Девіації соціальних практик материнства в сучасній Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

КЛАСИЧНИЙ ПРИВАТНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

УДК 316.023.4

22.00.04 - спеціальні та галузеві соціології

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата соціологічних наук

ДЕВІАЦІЇ СОЦІАЛЬНИХ ПРАКТИК МАТЕРИНСТВА В СУЧАСНІЙ УКРАЇНІ

Кодацька Наталя Олександрівна

Запоріжжя - 2011

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Класичному приватному університеті (м. Запоріжжя).

Науковий керівник - доктор соціологічних наук, професор Катаєв Станіслав Львович, Класичний приватний університет (м. Запоріжжя),професор кафедри соціології та соціальної роботи.

Офіційні опоненти: доктор філософських наук, професор Лукашевич Микола Павлович, Інститут підготовки кадрів державної служби зайнятості України (м. Київ),завідувач кафедри соціології та соціально-гуманітарних дисциплін;

кандидат соціологічних наук Макаренко Віра Анатоліївна, Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара(м. Дніпропетровськ),доцент кафедри соціології.

Захист відбудеться “01” липня 2011 р. об 11:00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 17.127.02 в Класичному приватному університеті за адресою: 69002, м. Запоріжжя, вул. Жуковського, 70-б, ауд. 124.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Класичного приватного університету за адресою: 69002, м. Запоріжжя, вул. Жуковського, 70-б.

Автореферат розіслано “31” травня 2011 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Я.В. Зоська

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Нова культурно-історична ситуація в Україні виявляє раніше приховані соціальні проблеми й цілий спектр нових соціальних дисфункцій, зокрема девіантне материнство. Підвищення освітнього та професійного рівня жінок, зростання їх ролі в різних сферах суспільного життя посередньо сприяло виникненню таких явищ, як зниження народжуваності, зменшення кількості зареєстрованих шлюбів, збільшення частки позашлюбних народжень. Також спостерігаються такі явища, як криза сім'ї, девальвація материнства на соціальному й індивідуальному рівнях.

На сьогодні функція дітонародження та виховання дитини в системі цінностей сучасної жінки переміщується на друге місце, оскільки її реалізація призводить до зниження як особистісного, так і соціального статусу жінки. У період вагітності та перші роки життя дитини найгостріше виявляються гендерна дискримінація на ринку праці, втрата економічної самостійності, вимушена відмова від участі в суспільному житті та зміни у внутрішньосімейних відносинах. Все це негативно впливає на здійснення жінками практик материнства, провокує порушення материнсько-дитячих відносин, що в подальшому призводить до девіантної материнської поведінки. Необхідність вирішення проблем сучасних матерів визнана на державному рівні, проте заходи державної підтримки мають в основному економічний характер, але цього недостатньо.

Для сучасного материнства характерною є соціальна депривація, тобто позбавлення, обмеження, нестача тих чи інших умов і ресурсів, необхідних для успішної реалізації функції материнства та розвитку кожної дитини. Це спричиняє поширення в нашому суспільстві девіантного материнства, яке характеризується недбалим, зневажливим ставленням до дитини, навмисним застосуванням до неї фізичного, психічного чи економічного насильства. Подібна материнська поведінка спричиняє затримання фізичного розвитку дитини, формування психічних захворювань, поширення явища соціального сирітства.

Питання розвитку сім'ї та впливу на неї сучасної соціальної й економічної ситуації, а також соціологічні, культурні, філософські, психологічні аспекти розвитку інституту сім'ї відображено в працях А.І. Антонова, А.Г. Вишневського, Т.А. Гурко. Проблеми монобатьківських і неповних сімей досліджують В.В. Бодрова, О.Г. Ісупова, М. Кибліцька, Л.Г. Лунякова, П.В. Романов, О.Р. Ярська-Смірнова. Особливе значення для вивчення антропології сім'ї та дитинства, розуміння сімейних стосунків і міжособистісних комунікацій мають праці І.С. Кона, М.С. Мацьковського. Материнство як соціально-культурний феномен висвітлено в працях Т.Г. Кисельової, В.А. Раміх. Культурологічний підхід до вивчення материнства представлений у працях Р. Бенедикта, Б. Маліновського, М. Мід. Материнство як частину особистої сфери жінки і як забезпечення умов для розвитку дитини розглянуто в працях Р.В. Овчарової, Г.Г. Філіппової та ін.

Соціологічний аналіз сімейного функціонування на етапі підготовки до батьківства має свій початок у працях М. Вебера. Багатовимірність мотивації конкретної соціальної дії в системі орієнтації, що характеризує можливості поведінкових стратегій, розглянута Т. Парсонсом.

С.І. Голод і А.А. Клецін досліджували репродуктивну поведінку жінок і чоловіків у контексті сучасного стану й перспектив розвитку сім'ї. Гендерний підхід до аналізу батьківства та природи потреби в дітях, ролей, статусів чоловіків і жінок у сім'ї та суспільстві реалізують М.Ю. Арутюнян, О.С. Вороніна, І.О. Жеребкіна, О.М. Здравомислова, М.О. Малишева, І.Г. Неудачина, Н.М. Римашевська, Є.Р. Ярська-Смірнова.

Вивченню становища сімей в Україні, аналізу можливості й обмеження реалізації їх виховної функції, впливу соціально-економічного становища сімей на процес виховання дітей у родині, соціальних і психолого-педагогічних умов сучасного сімейного виховання, особливостей соціалізації дітей залежно від структури сім'ї, рівня матеріального становища, характеру стосунків між дитиною та батьками присвячені праці Л.С. Волинець, В.І. Довженко, В.М. Лісового, М.П. Лукашевича, В.А. Макаренко, Т.В. Медіної, А.М. Нору, С.В. Толстоухової, О.О. Яременка та ін.

