Соціологічний портрет сучасного студента: основні тенденції розвитку

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМ. М.П. ДРАГОМАНОВА

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата соціологічних наук

22.00.04 - спеціальні та галузеві соціології

СОЦІОЛОГІЧНИЙ ПОРТРЕТ СУЧАСНОГО СТУДЕНТА: ОСНОВНІ ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ

Виконала Чопей Вікторія Степанівна

Київ - 2010

АНОТАЦІЯ

молодь соціальний суспільство

Чопей В.С. Соціологічний портрет сучасного студента: основні тенденції розвитку. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата соціологічних наук зі спеціальності 22.00.04 - спеціальні та галузеві соціології. - Національний педагогічний університет імені М.П.Драгоманова. - Київ, 2010.

У дисертації розглядається соціологічний аналіз головних характеристик сучасної студентської молоді та побудови на цій основі її інтегрованого соціологічного портрету. формування соціологічного портрету сучасного студента та основні тенденції розвитку.

У роботі здійснено розробку комплексної моделі соціологічного портрету сучасного студента, яка характеризується новизною, теоретичною і практичною значимістю.

У дисертації розглядаються основні теоретичні здобутки у вивченні соціологічного портрету сучасного студента. Визначено головні соціологічні характеристики сучасного студента, що формуються за основними напрямами його життєдіяльності. Констатовано головні зміни в духовній сфері молоді та студентів, що відбулись від часу проголошення незалежності і до наших днів:

1) звільнення від облуди марксистсько-ленінської ідеології;

2) утвердження світоглядного плюралізму і розширення свободи вибору духовних пріоритетів;

3) зміцнення авторитету демократії;

4) становлення толерантності як принципу і основи світоглядної парадигми сучасних студентів.

У дослідженні також з'ясовуються характерні лінії соціологічного портрету сучасного студента, що знаходяться нині на межі балансу між високим позитивом і досить потужною загрозою негативізму, що все більш помітно продукується кризовим станом сучасного суспільства; забезпечення його позитивної динаміки вимагає прийняття й реалізації сучасної, відповідаючої реаліям дня і перспективам розвитку державної молодіжної політики.

Ключові слова: молодь, студенти, соціологічний портрет, соціологічний аналіз, соціодинаміка, світоглядні парадигми.

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Студенти сьогодні постають як активна сила соціальних змін. Про це вони заявили, зокрема, актом голодування на майдані, страйками в наметовому містечку, чисельними вуличними маршами з незмінними гаслами „безвладдю геть”, потребуємо „свободи” і „демократії”, участю в так званій Помаранчевій революції тощо. Подібна ж активність притаманна молоді європейських країн. Діалог студентської молоді й держави (представників урядових структур) носить загострений характер. Молоді притаманні нетерпимість до несправедливості й корупції. Молодь прагне швидких перемін на краще. Вона відчуває свій громадянський голос і вплив, а тому сміливо ставить питання соціальних змін, що мають системний характер й торкаються всіх верств населення, суспільства загалом.

Характерно, що в орбіту сучасної студентської молоді нині входять не тільки особисті питання щодо кар'єри, власного добробуту, підприємництва, сім'ї чи проведення дозвілля, але й проблеми розвитку матеріального (промислового) виробництва, сільського господарства, удосконалення політичних відносин, відродження культури, розвиток освіти і науки, виховання молоді тощо. Своєрідний універсалізм, який виявляє молодь у своїх експектаціях щодо розв'язання суперечностей суспільного розвитку, говорить про її високу громадянську позицію, особисту відповідальність за майбутнє нації, народу, культури, прагнення власною участю змінити ситуацію на краще.

Між тим, сучасний стан розвитку суспільства характеризується не інакше, як кризовий. Йому притаманний сонм суперечностей економічного плану, зокрема, зупинення ряду виробництв, скорочення робочих місць, зростання безробіття, розгортання тенденції до зубожіння народних мас. Молодь гостро реагує на кризовий стан політичних відносин у державі. Не меншу стурбованість студентської молоді викликає загальний стан культури, медицини, освіти і науки. На жаль, значна частка студентської молоді сприйняла, оцінила й сформувала на цій основі власну позицію далеко не критичним і не конструктивним чином. Ця частка, так би мовити, „поплила за течією”, віддалась долі випадку, прийняла форми поведінки далекі від соціальних і культурних.

