Проблема бідності

Размещено на http://www.allbest.ru/

Проблема бідності - це складна багатопланова проблема, причини виникнення якої мають як національний, так і міжнародний характер. Не існує універсального шляху вирішення цієї проблеми. Проблему треба розв'язувати на національному рівні, враховуючи особливості конкретної держави. Перехідний період в Україні негативно позначився на рівні життя населення і знаменувався підвищенням рівня бідності.

Проблема поділу на багатих і бідних є однією з найактуальніших в українському суспільстві. Бідні в Україні мають багато спільного з бідними в будь-якій іншій частині світу; для них є характерним утруднений доступ до ресурсів і послуг, низький рівень життя, поганий стан здоров'я, обмеженість соціальних взаємин, відчуття себе особами “другого сорту” в очах небідних, почуття незахищеності та безсилля.

В той же час бідність в Україні має практично виключні риси, притаманні лише їй та частині країн-сусідів на пострадянському просторі.

Вважається, що одним з найбільш значимих факторів поширення бідності є падіння обсягів виробництва. Останнє мало місце у всіх колишніх соціалістичних країнах, але особливо воно торкнулося країн СНД, зокрема України.

Бідність -- це соціальні відносини, що характеризуються відсутністю необхідних матеріальних засобів для того, щоб проводити «нормальне» (відповідно до норм прийнятих суспільством) життя, наприклад, неможливість прогодувати свою родину, дати освіту дітям чи забезпечити сім'ю якісним медичним обслуговуванням.

Бідність - це такий стан соціальності, у якій відсутні одна чи кілька складових: економічних, соціальних, моральних, правових, духовних, естетичних, виражають потреби і їхні коштовності особистості, групи, суспільства, цивілізації, що робить цей стан деструктивним.

Причини бідності можна умовно розділити в 3 основні групи:

1. Причини, що йдуть від форм організації життя:

· економічні (безробіття, низький рівень зарплат, пенсій, відсутність заощаджень);

· юридичні (слабка правовий захист населення);

· культурні (малограмотність мас);

· адміністративні (неефективна система держави);

· соціальні (слабке розвиток соціальних зв'язків, розшарування суспільства, проблеми соціалізації і самоактуалізації індивіда).

2. Зовнішні причини, стихийно-природниі (пожежі, неврожаї тощо.).

3. Внутрішні причини, індивидуально-особисті (хвороба, розумові і її фізичні дефекти, соціально-психологічний склад особистості та її духовність).

Головною причиною бідності населення є низький рівень доходів. Показники розвитку країни є валовий національний продукт (ВНП), який припадає на душу населення.

Напряму бідність залежить від споживчого кошика.

Вартість споживчого кошика на 1 місяць за 2010р[5]

Отже в таблиці наведемо вартість споживчого кошика терміном на 1 місяць, які запропоновані владою України, за даними опитування українців та за розрахунками експертів ООН. З неї ми побачили що показники не співпадають один з одним, і показують не раціональне використання споживчого кошика.

Споживчий кошик в Україні був затверджений у 2000 р. та відтоді суттєво не переглядався владою України. Вартість набору продуктів і послуг, що входять до споживчої корзини, є найважливішим показником, виходячи з якого розраховуються прожитковий мінімум і мінімальна зарплата громадянина України.

Для того, щоб надати статистичну оцінку доходам населення, спочатку досліджувалось співвідношення динамік реальної та номінальної заробітної плати пересічного громадянина України, а потім вони порівнювались між собою.

Отже, незважаючи на позитивні показники зростання номінальної заробітної плати в Україні, говорити про високий рівень життя її населення не доводиться, оскільки показники реальної заробітної плати мають надто повільні тенденції до зростання, а варіація верхньої та нижньої межі, якої сягає на місяць заробітна плата громадян становить від 1118 грн. до 20 000 грн. Це викликано, передусім, впливом інфляційних процесів в країні, які фактично зростають, що відповідно викликає здешевлення національної грошової одиниці, зниженням рівня добробуту населення в Україні, а за офіційними даними індекс інфляції має уповільнені темпи зростання упродовж всього періоду нашого дослідження.

