Професійно-діяльнісне середовище бібліотеки: чинники формування, структура й управління

Размещено на http://www.allbest.ru/

Харківська Державна Академія Культури

УДК 022:331.14

27.00.03 - книгознавство, бібліотекознавство, бібліографознавство

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата наук з соціальних комунікацій

ПРОФЕСІЙНО-ДІЯЛЬНІСНЕ СЕРЕДОВИЩЕ БІБЛІОТЕКИ: ЧИННИКИ ФОРМУВАННЯ, СТРУКТУРА Й УПРАВЛІННЯ

Жукова Валерія Павлівна

Харків - 2009

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Харківській державній академії культури Міністерство культури і туризму України

Науковий керівник: доктор історичних наук, професор Ільганаєва Валентина Олександрівна, Харківська державна академія культури, професор кафедри бібліотекознавства та соціальних комунікацій

Офіційні опоненти:

доктор історичних наук, професор Слободяник Михайло Семенович, Державна академія керівних кадрів культури і мистецтв, директор Інституту державного управління та інформаційної діяльності, завідувач кафедри інформаційних систем і технологій

кандидат історичних наук Василенко Ольга Миколаївна, Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського, завідувач філії № 2

Захист відбудеться "18" березня 2009 р. о 13-00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.807.02 в Харківській державній академії культури, 61057, м. Харків, Бурсацький узвіз, 4.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Харківської державної академії культури за адресою; 61057, м. Харків, Бурсацький узвіз, 4

Автореферат розісланий "17" лютого 2009 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Г.Г. Асєєв

Анотації

Жукова В.П. Професійно-діяльнісне середовище бібліотеки: чинники формування, структура й управління. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата наук з соціальних комунікацій за спеціальністю 27.00.03 - книгознавство, бібліотекознавство, бібліографознавство. - Харківська державна академія культури. - Харків, 2009.

Дисертацію присвячено комплексному дослідженню професійно-діяльнісного середовища (ПДС) бібліотеки: чинникам його формування, структурі й управлінню. Визначено теоретико-методологічну базу дослідження. Надано цілісне уявлення про систему ПДС бібліотеки, елементи якого взаємопов'язані та взаємодоповнюють один одного і можуть існувати в режимі безпека/небезпека; систематизовано найголовніші негативні та шкідливі чинники ПДС, які створюють ризики і небезпеку, впливають на стан здоров'я персоналу; розширено уявлення щодо структури ПДС бібліотеки та його взаємозв'язку із кадровим та організаційним менеджментом; запропоновано системне управління ПДС, сукупність умов праці та стану безпеки і здоров'я персоналу в бібліотеках за часів інформатизації; розроблено модель управління ПДС, котра поєднує організаційні, економічні, функціональні, предметні, технологічні, виконавські, системні, цільові, якісні та середовищні елементи.

Ключові слова: бібліотека, професійно-діяльнісне середовище, елементи професійно-діяльнісного середовища, чинники середовища, негативні та шкідливі чинники, умови праці, модель управління.

Жукова В.П. Профессионально-деятельностная среда библиотеки: факторы формирования, структура и управление. - Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата наук по социальным коммуникациям, специальность 27.00.03 - книговедение, библиотековедение, библиографоведение. - Харьковская государственная академия культуры. - Харьков, 2009.

Диссертация посвящена комплексному исследованию профессионально-деятельностной среды (ПДС) библиотеки: факторам формирования, структуре и управлению. Сформулирована теоретико-методологическая база исследования. Необходимость глубокого анализа этой проблемы связана с преодолением противоречий между современными потребностями общества и уровнем развития библиотеки, кроме того, несоответствием норм и стандартов ПДС условиям функционирования библиотек, с одной стороны, и потребностью повышения эффективности труда персонала, с другой. ПДС библиотеки определяется как комплекс условий её функционировання и развития, который воздействует на эффективность труда персонала в виде факторов внешней и внутренней среды. Сформировано целостное представление о ПДС, её элементы всегда находятся во взаимосвязи и существуют в режиме безопасность/опасность. Систематизированы главнейшие негативные и вредные факторы ПДС, которые создают риски и опасности, влияют на здоровье библиотечных работников во время исполнения ими профессиональных задач и производственных процессов. Дано представление о структуре ПДС и её взаимосвязях с кадровым и организационным менеджментом. Предложена система управления ПДС библиотеки, которая представляет совокупность условий труда, безопасности среды и здоровья персонала в библиотеках в условиях информатизации. Разработана модель управления ПДС, объединяющая организационные, экономические, функциональные, предметные, технологические, исполнительские, системные, целевые, качественные и средовые элементы. бібліотека управління менеджмент

Совершенствование ПДС необходимо начинать с изменения взглядов персонала: воспитания культуры здоровья и безопасности; введения инновационных направлений в развитие профессиональной деятельности, научной организации труда в электронных сетях; повышения квалификации в направлении разработки соответствующих мероприятий по профилактике рисков на основе изучения охраны труда, пожарной и электрической безопасности, алгоритмизации ПДС с позиции идентификации опасности и моделирования ситуаций возникновения патогенных зон в случае концентрации вредных и опасных факторов на рабочих местах и в рабочих зонах, а также изучения вопросов коммуникативной психологии и социальной защиты кадров библиотеки.

Ключевые слова: библиотека, профессионально-деятельностная среда, элементы профессионально-деятельностной среды, факторы среды, вредные и опасные факторы, условия труда, модель управления.

Zhukova V.P. Professional-functional environment of the library: factors of the building, structure and management. - Manuscript.

Dissertation for the degree of Candidate of Social Communication, speciality 27.00.03 - bibliology, library science, bibliography. - The Kharkiv State Academy of Culture. - Kharkiv, 2009.

The dissertation is devoted to the complex research of the professional-functional environment of the library: factors of the building, structure and management. The theoretical-methodological base of the research has been identified. The integral conception of the system of the professional-functional environment of the library; the main negative and harmful factors of the professional-functional environment, which create risks and danger and can have an influence on the health of the library staff while their performing professional tasks and a number of production processes, have been systematized; the notion of the structure of the professional-functional environment of the library and its interrelation with personnel and organizational management has been widened; the system management of the professional-functional environment of the library has been suggested; the library management model.

