Ґендерні аспекти працевлаштування випускників ВНЗ (на прикладі західного регіону України)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

УДК 316.33:305(477.8)

ҐЕНДЕРНІ АСПЕКТИ ПРАЦЕВЛАШТУВАННЯ ВИПУСКНИКІВ ВНЗ (НА ПРИКЛАДІ ЗАХІДНОГО РЕГІОНУ УКРАЇНИ)

22.00.04 - спеціальні та галузеві соціології

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата соціологічних наук

Лободинська Оксана Мирославівна

Київ 2009

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі історії та теорії соціології у Львівському національному університеті імені І. Франка.

Науковий керівник: доктор соціологічних наук, професор Черниш Наталія Йосипівна, Львівський національний університет ім. І. Франка, завідувач кафедри історії та теорії соціології.

Офіційні опоненти: доктор соціологічних наук, професор Скідін Олег Леонідович Класичний приватний університет, професор кафедри соціології та соціальної роботи (м. Запоріжжя).

кандидат соціологічних наук, доцент Вілкова Олена Юріївна Інститут підготовки кадрів державної служби зайнятості України Міністерства праці та соціальної політики України, доцент кафедри соціології та соціальної роботи (м. Київ).

Захист відбудеться 13 квітня 2009 р. об 16:00 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д26.01.30 при Київському національному університеті імені Тараса Шевченка за адресою: 01033, м. Київ, вул. Володимирська, 64, ауд. 314.

З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці ім. Максимовича Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: 01033, м. Київ, вул. Володимирська, 58.

Автореферат розісланий “13” березня 2009 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Тарабукін Ю.О.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Переорієнтація української економіки на інноваційну модель розвитку в останні роки зумовила значне зростання попиту на освітні послуги та відповідне збільшення обсягів прийому до вищих навчальних закладів. Відповідно зростає й чисельність випускників ВНЗ, які вперше виходять на ринок праці. За умов незбалансованості попиту та пропозиції робочої сили, недостатньої дієвості механізмів сприяння зайнятості молоді, невідповідності рівня освітньо-фахової підготовки частини випускників ВНЗ запитам ринку праці виникають значні проблеми в процесі працевлаштування молодих дипломованих фахівців, що виявляються у протиріччях між вимогами до них роботодавців й очікуваннями стосовно умов майбутньої роботи самих потенційних працівників. Як наслідок, замість здійснення трудової діяльності за отриманою спеціальністю майже половина випускників ВНЗ щорічно знаходяться у пошуках бажаного робочого місця. Слід пам'ятати, що нераціональне використання трудового потенціалу молоді сьогодні - це втрата якості робочої сили у майбутньому.

Ситуація з працевлаштуванням молодих дипломованих фахівців на вітчизняному ринку праці суттєво ускладнюється чисельними проявами ґендерної дискримінації щодо них з боку роботодавців. Така дискримінація проявляється насамперед у реальних відмінностях ставлення роботодавців до фахівців різної статі, що згодом переростає у прийняття та реалізацію ними конкретних рішень щодо надання місця праці. Поширеною є практика гендерно-привілейованих оголошень про вакансії, фіксуються чисельні факти дискримінації працівників різної статі за оплатою праці, можливістю кар'єрного росту, підвищенням професійної кваліфікації. Загалом ґендерні проблеми на ринку праці України визначаються дисбалансом щодо можливостей доступу жінок і чоловіків до бажаного місця праці, оскільки часто жінки з високим освітньо-професійним рівнем змушені реалізовувати свою трудову активність на менш престижних посадах, що потребують нижчої кваліфікації, менше оплачуються та створюють обмежені можливості кар'єрного просування. Жіноча зайнятість традиційно переважає у сферах діяльності з найнижчими рівнями середньої заробітної плати - сферах соціального забезпечення, освіти, охорони здоров'я, побутового обслуговування та культури, водночас «чоловічими» видами діяльності залишається високооплачувана робота у галузі важкої промисловості, на транспорті, підприємництві тощо.

Зазначені проблеми ґендерної нерівності, що мають місце у процесі працевлаштування випускників ВНЗ, відсутність реальних механізмів та інструментів їх подолання зумовлюють практично-політичну актуальність теми дисертаційної роботи. Разом з тим, незважаючи на значущість суспільних наслідків окресленої проблематики, фактично відсутні й ґрунтовні теоретичні дослідження у цій галузі вітчизняної соціології. Це дозволяє сформулювати наукову проблему дисертаційного дослідження як невідповідність між реальними потребами розв'язання існуючих проблем на молодіжному ринку праці з врахуванням їхніх ґендерних аспектів та між існуючим рівнем соціальних знань у вітчизняній соціології про ґендерну нерівність у процесі працевлаштування випускників ВНЗ.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертації пов'язана з науково-дослідною роботою кафедри історії та теорії соціології Львівського національного університету ім. І. Франка «Соціологічні виміри сучасного українського суспільства: регіоналізм, інституціоналізація та структурні трансформації» (державний реєстраційний номер 0105U004942), а також із науково-дослідною роботою кафедри соціології та культурології Національного лісотехнічного університету України «Сучасні технології підготовки фахівців для лісового комплексу України» (державний реєстраційний номер ДБН.05-03). Участь здобувача у виконанні зазначених робіт полягала у розробці інструментарію, аналізі отриманої інформації, розробці пропозицій та рекомендацій при підготовці аналітичних звітів.

