Стилі життя середнього класу в Україні (на прикладі великого міста)

Размещено на http://www.allbest.ru/

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

Спориш Юлія Олексіївна

УДК 316.728+323.32

СТИЛІ ЖИТТЯ СЕРЕДНЬОГО КЛАСУ В УКРАЇНІ

(НА ПРИКЛАДІ ВЕЛИКОГО МІСТА)

22.00.03 - соціальні структури та соціальні відносини

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата соціологічних наук

Київ - 2010

ДИСЕРТАЦІЄЮ Є РУКОПИС

Робота виконана на кафедрі соціальних структур та соціальних відносин факультету соціології Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Науковий керівник:

кандидат соціологічних наук, доцент

Чепак Валентина Василівна,

Київський національний університет імені Тараса Шевченка, доцент кафедри соціальних структур та соціальних відносин факультету соціології

Офіційні опоненти:

доктор соціологічних наук, доцент

Коваліско Наталія Володимирівна,

Львівський національний університет імені Івана Франка, професор кафедри історії та теорії соціології

кандидат філософських наук

Іващенко Ольга Василівна,

Інститут соціології НАН України, старший науковий співробітник відділу соціальних структур

Захист відбудеться «27» грудня 2010 р. о 15 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.30 у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка, 01601, м. Київ, вул.Володимирська 64.

З дисертацією можна ознайомитись у Науковій бібліотеці ім. М.О. Максимовича Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою:

01601, вул. Володимирська 58, м. Київ.

Автореферат розісланий “23” листопада 2010 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Тарабукін Ю.О.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Однією із теоретико-методологічних та прикладних проблем сучасної соціологічної науки є розкриття та пояснення особливостей середніх класів в сучасному суспільстві, а також їх стильових відмінностей від інших соціальних груп. Важливість дослідження стилю життя середніх класів і чинників, які його формують, визначається тим, що ці соціальні групи є своєрідним стрижнем соціуму в усіх розвинених країнах і роблять значний внесок в суспільний розвиток. Середні класи в Україні, їх діяльністні та культурні прояви, значною мірою визначатимуть напрямки та успішність розвитку українського суспільства. Враховуючи те, що стилі життя цієї соціальної групи, так само як і самі середні класи в Україні, лише формуються, особливо актуальним є дослідження процесів їх структурування та набуття специфічних ознак в порівнянні з іншими верствами населення.

Дослідження ролі та місця середнього класу в соціальній структурі суспільства здійснено в наукових роботах зарубіжних вчених Н.Аберкромбі, П.Бурдьє, Е.Гідденса, Дж.Голдторпа, Е.Гоулднера, Б. і Д. Еренрайхів, М.Ківінена, М.Севеджа, А.Соренсена, М.Ніколауса, Н.Пуланцаса, Е.Райта, Д.Уррі та ін. Суттєво менш вивченим є становлення середнього класу в процесі трансформації суспільних відносин в пострадянських суспільствах. Зокрема, тенденції формування середніх класів знайшли відображення в роботах таких російських та українських дослідників, як О.Бондаренко, С. Бродська, Т.Дублікаш, Т.Заславська та Р.Громова, В. Ільїн, С.Макєєв, Т.Малєва, О.Куценко, С.Оксамитна,В. Радаєв, О. Симончук, О. Шкаратан, Т.Чернецька, на розробки яких ми будемо спиратись в своєму дослідженні. Між тим в цих роботах не врахований пізнавальний потенціал вивчення особливостей середніх класів через прояви їх стилю життя.

У визначенні стилю життя як соціологічної категорії найбільш значущими для нас є розробки З. Баумана, Ж. Бодрійяра, М.Вебера, Т. Веблена, А. Глухих, С.Граділа, Г. Зіммеля, Л. Іоніна, Г.-П. Мюллера, Л.Сохань, А. Тодорова. Стильові особливості різних соціальних груп на сучасному етапі аналізуються, зокрема, в роботах російських та українських соціологів Є.Головахи, О.Злобіної, О.Кролевця, Т.Малєвої, І. Мартинюка, Н. Паніної, Т. Пилаєва, Я. Рощиної, Р.Савчинського, В.Сьоми, Н.Тихонової, М.Шульги. Між тим, на підставі вивченої літератури не можна стверджувати, що визначеними є особливості стилів життя середніх класів в пострадянському суспільстві; крім того даний спосіб вимірювання проявів середніх класів не отримав поширення у вітчизняних наукових дослідженнях.

Наукова проблема полягає в тому, що, незважаючи на достатньо велику кількість наукових праць із зазначеної проблематики, у вітчизняній соціології відсутні достатньо обґрунтовані у науковому сенсі конвенції стосовно визначення середніх класів за умов трансформації суспільства. Соціологічна наука ще не приділила достатньої уваги дослідженню стилів життя цих груп як культурно-діяльністних феноменів, в яких можуть проявитись найбільш виразні особливості середніх класів у порівнянні з іншими соціально-класовими утвореннями у просторі суспільства; зокрема, відсутні дослідження природи стильових особливостей середнього класу, недостатньо дослідженими залишаються особливості соціальних дій середніх класів в різних площинах соціального простору. Відсутність достатньо надійних методик ідентифікації середніх класів, комплексних ґрунтовних досліджень їх стилю життя гальмує процес розробки державних стратегій та програм на підтримку розвитку середнього класу, який є основою демократичного суспільства.