Згідно законодавства України номінальна заробітна плата регулюється за рахунок розмірів мінімальної заробітної плати. Проаналізувавши показники та динаміку розміру мінімальної заробітної плати в Україні за 1997-2013 роки можна зробити висновки, що даний показник протягом усього досліджуваного періоду мав чітку тенденцію до зростання.

Процес зростання цін за період 1997-2013рр. проходив і триває до сьогодні в країні майже без гальмування, а отже і знецінення грошової національної одиниці України триває й досі.

Таким чином, мінімальна заробітна плата в Україні за період дослідження хоча і зросла приблизно у 71 раз (табл.3.2), але добробут громадян країни, які мають фінансовий дохід у вигляді заробітної плати не зростав через інфляцію та здешевлення національної грошової одиниці, бо індекс купівельної спроможності національної грошової одиниці зменшувався, а індекс споживчих цін зростав.

Можна зазначити (рис.3.2), що загалом мінімальна заробітна плата та прожитковий мінімум громадян мали спільну тенденцію до зростання. Проте, не в усі досліджувані роки темпи їх зростання співпадали. Зокрема, у 1998 році мінімальна заробітна зросла дещо більше розміру прожиткового мінімуму, тоді як прожитковий мінімум значно збільшився у 2000 році й досяг рівня 287,6 грн., а мінімальна заробітна плата становила лише 118 грн. Досить характерним є той факт, що розмір прожиткового мінімуму в Україні не співпадає за розмірами мінімальної заробітної плати.

Таким чином, слід зважати, прожитковий мінімум, що орієнтується на мінімально допустимі розміри споживання найбільш важливих для людини матеріальних благ та послуг, не забезпечує нормального відтворення робочої сили, оскільки не враховує повного набору товарів та послуг, які необхідні для задоволення першочергових матеріальних та культурних і соціальних потреб людини в Україні. бідність страхування суспільство

З метою відновлення виробництва та стимулювання економічного зростання передбачається:

1. запровадження нових механізмів відновлення виробництва;

2. стимулювання розвитку внутрішнього ринку;

3. створення умов для забезпечення стабільного розвитку галузей промисловості;

З метою сприяння зайнятості населення та розвитку ринку праці

1. передбачається спрямувати зусилля центральних та місцевих органів виконавчої влади

2. сприяння зайнятості осіб з інвалідністю

З метою вдосконалення механізму оплати праці та соціального діалогу як основних чинників створення умов для гідної праці передбачається:

1. удосконалення механізму визначення прожиткового мінімуму та його підвищення;

2. підвищення мінімальної заробітної плати;

3. вжиття заходів з легалізації заробітної плати;

4. удосконалення умов оплати праці працівників бюджетної сфери, державної служби та підвищення рівня їх оплати праці;

6. забезпечення своєчасної виплати заробітної плати та недопущення виникнення заборгованості з її виплати;

8. забезпечення захисту прав працівників;

З метою розвитку системи соціального страхування необхідно:

1. підвищити ефективність роботи фондів загальнообов'язкового державного соціального

2. оптимізувати витрати фондів та спрямувати їх кошти переважно на відшкодування виплат за страховими випадками

3. забезпечити підготовку до запровадження загальнообов'язкового державного медичного страхування

4. забезпечити поступове підвищення розмірів мінімальних виплат в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування до встановленого законом розміру прожиткового мінімуму.

З метою вдосконалення пенсійної системи необхідно:

1. покращити матеріальне забезпечення у разі виходу на пенсію працівників освіти, культури, охорони здоров'я;

3. забезпечити розвиток накопичувальної системи пенсійного страхування.