Мета і завдання дослідження. Мета: шляхом аналізу реальної ситуації на молодіжному ринку праці та особливостей процесу працевлаштування випускників ВНЗ виявити його ґендерні проблеми, з подальшою розробкою на цій основі концептуальної моделі дослідження проявів ґендерної асиметрії у цьому процесі. Для досягнення мети дослідження були поставлено наступні завдання:

1) поглибити наукові уявлення про сутність та ознаки ґендерної дискримінації на сучасному ринку праці, виокремити її основні види і прояви;

2) теоретично обґрунтувати взаємозв'язки та взаємообумовленість ґендерної дискримінації з ґендерною сегрегацією і на цій основі сформувати поняття ґендерної асиметрії, здійснити його теоретичну, структурну, факторну та емпіричну інтерпретацію;

3) з врахуванням специфічних особливостей молоді як суб'єкту ринку праці дослідити сучасні тенденції розвитку цього ринку, зокрема, в аспекті взаємодії ринку праці і ринку надання освітніх послуг у процесі працевлаштування молодіжних ґендерних груп з вищою освітою в Україні, а також оцінити ефективність його законодавчого регулювання;

4) вироблені теоретичні положення втілити в методологічну частину програми авторського соціологічного дослідження з їх подальшою інтерпретацією та операціоналізацією;

5) на основі авторського емпіричного дослідження ґендерних аспектів процесу працевлаштування випускників ВНЗ здійснити комплексний системний аналіз загальної ситуації та конкретних проявів ґендерної асиметрії на сучасному молодіжному ринку праці для визначення шляхів та засобів її усунення.

Об'єкт дослідження - процес працевлаштування випускників вищої школи сучасної України. ґендерний дискримінація молодіжний праця

Предмет дослідження - ґендерна нерівність у процесі працевлаштування випускників ВНЗ на сучасному ринку праці.

Методи дослідження. Була використана система загальнонаукових та спеціальних соціологічних методів. Зокрема, у роботі використовували загальнонаукові методи системного аналізу (для розгляду сучасного українського суспільства як системи, що включає до себе підсистеми ринків праці та надання освітніх послуг), синтезу (для окреслення концептуальних основ дослідження та здійснення інтерпретації основних понять), каузального аналізу (для теоретичної інтерпретації отриманих результатів та перевірки гіпотез). Застосування структурно-функціонального підходу до аналізу процесу працевлаштування випускників ВНЗ забезпечило комплексність дослідження із врахуванням ґендерних аспектів.

Спеціальні соціологічні методи були обрані на підставі їхньої відповідності теоретичним положенням, сформульованим автором, які в стислому вигляді наведені у програмі емпіричного дослідження. Для формування емпіричної бази застосовувався кількісний метод (опитування), якісний метод (поглиблене інтерв'ю), а також метод тріангуляції, що безпосередньо їх синтезує. Були використані також методи первинного та вторинного статистичного аналізу баз даних, контент-аналіз текстів інтерв'ю, а також компаративний аналіз опублікованих результатів соціологічних досліджень відповідної проблематики вітчизняних і зарубіжних соціологів.

Емпіричну базу дослідження сформували дані, отримані автором у процесі проведення 38 індивідуальних експертних інтерв'ю з роботодавцями (лютий-квітень 2008 р.) та анкетування студентів-випускників п'яти університетів західного регіону України: Львівського національного університету імені Івана Франка, Національного лісотехнічного університету України у м. Львові, Українського католицького університету у м. Львові, Ужгородського національного університету, Дрогобицького педагогічного університету (N = 916, квітень-червень 2008 р.).

Емпіричну базу дослідження доповнили бази даних і матеріали 21 соціологічного дослідження, проведеного як в Україні, так і за її межами, а також дані статистики і статистичних обстежень Державного комітету статистики України та статистична звітність міських центрів зайнятості Західного регіону (міст Львова, Тернополя, Ужгорода та Дрогобича).

Наукова новизна одержаних результатів полягає у розробці концептуальної моделі дослідження ґендерної асиметрії в процесі працевлаштування випускників ВНЗ з виділенням правового, організаційного, економічного та соціального аспектів. Основні змістовні характеристики цієї моделі містяться у наступних наукових положеннях:

· на підставі аналізу теоретичних напрацювань вітчизняної і зарубіжної соціології сформовано понятійно-категоріальний апарат цієї моделі шляхом уточнення змісту та співвідношення понять «ґендерна нерівність», «ґендерна дискримінація», «ґендерна сегрегація» та «ґендерна концентрація»;

· обґрунтовано положення про те, що характерні ознаки ґендерної дискримінації проявляються у біполярному просторі (між роботодавцями та працівниками), окресленому дискримінаційними діями та переконаннями, а дискримінаційні практики здійснюються реальними агентами стосовно певних соціальних груп; доведено, що наслідками гендерної дискримінації виступають ґендерна сегрегація, ґендерна концентрація та ґендерна асиметрія;

· з врахуванням стійких тенденцій у сфері зайнятості та з виключенням оціночних суджень ґендерного забарвлення науково обґрунтовано та емпірично підтверджено авторське визначення ґендерної асиметрії, як, з одного боку, об'єктивної характеристики ринку праці, що виявляється у непропорційному розподілі зайнятих жінок та чоловіків за професіями, галузями, посадовими позиціями, а з іншого - суб'єктивного відображення у свідомості суб'єктів ринку праці (роботодавців та працівників) диспропорційної репрезентативності ґендерних ролей, властивостей та статусів працівників у трудовій діяльності;

· вперше доведено, що на відміну від ґендерних сегрегації та концентрації, які описуються переважно кількісними (статистичними) показниками, ґендерна асиметрія досліджується також за допомогою аналізу мисленнєвих структур респондентів, їхніх ґендерних стереотипів і упереджень, а також їхніх поведінкових практик;

· з врахуванням доробку сучасної соціологічної думки поглиблено наукові уявлення та по-новому інтерпретовано зміст поняття «працевлаштування» як процесу взаємодії соціальних суб'єктів, результатом якого є взаємне задоволення вимог та реалізація установок цих суб'єктів щодо вакантного місця праці з виділенням правового, організаційного, економічного та соціального аспектів процесу працевлаштування;

· на основі аналізу, з одного боку, нормативно-правової бази щодо зайнятості та працевлаштування молоді (особливо високоосвіченої), а також забезпечення принципів ґендерної рівності молодих жінок і чоловіків у трудовій сфері, а з іншого - рівня правової обізнаності та законослухняності основних суб'єктів процесу працевлаштування підтверджено гіпотезу про відсутність дієвого державного соціального механізму забезпечення випускників ВНЗ першим робочим місцем та з'ясовано її причини в інтерпретації роботодавців;

· дістали подальший розвиток наукові уявлення про основні тенденції взаємодії ринку праці і ринку надання освітніх послуг, зокрема загальної та структурної незбалансованості цих ринків, посилення невідповідності змістовного наповнення освітнього процесу актуальним вимогам ринку праці.

