Размещено на http://www.allbest.ru/

КЛАСИЧНИЙ ПРИВАТНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

МОТИВАЦІЯ ЕЛЕКТОРАЛЬНОЇ ПОВЕДІНКИ В УМОВАХ РІЗНИХ ВИБОРЧИХ СИСТЕМ В СУЧАСНІЙ УКРАЇНІ

22.00.04 - спеціальні та галузеві соціології

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата соціологічних наук

ГОРОДЕЦЬКА ОЛЕНА ГЕОРГІЇВНА

УДК 316.62:324

Запоріжжя - 2011

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Класичному приватному університеті (м. Запоріжжя).

Науковий керівник - доктор соціологічних наук, доцент

Чигрин Віктор Олександрович,

Керченський державний морський

технологічний університет,

професор кафедри суспільних,

соціально-економічних наук та українознавства.

Офіційні опоненти: доктор філософських наук, професор

Полторак Володимир Абрамович,

Дніпропетровський університет економіки та права

імені Альфреда Нобеля,

завідувач кафедри гуманітарних

та соціально-політичних наук;

кандидат соціологічних наук

Гугнін Едуард Анатолійович,

Запорізький національний університет,

старший викладач кафедри соціології.

Захист відбудеться “02” липня 2011 р. о 1000 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 17.127.02 при Класичному приватному університеті за адресою: 69002, м. Запоріжжя, вул. Жуковського, 70-б, ауд. 124.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Класичного приватного університету за адресою: 69002, м. Запоріжжя, вул. Жуковського, 70-б.

Автореферат розісланий “01” червня 2011 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Я.В. Зоська

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Демократизація суспільства, яка сприяє переходу від ідеологізованого тоталітарного режиму до нового типу відносин з високою часткою відкритості, економічної, політичної й соціальної толерантності, передбачає випереджальний розвиток загальносуспільних процесів, що стимулюють масову участь населення в інноваційних соціальних практиках, до яких, безумовно, належить формування цивілізованої моделі народовладдя, що здійснюється через вибори органів влади на всіх щаблях суспільства.

Цей принцип закріплений в Основному Законі Української незалежної держави. Так, стаття 38 Конституції України наголошує, що громадяни мають право брати участь в управлінні державними справами, у всеукраїнському та місцевих референдумах, вільно обирати і бути обраними до органів державної влади й органів місцевого самоврядування.

Але практика проведення виборів на загальноукраїнському та місцевому рівнях у період набуття Україною незалежності свідчить про те, що в ній існує чимало проблем, які залишаються майже поза увагою соціологів, що, звісно, стримує процес демократизації суспільства й формування відповідної електоральної поведінки громадян. Тому актуальність дослідження зумовлена як суспільною потребою вдосконалення виборчого процесу та соціальних електоральних практик, так і потребою наукового осмислення цієї проблеми в контексті електоральної соціології.

Слід констатувати, що проблеми політичної, зокрема електоральної, практики в різних типах суспільства й на різних етапах його розвитку завжди приваблювали увагу видатних суспільствознавців: соціологів, філософів, політологів, психологів. Зрозуміло, що ця увага зосереджувалася на питаннях, які найбільше цікавили дослідників, і реалізовувалася в площині тих наук, які вони представляли. Але можна стверджувати, що базові уявлення щодо феноменів політичної влади, демократії, політичної культури, політичної участі були закладені ще в працях Аристотеля, Платона, Н. Макіавеллі, Дж. Локка, Т. Гоббса, Ш. Монтеск'є, Ж.-Ж. Руссо, Г.В.Ф. Гегеля, К. Маркса, М. Вебера, В. Парето, Т. Парсонса, О. Тоффлера та багатьох інших мислителів різних часів.

Деякі дослідники тим чи іншим чином торкалися проблематики суто електоральної діяльності, намагаючись моделювати цю діяльність у розрізі соціології, політології або соціальної психології. Це, зокрема, засновники й послідовники “мічиганської школи”: Е. Даунс, Е. Ноель-Нойман, С. Ліпсет, С. Роккан та ін. Але слід констатувати, що їх дослідження проводились здебільшого на основі досвіду розвинутих західноєвропейських країн і США, соціальна структура яких є досить стабільною з такими самими стабільними стратами, що мають чітко виражені соціальні інтереси, які неодмінно переростають в електоральні орієнтації і, відповідно, визначають електоральну поведінку виборців.

Що ж до вітчизняних дослідників і вчених з близького зарубіжжя, то їх інтерес до цієї проблематики об'єктивно зміг реалізуватися в міру “розкріпачення” соціології й політології.

Свій внесок у вивчення проблем формування електоральної поведінки зробили й російські дослідники, зокрема: В. Амелін, Б. Грушин, В. Ільїн, В. Комаровський, О. Кудінов, Ю. Левада, О. Ледяєва, Є. Малкін, О. Морозова, О. Ослон, В. Пугачов, А. Соловйов, Є. Сучков, О. Шестопал, Г. Шипілов та ін.

Значний внесок у наукове опрацювання проблеми закономірностей і парадоксів електоральних процесів зробили й українські соціологи І. Бекешкіна, В. Ворона, О. Вишняк, Є. Головаха, Е. Гугнін, В. Кушерець, С. Макєєв, І. Мартинюк, В. Матусевич, В. Оссовський, В. Паніотто, В. Петров, В. Полторак, А. Ручка, Ю. Сурмін, В. Хмелько, В. Чигрин, М. Чурилов, М. Шульга та інші вітчизняні соціологи.

Але аналіз літературних джерел дає змогу дійти висновку, що деякі проблеми формування демократичного суспільства в умовах України через становлення об'єктивно зумовленого виборчого процесу, особливо питання мотивації електоральної поведінки в площині спеціальних і галузевих соціологій, розглядалися лише побічно.

Проблема мотивації електоральної поведінки в умовах різних виборчих систем залишається недостатньо дослідженою.

