Размещено на http://www.allbest.ru/

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

УДК 929:303.422:316.4.051

МЕТОДОЛОГІЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ ДОСЛІДЖЕННЯ ДИНАМІКИ ЦІННІСНИХ ОРІЄНТАЦІЙ ЗА ОСОБИСТІСНИМИ ДОКУМЕНТАМИ

22.00.02 - методологія та методи соціологічних досліджень

Борщенко Вікторія Володимирівна

Київ-2009

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі методології та методів соціологічних досліджень Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Науковий керівник: Доктор філософських наук, професор Волович Володимир Ілліч, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, факультет соціології, в.о. завідувача кафедри методології та методів соціологічних досліджень

Офіційні опоненти: Доктор соціологічних наук, Бевзенко Любов Дмитрівна, Інститут соціології НАН України, старший науковий співробітник відділу соціальної психології (м. Київ);

Кандидат соціологічних наук, доцент Малес Людмила Володимирівна, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, докторант кафедри теорії та історії соціології.

Захист відбудеться “14” грудня 2009 року о 16.00 на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.30 у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка за адресою: 01601, м. Київ, вул. Володимирська, 60, кім. 314.

З дисертацією можна ознайомитись у Науковій бібліотеці імені М.О. Максимовича Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: 01601, м. Київ, вул. Володимирська, 58.

Автореферат розісланий “12” листопада 2009 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Ю.О. Тарабукін

АНОТАЦІЯ

Борщенко В.В. Методологічне обґрунтування дослідження динаміки ціннісних орієнтацій за особистісними документами. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата соціологічних наук за спеціальністю 22.00.02 - методологія та методи соціологічних досліджень. - Київський національний університет імені Тараса Шевченка. - Київ, 2009. автобіографія ціннісний пізнавальний

У дисертації обґрунтовано пізнавальні можливості автобіографій як джерела дослідження ціннісних орієнтацій юнацтва та придатність цього масиву суб'єктвних документів до об'єктивних кількісних узагальнень. Здійснено вікову ідентифікацію авторів біографій як представників окремої соціальної категорії юнацтва та конкретизовано типологію їх ціннісних орієнтацій, що підлягають кількісному вимірюванню. Обґрунтовано низку емпіричних засобів аналізу автобіографічних документів, що дозволить застосувати та процедурно адаптувати метод контент-аналізу для вивчення динаміки ціннісних орієнтацій юнацтва. Ряд способів подання та аналізу динаміки, зокрема моментні та періодичні (інтервальні) ряди динаміки, застосовані у вивченні тенденцій розвитку ціннісних орієнтацій юнацтва за тривалий період часу - сімнадцять років.

Ключові слова: автобіографічні документи, ціннісні орієнтації, контент-аналіз, якісні методи аналізу документів, юнацтво, ряди динаміки.

АННОТАЦИЯ

Борщенко В.В. Методологическое обоснование исследования динамики ценностных ориентаций по личностным документам. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата социологических наук по специальности 22.00.02 - методология и методы социологических исследований. - Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко. - Киев, 2009.

В диссертационном исследовании всесторонне проанализированы познавательные возможности автобиографических документов как документов первичной социологической информации и надежного источника в изучении динамики ценностных ориентаций молодежи. Основанием для подобных утверждений стал не только многолетний опыт социологов в использовании личных документов для изучения различных социальных явлений, но и массив автобиографических документов, который является эмпирической базой диссертационного исследования. Данные автобиографические документы - это курсовые работы на тему “Автобиография: социологическое воображение” студентов Киевского национального университета имени Тараса Шевченко, которые по признакам: авторства, темы, структуры суждения биографии, общего количества документов доказаны как надежный источник для объективных социологических обобщений. На основе селекции массива данных, была осуществлена возрастная идентификация авторов биографий как представителей категории “юношество”, что послужило основанием для типологизации их ценностных ориентаций.