Практична апробація розробленої концептуальної моделі дослідження ґендерної асиметрії у процесі працевлаштування випускників ВНЗ з виділенням правового, організаційного, економічного та соціального аспектів дала змогу отримати наступні результати, що претендують на емпіричну новизну:

· узагальнені та систематизовані наявні емпіричні дані прикладних соціологічних досліджень, проведених українськими та зарубіжними фахівцями, а також дані державної статистики щодо проявів ґендерної нерівності на вітчизняному молодіжному ринку праці, зокрема при працевлаштуванні випускників ВНЗ;

· сформовано емпіричну базу даних щодо фактів ґендерної асиметрії у процесі працевлаштування випускників ВНЗ Західного регіону країни;

· на основі комплексного аналізу отриманої автором соціологічної інформації щодо фактів ґендерної асиметрії у процесі працевлаштування випускників ВНЗ низки західноукраїнських міст з'ясовано, що вона найбільшою мірою виявляється в економічному аспекті процесу працевлаштування (зокрема в очікуваннях старшокурсників стосовно розміру оплати праці); в оцінках роботодавців цей прояв асиметрії не фіксується, проте виявлена значна розбіжність між очікуваннями потенційних працівників та намірами роботодавців щодо розміру заробітної платні для них;

· визначено, що найпоширенішими є прояви ґендерної асиметрії у соціальному аспекті; зокрема з боку роботодавців був зафіксований суттєвий розрив між вербально висловленими ними оцінками потенціалу працівників різної статі та їхніми реальними поведінковими практиками у ситуаціях працевлаштування випускників ВНЗ. Прояви ґендерної асиметрії у самооцінках випускниками свого освітньо-професійного потенціалу не виявлені;

· не зафіксовані прояви ґендерної асиметрії в організаційному аспекті процесу працевлаштування - як роботодавці, так і випускники ВНЗ обох статей зорієнтовані на використання недержавних каналів працевлаштування. У правовому аспекті працевлаштування випускників ВНЗ також не виявлено ґендерної асиметрії, проте спостерігається розбіжність у рівнях правової обізнаності щодо різних аспектів працевлаштування у випускників та роботодавців (у студентів рівень обізнаності вищий).

Практичне значення одержаних результатів Теоретичні результати, розроблена автором методика та емпіричні дані дисертаційного дослідження можуть бути використані для:

· подальших теоретичних і прикладних досліджень ґендерних аспектів процесу працевлаштування високоосвіченої молоді, а також соціологічного аналізу спорідненої проблематики (наприклад, при з'ясуванні не лише професійного, але й інших видів соціального самовизначення молоді як специфічної соціально-демографічної групи);

· проведення комплексних моніторингових досліджень проблем працевлаштування випускників ВНЗ, які в подальшому можуть бути розпрацьовані до рівня соціальної технології;

· оптимізації механізму взаємодії ринку праці та ринку надання освітніх послуг шляхом узгодження взаємних вимог й очікувань між роботодавцями та потенційними дипломованими спеціалістами на основі розробки та запровадження системи їх комплексного моніторингу;

· розробки державних програм сприяння зайнятості високоосвіченої молоді, яка вперше виходить на ринок праці, з врахуванням необхідності забезпечення ґендерної рівності;

· залучення роботодавців як державного, так і приватного секторів економіки до експертної оцінки навчальних програм у ВНЗ з метою найповнішого врахування вимог ринку праці;

· оновлення змісту навчальних курсів з соціології ґендеру, соціології молоді, соціології освіти, економічної соціології, соціології права у вищих навчальних закладах III та IV рівнів акредитації.

Особистий внесок здобувача. У монографії «Молодий фахівець на сучасному ринку праці» (Львів: Вид-во «Край», 2004. - 163 с.) здобувачем здійснено аналіз державного регулювання молодіжного ринку праці, зібрано та проаналізовано дані для характеристики стану і головних тенденцій змін на молодіжному ринку праці України.

У статті «Порівняльний аналіз життєвих планів випускників вищих навчальних закладів Європи та України» (Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. «Соціологічного дослідження сучасного суспільства: методологія, теорія, методи». - Харків, 2008. - № 795. - С. 187-191) здобувачем проведено збір емпіричних даних у ЛНУ ім. І. Франка, здійснена інтерпретація та порівняльний аналіз життєвих планів українських та закордонних студентів.

Апробація результатів дослідження. Основні положення та результати дисертаційного дослідження були представлені та обговорені на Міжнародній науковій конференції «Problemy spoleczno-gospodarcze regionow przygranicznych ze szczgolnym uwzglednieniem Euroregionu Pomerania» (Szczecin 2005), Всеукраїнській науково-практичній конференції «Гуманізм та освіта» (м. Вінниця, 2006), XIII Міжнародній науковій конференції «Харківські соціологічні читання» (м. Харків, 2007 р.), Науково-практичних конференціях Харківського відділення Соціологічної асоціації України «Якубинська наукова сесія» (м. Харків 2007, 2008 рр.), Міжнародних наукових конференціях «Львівський соціологічний форум» (м. Львів, 2007, 2008 рр.).

Публікації. Основні положення і результати дисертаційної роботи викладено у монографії (у співавторстві), чотирьох наукових статтях, що опубліковані у провідних фахових виданнях, а також у тезах двох наукових конференцій.