Проте аналіз праць із цієї тематики свідчить про те, що для вивчення материнства як цілісного явища немає обґрунтованого інтегрального підходу, тому ми використали положення біосоціального, феміністичного й антропологічного підходів для всебічного аналізу материнства та виявили визначальний вплив соціокультурних умов на функціонування інституту материнства. Крім того, вивчення численних джерел виявило складність взаємодії соціальних, психологічних і біологічних факторів при формуванні материнської поведінки, а також їх суттєвий вплив на виникнення девіацій соціальних практик материнства. Таким чином, при всій різноманітності підходів до вивчення материнства можна констатувати недостатність досліджень, спеціально присвячених теоретичним і практичним аспектам впливу сімейного, соціального й культурного середовища на формування материнської поведінки та виконання жінкою своїх функцій. Це вимагає розв'язання наукового завдання, яке полягає у визначенні соціальних умов здійснення практик сучасного материнства та їх впливу на формування девіантної материнської поведінки.

Зв'язок дисертації з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу виконано в межах науково-дослідних тем кафедри соціології та соціальної роботи Класичного приватного університету “Особливості соціальних перетворень в сучасній Україні” (номер державної реєстрації 0106U000729, 2006-2010 рр.) та “Соціальні дисфункції в сучасному українському суспільстві” (номер державної реєстрації 0110U003967, 2010-2015 рр.). Роль здобувача полягала в розробці підрозділу “Соціальні аспекти дисфункцій в соціальному інституті материнства” у 2008-2010 рр. (довідка Класичного приватного університету № 342/1 від 15.02.2011 р.).

Мета й завдання дослідження. Мета дослідження полягає у визначенні проблемних соціальних аспектів материнства та материнської поведінки для розроблення заходів щодо профілактики девіантних явищ.

Для досягнення зазначеної мети поставлено такі завдання:

визначити теоретико-методологічні засади дослідження материнства та батьківства;

проаналізувати стан материнства та зміст соціальних ролей жінки в контексті трансформації сучасної сім'ї;

визначити основні фактори формування девіантної материнської поведінки та виявити поширені форми прояву девіантних материнських практик; материнство новонароджений сім'я соціальний

оцінити характер прояву одинокого материнства та явища відмови матері від новонародженої дитини в Україні;

визначити особливості ролі чоловіка в сучасній сім'ї з метою виявлення ступеня присутності батька в житті дитини;

виявити девіації сучасних практик материнства та рівень адаптації сучасної жінки до ролі матері.

Об'єкт дослідження - соціальні практики сучасного материнства.

Предмет дослідження - причини та прояви девіацій соціальних практик материнства в сучасній Україні.

Методи дослідження. У дисертаційній роботі використано такі загальнонаукові методи: аналіз і синтез - при дослідженні стану материнства та змісту соціальних ролей жінки в контексті трансформації сучасної сім'ї; критичний і міждисциплінарний підходи до досліджуваної проблеми - при розробці практичних рекомендацій для профілактики девіантних явищ у материнстві; аналогія та порівняння - при дослідженні девіацій сучасних практик материнства й рівня адаптації сучасної жінки до ролі матері. При проведенні конкретно-соціологічних досліджень застосовано методи експертного опитування та формалізованого інтерв'ю, а також методи математичної статистики.

Загальні засади проведення дослідження ґрунтуються на методології структурного функціоналізму (материнство розглядається як одна з основних функцій жінки, від успішної реалізації якої залежить відтворення населення та збереження сімейних форм організації життя) і соціального конструктивізму (материнство розглядається як історично зумовлений соціальний інститут, що змінює свій зміст залежно від певної епохи, організований згідно з певними правилами, нормами й водночас як соціальна практика, тобто діяльність, пов'язана з народженням і вихованням дитини в певних соціальних умовах).

Емпіричну базу дослідження становлять результати проведених автором досліджень: експертного опитування, виконаного методом разового індивідуального опитування (анкетування та інтерв'ю) спеціалістів районних відділень Служби у справах дітей, Комітету у справах сім'ї та молоді й Центру соціальних служб для дітей, сім'ї та молоді м. Дніпропетровська (n = 47, 2008-2009 рр.); формалізованого інтерв'ювання вагітних жінок і молодих матерів (n = 134, 2009-2010 рр., м. Дніпропетровськ).

Дослідження девіацій соціальних практик материнства, здійснене в дисертаційній роботі, також ґрунтується на: матеріалах нормативно-правових актів України (1991-2011 рр.); даних статистичних щорічників Державного комітету статистики України 2001-2010 рр.; даних тематичних державних доповідей про становище сімей в Україні за підсумками 2001-2002 рр. Державного комітету України у справах сім'ї та молоді; вторинному аналізі результатів дослідження громадської думки стосовно одинокого материнства, проведеного Іванівським державним університетом в 2007-2008 рр.; а також на аналізі результатів опитування, проведеного Запорізьким обласним управлінням у справах сім'ї, молоді і спорту в рамках проекту “Соціально-психологічне дослідження “Запорізька сім'я - 2009”.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у вирішенні наукового завдання - визначенні соціальних умов здійснення практик сучасного материнства і їх впливу на формування девіантної материнської поведінки. Основні результати, що мають елементи новизни, полягають у такому:

вперше:

у вітчизняній соціології виконано порівняльний аналіз соціальних практик материнства та батьківства, який зафіксував зниження ролі чоловіка-годувальника в сім'ї, що, з одного боку, викликає послаблення соціалізуючої функції батька й ускладнення процесу соціальної адаптації жінки до ролі матері, а з іншого - створює необхідність сторонньої допомоги матері у вирішенні питань зі здійснення належного догляду за новонародженою дитиною та підтримці власного фізичного та психічного здоров'я;

удосконалено:

розуміння змісту й характеру труднощів при адаптації до ролі матері в сучасних умовах і напрями необхідної допомоги при здійсненні практик материнства. На основі розробленої авторської методики проведення емпіричних досліджень життєдіяльності вагітних жінок і молодих матерів з'ясовано, як народження дитини сприяє створенню кризової ситуації в сучасній українській сім'ї;

набуло подальшого розвитку:

критика теорій феміністичної та біосоціальної спрямованості. Зроблено висновки, що феміністична позиція стосовно небезпечності материнства для жінок є занадто категоричною, оскільки заперечує можливості для розвитку жіночої особистості, тоді як материнство повинно бути вільним вибором жінки, при цьому суспільством має бути надана можливість жінці займатися іншими видами діяльності - додатково або замість народження й виховання дітей. На противагу біосоціальному підходові обґрунтовано тезу про те, що, незважаючи на існування базових біологічних передумов материнської поведінки, вирішальну роль у її формуванні відіграють соціальні чинники, що підкреслює соціальну, культурну природу материнства;

