Моделі лінійних структурних рівнянь як засіб верифікації соціологічних теорій середнього рівня

Размещено на http://www.allbest.ru/

[Введите текст]

Інститут соціології Національної академії наук України

УДК 303.724.34

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата соціологічних наук

Моделі лінійних структурних рівнянь як засіб верифікації соціологічних теорій середнього рівня

22.00.02 - методологія та методи соціологічних досліджень

Любива Тетяна Ярославна

Київ - 2011

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Інституті соціології Національної академії наук України

Науковий керівник

кандидат фізико-математичних наук, доцент

Горбачик Андрій Петрович,

Київський національний університет імені Тараса Шевченка, декан факультету соціології

Офіційні опоненти:

доктор філософських наук, професор

Паніотто Володимир Ілліч,

Національний університет «Києво-Могилянська академія», професор кафедри соціології

кандидат соціологічних наук, доцент

Кислова Ольга Миколаївна,

Харківський національний університет імені В.Н.Каразіна, докторант кафедри прикладної соціології

Захист відбудеться “17” червня 2011 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.229.01 в Інституті соціології Національної академії наук України за адресою: 01021, вул. Шовковична, 12, м. Київ

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту соціології Національної академії наук України за адресою: 01021, вул. Шовковична, 12,

м. Київ.

Автореферат розіслано “___” травня 2011 року

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

С.М. Стукало

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Серед різних підходів до структури соціологічного знання з часів Р.Мертона прийнято виокремлювати поряд із загальною соціологічною теорією, що претендує на опис і представлення структури та загальних закономірностей функціонування й розвитку соціальної реальності, також теорії середнього рівня («середнього радіусу дії») - теорії, що пояснюють сутність, структуру, загальні закономірності функціонування об'єктів, процесів, феноменів життя суспільства.

Теорія середнього рівня продукує сукупність взаємопов'язаних тверджень, які в рамках емпіричного дослідження можна розглядати як гіпотезу або ж систему гіпотез. Перевірка цих гіпотез в рамках емпіричного дослідження є важливою ланкою зв'язку між теоріями середнього рівня та емпіричними дослідженнями. Непідтвердження в рамках емпіричного дослідження таких гіпотез (іншими словами, тверджень, що продукуються теорією) ставить теорію під сумнів. Якщо казати строго, то дослідник має відкидати таку непідтверджену теорію, але на практиці для відкидання теорії таких емпіричних непідтверджень має бути досить багато, крім того, перед тим як відкинути теорію, дослідник може зробити спроби її модифікації з урахуванням одержаного результату емпіричної перевірки. Підтвердження гіпотез підвищує довіру до теорії. Отже, емпіричні дослідження виступають інструментом для такого роду перевірки теорій середнього рівня. Перевірка - специфічний процес співвіднесення результатів, що продукуються теорією, з результатами спостережень, що аналізуються в емпіричному дослідженні.

Отже, враховуючи вищезазначене, проблема полягає в недостатній розробленості способів формалізації теорій та відповідних способів перевірки (співвіднесення результатів, що є наслідками теорії, з результатами емпіричного збирання даних).

При цьому перевірки можуть бути виконані на рівні логічної структури теорії - повноти, несуперечливості, а також на рівні аналізу відповідності між очікуваними параметрами процесів та/або явищ і параметрами, що ми їх спостерігаємо, - статистична перевірка. Формалізації можуть бути різними, виходячи з того, якого роду перевірка буде застосована. В даній роботі йдеться про статистичну перевірку, і в рамках такого підходу можна прийняти до розгляду причинність певного типу - каузальну (розгляд у соціології почався з досліджень П.Лазарсфельда).

Сформульована теорія має бути піддана верифікації. З часом об'єкт, для якого сформульована теорія, може змінюватися. У зв'язку з цим через певний час верифікація має бути проведена повторно з метою з'ясувати, як в цих нових (тобто змінених у часі) умовах теорія співвідноситься зі зміненою у часі реальністю. Крім того, результати перевірки теорії можуть залежати від суспільства (культурна залежність теорії). Теорія може добре пояснювати певні явища/процеси в рамках одного суспільства (в рамках однієї культури) і погано пояснювати в рамках іншого суспільства (іншої культури). Для з'ясування «культурних меж» теорії потрібно здійснювати її верифікацію для різних суспільств (різних культур).

Моделі лінійних структурних рівнянь - один з можливих та перспективних інструментів перевірки теорій середнього рівня. Можливості інструменту в першу чергу визначаються складністю теорій, що можуть бути верифіковані цим інструментом.