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, трьох додатків, списку використаних джерел. Обсяг основної частини дисертації - 221 с., на яких розміщено 12 таблиць, 1 рисунок. Список джерел (188 найменувань) та додатки займають 95 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми, розкрито зв'язок роботи з науково-дослідними темами, сформульовано мету і завдання дослідження, розкрито наукову новизну, практичне значення отриманих результатів, подано відомості про їхню апробацію та наукові публікації автора.

Перший розділ - «Ґендерна асиметрія на ринку праці у теоретичному осмисленні» - має теоретико-методологічний характер. У ньому розкрито зміст, взаємозв'язки та взаємообумовленість основних понять і категорій дисертації: «ґендерна нерівність», «ґендерна дискримінація», «ґендерна сегрегація», «ґендерний стереотип», що дозволило сформувати концептуальну модель дослідження ґендерної асиметрії на сучасному молодіжному ринку праці.

Теоретичне обґрунтування такої моделі базується на опрацюванні наукових досліджень вітчизняних та зарубіжних фахівців з ґендерної соціології і ґендерних студій у сфері праці й зайнятості, а саме Г. Беккера, Е. Гіденса, П. Дерінже, Р. эренберга, Т. Журженко, О. Здравомислової, О. Іващенко, І. Козіної, М. Малишевої, І. Мальцевої, Е. Мезенцевої, М. Піоре, В. Радаєва, Р. Ривкіної, Л. Ржаніциної, Н. Рімашевської, С. Рощіна, Н. Смелзера, Г. Сілласте, О. Стрельник, І. Тартаковської, А. Тьомкіної, З. Хоткіної та ін.

Проведений аналіз дозволив з'ясувати, що дискримінація у соціологічному трактуванні виявляється у двох взаємопов'язаних складових: дискримінаційних діях і дискримінаційних переконаннях, що не просто пов'язані між собою, але і підсилюють одне одного. Сутність та джерела виникнення цього явища у сфері зайнятості пояснюють концепції дискримінації на рівні преференцій, статистичної дискримінації та дискримінації, яка ґрунтується на монопольній силі. Загалом у науковій літературі виділяється п'ять різновидів дискримінації на ринку праці, що диференційовані за сферою дії та за її результатами: дискримінація при працевлаштуванні, в доступі до певних професій та посад, при оплаті праці, при кар'єрному просуванні, у професійній підготовці й отриманні певних різновидів освіти.

У якості одного з проявів ґендерної дискримінації у роботі аналізується ґендерна сегрегація як вираз тенденцій стійкого розподілу чоловіків і жінок між різними сферами трудової зайнятості, коли представники кожної статі з різних причин зайняті на різних видах занять чи робіт, створюючи тим самим нерівномірність представництва жінок і чоловіків у різних галузях та професіях. Факт існування ґендерної сегрегації на ринку праці пояснюється різноманітними теоретичними підходами. Так, згідно теорії людського капіталу роботодавці оцінюють людський капітал жінок як менший, ніж у чоловіків, саме через низький рівень освіти, специфічний вибір професій і, головне, через заміжжя, планування народження або реальну появу дітей, виконання сімейних обов'язків, чим власне й пояснюють низьку продуктивність праці і, відповідно, менший заробіток жінок порівняно з чоловіками. Теорія схильності до дискримінації пояснює факт ґендерної сегрегації через наявність сформованих у роботодавців упереджень щодо певних груп робітників. Теорія компенсації відмінностей аналізує поведінку жінок на ринку праці при обранні роботи з невисоким заробітком, але з певним соціальним зиском. Теорії сегментації ринку праці акцентують увагу на взаємозв'язку подвійного ринку праці - існуванні двох сегментів первинного і вторинного ринків праці, чим пояснюється нерівність в оплаті жінок і чоловіків. Сучасна ґендерна теорія дає інтерпретацію феномену ґендерної сегрегації у сфері праці виходячи з того, що однією із основних причин її існування є пануючі ґендерні стереотипи як на самому ринку праці, так і поза ним. Змістовний аналіз зазначених концепцій показав, що ґендерна сегрегація може формуватися як під впливом зовнішніх обмежень (економічних чи соціокультурних), так і через суб'єктивні чинники вибору працівником сфер професійної зайнятості.

Більшість дослідників ґендерної сегрегації - як закордонних, так і вітчизняних, зокрема Р. Анкер, С. Ашвин, О. Вілкова, О. Вороніна, Р. Коннел, Н. Лавріненко, С. Оксамитна та ін. - зосереджують центральну увагу на проблемі ґендерних стереотипів. Стереотипи, як узагальнені уявлення про чоловіків та жінок, виявляються насамперед як ґендерно-рольові стереотипи та стереотипи ґендерних рис. У сфері зайнятості виділяють три групи стереотипів (позитивні, негативні і нейтральні) стосовно жінок, котрі обумовили і надалі впливають на ґендерну сегрегацію. На ринку праці одночасно діють як стереотипи становища, так і стереотипи поведінки, тобто і дискримінація, і самообмеження, внаслідок чого жінки не можуть займати рівного становища з чоловіками, зберігаючи дію механізмів ґендерної сегрегації на ринку праці. Ґендерні стереотипи виступають саме тим соціальним механізмом, який забезпечує закріплення і трансляцію ґендерних ролей.

Аналіз наукової літератури засвідчив, що для характеристики ситуації на ринку праці з позицій ґендерного підходу переважна більшість дослідників вживає поняття «професійна сегрегація за статевою ознакою» як синонім концепту «ґендерна асиметрія». Водночас етимологічно поняття «сегрегація» означає «відокремлення, здійснене кимось» і містить у собі певну негативну конотацію. Прагнення уникнути такої оціночно-негативної конотації для аналізу ґендерних проблем на ринку праці, дозволило автору обґрунтувати як більш науково коректне поняття «ґендерна асиметрія», яке здійснено з врахуванням стійких тенденцій у сфері зайнятості та з включенням оціночних суджень ґендерного забарвлення; у ньому акцентовано на діалектичному поєднанні об'єктивних та суб'єктивних чинників.

