках технічного розвитку (екологічні лиха, загроза ядерного вибуху, можливість маніпулювати свідомістю, стандартизація людської діяльності і відчуження особистості, негативний вплив техніки на організм і психіку людини і т.д.).
Сьогодні досягнення науки так чи інакше впливають на життя кожної людини, де б він не жив і чим би не займався. Наприклад, неписьменний житель який-небудь афро-азіатської країни - з транзистором, навчання грамоті в Індії - через супутникове телебачення. Сучасний менеджер - в автомобілі, з комп'ютером, стільниковим зв'язком, здатний виконувати свої функціональні обов'язки, опинившись в автомобільній пробці.
Від темпів і глибини розгортання ТР залежать обсяг знань, способи його освоєння, тривалість навчання та багато іншого. Змінюється основна парадигма навчання. Головне - не засвоєння певного обсягу інформації, а вміння знаходити її, працювати з цією інформацією. Образно кажучи, цінується не той фахівець, який багато знає, а той, який знає, де можна оперативно знайти потрібну інформацію. Одна з основних цілей освіти - формування у людини потреби в самоосвіті, в постійному поповненні своїх знань.
Для людей переважно фізичної праці, виникають свої проблеми. Під впливом сучасних технологічних та інформаційних переворотів час оновлення технологій у провідних галузях промисловості скорочується в середньому до 5 років. Отже, працівник, залишаючись в рамках колишньої професії, змушений змінювати її, постійно переучуватися. Все це зажадає від людини професійної гнучкості, рухливості, високої адаптивності і, звичайно, постійного підвищення своїх професійних знань.
Так само нові технічні засоби створюють умови для поширення наукових, технічних і культурно-мистецьких знань, збагачення людей інформаційними та культурними цінностями.
Але пристосування людини до того середовища, яку він пристосував до своєї життєдіяльності - вельми непростий процес. Стрімкий розвиток техносфери випереджає еволюційно сформовані адаптивні можливості людини. Труднощі в зіткненні психофізіологічних потенцій людини з вимогами сучасної техніки і технології зафіксовані повсюдно і теоретично і практично. Посилюються психічні навантаження, з якими все більше стикається людина в сучасному світі, посилюються накопичення негативних емоцій і часто стимулюють застосування штучних засобів зняття напруги. Постійно мінливий світ обриває багато коріння, традиції, змушує людину жити в різних культурах, пристосовуватися до постійно оновленим обставинам.
До негативних наслідків ТР так само можна віднести зростаючий розрив у рівні економічного і культурного розвитку між розвинутими індустріальними країнами Заходу і країнами, що розвиваються в Азії, Африці та Латинській Америці; екологічна криза, породжувана катастрофічним за своїми наслідками вторгненням людини в біосферу, що супроводжується забрудненням навколишнього природного середовища - атмосфери, грунту, водних басейнів - відходами промислового та сільськогосподарського виробництва; витіснення більшої частини населення з активної сфери діяльності.
Так само одним з негативних факторів сучасної ТР є розшарування людства. Людина істота соціальна, вона ніколи ні оцінює абсолютних показників, а все оцінює в порівняння. Розшарування відбувається за кількома ознаками. Розшарування за майновою ознакою. ТР посилить його за рахунок, того, що всі мають різні стартові можливості, а результатом ТР буде примноження початкового капіталу. Розшарування за віковою ознакою. Прискорення темпів науково-технічного розвитку стало очевидним.
Швидка зміна життєвих умов, викликана цим прискоренням, служить одним з факторів, що негативно впливають на формування системи звичаїв і норм в сучасному світі. Розшарування з інтелектуального ознакою. Принципове значення, втім, має не складання скільки-небудь вичерпного переліку проблем, а виявлення їх походження, характеру і особливостей, а головне - пошуки науково обґрунтованих і реалістичних у практичному відношенні способів їх вирішення. Саме з цим пов'язаний цілий ряд загальнотеоретичних, соціально-філософських і методологічних питань в їх вивченні, які до теперішнього часу склалися в послідовну концепцію проблем сучасності, що спирається на досягнення сучасної науки і філософії.
З усього вище сказаного зрозуміло, що ТР, якою б ефективною вона не була, дає тільки базу для розвитку людини, а от як людина використовує цю базу передбачити важко або навіть практично неможливо.