Тож актуальність суспільно значущої роботи пов'язана з практичним втіленням у виборчий процес в Україні різних виборчих систем та вже наявною практикою їх невдалого застосування, зокрема в процесі виборів до органів місцевого самоврядування, що призвело у 2010 р. до корегування застосованої виборчої системи. Тож, поставлене наукове завдання включає в себе два аспекти: теоретико-методологічний, у межах якого обґрунтовуються сутність та особливості мотивації електоральної дії, електоральної діяльності й, у підсумку, електоральної поведінки; соціально-практичний, який передбачає пошук відповіді на запитання щодо причин об'єктивних та суб'єктивних чинників, які впливають на специфіку мотивації електоральної поведінки при застосуванні різних виборчих систем на сучасному етапі розвитку Української держави.

Все це підкреслює значну теоретичну й практичну актуальність обраної теми дослідження, зумовлює її об'єкт, предмет, мету, основні завдання, методологію та методи дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана в межах науково-дослідної роботи “Особливості соціальних перетворень в сучасній Україні” (номер державної реєстрації 0106U000729, 2006-2010 рр.), що з 2006 р. розробляється колективом кафедри соціології і соціальної роботи Класичного приватного університету. Здобувачем протягом 2007-2009 рр. підготовлено розділ звіту, присвячений вивченню мотивації електоральної поведінки населення півдня України, де відповідні функції вироблення та реалізації електоральних мотивацій були предметом соціологічного дослідження (довідка Класичного приватного університету № 2262 від 10.11.2010 р.).

Дисертація виконана також у межах цільової комплексної роботи кафедри філософії і соціології Таврійського державного агротехнологічного університету, а саме підпрограми 3.5. “Соціальний розвиток села в умовах реформування агропромислового виробництва” (номер державної реєстрації 0104U006834). Здобувачем у 2010 році підготовлено розділ “Політичні преференції сільського електорату” (довідка ТДАТУ № 65/5-2249/1 від 17.11.2010 р.).

Мета й завдання дослідження. Метою дослідження є обґрунтування сутності й особливостей мотивації електоральної поведінки виборців в умовах застосування різних виборчих систем у сучасній Україні.

Для досягнення зазначеної мети поставлено такі завдання:

– визначити й уточнити теоретико-методологічні засади мотивації електоральної поведінки виборців в умовах розвитку демократії в сучасній Україні;

– здійснити теоретичну інтерпретацію основних понять, що застосовуються в дослідженні, зокрема: “електоральна дія”, “електоральна діяльність”, “електоральна поведінка”;

– провести операціоналізацію поняття “мотивація електоральної поведінки” з урахуванням його використання в емпіричному соціологічному дослідженні;

– на базі результатів соціологічних досліджень проаналізувати мотиви участі громадян у виборах та охарактеризувати кількісні і якісні параметри різних форм такої участі;

– виявити особливості мотивації електоральної поведінки при застосуванні різних виборчих систем;

– визначити основні об'єктивні та суб'єктивні чинники, які впливають на специфіку мотивації електоральної поведінки при застосуванні різних виборчих систем.

Об'єкт дослідження - електоральна поведінка виборців у сучасній Україні.

Предмет дослідження - сутність та особливості мотивації електоральної поведінки виборців в умовах застосування різних виборчих систем.

Методи дослідження. Враховуючи, що в деяких сегментах дослідження виходить за межі суто соціологічного аналізу, а також беручи до уваги підходи до проблеми політологів і соціальних психологів, у дисертаційній роботі використано комплекс загальнонаукових і спеціальних методів: історичний метод - для аналізу процесуального контексту дослідження мотивації політичної й безпосередньо електоральної поведінки; методи порівняльного аналізу - під час зіставлення специфіки різних підходів до проблеми, їх ключових ідей, особливостей розуміння сутності мотивації електоральної поведінки в соціологічному, філософському та соціально-психологічному аспектах; метод моделювання процесів електоральної поведінки; конкретно-соціологічні й соціально-психологічні методи; методи якісного аналізу документальних джерел, вторинного аналізу даних соціологічних опитувань і соціологічного моніторингу; методи соціологічного опитування населення шляхом анкетування, а також напівформалізованого колективного (фокус-групи) й індивідуального інтерв'ювання.

Емпіричну базу дослідження становлять дані державної, поточної та архівної статистики, розміщені на офіційному сайті ЦВК, які характеризують результати виборів Президента, Верховної Ради й виборів до місцевих органів влади, матеріали регіональних виборчих штабів основних політичних партій і блоків України, дані прикладних соціологічних опитувань та соціологічних моніторингів, виконаних провідними соціологічними установами й центрами України, а також матеріали 64 досліджень центру НПД “Соціо” на загальнонаціональному та регіональному рівнях. Здобувач брала участь у виконанні досліджень, які стосувались цієї проблематики, як супервайзер Центру науково-прикладних досліджень “Соціо” (довідка ЦНПД “Соціо” № 03-04 від 02.11.2010 р.).

Наукова новизна одержаних результатів полягає у вирішенні важливого наукового завдання, пов'язаного з подальшим розвитком української електоральної соціології, - обґрунтуванні мотиваційної структури електоральної поведінки виборців за умов реалізації різних виборчих систем на сучасному етапі розвитку демократії в Україні.