У другому розділі - «Характер працевлаштування молодих фахівців з вищою освітою в сучасній Україні» - проведено соціологічний аналіз вітчизняного ринку праці як складної соціальної підсистеми, котра характеризується наявністю багатьох соціальних груп, кожна з яких має (окрім загальних) свої специфічні потреби, інтереси, ціннісні орієнтації, що обумовлюють їхню поведінку як на мікро-, так і на макрорівнях суспільного життя за умов ринкової кон'юнктури. У якості особливого суб'єкту сучасного ринку праці досліджувалася група випускників ВНЗ. Проведений аналіз засвідчив, що сучасний розвиток молодіжного сегменту ринку праці характеризується посиленням протиріч між попитом на робочу силу молоді та її пропозицією; деформованістю регіональної, галузевої та секторальної структури зайнятості; ускладненням процесу залучення молоді до сфери продуктивної трудової діяльності; недосконалістю механізму державного регулювання зайнятості молоді.

Оскільки одним із вирішальних чинників забезпечення зайнятості молоді є освіта та професійна підготовка, процес працевлаштування є саме тим механізмом, котрий поєднує ринок надання освітніх послуг та ринок праці. З'ясування різних аспектів працевлаштування випускників ВНЗ, у першу чергу, через розгляд взаємозв'язку ринку надання освітніх послуг та молодіжного ринку праці, дало змогу виділити три типи чинників, що впливають на стартові умови цього процесу для юнаків та дівчат: відмінності у наявному освітньо-професійному потенціалі молодіжних ґендерних груп; соціальні перешкоди як прояв соціально-економічних упереджень роботодавців стосовно кадрової політики; правове регулювання процесу працевлаштування випускників ВНЗ.

На цій основі в роботі поглиблено наукові уявлення про сутність та структуру процесу працевлаштування, по-новому інтерпретовано зміст самого поняття «працевлаштування», під яким розуміється процес взаємодії соціальних суб'єктів, результатом чого є взаємне задоволення вимог та реалізація установок цих суб'єктів щодо вакантного місця праці. У структурі цього процесу виділені правовий, організаційний, економічний та соціальний аспекти.

Здійснений в роботі аналіз правового забезпечення процесу працевлаштування в Україні засвідчив, що, попри наявність ґрунтовної нормативно-правової бази щодо зайнятості та працевлаштування молоді (особливо високоосвіченої) та забезпечення принципів ґендерної рівності молодих жінок і чоловіків у трудовій сфері, ефективність чинного законодавства є недостатньою, оскільки відсутній дієвий механізм реалізації задекларованих прав молодих фахівців різної статі щодо працевлаштування.

Третій розділ - «Роботодавці і випускники ВНЗ на ринку праці: взаємні запити й очікування крізь призму ґендерного підходу» - містить матеріали емпіричного вивчення процесу працевлаштуванню випускників ВНЗ із врахуванням ґендерних особливостей.

З цією метою були проаналізовані дані 21 соціологічного дослідження, проведеного як в Україні, так і за її межами. Серед них два міжнародні проекти («ESS - 2004», «Дипломовані спеціалісти економічних університетів на трудовому ринку Європейського Союзу (2005-2006 рр.)» (останнє - за участю дисертантки як виконавця від України); матеріали 8 російських соціологічних досліджень («Вимоги роботодавців до системи професійної освіти» (2004-2006 рр.) та ін), а також 11 соціологічних досліджень, здійснених безпосередньо в Україні («Формування ґендерного паритету в контексті сучасних соціально-економічних перетворень» (2002), «Соціальні проблеми працевлаштування молоді» (2004), «Молодь України-2006», «Молодь України-2007», «Ґендерні стереотипи та ставлення громадськості до ґендерних проблем в Україні» (2006) та ін.). Вторинний аналіз баз даних та опублікованих результатів досліджень засвідчив, що проведені обстеження стосуються переважно двох проблемних напрямків: працевлаштування молодих спеціалістів (але без виділення ґендерної складової) або проявів ґендерної дискримінації і гендерної сегрегації (без акцентування на такій соціально-демографічній спільноті як молодь та у відриві від соціальних наслідків зазначених соціальних феноменів).

Враховуючи це, автором була створена програма проведене власне соціологічне дослідження процесу працевлаштування випускників ВНЗ крізь призму ґендерного підходу, результати якого подані у другій частині розділу. При цьому процес працевлаштування досліджувався у правовому, організаційному, економічному та соціальному аспектах із зіставленням взаємних запитів та очікувань роботодавців і старшокурсників низки західноукраїнських ВНЗ.

Узагальнені дані інтерв'ю з роботодавцями Західного регіону країни стосовно правового аспекту працевлаштування засвідчили незадовільну обізнаність більшості з них з положеннями чинного законодавства стосовно створення належних умов для вдалого трудового старту випускників ВНЗ, а також забезпечення рівних прав і можливостей представників обох статей у набутті трудової зайнятості. Недостатній рівень правової обізнаності корелює з невисоким рівнем дотримання вимог законодавства в особистих щоденних практиках частини роботодавців, коли кожен п'ятий з них у процесі працевлаштування особисто вдається до дискримінаційних дій. Водночас, порівняно з роботодавцями, значно вищий рівень правової обізнаності був зафіксований у студентів випускних курсів, зокрема, з питань, пов'язаних із знанням прав і обов'язків як молоді загалом, так і представників обох статей. Щодо організаційного аспекту працевлаштування, то як роботодавці у період пошуку претендентів на вакантні місця для своїх підприємств чи установ, так і студенти старших курсів у процесі пошуку робочого місця надають перевагу передусім недержавним каналам працевлаштування.

