Шляхи забезпечення логічної коректності в системі сучасного соціологічного знання

Размещено на http://www.allbest.ru/

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

УДК: 316.423.2

ШЛЯХИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЛОГІЧНОЇ КОРЕКТНОСТІ В СИСТЕМІ СУЧАСНОГО СОЦІОЛОГІЧНОГО ЗНАННЯ

22.00.01 - теорія та історія соціології

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата соціологічних наук

Коваленко Олена Вікторівна

Київ - 2008

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі соціології та соціальної роботи Класичного приватного університету, м. Запоріжжя.

Науковий керівник: кандидат соціологічних наук, доцент

Швець Дмитро Євгенійович,

Запорізька державна інженерна академія, доцент кафедри менеджменту організацій, м. Запоріжжя.

Офіційні опоненти: доктор соціологічних наук, доцент

Щербина Віктор Миколайович,

Київський національний університет

Імені Тараса Шевченка, доцент

кафедри галузевої соціології, м. Київ;

кандидат філософських наук, доцент

Ніколаєнко Леонід Григорович,

Державна академія керівних кадрів

культури і мистецтв, професор кафедри

соціології, м. Київ.

Захист відбудеться 27 жовтня 2008 р. о 16 годині на засіданні

спеціалізованої вченої ради Д.26.001.30 в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка (01033, м. Київ, вул. Володимирська, буд. 60, ауд. 314).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Київського національного університету імені Тараса Шевченка: 01033, м. Київ, вул. Володимирська, буд. 58.

Автореферат розісланий 3 вересня 2008 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Тарабукін Ю. О.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Сучасне соціологічне знання складно охарактеризувати як таке, що презентує несуперечливу, ясну, однозначну, послідовну інформацію про суспільство. У історико-соціологічному процесі ця ситуація відома як «питання логічності», «логічної коректності», оскільки такі характеристики знання, як несуперечливість і однозначність забезпечуються, перш за все, окремою наукою - логікою, що тут виступає як засіб організації знання. Таку ситуацію можна кваліфікувати як проблемну, оскільки вона відображає труднощі пізнання і розуміння соціального світу, який сам є надзвичайно складним.

В обґрунтуванні актуальності розгляду шляхів забезпечення логічної коректності в соціології можна навести й іншій аргумент. Йдеться про те, що обґрунтованість, послідовність, однозначність, несуперечливість знання можна розглядати як логічні цінності. Логічними ми їх називаємо тому, що вони визначаються і не можуть бути забезпечені без використання логічного знання. І слід враховувати зв'язок логічних цінностей з науковими цінностями взагалі, головною з яких завжди вважалась істина. Тобто тему логічної коректності розглядають в контексті більш загального питання, яке деякі соціологи позначають як тему «науковості» або «критеріїв науковості». Адже у разі суперечностей, непослідовності, відсутності ясності й однозначності соціологічного знання ставлять під сумнів й істинність висновків соціологів. В такій ситуації не можливо достеменно сказати, що інформація, яку містить соціологічне знання є істинною, тобто на неї можна покластися, довіряти, сміло її використовувати при прийнятті управлінських рішень, зокрема політичних. Слід враховувати, що для соціології, як одного з джерел знань про суспільство (є й інші: художня література, театр, кіно, ЗМІ, власний досвід), вкрай необхідно опікуватися своїм науковим статусом, якщо вона претендує на входження до системи сучасних наук. Крім того, специфічні умови формування постнекласичної науки передбачають переосмислення теоретичних засад процесу наукового пізнання в соціології у цілому та місця і значення логічних стандартів його побудови зокрема.

Слід відмітити, що зазначене відносять до предметного поля соціологічної епістемології, як розділу метасоціології, що на сучасному етапі розвитку соціології є внутрішньодисциплінарним. Серед джерел інформації з приводу сучасного стану проблеми й пошуків її розв'язання слід виділити роботи таких науковців: А. Бороноєва, Є. Головахи, О. Зінов'єва, І. Попової, П. Смирнова, В. Тарасенка, Ж. Тощенка, Ю. Яковенка.