І все ж, не вони визначають соціологічний портрет сучасного студента. Така перспектива студентську молодь явно не влаштовує. Чисельні соціологічні дослідження показують молодь не тільки як небайдужу верству населення, але і як її активну в соціальному, політичному й соціокультурному вимірі силу змін, за якою - майбутнє. То ж якою є сучасна студентська молодь? Якими характерними рисами можна описати її портрет? Які тенденції визначають перспективи розвитку студентської молоді в недалекому майбутньому і в більш віддаленій перспективі? Ці й ряд інших запитань спонукали нас до вибору теми й напряму проведення дисертаційного дослідження.

Ступінь наукової розробки проблеми. Проблеми молоді і студентів досить серйозно досліджувались у зарубіжній і вітчизняній науковій літературі, у т.ч. й соціологічній.

Однак, незважаючи на досить значну кількість наукової літератури, проблему відтворення соціологічного портрета сучасної студентської молоді не можна вважати вичерпаною. Нинішні студенти є дещо іншими, ніж 10 - 15 років тому й зовсім іншими, ніж в період існування СРСР. Їх характеризує більш прагматична спрямованість мислення і дії, налаштованість на ринкові перетворення та матеріальний добробут, авторитет демократичних цінностей та громадянських пріоритетів у галузі управління. Соціологічні дослідження студентів фіксують незадовільний стан їх здоров'я, широке поширення вживання наркотичних речовин, зростання рівня смертності молоді, дедалі більше спроб здійснення самогубства, зростання злочинності тощо. То ж чи можемо ми нині скласти однозначний соціологічний портрет сучасного студента? Очевидно, що для цього необхідно провести додатковий комплекс досліджень, у т.ч. й порівняльних, і тільки тоді науковець з упевненістю запропонує рекомендації для формування сучасної молодіжної політики.

Зважаючи на те, що ці питання, як і тема загалом, потребують додаткових досліджень, ми обрали її у якості предмета самостійного теоретичного аналізу.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є соціологічний аналіз головних характеристик сучасної студентської молоді та побудови на цій основі її інтегрованого соціологічного портрету. У відповідності до мети дослідження в роботі сформульовані такі дослідницькі завдання:

- уточнити опорне і висхідне поняття „студентська молодь”;

- висвітлити низку теоретико-методологічних проблем сучасної соціології молоді;

- проаналізувати підходи до вивчення стану та перспектив розвитку студентської молоді;

- розкрити сутність концептуалізації змін світоглядних парадигм сучасних студентів;

- описати та проаналізувати соціодинаміку культурних пріоритетів сучасних студентів у світлі соціологічного аналізу.

Об'єктом дослідження є студентська молодь; предметом - її соціологічні характеристики, в інтегрованому вигляді представлені у якості соціологічного портрету.

Методи дослідження. Методологічна основа дослідження визначається підходом, який спирається на принципи об'єктивності та цілісності, а також комплекс загальнофілософських, загальнонаукових та спеціальних (соціологічних) методів дослідження, що дозволило забезпечити обґрунтованість і достовірність наукових результатів. Опорним в роботі є діалектичний метод, завдяки якому можливо побачити і представити предмет дослідження у всіх його соціальних та інших взаємних зв'язках і залежностях. У ході дослідження використано метод системного аналізу, порівняльний метод, історичний метод, метод політичного аналізу та прогнозування, герменевтичний метод, що забезпечив проникнення у внутрішню сутність актуальних змін соціологічного портрету студентів, дозволив розпізнати їх природу та специфіку.

Наукова новизна дослідження полягає в розробці комплексної моделі соціологічного портрету сучасного студента, яка характеризується новизною, теоретичною і практичною значимістю. На захист виносяться наступні результати:

- уточнено поняття „студентська молодь”, що охоплює інтегровані соціологічні характеристики студента, які доповнюють одне одного, відтворюючи реальний вигляд сучасного студента як у його статичному так і в динамічному плані;

- доведено, що головні соціологічні характеристики сучасного студента формуються за основними напрямами його життєдіяльності та здійснюється в загальному соціокультурному середовищі, якість якого певною мірою входить в загальний контекст соціологічного вигляду студента;

- в результаті узагальнення соціологічних досліджень визначено головні зміни в духовній сфері молоді та студентів, що відбулись від часу проголошення незалежності і до наших днів: 1) звільнення від облуди марксистсько-ленінської ідеології; 2) утвердження світоглядного плюралізму і розширення свободи вибору духовних пріоритетів; 3) зміцнення авторитету демократії; 4) становлення толерантності як принципу і основи світоглядної парадигми сучасних студентів;