Аналіз отриманої від роботодавців соціологічної інформації, пов'язаної з економічним аспектом процесу працевлаштування, свідчить, що їх переважна більшість налаштована на мінімальну оплату праці молодих спеціалістів, розмір якої вони пов'язують не так зі статтю, як із характером виконуваної роботи, величиною трудового внеску, іншими умовами (зокрема, місцем проживання). У цій ситуації ґендерний аспект для роботодавців не відіграє помітної ролі. Водночас в очікуваннях студентів старших курсів щодо розміру оплати праці, які суттєво розходяться із намірами роботодавців, чітко виявляється ґендерна асиметрія, яка фіксує один з найпоширеніших стереотипів масової свідомості щодо добровільної ґендерної нерівності жінок на користь чоловіків у питаннях розміру заробітної платні.

Найбільш виразно прояви ґендерної, а також освітньої та вікової асиметрії були зафіксовані у відповідях роботодавців стосовно соціального аспекту працевлаштування. Вікова асиметрія виявилася у наданні переваги молоді, освітня - у переважаючому поцінуванні вищої освіти; професійно-кваліфікаційна - у першочерговій вимозі від потенційних працівників ґрунтовних спеціалізованих знань у своїй сфері, володіння інформаційно-комунікативними технологіями, наявності аналітичних якостей, бажання і навичок здобуття неперервної освіти. Паритетність у ставленні роботодавців до потенційних працівників стосувалася лише такої характеристики, як професійний досвід.

Щодо відкритих проявів ґендерної асиметрії, то вони були чітко пов'язані із ґендерно забарвленими мотивами надання роботодавцями переваг чоловікам над жінками в силу особливостей посади, на яку здійснюється працевлаштування, а також специфіки професійної діяльності потенційного працівника і характеру праці, що відповідає певній посаді.

Водночас у ситуації форсованого вибору, яка моделювалася нами для роботодавців Західного регіону, були зафіксовані і латентні прояви ґендерної асиметрії у процесі працевлаштування. Більшість роботодавців погодились із твердженнями про те, що, незважаючи на значно більшу кількість позитивних характеристик освітньо-професійного потенціалу жінок порівняно з чоловіками, їх, по-перше, менш охоче беруть на вакантні посади і місця праці, ніж чоловіків; по-друге, наділяють переважно характеристиками виконавчості, а не креативності та інноваційності; по-третє, демонструють стосовно них традиційні патріархальні уявлення про домінуючу репродуктивну роль жінок у суспільстві; по-четверте, розглядають жінок як представниць тих секторів народного господарства, які не вимагають опанування новітніх технологій, наявності глибоких наукових знань, інтелектуально містких функціональних обов'язків тощо. Загалом у відповідях роботодавців чітко простежувався суттєвий розрив між вербально висловленими ними оцінками освітньо-професійного потенціалу працівників різної статі та їхніми реальними поведінковими практиками у ситуаціях працевлаштування випускників ВНЗ (виключно на користь юнаків).

ВИСНОВКИ

У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми ґендерної нерівності на сучасному ринку праці, що виявляється у теоретичному обґрунтуванні та емпіричній апробації концептуальної моделі дослідження ґендерної асиметрії у процесі працевлаштування випускників вищих навчальних закладів.

Змістовні характеристики такої моделі містяться у наступних положеннях:

1. Ґендерна асиметрія на ринку праці тлумачиться як суб'єкт-об'єктне відношення, що виявляється у непропорційному розподілі зайнятих жінок та чоловіків за професіями, галузями, посадовими позиціями як об'єктивній характеристиці ринку праці та суб'єктивному відображенні у свідомості суб'єктів цього ринку (роботодавців та працівників) диспропорційної репрезентативності ґендерних ролей, властивостей і статусів працівників у трудовій діяльності. Ґендерна асиметрія є наслідком ґендерної дискримінації на ринку праці як вияву дискримінаційних дій та дискримінаційних переконань роботодавців, а ширше - гендерної нерівності як соціально сконструйованої системи відмінностей у можливостях та життєвих шансах чоловіків і жінок у трудовій сфері. Ґендерна асиметрія на ринку праці формується під впливом зовнішніх обмежень (економічних, правових, організаційних (або інституційних), індивідуального вибору працівником сфери професійної зайнятості, а також дискримінаційних дій роботодавців.

2. Поняття «ґендерна асиметрія» більш адекватно відбиває тенденції стійкого розподілу чоловіків і жінок між різними сферами трудової діяльності, аніж поняття «ґендерна сегрегація», яка також є наслідком гендерної дискримінації на ринку праці. Ґендерна сегрегація і ґендерна асиметрія мають тотожну архітектоніку, збудовану за принципом вертикальних та горизонтальних осей, де вертикальна вісь означає ієрархію посад, а горизонтальна має галузеві, професійні, освітньо-кваліфікаційні виміри. Проте ґендерна асиметрія, на відміну від гендерної сегрегації, визначається не тільки статистичними показниками, але й якісними характеристиками мисленнєвих структур респондентів, їхніх ґендерних стереотипів і упереджень, а також їхніх поведінкових практик.

3. Високоосвічена молодь як особливий суб'єкт ринку праці знаходиться сьогодні серед найуразливіших у соціальному відношенні груп вітчизняного ринку праці, вона повною мірою відчуває на собі практично усі прояви ґендерної дискримінації у поєднанні з віковою. Реалізувати свій освітньо-професійний потенціал у процесі працевлаштування найважче молодим жінкам, при цьому наявність вищої освіти не завжди є гарантією одержання ними бажаного місця праці.

4. Визначальними тенденціями сучасного розвитку молодіжного сегменту вітчизняного ринку праці є: посилення протиріч між попитом на робочу силу молоді та її пропозицією; деформування регіональної, галузевої та секторальної структури зайнятості; ускладнення процесу залучення молоді до сфери продуктивної трудової діяльності; недосконалість механізму державного регулювання зайнятості молоді. Зазначені протиріччя суттєво загострюються загальною та структурною незбалансованістю ринку праці і ринку надання освітніх послуг, поглибленням невідповідності змістовного наповнення освітнього процесу актуальним вимогам ринку праці, що виявляються у процесі працевлаштування випускників ВНЗ.

