Грошова культура, як об’єкт соціологічного аналізу

Размещено на http://www.allbest.ru/

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені В. Н. КАРАЗІНА

Спеціальність 22.00.04 - спеціальні та галузеві соціології

УДК 316.334.2:336

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата соціологічних наук

ГРОШОВА КУЛЬТУРА ЯК ОБ'ЄКТ СОЦІОЛОГІЧНОГО АНАЛІЗУ

Шкребець Михайло

Сергійович

Харків 2009

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Харківському національному університеті імені В. Н. Каразіна Міністерства освіти і науки України

Науковий керівник: доктор соціологічних наук, професор Хижняк Лариса Михайлівна,

Харківський національний університет імені В.Н.Каразіна, професор кафедри прикладної соціології

Офіційні опоненти: доктор соціологічних наук, доцент Чернецький Юрій Олександрович,

Харківський національний університет імені В.Н.Каразіна, завідуючий відділом соціології Науково-дослідного інституту соціально-гуманітарних досліджень кандидат соціологічних наук, доцент Лапшина Вікторія Леонідівна,

Харківський національний університет внутрішніх справ, докторант кафедри соціології та соціальної роботи Навчально-наукового інституту психології, менеджменту, соціальних та інформаційних технологій

Захист відбудеться «_19_» ___травня___ 2009 р. о _14_ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.051.15 Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна за адресою: 61077, м. Харків, пл. Свободи, 4, ауд. 2-49.

З дисертацією можна ознайомитись у Центральній науковій бібліотеці Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна за адресою: 61077, м. Харків, пл. Свободи, 4.

Автореферат розісланий «_14_» ___квітня___ 2009 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради доц. Шеремет І. І.

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дисертаційного дослідження зумовлена стрімкими соціально-економічними змінами, які відбуваються в Україні в останні два десятиліття і ставлять перед суспільством завдання швидкої адаптації до нових умов господарювання. В процесі пристосування суспільства до нової реальності ринку й товарно-грошових відносин значно змінюються ставлення індивідів і груп до грошей, норми монетарної поведінки, які вони поділяють.

Успішна реалізація соціально-економічних реформ залежить від їх відповідності типу грошової культури, що домінує у суспільстві. Тому велике значення мають дослідження сучасного стану соціальних цінностей і настанов, що складають грошову культуру українського суспільства, тенденцій їх зміни. Крім того, важливість вивчення грошової культури українського суспільства актуалізується капіталізацією економічних відносин у суспільстві в умовах ринкової економіки.

Поряд із дослідженням ставлення до грошей у суспільстві в цілому й тенденцій його зміни необхідний соціологічний аналіз ролі, яку відіграють гроші у свідомості та поведінці представників різних соціальних груп. Це дослідження має визначити групи, що краще або гірше адаптуються до нової господарської реальності та засвоюють ринковий тип культури. Також необхідно враховувати, що розбіжності в поглядах на гроші різних груп можуть викликати напруженість у відносинах між ними, тому порівняння грошової культури різних соціальних груп може допомогти передбачити можливі складнощі в цих стосунках.

Вивчення грошової культури відбувається в межах такої спеціальної соціологічної теорії, як соціологія грошей. Наразі дослідження в межах соціології грошей є досить різнорідними та не пов'язаними одне з одним. Соціологічна теорія грошової культури може слугувати основою для об'єднання даних різнорідних досліджень. Таким чином, розроблення концепції грошової культури дасть змогу дослідити різні аспекти функціонування грошей у суспільстві в їхній цілісності та взаємозалежності.

Ступінь наукової розробленості теми. У працях українських та закордонних дослідників висвітлюються багато аспектів, що мають велике значення для дисертаційного дослідження. Зокрема, для визначення теоретико-методологічної бази дослідження грошової культури важливими є теорії грошей у класичній та сучасній соціології (К. Маркс, Г. Зіммель, М. Вебер, В. Зомбарт, Т. Веблен, Т. Парсонс, Н. Луман, Ю. Хабермас, Ж. Бодрійяр та ін.). Особливе значення має розроблення теорії множинних грошей та різних її аспектів у працях таких дослідників, як В. Зелізер, Н. Зарубіна, Є. Анікаєва.

Феномен монетарної поведінки та різні її складові розглядаються у працях О. Кузіної, В. Верховіна, В. Голофаста, С. Циреля, В. Ільїна, В. Радаєва, Л. Ростовцевої, Н. Іващиненко, В. Леонова. Питання грошових типів особистості вивчається такими дослідниками, як Х. Голдберг, Р. Льюїс, Н. Дмитрієвська, І. Зубіашвілі. Дослідження монетарної соціалізації та пов'язаних з нею явищ розкриваються у працях А. Фенько, Н. Дмитрієвської, Д. Лассара, К. Ролана-Леві, С. Буреніної, О. Щедріної.

Типи грошової культури вивчаються в сучасних соціологічних дослідженнях, присвячених залежності фінансових настанов і монетарної поведінки від гендерних, етнічних, майнових, вікових особливостей індивідів (Р. Белк, М. Валлендорф, А. Фарнем, О. Дейнека, Є. Анікаєва, В. Ільїн, С. Абрамова).

Особливості ставлення до грошей і монетарної поведінки традиційного суспільства вивчаються у працях Т. Єфременко, В. Верховіна, В. Шаповалова, М. Громико. Сприйняття грошей і монетарну поведінку в сучасному українського суспільстві досліджують Т. Єфременко, В. Леонов, Ю. Чернецький, М. Зарічкова, В. Пилипенко, В. Лапшина, Л. Хижняк.