Key words: library, the professional-functional environment, the elements of the professional-functional environment, factors of the environment, negative and harmful factors, work conditions, management model

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми дослідження. Нова соціально-комунікаційна парадигма бібліотечно-інформаційної діяльності та її технічна модернізація є вагомими чинниками формування професійно-діяльнісного середовища (ПДС) бібліотеки як сукупності умов виконання бібліотеками своїх суспільних функцій і завдань збирання, збереження, обробки, розповсюдження та використання інформації відповідно до рівня розвитку сучасних соціальних комунікацій. Трансформаційні зміни в діяльності бібліотек потребують нової організаційної і технологічної структури виробничого та професійно-діяльнісного процесів, а також відповідного рівня використання і відтворення кадрового ресурсу бібліотек.

Значні темпи інформатизації й індустріалізації інформаційно-бібліотечного виробництва потребують досконалих вимог щодо управління ПДС бібліотек. Функціонування бібліотек як соціально-комунікаційних структур, інтегрованих до інформаційної інфраструктури суспільства, а також їхній суспільно-виробничий статус вимагають об'єктивації управління виробничими процесами й умовами професійної діяльності.

Обставини, в яких нині працюють бібліотеки, зумовлені організаційною структурою, технологіями, функціональним призначенням робочих місць, нормативними і правовими актами щодо виконання професійних завдань, а також відповідністю нормативно-правової бази та бібліотечного законодавства динамічним змінам характеру, предметності, знаряддям праці за умов інформатизації бібліотек. Необхідність ґрунтовного аналізу за темою дисертаційного дослідження пов'язана з подоланням протиріч між сучасними потребами суспільства та розвитком бібліотеки, зокрема невідповідністю норм і стандартів ПДС умовам функціонування бібліотек, з одного боку, та потребам підвищення ефективності праці персоналу, з іншого.

Наразі постає нагальна необхідність узагальнення теоретичних і методологічних досягнень бібліотекознавства, котрі забезпечують оптимальні умови праці в бібліотеках, а також наукового обґрунтування відповідності ПДС вимогам безпеки життєдіяльності та здоров'я персоналу.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження здійснено в межах комплексної наукової теми факультету бібліотекознавства та інформатики Харківської державної академії культури "Бібліотечно-інформаційне забезпечення науки, виробництва, освіти, культури та управління" і кафедри бібліотекознавства та соціальних комунікацій "Трансформація бібліотечної діяльності як складова формування нової комунікативної реальності".

Мета і завдання дослідження. Мета дослідження полягає в дослідженні та розробці теоретичних і методологічних засад управління професійно-діяльнісним середовищем бібліотек, оновленні змісту наукової організації праці й охорони безпеки життєдіяльності працівників бібліотек за умов інформатизації.

Завдання дослідження:

- проаналізувати існуючі підходи до формування професійно-діяльнісного середовища бібліотеки та уявлень про його зв'язок із організаційним і кадровим менеджментом;

- визначити методологічні засади дослідження;

- виявити головні чинники становлення та розвитку професійно-діяльнісного середовища, що впливають на організацію праці в бібліотеках;

- чітко окреслити структурну організацію професійно-діяльнісного середовища бібліотеки як об'єкта загального та кадрового менеджменту;

- сформулювати головні завдання управління професійно-діяльнісним середовищем бібліотеки для створення належних умов праці, ефективного й якісного використання кадрового ресурсу, запобігання появі шкідливих і небезпечних чинників;

- розробити модель управління професійно-діяльнісним середовищем бібліотеки.

Об'єкт дослідження - професійно-діяльнісне середовище бібліотеки.

Предметом дослідження є чинники процесу формування, структури та завдань управління професійно-діяльнісним середовищем бібліотеки.

Методологія і методи дослідження. У теоретичній та методологічній базі наукової роботи використано результати досліджень та гіпотези вітчизняних і зарубіжних учених та практиків, законодавчі і нормативні акти України, інструктивні матеріали, що регламентують процес праці, безпеки життєдіяльності, організації праці й управління.

У бібліотекознавстві вже склалися необхідні теоретичні і практичні передумови нової організаційної і технологічної структури виробничого та професійно-діяльнісного процесів. Глобалізаційні залежності розвитку бібліотек як соціально-комунікаційних структур досліджували В.О. Ільганаєва, М.С. Слободяник, А.В. Соколов; аналіз трансформаційних змін у бібліотеці - І. О. Давидова, Л.Г. Петрова, М. І. Сенченко, Я.Л. Шрайберг; виробниче середовище бібліотек на документально-комунікаційному рівні функціонування - Є. В. Балашова, А.М. Ванєєв, М.П. Васильченко, М.Я. Дворкіна, Н.М. Кушнаренко, В.А. Мільман; виокремлення соціально-психологічних аспектів ПДС - Ю.Н. Дрешер, Є. К. Висоцька, В.А. Мінкіна, А.С. Чачко; подолання руйнівних процесів в бібліотеці - Л. І. Альошин, В.П. Леонов, Ю.П. Нюкша; розвиток уявлень про різні аспекти ПДС за умов інформатизації на інформаційно-комунікаційному рівні функціонування бібліотек - Ю.М. Арський, Р.С. Гіляревський, М.Л. Князєва, А.Д. Урсул.

Обґрунтованість і достовірність результатів дослідження забезпечуються проведенням ретельного аналізу джерельної бази та фахової літератури, доцільністю порушених автором завдань і єдністю загальнонаукових принципів. Використано фундаментальні положення системного, структурного, діяльнісного, інформаційного та комунікаційного підходів. Для вирішення конкретних завдань дослідження застосовуються такі методи: факторного аналізу - при класифікації чинників ПДС; алгоритмізації - для вивчення окремих понять безпеки ПДС, що складаються з певних послідовностей; моделювання - для встановлення напрямів розвитку ПДС в умовах інформатизації діяльності бібліотек, а також для створення моделі управління безпекою ПДС бібліотек; структурування - для організації матеріалів дослідження. Ці підходи і методи склали базові засади інструментарію, що використовувався в процесі наукової роботи.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в розробці теоретичних положень щодо ПДС, котрі розглядаються як сукупність умов виконання бібліотеками своїх суспільних функцій і виробничих завдань.

