Актуальність теми. Сучасні науковці українське суспільство номінують як суспільство перехідного типу, у якому відбувається трансформація, зокрема, соціально-економічної сфери людської діяльності. Її головним наслідком є зміни стосовно підприємницької діяльності у суспільстві. Така діяльність постає перед сучасним дослідником як явище, від результатів якого залежить економічний поступ країни, а принцип заповзятливості, підприємницька культура - чинниками інноваційного спонукання економічних і соціальних процесів у суспільстві, розгортання економіки за сучасними соціально-економічними технологіями, забезпечення зростання добробуту людини і суспільства.

Для науковців загальновідомо, що суспільні зміни відображаються у масовій та індивідуальній свідомості людей, не обминаючи, зокрема, ментальних архетипів. У наукових дискусіях навколо питань економічної стабільності та підвищення рівня життя у сучасній Україні йдеться й про те, в якому напрямку та яким чином трансформаційні зміни впливають на сенси й пріоритети світосприйняття громадянами економічної сфери суспільства. Отже, можна вести мову про різновид виклику часу стосовно оцінки стану економічного розвитку в Україні, який вже не може бути системно осмислений без урахування перебігу процесів у площині підприємницької діяльності, що відбувається під впливом особливостей ментальних рис її суб'єктів. Суспільна практика ставить все нові завдання та проблеми, які спонукають науковців до подальших досліджень нових явищ чи нових сторін відомих явищ.

Як відомо, практика сучасного продукування соціологічного знання відбувається шляхом своєчасного наукового реагування на суспільні інновації. Такі терміни як "підприємницька ментальність”, і ширше "економічна ментальність”, впевнено посідають належне їм місце у соціологічних наукових концептуалізаціях. Більш того, сучасний етап переходу до ринкових відносин в Україні свідчить про широкий розвиток приватної підприємницької ініціативи, з одного боку, та становлення системи підготовки вітчизняних бізнесменів - з іншого. Тому вивчення суті підприємницького феномена та підприємницької поведінки з неудаваним інтересом здійснюють вітчизняні соціологи, економісти, психологи й інші фахівці, оскільки за умов радикальних економічних, й суспільних, перетворень в Україні науковий та практичний інтерес до підприємництва, його становлення та розвою дедалі зростає. Не можна поліпшити справи в економіці і зробити життя громадянина України більш цивілізованим без активізації механізмів індивідуального та групового підприємництва.

За останні два десятиліття пострадянської доби України зміст наукового дискурсу щодо постаті підприємця змінився, почали обґрунтовувати його соціальну роль, цілі діяльності, стиль життя, структуру його функцій та особистісних властивостей, зважаючи на вимоги соціального ринкового господарства. Зрештою стало зрозуміло, що у площині соціальній (у широкому розумінні) за всім цим - виокремлення та прояснення засад й проявів ментальності підприємництва. Огляд наукових літературних джерел, зокрема соціологічної, економічної й психологічної літератури, дає можливість констатувати, що стають актуальними нові економічні, соціально-психологічні та соціокультурні питання щодо підприємницької діяльності й поведінки. Внаслідок різних причин досліджувались вони недостатньо. Так, за радянських часів підприємництво проголошували неспроможним отримати результати, які б на ту добу не розхитували наявну систему власності, що зрештою призводило до заперечення ролі заповзятливості у соціально-економічному розвиткові, до вилучення відповідної термінології з наукового обігу.