В диссертационном исследовании обосновано ряд качественных методов анализа автобиографий, которые позволяют изучать отдельные факты группового сознания, но имеют отдельные методологические ограничения, которые не дают возможности применить данные методы для статистического измерения динамики ценностных ориентаций юношества с 1991 по 2008 года. Исходя из этого, было предложено использовать методологический потенциал метода контент-анализа документов, путем разработки процедурных этапов анализа массива данных, с определением перечня особенностей, которые необходимо учитывать при адаптации метода к таким субъективным документам. Методологическое обоснование процедуры контент-анализа реализовано с помощью теоретической и эмпирической интерпретации основных категорий анализа через их последовательную редукцию к субкатегориям, единицам анализа, единицам счета, эмпирическим индикаторам, и наоборот. Собранные первичные данные были подвергнуты статистической, математической и технической обработке.

В результате интерпретации и обработки первичных данных контент-анализа, обосновано ряд способов анализа динамики ценностных ориентаций юношества с помощью автобиографических документов. Таким образом, было аргументировано два подхода для изучения данных динамических процессов и тенденций, которые нашли свое отображении в анализе моментных и периодических (интервальных) рядах динамики. Конструирование и расчеты уровней динамики обоих видов динамического ряда производилось с учетом измеряемой модальности; оценки статистической связи между отдельными значениями ряда, а так же с использованием графических методов с целью наглядной демонстрации тенденций изучаемого явления. Данный подход позволил сделать концептуальные обобщения касательно закономерностей развития ценностных ориентаций молодых людей в Украине за значимый период времени.

Ключевые слова: автобиографические документы, ценностные ориентации, контент-анализ, качественные методы анализа документов, юношество, ряды динамики.

ANNOTATION

Borshchenko V.V. Methodological justification of value preferences dynamics based on personal documents. - Manuscript.

In this thesis are found out and proved cognitive opportunities of autobiographical documents taken as source of investigation of value preferences of their authors and usefulness of documents array for objective quantitative generalization. Besides age identification of autobiographies authors was undertaken due to which they were reckon among “youth” social category and their value preferences typology was worked out. Further in this thesis they will be measured. To fulfill all this a range of empirical methods of analysis of autobiographical documents was grounded. Among them is content-analysis method that was procedure-adapted and its aim is to investigate the dynamics of youth value preferences. The amount of methods of dynamics demonstration and analysis such as moment and periodical (interval) dynamic rows was used in study of tendencies of value preferences development of youth during protracted period of time - seventeen years.

Key words: autobiographical documents, value preferences, content-analysis, qualitative methods of documents analysis, youth, rows of dynamic.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Важливим емпіричним матеріалом аналізу в соціологічному дослідженні виступають різні типи документів. Особливе місце серед них займають особистісні документи, евристичний потенціал яких ще доволі не визначений. Ці документи становлять цінний матеріал у вивченні певного типу групової свідомості, проявів ціннісних орієнтацій та взірців поведінки особистості. В соціології накопичений певний теоретичний та емпіричний досвід аналізу особистісних документів, розроблені окремі методики їх аналізу, в загальних рисах визначений науковий статус біографічного методу.