У процесі дослідження отримано наведені нижче результати, що визначають його наукову новизну:

- уперше формується цілісне уявлення про ПДС бібліотеки, елементи якого взаємопов'язані та взаємодоповнюють один одного і можуть існувати в режимі безпека/небезпека;

- уперше систематизовано найголовніші негативні та шкідливі чинники ПДС, які створюють ризик і небезпеку, впливають на стан здоров'я персоналу бібліотеки під час виконання завдань професійної діяльності та деяких виробничих процесів;

- розширено уявлення про структуру ПДС бібліотеки та його взаємозв'язок із кадровим та організаційним менеджментом;

- запропоновано системне управління ПДС, сукупність умов праці та стану безпеки і здоров'я персоналу в бібліотеках під час інформатизації;

- уперше розроблено модель управління ПДС, котра поєднує організаційні, економічні, функціональні, предметні, технологічні, виконавські, системні, цільові, якісні, середовищні елементи.

Практичне значення одержаних результатів. Головні положення, результати та висновки дисертації можуть використовуватися щодо підвищення якості організації й управління ПДС бібліотек, при підготовці навчальних програм у системі вищої фахової освіти, у системі післядипломного навчання та підвищення кваліфікації бібліотечних працівників, а також з метою підготовки галузевих норм і правил для системи охорони праці й організації безпеки життєдіяльності в бібліотечних установах різного рівня.

Матеріали дисертаційного дослідження, його висновки, положення і рекомендації знайшли практичну реалізацію при розробці змісту та структури навчальних дисциплін: "Бібліотечне обслуговування", "Управління бібліотечною діяльністю", "Система електронних бібліотек і баз даних", які викладаються на факультеті бібліотекознавства та інформатики ХДАК, в обласному навчально-методичному центрі підвищення кваліфікації працівників культурно-освітніх закладів, що підтверджено актами про впровадження.

У бібліотеці Харківського державного університету харчування і торгівлі сплановано автоматизовані робочі місця за проектом дисертанта та запроваджено інструкції з охорони праці при експлуатації персонального комп'ютера, що також знайшло відтворення в акті про впровадження.

Особистий внесок здобувача. Особистий внесок дисертанта полягає в теоретичному узагальненні положень, що стосуються ПДС сучасної бібліотеки. Здійснено класифікацію патогенних зон ПДС, котрі спричиняють виникнення професійних захворювань бібліотечних фахівців, а також розроблено модель системи управління, що запобігає виникненню шкідливих і ризикових умов праці в бібліотеці. 18 публікацій автора за темою дисертаційного дослідження є одноосібними. Одна стаття написана у співавторстві з Н.Г. Грабар. Дольова участь автора дисертації в цій статті складає 50 %.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисерта-ційного дослідження оприлюднено на наукових, науково-практичних та науково-методичних конференціях міжнародного, всеукраїнського, регіонального рівнів: міжнародних конференціях: "Соціокультурні комунікації в інформаційному суспільстві" (Харків, 2003), "Сучасні технології підготовки фахівців в умовах подальшого розвитку вищої освіти України" (Харків, 2005), "Документознавство. Бібліотекознавство. Інформаційна діяльність: Проблеми науки, освіти, практики" (Київ, 2005), "Інформаційно-культурна складова освіти: основні проблеми та перспективи у формуванні особистості" (Харків, 2006), "Культура та інформаційне суспільство ХХІ століття" (Харків, 2007), "Документознавство. Бібліотекознавство. Інформаційна діяльність: Проблеми науки, освіти, практики" (Київ, 2008); всеукраїнських науково-теоретичних: "Культура та інформаційне суспільство ХХІ століття" (Харків, 2008); наукових конференціях: "Культура та інформаційне суспільство ХХІ століття" (Харків, 2005), науково-практичних конференціях: "Інформаційно-культурологічна та мистецька освіта (консенсус, партнерство, стандарти в контексті Болонського процесу)" (Харків, 2005), "Науково-практична конференція в межах Великого проекту "Григорій Сковорода - 300"" (Харків, 2007), "Науково-практична конференція в межах Великого проекту "Григорій Сковорода - 300"" (Харків, 2008).

Публікації. Найбільш значущі теоретичні положення і висновки дисертації знайшли відображення в 19 публікаціях, з яких 6 статей - у провідних фахових виданнях, затверджених ВАК України; 2 статті - в інших професійних виданнях, 11 тез доповідей на наукових, науково-практичних і науково-методичних конференціях міжнародного, всеукраїнського та регіонального рівнів.

Структура й обсяг дисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, додатків та списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації 217 сторінок: основний текст - 175 сторінок, 5 додатків, список використаних джерел - 268 найменувань.

Основний зміст роботи

У вступі обґрунтовано актуальність теми, її зв'язок з науковими програмами і планами; визначено об'єкт, предмет, мету й завдання дослідження, методологічні і теоретичні засади та інструментарій; розкрито наукову новизну і практичне значення отриманих результатів; наведено відомості про апробацію результатів дисертації та публікації автора.

У першому розділі "Професійно-діяльнісне середовище в контексті бібліотекознавчих досліджень", який складається із трьох підрозділів, досліджується науковий рівень розробки проблеми, аналізуються сучасний стан формування головних напрямів дослідження умов праці в ПДС, трансформаційні зміни ПДС в умовах інформатизації бібліотечної діяльності, а також теоретико-методологічні засади дослідження.