У процесі його вирішення отримано такі наукові результати:

вперше:

– у вітчизняній електоральній соціології з'ясовано специфіку мотивів і мотивації виборців за умов використання різних виборчих систем (мажоритарної, змішаної та пропорційної) і встановлено, що мотивація має більше розбіжностей, ніж спільних рис. Основними чинниками такої відмінності є різні за масштабом і рівнем змісту вибори (загальнонаціональні або місцеві), які визначають пріоритети електорату; спрямованість електоральної поведінки виборців на окрему особистість кандидата чи політичну силу; різні рівні позиціонованості окремих кандидатів і політичних партій та блоків; різні за змістом технології впливу на виборців; різні співвідношення раціональних та емоційних мотивів в умовах мажоритарної й пропорційної систем;

– виявлено, що на відмінність у процесах мотивації при використанні різних виборчих систем впливають, насамперед, такі об'єктивні чинники, як: недостатня структурованість політичної системи в країні; відсутність у громадян усталеного досвіду участі в демократичних виборах та недостатній рівень їх політичної культури; відсутність або нечіткість ідеологічних програм, якими керуються в процесі виборів кандидати та політичні партії;

– визначено вплив суб'єктивних чинників на мотивацію електоральної поведінки в умовах використання різних виборчих систем. Зокрема, при голосуванні за мажоритарною системою найбільш ефективними є такі моделі мотивації: “економічне” голосування, раціональний вибір; при голосуванні за пропорційною системою - соціально-демографічна та статусна, а також модель партійно-ідеологічної ідентифікації;

удосконалено:

– логіку теоретичної інтерпретації та емпіричної операціоналізації одного з основних понять електоральної соціології - “електоральна поведінка”, під якою розуміється зумовлена інтересами, установками й суспільними умовами діяльність виборців щодо реалізації своїх виборчих прав, що визначається їх активністю, умотивованістю та стабільністю вибору електоральних уподобань;

– розуміння електоральних практик як різновиду практик соціальних; визначено їх риси та особливості, на підставі чого уточнено розуміння електоральної дії, електоральної діяльності й електоральної поведінки як складових електоральних практик демократичного суспільства, з урахуванням набутих ними в нових умовах характеристик, як-то: електоральної активності, електоральної мотивації й електоральної усталеності;

набуло подальшого розвитку:

– положення щодо структури мотивів і мотивації електоральної діяльності та електоральної поведінки, зокрема її взаємозв'язку зі специфікою соціальної й електоральної дії, складного характеру прояву в реальній дійсності, що зумовлюється політичною системою суспільства, типами політичного режиму, ступенем розвинутості виборчого права та типами законодавчо визначеної виборчої системи.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що сформульовані висновки та рекомендації можуть бути використані науковцями, викладачами, працівниками центральних і регіональних органів влади України при визначенні напрямів електоральної політики, організації та проведенні електоральних досліджень, розробці програм і планів виборчих кампаній.

Матеріали дослідження знайшли своє відображення у формуванні навчальних програм з дисциплін “Соціологія”, “Політологія”, що викладаються в Таврійському державному агротехнологічному університеті (довідка ТДАТУ № 65/5-2211/1 від 12.11.2010 р.).

Дослідження має практичну спрямованість, його результати були використані в практичній діяльності центральних і регіональних органів влади України, зокрема, Запорізькій, Волинській, Черкаській обласних держадміністраціях; фінансово-промислових структур, партійних організацій різного рівня через проведення досліджень і подання на цій базі аналітичних звітів, що підтверджується відповідними документами.

Розроблені здобувачем самостійно методичні матеріали використовувалися в практиці проведення соціологічних досліджень центру науково-прикладних досліджень “Соціо” (довідка ЦНПД “Соціо” № 03-04 від 02.11.2010 р.).

Особистий внесок автора. Основні положення дисертації розроблені автором самостійно. У наукових працях, підготовлених у співавторстві, внесок автора полягає в такому: у статті 1 охарактеризовано формування мотивів пріоритетів голосування виборців за певних політичних лідерів; у статті 4 проаналізовано мотиви електоральної поведінки на матеріалах порівняння даних моніторингу виборчої кампанії в Дніпропетровській області з результатами екзит-полу; у статті 6 проаналізовано мотиви електоральної поведінки в площині вибору лідерів за певними об'єктивними ознаками.

Апробація результатів дисертації. Результати дослідження доповідалися та обговорювалися на Міжнародній конференції “Розвиток демократії і демократична освіта в Україні” (м. Ялта, 2006 р.), Міжнародній науково-практичній конференції з проблем молодіжної політики (м. Дрогобич, 2007 р.), Міжнародній конференції “Національні інтереси України: компроміс влади, бізнесу та громадянського суспільства” (м. Сімферополь, 2007 р.), Міжнародній науковій конференції “Соціальна політика та механізми інтеграції українського суспільства” (м. Одеса, 2008 р.), Міжнародній науково-практичній конференції “Якубинська наукова сесія” (м. Харків, 2009-2010 рр.).

Публікації. Основні ідеї й положення дисертаційної роботи викладено в 11 наукових публікаціях, з яких 5 - статті в наукових виданнях, затверджених ВАК України як фахові з соціології, 6 - статті в інших наукових виданнях.

Структура й обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, додатків, списку використаних джерел (184 найменування). Обсяг дисертації - 203 сторінки, список використаних джерел займає 17 сторінок, додатки - 8 сторінок. Робота містить 23 таблиці, 13 рисунків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми; сформульовано об'єкт, предмет, мету й завдання дослідження; розкрито наукову новизну одержаних результатів, їх практичне значення; надано відомості про апробацію наукових результатів та публікації автора; вказано обсяг і структуру дисертації.

У першому розділі - “Теоретичні підходи до розуміння змісту мотивів і мотивації електоральної поведінки” - охарактеризовано основні концептуальні підходи, проаналізовано наукові джерела, у яких розкрито різні аспекти ролі та місця виборів у формуванні політичної влади, а також деякі особливості електоральної поведінки громадян під час виборчих кампаній.

Розглядаючи електоральні процеси на будь-якому рівні, у будь-якій площині, методологічно правильним буде припущення наявності в них раціонального та ірраціонального моментів, які, власне, підкріплюються відповідними раціональними або емоційними (тобто здебільшого ірраціональними) мотивами.

Відзначено, що соціальна дія, соціальна діяльність і соціальна поведінка є невід'ємними ланками соціальних практик, із сукупності яких, врешті-решт, формуються соціальні процеси. Відмінними ж можуть бути зміст і характер мотивацій соціальної дії, соціальної діяльності й соціальної поведінки, сталість диспозицій, на підставі яких формуються ці складові соціальних практик, а також сфери реалізації соціальних дій, соціальної діяльності й соціальної поведінки.

З переходом від дії до поведінки, по-перше, зменшується кількість їх типів, а по-друге, відбувається узагальнення, викликане переважно соціальними чинниками.