Одним із різновидів особистісних документів є автобіографії - опис життєвого шляху особи складений нею самою на основі самоаналізу розвитку своєї індивідуальності в соціальних та культурних умовах. Автобіографічні документи сприяють розумінню функціонування окремих соціально-вікових груп, розкривають всі сфери життєдіяльності та соціальної взаємодії їх авторів, становлять важливе джерело вивчення соціальної свідомості та механізмів появи, зміни ціннісних орієнтацій під впливом перебігу соціальних подій. За допомогою автобіографічних документів дослідники вивчають ряд важливих питань, пов'язаних із соціальним самовизначенням особистості в контексті суспільних відносин. Але, зазвичай, такі дослідження не розкривають значимих соціальних тенденцій в часі та просторі, які вивчаються через динаміку ціннісних орієнтацій певних соціальних груп. Це обумовлено різними причинами: складністю в отриманні необхідного масиву (бази) однотипних автобіографічних документів, невизначеністю їх валідності, труднощами визначення пролонгації ціннісних орієнтацій за існуючими в соціології та психології методиками. Таким чином, в практиці емпіричних соціологічних досліджень не використовується повною мірою потенціал автобіографічних документів, хоча вони є зручним матеріалом для моніторингу ціннісних орієнтацій особистості, що в інших формах прояву для кількісного аналізу часто недоступні. Вказане вище висвітлює наукову проблему дисертації, що полягає у відсутності методологічного обґрунтування емпіричного дослідження динаміки ціннісних орієнтацій за автобіографіями і необхідності доведення можливості кількісного аналізу цієї динаміки шляхом селективного підбору масиву типових документів за тривалий час і з'ясування їх пізнавального потенціалу.

Окремі питання використання особистісних (автобіографічних) документів розробляли вітчизняні та зарубіжні соціологи В. Ф. Журавльов, Н. Н. Козлова, О. Ю. Мещеркіна, І. І. Сандомирська, Н. В. Костенко, В. О. Рукавішніков, В. Б. Голофаст, С. А. Губіна, С. Б. Борисов, М. Бургос, Л. Маркус, Дж. Свінделс. Відомі дослідження життєвого шляху особистості Є. І. Головахи, Л. В. Сохань, Н. В. Паніної, О. Г. Злобіної, О. О. Кроніка та інших, в яких приділялася увага соціально-психологічним проблемам життєвого шляху особистості, факторам формування її життєвих орієнтацій та способів самореалізації. Теоретичні й методологічні підстави біографіки аналізував О. Л. Валевський, розглядаючи при цьому онтологічну структуру біографічного знання, основні поняття і процедури біографічної реконструкції та структуру етичного обов'язку біографа. Основні якісні методи аналізу особистісних документів були запропоновані А. Штраусом, Б. Глейзером, Дж. Корбін, Н. Дензіним, Л. Ньюманом, В. В. Семеновою. Аксіо-біографічну методику аналізу ціннісних орієнтацій особистості за допомогою біографічних матеріалів запропонував А. П. Вардомацький, яка дозволяє виявити набір життєвих цінностей окремої соціальної групи і може здійснюватися на порівняно невеликих вибірках однотипних особистісних документів. Серед вітчизняних дослідників, які вивчали автобіографії якісними методами, особливої уваги заслуговують праці Л. Г. Сокурянської та Л. Г. Скокової. Важливе значення для вивчення особистісних документів мають праці відомих психологів (В. О. Рубінштейн, С. Б. Борисов, Н. А. Логінова, Г. Олпорт), соціальних педагогів (Г. Є. Соловйов), філософів (Е. Ю. Соловйов), антропологів (В. А. Подорога) та інших дослідників.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота не пов'язана з виконанням планових науково-дослідних тем кафедри чи факультету.

Мета і завдання дослідження: Метою дисертації є методологічне обґрунтування технології соціологічного дослідження динаміки ціннісних орієнтацій юнацтва за особистісними документами.

Для досягнення поставленої мети ставляться до розв'язання наступні завдання:

- з'ясувати пізнавальні можливості автобіографічних документів як надійного джерела соціологічного дослідження основних ціннісних орієнтацій особи;

- довести можливість використання неформалізованого методу аналізу окремих, суб'єктивних за змістом автобіографій, як придатного до об'єктивних кількісних узагальнень і висновків;

- обґрунтувати селекцію автобіографій як процедуру відбору первинної соціологічної інформації і забезпечення її надійності;

- здійснити вікову ідентифікацію авторів біографій як представників окремої соціальної категорії “юнацтво”;

- конкретизувати типологію ціннісних орієнтацій досліджуваної соціально-вікової групи юнацтва;

- з'ясувати можливості якісних методів аналізу автобіографій з метою вимірювання динаміки ціннісних орієнтацій юнацтва;

- розглянути типові проблеми та особливості контент-аналізу автобіографічних документів студентського юнацтва;

- розробити поетапну процедуру контент-аналізу автобіографічних документів для забезпечення надійності вимірювання динаміки ціннісних орієнтацій;

- обґрунтувати способи побудови рядів динаміки досліджуваних ціннісних орієнтацій юнацтва.