- доведено, що поряд з позитивними лініями соціологічний портрет сучасного студента утримує в собі й так звані „тіньові характеристики”: безпечність щодо екологічної ситуації та власного здоров'я, ставлення до ризиків, обумовлених силами внутрішніх і зовнішніх змін; певна не повага до людей старшого віку, до влади й владних структур; помітна не увага до загальнолюдських цінностей; бравада щодо поширеного вживання алкоголю, наркотичних речовин, поширеність ВІЛ-інфікованих хворих, зростання рівня смертності серед молоді тощо;

- доведено, що основні характеристики соціологічного портрету молоді знаходяться нині на межі балансу між високим позитивом і досить потужною загрозою негативізму, що все більш помітно продукується кризовим станом сучасного суспільства; забезпечення його позитивної динаміки вимагає прийняття й реалізації сучасної, відповідаючої реаліям дня і перспективам розвитку державної молодіжної політики;

Теоретичне та практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що в дисертації в інтегрованому вигляді представлено соціологічний портрет сучасного студента, сформованого в Україні в період від дня проголошення незалежності й до сьогодення.

В практичному плані цінність дисертації полягає в тім, що вона формує цілком реалістичний образ сучасного студента, на основі якого можна удосконалити державну молодіжну політику, розгорнути виховну роботу серед молоді та студентів. Матеріали дисертації можуть бути використані також у якості основи для створення самостійного спеціального курсу з проблематики „Соціологія молоді”.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обгрунтовано актуальність теми, вказано зв'язок роботи з плановими науково-дослідницькими темами, визначено мету та завдання роботи, викладено наукову новизну результатів дослідження та їх практичну значущість, відображено апробацію результатів дослідження.

Перший розділ - “Теоретико-методологічні засади формування соціологічного портрету сучасного студента” - присвячений аналізу теоретико-методологічних засад формування соціологічного портрету сучасного студента.

В першому підрозділі проаналізовано поняття “студентська молодь“ та дотичні до цього поняття “молодь“, “студент” та визначено їх вікові рамки. На основі аналізу охарактеризовано поняття молоді як суспільно диференційованої, соціально-демографічної спільноти, якій притаманні специфічні фізіологічні, психологічні, пізнавальні, культурно-освітні та інші властивості, що характеризують її біосоціальне дозрівання як здійснення самовиразу її внутрішніх сутнісних сил і соціальних якостей.

Молодь тому і є специфічною спільнотою, оскільки її характеристики і риси, на відміну від представників старших поколінь і вікових груп, знаходяться в стані формування і становлення. Сутністю молоді та проявом її головної соціальної якості є ступінь досягнення нею соціальної суб'єктності, ступінь засвоєння суспільних відносин та інноваційної діяльності.

Виходячи з теми нашої роботи проаналізовано поняття “студентська молодь”, що є потужним інтелектуальним прошарком, який виконує роль так званого атрактора соціального прогресу, тобто не тільки визначає тенденції формування особистості, але у дискурсі саморозгортання суспільства знань, реально і повсякденно спрямовує інтелектуальний розвиток регіональної і світової спільноти.

Уточнено головні характеристики дослідження студентської молоді, а саме: молодь віком від 14 до 35 років, які навчаються у вищих навчальних закладах (ВНЗ), тобто здобувають професійні знання, уміння і навички, при цьому проходять етап індивідуальної і групової соціальної і професійної соціалізації до умов функціонування сучасного суспільства, вимог процесу державотворення у процесі становлення єдиного соціального простору.

В рамках дослідження доведено, що саме соціологія, як комплексна наука про соціальний розвиток людини і соціалізацію особистості, тобто набуття людиною рис соціальності або людяності вивчає студентську молодь як специфічну молодіжну групу.

Визначається місце і роль соціологічної науки у загальній системі сучасних гуманітарних наук, доводиться значення соціології молоді як підгалузі теоретичного знання та аналізується два періоди її розвитку - синкретний і розгорнутий.

Аналіз теоретико-методологічних принципів дослідження студентства відбувається паралельно до розвитку соціології в цілому, що передує кількісним методам аналізу емпіричних даних, які отримують у результаті проведення масштабних польових досліджень: дослідів, анкетування, тестування та ін.