Мотивація дії сприймається як невід'ємна частка розуміння й виміру дії, у тому числі дії електоральної, яка передує безпосередньому акту соціально значущої дії, здійснюваної самостійно або в складі певних груп. Електоральна дія є зазвичай окремою й одномоментною на кожному етапі електоральної кампанії. Сукупність електоральних дій трансформується в електоральну діяльність, моделі якої мають зміст і характер відносно сталої електоральної поведінки.

З'ясовано, що електоральна діяльність є сукупністю взаємопов'язаних електоральних дій; частиною процесу прийняття виборцем власних, соціально зумовлених рішень і переростає у відносно сталу електоральну поведінку.

Електоральна поведінка - це комплексне явище, що відображає сукупну поведінку всіх суб'єктів суспільного життя під час виборів. Важливими критеріями (ознаками) такої поведінки є рівень активності громадян у розв'язанні суспільних проблем; участь громадян у виборах, референдумах, різних громадянсько-політичних акціях; членство в партіях, громадських об'єднаннях, організаціях.

Але характер мотивації діяльності й поведінки залежить від ряду макро- і мікроумов.

До перших належать характер політичної системи суспільства, тип політичного режиму, ступінь розвинутості виборчого права й виборчої системи. Із соціально-економічної точки зору, до цих умов можна віднести рівень соціально-економічного розвитку, ступінь жорсткості соціальної структури та наявність численного середнього класу. Сюди ж входить стан суспільної свідомості й політичної культури суспільства та його окремих складових.

До других належить низка мотивів переважно індивідуального, скоріше, психологічного характеру, до яких у своїх дослідженнях не завжди звертаються соціологи.

Так, крім прагматичної мотивації, суворо підпорядкованої принципам раціональності, фіксується афектна мотивація, яка є, в принципі, ірраціональною. Відзначимо, що й інституційна мотивація також тяжіє до раціональності. Безумовно, емоційна складова справляє помітний вплив на формування як цілераціональної, так і інституційної мотивації. Але в цих випадках вона виступає своєрідним орієнтиром правильності вчинків окремої людини або соціальної групи.

Аналіз літературних джерел, а також матеріалів досліджень, проведених у 1997-2011 рр., дає підстави стверджувати, що в суспільстві перехідного типу має місце змішане ідеологічно-економічно-емоційне голосування, що рівною мірою пояснює, як рівень виборчої активності електорату, так і партійно-ідеологічні преференції виборців. Сам же рівень виборчої активності як у розвинутих, так і в нових демократіях на виборах до різних органів має досить усталений характер і визначається, в основному, двома факторами - рівнем партійно-ідеологічної ідентифікації виборців (адже партійно-ідентифіковані виявляють усталену високу активність) та суб'єктивною значущістю певних виборів у громадській думці, яка залежить від обсягу повноважень органу, до якого проводять вибори, і поляризації політичних сил, що беруть у них участь.

У другому розділі - “Соціологічна інтерпретація суспільної проблематики мотивації електоральної поведінки” - розглянуто методологічні й методичні питання наукового опрацювання проблеми формування мотивації електоральної поведінки населення та результати соціологічних досліджень.

Проаналізувавши мотиви електоральних дій, можна визначити, що вони мають як об'єктивний, так і суб'єктивний характер, формуються як мотиви раціонального, емоційного або змішаного характеру.

На підставі електоральних дій формується електоральна діяльність, яка взаємопов'язана й взаємозалежна від дій акторів електорального процесу, що відбувається на цілком конкретному електоральному полі, але часто виходить за часові межі будь-якої виборчої кампанії.

Зазначено, що за умов впливу на людину зовнішніх і внутрішніх факторів у неї створюється цілісний особистісний стан, готовність до певної діяльності, яка переростає в електоральну поведінку.

Електоральна поведінка, яка формується й реалізується на базі установки, є показником якісної визначеності певного типу електоральної діяльності, який зумовлюється як макросоціальними, так і мікросоціальними умовами волевиявлення населення.

Будь-яка електоральна поведінка населення формується на базі таких основних складових, як: активність, мотивація й стабільність вибору, а також факторів, які на них впливають.

Доведено, що в умовах змін, які відбуваються на політичному й електоральному полях України, ми стикаємося не зі зростанням і структуризацією мотивів електорального вибору, а, навпаки, з конфліктом мотивації, що викликає необхідність поглибленого аналізу всіх складових електоральної поведінки виборців.

Ефективний аналіз будь-якої проблеми в емпіричній соціології неможливий без ретельної інтерпретації його основних понять (як теоретичної, так і емпіричної). При цьому треба зробити висновок, що хоча останніми роками в межах електоральної соціології для вирішення подібного завдання проведена досить значна робота, необхідного рівня інтерпретації таких понять поки що немає. Тому, базуючись на теоретичному аналізі проблем соціальної й електоральної дії, системи мотивації такої діяльності, зроблено спробу провести необхідну інтерпретацію понять для того, щоб у подальшому обґрунтовано забезпечити вирішення основних завдань, що поставлені в роботі.

Відзначено також, що аналіз цих складових стає неможливим без відповідної докладної операціоналізації понять. Процес операціоналізації понять слід розглядати не у вигляді односпрямованої прямої - від теорії до практики, від гіпотези й поняття - до вимірювання, показників та інструментів. Ми впевнені, що не меншу увагу слід приділяти зворотному процесу, який ми назвали “концептуалізацією показників”, оскільки для опрацювання електоральних процесів недостатньо елементарних коментарів певних показників, а особливо рейтингів, якими так рясніють ЗМІ.

Акцентовано увагу на тому, що надійним підґрунтям операціоналізації понять і наступної концептуалізації показників як узагальнення одержаних показників до рівня понять і, зрештою, певних концептів, від яких ми й починали своє дослідження, є досягнення максимальної валідності й надійності отриманих даних.