Основне завдання роботи включає в себе дві складові: a) формалізація соціологічних теорій та окреслення відповідних формалізмів; б) формулювання методичних рекомендацій з верифікації таких формалізованих теорій із застосуванням моделей лінійних структурних рівнянь та окреслення меж застосовності даного методу. Тому доцільно розглянути ступінь наукової розробки теми зі зверненням до ступеня розробки двох зазначених складових.

У роботі виокремлюється особливий клас теорій, визначається певний формалізм (певна формальна мова для запису): все що може бути сформульовано в рамках цього формалізму і утворює потрібний клас теорій. Такого роду теорії розглядалися у межах напряму побудови теорії (theory construction), що належить до неопозитивізму, у роботах П.Максіма (P.Maxim), Н.Мулінза (N.Mullins), Г.Зеттерберга (H.Zetterberg), Дж.Гіббса (J.Gibbs) та інших.

Формалізацію соціологічних теорій, її можливості і обмеження досліджували Х.Блейлок (H.Blalock), Дж.Гіббс (J.Gibbs), Н.Мулінз (N.Mullins), Г.Зеттерберг (H.Zetterberg), П.Рейнолдс (P.Reynolds) й інші.

Теорії, що можуть бути формалізовані й верифіковані, тісно пов'язані з поняттям причинності. Серед зарубіжних дослідників цим питанням займалися Х.Блейлок (H.Blalock), Д.Хейс (D.Heise), Дж.Перл (J.Pearl), Е.Далстром (E.Dahlstrцm) та інші. Серед українських і російських - А.Горбачик, І.Лизогуб, А.Козьміна, А.Кулікова та інші.

У роботі надано змінене визначення теорій середнього рівня Р.Мертона, яке виокремлює клас теорій, який, з одного боку, є цікавим, змістовним, достатньо широким, щоб в рамках цього класу можна було сформулювати цікаві, важливі теоретично і практично твердження про соціальні об'єкти та процеси, що цікавлять дослідника, а, з іншого боку, до таких теорій можна ефективно застосовувати метод лінійних структурних рівнянь, що є у фокусі даної роботи.

Метод моделей структурних рівнянь вперше був запроваджений близько вісімдесяти років тому біологом С.Райтом (S.Wright). З 60-х років ХХ століття даний метод набуває поширення у соціальних науках завдяки роботам таких вчених як Х.Блейлок (H.Blalock), К.Йореског (К.Jцreskog) А.Голдбергер (A.Goldberger), О.Дункан (O.Duncan), В.Саріс (W.Saris), Ж.Білльєт (J.Billiet) і багатьох інших. Вони розвивали власне технічні аспекти методу моделей структурних рівнянь, а також застосовували даний метод до кількісних даних соціальних наук. Серед українських дослідників застосуванням методу займалися В.Паніотто, В.Хмелько у проекті М.Кона про взаємозв'язки соціальної структури і особистості, а також А.Горбачик та І.Лизогуб.

Досвід використання методу більше представлений в роботах зарубіжних фахівців. Метод застосовується для вивчення причинних пояснень, побудови вимірювальних інструментів (зокрема, конфірматорний факторний аналіз), оцінки валідності та надійності вимірювання і для перевірки дослідницьких гіпотез різної складності. Проте у межах наявних досліджень не знайшла достатньо детального вивчення низка питань, зокрема, узагальнена схема і можливості формалізації соціологічних теорій, а також узагальнений опис верифікації соціологічних теорій з використанням методу моделей лінійних структурних рівнянь, рекомендації з верифікації формалізованих соціологічних теорій цим методом. Тому у роботі розглядається узагальнення використання методу для перевірки максимально широкого класу теорій та формулювання відповідних методичних рекомендацій.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертації не пов'язана з науковими планами організації, де виконана робота, а також з галузевими і державними програмами.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертації є розробка методичних рекомендацій з формалізації та верифікації соціологічних теорій середнього рівня з використанням методу моделей лінійних структурних рівнянь.

Для досягнення зазначеної мети були поставлені наступні дослідницькі завдання:

- обґрунтувати важливість верифікації соціологічних теорій на даних емпіричних соціологічних досліджень;

- виокремити теорії, що можуть бути верифіковані на основі даних кількісних емпіричних соціологічних досліджень;

- сформулювати вимоги і правила формалізації соціологічних теорій;

- пов'язати загальні математико-статистичні положення методу моделей лінійних структурних рівнянь з можливостями верифікації формалізованих соціологічних теорій середнього рівня з використанням даного методу;

- сформулювати методичні рекомендації, правила формалізації та верифікації теорій з використанням моделей лінійних структурних рівнянь;

- здійснити апробацію запропонованих методичних інструментів на конкретному прикладі (зокрема, розглянути верифікацію ряду положень теорії цінностей Ш.Шварца).