Актуальність і невідкладність вирішення теоретико-методологічних та прикладних аспектів проблеми ідентифікації середніх класів та прояву їх стильових відмінностей зумовили вибір теми даного дослідження та визначення основних дослідницьких завдань.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу виконано відповідно до напрямків науково-дослідної роботи кафедри соціальних структур та соціальних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є виявлення особливостей стилю життя сучасного середнього класу в Україні у великих містах.

Для досягнення зазначеної мети було поставлено та вирішено такі завдання:

· здійснити аналіз і систематизацію соціологічних підходів до ідентифікації середнього класу та визначити теоретико-методологічний підхід, в межах якого можуть бути вивчені стильові особливості середнього класу з врахуванням специфічних умов пострадянського українського суспільства;

· виокремити та обґрунтувати критерії ідентифікації середніх класів в соціальному просторі суспільства;

· проаналізувати методологічні засади визначення стилю життя та досвід соціологічного дослідження з позицій їх застосовності в українських реаліях;

· розкрити особливості прояву середнього класу в українському суспільстві;

· визначити сутність чинників, які впливають на формування стилю життя середнього класу, та здійснити їх типологію;

· дослідити специфіку стилю життя сучасного українського середнього класу у великих містах.

Об'єктом дисертаційного дослідження є середній клас в сучасній Україні, зокрема у великих містах.

Предметом дослідження є прояви стильової поведінки середніх класів у різних сферах життєдіяльності в умовах великого міста, а саме: в сферах дозвілля, зайнятості, соціальних комунікацій, політичній сфері та у повсякденному житті.

Методи дослідження. Дисертація базується на фундаментальних положеннях теорій соціальної стратифікації та класового аналізу. Науковий інструментарій, застосований у роботі, зумовлений метою, завданням і характером досліджуваного об'єкта. Для реалізації поставлених завдань у роботі застосовано такі загальнонаукові методи: індукції та дедукції, аналізу та синтезу, логічного порівняння, систематизації, узагальнення. Також застосовані статистичні методи аналізу емпіричних даних.

Емпірична база дослідження. Емпіричною базою дослідження є результати соціологічних опитувань, здійснених Інститутом соціології НАН України та фірмою «СОЦІС - Центр соціальних та маркетингових досліджень» за проектами Інституту соціології НАН України «Омнібус-2006», «Омнібус-2009», «Українське суспільство: моніторинг соціальних змін» у 2010 році. Розрахункова вибірка (автори Н.В.Паніна та М.М.Чурилов) охоплює 1800 осіб, які репрезентують доросле населення України за статтю, віком, освітою, типом поселення та за областями. Похибка репрезентативності не перевищує 2,4%.

Як додаткова емпірична база, використані дані опитування, яке проводиться Державним комітетом статистики України «Самооцінка домогосподарствами України рівня своїх доходів».

Гіпотези, які перевірялися у процесі дослідження:

1. Головною ознакою представників середніх класів є володіння інтелектуально-культурним капіталом, усвідомлення його стратегічного значення для соціального статусу і рівня матеріального забезпечення та вкладання цього капіталу в соціально-економічні процеси. Тому в стилі життя середнього класу логічно очікувати значної поширеності наборів дій, спрямованих на відновлення та розвиток інтелектуально-культурного капіталу.

2. Оскільки інтелектуально-культурний капітал сконцентрований у представників середніх класів, то можна припустити наявність відмінностей у стилі життя середнього класу та інших соціальних груп, насамперед у поширеності дій, спрямованих на відновлення та розвиток інтелектуально-культурного капіталу.

Наукова новизна отриманих результатів дослідження полягає у комплексному дослідженні специфіки стилю життя середніх класів в сучасній Україні як такої соціальної групи, яка володіє інтелектуально-культурним капіталом, усвідомлює його цінність та отримує інтелектуально-культурну ренту. Зокрема:

· вперше обґрунтовано авторську концепцію підпорядкованості стильових особливостей середніх класів усвідомленню важливості володіння різними видами знань і навичок щодо їх застосування, яка посилює можливості ідентифікації середніх класів, оскільки вирішує проблему низької кореляції об'єктивних факторів утворення статусних позицій у трансформаційному суспільстві;

· вперше введено в науковий обіг категорію інтелектуально-культурного капіталу та розкрито її сутність як сукупності управлінського, технологічного, підприємницького знання, навичок та вмінь індивіда застосовувати названі види знань у соціально-економічних взаємодіях і вкладати їх у процес виробництва соціальних статусів. Введення цієї категорії дозволяє врахувати специфічні ресурси-капітали, якими володіють представники середніх класів у сучасному суспільстві;

· удосконалено трактування категорії «стиль життя» в рамках теорії стратифікації як ціннісної спрямованості дій індивіда в різних площинах соціального простору, які очікуються та приймаються суспільством. Уточнення категорії дозволяє, на відміну від домінуючих досліджень стилю життя середнього класу лише за зовнішніми проявами цього феномену, виділити його глибинну сутність та означити вектори дій представників середніх класів, пов'язаних із збереженням або збільшенням інтелектуально-культурного капіталу;

· удосконалено аналітичне структурування середніх класів через виокремлення «нового» та «старого» середнього класу за двома критеріями: «тип вкладеного знання» (управлінське, технологічне та підприємницьке) та обсягу ренти від вкладеного у суспільні процеси конкретного виду інтелектуально-культурного капіталу, що більш точно відображає структуру середнього класу за диференціацією ресурсів, які його представники вкладають у соціально-економічні взаємодії;

