Перевірка валідності класових схем в соціології (на прикладі класової схеми Дж. Голдторпа)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Київський національний університет

імені Тараса Шевченка

УДК 303.214.3

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата соціологічних наук

Перевірка валідності класових схем в соціології

(на прикладі класової схеми Дж. Голдторпа)

22.00.02 - методологія та методи соціологічних досліджень

Нікітіна Тетяна Євгенівна

Київ - 2011

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі методології та методів соціологічних досліджень факультету соціології Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Науковий керівник

кандидат фізико-математичних наук, доцент

Горбачик Андрій Петрович,

Київський національний університет імені Тараса Шевченка, декан факультету соціології

Офіційні опоненти:

доктор філософських наук, професор

Паніотто Володимир Ілліч,

Національний університет «Києво-Могилянська академія», професор кафедри соціології

кандидат соціологічних наук, старший науковий співробітник

Симончук Олена Володимирівна,

Інститут соціології НАН України, старший науковий співробітник відділу соціальних структур

Захист відбудеться “26” квітня 2011 р. о 16.00 на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.30 у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка за адресою: 01601, м. Київ, вул. Володимирська, 60, кім. 314.

З дисертацією можна ознайомитьсь у Науковій бібліотеці імені М. О. Максимовича Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: 01601, м. Київ, вул. Володимирська, 58.

Автореферат розісланий “25” березня 2011 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Ю. О. Тарабукін

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Класовий аналіз є важливою галуззю соціології, в рамках якої спостерігається багатоманіття теоретичних інтерпретацій соціального класу, що, в свою чергу, призводить до розробки різних інструментів дослідження соціальної структури суспільства - класових схем. На сьогоднішній день, як в Україні, так і в інших країнах, проводиться багато соціологічних досліджень, в тому числі масштабних порівняльних досліджень,

в рамках яких, для вимірювання соціальної структури суспільства, використовуються різні класові схеми. Найчастіше у міжнародних порівняльних дослідженнях використовуються такі класові схеми, як схема Дж.Голдторпа, схема Е.О.Райта, схема Г.Еспін-Андерсена.

Різні класові схеми можна віднести до одного типу вимірювальних інструментів, оскільки всі вони мають спільні риси, а саме - в результаті застосування класових схем множина об'єктів (люди) розбивається на підмножини (класи) на основі ряду теоретично обґрунтованих характеристик,

в результаті чого утворюється класифікація - набір класів, які не перетинаються між собою.

Застосування класових схем невід'ємно має супроводжуватись перевіркою їх валідності. Оскільки класові схеми є культурно залежними інструментами вимірювання, їх валідність має перевірятись для кожної окремої країни, де вони застосовуються. Без впевненості у валідності інструментів вимірювання соціальної структури, дослідники не можуть бути впевненими у адекватності змістовних висновків, зроблених на основі їх застосування. Дане твердження є справедливим для будь-яких вимірювальних інструментів. Саме тому темі валідності приділяється значна увага в емпіричній соціології. Вперше термін «валідність» з'являється у роботах західних психологів Л.Терстоуна та П.Гілфорда у 30-і роки 20 століття. У психології дана тематика почала активно розвиватись у 50-60-і роки 20 століття у роботах Е.Куретона, Л.Кронбаха, П.Мела, Д.Кемпбела та Д.Фіске. У соціології тему валідності почали активно розробляти у 70-80-і роки 20 століття. Серед західних соціологів, які займались та займаються тематикою валідності можна виділити таких авторів, як Дж.Кармінес, А.Зелер, Х.Блейлок, К.Бейлі, Г.Бохрнстед, С.Мессік, М.Кейн, Л.Гудвін, П.Мосс, Л.Шепард, та ін. Серед радянських та сучасних українських і російських дослідників дану тематику розробляли такі автори, як А.Здравомислов, В.Ядов, В.Волович, Б.Докторов, Г.Саганенко, В.Паніотто, Н.Паніна, І.Девятко, І.Батигін, Ю.Толстова та ін.

Не дивлячись на значний ступінь розробленості теми спостерігається багатоманіття підходів до розуміння змісту та обсягу валідності, видів валідності та методів її перевірки, що ускладнює процес перевірки валідності конкретних вимірювальних інструментів. У зв'язку з цим, перш ніж проводити перевірку валідності класових схем, необхідно уточнити зміст та обсяг поняття «валідність» та чітко окреслити процедури її перевірки для вимірювальних інструментів в цілому, і тільки після цього переходити до особливостей перевірки валідності класових схем.