Об'єктом дослідження є соціологічні теорії середнього рівня, які можуть бути емпірично перевірені.

Предметом дослідження є процес верифікації соціологічних теорій середнього рівня на даних кількісних емпіричних соціологічних досліджень з використанням методу моделей лінійних структурних рівнянь.

Теоретико-методологічну базу дисертації складають метод верифікації, положення та понятійний апарат теорії причинності в соціології, яка є складовою методологічної бази методу моделей лінійних структурних рівнянь, а також використовується понятійний апарат методу моделей лінійних структурних рівнянь.

Емпіричну базу дисертації склали друга (2005), третя (2007) і четверта (2009) хвилі Європейського соціального дослідження.

Методи дослідження. Для виокремлення соціологічних теорій середнього рівня, відповідних інструментів їх формалізації та перевірки соціологічних теорій середнього рівня були використані методи дедукції й індукції. В якості основи методичних рекомендацій з перевірки формалізованих соціологічних теорій використаний статистичний метод моделей лінійних структурних рівнянь. Також використані методи моделювання і порівняння. Комп'ютерне опрацювання масивів емпіричних даних реалізовано за допомогою прикладних програм AMOS та SPSS.

Наукова новизна одержаних результатів. На основі вирішення дослідницьких завдань були отримані наступні наукові результати, що мають наукову новизну і виносяться на захист:

- вперше сформульовані систематизовані методичні рекомендації з приводу верифікації соціологічних теорій середнього рівня методом моделей лінійних структурних рівнянь, серед яких є такі, що стосуються технічних аспектів вказаного методу (використання метричних, порядкових, а в окремих випадках - дихотомічних змінних в моделі; перевірка моделі не на одному масиві даних чи вибірці в цілому, а на кількох доступних масивах даних і випадкових підвибірках; аналіз величини похибок в моделі тощо) і змістовних аспектів процесу верифікації соціологічних теорій (врахування попереднього досвіду перевірки такої самої чи подібних теорій; пояснення отриманих результатів перевірки теорії і співвіднесення їх з вихідною теорією у змістовному плані тощо);

- вперше систематизовані та сформульовані вимоги і правила формалізації соціологічних теорій, що полягають в наступному: визнання причинного характеру зв'язків між елементами теорії; визнання концептів в якості основних елементів теорії; вимірювання концептів теорії через індикатори (які є змінними кількісних досліджень); формування в результаті формалізації моделі певного явища чи процесу; визнання неможливості формалізувати теорію повністю (тобто визнання необхідності існування неформалізованої частини); загальні соціологічні теорії не піддаються формалізації, формалізувати можна ті теорії, для яких можна знайти емпіричні референти у соціальній реальності; формалізувати потрібно ті твердження, що є важливими згідно теорії, що має бути перевірена, неважливі твердження не вводять в модель; необхідно сформулювати і формалізувати принаймні одну альтернативну модель до моделі теорії, що має бути перевірена; необхідно враховувати ті твердження (ті змінні), що не включені в модель, шляхом введення у модель похибок;

- проведена апробація застосування запропонованих методичних рекомендацій в рамках якої вперше у вітчизняній соціології на даних емпіричних досліджень, проведених в Україні, здійснена спроба верифікації ряду положень теорії цінностей Ш.Шварца; верифікація здійснена із застосуванням методу моделей лінійних структурних рівнянь (а саме конфірматорного факторного аналізу); результатом верифікації став висновок, що в українських даних на основі індикаторів скороченого блоку питань, що входить до складу опитувальника Європейського соціального дослідження, вдається виокремити не всі 10 цінностей, передбачених теорією Ш.Шварца, а лише частину з них (зокрема, такі як «Традиція-Конформність», «Влада-Досягнення», «Універсалізм-Доброта»); отриманий результат ставить під сумнів універсальність теорії цінностей Ш.Шварца по відношенню до українських реалій;

- вперше виокремлено три випадки формалізації соціологічних теорій: а) формалізація соціологічних теорій дослідником (групою дослідників) з вербально оформлених робіт інших науковців; б) формалізація теоретичних припущень дослідника при проведенні дослідження; в) повторна формалізація теорій, що раніше вже була здійснена іншими дослідниками, проте з метою пристосування до конкретних даних;

- дістало подальшого розвитку визначення соціологічної теорії середнього рівня як набору емпірично вимірюваних концептів і зв'язків між ними (які в той самий час є певною сукупністю тверджень); така теорія може бути представлена як причинна модель, що включає множину взаємопов'язаних гіпотез;

- дістало подальшого розвитку обґрунтування необхідності формалізації та подальшої верифікації соціологічних теорій середнього рівня, що полягає у можливості робити висновок про відповідність теорій даним емпіричних соціологічних досліджень, і таким чином пов'язувати теорії середнього рівня з емпіричними дослідженнями.