· дістали подальшого розвитку окремі положення теорії капіталів П. Бурдьє та теорії рент А. Соренсена. Зокрема, виокремлено інтелектуально-культурний капітал та інтелектуально-культурну ренту, що дозволило створити «точку дотику» для основних теорій стосовно природи середнього класу та більш точно врахувати специфіку середніх класів сучасних суспільств;

· дістали подальшого розвитку методологічні підходи до вивчення зміни соціальної структури українського суспільства у процесі трансформації відносин власності. Виділено чотири канали заповнення статусних позицій, які відповідають середньому класу: 1) зайняття управлінських та підприємницьких позицій номенклатурою середньої та нижньої ланки; 2) перехід на управлінські та підприємницькі позиції частини представників тіньового бізнесу і криміналітету (легалізація останніх); 3) перехід в управління, підприємництво та обслуговування технологічних процесів частини соціальної групи з вищою освітою, сформованої за радянських часів; 4) вертикальна мобільність молодого покоління. Це дозволило більш точно окреслити соціальні групи, які можуть утворювати статусні позиції середніх класів, але не входити в нього в українському суспільстві, а також обґрунтувати наукові положення про високу значимість соціального капіталу для українського середнього класу;

· дістали подальшого розвитку емпірично обґрунтовані наукові уявлення про особливості стильових характеристик представників середніх класів, зокрема розкриті поширені серед представників середнього класу комплекси дій (їх ціннісні спрямування) в сфері дозвілля, споживання, трудової діяльності та у політичній сфері. Застосування триетапної схеми ідентифікації середнього класу за критерієм володіння/усвідомлення/використання інтелектуально-культурного капіталу на трьох емпіричних масивах - результатах соціологічних досліджень ІС НАН України «Омнібус 2006», «Омнібус-2009», «Українське суспільство 2010» - показало коректність даного підходу, оскільки в результаті ідентифікується група респондентів, які мають значні відмінності від решти вибірки за частотою дій, спрямованих на відновлення або розвиток інтелектуально-культурного капіталу.

Практичне значення дисертаційної роботи полягає у теоретико-методологічному обґрунтуванні дослідження стилю життя для ідентифікації середніх класів в умовах формування соціальної структури в Україні та можливості застосування емпіричних результатів здійсненого дослідження для потреб державного регулювання суспільних процесів.

Розроблена методика ідентифікації середнього класу за критеріями володіння, усвідомлення та вкладання інтелектуально-культурного капіталу в соціально-економічні процеси дозволяє здійснювати більш надійну ідентифікацію середнього класу, ніж лише за соціально-економічними критеріями.

Виявлені на емпіричному рівні відмінності в стильовій поведінці між середнім класом та іншими соціальними групами дають додаткові можливості для розуміння проявів середнього класу та тенденцій його структурування.

Результати проведеного дослідження можуть бути впроваджені в навчально-методичну діяльність кафедри соціальних структур та соціальних відносин. Матеріали дисертації дозволяють скорегувати та удосконалити викладання навчальних дисциплін «Соціальна структура суспільства», «Соціологічні дослідження нерівностей в сучасному суспільстві», соціологічного курсу «Соціокультурні групи та стилі життя», а також загальної дисципліни «Соціологія». Результати дослідження також можуть бути використані як підґрунтя для розробки державних програм з метою підтримки розвитку середнього класу в Україні та регулювання процесів структурування та соціальної стратифікації, які тривають в українському суспільстві.

Особистий внесок здобувача. Всі наукові результати, які викладені в дисертаційній роботі та виносяться на захист, отримані самостійно. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, використано лише ті ідеї та положення, що є результатом особистих досліджень автора.

Апробація результатів дисертації. Основні теоретико-методологічні положення і висновки дисертації оприлюднено на п'яти міжнародних науково-практичних конференціях, зокрема, на VI міжнародній науково-практичній конференції студентів, аспірантів та молодих вчених «Шевченківська весна», (Київ, 2008); XIV Міжнародній науковій конференції «Харківські соціологічні читання» (Харків, 2008); Міжнародній науковій конференції «Центрально-Східна Європа в процесі трансформації та інтеграції. Політичних вимір», (Польща, м. Замощ, 2009); ІІІ Міжнародному львівському соціологічному форумі (Львів, 2009); Міжнародній науковій конференції «Соціальне прогнозування та проектування майбутнього України» (Запоріжжя, 2010).

Публікації. Зміст дисертаційного дослідження та його основні результати викладено у 5 статтях у наукових фахових виданнях, 2 працях у збірниках міжнародних науково-практичних і науково-теоретичних конференцій. Загальний обсяг опублікованих праць становить 3,54 др. арк., особисто авторові належить 3,25 др. арк.

Структура та обсяг дисертаційної роботи. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел з 210 найменувань та 13 додатків. Загальний обсяг основної частини дисертації становить 208 сторінок, з яких 2 таблиці займають повну сторінку, у тому числі 12 таблиць та 24 рисунки, список використаних джерел нараховує 210 найменувань на 18 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано вибір теми дослідження та її актуальність, сформульовано мету, завдання та визначено об'єкт, предмет і методи дослідження, подано характеристику наукової новизни, практичного значення одержаних результатів та інформацію щодо апробації результатів дисертаційної роботи.

У розділі І «Середній клас та проблема його ідентифікації в трансформаційному суспільстві» досліджено основні підходи до сутності середнього класу в соціології, виокремлено проблеми його ідентифікації в трансформаційних суспільствах, здійснено аналіз специфіки формування цієї соціальної групи в Україні.