аналіз досліджень материнства в контексті трансформації сучасної сім'ї, який виявив певну зміну балансу соціальних ролей жінки. Соціально-політична емансипація жінок і все ширше включення їх у суспільно-виробничу діяльність робить їх сімейні ролі, включаючи материнство, менш значущими. На сучасному етапі розвитку суспільства сім'я та материнство вже не завжди дають жінці відчуття повної самореалізації, оскільки професійна діяльність і соціальна незалежність стають важливими складовими її життя;

обґрунтування пропозицій щодо вдосконалення основних положень соціальної політики стосовно материнства в напрямі поєднання професійної й репродуктивної функцій жінок, для чого запропоновано впровадження державного забезпечення часткової зайнятості молодих матерів і розвиток системи безкоштовної перепідготовки й перекваліфікації жінок, які не працювали в професії в період догляду за дітьми.

Практичне значення одержаних результатів. Наведені в роботі матеріали, висновки й рекомендації можуть бути використані для подальшої розробки соціологічної теорії, орієнтованої на аналіз нових явищ і процесів, що відбуваються в суспільстві в цілому та в сім'ї зокрема у зв'язку з подальшою трансформацією цього соціального інституту, а також для розробки навчальних посібників і матеріалів з дисциплін галузевої соціології та соціальної роботи, пов'язаних із сім'єю та материнством, а саме із соціології сім'ї й соціальної роботи із сім'ями. Результати дослідження використані автором при підготовці й викладанні курсу лекцій з дисципліни “Соціологія” за темами: “Особистість у системі соціальних зв'язків”, “Соціальна адаптація особистості”, “Соціалізація особистості”, “Соціологія сім'ї”, “Соціологія девіантної поведінки”, “Соціологія громадської думки”, “Соціологія освіти” для студентів Класичного приватного університету (довідка Класичного приватного університету № 342/2 від 15.02.2011 р.).

Результати теоретичного й емпіричного дослідження можуть бути використані як рекомендації до державних довгострокових програм поліпшення становища жінок, охорони материнства й дитинства, національних програм планування сім'ї.

Апробація результатів дисертації. Основні результати та висновки дослідження доповідалися й обговорювалися на Міжнародній науково-практичній конференції “Соціально-економічна політика та розвиток регіонів в умовах переходу до постіндустріального суспільства” (м. Дніпропетровськ, 2008 р.), XVI Міжнародній науковій конференції молодих науковців (м. Запоріжжя, 2008 р.), XVII Міжнародній науковій конференції студентів і молодих учених (м. Запоріжжя, 2009 р.), XI Міжнародній науково-практичній конференції “Молодь в умовах нової соціальної перспективи” (м. Житомир, 2009 р.), XIІ Міжнародній науково-практичній конференції “Молодь в умовах нової соціальної перспективи” (м. Житомир, 2010 р.), XIІІ Міжнародній науково-практичній конференції “Молодь в умовах нової соціальної перспективи” (м. Житомир, 2011 р.), Науково-практичній конференції “Дні науки - 2008” (м. Запоріжжя, 2008 р.), І Конгресі Соціологічної асоціації України “Соціологія у ситуації соціальних невизначеностей” (м. Харків, 2009 р.), а також під час круглого столу на тему: “Роль батька в сім'ї та суспільстві”, організованого Управлінням у справах сім'ї, молоді та спорту Запорізької обласної державної адміністрації (м. Запоріжжя, 2009 р.).

Публікації. За результатами дослідження опубліковано 12 праць, у тому числі 4 статті у наукових виданнях, затверджених ВАК України як фахові з соціології, 8 тез доповідей на конференціях.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Повний обсяг дисертації - 231 сторінка, у тому числі список використаних джерел (200 найменувань) - на 17 сторінках, 4 додатки - на 17 сторінках. Робота містить 20 таблиць, 2 рисунки.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми; сформульовано об'єкт, предмет, мету й завдання дослідження; розкрито наукову новизну одержаних результатів, їх практичне значення; надано відомості про апробацію наукових результатів та публікації автора; вказано обсяг і структуру дисертації.

У першому розділі - “Теоретико-методологічні засади вивчення соціальних аспектів материнства” - проаналізовано загальні засади й шляхи дослідження заявленої теми, розглянуто структурно-функціональний, соціально-конструктивістський, біосоціальний, феміністичний та антропологічний підходи до аналізу материнства, з'ясовано сучасний стан досліджень сім'ї і материнства, висвітлено стан материнства в контексті трансформації сучасної сім'ї.

Розкрито зміст таких понять, як: “материнство” і “батьківство”, “соціальний статус материнства” і “соціальні функції материнства”, “соціальна практика материнства” і “гендерна диференціація”, “сім'я” і “шлюб”, “соціалізація” і “дитинство”, “норма” і “девіація”. Подано узагальнене визначення материнства як особливого, природно зумовленого фізичного та психологічного стану, який передбачає своєрідну ментальність і потребу жінки; як певної соціальної функції жінки, яка народжує й виховує дитину; як соціального інституту, що регулює відносини, пов'язані з народженням, доглядом і вихованням дитини. Батьківство (parenthood) визначено як історично й соціально варіативний комплекс установок і практик, пов'язаних з плануванням сім'ї, ставленням до дітей та дорослих до себе як до батьків.

Для дослідження природи девіантної материнської поведінки розглянуто найбільш поширені соціологічні підходи до розуміння девіації: теорію аномії, теорію культурного переносу, теорію конфлікту та теорію стигматизації. Обґрунтовано доцільність використання деяких положень теорії аномії для пояснення причин виникнення таких явищ, як відмова матері від новонародженої дитини або застосування до дитини насильства. Використовуючи деякі положення теорії стигматизації, можна пояснити той факт, що будь-яке відхилення від встановленої в нашому суспільстві норми - народження дитини в законному шлюбі повнолітньою жінкою - накладає певний ярлик на матір і викликає негативі реакції оточення, що тільки погіршує вже ускладнену ситуацію здійснення материнства.