Практичне значення одержаних результатів. Правила формалізації соціологічних теорій і рекомендації з верифікації соціологічних теорій середнього рівня методом моделей лінійних структурних рівнянь можуть бути застосовані науковцями-соціологами на різних етапах підготовки та проведення емпіричних досліджень. Зокрема, йдеться про підготовку програми дослідження (розробка дослідницького плану, формулювання системи гіпотез дослідження), про аналіз даних емпіричного дослідження. Запропоновані в дисертації дослідницькі інструменти є засобом теоретичного та методичного обґрунтування емпіричного дослідження, а також можуть бути використані для різного роду порівнянь (у часі, між країнами тощо). Також результати дисертації можуть бути використані для підготовки та викладання курсів, пов'язаних з методологією та логікою соціологічного дослідження, методами планування дослідження, багатовимірними методами аналізу даних емпіричних досліджень.

Особистий внесок здобувача. Усі статті написано автором особисто.

Апробація результатів дисертації. Основні результати роботи обговорювалися на конференціях: І-му Конгресі Соціологічної асоціації України «Соціологія в ситуації соціальних невизначеностей» (Харків, 2009), IV-му Львівському соціологічному форумі «Соціологія в умовах кризового суспільства» (Львів, 2010), XV-ій Міжнародній науковій конференції «Харківські соціологічні читання» (Харків, 2010).

Публікації. Результати роботи опубліковані у 4 статтях у провідних наукових фахових виданнях, 1 тезах доповіді на конференції.

Структура дисертації. Дисертація містить вступ, 3 розділи, висновки, 6 додатків, список використаних джерел; обсяг основної частини - 170 с.; 7 табл., 39 рис.; додатки та список джерел (105 найменувань) займають 25 с.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, сформульовано мету і завдання дослідження, розкрито наукову новизну, практичне значення одержаних результатів, подано дані про апробацію й публікації результатів дослідження. формалізація верифікація цінність соціологічний

У першому розділі «Соціологічні теорії середнього рівня: необхідність верифікації, визначення та формалізація» обґрунтовано, що перевірка теорій є необхідною умовою визнання правильності опису та(або) пояснення соціальних явищ і процесів. Одним із способів перевірки визнається перевірка соціологічних теорій на даних кількісних емпіричних соціологічних досліджень, що забезпечує зближення теоретичних побудов і даних емпіричних досліджень - теоретичного й емпіричного рівнів соціологічного знання.

Теорія, що може бути емпірично перевірена, у роботі має назву «теорія середнього рівня» і визначається як «набір концептів, що можуть бути емпірично виміряними, а також множина зв'язків між ними (які в той самий час є певною сукупністю тверджень), що в сукупності описують або пояснюють певну частину соціальної реальності, тобто певні соціальні явища і процеси; може бути представлена як причинна модель, що включає множину взаємопов'язаних гіпотез, може бути формалізована та піддана верифікації з використанням зібраних в ході емпіричного дослідження даних; поєднує в собі теоретичний й емпіричний рівні соціологічного знання». Передумовою перевірки є зображення теорії у формалізованому вигляді - у вигляді причинної моделі або системи рівнянь лінійної регресії.

Формалізація соціологічних теорій має ряд труднощів, що пов'язані з складністю таких теорій. Саме теорії середнього рівня можуть бути формалізованими (на відміну від загальних соціологічних теорій), але завжди залишається певний неформалізований залишок. З іншого боку, можна формалізувати значну частину теорії, що є корисним, оскільки на основі перевірки формалізованої теорії можемо робити висновок про її достовірність і межі дії (чи розповсюджується дана теорія на різні країни, різні соціальні групи тощо).