На сучасному етапі в соціології відсутній достатні конвенції в розумінні сутності середнього класу. Найбільш поширеними є погляди на природу середнього класу, які зводяться до виокремлення його ролі в соціально-економічних процесах і визначення відповідних ресурсів як класоутворюючих. Найбільш близькою до розуміння сутності таких ресурсів є категорія «культурного капіталу» П. Бурдьє, але вона не враховує факту дедалі більшого посилення ролі в соціально-економічних процесах знання та навичок з їх застосування. Тому з метою більш точного відображення сутності ресурсів, що вкладаються середнім класом у суспільні соціально-економічні процеси, введено категорію «інтелектуально-культурний капітал», яка відображає сукупність управлінського, технологічного, підприємницького знання, навичок та вмінь індивіда застосовувати зазначені види знань в соціально-економічних взаємодіях та виробництві соціального статусу, внаслідок чого індивід здатний отримувати інтелектуально-культурну ренту. Всі три види знань можуть бути як формалізованими, так і неформалізованими. Інтелектуально-культурну ренту визначено як плату суспільства в будь-якій формі індивіду за вкладені в суспільні процеси знання й відповідні навички. Відмінність між видами знань, які становлять основу інтелектуально-культурного капіталу, зумовлює внутрішньо-групову диференціацію середніх класів.

Важливою проблемою, яка не має однозначного вирішення на сучасному етапі розвитку соціологічної науки, є визначення методів та критеріїв ідентифікації середнього класу. Існуючі в соціології підходи до ідентифікації середнього класу фактично зводять процес ідентифікації до наявності певних атрибутів (обсягу освіти, матеріальних благ) або статусу (престиж роботи, посади і т. п.). Такі підходи є простими з точки зору застосування в емпіричних дослідженнях і поширені в соціологічних дослідженнях середніх класів в сталих суспільствах з ринковою економікою, оскільки в них атрибути і статуси середніх класів мають тісну кореляцію з ресурсами, вкладеними їх представниками у соціально-економічні процеси. Проте ці підходи мають обмежене застосування у трансформаційних суспільствах, зокрема в українському, де статус, структурні атрибути і вкладені в соціально-економічні процеси ресурси не проявляються як консистентні. Виходячи з цього, для ідентифікації середнього класу розроблено трьохскладову систему критеріїв: 1) наявність інтелектуально-культурного капіталу; 2) усвідомлення індивідом цінності інтелектуально-культурного капіталу; 3) отримання індивідом інтелектуально-культурної ренти за результатами застосування такого капіталу. Відповідно процес емпіричної ідентифікації середнього класу логічно здійснювати в три етапи: на першому відбувається виокремлення індивідів, які володіють інтелектуально-культурним капіталом, на другому етапі здійснюється ідентифікація тих індивідів, які усвідомлюють важливе значення інтелектуально-культурного капіталу, на третьому - виокремлення тих індивідів, які отримують «ренту» від суспільства як результат визнання суспільством цінності застосованого інтелектуально-культурного капіталу.

Проведене дослідження історико-соціальних особливостей формування середнього класу в Україні дозволило віднести до найбільш значущих особливостей трансформації суспільних відносин, які впливали і продовжують впливати на формування середнього класу в Україні, такі:

1) заповнення частини статусних позицій, які передбачають вкладення в соціально-економічні процеси інтелектуально-культурного капіталу, індивідами, які зайняли такі позиції за рахунок конвертації соціального капіталу в процесі соціальної трансформації українського суспільства. Тому частина статусних позицій, які за очікуваннями щодо обсягу інтелектуально-культурного капіталу відповідають середньому класу, представлена групами, природа яких відмінна від природи середнього класу;

2) розподіл суспільних ресурсів та їх приватизація на етапі трансформації відносин власності без врахування значення інтелектуально-культурного капіталу і пов'язаних з ним статусних позицій. Останнє посилило неконсистентність атрибутів, ресурсів та статусів, пов'язаних з соціальними позиціями середніх класів в Україні;

3) невідповідність між об'єктивною потребою суспільства в носіях інтелектуально-культурного капіталу, їхньою численністю та статусами. Ці особливості підтверджують обмеженість розвинутих в західній соціології теоретико-методологічних підходів до ідентифікації середнього класу за атрибутами та статусом (в тому числі й шляхом самооцінки) на даному етапі формування суспільних відносин в Україні.

У розділі 2 «Процес формування стилю життя середніх класів в Україні» ґрунтовно досліджено сутність категорії «стиль життя», виокремлено головні чинники, які визначають особливості формування стилю життя представників середнього класу в Україні. Проведений аналіз існуючих на сучасному етапі підходів до розуміння сутності стилю життя дозволяє об'єднати їх у три групи: 1) набір дій (поширений у роботах практичного спрямування) (Т. Малєва, О. Кролевець М.Шульга, О.Злобіна, Л.Сохань); 2) внутрішня спрямованість, інтенція особистості, яка задає допустимі набори дій (П. Бурдьє, Г. П. Мюллер, Е. Гідденс); 3) демонстрація належності до певної соціальної групи чи дистанціювання від неї (Т. Веблен, Г. Зіммель, З. Бауман). У роботі обґрунтовано, що набори дій та демонстрація належності до певної групи зводяться до інтентності особистості, тому стиль життя середнього класу доцільно розглядати в рамках цього теоретико-методологічного підходу. Однак, як і у випадку з ідентифікацією групи за умов трансформаційного суспільства, статус та інтентність не є консистентними ознаками, що зумовлює звернення до сутності ресурсів, вкладених класом у соціально-економічні процеси, як до головного чинника стилю життя. Враховуючи останнє, обґрунтовано, що стиль життя середнього класу зумовлюється спрямованістю на відновлення або збільшення обсягу інтелектуально-культурного капіталу. Зазначений вектор задає допустимі комплекси дій у різних сферах та площинах соціального простору, через які й можна здійснювати емпіричне дослідження стилю життя.