Проте аналіз наукової літератури, присвяченої вивченню грошей і грошової культури, показав недостатній рівень концептуалізації цього феномена, а саме: майже не розробленою залишається структура грошової культури; не визначено зв'язок між монетарною свідомістю та монетарною поведінкою; також не розроблені її типологія, чинники, що впливають на грошову культуру; відсутні базові принципи її соціологічного аналізу. Унаслідок цього у вітчизняній науковій літературі представлені лише окремі аспекти грошової культури, дослідження соціальної ролі грошей в українському суспільстві проводяться незалежно одне від одного й не становлять цілісної картини.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема роботи пов'язана з науковою темою кафедри прикладної соціології Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна «Комунікативні механізми соціальної й етнополітичної консолідації українського суспільства» (номер державної реєстрації 0106U00223), у межах якої автором досліджено роль грошової культури в консолідації українського суспільства.

Мета і завдання дослідження. Метою цього дослідження є визначення особливостей грошової культури сучасного українського суспільства та чинників, що її зумовлюють.

Реалізація визначеної мети передбачає вирішення таких завдань:

· уточнити понятійний апарат соціологічного аналізу грошової культури;

· визначити концептуальні засади соціологічного вивчення грошової культури;

· виділити базові принципи соціологічного аналізу грошової культури;

· дослідити типи грошової культури;

· розкрити механізми формування грошової культури;

· визначити чинники, що зумовлюють специфіку грошової культури в українському суспільстві;

· проаналізувати специфіку грошової культури окремих груп українського суспільства.

Об'єктом дослідження є грошова культура.

Предметом дослідження є закономірності формування та розвитку грошової культури.

Методи дослідження: для досягнення поставленої в роботі мети та вирішення завдань використані як теоретичні, так і емпіричні методи дослідження. Для обґрунтування теоретико-методологічної бази дисертації були використані методи порівняльного аналізу й синтезу, логічного узагальнення. Отримання первинної соціологічної інформації здійснювалося методом масового опитування. Оброблення й аналіз емпіричної інформації здійснювалися за допомогою методів математичної статистики - дескриптивний аналіз, кореляційний аналіз, ранжування.

Теоретико-методологічні засади дослідження. У дисертаційній роботі особливе значення для дослідження феномена грошової культури мали такі теорії: теорія грошової культури Г. Зіммеля, який підкреслював соціальне значення грошей, окрім економічного, та наголошував на необхідності дослідження культурних чинників грошового обігу; теорія множинних грошей В.Зелізер, згідно з якою значення грошей визначається соціальним контекстом та залежить від виду соціальних відносин, і це дозволяє інтерпретувати дані численних досліджень, так чи інакше пов'язаних із феноменом грошової культури; теорія актуальної грошової культури С. Абрамової, що є спробою цілісного відображення ролі грошей у свідомості та поведінці сучасного суспільства й розглядає грошову культуру як чинник впливу на соціальну свідомість і поведінку.

На поглиблення розуміння грошової культури вплинули й такі розроблення класиків соціологічної науки, як теорія К. Маркса, теорії «духу капіталізму» М. Вебера і В. Зомбарта, інституціоналізм Т. Веблена. Важливу роль відіграли методологічні розроблення сучасних дослідників (В. Верховін, Н. Зарубіна, О. Кузіна, Т. Єфременко та ін.), що стосувалися дослідження грошей та грошової культури, формування ставлення до грошей індивідів та груп.

Емпіричною базою дисертації є матеріали проведеного автором соціологічного дослідження «Грошова культура сучасного українського суспільства» (березень - травень 2008 р., за випадковою багатоступінчатою вибіркою було опитано 804 мешканці м. Харкова віком від 16 років), вторинний аналіз емпіричних даних загальноукраїнського моніторингу Інституту соціології НАН України «Українське суспільство 1992 - 2006», соціологічного дослідження «Вивчення змін соціально-класової структури українського суспільства», проведеного соціологічним факультетом Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна (2000 р., N=1800), міжнародного соціологічного дослідження «Європейське дослідження цінностей», польовий етап якого в Україні здійснювали центр «Соціальний моніторинг» (1996 р., N=2811), Український інститут соціальних досліджень і центр «Соціальний моніторинг» (1999 р., N=1195), міжнародного соціологічного дослідження «Європейське соціальне дослідження», польовий етап якого в Україні здійснював Інститут соціології НАН України з використанням опитувальної мережі фірми «Социс» (2005 р., N=2031).

Наукова новизна дисертації полягає у вирішенні важливого завдання соціології грошей - розроблення концепції грошової культури як регулятора монетарної поведінки індивідів і груп, а саме:

вперше:

· визначено базові принципи соціологічного аналізу грошової культури, до яких зараховано такі принципи: системності, комплексності, динамічності, порівняльний принцип, принцип єдності конкретного, загального і всезагального, що забезпечують різнобічний аналіз феномена грошової культури;

· схарактеризовано соціальні функції грошової культури, до яких зараховано інтегративну, дезінтегративну, соціалізаційну, регулятивну, трансляційну, інновативну, пізнавальну та прогностичну, що дозволило поглибити розуміння соціальної ролі грошової культури;

удосконалено:

· поняття «грошова культура», що означає сукупність орієнтацій та настанов стосовно грошей, способів їх здобуття та використання в певній системі соціально-економічних відносин, що дозволило розглядати різні елементи грошової культури в їх взаємозалежності;

· типологію грошової культури за критеріями рівня раціональності, співвідношення матеріальних та духовних потреб, домінантної сфери монетарної поведінки, значення грошей для індивідів, грошового типу особистості, адаптації до нових умов господарювання, рівня носіїв грошової культури, рівня однорідності грошової культури суспільства, що сприяє розумінню специфіки грошової культури в сучасній Україні;

· систему чинників, що зумовлюють специфіку грошової культури сучасного українського суспільства, до яких належать процеси глобалізації, інформатизації та технологізації, глобальні зміни у фінансовій системі, традиційна грошова культура, що існує в суспільстві, та державна політика в фінансовій сфері, що дає можливість соціального прогнозування й моделювання подальших змін грошової культури суспільства;

· характеристику грошової культури в українському суспільстві, відмінностей грошової культури різних соціальних груп українського суспільства, зумовлених віковими, гендерними, освітніми та іншими особливостями, що сприяє оптимізації управлінських рішень стосовно засвоєння суспільством нових фінансових практик;

одержали подальший розвиток:

· концепція соціологічного аналізу грошової культури, заснована на підході множинності грошей, що полягає у визнанні грошей різнорідними, залежними від соціальних відносин і культурного контексту та дозволяє дослідити різні типи грошової культури в суспільстві;

· уявлення про структуру грошової культури, її складові частини (монетарна свідомість та культура монетарної поведінки; дохідна, заощаджувальна, споживча, нагромаджувальна, кредитна, інвестиційна, страхова, доброчинна і фіскальна культура), аспекти існування (особистісний та інституціональний), що поглиблює розуміння процесів формування й розвитку грошової культури.