Враховуючи вищесказане наукова проблема полягає у необхідності використання валідних інструментів вимірювання соціальної структури суспільства - класових схем, і в той же час відсутності чіткої схеми перевірки валідності класових схем, а також відсутності перевірки валідності конкретної класової схеми для України - класової схеми Дж.Голдторпа.

Класова схема англійського соціолога Дж.Голдторпа є одним з найбільш застосовних в Європі інструментів для ідентифікації соціальних класів, вона вважається міжнародним стандартом для проведення досліджень міжгенераційної мобільності. Дана схема широко використовується у порівняльних міжнародних дослідженнях для вивчення стратифікації та мобільності. Класова схема Дж.Голдторпа базується на ґрунтовно розробленій теорії і є докази того, що емпіричне представлення схеми у багатьох країнах відповідає її теоретичним основам, тобто валідність даної схеми для багатьох країна доведено. В перебігу численних емпіричних досліджень показано, що дана схема є релевантною для розуміння багатьох феноменів, які вивчаються соціологією. Схема Дж.Голдторпа неодноразово застосовувалась в Україні.

Не зважаючи на значний досвід її застосування, її валідність для України ґрунтовно не перевірялась, тому саме цей вимірювальний інструмент обраний для апробації загальної схеми перевірки валідності класових схем.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є розробка узагальненої схеми перевірки валідності класових схем на даних емпіричних соціологічних досліджень та її застосування до перевірки валідності класової схеми Дж.Голдторпа для України. Для досягнення зазначеної мети були поставлені наступні завдання:

· уточнити зміст і обсяг поняття «валідність» та окреслити методи перевірки валідності на основі аналізу існуючих підходів до вивчення валідності;

· виокремити специфічний тип вимірювальних інструментів - класові схеми, описати теоретичне підґрунтя та емпіричну реалізацію конкретної класової схеми, розробленої Дж.Голдторпом;

· проаналізувати існуючий досвід перевірки валідності класової схеми Дж.Голдторпа;

· розробити узагальнену схему перевірки валідності класових схем;

· здійснити апробацію розробленої узагальненої схеми - застосувати її до перевірки валідності класової схеми Дж.Голдторпа для України на даних емпіричних соціологічних досліджень.

Об'єктом дисертаційного дослідження виступає валідність інструментів вимірювання в емпіричних соціологічних дослідженнях.

Предметом дисертаційного дослідження виступають методи перевірки валідності класових схем на даних емпіричних соціологічних досліджень.

Методи дослідження. Для уточнення змісту та обсягу поняття «валідність», з'ясування місця валідності серед інших показників якості соціологічного вимірювання, окреслення методів перевірки валідності та розробки узагальненої схеми перевірки валідності класових схем, використано ряд загальнонаукових методів, а саме: дедукція, індукція, аналіз, концептуалізація, логічне порівняння. Для апробації запропонованої узагальненої схеми перевірки валідності класових схем шляхом здійснення перевірки валідності класової схеми Дж.Голдторпа для України, використані статистичні методи аналізу емпіричних даних: аналіз одновимірних та двовимірних розподілів, аналіз коефіцієнтів зв'язку, аналіз надійності адитивних індексів, факторний аналіз, дисперсійний аналіз, множинна логістична регресія. Комп'ютерне опрацювання масивів емпіричних даних реалізовано за допомогою прикладних програм SPSS, OCA та MS Excel.

Емпіричною базою дисертаційної роботи є результати масових соціологічних опитувань, здійснених Інститутом соціології НАН України та фірмою «SOCIS - Центр соціальних та маркетингових досліджень», за проектами Інституту соціології НАН України, а саме: омнібус «Громадська думка в Україні» (2007 р.), дві хвилі моніторингового дослідження «Українське суспільство» (2008 р., 2010 р.), три хвилі міжнародного порівняльного дослідження «Європейське соціальне дослідження» (2004 р., 2006 р., 2009 р.). Також використані результати чотирьох хвиль дослідження «Європейське соціальне дослідження», проведеного Національним центром соціальних досліджень (National Centre for Social Research) у Великій Британії (2002 р., 2004 р., 2006 р., 2008 р.).