На основі теоретичного аналізу специфіки чинників, які впливали (впливають) на формування середнього класу в Україні та його стилю життя, обґрунтовані наступні припущення стосовно стильових особливостей в поведінці українського середнього класу:

· комплекси дій, спрямовані на відновлення та розвиток інтелектуально-культурного капіталу, можуть виявлятись не домінуючими серед інших комплексів дій, але повинні мати більшу поширеність, ніж в інших соціальних групах і суспільстві у цілому (зумовлено обмеженістю ресурсів);

· значні відмінності стилю життя середнього класу та інших суспільних груп виявлятимуться у сфері дозвілля (зумовлено інтенсивністю вкладення інтелектуально-культурного капіталу, а отже й підвищеною потребою у його відновленні);

· у плануванні життя та прийнятті рішень виявлятиметься суттєва значимість соціальних зв'язків.

У розділі 3 «Особливості стилю життя українських середніх класів (за результатами емпіричного дослідження)» на основі емпіричних даних соціологічних опитувань, проведених Інститутом соціології НАН України та фірмою «СОЦІС» за проектами Інституту соціології у 2006-2010 роках, здійснено ідентифікацію середніх класів в українському суспільстві (за даними опитування «Омнібус-2006) та досліджено особливості стилю життя цієї соціальної групи порівняно з тією частиною українського суспільства, яка не належить до середнього класу.

Середні класи ідентифіковано як соціальне утворення, яке складається з індивідів, що володіють інтелектуально-культурним капіталом, усвідомлюють його значимість для свого статусу та матеріального забезпечення й вкладають цей капітал у соціально-економічні взаємодії та процеси суспільства.

Більшу частину українських середніх класів становить та їх частина, яка вкладає в соціально-економічні процеси формалізоване знання та отримує за це інтелектуально-культурну ренту («новий середній клас»). «Старий середній» клас (представники якого отримують інтелектуально-культурну ренту за вкладене в суспільні процеси неформалізоване знання) становить 16,2% від середніх класів загалом у великих містах та 17,7% у населених пунктах з кількістю жителів меншою ніж 100 тисяч.

Представники сучасних середніх класів в Україні у цілому отримують доходи вищі, ніж у середньому по суспільству. Однак рівень отримуваних доходів, як і структура та обсяг власності є недостатніми, щоб надійно ідентифікувати середні класом за матеріальними ознаками, що є закономірним наслідком неоднозначності розподілу матеріальних активів у процесі трансформації відносин власності в сучасній Україні. Проведене дослідження відмінностей матеріального стану, зокрема за наявністю житла, речей тривалого вжитку, виявило несуттєвість відмінностей між середнім класом та рештою респондентів, що підтверджує гіпотезу про некоректність застосування тільки економічних критеріїв до виокремлення середніх класів в українському суспільстві. Така ситуація також вказує на те, що, хоч українське суспільство і визнає цінність інтелектуально-культурного капіталу, однак загальний рівень інтелектуально-культурної ренти у формі доходів та власності, яку суспільство згодне виплачувати носіям відповідного капіталу, є досить низьким порівняно з доходами інших соціальних груп. Зафіксовано також приблизно однаковий обсяг власності у представників середніх класів і тих, хто до них не належить (окрім невеличкого прошарку найвищих за доходами груп).

Результати дослідження стилю життя середніх класів великого міста підтвердили гіпотезу щодо визначальної ролі наявності та усвідомлення важливості інтелектуально-культурного капіталу для формування стильових особливостей середніх класів. Зокрема, високу частоту в усіх досліджених сферах стильової поведінки мають дії, спрямовані на збереження, розвиток та відновлення інтелектуально-культурного капіталу. Особливо така спрямованість спостерігається в сферах дозвілля, діяльності, пов'язаній з використанням комп'ютера та інтернету, комунікацій та споживання. Виявлено високу значимість соціального капіталу для середніх класів великого міста, особливо при вирішенні проблеми працевлаштування.

За структурою комплексів дій у площинах соціально-економічного простору, які були доступні в даному дослідженні, стиль життя середніх класів відрізняється від стилю життя інших соціальних груп. Найбільші відмінності спостерігаються в площинах дозвілля, використання комп'ютера, інтернету, витрат на споживання та роботи, дещо менші - в площинах комунікацій та планування/прийняття рішень. У площині дозвілля для середніх класів великого міста характерна більша, порівняно з іншими суспільними групами, поширеність занять спортом та відпочинку на природі; культурно-організованих форм відпочинку: відвідувань кіно, театрів, музеїв, регулярного читання художньої літератури, газет та журналів, використання комп'ютера та Інтернету з метою підвищення рівня поінформованості, кваліфікації; різних форм самонавчання у вільний від роботи час. Значно більш поширеними серед представників середніх класів є відвідування бібліотек, заняття в гуртках художньої самодіяльності, додаткового організованого навчання тощо. Емпірично встановлено, що більше двох третин представників середнього класу використовують ті чи інші форми активного відпочинку, тоді як у решті соціальних груп активно відпочивають менше половини їх представників; другу освіту отримують 12% середнього класу, тоді як для решти респондентів цей показник є вдвічі меншим. Серед представників середніх класів 14% використовують Інтернет з метою пошуку інформації для навчання та розвитку, тоді як для решти респондентів цей показник становить 4%. Для середніх класів великого міста характерною є також поширеність витрат на придбання квитків до музеїв, театрів та інших культурних закладів (у порівнянні з рештою респондентів більше на 20%), витрат на оплату навчання - на 17%, витрат на відвідування тренажерних залів, басейнів тощо - на 11%.