Розгляд світової та вітчизняної соціологічної, економічної, психологічної, культурологічної літератури засвідчує спрямованість дослідницької уваги, насамперед, на загальне обговорення наукової інтерпретації підприємництва (Р. Кантильйон, Ж.-Б. Сей, А. Маршалл, П. Друкер, Й. Шумпетер, Р. Хізріч, Р. Карлоф, К. Вернерід та інші) за умов формування ринкових засад господарювання. Актуальним дослідницьким завданням сучасних науковців є всебічне з'ясування сутності підприємництва під впливом соціальних змін у контексті трансформаційних процесів в українському соціумі (Е. Афонін, Є. Головаха, В. Пилипенко, В. Хмелько, В. Ворона, Н. Паніна та інші). Концептуальні засади аналізу підприємницької активності розглянуто у роботах, пов'язаних з активізацією особистісного потенціалу людини в її передусім ціннісно-мотиваційному вимірі (Є. Ільїн, О. Злобіна, Д. МакКлеланд, Дж. Мовен, Є. Сірий, В. Семиченко, Г. Морнінгстар, Дж. Тропман та інші). Поведінкові аспекти підприємницької активності представлені у роботах В. Верховіна, О. Донченко, І. Рущенко, О. Бондаренко, Р. Брокхауза, Б. Максимова, Ю. Пачковського, В. Резніка, Ю. Шваба, С. Щудло та ін. Соціокультурний аспект аналізу підприємницької активності є предметом досліджень у працях М. Вебера, В. Боженко, Р. Ривкіної, А. Ручки, В. Томілова, С. Свистунова, Н. Комих та інших. Проблемам соціоекономічного дослідження конкретних виявів підприємницької активності присвячені дослідження Р. Сведберга, Є. Суїменка, М. Лукашевича, В. Радаєва, С. Злупка, Т. Єфременко, А. Яценко та інших. Основи інституційного регулювання підприємництва і підприємницької активності за умов суспільної трансформації розглянуті у працях С. Макеєва, Ю. Чернецького, І. Прибиткової, О. Гілюна, О. Іващенко та ін. Сучасні тенденції в управлінні та менеджменті підприємницької активності представлені роботами Л. Хижняк, А. Хоронжого, В. Буреги, Б. Нагорного та ін.

Узагальнення вражень від розгляду наукових праць згаданих вище авторів надає підстави вважати, що наукова проблема даної дисертації обумовлена прогалинами у концептуальному опрацюванні соціологами ментального чинника підприємництва, підприємницької діяльності (поведінки), підприємницької культури у новітній Україні. Тому наукове завдання полягає у теоретичному обґрунтуванні побудови моделі ментального чинника сучасного підприємництва в Україні. Вищесказане визнає наукову, теоретичну і практичну актуальність теми дисертаційного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконувалось у рамках науково-дослідної роботи кафедри соціології та соціальної роботи Класичного приватного університету "Особливості соціальних перетворень у сучасній Україні" (держреєстрація № 0106U000729). Дисертанткою здійснена концептуалізацію ментального чинника підприємництва сучасного вітчизняного підприємництва за умов соціально-економічної суспільної трансформації.

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є створення моделі впливу ментального чинника на функціонування сучасного підприємництва у новітній Україні.

Досягненню поставленої мети підпорядковане вирішення таких завдань:

окреслити наукові традиції розгляду та інтерпретації підприємництва як соціального явища;

презентувати наукові традиції та сучасний соціологічний дискурс щодо використання терміну "ментальність” стосовно функціонування економічної сфери, зокрема, у площині підприємницької діяльності;

здійснити концептуалізацію ментального чинника підприємництва;

показати критерій національного у з'ясовуванні сутності ментальності підприємництва в Україні;

обґрунтувати доцільність дослідження ментального чинника підприємництва як сукупності поведінкового та соціального й індивідуально-психологічного аспектів його функціонування у суспільстві;

визначити показники ментальності поведінкового аспекту підприємництва;

визначити показники ментальності соціальних та індивідуально-психологічних властивостей особи підприємця та підприємницької культури;

дослідити сучасний соціальний простір підприємництва у новітній Україні та надати передбачення розвитку його ментальних рис на майбутнє.

Об'єкт дослідження - ментальні особливості явища підприємництва у новітній Україні.

Предмет дослідження - соціальні характеристики ментальності сучасного підприємництва в Україні.