Виділено ряд напрямів вивчення студентства, а саме: вивчення соціальних проблем студентства; соціально-психологічний напрямок, вивчення проблем молодіжної субкультури та молодіжних неформальних об'єднань.

В роботі подано детальний аналіз дослідницьких підходів в соціології молоді, а саме історичний підхід, що дозволяє систематизувати накопичений досвід вивчення молодіжної проблематики і подати її у вигляді трьох груп теоретичного знання і досвіду дослідницької роботи: молодь як носій психофізичних якостей молодості; молодь як феномен культури; молодь як суб'єкт та об'єкт процесу спадкоємності та зміни поколінь (соціальна функція молоді). Аналізується психоаналітичний, структурно-функціональний, культурологічний і власне соціологічний підходи.

При створенні соціологічного портрету студента важливу роль відіграють моделі в склад яких у одній площині мають увійти або мають бути оціненими знання, уміння і навички чи сутнісні риси особистості майбутнього фахівця для забезпечення його взаємодії з громадянським суспільством; для взаємодії з державою; для взаємодії з міжнародною спільнотою; для взаємодії з природою.

Створення соціологічного портрету студентської молоді відбувається на індивідуальному та груповому рівні існування соціальної реальності, на яких найбільш рельєфно вирізняються її атрибутивні властивості. Ці явища функціонують на когнітивному (або теоретико-пізнавальному), емоційно-чуттєвому та конативному (поведінковому) рівнях.

У другому розділі “Концептуалізація змін світоглядних парадигм сучасних студентів” висвітлено, охарактеризовано та різнобічно розкрито світоглядні парадигми сучасних студентів та та їх зміни на сучасному етапі розвитку суспільства.

Здійснено аналіз світоглядних парадигм, що дає можливість розглядати це питання в духовній сфері, де домінують традиції й звільнення від їх знайомого і звичного з дитинства впливу, що відбувається не одразу і не водночас та в процесі набуття молоддю власного досвіду, який переживається молоддю чуттєвим чином, тягне за собою зміну її свідомості, світоглядних парадигм тощо. Традиція та інновації в їх органічному поєднанні є найбільш характерною рисою, яка притаманна соціокультурній сфері молоді в трансформаційний період.

В результаті узагальнення соціологічних досліджень останніх років та аналізу, що приведений в даній роботі можна констатувати головні зміни в духовній сфері молоді та студентів:

1) звільнення від облуди марксистсько-ленінської ідеології;

2) утвердження світоглядного плюралізму і розширення свободи вибору духовних пріоритетів;

3) зміцнення авторитету демократії;

4) становлення толерантності як принципу і основи світоглядної парадигми сучасних студентів.

Аналіз змін доводить, що одноосібне панування марксистської ідеології впродовж майже 70-річного періоду розвитку суспільства визначало специфіку функціонування абсолютно всіх сфер суспільної життєдіяльності, і детермінувало формування світогляду студентів. Напрямок останнього був безальтернативним і повністю зорієнтованим на потреби тоталітарної держави.

Сьогодні ми можемо констатувати, що такі риси, як слухняність, однаковість, одновекторність прояву ініціативи (в напрямі задоволення потреб комуністичної ідеології) суперечать деяким особливостям самого студентства як соціальної групи. Адже саме цій групі притаманні:

- надзвичайна соціальна динамічність (яка виражається насамперед у тому, що студентство завжди відображає незавершеність і піднесеність соціальних сподівань);

- інтенсивність взаємоспілкування;

- напруженість пошуку сенсу життя (в принципі притаманна всій молоді, виявляється у студентства в найбільш розвиненій формі передусім тому, що йому сприяє становище суб'єкта, який пізнає дійсність, та соціальна передпозиція інтелігенції).

В Радянському Союзі світоглядним орієнтиром для офіційної педагогіки і масової свідомості була концепція комуністичного виховання - виховання всіх трудящих у дусі ідейної відданості комунізму, комуністичного відношення до праці та суспільного господарства з повним подоланням пережитків буржуазних поглядів для всебічного й гармонійного розвитку особистості

Однією з істотних характеристик світоглядних орієнтацій пострадянської людини є їх жорстка соціальна детермінованість, запрограмованість на досягнення соціальної мети, відсутність персональної автономії, що проявляється в підпорядкуванні вищих духовних цінностей цінностям соціальним, в неспроможності розмежувати соціальне та моральне. Також такі риси світогляду пострадянської людини, як відсутність єдиного ціннісного орієнтиру, плюральність та фрагментарність у відображенні навколишнього світу, сприйняття свого буття як своєрідної гри, приземленість людських прагнень та ін.