Стиль життя середніх класів характеризується вищим рівнем упевненості в своїх силах, більшою орієнтацією на себе при облаштуванні власного життя, більш активною позицією щодо пошуку та зміни роботи, готовністю в цілому до більшого вкладення інтелектуально-культурного капіталу в соціально-економічні процеси, але водночас поміркованістю та виваженістю прийняття рішень як у сфері зайнятості, так і в повсякденному житті. Серед представників середніх класів великого міста більш поширені поїздки в інші населені пункти (в гості, відрядження та оздоровлення/відпочинок), які сприяють розвитку та відновленню інтелектуально-культурного капіталу. Більш поширеним є і спілкування за допомогою технічних засобів: стаціонарних та мобільних телефонів, Інтернету.

Аналіз поширеності наборів дій, які визначають стиль життя середніх класів, виявив певні відмінності між середнім класом у великих містах та населених пунктах з чисельністю мешканців меншою ніж 100 тис. осіб. Середні класи великого міста мають вищі об'єктивні можливості для відновлення та розвитку інтелектуально-культурного капіталу, тому в їхньому стилі життя відповідні набори дій мають більшу поширеність. Крім того, з огляду на більш тривалий розвиток інформаційно-комп'ютерних технологій у великих містах, середні класи великого міста мають вищий рівень інтелектуально-культурного капіталу, пов'язаного з використанням ІКТ, порівняно з середніми класами невеликих міст та населених пунктів. І їхній стиль життя найбільш концентровано проявляє підпорядкованість стратегічній меті: відновлення та розвиток інтелектуально-культурного капіталу, що проявляється у підвищеній поширеності наборів дій, на це спрямованих. Останнє дає можливість використати результати досліджень стильових особливостей для ідентифікації середніх класів у суспільствах, де застосування доходів чи статусу, як індикаторів належності до вищеозначеного класу, є досить ускладненим з огляду на історію та специфіку трансформації соціальної структури суспільства.

стиль життя середній клас

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі здійснено теоретичні узагальнення та наведено нове вирішення актуальної в умовах трансформації соціальної структури українського суспільства проблеми - виокремлення особливостей стилю життя середніх класів. Розв'язання цієї проблеми дозволяє поєднати зовнішні прояви стилю життя середніх класів у різних площинах соціального простору в єдину систему і вдосконалити принципи, методи та інструменти ідентифікації середнього класу.

За результатами проведеного дослідження зроблено такі висновки:

1. Сутність сучасних середніх класів найбільш виражається через тип ресурсів, вкладених його представниками у соціально-економічні процеси. Уточнення природи цих ресурсів зумовило необхідність введення категорій «інтелектуально-культурний капітал» та «інтелектуально-культурна рента» як прибуток з володіння і вкладення в суспільне виробництво інтелектуально-культурного капіталу.

2. У трансформаційних суспільствах ідентифікація середнього класу за атрибутами чи статусом є утрудненою з огляду на низьку кореляцію між обсягом та типом ресурсів, що вкладаються індивідом у соціально-економічні процеси, та статусом і структурними атрибутами групи. Тому для коректної ідентифікації середнього класу доцільно використовувати трьохскладову систему критеріїв: 1) наявність інтелектуально-культурного капіталу; 2) усвідомлення індивідом цінності інтелектуально-культурного капіталу та здійснення індивідом дій, спрямованих на його збереження та підвищення; 3) вкладення інтелектуально-культурного капіталу в соціально-економічні процеси, що дозволяє його носіям отримувати певний рівень доходів та суспільного визнання (інтелектуально-культурну ренту).

3. Стиль життя є проявом ціннісної спрямованості індивіда, що задає специфіку комплексів його дій у різних площинах соціального простору (споживання, культура, політика тощо). Якщо розглядати вектори спрямованості дій сукупності індивідів, пов'язані з класоутворюючими чинниками, то можна говорити про стиль життя конкретного класу, причому стильові прояви є найбільш вираженими для середнього класу (Г. Мюллер). Саме через співвіднесення стилю життя індивіда з основними рисами стилю життя середнього класу як такого можна ідентифікувати належність індивіда до цієї соціальної групи.

4. Проведене дослідження проявів стилю життя середніх класів в Україні виявило ряд історико-соціальних обставин, які мали (та мають) найбільший вплив на перебіг процесу його формування. Вплив цих обставин зумовлює особливості українського середнього класу: надання високої значимості соціальному капіталу; необхідність більш інтенсивного вкладання інтелектуально-культурного капіталу (як компенсація нерозвинутості даного капіталу у значної частини тих, хто займає відповідні об'єктивні соціальні позиції, пов'язані з високими суспільними очікуваннями щодо інтелектуально-культурного капіталу); низький рівень інтелектуально-культурної ренти, яку отримують представники групи порівняно з сталими суспільствами з розвинутими ринковими відносинами. Виявлені особливості процесу формування середнього класу в Україні зумовлюють і його особливості в стильових проявах. Зокрема, висока інтенсивність вкладення інтелектуально-культурного капіталу, а, отже й підвищена потреба у його відновленні дозволили обґрунтувати гіпотезу щодо значних відмінностей в стилі життя середнього класу від інших суспільних груп особливо у сфері дозвілля.