Об'єктом дослідження є якісні та кількісні методи дослідження ціннісних орієнтацій молоді за особистісними документами.

Предметом дослідження є методологічне обґрунтування емпіричного дослідження динаміки ціннісних орієнтацій студентського юнацтва за автобіографіями.

Методи дослідження. В дисертаційному дослідженні були використані якісні методи, метод контент-аналізу, статистичний метод, графічний метод. Якісні методи було застосовано вибірково до окремих автобіографічних документів з метою розробки узагальненої та повної типології ціннісних орієнтацій групи авторів та формування категорій аналізу. Контент-аналіз було застосовано для основного аналізу масиву автобіографічних документів: розробка кількісних показників основних ціннісних орієнтацій авторів, збір первинних даних. Статистичний метод застосовувався для оцінки значущості різниці відсотків для двох значень. Графічний метод застосовувався для побудови основних типів рядів динаміки ціннісних орієнтацій соціальної групи юнацтва та значень років, що їм відповідають. А також, в рамках пакету SPSS здійснено статистичний аналіз одномірних розподілів за різними ознаками.

Наукова новизна одержаних результатів. Методологічно обґрунтовуючи дослідження особистісних (автобіографічних) документів як джерела вивчення динаміки ціннісних орієнтацій юнацтва, були отримані наступні наукові результати, що містять ознаки наукової новизни й виносяться на захист.

- Поглиблено уявлення про основні пізнавальні можливості автобіографій як документів первинної соціологічної інформації та надійного джерела дослідження ціннісних орієнтацій авторів на підставі теоретичного аналізу дослідження даного типу документів в соціології, а також інтерпретації масиву автобіографій, що склав емпіричну базу дисертації.

- Вперше продемонстрована можливість використання суб'єктивних за природою особистісних документів як достатньо надійного джерела для отримання об'єктивних соціологічних узагальнень.

- Уточнено поняття юнацтва, що не обмежується віковими параметрами, а й містить ознаки самовизначення особи, зокрема соціально-професійні орієнтації.

- Конкретизовано усталену в соціології типологію ціннісних орієнтацій молоді щодо специфіки вікової категорії студентського юнацтва з метою поглибленого емпіричного вивчення. Вона передбачала використання якісного аналізу автобіографій, результатом якого стало формування переліку узагальнених категорій аналізу, що вказують на виокремленні типові орієнтації студентів.

- Обґрунтовано надійність низки якісних методів аналізу автобіографічних документів, що за своїм пізнавальним потенціалом можуть бути використані для вивчення ціннісних орієнтацій авторів, їх суб'єктивних смислів та значень, прихованих оціночних структур на індивідуальному або груповому рівні. Визначено межі можливостей за даними методами кількісно відтворити та статистично виміряти динаміку ціннісних орієнтацій соціальної групи авторів протягом досліджуваного просторово-часового періоду.

- Вперше у практиці вітчизняних соціологічних досліджень здійснено адаптацію методу контент-аналізу до дослідження автобіографічних документів з послідовною розробкою процедур виокремлення категорій, одиниць аналізу та одиниць рахунку, що забезпечує їх надійність та здатність відтворювати динаміку ціннісних орієнтацій.

- Вперше використано контент-аналіз для побудови рядів динаміки з використанням статистичних та графічних методів для з'ясування тенденцій розвитку основних типів ціннісних орієнтацій юнацтва за соціально значимий часовий період.