На основі визначених складових можна зазначити, що, фрагментарність, суперечливість, амбівалентність пострадянської суспільної свідомості і світогляду певною мірою перешкоджають поширенню і закріпленню демократичних цінностей і процедур. Окреслені риси свідомості і світогляду пострадянської людини повною мірою стосується студентства. Студенти - чи не найбільш динамічна соціальна група, яка в усі часи буда дотичної до різного роду змін і ініціатив. Будучи специфічною соціальною групою, студенти характеризуються широтою і інтенсивністю контактів, цікавістю й допитливістю, потягом до розширення знань, полярним баченням проблем та намаганням їх вирішити в найбільш радикальний спосіб, максималізмом, перебільшеною оцінкою власної думки, конфронтаційністю щодо старших - саме завдяки цим рисам вони найбільш яскраво генерують і презентують новітні ідеї, передові погляди.

Сьогодні в українському суспільстві стався кардинальний злам диктату комуністичної ідеології на користь ідеологічного плюралізму - і що такий стан ідеологічних відносин загалом відбиває якісно нові умови соціально-економічного і політичного розвитку країни, яка ступила на шлях розбудови ринкової економіки, демократії, відродження національних традицій і духовності.

Студентські роки для кожної людини - це час, коли вона найбільш сприйнятлива до інформації, в цей період відбираються і встановлюються її духовні пріоритети, визначається міра її замученості в суспільне життя і готовність до суспільно значущої праці. Тому сприйняття ідеології плюралізму саме студентами є настільки важливим для спільноти в цілому.

Демократизація передбачає органічну єдність персональної функціональної відповідальності за свою ланку діяльності з колективними формами роботи, застосуванням колегіальності і делегування повноважень. В ході виховання студентів для зміцнення авторитету демократії повинні прищеплюватись, поширюватись і розвиватись такі її основні цінності: громадянство і громадянськість; компетентність і відповідальність; свобода; конституція і конституціоналізм; свобода совісті, свобода слова; людська гідність; моральна автономія; приватність, невтручання в особисте життя; громадянська асоціація; соціальний порядок.

У цілому ж, актуалізуючи окреслені механізми, ми маємо всі шанси досягти поставленої мети: поступово впроваджуючи демократію як спосіб організації навчально-виховного процесу (у найрізноманітніших її складових) - ми тим самим зміцнюємо її авторитет серед студентів і вчимо їх жити в демократичний спосіб в реальному світі.

Як спосіб організації навчально-виховного процесу виокремлює комунікативну толерантність для системи освіти, справедливо стверджуючи, що саме комунікативна толерантність лежить в основі взаємної довіри й розуміння, сприяє вияву доброзичливості, допомагає встановленню позитивного психологічного клімату в педагогічних колективах, студентських групах. Ясно, що толерантність спілкування є чи не найважливішою для виховання відповідних якостей у студентів, але ж не будемо забувати, що спочатку повинна бути толерантність мислення, свідомості і емоцій - а вже потім, як вона реалізується в спілкуванні.

Виділено два провідні напрями виховання толерантності в освітньому середовищі. Перший - повільний, але надійний, - виховання студентів власним прикладом.

Ці принципи можуть бути певними опорними віхами, “стовпами” у формуванні толерантного світогляду сучасних студентів:

- принцип співчуття забороняє нав'язувати іншому власні погляди чи засоби - немає значення, наскільки загальнообов'язковими людина сама їх вважає;

- принцип згідності означає взаєморозуміння і узгодженість дій окремої особистості з діяльністю і бажаннями інших людей;

- принцип компромісності передбачає визначення варіанту поведінки, прийнятного для всіх зацікавлених або конкуруючих у тому чи іншому питанні осіб.

Становлення толерантності як принципу й основи світоглядної парадигми сучасних студентів виступає своєрідним містком, який ми перекидаємо від минулого - звільнення системи освіти від ідеології тоталітаризму - до майбутнього, чим є остаточне утвердження світоглядного плюралізму і зміцнення авторитету демократії, зокрема і в освітньому середовищі. Тобто саме від цього містка - від того, наскільки надійним він буде вибудований - залежить, як скоро настане це окреслене майбутнє, і наскільки ефективним буде результат.