Методи дослідження. У роботі використовуються такі загальнонаукові методи як аналіз, синтез, системний аналіз (для визначення теоретико-методологічних засад дослідження), комплексний (при доведенні обумовленості ментального феномена особливостями функціонування свідомості й мислення), аналогії, порівняльний, гіпотетико-дедуктивний (для осмислення наукових визначень ментальності підприємництва та її складових), моделювання (для дослідження сучасних процесів в ментальності підприємництва в Україні та перспектив її розвитку), метод соціальної статистики (для аналізу статистичних даних, зіставляючи їх за роками, регіонами й іншими показниками), герменевтичний, феноменологічний, прогностичний та інші загальні й спеціальні методи, їх міждисциплінарний синтез.

У роботі використані структурно-функціональний підхід (для систематизації елементів ментальності та виявлення взаємозв'язків між ними), соціокультурний підхід (для обґрунтування обумовленості ментальності підприємництва особливостями історико-культурного економічного розвитку), застосований міждисциплінарний підхід, що дало змогу здійснити комплексний аналіз предмета дослідження та використати досягнення низки суміжних із соціологією дисциплін.

ментальний чинник поведінковий підприємництво

Емпіричну базу дисертаційного дослідження склали дані прикладних соціологічних досліджень Інституту НАН України, статистичні матеріали Держкомстату України за часів новітньої України.

Наукова новизна отриманих результатів полягає у створенні моделі впливу ментального чинника на сучасне підприємництво в Україні та виявленні соціальних характеристик підприємницької ментальності України з урахуванням особливостей вітчизняної національної ментальності та в аспекті їх змінювання у процесі суспільної трансформації українського соціуму.

Більш конкретно новизна дисертаційного дослідження полягає у таких положеннях, що виносяться на захист:

вперше запропонована модель ментального чинника сучасного підприємництва в Україні, як результат сукупної взаємодії фактору економіко-господарської активності, фактору саморозвитку людської особистості та фактору національного змісту ментальності на трьох рівнях функціонування явища підприємництва у суспільстві - поведінковому, соціальному та особистісному; така модель побудована, базуючись на двох попередніх концептуалізаціях:

1) концептуалізації підприємницької діяльності як такої, що включає поведінкову, соціальну та індивідуально-психологічну складові (с.12-40);

2) концептуалізації підприємницької ментальності як такої, що має три шари - історико-культурна, соціально-економічна (господарська) і національна ментальність (с.41-64);

вперше виявлена сукупність соціальних характеристик ментальності сучасного підприємництва в Україні (с.127-129), як таких, що спричинені дією факторів (економіко-господарської активності, саморозвитку людської особистості і національного вмісту ментальності) на кожному з трьох рівнів реалізації підприємницької діяльності (поведінковому, соціальному та індивідуально-психологічному);

набули подальшого розвитку уявлення про необхідність врахування у підприємницькій ментальності України фактору національного, а саме - доведено, що національні ментальні риси також постають соціальною силою у підприємницьких механізмах життєдіяльності українського соціуму;

концептуалізація ментальності підприємництва запропонована на засадах застосування категорії "ментальність” до підприємницької (й ширше - соціально-економічної, господарської) сфери суспільства; при цьому визначена та обґрунтована сукупність рис й архетипів ментальності підприємництва як феномену економічної культури людства, основними з яких названі: індивідуалістичні поведінкові реакції (наприклад, вміння брати на себе ініціативу, схильність діяти самостійно) та настанови соціального і особистісного комфорту (наприклад, підприємницький стан як відчуття власної соціальної "гри”, спроможність керувати власним емоційним станом); при цьому ментальний контекст підприємницької поведінки показаний як результат погляду на підприємницьку поведінку як економічну, соціальну та індивідуально-особистісну; сутність підприємницької активності викладена й доведена як активність інноваційна у соціокультурному, господарсько-виробничому, соціально-економічному і психологічному аспектах її тлумачення;