Проаналізувавши окремі приклади електоральних дій, електоральної діяльності й електоральної поведінки, ми можемо підсумувати, що окремі електоральні дії внаслідок своїх часових та просторових особливостей є найменше прогнозованими з погляду соціології. Електоральна діяльність містить у собі масу суперечностей, а електоральна поведінка далеко не завжди укладається в моделі, які пропонують нам зарубіжні політтехнологи.

Саме на підставі методологічно й методично адекватних соціологічних досліджень, які спираються на відповідний поняттєвий апарат, валідні й надійні дані, можна аналізувати зазначені нами складові електорального процесу, а саме об'єктивні та суб'єктивні, загальнонаціональні та регіональні фактори, особливості конфлікту мотивації електоральної поведінки.

У третьому розділі - “Специфіка мотивації електоральної поведінки в умовах використання різних виборчих систем” - розглянуто використання в сучасній Україні різних виборчих систем, формування мотивації електоральної поведінки виборців. Окремо проаналізовано об'єктивні та суб'єктивні чинники, що зумовлюють специфіку мотивації електоральної поведінки при використанні різних виборчих систем.

Аналіз проблеми мотивації електоральної поведінки при використанні в сучасній Україні різних виборчих систем, зокрема мажоритарної та пропорційної, дає змогу зробити такі важливі висновки, які можна також екстраполювати на політичні процеси в інших країнах, що перебувають сьогодні на етапі трансформації політичних систем.

Щодо використання в Україні різних виборчих систем: мажоритарної, змішаної, пропорційної, то жодну з них не можна вважати ідеальною, оскільки кожна має свої недоліки.

Водночас мажоритарна система виборів, особливо після не зовсім вдалої спроби використання пропорційної на виборах до місцевих органів самоврядування у 2006 р., є, як свідчать результати соціологічних досліджень, більш привабливою для населення країни. Але при цьому найбільш ефективною громадяни України вважають змішану систему виборів.

Що ж до пропорційної системи, то суспільство не готове до неї, оскільки, по-перше, в Україні існує більше ніж 180 політичних партій, переважна частина яких не відображає інтересів великих соціальних, етнічних або територіальних груп населення. По-друге, у своїй масі виборці з низки причин (рівень політичної культури, недовіра до конкретних лідерів партій тощо) часто зовсім не ототожнюють свої ідеологічні й партійні преференції.

Особливу увагу приділено вивченню основного предмета дослідження, а саме: аналізу специфіки мотивацій електоральної поведінки в умовах використання різних виборчих систем, насамперед мажоритарної та пропорційної. Розгляд цієї проблеми дав змогу встановити основні особливості такої мотивації.

Так, мажоритарний принцип виборів передбачає формування системи мотивації електоральної поведінки за такими ознаками: персоніфікований характер передвиборної боротьби кандидатів; орієнтація виборця на особистісні характеристики кандидата, такі як: риси соціотипу; орієнтація виборця на бажані особливості емотипу кандидата; орієнтація виборця на місце кандидата в системі координат “свій - чужий”.

Крім того, це інституціональні чинники мотивації, тобто підтримка певних кандидатів соціальними та політичними інститутами; ментальні чинники; підтримка кандидата місцевими лідерами суспільної думки; фінансові можливості кандидата; регіональні чинники мотивації тощо.

Пропорційна система голосування за партійними списками вимагає чіткого ідейно-політичного позиціонування електорату, без якого всі інші складові мотивації втрачають необхідну усталеність. Наступними чинниками системи мотивації електоральної поведінки громадян в умовах реальної пропорційної системи виборів в Україні, зокрема, є: мотиви особистих симпатій до лідера певної політичної сили; мотиви підтримки “реальних справ” партії; мотиви підтримки програмних гасел певної партії; мотиви суто емоційної індивідуальної ідентичності з певними партіями.

Наразі пропорційна система, яка передбачає голосування за партійними списками, вимагає більш чіткого ідейно-політичного позиціонування електорату, без якого всі інші складові мотивації втрачають необхідну усталеність. Вона передбачає відповідність партій не тільки за назвою, а й за сутністю - соціальній стратифікації суспільства, яка викликає стратифікацію партійну.

На підставі узагальнення результатів аналізу проблеми впливу на мотивацію електоральної поведінки різних стратегій організації виборних кампаній зроблено такі висновки. По-перше, найбільш адекватними стратегіями, що дають змогу максимально використовувати мотиваційний потенціал електоральної поведінки у випадку з проведенням виборів за пропорційною системою, виступають “програмний”, “соціально-економічний” та “проблемний” підходи. По-друге, максимальні вигоди при мажоритарній системі виборів дає використання таких стратегій організації виборів, як “апаратний”, “рекламний” та “адресний” підходи.

З'ясовано, що суб'єктивним чинником створення мотивації є використання різноманітних технологій, методів, прийомів “залучення” виборців до участі у виборах та штучного формування мотивації спрямованості їх електоральної поведінки. Сьогодні вже достатньо відомі різноманітні технології, які дають змогу максимально використовувати таку мотивацію, підсилювати й корегувати її.

Зокрема, при використанні пропорційної системи виборів більш ефективною є організація громадських кампаній (протестних або, навпаки, кампаній “на підтримку”), оскільки саме вони дадуть змогу концентрувати зусилля партії з мобілізації електорату на формуванні його електоральних мотивів на цілі та завдання, які висуваються певною політичною силою.

При використанні мажоритарної системи ефективною є технологія двоступеневого потоку комунікації та лідерів думок. Сутність її в тому, що в період проведення виборчих кампаній на виборців найчастіше впливають не безпосередньо матеріали засобів масової інформації, а “просіювання” такої інформації через так званих лідерів думок. Саме вони виступають для виборів як авторитети в різних питаннях, у тому числі політичних.

Зазначено, що при загальній тенденції можливості використання різних виборчих технологій, проектів, методів та прийомів все ж можна виділити ті, які найбільш ефективно працюють при проведенні передвиборних кампаній з використанням пропорційної чи мажоритарної систем виборів.