У третьому розділі “Соціодинаміка культурних пріоритетів сучасних студентів у світлі соціологічного аналізу” на базі емпіричних досліджень проаналізовано зміну пріоритетів сучасних студентів у світлі соціологічного аналізу.

Даний розділ включає в себе аналіз поняття “орієнтація”, що слугує своєрідним критерієм, фільтром у визначенні ставлення людини до матеріальних та духовних цінностей, системи установок, відстоювання принципів і переконань. Вона передбачає позитивне чи негативне значення об'єктів навколишнього світу для індивідууму чи суспільства і визначається не їхніми властивостями як такими, а їх місцем та наявністю в людській життєдіяльності інтересів і потреб, соціальних відносин, критеріями і способами оцінки цього значення, виражених в моральних принципах і нормах, ідеалах, установках і цілях.

На сьогоднішній день у процесі демократизації та гуманізації громадського життя, закріплення свободи особистості і нації, розвитку просвітницької діяльності, національної системи освіти і виховання складаються сприятливі умови для формування у молоді наукового, гуманістичного світогляду.

З іншого боку, наше суспільство переживає період, коли виявляється ілюзорність колишніх переконань, ідеалів, світоглядних позицій. Виникає загроза знецінення моральних, гуманістичних цінностей, зростання правопорушень і злочинності серед молоді. До того ж, в духовному і культурному середовищі масове розповсюдження отримують псевдокультурні і псевдоморальні цінності - “масова культура” в її агресивному, людино руйнівному вияві

На основі викладеного матеріалу в рамках створення соціологічного портрету сучасного студента в контексті становлення економічно-ринкових відносин відмічається направленість в першу чергу на задоволення матеріальних потреб. Відбулася кардинальна переорієнтація структури цінностей праці молоді. Так, домінуюча соціальна, переважно колективна спрямованість трудових цінностей трансформувалася в спрямованість, що індивідуалізувалася, з перевагою особистих потреб і мети.

Оскільки студентство є економічно залежною частиною суспільства і потребує підтримки держави, воно украй зацікавлено в державному управлінні економікою і в розвитку державного сектора економіки. Будучи об'єктом опіки з боку держави, студентство ратує за соціально орієнтовану економіку. Проте “на зміну патерналістським і в якійсь мірі інфантилістським настроям приходить усвідомлення необхідності перш за все власних зусиль”.

З іншого боку, студентство, будучи революційно - реформаторською частиною суспільства упевнене в необхідності розвитку ринкових відносин, чиї принципи невід'ємні від принципів економічної самостійності. Оскільки економічна незалежність основа політичної незалежності і гарантія політичних свобод студентів найбільш активно ратують за лібералізацію економіки. В цілому ж необхідно визнати, що в молодіжному середовищі все більше утверджуються цінності “приватної людини”.

Велику зацікавленість сучасне студентство виявляє до знань і освіти сподіваючись на можливу адекватність матеріальної винагороди, що реалізуються на професійному терені знанням і умінням.

Що стосується нашої держави, простежується суперечність, характерна для сучасного молодіжного ринку праці, - розрив, що збільшується, між трудовими домаганнями молодих людей і можливістю їх задоволення. Відбувається падіння соціальної цінності продуктивної праці і зміна трудової мотивації: пріоритет віддається не інтенсивній, змістовній праці на виробництві, а праці з низькою інтенсивністю, направленому в першу чергу на отримання значної матеріальної вигоди будь-яким шляхом. В той же час, молодь має ряд переваг: нестандартність мислення, бажання швидко адаптуватися в умовах ринкової економіки, мобільність, сприйнятливість до інновацій, прагнення до зростання.

Отже, у переважнiй бiльшостi студентська молодь визнає: працю, як головне джерело матерiального самозабезпечення; працю за кордоном прiоритетом свого майбутнього; поглиблення нерівності як негативне явище сучасності; розвиток пiдприємництва як безальтернативний напрям стосовно майбутнього України; полiтично-правовi обмеження в сферi здiйснення приватного бiзнесу та його захисту визнаються головною причиною соцiально-економiчної кризи в Українi; у вирiшеннi конкретних економiчних проблем потрiбно орiєнтуватися на змiни в органiзацiї справи (економiчне реформування), а не структури суспiльної органiзацiї.