У підрозділі 1.1. "Формування головних напрямів дослідження умов праці" окреслено існуючі в бібліотечно-інформаційному виробництві проблеми і наголошено на необхідності подальшої розробки концептуальних засад ПДС. Слід відзначити, що окремі аспекти цього феномену розглядалися в працях деяких учених: формування уявлень щодо різних аспектів ПДС за умов інформатизації на інформаційно-комунікаційному рівні функціонування бібліотек - у працях Ю.М. Арського, Р.С. Гіляревського, М.Л. Князєвої, А.Д. Урсула; соціально-комунікативні аспекти управління розробляли В.М. Бебік, Т.Ф. Берестова, М.Я. Дворкіна, С.А. Єзова, В.О. Ільганаєва, Г.Г. Почепцов, А.В. Соколов; окремі характеристики ПДС бібліотеки знайшли відтворення в наукових працях Л.І. Альошина, А.Н. Ванєєва, І. О. Давидової, М.Я. Дворкіної, В.Г. Дригайло, М.С. Слободяника, Ю.М. Столярова, І.М. Суслової, А.С. Чачко; комплекс аспектів виробничого середовища бібліотек на документально-комунікаційному рівні їхнього функціонування вивчали Є.В. Балашова, А.М. Ванєєв, М.П. Васильченко, В.Г. Горелов, М.Я. Дворкіна, Н.М. Кушнаренко, В.А. Мільман; соціально-психологічні аспекти ПДС досліджували Ю.Н. Дрешер, Є.К. Висоцька, В.А. Мінкіна, А.С. Чачко; на ситуації, що призводять до руйнації бібліотечного середовища, звертали увагу Л.І. Альошин, В.П. Леонов, Ю.П. Нюкша.

Соціальна політика України в галузі прав людини стосовно професійної діяльності та умов праці формується на наукових засадах. Питання, пов'язані з організацією управління ПДС бібліотеки та науковою організацією праці, перебувають у тісних інтеграційних зв'язках галузевої науки з практикою, зокрема з національними програмами щодо охорони праці.

Ґрунтовний аналіз довів, що бібліотекам потрібна професійна рефлексія з позицій гендерного підходу, що дасть змогу виявити специфіку впливу статі на різні сфери діяльності бібліотек. Сьогодні бібліотечним фахівцям, зокрема жінкам, необхідна спеціальна психологічна підготовка, а також оптимальна організація праці - проблема, котру не вирішено в жодній бібліотеці. Умовою стабільного функціонування бібліотечних колективів може стати гнучкий робочий графік, неповний робочий день, поділені на двох працівниць робочі місця, договірна праця та надомна робота. Як засвідчує досвід, соціально-комунікаційні проблеми, якими характеризується психологія міжособистісних стосунків, найсуттєвіше впливають на працездатність персоналу бібліотеки. Установлено певні етапи формування та становлення умов праці й їхнього впливу на ПДС бібліотеки, де в процесі виробничої діяльності перебуває її персонал.

ПДС бібліотеки трактується автором дослідження як комплекс умов її функціонування та розвитку, що впливають на ефективність праці персоналу у вигляді чинників зовнішнього та внутрішнього оточення бібліотеки. Дослідження наявних умов професійно-діяльнісного середовища продемонструвало тісний зв'язок ПДС з кадровим і організаційним менеджментом бібліотеки, що виявляється в збереженні кадрового ресурсу через створення сприятливих умов праці, дотримання правил її охорони, а також заходи, спрямовані на навчання та виховання персоналу.

У підрозділі 1.2. "Розвиток досліджень професійно-діяльнісного середовища в умовах інформатизації бібліотечної діяльності" зазначено, що запровадження комп'ютерних технологій зумовило зміни в організації праці персоналу та виробничому середовищі бібліотеки.

У сучасному суспільстві бібліотеки виконують функції наукових центрів інформаційної культури. Ця багатоцільова структура, що постійно розвивається, розрахована на задоволення інформаційних потреб користувачів. Окрім традиційних друкованих і рукописних документів, паралельно з ними сучасні бібліотеки мають бази і банки даних, файли, сайти, що виконують роль нових організаційних форм і нових носіїв інформації. Бібліотеки працюють у комп'ютерних мережах, накопичують електронні фонди й у зв'язку з чим перед ними постає питання щодо інформаційної безпеки. За умов інформаційного виробництва потребує вирішення проблема створення безпечного бібліотечного середовища не лише з точки зору охорони споруд і приміщень бібліотек, захисту працівників, користувачів і служб безпеки, але і щодо інформаційної безпеки та захисту інформації.

Управління сучасними технологіями в бібліотеці пов'язане з раціональною організацією робочих місць та створенням сприятливих умов праці за ергономічними показниками "людина - персональний комп'ютер". Сучасна спрямованість організації робочих місць пов'язана з обладнанням їх персональними комп'ютерами та створенням автоматизованих робочих місць, у перспективі - повна інформатизація діяльності бібліотек.

Функціонування ПДС бібліотеки породжує цілий комплекс норм і правил поведінки суб'єктів бібліотечного виробництва. Зміна умов праці в бібліотеках під впливом інформаційних технологій, а також характер інформаційної праці потребують проведення спеціальних досліджень і відповідного нормативно-правового забезпечення нешкідливих умов праці в сучасній бібліотеці.

У підрозділі 1.3. "Теоретико-методологічні засади дослідження професійно-діяльнісного середовища бібліотек" висвітлено методологічні основи дисертаційного дослідження, які включають: комплекс загальнонаукових підходів, зокрема системного, структурного, структурно-функціонального, процесного, діяльнісного, особистісного, інформаційного, комунікаційного та модельного підходів; методи причинно-наслідкового й абстрактно-логічного зв'язку, факторного аналізу, алгоритмізації, формалізації, моделювання та прогнозування, використання яких дозволило одержати наведені в розвідці наукові і практичні результати.