З метою реформування системи соціального захисту передбачається:

9. підвищення розміру державної допомоги сім'ям з дітьми відповідно до Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" ( 2811-12 ) з урахуванням збільшення прожиткового мінімуму;

10. удосконалення системи соціального обслуговування осіб, які перебувають у складних життєвих обставинах та потребують сторонньої допомоги, зокрема:

11. забезпечення соціального захисту інвалідів,

12. розв'язання проблем бездомних осіб та осіб, звільнених з місць позбавлення волі,

З метою поліпшення медичного обслуговування населення передбачається:

1. збільшення обсягу фінансування державних програм і заходів, спрямованих на підвищення якості надання медичної допомоги;

2. запровадження стандартів лікування;

4. пропаганда здорового способу життя;

5. здійснення заходів щодо поліпшення стану здоров'я матері та дитини.

Отже, усі ці чинники сприятимуть збільшенню доходів громадян, зниженню рівня бідності насамперед серед працюючих громадян та сімей з дітьми, зменшенню розриву між показниками бідності у місті та сільській місцевості, розв'язанню соціальних проблем і підвищенню рівня життя населення.

Бідність не лише поділяє суспільство, а й є стимулом для того, щоб людина прагнула і досягала кращої долі. Проте в сучасних умовах бідність часто стає на перешкоді стабільності суспільства і його подальшого розвитку. Навіть в економічно розвинених країнах бідність стає загрозою, коли вона перетворюється на застійну, тобто спостерігається довготривалий стан бідності індивідів, сімей, де бідним є не одне покоління. Люди, які тривалий час перебувають у стані бідності, соціально деградують, перетворюються на люмпенів, злочинців, які становлять загрозу для добропорядних громадян.

Тому боротьба з бідністю нині є складовою соціальної політики в усіх цивілізованих суспільствах.

Незважаючи на деяке покращання добробуту населення останнім часом, ще дуже рано говорити про подолання бідності. На жаль, в Україні система соціального захисту значно відстає від трансформаційних процесів економіки. Адресна допомога незахищеним верствам населення тільки починає набирати обертів і поки що не справляється з поставленими завданнями. Суми наданих допомог іноді викликають не тільки незадоволення, а й здивування, обурення, а іноді є просто знущанням: допомога дитині у разі втрати годувальника, допомога малозабезпеченим сім'ям, одинокій матері, з безробіття, на поховання тощо. Зберігається суттєвий перекіс в установленні сум соціальної допомоги. Так, допомога при народженні першої, другої, третьої дитини перевищують суми допомоги дитині, що втратила батька (годувальника), у 30, 70 і 125 разів. Хіба тут можна говорити про соціальну справедливість?

Головними пріоритетами державної соціальної та демографічної політики має бути стимулювання не тільки народжуваності, продовження повноцінної економічної активності населення старших вікових груп, забезпечення пільгових та сприятливих умов розвитку підприємницької діяльності, а й підвищення рівня заробітної плати працюючого населення. Посилена увага до відтворення робочої сили країни, забезпечення добробуту саме працюючих громадян допоможе докорінно вирішити проблеми усіх інших прошарків населення і тим самим підвищити рівень економіки держави в цілому.

Ідеальна мета боротьби з абсолютною бідністю -- її абсолютне подолання: у здоровому суспільстві, і тим більше в соціальній державі не повинно бути людей, що не мають прожиткового мінімуму. Завдання боротьби з відносною бідністю -- не повне усунення нерівності, але його, так би мовити, оптимізація, приведення до рівня, що не виходить за прийнятні в даному суспільстві межі і разом з тим не підриває стимули соціально-економічної активності

Основна зброя проти бідності - це така політика, яка була б направлена на економічне зростання.

У наший країні слабка і соціальна політика. Її заходи не зовсім адекватні ситуації, і тому бідний в Україні отримує значно менше допомоги, чим бідний в інших країнах. Ще одна трудність - розшарування за умовами отримання якісних медичних і освітніх послуг. Життєво важливі реформи медичного страхування і освіти, проведені так, щоб і бідним ці послуги були доступні. Зараз такого підходу немає, і бідні не отримують ні якісної меддопомоги, ні якісної освіти, і в останньому випадку вони не отримують шансу вирватися з бідності.

Размещено на Allbest.ru