У вступі обґрунтовано актуальність теми, сформульовано мету та завдання роботи, визначено об'єкт і предмет дисертаційного дослідження, його емпіричну базу, викладено наукову новизну та практичну значущість результатів, наведено дані про апробацію результатів дисертаційного дослідження. валідність класовий голдторп розподіл

У першому розділі «Валідність вимірювальних інструментів та методи перевірки валідності» на основі аналізу існуючих підходів до вивчення валідності, уточнено зміст і обсяг поняття «валідність» та окреслено основні методи перевірки валідності.

Відправною точкою в цій главі слугує розгляд історичного розвитку поняття «валідність» та аналіз зміни підходів до розуміння валідності. Вперше термін «валідність» з'являється у 30-і роки 20 століття у роботах західних психологів Л.Терстоуна та П.Гілфорда, які розглядали валідність як кореляцію тесту із зовнішнім критерієм. В подальшому цей вид валідності дістав назву «критеріальна валідність». У кінці 1940-х - на початку 1950-х років у науковий обіг був введений ще один вид валідності, що дістав назву «змістовна валідність». Вперше визначення змістовної валідності дав у 1951 році Е.Куретон у праці «Вимірювання у сфері освіті». Змістовна валідність була визначена як міра того, наскільки обрані дослідником індикатори відображають різні аспекти теоретичного концепту, для якого здійснюється вимірювання. У 1955 році Л.Кронбах та П.Мел видали статтю під назвою «Конструктна валідність у психологічних тестах». В ній американські дослідники ввели у науковий обіг ще один вид валідності, що дістав назву «конструктна валідність». Конструктна валідність - це міра того, наскільки результати застосування вимірювального інструменту, валідність якого перевіряється, пов'язані з результатами застосування інших вимірювальних інструментів, з якими вони мають бути пов'язані виходячи з теорії досліджуваного явища. У 1954 році Американська психологічна асоціація видала перші стандарти психологічного тестування, в яких було визначено три основні види валідності: критеріальна (в якій виділяється два підвиди: прогностична та конкурентна), змістовна та конструктна. У західній соціології під впливом праць психологів також утвердилась традиція вирізняти три види валідності - критеріальну, змістовну та конструктну. Так, наприклад, у своїй, що вже стала класичною, книзі “Оцінювання надійності та валідності” (1979 р.), відомі американські соціологи Дж.Кармінес та А.Зелер також вирізняють три зазначені види валідності. В останній час серед західних дослідників відбувається переосмислення поняття валідність. Докладаються зусилля до розгляду валідності, як унітарного концепту, а різних видів валідності - як аргументів на користь валідності. Серед дослідників, що працюють у цьому напряму, можна назвати С.Мессіка, М.Кейн, Л.Гудвін, П.Мосс, Л.Шепарда, та інших. У розвиток такого підходу та з урахуванням того, що валідність, в першу чергу, характеризує одну основну властивість інструменту - його здатність вимірювати те, що заплановано, у першій главі дисертаційної роботи обґрунтовується доцільність розгляду валідності як унітарного концепту. При цьому різні види валідності розглядаються як аргументи на користь валідності вимірювального інструменту. Такий підхід до валідності дозволяє сформулювати ряд кроків, виконання яких дає можливість приймати рішення стосовно валідності конкретного вимірювального інструменту.

Серед авторів, що працювали або працюють зараз на теренах колишнього Радянського Союзу, тематикою валідності займалися А.Здравомислов, В.Ядов, В.Волович, Б.Докторов, Г.Саганенко, В.Паніотто та ін. У їх працях часто замість терміну «валідність» використовувався термін «обґрунтованість». При цьому обґрунтованість розглядалась як складова інтегральної характеристики якості соціологічної інформації - надійності. Для авторів, що працювали в радянську добу, характерним є розгляд валідності як характеристики соціологічної інформації, а не як характеристики вимірювального інструменту. У роботах сучасних російських та українських авторів немає єдиної точки зору на те, характеристикою інформації чи інструменту є валідність.

У даному дисертаційному дослідженні валідність розглядається не як характеристика інформації, а як характеристика вимірювального інструменту, оскільки саме такий підхід дає можливість окреслити чітку схему перевірки валідності вимірювальних інструментів. Вимірювальний інструмент є валідним, якщо він вимірює те, що заплановано виміряти з його допомогою. Валідність вимірювального інструменту, так як і його надійність, репрезентативність вибірки та якість реалізації польового етапу є необхідною умовою якості соціологічного вимірювання в цілому і, як результат, якості соціологічної інформації. Отже, у даній роботі розуміння валідності звужено та конкретизовано з метою чіткого окреслення етапів перевірки валідності вимірювальних інструментів в цілому та класових схем, як вимірювальних інструментів конкретного типу.