Системний аналіз застосовується в дослідженні ПДС для визначення стану безпеки або небезпеки, а також для виокремлення його елементів. Структурний аналіз дозволив визначити головні підсистеми об'єкта і структурні елементи ПДС, створити його модель, виявити сукупність зв'язків між головними елементами ПДС. В аспекті структурно-функціонального, процесного і діяльнісного підходів трудова поведінка в ПДС розглядається як раціональний комплекс дій і вчинків працівника, пов'язаних із синхронізацією його професійних можливостей і зацікавленості персоналу з функціональним алгоритмом виробничого процесу, організаційної культури, кадрової і соціальної політики бібліотеки. Одним з методів вивчення небезпеки є алгоритмізація, суть якого полягає у виокремленні процесів, які призводять до безпечних умов функціонування ПДС і базуються на певних алгоритмах. Методологія сучасного дослідження небезпек і загроз для життя людини є наукоємною галуззю високих технологій, базується на ризико-орієнтованому підході, людському чиннику, а також на ґрунтовному опануванні показників якості. Структура бібліотечної діяльності передбачає вивчення особистісних інтересів персоналу, реалізацію їхніх потреб. У цьому напрямі застосовувався особистісний підхід. Психологічний підхід використовувався для вивчення особистості в середовищі. Комунікаційне підґрунтя бібліотечної діяльності спричинило застосування інформаційного та комунікаційного підходів. Для дослідження чинників ПДС використано факторний аналіз. З метою створення моделі управління ПДС бібліотек застосовано методи моделювання, прогнозування та формалізації. Суть модельного підходу полягає у вивченні й упорядкуванні інформації про властивості, взаємозв'язки із зовнішнім середовищем і закономірності функціонування об'єкта. Елементи моделі являють собою абстрактні образи і в сукупності формують повне уявлення про ПДС.

У дослідженні застосовувалися підходи і методи, котрі дозволяють вивчати систему людської практики і середовищності, професійної діяльності, на яку впливають виробничо-технологічні чинники праці в ситуації глобальної інформатизації.

У другому розділі "Характеристика професійно-діяльнісного середовища бібліотеки", який складається із трьох підрозділів, вивчено чинники впливу на ПДС бібліотеки, визначено його структуру, а також проаналізовано дію середовища на кадрові ресурси бібліотеки.

У підрозділі 2.1. "Аналіз чинників впливу на професійно-діяльнісне середовище бібліотеки й умови праці" зазначено, що за часів стрімкого еволюційного розвитку бібліотечно-інформаційної сфери доцільно досліджувати чинники ПДС бібліотеки, котрі впливають на його безпеку, здоров'я й ефективність праці персоналу та перетворють ПДС бібліотеки на зону небезпеки і ризику. Ідентифікацію й аналіз небезпеки і ризиків слід здійснювати на основі вивчення різноманітних чинників ПДС бібліотеки, їхнього взаємовпливу і можливих помилок персоналу в процесі професійної діяльності.

Чинники ПДС бібліотеки формуються під час суспільної, громадської, професійної та виробничої діяльності і поділяються на чинники макросередовища й мікросередовища. Чинники макросередовища створюють сукупність державних, політичних і господарчих суб'єктів, економічних, суспільних і природних умов, національних і міждержавних інституційних структур, а також зовнішні умови і чинники, що діють у глобальному оточенні бібліотеки. Мікросередовище являє собою сукупність чинників, які впливають на персонал безпосередньо під час професійної діяльності, зокрема на робочі місця, робочі зони та ПДС бібліотеки в цілому (виробничі - фізичні, хімічні, біологічні, естетичні; трудового процесу - важкість праці; психофізіологічні, соціально-психологічні, комунікаційні; ергономічні - людський чинник, ефективність, якість, творча активність, швидкість виконання завдань, надійність, безпомилковість, своєчасність, точність, а також гігієнічні й антропометричні показники).

Існує гігієнічна класифікація умов праці, котра враховувалась у ході здійснюваних досліджень. І клас - оптимальні умови праці, коли зберігається не лише здоров'я працівників, але і створюються передумови для високого рівня працездатності; ІІ клас - допустимі умови праці, коли рівні чинників не перевищують встановлених гігієнічних нормативів на робочому місці і функціональний стан організму може відновлюється під час відпочинку; ІІІ клас - шкідливі умови праці, що характеризуються наявністю шкідливих виробничих чинників, які перевищують гігієнічні нормативи і здатні завдати шкоду організму працівників та їхнім нащадкам; ІV клас - небезпечні (екстремальні) умови праці, вплив яких протягом робочої зміни (і навіть її частини) створює високий ризик виникнення важких форм гострих професійних уражень, отруєнь, каліцтв, тобто загрозу для життя.

У підрозділі 2.2. "Структуризація професійно-діяльнісного середовища бібліотеки" зазначається, що саме ПДС є місцем професійної діяльності, де створюються умови для реалізації соціальних функцій бібліотеки, а також виконання виробничих завдань бібліотечними фахівцями.

Робоче місце, робочу зону та професійну діяльність необхідно виділити як елементи структури ПДС. На основі робочих місць та робочих зон у ПДС з'являються нові елементи - інформаційно-технологічні комплекси. Під час трансформаційних змін у ПДС бібліотеки створюються нові механізовані й автоматизовані робочі місця, які потребують організації нових зон їхнього розміщення з урахуванням умов праці та санітарно-технічних норм. ПДС, у свою чергу, є складовою частиною бібліотечного простору, і всі ці елементи являють собою єдину монолітну структуру.