Істотно змінилася структура і суспільно-політичних орієнтацій молоді. Політичне життя країни значно і безпосередньо вплинуло на соціальний статус молодих людей. Тут позначилися дві тенденції. З одного боку в умовах радикальних реформ молодіжна політична свідомість загострена, вона гостро реагує на різні форми утиску інтересів молодих. З іншого - відбувається різке деполітизування молоді, причому, якщо молодь переважно освоювала нові реалії соціального життя, то старше покоління проходило через “трансситуативне навчання” - стан вимушеної ситуативно-пристосованої поведінки.

Політичні цінності можуть бути визначені як трансситуативна мета, що служить керівними принципами в практичній діяльності або узагальнені уявлення людей, щодо найзначущішої мети і норм поведінки, які визначають пріоритети в сприйнятті політичної дійсності, задають орієнтації їх діям і вчинкам у всіх сферах життя і значною мірою формують ”життєвий стиль” суспільства.

У процесі трансформації політичних цінностей у молодого покоління формувалися такі якості, як орієнтація на індивідуалізм, ініціативу, заповзятливість, пріоритет приватного інтересу, розрахунок на власні сили, цінність богатства как мети.

Численні і різнорідні політичні цінності інтегровані в такі чинники як “колективне” та “індивідуальне” в просторі політичних цінностей, створюючи одну з головних компонент ціннісного простору сучасної української молоді “індивідуалізм” - “колективізм”.

Біполярна система цінностей по лінії “індивідуальне” - “колективне” формується такими цінностями як патріотизм, довіра до держави, відношення до політики, співвідношення цінностей свободи і рівності, відношення до ринку, приватної власності, конкуренції, жертовність, альтруїзм, егоїстичність, самостійність, заповзятливість.

Для України, яка перебуває у станi перехiдного перiоду, вже стало масовоочевидним пiдвищення соцiально-полiтичної ролi студентської молодi. Однак, вже змiна кількох поколiнь студентiв (одне поколiння 5-ть рокiв) виявила, що вiдсутнiсть економiчних реформ на тлi активного полiтичного реформування викликала до життя феномен “полiтичної апатії молодi” стосовно партiйного будiвництва, “країна вiдчуває своєрiдний синдром полiтичної утоми”.

Цінності сучасної молоді більш раціональні і прагматичні, іноді допускають порушення правових норм. Молоде покоління егоїстичне, цинічне, раціональне, прагматичне, з одного боку, але, з другого боку, активне, ініціативно креативне, сподівається на власні сили, вільне від умовностей, ідеологічних переваг. Ці якості молодого покоління визріли в результаті природної селекції, і, на наш погляд є механізмами адаптації і виживання молоді в запропонованих їм спочатку і “зверху” політико-економічних умовах, в яких стихійно пройшов процес їх соціалізації.

Динамічність ціннісних орієнтацій студентства обумовлено подвійністю, “пограничностью”, проміжним положенням студентства між пасивним об'єктом соціальної турботи і активним суб'єктом соціальної дії.

Між полюсами старих і нових суспільних цінностей (духовних, економічних, раціональних), студентство виявилося ближче до ухвалення нових цінностей, але формою. Що стосується необхідності реальних дій по їх досягненню то тут більше спостерігається відхід від особистої відповідальності і готовність перекласти її на інших.

Студентство є особливою соціальною групою молоді, зайнятою підготовкою до виконання соціальної і професійної ролі в духовному виробництві і накопичуючу потенціал майбутнього стану суспільства.

ВИСНОВКИ

У висновках дисертації представлені підсумки проведених теоретичних досліджень, конкретизовані у наступних положеннях:

В науковому дискурсі соціологічної науки студентська молодь розглядається як потужний інтелектуальний прошарок, що виконує роль так званого атрактора соціального прогресу, тобто не тільки визначає тенденції формування особистості, але у дискурсі саморозгортання суспільства знань, реально і повсякденно спрямовує інтелектуальний розвиток регіональної і світової спільноти.

В рамках дослідження, уточнюється, що саме соціологія, як комплексна наука про соціальний розвиток людини і соціалізацію особистості, тобто набуття людиною рис соціальності або людяності вивчає студентську молодь як специфічну молодіжну групу та доводиться значення соціології молоді як підгалузі теоретичного знання.