Проаналізовано структурно-функціональний підхід, відповідно до положень якого ролі чоловіків і жінок розглядаються в сучасному світі як “взаємодоповнювані”. При цьому приватна сфера є “природною зоною проживання” жінок, тому в сімейному житті їм властиво виконувати експресивну функцію, пов'язану з материнством, тоді як чоловікові приписується “інструментальна” роль і роль “годувальника”.

Розглянуто основні положення соціально-конструктивістського підходу, згідно з яким сім'я та материнство виступають як соціально сконструйовані явища. Таким чином, створюються категорії “жінки” і “чоловіки”, “матері” і “батьки”, кожна з яких являє собою групу з певними характеристиками та відносинами. За допомогою цих груп держава відіграє свою роль у конструюванні інтересів у сфері політики щодо статі.

Проведено аналіз біосоціального підходу, який підкреслює функціональну єдність біологічних і соціальних факторів середовища в житті людини, при цьому їх співвідношення характеризується взаємним впливом. Соціальні та біологічні засади в людині відображаються в суспільній, біологічній і соціальній формаціях, а також у науці та культурі. Представники біосоціального підходу характеризують людину як біосоціальну істоту, у природі якої біологічне та соціальне є органічно взаємопов'язаними, що виявляється, перш за все, в інстинкті розмноження й збереження потомства, а також у потребі спілкування, дружби, кохання, вираження емоцій, формування соціальних норм співжиття. У біосоціальному підході особлива увага приділяється вивченню сім'ї як соціального інституту та аналізу дитячо-батьківських відносин. Представники біосоціального підходу стверджують, що поведінка людини, по суті, аналогічна поведінці тварин, але видозмінена культурним впливом і більш складними когнітивними утвореннями. Соціальна поведінка матері має специфічні пускові механізми: морфологічні риси, запахи, рухи дитини.

Подано аналіз теорій психоаналітичного фемінізму, неофемінізму, ліберального та радикального фемінізму, оскільки фемінізм загострює увагу на соціальній нерівності чоловіків і жінок, на тих механізмах, які її породжують. У феміністському дискурсі відмінність статей розглядається як соціальний конструкт, тобто відносини між статями інтерпретуються як соціально сконструйовані владними відносинами. Розпочавши з визнання сконструйованості ролей, феміністський дискурс на сьогодні приходить до глибшого й диференційованого розуміння соціальності статі, коли конструктами вважаються сексуальність і біологічна стать, а не тільки ролі в публічній та приватній сфері. Материнство є досить проблематичним з погляду гендерної теорії, тому що досвід материнства є недостатнім для самореалізації сучасної жінки. Саме тому кожна жінка має право вирішувати, чи може вона знайти місце для дитини в своєму житті, зберігши в ньому місце й для себе. Крім того, жінка має право робити цей вибір навіть після народження дитини. Сучасні дослідники вважають, що першоосновою для фемінізму стає розвиток і збереження жінки як особистості, а все інше, зокрема народження та виховання дітей, має підлеглий характер, робиться акцент на множинності жіночого досвіду.

Становище жінки в суспільстві, її місце і роль у системі суспільних відносин завжди були пов'язані з материнством. Про це свідчать численні образи жінок, що відображені та збереглися в різних формах матеріальної й духовної культури. З материнством пов'язано походження безлічі обрядів, традицій, заборон, табу, а також дискримінаційних практик щодо жінок (жіночий інфантицид, фізичне насильство, примусовий секс, народження дітей у ранньому віці, насильницька стерилізація). Усе це свідчить про неоднозначне та складне ставлення до явища материнства, тому нами було проведено антропологічний аналіз соціальних практик материнства. Формування ставлення суспільства до жінки й материнства в різних культурах пов'язане з позиціями різних світових релігій, що конструюють стереотипи поведінки. Незважаючи на деякі ідеологічні відмінності, можна зробити висновки, що релігійні інститути справляють значний вплив на формування певних типів репродуктивної поведінки. В основному, заохочується підвищення народжуваності, багатодітність, значно рідше зустрічаються практики обмеження народжуваності.

У розгляді еволюції сімейних відносин у період модерну та поступового переходу до постмодерну нами було простежено процеси емансипації особистості, особливо помітною є зміна ролі жінки. Нове уявлення про можливості та межі прояву чоловічого та жіночого включає в себе амбівалентність в оцінюванні чоловіків і жінок, коли представники обох статей можуть бути як сильними, так і слабкими, як активними, так і пасивними, тобто коли певні характеристики людських якостей вже не належать виключно до однієї статі. Важливішою складовою емансипації жінок сьогодні є свідомий контроль за відтворенням - звільнення від обов'язку примусового дітонародження. Аналізуючи материнство в контексті трансформації сучасної сім'ї, ми виявили поширення позашлюбного материнства, чому сприяють різні форми неофіційних шлюбно-сімейних відносин. Збільшення кількості неповних сімей останніми роками також пов'язано з високим рівнем розлучень, що вважається надзвичайно негативною тенденцію, оскільки оптимальні умови для виховання й освіти дітей може створити тільки повноцінна сім'я, де кожний з батьків робить свій внесок у розвиток особистості дитини. Ще однією рисою сучасної сім'ї є зниження народжуваності та перехід до масової однодітності. Це пов'язано зі змінами репродуктивної поведінки населення, що пояснюється як об'єктивними умовами, що характеризують соціальний статус жінок у суспільстві, рівень їх освіти, залучення до професійної сфери, прибутків, соціальної захищеності, так і ступенем задоволення особистих потреб та прагнень.

У другому розділі - “Проблемне поле дослідження девіантної материнської поведінки” - розглянуто основні характеристики факторів девіантної материнської поведінки, досліджено явища одинокого материнства та відмови матері від новонародженої дитини, проаналізовано роль чоловіка та батька в сучасній сім'ї, результати експертного опитування спеціалістів соціальних служб щодо проблеми девіантного материнства.