Практичне значення отриманих результатів. Результати дисертаційного дослідження мають практичну цінність для соціологів, що проводять емпіричні соціологічні дослідження взагалі і особливо з використанням особистісних джерел соціологічної інформації. Матеріали дисертаційного дослідження можуть бути також використаними для розробки програм спецкурсів за напрямами: “методологія та методи соціологічних досліджень”, “аналіз документів”, “методи збору та обробки соціологічної інформації”.

Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження є самостійною науковою роботою автора. Основні результати дослідження та положення наукової новизни отримані без співавторства.

Апробація результатів дослідження. Основні положення та результати дисертаційного дослідження доповідались автором на Науковій конференції з нагоди Днів факультету соціології та психології Київського національного університету імені Тараса Шевченка (м. Київ, 2005 р.), ІІІ науково-практичній конференції для студентів та молодих вчених „Психологічні проблеми сучасності” (м. Львів, 2006 р.), VIII Міжнародній конференції молодих науковців „Проблеми особистості в сучасній науці: результати та перспективи досліджень” (м. Київ, 2006 р.), ІІІ Міжнародній науковій конференції “Біографічний метод в сучасному гуманітарному знанні” (м. Одеса, 2006 р.).

Публікації. Основні положення дисертаційної роботи висвітлено у чотирьох одноосібних публікаціях автора, три з яких опубліковано у фахових виданнях.

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, додатків, списку використаних джерел. Основна частина дисертації має обсяг - 161 с. Список використаних джерел складає 191 найменування та додатки займають 29 с.

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, сформульовано наукову проблему, визначено мету та завдання, об'єкт та предмет дослідження, окреслено наукову новизну одержаних результатів та їх практичне значення, наведено дані про апробацію результатів дисертації та її структуру.

Перший розділ “Теоретичні та емпіричні засади вивчення ціннісних орієнтацій за особистісними документами” містить теоретико-методологічний аналіз наукової літератури, що спирається на попередній авторський емпіричний аналіз автобіографічних документів. В даному розділі здійснено обґрунтування пізнавальних можливостей особистісних документів в емпіричному дослідженні, їх переваги для соціологічного узагальнення.

Спеціального розгляду тут набули автобіографії створені студентами Київського національного університету, факультету соціології та психології (з 2007 року - факультету соціології), як курсові роботи на тему “Автобіографія: соціологічне уявлення”. За авторством це документи суб'єктивного змісту, а тому вимагають доведення можливості їх використання як надійного джерела для об'єктивних узагальнень. Науковий статус подібних автобіографій обґрунтовується важливими теоретичними та методологічними положеннями, що пов'язані з визначеннями типу авторства, теми, способу отримання масиву документів та його кількісного складу. Автори біографій - студенти І курсу, які на момент творення документів мали спільні соціальні ознаки: вік, соціальний досвід тощо. Типовий вік студентів підтверджений емпірично й знаходиться, у більшості випадках, в межах від 17 до 19 років (за результатами одномірного розподілу ознаки “вік” було встановлено, що 39% студентів мають повні 18 років, 31,6% - 17 років, 6,5% - 19 років, 13,9% - не зазначили, 9% - студенти, яким властивий вік 16, 20-27 років; масив складає 706 документів). Задана тема курсових робіт - це підхід до аналізу соціальної реальності крізь призму особистісної біографії, розуміння культури, цінностей минулого та їх вплив на сучасність, можливість осягнути соціальне життя в його безперервності, історичності й динаміці. Аутентичність змісту у відповідності до теми біографії, без встановлення змістовного кліше, становлять важливу передумову для визначення автобіографій як джерела первинних даних. Спосіб отримання даних особистісних документів не змінювався з 1991 року, а їх кількісний масив на момент емпіричного вивчення дисертантом становив 706 автобіографій. Цей масив, навіть після селекції, можна вважати репрезентативним, оскільки він відображає генеральну сукупність досліджуваних студентів, а зроблені висновки стосуються лише методів аналізу динаміки ціннісних орієнтацій, а не самої динаміки. Тобто операції з документами є своєрідним методичним експериментом для доведення того, що масив документів, кожен з яких окремо є суб'єктивним, може бути використаний для об'єктивних соціологічних узагальнень, якщо процедурно-технічні операції з ним відповідають критеріям обґрунтованого дослідження.