На основі проведеного дослідження виділені такі елементи системи ПДС: організаційні (норми, правила, інструкції); економічні (сукупність трудових, матеріальних і фінансових ресурсів й економічні відносини між суб'єктами діяльності); функціональні (пов'язані з організацією праці, обробкою документів, входженням інформаційних потоків, створенням зведених каталогів, корпоративною інтеграцією, електронною доставкою документів, збереженням інформаційних документів, задоволенням інформаційних потреб користувачів тощо); предметні (пов'язані з фондами, інформаційними системами, базами і банками даних, з інформаційно-комунікативним середовищем); технологічні (сукупність виробничих методів і процесів, зокрема нормування праці, обробка, тиражування, пошук і поширення інформації); виконавські (відтворюють рівень підготовки та допуску персоналу до роботи з різними технологіями, інструктажами щодо охорони праці); системні (режим і тип діяльності бібліотеки, сукупність її оснащення сучасними засобами виробництва, визначення рівня інтегрованості до суспільного простору); якісні (параметри рівня бібліотеки); цільові (досягнення поставлених цілей та вирішення завдань бібліотечної діяльності); середовищні (навколишні соціально-побутові, професійні, виробничі, трудові, ергономічні умови бібліотеки й її персонал, пов'язаний спільністю цих умов). Системоутворюючим елементом ПДС бібліотеки є її кадри, які взаємодіють з усіма елементами системи ПДС бібліотеки.

У підрозділі 2.3. "Вплив професійно-діяльнісного середовища на кадрові ресурси бібліотеки" з'ясовано, що аналіз чинників впливу на ПДС бібліотек дозволив визначити їхню зовнішню та внутрішню структуру. Перша зумовлена змінами, відповідно до вимог суспільства, функціонально-рольовими детермінаціями виконання сутнісних функцій бібліотек, а також рівнем технологічного оснащення праці й її характером. Друга складається під впливом трансформаційних змін предмета праці, виробничих процесів і змісту роботи тощо. Все це свідчить про необхідність її системної організації й управління.

Проаналізовано стан ПДС бібліотек вищих навчальних закладів, публічних, шкільних, науково-дослідних інститутів і відзначається вплив умов праці на стан здоров'я працівників бібліотек. Під час професійної та виробничої діяльності на кадри бібліотеки впливає ПДС у комплексі чинників - виробничих, трудового процесу, ергономічних. У разі небезпечності та шкідливості чинників ПДС у працівників бібліотеки спостерігаються хворобливі стани, травми і захворювання. До професійних захворювань бібліотекарів належать: алергія, кон'юнк-тивіт, зараження пиловим кліщем, бронхіт, астматичний компонент та інші захворювання дихальної системи, гіпертонія та захворювання серцево-судинної системи, варикозне розширення вен, виразка шлунку, анемія, захворювання сечостатевої системи. Негативні та шкідливі чинники ПДС впливають на стан здоров'я працівників бібліотек, хоча в кожному конкретному випадку рівень впливу залежить від рівня організації ПДС бібліотеки.

У третьому розділі "Формування стратегій удосконалення професійно-діяльнісного середовища бібліотеки" обґрунтовується необхідність удосконалення ПДС бібліотеки в період інформатизації з урахуванням сучасних тенденцій розвитку бібліотечно-інформаційної сфери. Запропоновано стратегії вдосконалення ПДС бібліотеки, що потребує розробки управлінських рішень, які базуються на тенденціях і завданнях, спрямованих на ефективне використання та збереження фінансових, матеріальних і кадрових ресурсів.

Стратегії вдосконалення ПДС зорієнтовані на організацію бібліотечно-інформаційного виробничого процесу за умов безпеки, якості праці бібліотекарів. Упродовж професійної діяльності в межах ПДС бібліотеки необхідно зважати на життєві потреби персоналу в безпеці, соціальному захисті, самовираженні та самоствердженні, заздалегідь розробляти заходи безпеки праці та культури здоров'я бібліотечних працівників, створювати безпечні умови праці в ПДС бібліотеки, що сприятиме підвищенню ефективності й якості праці її персоналу.

Доведено, що для створення належних умов праці необхідне чітке уявлення щодо критеріїв якості та безпеки ПДС бібліотеки. До останніх можна віднести рівень професійної підготовки персоналу та комунікаційних стосунків, відповідність робочих інструкцій потребам ПДС, адекватні методи управління ПДС та виконавський контроль, сумісність системи управління якістю ПДС з управлінням безпеки й охорони праці, орієнтованість на персонал бібліотеки як споживача ПДС, відповідальність адміністрації бібліотеки за стан ПДС та його постійне вдосконалення.

Запропоновано соціально-екологічну модель управління ПДС бібліотеки, яка базується на його системних елементах. Організаційні, економічні, функціональні, предметні, технологічні, виконавські, системні, цільові, якісні та середовищні напрями моделі управління є головними для досягнення мети - створення безпечного, якісного та гармонійного ПДС бібліотеки. Модель може використовуватися бібліотеками різних типів та видів як еталонна під час реалізації завдань охорони та гігієни праці в системі безпеки життєдіяльності. Належна організація професійної діяльності та виробничого процесу із запровадженням моделі забезпечує відсутність небезпечних ситуацій, зон небезпеки та ризику в ПДС бібліотеки, дозволяє персоналу бібліотеки уникнути нещасних випадків, травм, захворювань та хворобливих станів. Створення належних умов праці на основі моделі управління ПДС запроваджує в бібліотеках гуманізацію комунікативних відносин у системі управління в напрямі соціального захисту, виховання культури здоров'я та охорони екологічного стану ПДС бібліотеки.

Висновки

У процесі дослідження досягнуто поставлену мету дисертації, вирішено всі поставлені завдання, що дозволило дійти основних наукових висновків.

1. В умовах трансформаційних змін, що відбуваються в бібліотеках на сучасному етапі інформатизації, чільного значення набувають питання організації та управління ПДС бібліотеки. Ця проблема потребує збагачення бібліотекознавства узагальненням теоретичного і практичного досвіду, розробленням його методологічних засад, визначенням нових наукових підходів до створення моделі управління ПДС бібліотеки, що формується під впливом багатьох чинників. Необхідність ґрунтовного аналізу цієї проблеми пов'язана з подоланням протиріч між сучасними потребами суспільства та розвитком бібліотеки, зокрема невідповідністю норм і стандартів ПДС умовам функціонування бібліотек, з одного боку, та необхідністю підвищення ефективності праці персоналу, з іншого. Незважаючи на актуальність теми, у бібліотекознавстві відсутні дисертаційні дослідження (крім праць автора дисертації), в яких на науковому рівні обґрунтовуються теоретико-методологічні засади ПДС бібліотеки.