До сфери дослідження девіантної материнської поведінки було включено проблеми, пов'язані не тільки з матерями, які відмовляються від своїх дітей та виявляють щодо них відкриту зневагу та насильство, а й проблеми порушення материнсько-дитячих стосунків, які виступають причинами зниження емоційного благополуччя дитини та відхилень у її фізичному й психічному розвитку в ранньому та дошкільному віці, а також у подальшому соціальному розвитку. Запропоновано розуміти під девіантною таку поведінку матері, що має негативні наслідки для фізичного та психічного розвитку дитини, тобто такі дії матері щодо дитини, які перешкоджають її повноцінному розвиткові на відповідному віковому етапі. Крім того, складовою девіантної поведінки матері є вина - її психічне ставлення до вчинюваних дій або бездіяльності, виражене у формі умислу або необережності (у вигляді самовпевненості чи недбалості).

Розгляд природно-біологічних факторів, які ускладнюють становлення продуктивної материнської поведінки, засвідчив значення фізичного, психічного та духовно-морального здоров'я матері, а також негативний вплив післяродової депресії матері на формування тісного зв'язку між матір'ю й дитиною. Такі чинники, як недоношеність, генетичні порушення плоду, тяжкі вроджені захворювання дитини, є основою для проявів неадекватного поводження матері з дитиною. Щодо природно-біологічних факторів, то особливу увагу приділено проблемі депривованого материнства, яке виникає в умовах позбавлення або обмеження можливостей для задоволення потреби матері в повноцінному тактильному, зоровому, голосовому контакті зі своєю дитиною, емоційному насиченні, отриманні задоволення від взаємодії з нею. Важливою умовою профілактики депривації матері й дитини є ранній контакт між матір'ю та новонародженою дитиною, що сприяє налагодженню близьких емоційних стосунків між ними.

Проблема девіантного материнства має багато різних аспектів, але одна з головних причин такого феномену - це вплив соціокультурних чинників на формування материнської поведінки як до вагітності, так і після народження дитини. Значний вплив на формування девіантної материнської поведінки справляють незадовільні соціальні умови - такі умови життєдіяльності індивіда в суспільстві, у процесі праці чи навчання, у рамках вільного часу, які не задовольняють його основних потреб. Важливим показником, що характеризує соціальні умови, в яких сьогодні проживає значна кількість сімей з дітьми в нашій країні, є низький рівень життя, що включає небезпечні умови праці, незадовільний рівень освіти та охорони здоров'я, високий рівень безробіття, невисокі доходи й незабезпеченість молодих сімей належними житловими умовами. Такі умови негативно впливають на виховний потенціал сім'ї в цілому, а також на сприйняття жінкою свого статусу матері. У суспільній свідомості сьогодні спостерігається зниження цінності досвіду материнства, передача материнських функцій до найманих вихователів та дошкільних закладів у зв'язку з підвищенням ролі жінки в суспільному виробництві. Економічний стан сім'ї також є вагомою умовою як для прийняття рішення про народження дитини, так і здійснення належного догляду за дитиною, оскільки недостатність коштів може призводити до неповного задоволення потреб дитини, а в крайньому випадку - до відмови матері від новонародженої дитини.

Результати експертного опитування спеціалістів районних відділень Служби у справах дітей, Комітету у справах сім'ї та молоді, Центру соціальних служб для дітей, сім'ї та молоді показали, що основними причинами девіантної материнської поведінки є залежність матері від алкоголю або наркотиків, психічні розлади матері та її виховання в неблагополучній сім'ї. Сім'ю визначено основним фактором становлення материнської поведінки, проте вплив факторів соціального середовища та культурних, релігійних традицій на формування образу материнства є також значущим. Виділено два основні напрями у вирішенні проблем девіантного материнства: по-перше, цілеспрямована підготовка до свідомого батьківства за допомогою передачі соціально-культурного досвіду материнства; по-друге, надання допомоги й підтримки матері як з боку соціального оточення, так і з боку держави.

Було відзначено поширення двох основних тенденцій у поведінці сучасних батьків: перша характеризується спрямуванням на безпосередню участь чоловіка в народженні та вихованні своєї дитини. Простежується виникнення нового типу батька, який психологічно бере участь у вагітності, надає допомогу при пологах, включається в догляд за дитиною, гру, виховання, налагоджує з дитиною партнерські відносини. Інша тенденція полягає в поширенні безвідповідального батьківства. Досить типовою є ситуація, коли батько, психологічно не готовий до відповідальності за дитину, продовжує вести звичний спосіб життя: проводить вільний від роботи час з друзями, а не з новонародженою дитиною, витрачає кошти на власні потреби, не турбуючись про забезпечення матеріального благополуччя своєї дитини. Це можна пояснити тим, що частина чоловіків-батьків заради збереження власної незалежності відсторонюються від догляду за дитиною, перекладаючи на жінку всю відповідальність за життя та подальший розвиток дитини.

Одним з важливіших факторів формування девіантної материнської поведінки є відсутність або недостатня присутність батька в житті дитини. По-перше, це пояснюється тим, що в сучасних економічних умовах нашого суспільства самостійний догляд та виховання дитини матір'ю є дуже складним, оскільки жінка потребує сторонньої допомоги в матеріальному забезпеченні себе й дитини. По-друге, певна частина агресії та незадоволеності жінки своїм чоловіком, який ухиляється від батьківських обов'язків, може переноситися на дитину, яка виявляє певні батьківські риси та зразки батьківської поведінки. Це призводить до порушення материнсько-дитячих стосунків, зростання напруженості та взаємного неприйняття між матір'ю та дитиною.

У третьому розділі - “Соціальні практики материнства в Україні” - розглянуто основні положення соціальної політики щодо материнства в Україні та подано рекомендації щодо її вдосконалення; проаналізовано результати дослідження життєдіяльності вагітних жінок та сучасних молодих матерів; запропоновано визначення труднощів та ризиків, з якими стикається більшість сучасних матерів і які можуть призвести до формування девіантної материнської поведінки.