обґрунтовано, що при реалізації підприємницької поведінки спрацьовує підприємницька ментальність суспільного індивіда (підприємця), що ментальний потенціал суб'єкта підприємницької діяльності активно залучається до процесів суспільної життєдіяльності; доведено, що у вітчизняного підприємця "спрацьовують” такі національні риси підприємницької ментальності, як: "енергія і підприємливість у господарському житті”, "сильне діяльне начало та превеликі лінощі”, "нахил до індивідуальної свободи”, психоповедінковий стереотип "незалежності від”, психологія працьовитого господаря, потенційна соціальна енергія й інші; зроблено висновок, що вітчизняну підприємницьку ментальність слід вважати як переважно індивідуалістичну, що відповідає сучасним науковим уявленням про "ідеальний тип" підприємця;

запропоновано передбачення на майбутнє у розвитку ментальності сучасного вітчизняного підприємництва - як аналіз основних показників офіційної державної статистики за 2000-2007 рр. та розрахунок статистичної тенденції розвитку на 2010 р. (на прикладі малого бізнесу);

надані теоретичні уточнення щодо визначення сутності підприємницького явища та підприємницької активності (діяльності); підприємницьку активність запропоновано розглядати у діяльнісно-поведінковому розрізі як сукупність двох складових: з одного боку, це діяльність як система дій, що спрямована на реалізацію конкретної мети (підприємницька діяльність), з іншого боку, це поведінка як зовнішній вияв процесу цих дій у практичній площині діяльності (підприємницька поведінка); понятійний апарат дослідження ментального виміру підприємництва розширено здійсненним теоретико-соціологічним аналізом співвіднесення понять "підприємницька активність”, "соціальна активність”, "економічна активність”, "соціально-економічна активність”, а також "підприємницька поведінка”, "трудова поведінка”, "господарська поведінка" ("поведінка господарювання”); висвітлені основні принципи соціально-економічної поведінки людини (економії, максимізації, оптимізації, індивідуалізму, заповзятливості, прагматичної мотивації) з позицій виходу на ментальний аспект їх тлумачення.

Практичне значення результатів дослідження. Практичне значення отриманих результатів полягає у використанні їх соціологами, філософами, економістами, соціальними психологами, політологами сукупності рис ментальності підприємця сучасної країни на основі побудови моделі впливу ментального чинника підприємництва в Україні. Отримані результати дозволяють: забезпечувати управління процесами перерозподілу потоків працівників між державними підприємствами та бізнесовими структурами, здійснювати прогнозування тенденцій розвитку підприємницького сектору в Україні, виявляти слабкі місця в здійсненні економічних реформ та вчасно їх виправляти, виробляти рекомендації стосовно податкової системи України.

Висновки дисертаційної роботи можуть бути корисними викладачам вищих навчальних закладів різних рівнів акредитації при розробці теоретичних засад нормативних і спеціальних курсів лекцій та відповідних тем. Результати роботи можуть стати основою для розробки соціологічних й інших досліджень фахівцями відповідних наукових сфер.

Апробація результатів дослідження. Основні положення та результати дисертаційного дослідження були представлені та обговорені на Міжнародній науково-методичній конференції "Проблеми та перспективи розвитку вищих навчальних закладів недержавної форми власності" (м. Запоріжжя, 2007 р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції "Соціологія та психологія соціальної сфери" (м. Запоріжжя, 2008 р.), XVII Міжнародній науковій конференції студентів і молодих учених (м. Запоріжжя, 2009 р.), V Міжнародній науково-практичній конференції "Основні проблеми сучасної науки - 2009” (м. Софія, 2009 р.), V Міжнародній науково-практичній конференції "Актуальні наукові досягнення - 2009” (м. Прага, 2009 р.), V Міжнародній науково-практичній конференції "Наука: теорія і практика - 2009” (м. Пшемисль, 2009 р.).

Публікації. Основні положення та результати дисертаційного дослідження викладено у 5 наукових статтях, опублікованих у фахових виданнях що входять до затвердженого ВАК України переліку із соціологічних наук та 3 тезах доповіді на конференціях.

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Повний обсяг дисертації - 229 сторінок, з них список використаних джерел (202 найменування) на 18 сторінках. Робота містить 11 таблиць, 11 рисунків.

Основний зміст дисертації