Не має сенсу говорити про валідність вимірювального інструменту самого по собі. Інструмент може бути валідним лише по відношенню до предмета дослідження. Валідність вимірювального інструменту необхідно перевіряти для конкретної мети дослідження у конкретних культурних умовах. Тобто, вимірювальний інструмент може бути валідним для вимірювання одного явища і зовсім не валідним для вимірювання іншого явища, або валідним для вимірювання певного явища в одних культурних умовах і не валідним для вимірювання цього ж явища в інших культурних умовах.

Створення валідних вимірювальних інструментів - це постійний, колективний процес. У ньому мають брати участь усі члени наукової спільноти, які займаються вивченням певного явища. Відповідальність за валідизацію лежить як на розробнику вимірювального інструменту, так і на дослідниках, які використовують цей інструмент.

Перевірці валідності вимірювального інструменту має обов'язково передувати перевірка його надійності. Надійність стосується того, в якій мірі вимірювальний інструмент дає близькі результати при повторному вимірюванні того ж об'єкту за подібних умов. Вимірювальний інструмент може бути валідним тільки за умови його надійності, оскільки, у разі ненадійного інструменту кожен раз дослідник буде отримувати різні результати, які не будуть належним чином відображати потрібний теоретичний концепт. Надійність є необхідною, але не достатньою умовою валідності. У разі, якщо вимірювальний інструмент вимірює саме той теоретичний концепт, який він має вимірювати, і постійно дає стійкі, повторювані результати, він є і надійним, і валідним. Валідний вимірювальний інструмент завжди є надійним, а надійний не завжди є валідним.

У другому розділі «Класова схема Дж.Голдторпа та досвід перевірки її валідності» визначено спільні риси, на основі яких класові схеми, в тому числі класову схему Дж.Голдторпа, можна віднести до одного типу вимірювальних інструментів. Специфікою саме таких інструментів вимірювання є те, що в результаті їх застосування множина об'єктів (люди) розбивається на підмножини (класи) на основі ряду теоретично обґрунтованих характеристик, в результаті чого утворюється класифікація - набір класів, які не перетинаються між собою.

Класова схема Дж.Голдторпа обрана для апробації схеми перевірки валідності, що пропонується в роботі, з огляду на ряд причин. По-перше, в основі класової схеми лежить добре розроблена теорія і є докази того, що емпіричне представлення схеми відповідає її теоретичним основам. У Великій Британії схема Дж.Голдторпа лежить в основі Національної статистичної соціально-економічної класифікації (National Statistics Socio-Economic Classification - NS-SEC), яка використовується при переписі населення. Є значна кількість публікацій, що демонструють релевантність цього вимірювального інструменту для розуміння багатьох феноменів, які вивчаються в соціології. По-друге, ця схема вважається стандартом для вимірювання класів у сучасних порівняльних дослідженнях. Накопичений певний досвід перевірки валідності класової схеми Дж.Голдторпа у різних країнах. Цей інструмент широко використовується не тільки в Європі, але, останнім часом, і в Україні. Але в Україні, на відміну від європейських країн, валідність класової схеми Дж.Голдторпа ґрунтовно не перевірялась.

Розробники схеми, Дж.Голдторп та Р.Еріксон, зазначають, що «метою класової схеми є диференціація позицій на ринку праці та в межах виробничої одиниці (на безпосередньому місці роботи) або, точніше кажучи, диференціація позиції в термінах відносин зайнятості, які породжені цими позиціями». Основна диференціація зайнятого населення (схема стосується тільки працюючого, на даний момент або у минулому, населення) базується на класичному трьохчленному поділі: роботодавці, що купують робочу силу інших людей і тому мають певний ступінь влади та контролю над ними; самозайняті працівники, що не купують труд інших людей, але і не продають свій власний; наймані працівники, які продають свій труд роботодавцям, що обумовлює їх певну залежність від влади та контролю останніх.

Більш детальний поділ здійснюється за наступними критеріями: сектор зайнятості, де виділяють фізичну працю, нефізичну працю та сільське господарство; ієрархічний статус всередині сектору, що базується на рівні кваліфікації, який включає три рівні для тих, хто не зайнятий у сільському господарстві (вищій, середній та рутинна праця), та два рівні для тих, хто зайнятий у сільському господарстві (кваліфікована і некваліфікована праця); наявність чи відсутність керівних функцій.