Теоретичне значення дисертації полягає в різнобічному вивченні феномена грошової культури, розкритті закономірностей її формування та розвитку, особливостей грошової культури в умовах сучасного українського суспільства. Теоретичні результати дослідження можуть бути використані в процесі подальшого наукового дослідження грошової культури та соціальних аспектів функціонування грошей у цілому.

Практичне значення дисертації зумовлене можливістю використання матеріалів дослідження для підготовки, проведення й аналізу соціологічних досліджень монетарної поведінки, для оптимізації державної політики у сфері засвоєння населенням нових фінансових практик, для викладання соціології та низки спеціальних соціологічних теорій: «Соціологія грошей», «Економічна соціологія».

Апробація результатів дисертації. Основні положення дослідження були представлені на Всеукраїнській конференції молодих науковців «Проблема особистості в сучасній науці: результати та перспективи досліджень» (м. Київ, 2004 р.), ІІІ Міжнародній студентській науковій конференції «Соціологія у світі, що змінюється: теоретичні відповіді на практичні виклики» (м. Харків, 2005 р.), Міжнародній науково-практичній конференції «Молодь в умовах нової соціальної перспективи» (м. Житомир, 2005, 2006 рр.), Міжнародній науковій конференції «Харківські соціологічні читання» (м. Харків, 2005, 2006, 2008 рр.), Науково-практичній конференції Харківського відділення соціологічної асоціації України «Якубинська наукова сесія» (м. Харків, 2007, 2008 рр.), VI Міжнародній конференції студентів та аспірантів «Соціологія у (пост)сучасності» (м. Харків, 2008 р.), Науково-практичній конференції «Треті Ковалівські читання» (м. Санкт-Петербург, 2008 р.) а також на науково-методичних семінарах соціологічного факультету Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна.

Публікації. Результати дисертаційного дослідження викладено у 12 публікаціях, із них 6 - у виданнях, які входять до переліку спеціалізованих видань із соціології, затверджених ВАК України. Друковані праці відображають зміст і основні положення роботи.

Структура й обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел (206 позицій). Загальний обсяг роботи становить 177 сторінок, із них основний зміст дослідження - 157 сторінок.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовуано актуальність обраної теми, висвітлено ступінь її розробленості, визначено об'єкт і предмет дослідження, мету і завдання, описано теоретико-методологічну основу, емпіричну базу й методи дослідження, наукову новизну, практичне й теоретичне значення роботи.

У першому розділі роботи «Теоретико-методологічні підходи до вивчення соціальних аспектів функціонування грошей та грошової культури» проаналізовано основні підходи класиків соціології й сучасних дослідників до вивчення грошової культури та феномена грошей у цілому.

У першому підрозділі «Уявлення про соціальну роль грошей у класичній соціології» висвітлено підходи до соціологічного вивчення грошей у межах соціології класичного етапу та вплив цих концепцій на розвиток теорії грошової культури. Зроблено висновок, що підходи до вивчення грошей у класичних теоріях мали багато спільних рис, до яких належать вивчення грошей у контексті їх впливу на міжлюдські стосунки та на руйнування соціальних норм у сфері отримання грошей, вивчення впливу грошей на раціоналізацію сучасного суспільства.

Для розвитку соціологічної теорії грошової культури важливими стали такі риси класичних теорій: те, що гроші і грошова економіка стали самостійним об'єктом дослідження, а не розглядалися в контексті вивчення інших явищ та процесів; розгляд ученими грошей як феномена, дослідження якого дає зрозуміти особливості сучасного суспільства в цілому (К. Маркс, Г. Зіммель); те, що представники класичного етапу історії соціології звернули увагу на соціальне значення грошей і культурні чинники грошового обігу (Г. Зіммель, М. Вебер, Т. Веблен).

Другий підрозділ «Універсалістський підхід та його можливості у вивченні грошової культури» присвячений аналізу універсалістського підходу до вивчення грошей у соціології посткласичного етапу. Представників цього підходу (Т. Парсонс, Н. Луман, П. Сорокін, К. Поланьї, Ф. Хайєк, Ю. Хабермас, Ж. Бодрійяр) об'єднує сприйняття грошей як абстрактного, уніфікованого, однорідного явища без соціального змісту. На думку представників універсалістського підходу, завдяки впливу грошей різні соціальні явища позбавляються свого реального змісту, їх нормативна оцінка змінюється оцінкою в грошовому вимірі. Такий погляд не сприяв розвитку концепції грошової культури як цілісного відображення сприйняття грошей індивідами й групами, оскільки розглядався лише один із можливих типів цього сприйняття, згідно з яким гроші є якісно нейтральним, однорідним та абсолютно взаємозамінним засобом обміну.

У третьому підрозділі «Підхід множинних грошей у вивченні грошової культури» розглянуто відмінний від універсалістського підхід до дослідження грошей у сучасній соціологічній науці, згідно з яким гроші не лише впливають на індивідів і життя в суспільстві, але й самі зазнають впливу соціальних відносин, що робить їх неоднорідними та не завжди взаємозамінними. При цьому настанови стосовно грошей і практики поведінки з ними часто є ірраціональними. Підхід множинних грошей розробляли В. Зелізер, Н. Зарубіна, Є. Анікаєва та інші дослідники.