Необхідність ідентифікації авторів документів, як суб'єктів певної вікової та соціальної категорії “юнацтво” викликана рядом теоретичних та методологічних питань. Відомо, що дані автобіографії репрезентують конкретних студентів, конкретного ВНЗ, але за певними науковими критеріями - соціально-вікову групу юнацтва, що має певну систему типових орієнтацій. Даній соціальній групі характерна вікова однорідність, статусна та рольова подібність, тому ми й визначаємо її як відносно гомогенну групу, але з притаманними динамічними характеристиками ціннісних орієнтацій. В свою чергу, дослідження динаміки ціннісних орієнтацій юнацтва за особистісними документами передбачало конкретизацію більш-менш усталені в соціології типології ціннісних орієнтацій молоді щодо соціально-вікової групи юнацтва для емпіричного вивчення. Відтак, основні ціннісні орієнтації юнацтва оформились у відповідні типи: сімейні орієнтації; орієнтації на взаємодію з формальними / неформальними соціальними групами; орієнтації на виховання, освіту, професію; культурні орієнтації; орієнтації на дозвілля; політичні орієнтації; економічні орієнтації; релігійні орієнтації; екологічні орієнтації. Причому, враховуючи значення поняття “цінність” в позитивній, нейтральній або негативній тріаді оцінок, аналіз ціннісних орієнтацій здійснювався за названими ознаками.

Другий розділ “Проблеми методології та методів аналізу ціннісних орієнтацій юнацтва за масивом автобіографій” присвячено розгляду пізнавальних можливостей окремих методів аналізу автобіографічних документів, обґрунтуванню найбільш адекватної та надійної методики отримання необхідної інформації за допомогою обробки масиву автобіографій, адаптації методу до масиву даних за умови надійності самої процедури.

Аналіз масиву автобіографій, як джерела первинної соціологічної інформації потребує емпіричної інтерпретації в межах якісного або кількісного підходів. Відповідно до цього, в дисертації розглядаються пізнавальні можливості якісних методів аналізу автобіографічних документів та методу контент-аналізу. Евристичний потенціал якісних методів аналізу особистісних документів відкриває можливості вивчати окремі соціальні проблеми на мікрорівні, а саме, проблеми індивідуального та групового досвіду, суб'єктивні значення та смисли поведінки учасників соціальних подій в історичному та культурному контексті, характер функціонування окремих соціальних груп і т.д. В даному випадку, зазвичай, використовуються технології трьохступеневого кодування категорій аналізу, процедури їх конкретизації та контекстуалізації, визначення змістовних структур досліджуваних текстів і т.д. Але, розглядаючи всі позитивні сторони даних методів та їх пізнавальні властивості, доводиться констатувати, що для розв'язання поставлених завдань в межах дисертаційного дослідження, недостатньо буде використати тільки якісні методи аналізу, оскільки вони є обмеженими у вивченні проблем динаміки соціальних явищ, що потребує кількісного вимірювання. Тому, основним обґрунтованим методом вивчення масиву біографій тут стає контент-аналіз, а окремі техніки якісних методів були використані при формуванні основних дослідницьких категорій та субкатегорій.

В дисертаційному дослідженні також викладені основні особливості та вимоги до контент-аналізу масиву автобіографічних документів, оскільки це важливі методологічні питання без яких неможливо емпірично розглядати та формулювати процедурні засоби методу.