ВИСНОВКИ

У дисертації вирішено наукове завдання теоретико-методологічного обґрунтування сутності та особливостей мотивації електоральної дії, електоральної діяльності й електоральної поведінки; визначено соціально-практичні наслідки дії об'єктивних і суб'єктивних чинників, які впливають на специфіку мотивації електоральної поведінки при застосуванні різних виборчих систем на сучасному етапі розвитку Української держави.

Відповідно до завдань роботи висновки дослідження можуть бути сформульовані таким чином.

Визначено мотивацію електоральної поведінки виборців за допомогою теоретико-методологічного підходу. Суттєвим показником рівня, стану політичного життя є масова політична, у тому числі електоральна, поведінка. Це комплексне явище, що відображає сукупну поведінку всіх суб'єктів суспільного життя. Важливими критеріями (ознаками) такої поведінки є рівень активності громадян у розв'язанні суспільних проблем; участь громадян у виборах, референдумах, різних громадсько-політичних акціях; членство в партіях, громадських об'єднаннях, організаціях.

Доведено таке:

– по-перше, електоральна поведінка є різновидом соціальної поведінки, яка здійснюється завдяки соціальним діям як сукупності соціальних практик, що динамічно змінюються (перспективні й повсякденні, економічні та політичні/електоральні, колективні/масові й індивідуальні);

– по-друге, до соціальної дії, різновидом якої є дія електоральна, ми відносимо (повністю погодившись з постулатом М. Вебера) тільки такі її різновиди, які спричиняють певні соціальні наслідки, тобто прямо або побічно впливають на інших індивідів і/або їх групи;

– по-третє, ми враховуємо, що будь-яка соціальна дія, у тому числі електоральна, здійснюється під впливом соціальних структур (у трактуванні П. Бурдьє) і місця в них цього індивіда і/або групи, з одного боку, і габітуса (у його ж трактуванні) - з іншого;

– по-четверте, ми припускаємо, що будь-яка соціальна дія включає зовнішні й внутрішні, раціональні та емоційні, одномоментні або пролонговані в часі передумови.

Розглянуто теоретичну інтерпретацію основних понять дослідження, зокрема: “електоральна дія”, “електоральна діяльність”, “електоральна поведінка”. Обґрунтовано, що мотивація окремих електоральних дій має спочатку неусталений характер і тільки із часом може переростати в соціальну електоральну діяльність або навіть у соціальну поведінку. Мотиви окремих електоральних дій можуть мати як об'єктивний, так і суб'єктивний характер, формуватися як мотиви переважно раціонального, емоційного або змішаного характеру.

Електоральна діяльність визначається як сукупність взаємопов'язаних електоральних дій, частина процесу прийняття виборцем власних, тим не менше, соціально зумовлених рішень.

З'ясовано, що будь-яка електоральна поведінка населення формується на базі таких основних складових, як: активність, мотивація й стабільність вибору, а також факторів, які на них впливають.

Проаналізовано складові операціоналізації понять досліджень мотивації електоральної поведінки. З огляду на формування структурно-діяльнісної моделі електоральних досліджень здійснено операціоналізацію понять і, відповідно, концептуалізацію показників, яка розуміється як узагальнення одержаних показників до рівня понять і, зрештою, певних концептів. Саме на підставі результатів методологічно й методично адекватних соціологічних досліджень, які спираються на відповідний поняттєвий апарат, валідні й надійні дані, можна аналізувати зазначені нами складові електорального процесу, а саме об'єктивні та суб'єктивні, загальнонаціональні й регіональні фактори та особливості конфлікту мотивації електоральної поведінки.

На основі результатів соціологічних досліджень проаналізовано мотиви участі громадян у виборах, охарактеризовано кількісні та якісні параметри різних форм такої участі.

Аналіз сутності та специфіки використання в сучасній Україні різних виборчих систем: мажоритарної, змішаної, пропорційної - продемонстрував, що, незважаючи на те, що за двадцять років незалежності країни в процесі побудови системи вільних демократичних виборів застосовувалися всі три, жодна з них не була до кінця реалізованою.

Доведено, що суспільство не готове до застосування класичної пропорційної системи, оскільки, по-перше, в Україні існує більше ніж 180 політичних партій, переважна частина яких не відображає інтересів великих соціальних, етнічних або територіальних груп населення. Крім того, у своїй масі виборці з низки причин (рівень політичної культури, недовіра до конкретних лідерів партій тощо) часто зовсім не ототожнюють свої ідеологічні й партійні преференції.

З'ясовано, що мажоритарна система виборів є більш привабливою для населення України, а найбільш ефективною - змішана, оскільки саме вона передбачає найбільш широкий спектр мотивації участі у виборах.

Змішана система голосування дає змогу виводити з електорального процесу штучно створені партії, які нікого не представляють, враховувати інтереси центру та регіонів, центральної й регіональної еліт, реалізовувати електоральні спрямування різних груп виборців, враховуючи характер їхньої мотивації. Таким чином, ця система частково знімає конфлікт мотивації електоральної поведінки, роблячи її більш збалансованою між раціональним та емоційним сегментами.

Аналіз об'єктивних чинників, що впливають на формування мотивації виборців при використанні різних виборчих систем, дав змогу встановити таке:

1. Особливістю такого впливу є специфіка політичної системи українського суспільства на сучасному етапі її розвитку.

2. Важливим фактором, що формує мотиви ставлення до виборів, є специфіка їх організації не тільки на державному, а й на місцевому рівні.

3. Значний вплив на формування мотивації електоральної поведінки справляють такі об'єктивні для сучасного українського суспільства чинники, як: відсутність усталеного історичного досвіду участі в демократичних виборах, а також недостатній рівень політичної культури електорату.

4. Негативний вплив на впровадження, зокрема, пропорційної системи виборів справляє велика кількість політичних партій і блоків, які беруть участь у виборчих кампаніях, та нечіткість їх ідеологій, відсутність у них чіткого розуміння національної ідеї тощо.