Автором зроблено висновок, що концепція множинних грошей є більш перспективною для дослідження грошової культури, оскільки дає можливість брати до уваги більший діапазон різновидів сприйняття грошей індивідами та соціальними групами. Згідно з множинною інтерпретацією грошей, цілком можливим є означене в працях представників універсалістського підходу сприйняття грошей як абстрактних, без'якісних, абсолютно взаємозамінних засобів обміну й раціональна монетарна поведінка, але це необхідно розглядати як один із типів ставлення до грошей, що існує поряд з іншими.

Через велику кількість видів ставлення індивідів і груп до грошей, що охоплює підхід множинних грошей, з'являється більше пояснювальних можливостей для аналізу проведених протягом останніх десятиліть численних теоретичних і емпіричних досліджень щодо настанов на придбання й використання грошей, різних фінансових практик, тоді як з точки зору універсалістського підходу багато результатів цих досліджень залишилися б без наукового пояснення.

Автор роботи спирається на діяльнісну парадигму вивчення культури, згідно з якою культура розглядається як спосіб людської діяльності. Відповідно до цього розуміння та підходу множинних грошей у розділі подано визначення феномена грошової культури як сукупності орієнтацій та настанов стосовно грошей, способів їх здобуття та використання в певній системі соціально-економічних відносин.

У розділі автором виділено також низку базових принципів соціологічного аналізу грошової культури. Принцип системності полягає у вивченні грошової культури як єдиного цілого, її структури та зв'язків між її окремими елементами.

Принцип комплексності під час розгляду грошової культури полягає в її вивченні в контексті зовнішнього середовища й передбачає врахування всіх чинників, що впливають на грошову культуру, і навпаки - впливу грошової культури на суспільство.

Порівняльний принцип під час розгляду грошової культури полягає в порівнянні грошової культури суспільств, що перебувають у різних соціокультурних умовах, що також може дати важливу інформацію щодо закономірностей її розвитку. Окрім порівняння грошової культури різних суспільств, можливе також порівняння різних субкультур у межах одного суспільства.

Динамічний принцип соціологічного аналізу грошової культури вимагає розгляду грошової культури в динаміці історичного розвитку. Це дає можливість визначити стабільні і нестабільні, укорінені й нові елементи грошової культури, тенденції її зміни. При цьому важливо досліджувати не лише зміни грошової культури як такої, але й історію зміни понять, що відображають її в історії соціологічної думки.

Принцип єдності одиничного, загального та всезагального відображає існування грошової культури на різних рівнях залежно від її носіїв (індивіди, соціальні групи, нації, групи націй), кожен з яких необхідно враховувати для цілісного змалювання стану грошової культури.

У другому розділі «Особливості формування і розвитку грошової культури» здійснено аналіз феномена грошової культури з огляду на закономірності її формування і змін. У першому підрозділі другого розділу «Структура і функції грошової культури» використано кілька підходів до вивчення її структури. Так, за рівнем наближеності до практичної діяльності у структурі грошової культури виділено монетарну свідомість та культуру монетарної поведінки, що є відповідно теоретичним та практичним аспектами її існування. Якщо до монетарної свідомості належать уявлення, знання про феномен грошей, оцінка цього феномена безвідносно до практичної діяльності, то культура монетарної поведінки містить уявлення про зразки поведінки в різних ситуаціях, пов'язаних із грошима.

Залежно від способів поведінки індивідів із грошима в структурі грошової культури виділено заощаджувальну, споживчу, дохідну, нагромаджувальну, кредитну, інвестиційну, страхову, доброчинну та фіскальну культуру.

Також у структурі грошової культури виокремлюються особистісний та інституціональний аспекти як різні джерела орієнтацій і настанов щодо грошей, які відображають два рівня механізмів формування грошової культури. В особистісному аспекті головним механізмом її формування є процес соціалізації, оскільки особистісний аспект пов'язаний з культурою окремого індивіда. У розділі проаналізовано етапи, агенти та інститути монетарної соціалізації.

Інституційний аспект грошової культури індивіда - це культурні риси, зумовлені функціонуванням фінансових інститутів, інших економічних, а також неекономічних інститутів. На зміни інституційного аспекту грошової культури впливають інституційні реформи. Так, адаптація різних інститутів до ринкових умов сприяє засвоєнню населенням цінностей і норм ринкового суспільства.

До соціальних функцій грошової культури належать інтегративна, дезінтегративна, соціалізаційна, регулятивна, трансляційна, інновативна, пізнавальна та прогностична. Інтегративна функція грошової культури полягає в об'єднанні соціальних спільнот на ґрунті спільних цінностей, які становлять грошову культуру. Дезінтегративна функція є протилежною першій та полягає в відокремленні соціальних груп одна від одної у разі значних відмінностей їх грошової культури. Соціалізаційна функція полягає в засвоєнні індивідом поширених у певному суспільстві зразків грошової культури. Регулятивна функція відповідає за контроль над дотриманням поширених у суспільстві норм монетарної поведінки. Трансляційна функція забезпечує зв'язок поколінь через спільність елементів грошової культури. Протилежною трансляційній функції є інновативна, що полягає в здатності грошової культури створювати або запозичувати нові елементи для пристосування до вимог мінливого середовища. Пізнавальна функція відповідає за надання індивідам знань про найбільш оптимальні способи поведінки у фінансовій сфері. Прогностична функція грошової культури полягає в можливості передбачити напрямки змін монетарної поведінки в суспільстві, оскільки вони залежать від змін грошової культури.