Процедура контент-аналізу автобіографій складається з відомих етапів виокремлення дослідницьких категорій, одиниць аналізу та одиниць рахунку. Методологічне обґрунтування даної процедури повинно здійснюватись і здійснювалось за чітко встановленою схемою. Специфіка формування узагальнених категорій аналізу (загальні поняття, словосполучення) враховувалась у відповідності до тієї типології ціннісних орієнтацій юнацтва, що була розроблена й викладена у першому розділі роботи. Сукупність даних категорій, в результаті, утворила “категоріальну мережу”, що складається з дев'яти основних блоків і відповідає кожному типу орієнтацій юнацтва. Основні категорії підлягають редукції через визначення їх субкатегорій, як більш конкретних та вузьких понять, що визначають обсяг попередніх.

Категорії аналізу та властиві їм субкатегорії визначаються через одиниці аналізу. Приймаючи за одиницю аналізу оціночні судження автора біографії необхідно вирішити ряд важливих питань, що пов'язані зі з'ясуванням структури даного судження, його фіксації та вимірюваності в межах інформаційно-текстуального автобіографічного повідомлення. В даному питанні пропонується дотримуватись засад логіки оцінок та семантики структури оціночного судження, які дозволяють розпізнавати та з'ясовувати межі даних суджень, форми їх виразу, визначати ціннісну модальність (позитивну / нейтральну / негативну) судження з метою подальшого опису та аналізу.

На основі з'ясування змісту одиниць аналізу встановлюються одиниці рахунку. Обсяг кожної одиниці рахунку визначався через перелік емпіричних ознак виявлення, адже одиниця рахунку не завжди має явні емпіричні референти. Адекватним є приймати за одиницю рахунку - кількісну частоту появи ознак категорій або субкатегорій в межах оціночного судження з послідовною та чіткою фіксацією характеру їх модальності. Результатом процесу кодування, за даною концептуальною схемою, є зібрані первинні дані по кожному документу з масиву автобіографій, що складають основу кодувальної матриці контент-аналізу. Логічна процедура виведення, таким чином, була перетворена нами на методологічно обґрунтовану процедуру теоретичної та емпіричної інтерпретації: від категорій аналізу до отриманих описових емпіричних даних (шлях теоретичної інтерпретації) і навпаки (шлях емпіричної інтерпретації). Зібрані дані підлягають інтерпретації з послідовним використанням математичних та технічних засобів їх обробки.

У третьому розділі “Динаміка ціннісних орієнтацій студентів КНУ імені Тараса Шевченка (1991-2008 роки) на основі контент-аналізу автобіографій” пропонується обґрунтування низки способів представлення та аналізу ціннісних орієнтацій юнацтва після контент-аналізу автобіографій через з'ясування можливостей побудови рядів динаміки. В дисертаційному дослідженні пропонуються два підходи до побудови рядів динаміки, що описують стан досліджуваних ціннісних орієнтацій юнацтва у різних просторово-часових вимірах. Відповідно до цього, основні результати емпіричного аналізу представлені в моментних та періодичних (інтервальних) рядах динаміки, способи побудови яких залежать від особливостей статистичних підрахунків їх рівнів та наочного (графічного) представлення.

Моментні ряди динаміки вимірюваних ціннісних орієнтацій юнацтва представляють рівні динаміки у визначений річний період, зображуючи ієрархію типів орієнтацій в конкретний момент з урахуванням їх ціннісної модальності. Даний спосіб представлення динаміки ціннісних орієнтацій юнацтва повинен задовольняти наступні вимоги: доцільність часових інтервалів, що мають співпадати з річною періодизацію автобіографій, за умови, що дослідник не використовує окремі прийому аналізу рядів динаміки; єдиний спосіб підрахунку одиниць виразу для кожного рівня динаміки; вторинне наочне представлення за допомогою стовбчикових гістограм. Важливим методологічним потенціалом аналізу моментних рядів динаміки ціннісних орієнтацій - можливості вивчати соціальний розвиток даного явища у визначені часові періоди з урахуванням його структури, що дає підґрунтя для здійснення соціологічних узагальнень та порівнянь стосовно досліджуваних орієнтацій.