При розгляді робіт науковців, які займалися питаннями формалізації теорій (Х. Блейлок, Г. Зеттерберг, Дж. Гіббс), було виявлено, що у них відсутні однозначні детальні правила формалізації. Це свідчить про те, що жорсткі алгоритми формалізації соціологічних теорій не можуть бути виведені у зв'язку зі складністю й багатоманітністю соціологічних теорій та несхожістю випадків формалізації. На основі аналізу робіт були виокремлені загальні рекомендації з формалізації соціологічних теорій. Серед них: визнання причинного характеру зв'язків між елементами теорії; визнання концептів в якості основних елементів теорії; вимірювання концептів теорії через індикатори (змінні кількісних досліджень); формування в результаті формалізації моделі певного явища чи процесу; визнання неможливості формалізувати теорію повністю (тобто визнання необхідності існування неформалізованої частини); загальні соціологічні теорії не піддаються формалізації, формалізувати можна ті теорії, для яких можна знайти емпіричні референти у соціальній реальності; формалізувати потрібно ті твердження, що є важливими згідно теорії, що має бути перевірена, неважливі твердження не вводять в модель; необхідно сформулювати і формалізувати принаймні одну альтернативну модель до моделі теорії, що має бути перевірена; необхідно враховувати ті твердження (ті змінні), що не включені в модель, шляхом введення у модель похибок.

У роботі виокремлено три випадки формалізації соціологічних теорій: а) формалізація соціологічних теорій дослідником (групою дослідників) з вербально оформлених робіт інших науковців; б) формалізація теоретичних припущень дослідника при проведенні дослідження; в) повторна формалізація теорій, що раніше вже була здійснена іншими дослідниками, проте з метою пристосування до конкретних даних.

У другому розділі «Метод моделей лінійних структурних рівнянь: теоретичний опис і можливість застосування для верифікації соціологічних теорій середнього рівня» були розглянуті особливості методу моделей лінійних структурних рівнянь (конфірматорність методу, поєднання у єдиній моделі вимірювальної та структурної моделі), основні поняття методу, а також етапи методу з точки зору застосування його для верифікації соціологічних теорій.

Вимірювальна модель є конфірматорним факторним аналізом, що призначений для вимірювання концептів теорії - латентних змінних. Структурна модель по суті є регресією, що описує зв'язки між концептами теорії. Таким чином, можна поєднувати в одній моделі цілу множину взаємопов'язаних гіпотез, що одночасно є твердженнями теорії середнього рівня, яку маємо на меті верифікувати.

Змістовна компонента теорії, що перевіряється, є не менш значущою, аніж математичні показники відповідності моделі, в якій відображена теорія, даним.

Послідовність етапів моделювання структурними рівняннями (специфікація моделі, ідентифікація, оцінка та тестування відповідності моделі, респецифікація моделі) як математико-статистичного методу співвідноситься з етапами верифікації теорій середнього рівня. Специфікація моделі є за своєю суттю формалізацією теорії. Дослідник має зобразити теорію у вигляді причинної моделі або сукупності рівнянь. Ідентифікація (співвіднесення кількості відомих параметрів моделі із кількістю невідомих параметрів) має вимогу економності - тільки ті зв'язки, що є важливими з огляду теорії, мають бути включені в модель. Оцінка та тестування відповідності моделі дозволяють зробити висновок про відповідність або невідповідність теорії даним. Модель - це система гіпотез. Гіпотези висуваються відносно «зразків» (patterns) кореляцій-коваріацій, що ми їх очікуємо спостерігати в емпіричних даних, таке очікування є виведеним з теорії середнього рівня. Якщо на емпіричних даних не підтверджуються теоретично очікувані зв'язки, то це є аргументом на користь того, що теорія не є вірною, не пояснює те, що ми очікуємо. Тоді ми говоримо, що теорія не пройшла перевірку (перевірка закінчилася невдало). Такий висновок має бути зроблений на ряді індексів відповідності, кожен з яких базується на певному підході до формалізації поняття «відповідності між очікуваним зразком кореляцій-коваріацій та наявним в емпіричних даних зразком, що ми його спостерігаємо». Всі ці формалізації не є «протилежними» (абсолютно неузгодженими), але й не є однаковими. Ідеально - якщо всі підходи дають той самий результат, але так буває далеко не завжди. На відповідність моделі даним впливають такі чинники як обсяг вибірки й складність моделі (кількість включених до неї змінних і «стрілок» між змінними). Респецифікація моделі здійснюється тоді, коли теорія не відповідає даним, а дослідник має намір знайти теорію, що відповідає даним. Всі етапи моделювання структурними рівняннями характеризуються однією спільною рисою - вони мають узгоджуватися з початковою теорією, яка має бути верифікована. Навіть на етапі респецифікації моделі необхідно слідкувати, щоб зміни, що вносяться в теорію, не занадто сильно змінювали вихідну теорію, а також, щоб нова теорія була узгоджена з нашими очікуваннями та із накопиченим знанням - з іншими теоріями, не суперечила їм.