Окрім виокремлення та аналізу соціальних функцій грошової культури, у розділі проаналізовано ті з них, які набувають особливо важливого значення в сучасному українському суспільстві. До них належать дезінтегративна функція (через значні відмінності грошової культури різних суспільних груп та можливі конфлікти між ними), інновативна функція (через неактуальність багатьох норм і цінностей традиційної грошової культури в сучасних умовах з'являється необхідність вироблення та запозичення нових норм і цінностей), пізнавальна функція (через недостатній рівень знань і досвіду діяльності українців у ринкових умовах) та прогностична функція (оскільки під час проведення соціально-економічних реформ необхідне врахування специфіки грошової культури для передбачення їх можливих наслідків).

У другому підрозділі «Типологія грошової культури» розглянуто низку способів типологізації грошової культури. Так, за рівнем економічної раціональності виділені ідеальні типи раціональної й нераціональної грошової культури, тобто грошова культура, що відповідає теоретичним моделям «економічної» та «соціологічної» людини. За рівнем близькості грошової культури різних груп суспільства вона може бути гомогенною й гетерогенною. грошовий культура освіченість цивілізація

Залежно від домінування матеріальних і духовних потреб грошова культура може бути відповідно гедоністичною й аскетичною. Перший тип характеризується прагненням отримати задоволення, насамперед за рахунок задоволення потреб тіла, другий відзначається байдужістю до потреб тіла, запереченням багатства як найбільшого зла. Виділено типи грошової культури за критерієм виду монетарної поведінки, якому надається перевага: в одному випадку - дохідному, в іншому - споживчому, в третьому - інвестиційному і ощадному. На основі досліджень Х. Голдберга і Р. Льюїса, за якими гроші можуть мати для індивідів суб'єктивне значення безпеки, влади, кохання і свободи, виокремлено типи грошової культури, у яких переважає одне або інше з цих значень.

Розглянуто грошові типи особистості (умовні назви): скнара (властива дуже економна витрата грошей), марнотрат (часто безконтрольне та нераціональне витрачання грошей), накопичувач (сприйняття грошей як джерела багатства, способу вивищення), шукач вигоди (прагнення в будь-якій ситуації здобувати грошову вигоду), грошовий гравець (готовність брати участь у грошових авантюрах), грошовий флегматик (байдуже ставлення до грошей), реаліст (схильність ставити перед собою реальні грошові цілі), заздрісник (відчуває відразу до тих, хто має більшу кількість грошей), грошовий паразит (готовність заробляти гроші будь-яким шляхом, навіть незаконним), авантюрист (властива маніпуляція іншими людьми та організаціями з використанням грошей). Ця типологія також є основою для виділення типів грошової культури індивідів.

Нами використано типологію грошової культури за двома критеріями - рівнем адаптації до нових умов господарювання та добровільністю цієї адаптації, таким чином, ми виділили пасивно-протестний, пасивно-традиційний, активно-традиційний, вимушено-адаптивний та добровільно-адаптивний типи грошової культури. Залежно від рівня носіїв виокремлено грошову культуру індивідів, соціальних груп різного рівня, грошову культуру національного й наднаціонального рівня.

У третьому підрозділі «Чинники, що впливають на грошову культуру» розглянуто фактори, що тією чи іншою мірою зумовлюють специфіку грошової культури в сучасній Україні. Ці чинники автором умовно поділено на загальносвітові й специфічні для кожного окремого суспільства. Першим із загальносвітових факторів впливу на грошову культуру розглянуто процес глобалізації. Його вплив полягає в поширенні в різних суспільствах зразків ринкової грошової культури, до яких належать раціональність, позитивне ставлення до заробітку грошей, прагнення отримання законного прибутку від своєї професії, значна роль постматеріалістичних цінностей. Також до загальносвітових тенденцій зараховано процеси інформатизації й технологізації, які зумовлюють полегшення фінансової взаємодії через появу можливості вступати в бізнесові контакти без просторових обмежень, прискорення фінансових операцій, стандартизацію та ритуалізацію в різних видах фінансової діяльності, розширення дії механізму спонтанних покупок через розвиток системи кредиту й електронних банківських карток, що підвищує значення споживчої поведінки порівняно з іншими видами монетарної поведінки.

Серед загальносвітових чинників грошової культури автором виділено зміни в глобальній фінансовій системі. Його вплив полягає в тому, що з відривом грошей від золотого еквівалента у грошей зникає їх реальний зміст, що сприяє культивуванню настанов на отримання якнайбільшої кількості грошей шляхом докладання найменших зусиль. До специфічних для різних суспільств чинників грошової культури зараховано державну фінансову політику й особливості традиційної культури.

У третьому розділі роботи «Грошова культура сучасного українського суспільства» розглянуто особливості формування грошової культури українського суспільства та її найбільш характерні риси, специфіка окремих елементів грошової культури й грошова культура окремих соціальних груп.

У першому підрозділі «Характерні риси грошової культури в Україні» на підставі аналізу наукової літератури та результатів конкретно-соціологічних досліджень визначено характерні риси грошової культури українського суспільства.

Доведено, що особливостями національного менталітету українського народу у ставленні до грошей як до чинника, що впливає на грошову культуру, є суперечливе ставлення до багатих людей залежно від рівня їхньої благочестивості та суперечливе ставлення до грошей, бо вони можуть сприяти як позитивним, так і негативним намірам. Ще одним специфічно українським чинником, що впливає на формування грошової культури, є державна політика у фінансовій сфері, що впливає на зміни інституційного аспекту грошової культури. Наслідком її впливу на стан грошової культури стало поширення в суспільстві недовіри до фінансових інститутів через невдалу політику із захисту прав власників.

До рис, притаманних грошовій культурі українського суспільства, належать настанова особистості на економію своїх зусиль при досягненні грошового успіху, що за умови відсутності легальних механізмів його отримання сприяє розповсюдженню неформальної економіки. Крім того, поширене в суспільстві прагнення отримати якомога більшу кількість грошей шляхом докладання найменших зусиль зумовлює прихильне порівняно з іншими європейськими країнами ставлення українців до податкових та інших фінансових махінацій, до явища хабарництва, загальне переконання, що отримання великої кількості грошей неможливе чесним шляхом. Так, згідно з результатами міжнародного соціологічного дослідження «Європейське соціальне дослідження», з твердженням, що, якщо хочеш «робити» гроші, неможливо завжди поводитися чесно, були згодні 51% українських респондентів, що є другим за розміром результатом серед 24 опитаних європейських країн.