Можна констатувати протиріччя між необхідністю осмислення теоретичних засад і шляхів формування логічної коректності соціологічного знання у історико-соціологічному процесі та їх місця в системі сучасного соціологічного знання, з одного боку, та відсутністю знань щодо них в сучасній соціологічній теорії, з іншого, що й виступає науковою проблемою дослідження.

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є виявлення ефективних шляхів розв'язання проблеми логічної коректності в соціології.

Завдання:

виявити місце і статус проблеми логічної коректності в історико-соціологічному процесі;

проаналізувати причини та сутність проблеми логічної коректності на засадах інтегративного підходу;

розглянути шляхи забезпечення логічної коректності в соціології у контексті концепції інтеграції.

Об'єкт дослідження - система соціологічного знання.

Предмет дослідження - шляхи забезпечення логічної коректності в сучасній соціології.

Методи. Описовий, порівняльний, контент-аналіз, критичний аналіз було застосовано у процесі аналізу точок зору тверджень авторитетів, на різних етапах рефлексивного дослідження, зокрема відборі й аналізі висловлювань, що мають статус визначень. Аналіз, синтез, аналогія, індукція, дедукція як загально теоретичні методи було використано на усіх етапах дослідження, зокрема під час конкретизації усталених точок зору й утворенні узагальнюючих тверджень. Методи обробки первинної інформації було застосовано на різних етапах рефлексивного дослідження, що здійснено у 2-у розділі.

Наукова новизна одержаних результатів.

1. Дістала подальшого тлумачення вимога забезпечення логічної коректності, вона є науковою цінністю та суттєвою компонентою соціології на всіх етапах її розвитку.

2. Удосконалена рефлексія щодо питання логічної коректності в соціології: вона має статус соціологічної проблеми, оскільки в структурі соціологічного знання існує метарівень, що акумулює результати рефлексивних досліджень.

3. Дістало подальшого розвитку теза щодо сутності інтегративного підходу, зокрема, він є евристичним щодо дослідження теоретичних причин виникнення та сутності проблеми логічної коректності, оскільки дозволяє виявити результати сукупного впливу різнорідних чинників на процес забезпечення логічної коректності в соціології.

4. Удосконалено висновок щодо шляхів розв'язання проблеми логічної коректності в соціології, котре є можливим на основі колективних зусиль соціологів, оскільки соціологічне знання є результатом їх колективної діяльності, тож, відповідно, соціологічна спільнота несе відповідальність за його якості.

5. Вперше проведено рефлексивне дослідження чинників утворення проблеми логічної коректності та на його основі створено авторський інституціональний проект «Соціологістика», метою якого є організація на основі логістичного підходу дослідницького руху у напрямку вирішення вказаної проблеми.

Практичне значення одержаних результатів.

Результати дослідження можуть бути використаними в процесах самоорганізації соціологічної спільноти України, зокрема, щодо вироблення фахових стандартів дослідницької діяльності в соціології, діяльності фахових комісій та в перебігу дослідження історико-соціологічного процесу, а також у викладанні навчальних дисциплін з історії та теорії соціології.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації були апробовані на конференціях: ІІІ Всеукраїнській науково-методичній конференції «Управління якістю підготовки фахівців», (Запоріжжя, 2003 р.); VII Всеукраїнській науково-практичній конференції «Молодь, освіта, наука, культура і національна самосвідомість», (Київ, 2004 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції «Перспективи розвитку соціогуманітарних наук у класичних університетах» (соціологія, психологія, педагогіка) (Київ, 2004 р.); конференції «ДНІ НАУКИ: Гуманітарний університет «ЗІДМУ», (Запоріжжя, 2005 р.); конференції «ДНІ НАУКИ: Гуманітарний університет «ЗІДМУ», (Запоріжжя, 2006 р.); ХІІ Міжнародній науковій конференції «Харківські соціологічні читання», (Харків, 2006 р.); І Всеукраїнській конференції «Перспективи розвитку філософії освіти» (Запоріжжя, 2007 р.); VІ Міжнародній науково-теоретичній конференції «Соціально-економічні, політичні та культурні оцінки і прогнози на рубежі двох тисячоліть; Загальні проблеми гуманітарних наук» (Тернопіль, 2008 р.).