Теорію можна вважати верифікованою при застосуванні методу моделей лінійних структурних рівнянь, якщо вона у формалізованому вигляді відповідає даним згідно індексам відповідності у результаті оцінки моделі. Разом з тим, ми маємо звертати увагу на знаки і силу впливу між змінними моделі. Вони мають не суперечити вихідній теорії (якщо згідно теорії очікується позитивний вплив однієї змінної на іншу, то він має бути оцінений як позитивний у результаті застосування методу моделей лінійних структурних рівнянь) і повинні мати змістовну інтерпретацію.

У третьому розділі «Послідовність дій при верифікації та рекомендації з перевірки соціологічних теорій з використанням моделей лінійних структурних рівнянь» було виокремлено три частини верифікації соціологічних теорій середнього рівня:

- верифікація теорії загалом, що має своїм висновком відповідність або невідповідність теорії даним;

- дослідження структури теорії в цілому й окремих концептів теорії, що дозволяє говорити про однаковість або відмінність структури теорії в цілому у випадку здійснення аналізу для кількох груп (країн, соціальних груп, класів тощо) й однаковість структури та інших характеристик окремих концептів (середнє концептів, їх навантаження на індикатори) також у випадку аналізу кількох груп;

- дослідження знаків і значень шляхів між змінними в моделі, яка є формалізованою теорією, інтерпретація яких дозволяє говорити про зміст теорії та її відповідність або невідповідність вихідній теорії.

Було виокремлено дві послідовності дій при верифікації соціологічних теорій середнього рівня: загальна, що співвідноситься з етапами моделювання структурними рівняннями, і технічна, що пов'язана з застосуванням програмного забезпечення, в якому реалізований метод моделей структурних рівнянь.

На даних Європейського соціального дослідження здійснена емпірична перевірка теорії цінностей Ш.Шварца за допомогою методу моделей лінійних структурних рівнянь, результатом якої став висновок, що не можна виокремити всі 10 цінностей для України за допомогою тих індикаторів, що закладені автором теорії (Ш.Шварцем) у Європейському соціальному дослідженні, а можна виміряти лише окремі цінності (такі як «Традиція-Конформність», «Влада-Досягнення», «Універсалізм-Доброта»), але не у всіх хвилях Європейського соціального дослідження, що свідчить про неуніверсальність теорії цінностей Ш.Шварца по відношенню до українських реалій.

Ґрунтуючись на висновках, отриманих у попередніх розділах, а також на прикладі перевірки теорії цінностей Ш.Шварца, були виведені рекомендації з верифікації теорій середнього рівня за допомогою методу моделей лінійних структурних рівнянь:

- Зібрати всю можливу інформацію про теорію, що верифікується.

- Враховувати попередній досвід перевірки теорії (якщо такий був) - як для формалізації, так і щодо особливостей процесу верифікації даної теорії.

- При формалізації теорії підбирати якомога більше відповідних індикаторів для вимірювання латентних змінних.

- В модель мають бути введені лише змінні, які виміряні за допомогою метричних, порядкових чи дихотомічних шкал.

- Перевіряти теорію на всіх доступних масивах даних, а також (або) на вибірці в цілому і на підвибірках для розширення меж дії теорії і збільшення довіри до неї.

- Якщо є необхідність змінювати теорію вже на початковому етапі специфікації (наприклад, при явищі мультиколінеарності), то ця зміна має бути описана і пояснена, зміна має бути правомірною, і не суперечити вихідній теорії.

- Коли повна структурна модель не верифікується, то верифікувати окремо вимірювальні моделі.

- При використанні модифікаційних індексів в першу чергу орієнтуватися не на статистичні показники покращення відповідності моделі, а на правомірність змістовної зміни теорії.

- Для верифікації формалізованої теорії середнього рівня краще встановити одночасно відповідність моделі в цілому, однаковість структури теорії на різних вибірках, відповідність знаків і значень зв'язків між елементами моделі вихідній теорії.

- Якщо отримані неочікувані результати у ході верифікації теорії, необхідно намагатися їх пояснити.

- Перевірка лінійності зв'язків між змінними моделі.

- Перевіряти кілька альтернативних моделей, якщо теорія важко формалізується або теоретичні твердження є не достатньо детально сформульовані.

- Аналізувати величину похибок (залишків) у моделі.

- Видалення з моделі незначущих шляхів, якщо таке видалення може бути обґрунтоване не тільки статистичними показниками.