Подано розроблені практичні рекомендації щодо вдосконалення соціальної політики в напрямі підтримки материнства. Доведено, що ефективна соціальна політика щодо материнства повинна бути орієнтованою на вирішення складної життєвої ситуації в родині з маленькою дитиною; запобігання та усунення конфліктності, відчуження у відносинах батьків та дітей; створення матеріального добробуту й оптимізацію здорового клімату в сім'ї. Необхідно враховувати той факт, що соціальні проблеми виникають не в окремої особи й не в окремому осередку суспільства, в якому перебуває сім'я, а в системі соціальної взаємодії, в її особливостях, які визначають соціальну ситуацію особи або сім'ї. Причому до цієї взаємодії залучені не тільки окремі індивіди або сім'ї та їхні групи, а й різні організації та соціальні інститути, такі як районна адміністрація, освітні, медичні, соціальні служби, правоохоронні органи.

Серед чинників ризику, які ускладнюють ситуацію в сім'ї з новонародженою дитиною, можна виділити такі, як: бідність, наркотичну або алкогольну залежність одного із членів сім'ї, безробіття, проблеми інвалідності батьків чи дітей, розлучення, перебування одного із членів сім'ї в місцях позбавлення волі, втрату годувальника, смерть або хворобу одного із членів сім'ї, вимушену міграцію (зокрема, трудову). При реалізації соціальної політики стосовно материнства важливим є створення сприятливих соціальних та економічних умов для молодих матерів, які переривають свою трудову діяльність, що дасть змогу жінкам здійснювати належний догляд та виховання дитини. Насамперед, це стосується збільшення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, яка на сьогодні не може задовольнити потреб матері з новонародженою дитиною. Крім того, важливим фактором є державне забезпечення часткової зайнятості для молодих матерів аналогічно тому, як реалізується соціальна політика стосовно працевлаштування інвалідів. Також ми вважаємо необхідним розвивати систему безкоштовної перепідготовки й перекваліфікації жінок, які не працювали за професією в період догляду за дітьми, а також організовувати державні служби для здійснення пошуку роботи для жінок з маленькими, хворими або ослабленими дітьми.

Крім того, важливим є використання досвіду зарубіжних країн з упровадження податкових пільг для сімей з дітьми. Ми вважаємо, що для підтримки молодих сімей та стимулювання народжуваності в Україні було б доцільним поширити систему податкових пільг на кожну сім'ю, в якій народжується дитина. Крім того, надзвичайно важливим є заохочення участі батька у вихованні дитини через надання додаткової оплачуваної відпустки у зв'язку з народженням дитини та певних грошових виплат за рахунок роботодавця, оскільки розмір одноразової державної допомоги при народженні дитини є недостатнім для покриття численних витрат, пов'язаних зі збільшенням розміру сім'ї.

Для стимулювання народжуваності доцільним є створення ефективної та доступної для всіх верств населення системи закладів догляду за дітьми, також важливим є забезпечення розвитку системи надання медичної допомоги для вагітних жінок і дітей. Суттєвим фактором формування свідомого та відповідального батьківства є створення державних соціальних центрів, діяльність яких має бути спрямована на формування орієнтації вагітних жінок і молодих сімей на позитивне й відповідальне материнство та батьківство. Завданням зазначених центрів повинно бути здійснення комплексу заходів, спрямованих на підготовку майбутніх батьків до народження та виховання дитини, а також надання допомоги сім'ям, які виховують дітей, - педагогічної, медико-соціальної, культурно-дозвільної, соціально-побутової.

Аналіз результатів інтерв'ювання вагітних жінок та молодих матерів показав, що в більшості сімей після народження дитини виникають ускладнення побутового, психологічного та соціального характеру. Але, незважаючи на це, більшість опитаних жінок відчувають потребу у материнстві та вважають материнську роль призначенням кожної жінки. Стан більшості матерів характеризується постійною втомою та недосипанням, що є тимчасовим явищем, пов'язаним з процесом пристосування жінки до потреб новонародженої дитини, а також з необхідним періодом адаптації жінки до інших умов життєдіяльності. Неможливість приділяти собі достатньо часу та недостатність спілкування з іншими людьми також є поширеними проблемами серед матерів, оскільки більшу частину часу вони проводять, доглядаючи за маленькою дитиною. Проте, незважаючи на те, що новонародженій дитині, перш за все, необхідна присутність матері, ми вважаємо, що обов'язки по догляду за дитиною повинні розподілятися і між іншими членами сім'ї (чоловік, бабусі та дідусі тощо). Це необхідно для збереження жінкою своєї особистісної ідентичності та підтримки її соціальних контактів.

Крім того, у ході інтерв'ювання молодих матерів зафіксовано досить незначну участь батька в здійсненні безпосереднього догляду за новонародженою дитиною та тенденцію до значного зниження участі батька в житті дитини після розлучення подружжя. Відсутність або недостатня присутність батька в сім'ї є важливою соціальною проблемою. Результати дослідження також показали, що частота конфліктів між подружжям пов'язана зі ступенем допустимості фізичних покарань та психологічного тиску щодо дитини: чим вища частота конфліктів між батьками - тим вища допустимість покарань щодо дітей.

Також зроблено висновки, що роль культурних та релігійних традицій у формуванні сучасних практик материнства останнім часом значно знизилася, оскільки сучасні матері вже менше дослухаються до порад своїх матерів та бабусь і навіть займають протилежну їм позицію у вихованні дітей. Можна припустити, що у зв'язку з впливом сучасних соціально-економічних і демографічних факторів відбувається розрив зв'язку та наступності між членами сім'ї та суспільства в цілому, що перешкоджає передачі материнського досвіду наступним поколінням. Результати інтерв'ювання молодих матерів свідчать про те, що незадовільні стосунки між подружжям та високий рівень конфліктності в сім'ї негативно впливають на формування близьких дитячо-батьківських відносин. Тому для покращення внутрішньосімейних зв'язків можна запропонувати створення сімейних центрів у структурі діючих соціальних служб.

ВИСНОВКИ

Результатом дисертаційної роботи є вирішення важливого наукового завдання, що полягає у визначенні соціальних умов здійснення практик сучасного материнства та їх впливу на формування девіантної материнської поведінки. Виконане дослідження дало змогу дійти таких висновків.