Структура дисертації. Дисертаційне дослідження містить перелік умовних позначень, вступ, три розділи, висновки, додатки та список використаних джерел. Обсяг дисертації разом з додатками складає 309 сторінок, обсяг основного тексту складає 199 сторінок, додатки складають 91 сторінку. Список використаних джерел містить 205 найменувань.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми, сформульовано наукову проблему, мету, завдання, об'єкт та предмет дослідження, розкрито наукову новизну, практичне значення результатів, надано характеристику методів, наведено дані щодо апробації результатів дослідження на конференціях та публікації.

У першому розділі «Науковий статус логічної коректності в історико-соціологічному процесі та сучасній соціології» виявлено місце і статус проблеми логічної коректності в контексті становлення соціології та аналізовано її сучасний стан. Проаналізовано точки зору соціологів різних національних шкіл щодо логіки у зв'язку з її використанням як засобу забезпечення науковості соціології: Е. Дюркгейм, Р. Будон, Ж. Гурвич, М. Крозьє, Ж. Фурастьє, Ф. Ле Плє; М. Вебер, Г. Зімель, К. Маркс, Ф. Тьоніс; Р. Парк, Т. Парсонс, П. Сорокін, К. Хал, М. Цейтлін; Дж. Ст. Міль, Г. Моска, В. Парето; М. Драгоманов, Б. Кістяківський, М. Ковалевський. Можна спостерігати постановку наступних питань з предметної області логічної коректності для французької соціології: 1) щодо строгості понятійного апарату; 2) формалізації соціологічного знання; 3) вивчення структур мови соціології; 4) спроби розробки раціональних технологій мислення в рамках соціології для забезпечення науковості її знання; 5) практика використання логічного знання як засобу в соціології; 6) аналіз змісту соціологічних понять; для німецької: 1) рефлексія щодо логічної коректності понятійного апарату соціології; 2) систематизація теоретичних понять; 3) критерії науковості узагальнюючих та індивідуалізуючих понять; 4) аналіз номотетичного та ідеографічного методів пізнання сутності соціальних явищ; для американської: 1) велике значення логічної коректності; 2) спроби введення логіко-математичних теорій; 3) логічна рефлексія як власних робіт, так і робіт своїх колег; 4) практика спростування теорій на основі виявлення логічних помилок; 5) концептуалізація соціологічного знання; 6) викладання соціологічних дисциплін на понятійній основі; 7) зв'язок між якістю понятійного апарату та якістю викладання соціологічних дисциплін; для англійської та італійської: 1) відстоюється теза про те, що статус науковості соціології забезпечується логічними методами, поряд з емпіричними; 2) пропозиції введення аксіоматичних теорій; для української та російської дорадянських часів: 1) практика використання соціологами логічного знання як засобу; 2) науковість соціології пов'язується з коректністю понятійного апарату; 3) висувається теза щодо обмеженості логічних засобів в процесі визначення сутності складних соціальних явищ; 4) піднімається питання мови науки, необхідності у її відокремленні від мови повсякденності; 5) підкреслюється необхідність методологічної рефлексії в соціології; 6) застосовується критичний підхід. У підрозділі 1.1. «Метасоціологія в сучасній структурі соціологічного знання» обґрунтовано внутрішньодисциплінарний статус рефлексивних досліджень. Соціологічне знання розглянуто як результат пізнавальної діяльності, що науково відтворює предмет соціології в конкретний часовий період розвитку її як науки. Порівняльний аналіз точок зору соціологів А. Бороноєва, С. Кравченка, Г. Осипова, М. Пічі, Ж. Тощенка, С. Фролова, В. Ядова щодо сучасної структури соціологічного знання засвідчує не тільки кількісні, а й якісні відмінності між ними. Але вони сходяться у виділенні наступних компонент: метасоціологія, рівень загально-соціологічної теорії, теорії середнього рівня і рівень узагальнення емпіричних даних. На основі виділених компонент визначають основні