ВИСНОВКИ

В ході розв'язання поставлених завдань була досягнута мета, що дозволило зробити такі висновки:

- Важливість верифікації соціологічних теорій визначається можливістю співвіднесення теоретичних тверджень з даними емпіричних досліджень, визначенням того, як змінюється теорія у часі, і наскільки відмінною вона є у різних суспільствах (культурах).

- Теорії середнього рівня, що розглядаються як сукупність гіпотез, які можна представити як набір концептів із зв'язками між ними у вигляді причинної моделі, можуть бути верифіковані на даних кількісних емпіричних соціологічних досліджень.

- Для представлення теорій середнього рівня у формалізованому вигляді, тобто у вигляді причинної моделі або системи рівнянь лінійної регресії, можна користуватися виокремленими у роботі методологічними засадами і методичними рекомендаціями щодо формалізації. Є можливим формалізувати значну частину теорії середнього рівня, що є корисним, оскільки на основі перевірки формалізованої теорії можна робити висновок про її достовірність і межі дії.

- У роботі здійснено верифікацію ряду положень теорії цінностей Ш.Шварца. На основі цього прикладу, досвіду верифікації інших теорій та опрацьованої літератури з теми був сформульований ряд методичних рекомендацій з верифікації соціологічних теорій за допомогою моделей лінійних структурних рівнянь.

- Метод моделей лінійних структурних рівнянь може бути застосованим як засіб верифікації соціологічних теорій середнього рівня.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Теличко Т. Соціологічні теорії та їх перевірка методом моделей лінійних структурних рівнянь / Т. Теличко // Соціальні виміри суспільства. - Випуск 1 (12). - К. : ІС НАНУ, 2009. - С. 220-230.

2. Теличко Т. Вплив соціально-демографічних характеристик на цінність «традиція-конформність» / Т. Теличко // Соціальні виміри суспільства. - Випуск 2 (13). - К. : ІС НАНУ, 2010. - С. 335-344.

3. Теличко Т. Формалізація соціологічних теорій: необхідність і можливості застосування / Тетяна Теличко // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. - 2010. - № 3. - С. 154-172.

4. Теличко Т.Я. Інваріантність як передумова порівняння концептів теорії / Тетяна Ярославна Теличко // Методологія, теорія та практика соціологічного аналізу сучасного суспільства: Збірник наукових праць. - Випуск 16. - Х.: ХНУ імені В.Н.Каразіна. - 2010. - С. 213-217.

5. Теличко Т. Методологічні передумови застосування моделей лінійних структурних рівнянь як засобу верифікації соціологічних теорій / Тетяна Теличко // Соціологія в ситуації соціальних невизначеностей: Тези доповідей учасників І Конгресу Соціологічної асоціації України. - Х. : ХНУ імені В.Н.Каразіна, 2009. - С. 91.

АНОТАЦІЇ

Любива Т.Я. Моделі лінійних структурних рівнянь як засіб верифікації соціологічних теорій середнього рівня. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата соціологічних наук за спеціальністю 22.00.02 - методологія та методи соціологічних досліджень. - Інститут соціології Національної академії наук України. - Київ, 2011.

Дисертація присвячена обґрунтуванню застосування методу моделей лінійних структурних рівнянь в якості засобу верифікації соціологічних теорій середнього рівня. Було надане авторське визначення теорій середнього рівня, як таких, що можуть бути формалізованими і верифікованими. На основі існуючого наукового доробку та власному досвіді емпіричної перевірки теорій були виведені рекомендації з формалізації й верифікації соціологічних теорій. Було виокремлено три частини верифікації соціологічних теорій: верифікація теорії загалом; дослідження структури теорії при здійсненні аналізу для кількох груп з метою встановлення відмінностей; дослідження знаків і значень шляхів між змінними в моделі, яка є формалізованою теорією.

Ключові слова: теорія середнього рівня, метод моделей лінійних структурних рівнянь, верифікація теорії, формалізація теорії, причинність.

Любивая Т.Я. Модели линейных структурных уравнений как средство верификации социологических теорий среднего уровня. - Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата социологических наук по специальности 22.00.02 - методология и методы социологических исследований. - Институт социологии Национальной академии наук Украины. - Киев, 2011.

Диссертация посвящена обоснованию применения метода моделей линейных структурных уравнений для верификации социологических теорий, особенностям формализации теорий с целью их дальнейшей верификации, а также рекомендациям по верификации социологических теорий с помощью указанного метода.