У сучасному українському суспільстві грошова винагорода відіграє важливу роль серед трудових цінностей, рівень стабільності грошового стану індивідів і груп усе більше впливає на їхні соціальні настрої. Водночас зберігається стереотип щодо грошей як засобу експлуатації та нерівності, тема грошей недостатньо відкрита на рівні громадської свідомості, зберігаються неписані правила щодо заборони торкатися цієї теми. Це виражається, наприклад, у тому, що українським громадянам складно брати гроші в борг. За даними «Європейського соціального дослідження», лише 14% українських респондентів вважають, що їм було б легко взяти гроші в борг у разі виникнення такої потреби. Це один з найменших результатів серед 24 опитаних європейських країн, лише в трьох країнах дотримуються цієї думки такий самий або менший відсоток опитаних.

Перелік рис грошової культури доводить: унаслідок великої кількості чинників, що на неї впливають, грошова культура українського суспільства одночасно містить як риси західної грошової культури, так і риси, притаманні перехідним економікам, а також риси, традиційні для української культури.

Другий підрозділ «Характерні риси складових частин грошової культури українського суспільства» присвячено аналізу складових частин грошової культури, що виділені залежно від видів монетарної поведінки. У споживчій культурі сучасної України відбувається поступова зміна режиму споживання в бік швидшої зміни одних речей на інші, орієнтації на рекламу, моду, бренди. Процес зміни режиму споживання є складним та по-різному впливає на різні соціальні групи, іноді призводячи до парадоксального поєднання норм споживання, властивих різним прошаркам. Поширюються престижне споживання; надспоживання; вид споживчої поведінки, заснований на девіантному привласненні. Як і в цілому в грошовій культурі, важливою проблемою споживчої культури українського суспільства є брак необхідних знань і досвіду.

За умов відносної стабілізації соціально-економічної ситуації з початку 2000-х років інвестиційна культура українського суспільства відзначалася поступовим підвищенням довіри до українських комерційних та державних банків і банківської системи в цілому. Так, за даними моніторингу «Українське суспільство 1992 - 2006», з 2002 р. по 2006 р. кількість респондентів, які довіряли банкам, збільшилася з 9% до 20%, а кількість респондентів, які не довіряли цим фінансовим інститутам, зменшилася з 62% до 47%. Зростання довіри до фінансових інститутів (страхових компаній) стало визначальною рисою й страхової культури. За даними того ж моніторингу, рівень довіри до страхових компаній з 2002 р. по 2006 р. збільшився з 7% до 9%, рівень недовіри зменшився з 68% до 62%. Оскільки нами виявлено чітку залежність рівня довіри до фінансових установ від стабільності фінансової ситуації в країні, можна припустити, що сучасні кризові явища в економіці негативно позначаються на довірі громадян до фінансових інститутів.

У багатьох випадках монетарна поведінка українських громадян детермінується настановами на досягнення не власних цілей, а метою матеріального забезпечення рідних та близьких. Ця мета зумовлює їх споживчу, заощаджувальну, дохідну, нагромаджувальну поведінку.

Третій підрозділ «Грошова культура різних соціальних груп українського суспільства» присвячений висвітленню особливостей грошової культури різних соціальних груп у межах українського суспільства. Автором доведено, що поширення різних типів грошової культури є нерівномірним серед різних соціальних груп, таким чином, воно негативно впливає на стан соціальної консолідації.

Так, дослідження грошової культури різних вікових груп виявило, що відмінності грошової культури різних поколінь в Україні полягають у більш позитивному ставленні молодих людей до девіантної поведінки у сфері отримання грошей. Це доводять і результати «Європейського соціального дослідження», згідно з якими 45% українських респондентів віком понад 50 років, 55% респондентів від 30 до 49 років та 60% опитаних до 30 років погодилися з твердженням, що, якщо хочеш «робити» гроші, неможливо завжди поводитися чесно, тоді як не погодилися відповідно 30%, 23% та 21%. Ці результати підтверджуються даними проведеного автором роботи соціологічного опитування - з тим, що заробити велику кількість грошей неможливо винятково чесним шляхом, були згодні 58% молоді до 30 років, 56% людей середнього віку (30-49 років) і 52% людей старшого віку (понад 50 років), не погоджувалися відповідно 26%, 29% та 32%.

Представники молодого покоління українського суспільства більш позитивно ставляться до соціального розшарування. Так, за даними «Європейського соціального дослідження», із твердженням, що уряд має вживати заходів для зменшення різниці в рівнях прибутків громадян, в Україні погоджувалися найчастіше представники старшого покоління - 73%, серед людей 30-49 років - 65%, серед людей до 30 років - лише 61%. Не згодні з цим твердженням відповідно 12%, 17% та 22%.

Результати досліджень також доводять, що українська молодь краще адаптована до нових умов господарювання й більшою мірою сприймає нові форми фінансової поведінки, виявляє більшу активність у сфері отримання грошей. Гроші для молодих людей перетворюються на еквівалент матеріальних і духовних цінностей, відіграють важливу роль як показник соціальної успішності. Молоді люди є більш оптимістичними стосовно свого майбутнього фінансового становища, найбільш готовими, порівняно з іншими групами, ризикувати з метою отримання грошей, більш схильними до показного споживання. Крім того, представники групи молоді частіше готові пожертвувати частину грошей для захисту навколишнього середовища.