Аналіз теоретико-методологічних принципів дослідження студентства відбувається паралельно до розвитку соціології в цілому, що передує кількісним методам аналізу емпіричних даних, які отримують у результаті проведення масштабних польових досліджень: дослідів, анкетування, тестування та ін.

Виділено ряд напрямів вивчення студентства, а саме: вивчення соціальних проблем студентства; соціально-психологічний напрямок, вивчення проблем молодіжної субкультури та молодіжних неформальних об'єднань.

В роботі подано детальний аналіз дослідницьких підходів в соціології молоді, а саме історичний підхід, що дозволяє систематизувати накопичений досвід вивчення молодіжної проблематики і подати її у вигляді трьох груп теоретичного знання і досвіду дослідницької роботи: молодь як носій психофізичних якостей молодості; молодь як феномен культури; молодь як суб'єкт та об'єкт процесу спадкоємності та зміни поколінь (соціальна функція молоді). Аналізується психоаналітичний, структурно-функціональний, культурологічний і власне соціологічний підходи.

До методологічної моделі соціологічного портрету студентства у одній площині мають увійти наступні чинники або мають бути оціненими знання, уміння і навички чи сутнісні риси особистості майбутнього фахівця: для забезпечення його взаємодії з громадянським суспільством; для взаємодії з державою; для взаємодії з міжнародною спільнотою; для взаємодії з природою.

Створення соціологічного портрету студентської молоді відбувається на індивідуальному та груповому рівні існування соціальної реальності, на яких найбільш рельєфно вирізняються її атрибутивні властивості. Ці явища функціонують на когнітивному (або теоретико-пізнавальному), емоційно-чуттєвому та конативному (поведінковому) рівнях.

Здійснений аналіз світоглядних парадигм дає можливість розглядати це питання з різних сторін. З одного боку, в духовній сфері домінують традиції й звільнення від їх знайомого і звичного з дитинства впливу відбувається на одразу і не водночас. З іншого боку, молодь набуває власного досвіду й будь-яка суттєва подія в матеріальній сфері, що переживається молоддю чуттєвим чином, тягне за собою зміну її свідомості, світоглядних парадигм тощо. Традиція та інновації в їх органічному поєднанні є, мабуть, тією найбільш характерною рисою, яка притаманна соціокультурній сфері молоді в трансформаційний період.

В результаті узагальнення соціологічних досліджень останніх років та аналізу, що приведений в даній роботі можна констатувати наступні головні зміни в духовній сфері молоді та студентів: 1) звільнення від облуди марксистсько-ленінської ідеології; 2) утвердження світоглядного плюралізму і розширення свободи вибору духовних пріоритетів; 3) зміцнення авторитету демократії; 4) становлення толерантності як принципу і основи світоглядної парадигми сучасних студентів.

Аналіз соціокультурних чинників формування портрету студентської молоді дає можливість говорити про зміни орієнтацій студентів в контексті становлення економічно-ринкових відносин, зміни структури суспільно-політичних орієнтацій молоді, духовних пріоритетів та моральних цінностей сучасного студентства.

Динамічність ціннісних орієнтацій студентства обумовлено подвійністю, “пограничностью”, проміжним положенням студентства між пасивним об'єктом соціальної турботи і активним суб'єктом соціальної дії.

Між полюсами старих і нових суспільних цінностей (духовних, економічних, раціональних), студентство виявилося ближче до ухвалення нових цінностей, але формою. Що стосується необхідності реальних дій по їх досягненню то тут більше спостерігається відхід від особистої відповідальності і готовність перекласти її на інших.

Студентство є особливою соціальною групою молоді, зайнятою підготовкою до виконання соціальної і професійної ролі в духовному виробництві і накопичуючу потенціал майбутнього стану суспільства.

СПИСОК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. В.С. Чопей. Толерантність як моральний принцип епохи міжнародної інтеграції / В.С. Чопей // Гілея: зб. наук. пр. - К., 2009. - Вип. 25. - С. 177-182.

2. В.С. Чопей. Соціологічний прогноз актуальних змін світоглядних парадигм сучасних студентів / В.С. Чопей // Педагогіка вищої школи: методологія, теорія, технології. - К., 2009. - С. 138 - 140.

3. В.С.Чопей. Світоглядні парадигми сучасного студентства / В.С. Чопей // Мультиверсум. Філософський альманах. - К., 2009. - . Вип. 86. - С. 184-197.

Размещено на Allbest.ru