Повна версія класової схеми Дж.Голдторпа здійснює поділ на одинадцять класів (табл. 1). Схема не бере до уваги безробітних, домогосподарок, студентів. Тимчасово безробітні та пенсіонери відносяться до одного з класів схеми на основі інформації про їх останнє місце роботи. Дж.Голдторп та його колеги підкреслюють, що класова схема не утворює ієрархічного впорядкування класів. В ній здійснюється розмежування між більш привілейованими та менш привілейованими ринковими та трудовими ситуаціями, відносинами зайнятості, які дають чи не дають індивіду ті чи інші переваги на ринку праці та в конкретній організації. Також автори схеми наголошують, що схема не є спробою створити остаточну «карту» класової структури, а є, по своїй суті, робочим (аналітичним) інструментом.

Таблиця 1 Повна версія класової схеми Дж.Голдторпа

На сьогоднішній день накопичено значний досвід перевірки валідності класової схеми Дж.Голдторпа. Перша ґрунтовна спроба перевірки валідності схеми була здійснена у 1992 році британськими фахівцями Г.Евансом та К.Міллсом, які досить детально розглянули різні аспекти валідності схеми на даних кількох емпіричних досліджень та знайшли багато аргументів на користь її валідності. У більшості досліджень, метою яких була перевірка валідності класової схеми Дж.Голдторпа, здійснювалась критеріальна та контруктна перевірка валідності схеми.

У третьому розділі «Перевірка валідності класових схем» представлена узагальнена схема перевірки валідності класових схем, розроблена на основі здійсненого у першому розділі аналізу підходів до вивчення валідності та методів її перевірки, а також на основі здійсненого у другому розділі аналізу досвіду перевірки валідності класової схеми Дж.Голдторпа.

Узагальнена схема перевірки валідності класових схем, ґрунтується на ряді вихідних положень:

· в основі класових схем, як інструментів вимірювання соціальної структури суспільства, лежить спільний принцип побудови. Вимірювальний інструмент на основі ряду теоретично обґрунтованих характеристик розбиває множину об'єктів (людей) на підмножини (класи), що не перетинаються між собою. Це створює можливість сформулювати ряд загальних принципів перевірки валідності інструментів такого типу;

· класова схема ґрунтується на добре формалізованій та детально розробленій теорії. Ця теорія дозволяє сформулювати ряд (або навіть систему) обґрунтованих гіпотез про властивості результату застосування схеми. Перевірка цих гіпотез є основою ряду етапів перевірки валідності схеми;

· класові схеми є культурно залежними інструментами. Це означає, що потрібно встановлювати валідність класової схеми окремо для кожної країни, де цей інструмент застосовується;

· валідність класових схем треба повторно перевіряти через деякий час, оскільки соціальна структура суспільства може змінюватися із часом;

· валідність класових потрібно перевіряти на основі емпіричних даних.

Будь-яка класова схема на основі значень ряду змінних (характеристик людей) розбиває множину об'єктів (людей), на групи (класи). Іншими словами, на основі значень характеристик кожен об'єкт відноситься до одного з класів .

Очікується, що в межах кожного класу об'єкти мають бути однорідними за значеннями змінних . Тобто, в межах кожного класу варіація кожної із змінних має бути меншою ніж варіація між класами та варіація в сукупності об'єктів в цілому.

Завжди є певні очікування стосовно наповненості кожного з класів. Зокрема, не повинно бути пустих класів (до яких не потрапив жоден об'єкт) або з необґрунтовано малою кількістю об'єктів.

Окрім вимірювання змінних для перевірки валідності класових схем слід виміряти ряд зовнішніх, по відношенню до класової схеми, змінних,

а саме:

· критеріальні змінні () - це змінні, які безпосередньо стосуються змісту класової схеми, але не використовуються в процесі класифікації об'єктів. Відбір таких змінних відбувається на основі теорії, що лежить в основі побудови класової схеми;

· конструктні змінні () - це змінні, які не стосуються змісту класової схеми, але, виходячи з теоретичних посилань, мають бути пов'язані із результатами застосування схеми.