2. Складність феномену ПДС бібліотеки зумовлена необхідністю використання в його дослідженні положень філософії, соціології, праксеології, ергономіки, пов'язаних з гігієною праці, її науковою організацією, охороною праці, якістю трудового життя, безпекою життєдіяльності та виробничих процесів, теорією людських відносин, психологією середовища тощо та застосуванням цих положень у практичній діяльності бібліотеки. Відповідно до зазначеного, дослідження ПДС бібліотеки здійснюється на базі системного, структурного, діяльнісного, інформаційного та комунікаційного підходів; методи причинно-наслідкового й абстрактно-логічного зв'язку, факторного аналізу, алгоритмізації, моделювання та прогнозування склали дослідницький інструментарій цієї розвідки.

3. Професійно-діяльнісне середовище бібліотеки визначено як комплекс умов її функціонування та розвитку, котрі впливають на ефективність праці персоналу у вигляді чинників зовнішнього та внутрішнього оточення бібліотеки. Дослідження наявних умов професійно-діяльнісного середовища засвідчило невіддільний зв'язок ПДС з кадровим і організаційним менеджментом бібліотеки, що виявляється в збереженні кадрового ресурсу через створення сприятливих умов праці, дотримання правил охорони праці, а також навчання та виховання персоналу.

4. Визначено головні чинники формування та розвитку професійно-діяльнісного середовища, що впливають на організацію праці в бібліотеках. Чинники ПДС бібліотеки поділяються на чинники мікро та макросередовища і завжди існують у режимі безпека/небезпека. Чинники макросередовища впливають на функціонування бібліотеки в цілому (соціально-політичні, економічні, загально-технологічні й екологічні). Чинники мікросередовища впливають у процесі професійної діяльності на оточення, в якому зосереджуються засоби і предмети праці, а також матеріальні та трудові ресурси бібліотеки.

5. Трансформаційні зміни, що відбуваються в бібліотеках на підґрунті інформатизації, привносять до ПДС нові небезпеки, ризики, негативні чинники: фізичні, хімічні, біологічні, інформаційні. Саме на них слід зважати в управлінні й організації ПДС бібліотеки для запобігання нещасним випадкам і захворюванням серед персоналу.

6. Проведений аналіз чинників ПДС дозволив сформувати уявлення про його структурний склад. Традиційно структурна організація ПДС обмежувалася визначенням робочих місць, робочих зон, а також організаційно-структурною діяльністю в бібліотеці. Під впливом динамічних змін бібліотечної діяльності за умов інформатизації, розгортання комунікаційних функцій та організаційної перебудови бібліотек складаються нові елементи - інформаційно-технологічні комплекси.

7. Система ПДС складається із стійких зв'язків та взаємовпливу його структурних елементів і чинників, що потребує організації управління, поглиблення функціонального розподілу професійної діяльності, а також економного та предметного використання ресурсів, упровадження різних технологій роботи з документами, інформацією, знанням і відповідного технологічного оснащення та визначення якісних параметрів виробничих процесів за умов багатопредметності бібліотечної діяльності, цільового вирішення завдань щодо створення безпечних умов праці, захисту працівників від шкідливих впливів, запобігання ризиковим ситуаціям.

8. Аналіз ПДС бібліотеки підтвердив виокремлення таких елементів: організаційних, економічних, функціональних, предметних, технологічних, виконавських, системних, цільових, якісних, середовищних. Системоутворюючим елементом ПДС бібліотеки є її кадри. Цей елемент за певних умов може виступати в ергономічному значенні - людським чинником та запобігати появі негативних і шкідливих чинників впливу на оточення через дотримання санітарних норм, правил охорони праці та проведення запобіжних заходів при виникненні небезпечних ситуацій у ПДС бібліотеки й навпаки.

9. Установлено зв'язок стану ПДС і професійних захворювань бібліотечних працівників. До професійних захворювань бібліотекарів належать: алергія, кон'юнктивіт, зараження пиловим кліщем, бронхіт, астматичний компонент та інші захворювання дихальної системи, гіпертонія та захворювання серцево-судинної системи, варикозне розширення вен, виразка шлунку, анемія, захворювання сечостатевої системи. Негативні та шкідливі чинники ПДС впливають на стан здоров'я працівників бібліотек, хоча в кожному конкретному випадку рівень впливу залежить від рівня організації ПДС бібліотеки.

10. За результатами дослідження розроблено модель соціально-екологічного управління ПДС бібліотек. Головними напрямами моделі управління є організаційні, економічні, функціональні, предметні, технологічні, виконавські, системні, цільові, якісні та середовищні елементи ПДС. Модель може використовуватися як еталонна під час реалізації завдань охорони праці в бібліотеці. Якісна організація виробничого процесу, відсутність патогенних зон, що стають джерелом небезпеки та ризику нещасних випадків, травм і захворювань персоналу бібліотеки, а також створення належних умов праці на основі вивчення та впровадження правил охорони праці, ергономічних норм, гуманізації ПДС в напрямі соціального захисту - усе це забезпечує стабільність у колективі та зменшує плинність кадрів.

11. Тенденціями та завданнями в напрямі вдосконалення ПДС бібліотек за умов трансформаційних змін в інформаційно-бібліотечній сфері можна вважати: розробку управлінських рішень щодо вдосконалення ПДС бібліотеки на базі життєвих потреб її персоналу, спрямованих на створення належних умов праці та запровадження заходів щодо її безпеки на робочих місцях і в робочих зонах, спрямованих на запобігання ризикам, пов'язаним із нещасними випадками, травмами та професійними захворюваннями; поступову ліквідацію патогенних зон у ПДС бібліотеки завдяки проведенню заходів щодо боротьби з небезпечними та шкідливими чинниками для дбайливого й ефективного використання кадрових ресурсів бібліотеки, створення умов їхнього репродукування.