5. Комплексне дослідження проблем, що виникають з виходом молоді на ринок праці, з урахуванням гендерних вимірів цих проблем, зумовлює необхідність розгляду працевлаштування як процесу взаємодії соціальних суб'єктів у правовому, економічному, організаційному та соціальному аспектах, результатом чого є взаємне задоволення вимог та реалізація установок цих суб'єктів щодо вакантного робочого місця.

6. Процес працевлаштування віддзеркалює взаємодію ринку праці та ринку надання освітніх послуг, при цьому освітньо-професійна підготовка молоді повинна відігравати вирішальну роль у забезпеченні зайнятості молоді. З'ясовано, що на стартові умови процесу працевлаштування випускників ВНЗ різної статі впливають таки три групи чинників, як: відмінності у наявному освітньо-професійному потенціалі молодіжних ґендерних груп; соціальні перешкоди як прояв соціально-економічних упереджень роботодавців стосовно кадрової політики; правове регулювання процесу працевлаштування випускників ВНЗ.

7. Емпіричне дослідження проявів гендерної асиметрії в економічному, організаційному, правовому та соціальному аспектах працевлаштування випускників низки західноукраїнських ВНЗ виявило суттєві відмінності у поширеності таких проявів у кожному з цих аспектів. Найбільш поширеними вони виявились у двох аспектах - економічному та соціальному. Перший стійко фіксується у розбіжностях між очікуваннями потенційних працівників та намірами роботодавців щодо розміру заробітної платні, другий - у розриві між вербально висловленими роботодавцями оцінками освітньо-професійного потенціалу працівників різної статі та реальними поведінковими практиками роботодавців. Водночас, у правовому та організаційному аспектах працевлаштування прояви гендерної асиметрії виявились поодинокими. Повністю відсутніми вони були у самооцінках випускниками свого освітньо-професійного потенціалу.

8. Зафіксовано суттєве неспівпадіння уявлень роботодавців та випускників ВНЗ трьох західноукраїнських міст щодо набору пріоритетних ділових та особистісних якостей потенційних працівників. Випускники значно перебільшують значущість для роботодавців таких якостей, як наявність практичного досвіду роботи, знання іноземних мов, приваблива зовнішність, стан здоров'я і, водночас, недооцінюють якості і навички, котрі здебільшого приваблюють роботодавців, зокрема, порядність, чесність, вихованість, пунктуальність, добросовісність, толерантність, високий рівень культури, володіння комп'ютерними технологіями тощо. Було виявлено також певну узгодженість думок роботодавців і студентів випускних курсів стосовно високого значення для претендента на посаду професійних знань і ділових якостей: ні серед перших, ані серед других вагомих ґендерних преференцій чи ґендерно забарвлених вимог і уявлень зафіксовано не було.

9. Реальні прояви ґендерної асиметрії чітко пов'язані із ґендерно забарвленими мотивами надання роботодавцями переваг чоловікам над жінками у силу особливостей посади, на яку здійснюється працевлаштування, а також із специфікою професійної діяльності потенційного працівника і характером праці, що відповідає певній посаді. Водночас були зафіксовані і латентні прояви ґендерної асиметрії у процесі працевлаштування випускників західноукраїнських ВНЗ, коли перевага у працевлаштуванні роботодавцями надається молодим чоловікам, що обумовлено уявленнями роботодавців про менші економічні витрати на професійну адаптацію випускників ВНЗ чоловічої статі порівняно із жінками.

10. Виявлений низький рівень готовності роботодавців використовувати надані державою дотації для створення додаткових робочих місць для молоді, що зумовлений недостатньою обізнаністю роботодавців у цій сфері, а також їхнім негативним досвідом або невірою у дієвість цього механізму через побоювання додаткових перевірок, корупційні практики чиновників, поширеність правил оплати праці в рамках широко розповсюдженої «тіньової» економіки.

11. Незважаючи на наявність ґрунтовної правової бази забезпечення молодіжної та ґендерної політики, що відповідає міжнародним стандартам, в Україні відсутні дієві соціальні механізми впровадження відповідних правових норм у життя, зокрема забезпечення випускників ВНЗ першим робочим місцем та дотримання принципів ґендерної рівності при працевлаштуванні. Порушення роботодавцями відповідного законодавства зумовлене насамперед відсутністю ефективних механізмів соціального контролю.

12. Основними напрямками практичного розв'язання проблеми нераціонального використання освітньо-професійного потенціалу випускників ВНЗ обох статей, усунення причин існування ґендерної асиметрії у процесі їхнього працевлаштування є розробка та реалізація державних програм сприяння зайнятості високоосвіченої молоді, яка вперше виходить на ринок праці; запровадження комплексного моніторингу ситуації на ринку освітніх послуг та ринку праці як передумови оптимізації механізму їхньої взаємодії шляхом узгодження взаємних вимог й очікувань між роботодавцями та потенційними працівниками; підвищення рівня гендерної культури у суспільстві засобами освіти, ЗМІ, інших соціальних інститутів.

СПИСОК ПУБЛІКАЦІЙ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Лободинська О. М. Державна молодіжна політика на сучасному ринку праці // Магазинщикова І. П., Лободинська О. М. Молодий фахівець на сучасному ринку праці / І. П. Магазинщикова, О. М. Лободинська. Львів: Вид-во «Край», 2004. С. 7-61.

2. Лободинська О. М. Регулювання процесу працевлаштування молоді з вищою освітою в контексті державної молодіжної політики України / О. М. Лободинська // Український соціум. 2007. № 2 (19). С. 43-55.

3. Лободинська О. М. Перспективи працевлаштування молодих фахівців на ринках праці ЄС в оцінках студентів-випускників економічних спеціальностей / О. М. Лободинська // Методологія, теорія та практика соціологічного аналізу сучасного суспільства: зб. наук. праць. Харків: Видавничий центр Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, 2007. С. 567-575.