Кожна із змінних , , має свою вимірювальну модель, що може включати один (пряме, безпосереднє вимірювання) або ж кілька (непряме вимірювання, індекс, латентна змінна) індикаторів. Очікується, що варіація змінних та всередині кожного класу є меншою, ніж варіація між класами та варіація в сукупності об'єктів в цілому.

На основі теорії, що лежить в основі класової схеми, формулюють ряд гіпотез, а саме:

· гіпотези про характер співвідношень та/або зв'язків класів з критеріальними змінними . Перевірка таких гіпотез має назву критеріальна валідизація;

· гіпотези про характер співвідношень та/або зв'язків класів з конструктними змінними . Перевірка таких гіпотез має назву конструктна валідизація.

Використання певної класової схеми для вивчення соціальної структури в різних країнах в рамках міжнародного порівняльного соціологічного дослідження в ряді випадків дозволяє застосовувати порівняльний метод для перевірки валідності відповідної схеми - здійснювати порівняльну валідизацію.

Застосування порівняльного методу полягає в тому, що до перевірки валідності вимірювального інструменту для певної країни залучаються також дані однієї чи кількох інших країн, для яких валідність інструменту встановлена раніше. Ці країни відіграють роль еталона при порівнянні. За таких обставин перевірка кількісного наповнення класів, однорідності класів, критеріальна валідизація та конструктна валідизація виконуються для всіх країн, залучених до аналізу.

Результати, отримані для кожної з країн, порівнюються між собою. При цьому мають бути враховані можливі відмінності в гіпотезах, які (відмінності) мають бути обґрунтовані як теорією, що лежить в основі вимірювального інструменту, так і культурною подібністю або ж, навпаки, відмінністю країн, що залучені до такого порівняльного аналізу. Подібність результатів, отриманих для різних країн, є важливим аргументом на користь валідності вимірювального інструменту, що вивчається.

Змістовне «наповнення» узагальненої схеми перевірки валідності конкретними параметрами (вибір конкретних змінних, формулювання конкретних гіпотез тощо) здійснюється безпосередньо для перевірки валідності конкретної класової схеми та з урахуванням доступних для аналізу емпіричних даних. Рішення про валідність конкретної класової схеми приймається на основі аналізу результатів, отриманих на всіх етапах перевірки валідності. Основні етапи реалізації узагальненої схеми перевірки валідності класових схем відображені на рис. 1.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1. Узагальнена схема перевірки валідності класових схем

Позитивні (у сенсі узгодженості із очікуванням) результати кожного з етапів є аргументами на користь валідності класової схеми. Позитивність результатів етапів 1, 2 та 3 є необхідною умовою прийняття позитивного рішення стосовно валідності конкретної класової схеми. Позитивні (можливо у неповному обсязі) результати етапів 4 та 5 посилюють впевненість у валідності конкретної класової схеми.

Доцільним також є здійснювати перевірку валідності конкретної класової схеми із залученням кількох (принаймні двох) масивів даних. Тільки подібність результатів перевірки складних, змістовно важливих, гіпотез, отриманих на основі декількох масивів даних дає досліднику впевненість у обґрунтованості висновків з приводу валідності класової схеми.

ВИСНОВКИ

В ході реалізації дисертаційного дослідження були виконані поставлені на початку роботи завдання, що дозволило досягти мети дисертаційної роботи - розробити узагальнену схему перевірки валідності класових схем, здійснити її апробацію та продемонструвати, таким чином, її застосовність до вирішення реальних задач аналізу валідності та практичну цінність.

За результатами проведеного дослідження зроблені наступні висновки.

1. На відміну від прийнятого у радянській літературі розуміння валідності як характеристики соціологічної інформації, доцільно розглядати валідність як характеристику вимірювального інструменту. На відміну від прийнятого у західній літературі поділу валідності на три види (змістовна, критеріальна та конструктна), доцільно розглядати валідність як унітарний концепт, що характеризує здатність інструменту вимірювати саме те, що заплановано виміряти. Різні види валідності є аргументами на користь валідності вимірювального інструменту. Такий підхід до валідності дозволяє сформулювати послідовність етапів її перевірки, спрямованих на прийняття рішення про валідність конкретного вимірювального інструменту.

2. Перевірці валідності вимірювальних інструментів обов'язково має передувати перевірка їх надійності, адже валідний інструмент завжди є надійним, в той час як надійний інструмент не обов'язково є валідним. Надійність є необхідною, але не достатньою умовою валідності.