1. Теоретико-методологічними засадами вивчення материнства та батьківства є положення структурно-функціонального, соціально-конструктивістського, біосоціального, феміністичного та антропологічного підходів. Відповідно до положень структурного функціоналізму, зміст функцій батьків і матерів неоднаковий, оскільки перші повинні створювати матеріальну базу для відтворення й соціалізації, матері ж повинні виконувати експресивні функції: створювати домашній комфорт, доглядати за дітьми, забезпечувати емоційну підтримку членів сім'ї. Ґрунтуючись на методології соціального конструктивізму, материнство також можна розглядати як історично зумовлений соціальний інститут, що змінює свій зміст залежно від певної епохи й організований за певними правилами та нормами, та як соціальну практику, тобто діяльність, пов'язану з народженням та вихованням дитини в певних соціальних умовах. Представники біосоціального підходу стверджують, що існують базові біологічні передумови материнської поведінки, проте нами доведено, що вирішальну роль у її формуванні відіграють соціальні фактори, що підкреслює соціальну, культурну природу материнства. Проблема материнства також перебуває в центрі уваги феміністичної теорії, теоретики якої пропонують звільнити жінку від того материнства, яке їй нав'язує сучасне суспільство, у якому домінують чоловіки. Материнство повинно бути вільним вибором жінки, при цьому суспільством має бути надана можливість жінці займатися іншими видами діяльності - додатково або замість народження й виховання дітей. Антропологічний аналіз соціальних практик материнства дає змогу інтерпретувати його як унікальний і різноманітний життєвий досвід, виявити його соціокультурний сенс і проаналізувати вплив на культуру й дію самої культури на практики материнства. Порівняльні дані різних культур свідчать про те, що так званий материнський інстинкт - це не природжена константа, а змінна, залежна від соціальної ситуації.

2. На основі аналізу стану материнства в контексті трансформації сучасної сім'ї виявлено, що основною рисою сучасної сім'ї є зниження народжуваності та перехід до масової однодітності. Це пов'язано зі змінами репродуктивної поведінки населення, що пояснюється як об'єктивними умовами, які характеризують соціальний статус жінок у суспільстві, рівень їх освіти, залучення до професійної сфери, прибутків, соціальної захищеності, так і ступенем задоволення особистих потреб та прагнень. Крім того, наслідком соціально-політичної емансипації жінок та активного включення їх у суспільно-виробничу діяльність є визнання їх сімейних ролей, включаючи материнство, менш значущими.

3. Визначено основні фактори формування девіантної материнської поведінки, яку ми розуміємо як складне біосоціальне явище, що має згубні наслідки як для самої жінки, так і для її дитини. Фактори, які негативно впливають на становлення материнської поведінки, можна умовно поділити на три групи: природно-біологічні (психофізіологічні особливості матері та/або дитини), соціально-культурні (соціально-культурне середовище, сімейне виховання, соціальні норми щодо материнства), економічні (економічне становище родини, доступні можливості соціальної інфраструктури). Виявлено такі поширені форми девіантної материнської поведінки, як відсутність належного догляду за дитиною, нестача материнської турботи та любові, відмова матері від новонародженої дитини, фізичне й психічне насильство щодо дитини. 4. Виявлено, що серед усіх проблем, пов'язаних з одиноким материнством, особливу увагу викликають особливості функціонування неповної сім'ї як інституту виховання та соціалізації. У сім'ях одиноких матерів існують труднощі в адекватній статево-рольовій ідентифікації та орієнтації дітей, оскільки дитина позбавлена зразка поведінки в різних рольових ситуаціях, що має наслідком формування хибних уявлень про розподіл сімейних ролей. Визначено, що важливу роль у поширенні одинокого материнства та явища відмови матері від новонародженої дитини відіграють процеси зміни способу життя сучасної молоді, зниження віку початку статевого життя, які відбуваються на фоні толерантного ставлення суспільства до дошлюбних статевих зв'язків та їх наслідків, що призводять до зростання кількості підліткових вагітностей. Основні причини відмови матерів від своїх дітей умовно поділено на такі групи: соціальні передумови відмов матерів від дітей, роль сімейного чинника, віковий чинник, психологічні аспекти відмови від материнства та психіатричні чинники. Особливо відзначено вплив сімейного виховання на формування патернів майбутньої материнської поведінки, оскільки більшість матерів, що відмовляються від своїх дітей, виховувалися в нестабільних сім'ях і з раннього дитинства мали негативний досвід міжособистісних відносин.

5. Результатом дослідження ролі чоловіка та батька в сучасній сім'ї стало виявлення того факту, що в процесі модернізації сім'ї змінилися традиційні стереотипи, пов'язані з батьківством (fatherhood). Перехід до нуклеарної малодітної моделі сім'ї з обома батьками, які працюють, до певної рівності подружжя в здійсненні ролі годувальника позначився на послабленні ролі чоловіка в сім'ї й функції соціального батьківства. Якщо в традиційній патріархальній сім'ї батько виступав годувальником, уособленням влади, дисципліни та безпосереднім наставником у суспільно-трудовій діяльності, то в сучасній міській родині ці традиційні цінності батьківства суттєво слабшають під тиском таких факторів, як жіноча рівноправність, залучення жінок до професійної праці та сумісний побут.

6. У ході дослідження девіацій сучасних практик материнства виявлено високий рівень тривожності жінок щодо перебігу вагітності та майбутніх пологів, неможливості матеріально утримувати себе й новонароджену дитину, а також значну кількість психологічних, соціальних і побутових проблем, що виникають у матерів після народження дитини. Виявлено, що сучасні жінки мають значні труднощі при адаптації до ролі матері й потребують сторонньої допомоги для належного догляду за новонародженою дитиною, підтримки власного фізичного та психічного здоров'я. З'ясовано, що народження дитини є кризовою ситуацією для молодої сім'ї та відносин подружжя, які часто погіршуються через загострення взаємних вимог та образ, неможливість приділяти одне одному достатньо уваги, зниження ступеня близькості подружжя. Простежено досить незначну участь батька в здійсненні безпосереднього догляду за новонародженою дитиною та тенденцію до зниження участі батька в житті дитини після розлучення подружжя. Відсутність або недостатня присутність батька в сім'ї визначено важливою соціальною проблемою. На основі вивчення основних положень соціальної політики щодо материнства в Україні розроблено практичні рекомендації для профілактики девіантних явищ у материнстві. Ефективна соціальна політика щодо материнства повинна бути орієнтованою на вирішення складної життєвої ситуації в родині з маленькою дитиною, запобігання та усунення конфліктності, відчуження у відносинах батьків та дітей, створення матеріального добробуту й оптимізацію здорового клімату в сім'ї. Суттєвим фактором формування свідомого та відповідального батьківства в нашому суспільстві є створення державних соціальних центрів, діяльність яких має бути спрямована на формування орієнтації вагітних жінок та молодих сімей на позитивне й відповідальне материнство та батьківство. При реалізації соціальної політики щодо материнства важливим є створення сприятливих соціальних та економічних умов для молодих матерів, які переривають свою трудову діяльність, що надасть змогу здійснювати належний догляд та виховання дитини.