4. Лободинська О. М. Теоретичні та прикладні аспекти гендерної асиметрії на молодіжному ринку праці України / О. М. Лободинська // Соціальні виміри суспільства. К.: Інститут соціології НАН України, 2008. Випуск 11. С. 244-256.

5. Лободинська О. М. Порівняльний аналіз життєвих планів випускників вищих навчальних закладів Європи та України / О. М. Лободинська, К. Щепанська-Вощина // Вісник Харківського національного університету імені В.Н.Каразіна. «Соціологічного дослідження сучасного суспільства: методологія, теорія, методи». Харків: Видавничий центр Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, 2008. № 795. С. 187-191.

6. Лободинская О. Сравнительный анализ молодежных рынков труда Украины и Польши: гендерный аспект / О. Лободинская // Збірник матеріалів міжнародної конференції «Рroblemy spoleczno-gospodarcze regionow przygranicznych ze czczgolnym uwzgledniem Eroregionu Pomerania» 7-8 grudnia 2005. Szczecin. C. 197- 206.

7. Лободинська О. М. Ґендерна нерівність молоді на ринку праці України: досвід соціологічного дослідження / О. М. Лободинська // Збірник матеріалів VII міжнародної науково-практичної конференції «Гуманізм та освіта» - м. Вінниця, 19-21 вересня 2006 р.: В-во ВНТУ «УНІВЕРСУМ-Вінниця», 2006. С. 280-282.

Анотація

Лободинська О. М. Ґендерні аспекти працевлаштування випускників ВНЗ (на прикладі західного регіону України). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата соціологічних наук за спеціальністю 22.00.04 - спеціальні та галузеві соціології. - Київський національний університет імені Тараса Шевченка. - Київ, 2009.

Дисертація присвячена дослідженню поширення проявів ґендерної асиметрії у процесі працевлаштування випускників ВНЗ. Виділено основні тенденції взаємозв'язку ринку праці та ринку надання освітніх послуг, а також проаналізовано фактори, які зумовлюють невідповідність запитів роботодавців та підготовки фахівців вітчизняною вищою школою. Досліджено наявність та ефективність дії законодавчих актів стосовно регулювання процесу працевлаштування молодіжних ґендерних груп з вищою освітою. Розроблено теоретико-методологічні засади та проведено емпіричне дослідження процесу працевлаштування випускників низки західноукраїнських ВНЗ з врахуванням ґендерних аспектів

Ключові слова: ґендерна нерівність, ґендерна дискримінація, ґендерна сегрегація, ґендерна асиметрія, ґендерний стереотип, ринок праці, процес працевлаштування, роботодавець, випускник ВНЗ.

Аннотация

Лободинская О. М. Гендерные аспекты трудоустройства выпускников ВУЗов (на примере западного региона Украины). - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата социологических наук по специальности 22.00.04 - специальные и отраслевые социологии. - Киевский национальный институт имени Тараса Шевченко, Киев, 2009.

Диссертационная работа посвящена исследованию особенностей и анализу основных факторов, детерминирующих проявление гендерной асимметрии в процессе трудоустройства молодежи с высшим образованием на современном рынке труда Западной Украины.

Сформирована теоретико-методологическая основа и определено содержание основных понятий исследования, а именно, гендерной асимметрии и процесса трудоустройства. Обосновано, что гендерная асимметрия являться следствием гендерной дискриминации. На основании анализа теоретических разработок отечественной и зарубежной социологии получило последующее развитие положение, что для рынка труда Украины в условиях комплексного, структурного, углубляющегося кризиса общества все более характерным признаком выступает латентная гендерная дискриминация, в основе которой лежат гендерные стереотипы массового сознания.

Авторская формулировка дефиниции «гендерная асимметрия» осуществлена с учетом стойких тенденций в сфере занятости и с включением оценочных суждений гендерного характера, с акцентом на диалектическом сочетании объективных и субъективных факторов.

Выделены основные тенденции взаимосвязи рынка труда и рынка предоставления образовательных услуг, а также проанализированы основные факторы, предопределяющие несоответствие запросов работодателей и подготовки специалистов отечественной высшей школой.

Определены три вида факторов, влияющих на стартовые условия процесса трудоустройства для юношей и девушек: 1) отличия в имеющемся образовательно-профессиональном потенциале молодежных гендерных групп; 2) социальные препятствия как проявление социально-экономических предубеждений работодателей относительно кадровой политики; 3) правовая регуляция процесса трудоустройства выпускников ВНЗ.

Для комплексного анализа процесса трудоустройства разработана авторская концептуальная схема исследования проявлений гендерной асимметрии с выделением четырех основных аспектов - правового, организационного, экономического и социального. На основе социологического анализа эмпирических данных обнаружены значительные отличия между требованиями и предложениями работодателей, с одной стороны, и ожиданиями студентов-выпускников именно в экономическом и социальном аспектах процесса их трудоустройства, с другой.

Изучение материалов интервью с работодателями обнаружил наличие латентных проявлений гендерной асимметрии касательно более привилегированного положения молодых дипломированных юношей в ситуации трудоустройства, обусловленных, прежде всего экономической целесообразностью.

На основе анализа нормативно-правовой базы относительно занятости и трудоустройства молодежи (особенно высокообразованной) и обеспечения принципов гендерного равенства молодых женщин и мужчин в трудовой сфере, а также уровня правовой осведомленности и законопослушания основных субъектов процесса трудоустройства зафиксирована недостаточная эффективность государственного социального механизма обеспечения выпускников ВУЗов первым рабочим местом, определены её основные причины в интерпретации работодателей.

Ключевые слова: гендерное неравенство, гендерная дискриминация, гендерная сегрегация, гендерная асимметрия, гендерный стереотип, рынок труда, процесс трудоустройства, работодатель, выпускник ВУЗа.

Annotation

Lobodynska О. М. Gender aspects of job placement of students graduating from the higher educational institutions (case of the Western Ukraine). - Manuscript.