3. Валідність вимірювального інструменту слід перевіряти по відношенню до конкретного предмету дослідження та для можливості застосування у конкретних культурних умовах. Вимірювальний інструмент може бути валідним для вимірювання одного явища і зовсім не валідним для вимірювання іншого явища, може бути валідним для вимірювання певного явища в одних культурних умовах і не валідним для вимірювання цього ж явища в інших культурних умовах.

4. Класові схеми є специфічним типом вимірювальних інструментів, результатом застосування яких є класифікація респондентів на основі ряду теоретично обґрунтованих і чітко визначених характеристик. Валідність класових схем, як і будь-якого іншого типу вимірювальних інструментів, має перевірятись для конкретної країни на даних емпіричних досліджень, оскільки без впевненості у валідності вимірювального інструменту дослідник не може бути впевненим у змістовних висновках, зроблених із його застосуванням.

5. Представлена у дисертаційному дослідженні узагальнена схема перевірки валідності класових схем спирається як на засади теорії, що лежить в основі побудови класової схеми, так і на порівняльний метод. Застосування порівняльного методу до перевірки валідності включає наступні етапи: в якості еталону обирається країна, для якої валідність інструменту встановлена раніше; результати перевірки валідності порівнюються з результатами відповідного аналізу для країни, що обрана за еталон; результати порівняння використовуються при прийнятті рішення стосовно валідності.

6. Результати перевірки надійності та валідності класової схеми Дж.Голдторпа для України демонструють надійність інструменту на українських даних та є свідченням того, що, в цілому, класова схема демонструє на зібраних в Україні емпіричних даних рівень валідності близький до рівня валідності цього інструменту на даних Великої Британії.

7. Досвід використання узагальненої схеми перевірки валідності для аналізу класової схеми Дж.Голдторпа в Україні із залученням даних досліджень, проведених у Великій Британії, демонструє практичну цінність узагальненої схеми для задач аналізу валідності конкретних вимірювальних інструментів.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті у наукових фахових виданнях:

1. Нікітіна Т. Є. Конструктна валідність як унітарний концепт / Нікітіна Т. Є. // Актуальні проблеми соціології, психології, педагогіки : зб. наук. праць. - К. : КНУ імені Тараса Шевченка, 2009. - Вип. 9. - С. 66-72.

2. Нікітіна Т. Теоретична та емпірична інтерпретація і операціоналізація поняття «валідність» / Тетяна Нікітіна // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. -2009. - № 2. - С. 113-130.

3. Нікітіна Т. Є. Співвідношення понять валідність та надійність

4. / Т. Є. Нікітіна // Український соціум. - 2009. - № 4. - С. 25-33.

5. Нікітіна Т. Є. Перевірка надійності класової схеми Дж. Голдторпа для України / Т. Є. Нікітіна // Вісник Львівського університету. Серія соціологічна. - 2010. - Вип. IV. - С. 113-126.

Публікації у матеріалах конференцій:

6. Нікітіна Т. Перевірка валідності класової схеми Дж. Голдторпа в Україні / Тетяна Нікітіна // Соціологія у (пост)сучасності : зб. наук. тез учасників VI Міжнар. наук. конф. студ. та аспірантів. - Х. : ХНУ імені В. Н. Каразіна, 2008. - С. 224.

7. Нікітіна Т. Методи перевірки валідності вимірювальних інструментів / Тетяна Нікітіна // Соціологія в ситуації соціальних невизначеностей : тези доповідей учасників І Конгресу Соціологічної асоціації України. - Х. : ХНУ імені В. Н. Каразіна, 2009. - С. 85.

8. Нікітіна Т. Місце валідності в системі показників якості соціологічної інформації / Нікітіна Тетяна // Матеріали 7-ї міжнар. міждисциплінарної конф. молодих вчених «Шевченківська весна - 2009». - К., 2009. - С. 147-148.

АНОТАЦІЯ

Нікітіна Т. Є. Перевірка валідності класових схем в соціології (на прикладі класової схеми Дж.Голдторпа). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата соціологічних наук за спеціальністю 22.00.02 - методологія та методи соціологічних досліджень. - Київський національний університет імені Тараса Шевченка. - Київ, 2011.

Дисертація присвячена розробці узагальненої схеми перевірки валідності класових схем на даних емпіричних соціологічних досліджень та її застосування до перевірки валідності класової схеми Дж.Голдторпа для України.