Висновки
Всебічний розвиток людини починається, безсумнівно, з головною сторони людської діяльності - з трудової. Саме в ній найбільш повно проявляється внутрішня сутність.
Праця приносить людині радість і навіть своєю певною напруженістю, так як вона ставить перед людиною досить складні розумово-фізичні завдання, які людина із задоволенням вирішує і тим самим стверджує себе.
Більшість людей вже рефлекторно реагує на типові ситуації, це цілком зрозумівши, що темп життя все більш і більш прискорюється, одночасно ускладнюючи його і немає часу думати довго, рішення треба приймати тут і зараз, а то можна і не встигнути.
Наука рухається вперед семимильними кроками, основна ознака сучасної науки це формалізація завдання, з її подальшою декомпозицією та відомості до типових, які вирішуються за відомими алгоритмами, а так як життя зараз абсолютно не мислимо без досягнень науки, то всі дії відбуваються в суспільстві, зводяться до типових, із заздалегідь відомим результатами.
Та й саме суспільство за роки свого існування, виробило стійкі стереотипи поведінки. Безсумнівно, все це правильно, але життя не завжди вдається втиснути в жорсткі рамки наших уявлень про нього.
Прогрес дає людству можливості, які відкривають перед нами нові аспекти світу. Наука і технологія стали рушійними силами цивілізації. Без них неможливо уявити подальший розвиток людства. Очікується поворот до нової форми прогресу. Без всього досягнутого нами, ми не зможемо стати краще.
Перелік посилань
1. Р. Макконнел, Л. Брю. Підручник "Економіка" 11-е видання - Москва: Видавництво "Республика". 1995 р.
2. Д. Долан. Макроекономіка. Санкт-Петербург. Літера плюс. 1996 р.
3. Країни світу. Довідник за редакцією Р. Іванова. Москва. Політвидання: 1989 р.
4. Ойзерман Т.І. Науково-технічний прогрес і кордони передбачення // Соціол. Досл. - 1999 р, №8. С.3-12.
5. Ренкель А. Шляхи розвитку технологічного процесу // Интеллект. собств. - 1999, №3. С.87-91.
6. Соколов А. Вибір науково-технологічних пріоритетів // Людина та праця. - 2000, №8. С.56-59.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Особливості економічного та соціального розвитку на рубежі століть. Цивілізаційний підхід до аналізу розвитку людства. Типи і види цивілізацій, відмінності між ними в сфері релігії. Україна і процеси політичної модернізації у цивілізаційному просторі.
реферат [39,5 K], добавлен 13.06.2010Проблема соціальних змін, їх механізми. Різні типи механізмів соціальних змін та розвитку. Поняття "гемейншафт" і "гезельшафт". Система поділу праці в суспільстві. Причини становлення і розвитку цивілізацій. Єдність світу. Особливості глобальних проблем.
контрольная работа [21,1 K], добавлен 19.09.2013Чотири взаємопов’язаних етапи будь-якого соціологічного дослідження. Класифікація емпіричних і прикладних досліджень. Найважливіші компоненти структури особистості: пам'ять, культура і діяльність. Глобалізація: наслідки для людини і сучасного суспільства.
контрольная работа [32,0 K], добавлен 22.09.2012Самовизначення людини як індивіда і індивідуальності. Основоположні принципи сучасного людинознавства у контексті трансформації глобальних соціальних видозмін. Головні фактори трансформації глобальної соціальної динаміки та розвитку наукових систем.
статья [20,5 K], добавлен 07.11.2017Роль та значення інноваційної діяльності фахівця з соціальної роботи у життєдіяльності сучасного суспільства. Характеристика концептуального підходу до процесу ефективного використання особистісно-інноваційного потенціалу фахівця з соціальної роботи.
статья [24,8 K], добавлен 07.02.2018Дитяча безпритульність як соціальне явище. Стан та закономірності розвитку дитячої безпритульності в Україні, її причини та наслідки. Основні напрями і зміст соціальної роботи з дітьми в притулку. Арт-терапія як метод ресоціалізації безпритульних дітей.