Аналіз суб'єктивних чинників, які впливають на електорат в умовах використання різних виборчих систем, засвідчує, що:

– по-перше, використання різних моделей електоральної поведінки в умовах сучасної України, при тому, що практично всі відомі моделі можуть бути застосованими і при мажоритарній, і при пропорційній системах, дає змогу зауважити, що при проведенні виборів за мажоритарною системою найбільш ефективними будуть моделі “економічного” голосування, раціонального вибору, соціально-психологічна; при проведенні виборів за пропорційною системою найбільш ефективним є використання соціально-демократичної, статусної та моделі партійно-ідеологічної ідентифікації;

– по-друге, аналіз проблем впливу на мотивацію електоральної поведінки різних стратегій організації виборчих кампаній свідчить, що найбільш ефективними в цьому плані при проведенні виборів за пропорційною виборчою системою виступають “програмний”, “соціально-економічний” та “проблемний” підходи. Максимальні вигоди при використанні мажоритарної системи виборів дає розробка стратегій виборчих кампаній, заснованих на “апаратному”, “рекламному” та “адресному” підходах;

– по-третє, при тому, що різні технології, проекти, методи та прийоми впливу на формування мотивації електоральної поведінки вибрів можуть використовуватися одночасно як при мажоритарній, так і при пропорційній системах виборів, дослідження продемонструвало, що, безумовно, існують певні технології та проекти, ефективність використання яких залежить від того, яка виборча система застосовується.

Вивчення мотивації електоральної поведінки населення являє собою важливу наукову й практичну проблему, вирішення якої можливе тільки в разі використання методології та методики комплексного аналізу, в основі якого лежать інструментальні технології електоральної соціології, політичної психології й політологічного аналізу.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті в наукових фахових виданнях

1. Городецкая Е.Г. Политическое лидерство: гендерный аспект / Е.Г. Городецкая, Е. Голота // Соціальні технології : збірник наукових праць. - К. : ГУ “ЗІДМУ”, 2007. - Вип. 36. - С. 71-78.

2. Городецкая Е.Г. Социокультурные аспекты и мотивация электорального выбора / Е.Г. Городецкая // Вісник Одеського національного університету : збірник наукових праць. - О. : ОНУ ім. І.І. Мечникова, 2008. - Т. 13. - Вып. 5. - С. 65-71.

3. Городецкая Е.Г. Кризис мотивации электорального выбора (на материалах избирательных кампаний в Украине 2006-2007 гг.) / Е.Г. Городецкая // Соціальні технології : збірник наукових праць. - К. : КПУ, 2008. - Вип. 38. - С. 89-98.

4. Городецкая Е.Г. Из опыта проведения регионального экзит-пола / В.А. Чигрин, Е.Г. Городецкая // Вісник Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна : збірник наукових праць. - Х. : ХНУ ім. В.Н. Каразіна, 2009. - Вип. 23. - С. 200-204.

5. Городецкая Е.Г. Анализ роли и места национальных интересов в структуре мотивов формирования электоральных предпочтений граждан Украины / Е.Г. Городецкая // Вісник Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна : збірник наукових праць. - Х. : ХНУ ім. В.Н. Каразіна, 2010. - Вип. 25. - С. 121-125.

Статті в інших виданнях

6. Городецкая Е.Г. Женщины-лидеры в украинском политикуме / Е.Г. Городецкая, В.А. Чигрин // Розвиток демократії і демократична освіта в Україні : зб. матер. IV міжнар. конф. (28-30 вересня 2006 р., м. Ялта). - К. : НПУ ім. М.П. Драгоманова, 2007. - С. 487-492.

7. Городецька О.Г. Соціологічний аналіз мотивації електоральної поведінки сільської молоді / О.Г. Городецька // Молодіжна політика: проблеми і перспективи : зб. матер. ІV Міжнар. наук.-практ. конф. (10-11 травня 2007 р., м. Дрогобич). - Дрогобич : ДДПУ ім. І. Франка, 2007. - С. 280-285.

8. Городецкая Е.Г. Место национальных интересов в иерархии электоральных предпочтений граждан Украины / Е.А. Городецкая // Национальные интересы Украины : сб. матер. междунар. конф. (16-17 сентября 2007 г., г. Симферополь) / [под ред. д. ф. н. О.А. Габриеляна]. - Симферополь : Энергия Дельта, 2007. - С. 181-191.

9. Городецкая Е.Г. Место национальных интересов в иерархии электоральных предпочтений граждан Украины / Е.Г. Городецкая // Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского : научный журнал. - Симферополь : ТНУ им. В.И. Вернадского, 2007. - Т. 20 (59). - № 1 : Политические науки. - С. 103-109.

10. Городецька О.Г. Поняття конфлікту та мотивації вибору в електоральної соціології / О.Г. Городецька // Удосконалення навчально-виховного процесу в вищому навчальному закладі / [відп. вик. О.В. Бойко]. - Мелітополь : Люкс, 2008. - Вип. 12. - С. 153-161.

11. Городецька О.Г. Соціологія политики : енциклопедичний словник / В.О. Чигрин, О.Г. Городецька ; [авт.-упоряд: В.А. Полторак, О.В. Петров, А.В. Толстоухов]. - К. : Європ. ун-т, 2009. - С. 355-356.

АНОТАЦІЯ

електоратний дія виборчий суспільство

Городецька О.Г. Мотивація електоральної поведінки в умовах різних виборчих систем в сучасній Україні. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата соціологічних наук за спеціальністю 22.00.04 - спеціальні та галузеві соціології. - Класичний приватний університет. - Запоріжжя, 2011.

У дисертації на матеріалі соціологічних досліджень розглянуто сукупність причин і факторів, які визначають загальні засади мотивації електоральної дії, електоральної діяльності й електоральної поведінки в умовах різних виборчих систем сучасного українського суспільства.

Досліджено та концептуально систематизовано інтерпретацію основних понять, що застосовуються в дослідженні, зокрема: “електоральна дія”, “електоральна діяльність”, “електоральна поведінка”.

Проведено емпіричну операціоналізацію поняття “мотивація електоральної поведінки” з урахуванням його використання в емпіричному соціологічному дослідженні

На базі результатів соціологічних досліджень проаналізовано мотиви участі громадян у виборах, охарактеризовано кількісні і якісні параметри різних форм такої участі.