Висновки та рекомендації дослідження не вичерпують усіх напрямів вдосконалення соціальної політики щодо материнства в Україні, проте можуть бути використані в подальших наукових пошуках і практичних заходах у сфері сімейної політики.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті в наукових фахових виданнях

1. Кодацька Н.О. Феномен девіантного материнства в Україні / Н.О. Кодацька // Грані : науково-теоретичний і громадсько-політичний альманах. - Дніпропетровськ, 2008. - № 5 (61). - С. 93-97.

2. Кодацька Н.О. Механізми соціальної політики щодо материнства в Україні / Н.О. Кодацька // Соціальні технології : збірник наукових праць. - К. : КПУ, 2008. - Вип. 38. - С. 251-257.

3. Кодацька Н.О. Проблемне поле дослідження негативної материнської поведінки / Н.О. Кодацька // Грані : науково-теоретичний і громадсько-політичний альманах. - Дніпропетровськ, 2009. - № 5 (67). - С. 94-99.

4. Кодацька Н.О. Проблемне поле дослідження життєдіяльності вагітних жінок та молодих матерів / Н.О. Кодацька // Соціальні технології: актуальні проблеми теорії та практики : збірник наукових праць. - Запоріжжя : КПУ, 2010. - Вип. 48. - С. 268-278.

Тези доповідей на конференціях

5. Кодацкая Н.А. Реализация социально-экономической политики в отношении материнства в Украине / Н.О. Кодацкая // Соціально-економічна політика та розвиток регіонів в умовах переходу до постіндустріального суспільства : тези Міжнародної науково-практичної конференції (21 березня 2008 р., м. Дніпропетровськ) : у 2 т. - Дніпропетровськ : ДДФА, 2008. - Т. ІІ. - С. 235-236.

6. Кодацкая Н.А. Социальные аспекты материнства / Н.О. Кодацкая // Наука і вища освіта : тези доповідей учасників XVI Міжнародної наукової конференції молодих науковців (17-18 квітня 2008 р., м. Запоріжжя) : у 4 т. - Запоріжжя : КПУ, 2008. - Т. 3. - С. 107.

7. Кодацька Н.О. Явище девіантного материнства в Україні / Н.О. Кодацька // Дні науки : збірник тез доповідей науково-практичних конференцій (23-24 жовтня 2008 р., м. Запоріжжя) : в 3 т. - Запоріжжя : КПУ, 2008. - Т. 3. - С. 195-196.

8. Кодацька Н.О. Проблемне поле дослідження соціальних умов життєдіяльності молодої матері / Н.О. Кодацька // Наука і вища освіта : тези доповідей учасників XVII Міжнародної наукової конференції студентів і молодих учених (9-10 квітня 2009 р., м. Запоріжжя) : у 4 т. - Запоріжжя : КПУ, 2009. - Т. 3. - С. 109.

9. Кодацька Н.О. Значимість материнства та батьківства в сучасному суспільства / Н.О. Кодацька // Молодь в умовах нової соціальної перспективи : матеріали XI Міжнародної науково-практичної конференції (25-26 березня 2009 р., м. Житомир). - Житомир, 2009. - С. 230-232.

10. Кодацька Н.О. Негативні явища в сучасному материнстві / Н.О. Кодацька // Соціологія у ситуації соціальних невизначеностей : тези доповідей учасників І Конгресу Соціологічної асоціації України (15-17 жовтня 2009 р., м. Харків). - Х. : ХНУ ім. В.Н. Каразіна, 2009. - С. 462.

11. Кодацька Н.О. Особливості ролі батька в сучасній молодій сім'ї / Н.О. Кодацька // Молодь в умовах нової соціальної перспективи : матеріали XIІ Міжнародної науково-практичної конференції (24-25 березня 2010 р., м. Житомир). - Житомир, 2010. - С. 319-323.

12. Кодацька Н.О. Материнство в контексті трансформації сучасної сім'ї / Н.О. Кодацька // Молодь в умовах нової соціальної перспективи : матеріали XIІІ Міжнародної науково-практичної конференції (24-25 березня 2011 р., м. Житомир). - Житомир, 2011. - С. 48-52.

АНОТАЦІЯ

Кодацька Н.О. Девіації соціальних практик материнства в сучасній Україні. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата соціологічних наук за спеціальністю 22.00.04 - спеціальні та галузеві соціології. - Класичний приватний університет. - Запоріжжя, 2011.

В дисертаційній роботі здійснено аналіз та узагальнення наявних теоретичних підходів до соціального змісту материнства і розв'язано наукове завдання, яке полягає у визначенні соціальних умов здійснення практик сучасного материнства та їх впливу на формування девіантної материнської поведінки. Набули розвитку теоретичні засади для аналізу механізмів і наслідків сучасної трансформації соціальних інститутів материнства та сім'ї. Виконано порівняльний аналіз соціальних практик материнства й батьківства, який виявив зниження ролі чоловіка-годувальника в сім'ї, що викликає послаблення соціалізуючої функції батька. Виявлено ускладнення процесу соціальної адаптації жінки до ролі матері, що викликає потребу в сторонній допомозі матері у вирішенні питань зі здійснення належного догляду за новонародженою дитиною та підтримки власного фізичного й психічного здоров'я. Розроблено рекомендації щодо вдосконалення основних положень соціальної політики стосовно материнства в напрямі поєднання професійної та репродуктивної функцій жінок.