5. Застосування системи критеріїв ідентифікації середніх класів за авторською методологією на підставі аналізу емпіричних даних дозволило виявити специфіку групи. Вивчення структури середнього класу за масивом даних дослідження Інституту соціології НАН України «Омнібус» 2006 року в розрізі «старий»-«новий» середні класи показало, що більшу частину українського середнього класу становить та, яка вкладає в соціально-економічні процеси формалізоване знання та отримує за це інтелектуально-культурну ренту («новий середній клас») - 84%.

6. Стиль життя середніх класів у великих містах відрізняється від стилю життя тих самих соціальних груп у населених пунктах з чисельністю мешканців меншою ніж 100 тис. осіб. Найбільш значимі відмінності зафіксовано в площині дозвілля, зокрема в тих наборах дій, здійснення яких потребує наявності певної інфраструктури та використання ІКТ в комунікаціях. Наведені відмінності логічно пояснюються вищим рівнем розвитку відповідної інфраструктури, через що середні класи великого міста мають вищий рівень інтелектуально-культурного капіталу порівняно з середніми класами інших населених пунктів.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

У наукових фахових виданнях:

1. Спориш Ю. О. Роль реклами у формуванні стилю життя міського населення / Ю. О. Спориш // Вісник академії праці і соціальних відносин Федерації профспілок України: науково-практичний збірник. - Київ: Академія праці і соціальних відносин Федерації профспілок України, 2008. - № 5 [47]. - С. 29-32.

2. Спориш Ю. О. Чинники формування стилю життя середнього класу: спроба концептуалізації / Ю. О. Спориш, В. В. Чепак // Методологія, теорія та практика соціологічного аналізу сучасного суспільства: Збірка наукових праць. - Харків: Видавничий центр Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, 2008. - С.157-163.

3. Спориш Ю. О. Ідентифікація середнього класу як предмет соціологічних досліджень / Ю. О. Спориш // Соціальні технології: актуальні проблеми теорії та практики: міжвузівський збірник наукових праць. - Київ: Астропринт, 2008. - Вип. 39. - С. 116-124.

4. Спориш Ю. О. Соціально-класова диференціація як чинник стилю життя особистості // Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна „Соціологічні дослідження сучасного суспільства: методологія, теорія, методи ”. - Харків: Видавничий центр Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, 2009. - № 844. - С. 84-87.

5. Спориш Ю. О. Вплив рівня інтелектуально-культурного капіталу на стиль життя середнього класу / Ю. О. Спориш //Соціальні технології: актуальні проблеми теорії та практики: міжвузівський збірник наукових праць. - Київ: Астропринт, 2009. - Вип. 43. - С. 211-219.

В інших виданнях:

1. Спориш Ю. О. Щодо визначення середнього класу / Ю. О. Спориш // Шевченківська весна: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції студентів, аспірантів та молодих вчених, присвяченої 90-річчю заснування Українського Студентського Наукового Товариства Київського Університету Святого Володимира. - Вип. VI. Ч. 1: - Київ: ВЦ „Пресс-центр” 2008. - С. 165-166.

2. Спориш Ю. О. Характеристики стилю життя українського середнього класу / Ю. О. Спориш // Соціальна перспектива та регіональний розвиток: Філософія, політика, соціологія. Збірник наук. праць / Гол. ред. М. А. Лепський. - Спецвипуск. - Запоріжжя: КСК-Альянс , 2010. - С. 28-30.

АНОТАЦІЯ

Спориш Ю. Стилі життя середнього класу в Україні (на прикладі великого міста). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата соціологічних наук за спеціальністю 22.00.03 - соціальні структури і соціальні відносини. - Київський національний університет імені Тараса Шевченка. - Київ, 2010.

Дисертацію присвячено дослідженню специфіки стилю життя середніх класів в Україні. Ідентифікацію середнього класу здійснено на основі того, що в цій соціальній групі сконцентровано формалізовані та неформалізовані знання. Обидва типи знання та навички їх використання запропоновано розуміти як інтелектуально-культурний капітал, який є основою ресурсів, що їх середній клас вкладає в суспільні процеси. Виходячи з цього, в дисертації висунуто гіпотезу, що стиль життя середнього класу формується під дією потреби у відновленні/розвитку інтелектуально-культурного капіталу. Цю гіпотезу підтверджено емпірично. Встановлено, що представники середнього класу значно частіше, ніж представники інших соціальних груп, здійснюють дії, спрямовані на відновлення/розвиток інтелектуально-культурного капіталу. Особливо значимі відмінності зафіксовано в площинах «дозвілля», «роботи (зайнятості), «планування та прийняття рішень у повсякденному житті», «комунікація», «витрати на споживання».

Встановлено також відмінності стилю життя середнього класу великих міст та невеликих населених пунктів. Найбільш значимі відмінності зафіксовано в площині дозвілля, зокрема в тих наборах дій, здійснення яких потребує наявності певної інфраструктури та використання ІКТ в комунікаціях.

Ключові слова: середній клас, стиль життя, соціальний статус, інтелектуально-культурний капітал, інтелектуально-культурна рента.