Визначено основні об'єктивні та суб'єктивні чинники, які впливають на специфіку мотивації електоральної поведінки при застосуванні різних виборчих систем.

Ключові слова: електорат, виборчі системи, мотивація, електоральна дія, електоральна діяльність, електоральна поведінка, конфлікт мотивації електорального вибору.

АННОТАЦИЯ

Городецкая Е.Г. Мотивация электорального поведения в условиях различных избирательных систем в современной Украине. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата социологических наук по специальности 22.00.04 - специальные и отраслевые социологии. - Классический приватный университет. - Запорожье, 2011.

В диссертации на материале социологических исследований рассмотрена совокупность причин и факторов, определяющих общие основы мотивации электорального действия, электоральной деятельности и электорального поведения в условиях различных избирательных систем современного украинского общества.

На основе теоретического и эмпирического исследования концептуально систематизированы такие понятия, как проблемы мотивации электорального действия, электоральной деятельности и электорального поведения.

Доказано, что мотивация отдельных электоральных действий имеет неустоявшийся характер и только со временем может перерастать в электоральную деятельность, или даже в электоральное поведение. Мотивы отдельных электоральных действий могут иметь как объективный, так и субъективный характер, формироваться как мотивы преимущественно рационального, эмоционального или смешанного характера.

Электоральная деятельность определяется как совокупность взаимоувязанных электоральных действий, часть процесса принятия избирателем собственных, но социально обусловленных решений.

Выяснено, что любое электоральное поведение населения формируется на базе следующих основных составляющих: активности, мотивации и стабильности выбора, а также факторов, которые на них влияют.

Проанализированы составляющие теоретической интерпретации и операционализации понятий исследования мотивации электорального поведения, а также концептуализацию показателей, которая понимается как обобщение полученных показателей до уровня понятий и, в конечном итоге, определенных концептов, с которых начинается исследование.

Проведенный анализ сущности и специфики использования в современной Украине различных избирательных систем: мажоритарной, смешанной, пропорциональной - продемонстрировал, что, невзирая на то, что за двадцать лет независимости страны в процессе построения системы свободных демократических выборов применялись все три, но ни одна из них не была реализованной даже наполовину.

Доказано, что общество не готово к классической пропорциональной системе, поскольку в Украине существует более чем 180 политических партий, преобладающая часть которых не отображает интересов больших социальных, этнических или территориальных групп населения. Кроме того, избиратели часто не отождествляют свои идеологические и партийные преференции.

Выяснено, что мажоритарная система выборов более привлекательна для населения Украины, а наиболее эффективна - смешанная, поскольку именно она предусматривает наиболее широкий спектр мотивации участия в выборах.

Проанализированы объективные и субъективные факторы, которые влияют на формирование мотивации избирателей при использовании различных избирательных систем. Так, особенностью объективных факторов является недостаточная структурированность политической системы в стране; отсутствие у граждан опыта участия в демократических выборах и недостаточный уровень их политической культуры; отсутствие или нечеткость идеологических программ, которыми руководствуются в процессе выборов кандидаты и политические партии.

Анализ субъективных факторов показывает, что при голосовании по мажоритарной системе наиболее эффективными являются такие модели мотивации, как “экономическое” голосование, рациональный выбор; при голосовании по пропорциональной системе - социально-демографическая и статусная, а также модель партийно-идеологической идентификации.

Выяснено, что на мотивацию электорального поведения влияют различные стратегии. Так, при пропорциональной системе используются “программный”, “социально-экономический” и “проблемный” подходы; при мажоритарной системе - “аппаратный”, “рекламный” и “адресный” подходы.

Выяснено, что при использовании различных избирательных технологий, проектов, методов и приемов можно выделить те, которые наиболее эффективно работают при проведении избирательных кампаний с использованием пропорциональной или мажоритарной систем выборов.

Ключевые слова: электорат, избирательные системы, мотивация, электоральное действие, электоральная деятельность, электоральное поведение, конфликт мотивации электорального выбора.

SUMMARY

Gorodetskaja E.G. Motivation of electoral behavior under conditions of different electoral systems in modern Ukraine. - Manuscript.

Thesis for Candidate's Degree in Sociology, specialіzation 22.00.04 - special and branch sociology. - Classical Private University. - Zaporizhja, 2011.

The dissertation research, based on sociological investigations, is devoted to the topic of causes and factors which determine common principles of motivation of electoral action, electoral activity and electoral behavior under conditions of different electoral systems in modern Ukrainian society.

The problems of motivation of electoral action, electoral activity and electoral behavior are conceptually systematized on the basis of theoretical and empiric investigations.

It is found out that any electoral behavior of the population is formed on the basis of such components as - activity, motivation and stability of choice and factors of influence.

The research analyses the components of theoretical interpretation and operationalization of concepts of electoral behavior's motivation, as well as the conceptualization of indicators, which are seen as a general conclusion of received indicators and certain concepts which open this investigation.

Motivation peculiarities of electoral behavior under conditions of listed electoral systems and factors influencing motivation are shown in the research.

Key words: electorate, electoral systems, motivation, electoral action, electoral activity, electoral behavior, conflict of motivation of electoral choice.

Городецька ОЛЕНА ГЕОРГІЇВНА

МОТИВАЦІЯ ЕЛЕКТОРАЛЬНОЇ ПОВЕДІНКИ В УМОВАХ РІЗНИХ ВИБОРЧИХ СИСТЕМ В СУЧАСНІЙ УКРАЇНІ

22.00.04 - спеціальні та галузеві соціології

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата соціологічних наук

Відповідальний за випуск - В.О. Чигрин

Підписано до друку 27.05.2011 р. Формат 60x 84/16. Папір друкарський.

Ум. друк. арк. 0,9. Обл.-вид. арк. 0,9.

Зам. № 100-10АБ. Тираж 100 прим.

Виготовлено на поліграфічній базі Класичного приватного університету

69002, м. Запоріжжя, вул. Жуковського, 70-б

Размещено на Allbest.ru

...