У дисертації уточнено зміст та обсяг поняття «валідність» на основі аналізу класичних та сучасних робіт, з'ясовано місце валідності серед основних характеристик якості соціологічного вимірювання та окреслено основні методи перевірки валідності. Виділяється та окреслюється окремий тип вимірювальних інструментів - класові схеми. Розроблено узагальнену схему перевірки валідності класових схем, що ґрунтується на теорії, яка лежить в основі класової схеми, та на застосуванні порівняльного аналізу. Здійснено перевірку надійності і валідності класової схеми Дж.Голдторпа для України на основі даних емпіричних соціологічних досліджень.

Ключові слова: валідність, надійність, вимірювання, інструмент вимірювання, класові схеми, класова схема Дж.Голдторпа.

АННОТАЦИЯ

Никитина Т. Е. Проверка валидности классовых схем в социологии (на примере классовой схемы Дж.Голдторпа). - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата социологических наук по специальности 22.00.02 - методология и методы социологических исследований. - Киевский национальный университет имен Тараса Шевченко, Киев, 2011.

Диссертация посвящена разработке обобщенной схемы проверки валидности классовых схем в социологии на данных эмпирических социологических исследований, а также апробации данной схемы на конкретном примере - проверке валидности классовой схемы Дж.Голдторпа для Украины.

С целью разработки обобщенной схемы проверки валидности, в диссертации, на основе анализа классических и современных работ, уточняется понятие «валидность». В отличие от принятого в советской литературе понимания валидности как характеристики социологической информации, валидность рассматривается как характеристика измерительного инструмента. В отличие от принятого в западной литературе рассмотрения трех видов валидности (содержательной, критериальной и конструктной), валидность рассматривается как унитарный концепт, а различные виды валидности рассматриваются как аргументы в пользу валидности измерительного инструмента. Такое понимание валидности дает возможность разработать ряд шагов проверки валидности, реализация которых, позволяет принять решение о мере валидности конкретного инструмента измерения социальной структуры общества. Также показано, что проверке валидности измерительного инструмента должна предшествовать проверка его надежности. Валидный измерительный инструмент всегда является надежным, в то время как надежный измерительный инструмент может быть как валидным, так и не валидным.

На основе проведенного анализа подходов к пониманию валидности, а также на основе обобщения опыта проверки разных аспектов валидности классовой схемы Дж.Голдторпа была разработана обобщенная схема проверки валидности классовых схем, которая включает ряд этапов, а именно: проверка количественной наполненности классов (этап 1), проверка однородности классов по ряду переменных (этап 2), критериальная валидизация (этап 3), конструктная валидизация (этап 4), сравнительная валидизация (этап 5) - сравнение результатов реализации шагов 1-4 в стране, для которой проверяется валидность классовой схемы со страной-эталоном. Разработанная схема была апробирована на конкретном примере - проверке валидности классовой схемы Дж.Голдторпа для Украины с привлечением данных эмпирических исследований, проведенных в Украине и в Великобритании, которая выступила как эталон для сравнения. Предварительно была показана надежность инструмента. Проведенный анализ с одной стороны показал, что классовая схема Дж.Голдторпа валидна для Украины в такой же мере как и для Великобриании, а с другой стороны продемонстрировал применимость обобщенной схемы проверки и ее практическую ценность.

Ключевые слова: валидность, надежность, измерение, инструменты измерения, классовые схемы, классовая схема Дж.Голдторпа.

ANNOTATION

Nikitina T. E. Testing the validity of class schemas in sociology (on the example of the Gоldthorpe class schema). - Manuscript.

The thesis for a scientific degree of Candidate of Sociological Sciences in Methodology and Methods of Sociological Researches 22.00.02 - Taras Shevchenko National University of Kyiv, Kyiv, 2011.

The thesis is devoted to development of the generalized schema of testing the validity of class schemas applying data of empirical social surveys and application of this schema in testing the validity of the the Goldthorpe class schema for Ukraine.

The thesis specifies the substance and extent of the notion «validity» basing on analysis of the classical and contemporary works. As a result of the thesis, it was managed to determine the role of the validity among fundamental characteristics of sociological measurement quality and define basic methods of testing the validity. The author determines and outlines class schemas as a separate sort of measurement instruments, generalizes schema of testing the validity of class schemas applying comparative analysis and basing on the theory underlying the class schemas. The Gоldthorpe class schema for Ukraine was tested on reliability and validity using data of empirical social surveys.