У підрозділі проаналізовано особливості грошової культури груп, виділених за гендерним принципом. Зроблено висновок, що гендерні відмінності грошової культури в українському суспільстві полягають у більшій налаштованості чоловіків на ризик при отриманні грошей, більшій їх активності та впевненості в собі в грошових питаннях. Чоловіки активніше сприймають ринкову грошову культуру, швидше засвоюють нові види фінансової поведінки й частіше готові до девіантних дій заради отримання грошей.

Згідно з даними «Європейського соціального дослідження», серед українців, які брали участь у дослідженні, погоджуються з тим, що, якщо людина хоче «робити» гроші, то вона не може завжди поводитися чесно, 56% чоловіків і 49% жінок. Не погоджуються з цим 24% і 27% відповідно. Ці результати підтверджує дослідження, проведене автором дисертаційної роботи - у ньому з твердженням, що заробити велику кількість грошей неможливо чесним шляхом, частіше погоджувалися опитані чоловіки - 58%, тоді як серед жінок - 53%. Не згодними з цим твердженням були 27% чоловіків і 30% жінок.

Гендерні особливості грошової культури в різних західних та постсоціалістичних суспільствах багато в чому співпадають, оскільки вони зумовлені впливом традиційних гендерних ролей.

Освітній чинник також впливає на грошову культуру українського суспільства: люди з вищою освітою більше сприймають ринкові цінності, краще адаптовані до нових умов господарювання, швидше засвоюють нові форми фінансової поведінки, виявляють більший рівень фінансової активності.

Таким чином, найбільш виражені відмінності грошової культури існують між різними віковими, гендерними та освітніми групами українського суспільства. Певні відмінності також існують між групами з різним рівнем прибутку (люди з вищим рівнем прибутку більш оптимістично оцінюють своє майбутнє фінансове становище, більш позитивно ставляться до існування у суспільстві багатих і бідних прошарків).

У висновку підбито підсумки дисертаційного дослідження, сформульовано положення, що мають теоретичне і практичне значення для подальшого дослідження грошової культури і соціальних аспектів функціонування грошей, розглянуто перспективні напрямки досліджень у сфері грошової культури.

Феномен грошової культури в роботі проаналізовано з точки зору підходу множинних грошей, що полягає в розгляді грошей як різнорідних і залежних від різних типів соціальних відносин. Базуючись на розумінні культури як способу діяльності, автор дав визначення грошової культури як сукупності орієнтацій та настанов стосовно грошей, способів їх отримання й використання в певній системі соціально-економічних відносин.

Запропоновано низку базових принципів соціологічного аналізу грошової культури, що сприяють її цілісному вивченню: принципи системності, комплексності, динамічності, порівняльний та єдності конкретного, загального і всезагального. Автор уточнив структуру грошової культури, яку складають монетарна свідомість і культура монетарної поведінки, елементи грошової культури залежно від різновидів сфер монетарної поведінки. Крім того, у грошовій культурі виділено особистісний та інституціональний аспекти як різні джерела монетарних настанов і орієнтацій.

У роботі виокремлено соціальні функції грошової культури, до яких належать інтегративна, дезінтегративна, соціалізаційна, регулятивна, трансляційна, інновативна, пізнавальна та прогностична функції. Поглибленню розуміння феномена грошової культури сприяє розроблення автором типології грошової культури за різними критеріями: рівнем раціональності, адаптацією до нових умов господарювання, співвідношенням матеріальних та духовних потреб, грошовим типом особистості, домінантною сферою поведінки з грошима, значенням грошей для індивідів, рівнем носіїв грошової культури, рівнем однорідності грошової культури суспільства.

Установлено, що грошова культура сучасного українського суспільства є складним явищем, яке зазнає впливу багатьох чинників - процесів глобалізації, інформатизації, змін фінансової системи, а також таких специфічно українських чинників, як традиційна грошова культура, фінансова політика української держави. Складність української грошової культури пояснюється різноспрямованістю впливу цих чинників.

Грошова культура сучасного українського суспільства поєднує риси традиційної грошової культури українського суспільства з рисами ринкової грошової культури, також чимало її рис зумовлені перехідним станом соціально-економічної системи. До характерних рис грошової культури в Україні належать настанова на економію зусиль при отриманні грошей, що впливає на переконання про неможливість отримання великої кількості грошей чесним шляхом та поширеність різних видів девіацій у монетарній поведінці, значна роль грошової винагороди серед трудових цінностей, вплив рівня стабільності фінансового становища на соціальні настрої індивідів і груп. Водночас у громадській свідомості зберігається думка про гроші як про засіб експлуатації та соціальної нерівності, гроші залишаються закритою темою в спілкуванні. Однією з найбільш яскравих характеристик сучасної української грошової культури є її значні відмінності серед різних соціальних груп.

До перспективних напрямків подальших досліджень у сфері грошової культури можна зарахувати вплив процесів інформатизації та технологізації на особливості грошової культури, уточнення відмінностей механізму формування й розвитку грошової культури на особистісному та інституційному рівнях. Нестабільність соціально-економічної ситуації в Україні може сприяти значним і швидким змінам норм та цінностей, що складають грошову культуру суспільства, і це також робить необхідним подальші соціологічні дослідження цієї сфери.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Шкребець М. С. Стан та перспективи грошової культури в українському суспільстві / М. С. Шкребець // Соціологічні дослідження. Збірка наукових праць. - Луганськ : Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля, 2005. - С. 174-179.

2. Шкребець М. С. Особливості грошової культури пострадянських суспільств / М. С. Шкребець // Методологія, теорія та практика соціологічного аналізу сучасного суспільства: Збірник наукових праць. - Х. : Видавничий центр Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, 2005. - С. 396-399.

3. Шкребец М. С. Культура потребительского поведения как элемент постсоветской денежной культуры / М. С. Шкребец // Методологія, теорія та практика соціологічного аналізу сучасного суспільства: Збірник наукових праць. Т. 2. - Х. : Видавничий центр Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, 2006. - С. 201-204.