Аннотация

Спорыш Ю. Стили жизни среднего класса в Украине (на примере большого города). - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата социологических наук по специальности 22.00.03 - социальные структуры и социальные отношения. - Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко. - Киев, 2010.

Диссертация посвящена исследованию специфики стиля жизни средних классов в Украине. Идентификация средних классов осуществлена на основе того, что в данной социальной группе сконцентрированы формализированные и неформализированные знания. Оба типа знания вместе с навыками по их использованию предложено понимать как интеллектуально культурный капитал, который является основой ресурсов, вкладываемых средним классом в общественные процессы. Существование нескольких видов знаний, в частности технологического, управленческого и предпринимательского, а также наличие этих знаний в формализированном и неформализированном виде предопределяет множественность средних классов.

Стилевое поведение в практической плоскости исследовано через наборы действий в той или иной сфере пространства социального действия, которые могут носить разрозненный характер. Стиль жизни является организующим фактором, вносящим системность в разрозненные наборы действий индивида в той или иной сфере социального пространства. Стиль жизни при таком подходе является вектором внутренней направленности индивида, который задает специфику наборов действий в разных плоскостях социального пространства (потребление, культура, политика и т. п.). Классовые ограничения задают пределы, в которых может изменяться стиль жизни индивида, относящегося к данному классу, но отбор конкретных наборов действий в стилевой зоне является процессом индивидуальным. В диссертации была выдвинута гипотеза о том, что стиль жизни среднего класса формируется под действием потребности в возобновлении/развитии интеллектуально культурного капитала. Эта гипотеза подтверждена эмпирически.

В работе была исследована специфика формирования среднего класса в Украине, предопределяющая ряд его особенностей в стилевой области, поскольку налагает свой отпечаток на вектор целей/установок представителей среднего класса. В работе обосновано, что от представителей среднего класса следует ожидать ориентации в своих действиях на связи, помощь родственников знакомых и т. п.; повышенную потребность в возобновлении интеллектуально культурного капитала; ограниченности ресурсов для возобновления/развития интеллектуального капитала. Обосновано, что наборы действий, направленных на возобновление/развитие интеллектуально культурного капитала, должны иметь более высокую распространенность, чем в других социальных группах и обществе в целом, но в силу ограниченности доступных для этого ресурсов могут не доминировать среди всех наборов действий в целом. Высокая интенсивность вложения интеллектуально культурного капитала, а, следовательно, и повышенная потребность в его восстановлении позволяют обосновать гипотезу о значительных отличиях в стиле жизни среднего класса от других общественных групп в сфере досуга. В силу высокой значимости для среднего класса социального капитала логично ожидать существенной значимости социальных связей в сфере планирования жизни и принятия решений.

На основе анализа эмпирических данных установлено, что представители среднего класса значительно чаще, чем представители других социальных групп осуществляют действия, направленные на возобновление/развитие интеллектуально-культурного капитала. Особенно значимые отличия зафиксированы в плоскостях «досуг», «работа» (занятость), «планирование и принятие решений в повседневной жизни», «коммуникации», «расходы на потребление».

Обнаружена высокая значимость знакомств и семейных связей для среднего класса больших городов при решении проблемы трудоустройства, что подтверждает гипотезу о повышенной важности для украинских средних классов социального капитала. В плоскости «политическая активность» стилевых отличий между средними классами и остальным обществом не обнаружено.

Установлены также отличия стиля жизни среднего класса больших городов и небольших населенных пунктов. Наиболее значимые отличия зафиксированы в плоскости досуга в тех наборах действий, осуществление которых требует наличия определенной инфраструктуры и использовании ИКТ в коммуникациях. Приведенные выше отличия объясняются более высоким уровнем развития инфраструктуры и более ранним началом ее развития в больших городах. В силу этого средние классы больших городов имеют более высокий уровень интеллектуально-культурного капитала, связанного с использованием ИКТ и других элементов инфраструктуры для возобновления/развития, по сравнению со средними классами других населенных пунктов.

Ключевые слова: средний класс, стиль жизни, социальный статус, интеллектуально-культурный капитал, интеллектуально-культурная рента.

Annotation

Sporysh Y. Life styles of the middle class in Ukraine (on case of a big city) - Manuscript.

Dissertation for the scientific degree of candidate of sociological sciences of speciality 22.00.03 - social structure and social relations. -National Taras Shevchenko University of Kyiv.- Kyiv, 2010.

The Dissertation is devoted to the specific lifestyle of the middle classes in Ukraine. The identity of the middle class is made on the basis that in this social group are concentrated unformalized and formalized knowledge. Both types of knowledge and skills of their using are proposed to be intellectual and cultural capital, which is the basis of resources that their middle class invested in social processes. Therefore, here is putted forward the hypothesis that middle-class life style is formed under the influence of need in recovery / development of intellectual and cultural capital. This hypothesis is confirmed empirically. Established that the middle class more often than representatives of other social groups, exercise steps to recover / develop the intellectual and cultural capital. The most significant differences observed in the planes "leisure", "work (employment)”, “planning and making decisions in everyday life", "communication", "consumption expenditures".

Also, established differences in lifestyle of the middle class in big cities and small towns. The most significant differences observed in the plane of “entertainment”, particularly in those sets of actions, implementation of which requires a certain infrastructure and ICT use in communications.

Key words: middle class, lifestyle, social status, intellectual and cultural capital, intellectual and cultural rent.

Размещено на Allbest.ru