В диссертации обоснована необходимость верификации социологических теорий на данных эмпирических исследований в связи с важностью соотнесения данных эмпирических исследований с теоретическими утверждениями, заложенными в исследование, а также исследования отличий теорий в разных обществах (культурах) и изменений теории во времени.

Теория, которая может быть верифицирована (т.е. эмпирически проверена), в работе имеет название «теория среднего уровня» и определяется как «набор концептов, которые могут быть эмпирически измерены, а также множество связей между ними (которые в то же время являются определенным набором утверждений), и которые в совокупности описывают или объясняют определенную часть социальной реальности, то есть определенные социальные явления и процессы; такая теория может быть представлена как причинная модель, которая включает множество взаимосвязанных гипотез, может быть формализована и поддана верификации с использованием собранных в ходе эмпирического исследования данных; объединяет в себе теоретический и эмпирический уровни социологического знания».

На основании существующих научных разработок относительно формализации теорий и применения метода линейных структурных уравнений к данным социологических исследований, а также собственном опыте верификации теорий, были выведены рекомендации по формализации и верификации социологических теорий.

Формализация социологических теорий была разделена на три случая: формализация социологических теорий из вербально оформленных работ других учёных; формализация теоретических предположений исследователя при проведении исследования; (повторная) формализация, которая ранее была совершена другими исследователями, но с целью приспособления к конкретным данным. Был выведен ряд требований и правил относительно формализации социологических теорий: признание причинного характера связи между элементами теории; признание концептов в качестве основных элементов теории; измерение концептов посредством индикаторов (которые являются переменными количественных исследований); формирование в результате формализации модели определенного явления или процесса; признание невозможности полной формализации теории; формализовать можно те теории, для которых можно найти эмпирические референты в социальной реальности; учет переменных, которые не включены в модель формализованной теории (введение ошибок в модель).

Были выделены три части верификации социологических теорий: верификация теории в целом; исследование структуры теории в целом и отдельных её концептов при осуществлении анализа для нескольких групп с целью установления различий; исследование знаков и значений путей между переменными в модели, которая является формализованной теорией. Эти три части верификации были продемонстрированы на примере верификации теории ценностей Ш.Шварца с использованием данных Европейского социального исследования и программы AMOS. Был выведен ряд рекомендаций относительно верификации социологических теорий с помощью метода моделей линейных структурных уравнений, среди которых можно выделить рекомендации относительно технических аспектов метода моделей линейных структурных уравнений (например: использование метрических, порядковых, а в отдельных случаях - дихотомических переменных в модели; проверка модели не на одном массиве данных или выборке в целом, а на нескольких массивах данных и случайных подвыборках; анализ величины ошибок в модели) и рекомендации относительно содержательной стороны теории, которая верифицируется (например: учет предыдущего опыта проверки такой же или подобных теорий; объяснение полученных результатов проверки теории и соотнесение их с исходной теорией в содержательном плане).

В целом, было определено, что проверка формализованных социологических теорий может быть использована для целей проверки достаточно сложной системы гипотез в рамках одного анализа данных, что в результате служит сближению теорий среднего уровня и эмпирических исследований, а также для сравнения такого рода теорий в разных социальных сообществах и в разных временных отрезках.

Ключевые слова: теория среднего уровня, метод моделей линейных структурных уравнений, верификация теории, формализация теории, причинность.

Liubyva T.Y. Linear structural equation modeling as a tool of verification of sociological theories of the middle range. - Manuscript.

Thesis for a Candidate degree by specialty 22.00.02 - Methodology and Methods of Sociological Research. - Institute of Sociology of National Academy of Sciences of Ukraine. - Kyiv, 2011.

The thesis is dedicated to justification of linear structural equation modeling as a tool of verification of sociological theories of the middle range. Definition of middle range theories was derived, such theories are viewed as theories that may be formalized and verified. On the basis of existing scientific experience in the field and own experience of empirical testing of theories guidelines of formalization and verification of sociological theories were derived. Three parts of verification of sociological theories were marked out: verification of the theory as a whole, examination of theory structure while conducting analysis for several groups aimed to establish differences, examination of signs and values of paths between variables in the model which is formalized theory.

Keywords: middle range theory, linear structural equation modeling, theory verification, theory formalization, causality.

Підписано до друку 2011 р. Формат 60х90/16.

Ум. друк. арк. 0,9. Обл.-вид. арк. 0,9.

Тираж 100. Зам. ...

«Видавництво «Науковий світ»»

Свідоцтво ДК №№ 249 від 16.11.2000 р.

м. Київ, вул. Боженка, 17, оф. 414.

Размещено на Allbest.ru

...