12. Подальші напрями вивчення ПДС полягають у поглибленні характеристик системних елементів ПДС, розробці гармонізації ПДС через поліпшення його якісних показників щодо бази управління ПДС, нормування праці, відповідно до змін зовнішньої та внутрішньої структур бібліотечної діяльності, проведенні параметричних досліджень у бібліотеках.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Жукова В.П. Адаптація нових співробітників у бібліотеці вищого навчального закладу / В.П. Жукова // Вісн. Кн. палати. - 2004. - № 8. - С. 36-38.

2. Жукова В.П. Безпека праці та здоров'я персоналу в бібліотеках / В.П. Жукова // Вісн. Харк. держ. акад. культури: зб. наук. пр. - Х., 2008. - Вип. 23. - С. 179-185.

3. Жукова В.П. Життєва потреба розвитку професії / В.П. Жукова, Н.Г. Грабар // Вісн. Кн. Палати. - 2007. - № 9. - С. 27-30.

4. Жукова В.П. Основні фази репродукування та менеджменту кадрових ресурсів бібліотек вищих навчальних закладів / В.П. Жукова // Вісн. Кн. палати. - 2008. - № 1. - С. 24-26.

5. Жукова В.П. Управління трудовими ресурсами вузівських бібліотек / В.П. Жукова // Вісн. Харк. держ. акад. культури: зб. наук. пр. - Х., 2004. - Вип. 15. - С. 207 - 213.

6. Жукова В.П. Формування концепції професійно-діяльнісного середовища в бібліотеках / В.П. Жукова // Вісн. Харк. держ. акад. культури: зб. наук. пр. - Х., 2006. - Вип. 17. - С. 182-188.

7. Жукова В.П. Необходимость соблюдения правил безопасности при работе за персональными компьютерами в библиотеках / В.П. Жукова // Бібл. форум України. - 2006. - № 2. - С. 5-8.

8. Жукова В.П. Теорія і практика проведення атестації робочих місць в бібліотеках / В.П. Жукова // Бібл. форум України. - 2008. - № 1. - С. 15- 18.

9. Жукова В.П. "Жіноче обличчя" вузівських бібліотек / В.П. Жукова // Соціокультурні комунікації в інформаційному суспільстві : матеріали міжнар. наук. конф., 21-22 листоп. 2003 р. / Харк. держ. акад. культури. - Х., 2003. - С. 142-143.

10. Жукова В.П. Інформаційно-психологічне навантаження бібліотечних працівників у сучасних умовах діяльності бібліотек / В.П. Жукова // Інформаційно-культурологічна та мистецька освіта (консенсус, партнерство, стандарти в контексті Болонського процесу: матеріали наук.-практ. конф., 13-14 груд. 2005 р. / Харк. держ. акад. культури. - Х., 2005. - С. 217-218.

11. Жукова В.П. Культура здоров'я та безпеки праці в системі управління бібліотек вищих навчальних закладів / В.П. Жукова // Культура та інформаційне суспільство ХХІ століття: матеріали наук. конф. молодих вчених, 20-22 листоп. 2005 р. / Харк. держ. акад. культури. - Х., 2005. - С. 42-43.

12. Жукова В.П. Навчання фахівців бібліотек ВНЗ як соціальний процес / В.П. Жукова // Матеріали наук.-практич. конференції в межах Великого проекту "Григорій Сковорода - 300", 18-19 жовт. 2007 р. / Харк. нац. техн. ун-т сільського господарства. - Х., 2007. - С. 326-329.

13. Жукова В.П. Негативні та шкідливі чинники у професійно-діяльнісному середовищі бібліотеки / В.П. Жукова // Матеріали наук.-практич. конференції в межах Великого проекту "Григорій Сковорода - 300", 16-17 жовт. 2008 р. / Харк. нац. техн. ун-т сільського господарства. - Х., 2008. - С. 324-329.

14. Жукова В.П. Охорона праці бібліотекарів в умовах електронного оточення / В.П. Жукова // Документознавство. Бібліотекознавство. Інформаційна діяльність: Проблеми науки, освіти, практики: матеріали ІІ міжнар. наук.-практ. конф., 17-18 травня 2005 р. / Держ. акад. керівних кадрів культури і мистецтв. - К., 2005. - С. 105-107.

15. Жукова В.П. Проблеми якості у професійно-діяльнісному середовищі бібліотеки / В.П. Жукова // Культура та інформаційне суспільство ХХІ століття: матеріали наук. конф. молодих учених 24-25 квіт. 2007 р. / Харк. держ. акад. культури. - Х., 2007. - С. 233-234.

16. Жукова В.П. Психологічні фактори в управлінні кадрами бібліотек / В.П. Жукова // Сучасні технології підготовки фахівців в умовах подальшого розвитку вищої освіти України: матеріали міжнар. наук.-метод. конф., 27-28 жовт. 2005 р. / Харк. нац. автомобільно-дорожній ун-т. - Х., 2005. - С. 23-24.

17. Жукова В.П. Ризики у професійно-діяльнісному середовищі бібліотек / В.П. Жукова // Інформаційно-культурна складова освіти: основні проблеми та перспективи у формуванні особистості : матеріали міжнар. наук.-практич. конф., 23-24 листоп. 2006 р. / Харк. держ. акад. культури. - Х., 2006. - С. 194-197.

18. Жукова В.П. Роль людського чинника в безпеці професійно-діяльнісного середовища / В.П. Жукова // Культура та інформаційне суспільство ХХІ століття: матеріали всеукр. наук.-теорет. конф. молодих учених, 24-25 квіт. 2008 р. / Харк. держ. акад. культури. - Х., 2008. - С. 247-248.

19. Жукова В.П. Соціальний захист як чинник безпеки праці та якості професійно-діяльнісного середовища бібліотеки / В.П. Жукова // Документознавство. Бібліотекознавство. Інформаційна діяльність: проблеми науки, освіти, практики: матеріали V міжнар. наук.-практ. конф., 20-22 трав. 2008 р. / Держ. акад. керівних кадрів культури і мистецтв. - К., 2008. - С. 39-40.

Размещено на Allbest.ru