дипломная работа [123,0 K], добавлен 22.01.2014Дисфункційна сім’я як основа дитячої бездоглядності. Жорстка правда про дітей вулиць. Соціальне сирітство - одна з найболючіших суспільних проблем сучасності. Наслідки соціального сирітства для дітей та суспільства. Соціальна реабілітація дітей вулиць.
курсовая работа [477,8 K], добавлен 23.11.2014Безперервність процесу відновлення поколінь за рахунок народжуваності та смертності. Архетип відтворення населення в епоху неоліту, гіпотеза першої демографічної революції. Стан демографічної рівноваги в період панування аграрної економіки та капіталізму.
реферат [22,1 K], добавлен 28.06.2011Поняття "електоральної соціології", суть, теоретичні концепції. Екзит-пол як інструмент прогнозування, історія виникнення, основні функції, проведення в Україні. Особливості проведення Президентських виборів 2004 р. в період помаранчевої революції.
курсовая работа [89,8 K], добавлен 02.10.2014Наслідки прискореного розвитку наркобізнесу та наркотизації населення практично всіх країн. Сучасний стан проблеми, що визначається такими тенденціями. Збільшення надходження до країни наркотичних речовин іноземного виробництва, у т.ч. й "важких".
презентация [1,3 M], добавлен 22.11.2016Поняття багатоваріантності розвитку. Транзитивні політичні явища. Проблеми модернізації суспільства України. Суспільно-політичний розвиток кінця ХХ століття. Формування української національної еліти й лідерів сучасного парламентського типу в Україні.
контрольная работа [60,6 K], добавлен 17.04.2011Положення соціокультурного підходу. Співвідношення освіти, культури, соціуму. Студентство як об'єкт дослідження, його місце в соціальній структурі суспільства. Макет факторно-критеріальної моделі оцінки рівня соціокультурного розвитку студентської молоді.
магистерская работа [133,4 K], добавлен 10.02.2013Дослідження ролі релігійних засобів масової комунікації у формуванні світогляду українського суспільства за нових суспільно-політичних реалій. Аналіз проблем, притаманних сьогодні релігійним медіа в інформаційно-комунікативному просторі України.
статья [27,7 K], добавлен 27.08.2017Глобалізація як еволюційний процес – новий, унікальний етап розвитку цивілізації. Прогнозовані наслідки для розвитку особистості та протиріччя між традиційними й сучасними цінностями. духовно-моральний розвиток, міжетнічні й межконфесіональні відносини.
реферат [26,5 K], добавлен 08.01.2010Визначення поняття суспільства у соціальній філософії, його універсальна типологія та ознаки громадянської общини як соціальної системи. Наслідки глобалізації світової економіки та визначення стратегії економічного розвитку України в світовій системі.
реферат [33,0 K], добавлен 12.10.2010Аналіз історії розвитку соціального проектування, процесу його формування в ХХ-ХХІ ст. Визначення поняття соціального проектування на кожному етапі розвитку. Дослідження процесу еволюції соціального проектування з метою його ефективного використання.
статья [935,5 K], добавлен 21.09.2017Поняття та предмет етносоціології, методи вивчення та історія розвитку. Історичні форми спільності людей. Соціально-етнічні особливості розвитку України, етнічна структура сучасного суспільства та міжнародні відносини. Національна свідомості населення.
реферат [33,2 K], добавлен 06.09.2009Аналіз валового внутрішнього продукту, динаміки розвитку промисловості, сільського господарства, демографічної ситуації з метою визначення сучасного соціально-економічного становища України. Розгляд диспропорційного характеру регіонального розвитку.
курсовая работа [701,0 K], добавлен 26.05.2010Історія становлення фемінізму як соціальної проблеми, його вплив на розвиток сучасного суспільства та погляд на сім'ю. Місце сім'ї у нинішньому соціумі, трансформація традиційного укладу. Статус жінки в сьогоднішній родині крізь призму фемінізму.
курсовая работа [104,7 K], добавлен 22.03.2011Предмет етносоціології та її актуальні проблеми. Соціально-етнічні особливості розвитку України. Теорія політичної нації, її основоположники. Етнічна структура сучасного суспільства і міжнаціональні відносини в Україні. Спільне життя націй і народностей.
контрольная работа [32,3 K], добавлен 25.04.2009