4. Шкребец М. С. Гендерный аспект денежной культуры / М. С. Шкребец // Вестник Харьковского национального университета имени В. Н. Каразина «Социологические исследования современного общества: методология, теория, методы». - 2007. - № 761. - С. 168-171.

5. Шкребец М. С. Теоретико-методологические подходы к социологическому изучению феномена денег / М. С. Шкребец // Вестник Харьковского национального университета имени В. Н. Каразина «Социологические исследования современного общества: методология, теория, методы». - 2008. - С. 65-68.

6. Шкребець М. С. Особливості формування і розвитку грошової культури в Україні / М. С. Шкребець // Методологія, теорія та практика соціологічного аналізу сучасного суспільства: Збірник наукових праць. - Х. : Видавничий центр Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, 2008. - С. 238-242.

7. Шкребець М. С. Особливості процесу соціалізації в умовах грошової культури / М. С. Шкребець // VII Всеукраїнська конференція молодих науковців «Проблема особистості в сучасній науці: результати та перспективи досліджень». 28 жовтня 2004 року, м.Київ: Тези доповідей. - К. : Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2005. - С. 77-79.

8. Шкребець М. С. Моральний вимір грошової культури / М. С. Шкребець // Соціологія у світі, що змінюється: теоретичні відповіді на практичні виклики. Збірка доповідей учасників ІІІ Міжнародної студентської конференції. - Х. : Видавничий центр Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, 2005. - С. 16.

9. Шкребець М. С. Грошова культура в соціальній свідомості української молоді / М. С. Шкребець // Молодь в умовах нової соціальної перспективи: Матеріали VII Міжнародної науково-практичної конференції. Житомир, 17-18 травня 2005 р. - Житомир , 2005. - С. 80-82.

10. Шкребець М. С. Специфіка грошової культури української молоді / М. С. Шкребець // Молодь в умовах нової соціальної перспективи. Матеріали VIIІ Міжнародної науково-практичної конференції. Житомир, 17-18 травня 2006 р. Частина 1. - Житомир , 2006. - С. 50-52.

11. Шкребец М. С. Сберегательная культура украинского общества / М. С. Шкребец // Соціологія у (пост)сучасності. Збірник наукових тез учасників VI Міжнародної наукової конференції студентів та аспірантів - Х. : Видавничий центр Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. - 2008. - С. 348-349.

12. Шкребец М. С. Типы денежной культуры в условиях рыночной экономики / М. С. Шкребец // Третьи Ковалевские чтения. Материалы научно-практической конференции 12-13 ноября 2008 года. - СПб. , 2008. - С. 505-507.

АНОТАЦІЯ

Шкребець М. С. Грошова культура як об'єкт соціологічного аналізу. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата соціологічних наук за спеціальністю 22.00.04 - спеціальні та галузеві соціології. - Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна. - Харків, 2009.

У дисертаційному дослідженні вивчається феномен грошової культури. На основі підходу множинних грошей виділено базові принципи соціологічного аналізу грошової культури, описано її структуру, типологію та соціальні функції. Змальовано специфіку грошової культури в сучасній Україні: чинники, що впливають на неї, особливості грошової культури різних соціальних груп і специфіку різних складових елементів грошової культури.

До характерних рис грошової культури в Україні зараховано настанову на економію зусиль при отриманні грошей, зумовлення рівнем грошових прибутків соціальних настроїв індивідів і груп, значну роль грошової винагороди серед трудових цінностей, збереження стереотипів щодо грошей як засобу експлуатації та нерівності. Ще однією рисою є значна відмінність грошової культури різних соціальних груп - молодь, чоловіки, люди з вищою освітою краще засвоюють ринкову грошову культуру. До рис ринкової грошової культури віднесені успішна адаптація індивідів до нових умов господарювання, засвоєння нових форм монетарної поведінки, високий рівень економічної активності, позитивне ставлення до існування в суспільстві багатих і бідних прошарків.

Ключові слова: грошова культура, структура грошової культури, функції грошової культури, типи грошової культури, монетарна поведінка.

Шкребец М. С. Денежная культура как объект социологического анализа. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата социологических наук по специальности 22.00.04 - специальные и отраслевые социологии. - Харьковский национальный университет имени В. Н. Каразина. - Харьков, 2009.

В диссертационном исследовании изучается феномен денежной культуры. На основании концепции множественных денег выделены базовые принципы социологического анализа денежной культуры, уточнены ее структура, типология и социальные функции. Описана специфика денежной культуры современного украинского общества - факторы, влияющие на нее, особенности денежной культуры разных социальных групп и специфика различных составляющих элементов денежной культуры.

Выделенные в работе базовые принципы анализа денежной культуры заключаются в необходимости целостного изучения денежной культуры, что включает изучение ее структуры и связей между отдельными элементами, всех факторов, влияющих на нее, специфики денежной культуры носителей разного уровня, разных обществ и групп, исторического развития денежной культуры.

Определено, что структура денежной культуры сложная и включает в себя много аспектов. Так, существуют теоретический и прикладной аспекты денежной культуры. В зависимости от источника формирования установок и ориентаций, составляющих денежную культуру, выделены личностный и институциональный аспекты денежной культуры. Поскольку денежная культура является регулятором монетарного поведения, в ее структуре автором выделяются различные элементы в зависимости от видов монетарного поведения.

В диссертационном исследовании предлагается ряд оснований для типологии денежной культуры: уровень рациональности, соотношение материальных и духовных потребностей, доминирующая сфера монетарного поведения, денежный тип личности, значение денег для индивидов, адаптация к новым условиям хозяйствования, уровень носителей денежной культуры, степень однородности денежной культуры общества.

Определено, что среди факторов, влияющих на специфику денежной культуры, есть факторы разного уровня распространенности - как общемировые, так и специфические для украинского общества. К общемировым факторам, влияющим на денежную культуру, отнесены процессы глобализации, информатизации и технологизации, изменения в мировой финансовой системе, к специфически украинским - особенности национальной культуры и политика украинского государства в финансовой сфере.

...