напрямки сучасного соціологічного дослідження, серед яких рефлексивний аналіз сучасного соціологічного знання, що здійснюють на його метарівні. Метасоціологія розглянута як складова соціологічного знання, котру можна чітко окреслити за об'єктом дослідження (сама соціологія). Предмет включає рефлексію соціології в цілому, а також різних її компонент, серед яких можна виділити дослідження: 1) соціологічного знання, включаючи усі його складові; 2) певних властивостей соціологів як суб'єктів наукового пізнання, їх груп та організацій. Метасоціологія як розділ соціологічного знання теж має свою історію, що веде початок від О. Конта, адже він започаткував традицію, згідно якої методологічне знання передує отриманню знання про суспільство. Певна тематика метасоціологічних досліджень є традиційною, а ось напрямки, об'єктом яких виступає соціологічне співтовариство або соціологічне мислення є більш новітніми, особливо для української метасоціології. Сучасні рефлексивні дослідження характеризуються тим, що майже кожен автор починає з виділення суперечливих підходів щодо конкретної предметної області. Методологічні протиріччя можуть спричинятися суперечливим характером міркувань соціолога і це пояснює логічний напрямок їх аналізу. У підрозділі 1.2. «Логічна коректність соціологічного знання як предмет рефлексивного дослідження» розглянуто сучасний стан питання логічної коректності соціологічного знання. На початку ХХІ сторіччя питання логічної коректності в соціології досить гостро поставив О. Зінов'єв, у зв'язку з чим започаткував напрямок «логічна соціологія». Ставлення сучасних соціологів до логіки є доволі неоднозначним і залежить від методологічної позиції вченого. Рефлексивні дослідження соціологічного знання на предмет його логічної коректності є поодинокими оскільки завжди носять критичний характер. Застосування соціологом логічного знання як засобу, поки, залишається на власний розсуд самого соціолога і в разі не дотримання логічних вимог не передбачає жодних санкцій з боку наукової спільноти. На основі аналізу робіт А. Бороноєва, Ю. Давидова, М. Мнацаканяна, К. Ольховнікова, Г. Орлова, П. Павльонка, І. Попової, М. Руткевича, П. Смірнова, Ж. Тощенка можна стверджувати, що науковці виділяють як «логічні» так й інші причини проблемного стану понятійного апарату соціології. Серед інших причин: утрата критеріїв науковості, мультипарадигмальність, відсутність єдиної соціологічної теорії, залежність від визначення об'єкту та предмету соціології, невизначеність поняття «соціальне», нерозвиненість понятійного апарату соціології з огляду її молодості як науки порівняно із природничонауковим знанням, наявність багатьох слів із повсякденної мови, засміченість іншомовною фразеологією. Щодо шляхів розв'язання проблеми, то виділяємо історичний, системний і логічний підходи. Згідно останнього головною умовою виступає логічна грамотність соціологів. Приклади реалізації логічного шляху вирішення питання логічної коректності засвідчують його малу ефективність.

У другому розділі «Проблема логічної коректності в соціології: інтегративний підхід» обґрунтовано теоретичні засади застосування інтегративного підходу щодо розгляду причин проблеми й ефективність та доцільність проведення конкретних рефлексивних досліджень у контексті реалізації даного підходу. У підрозділі 2.1. «Інтегративність як головна особливість підходу щодо аналізу причин проблеми логічної коректності в соціології» питання про необхідність інтегративного підходу щодо розгляду причин проблеми постає з того, що існуючі підходи не враховують факт наявності множинності причин, які пов'язані між собою і можуть чинити вплив одна на одну. Проведення конкретних рефлексивних досліджень виступає одним з суттєвих моментів обґрунтування необхідності щодо його застосування й мотивується тим, що на характер отриманої інформації про причини проблеми суттєво впливає спосіб її отримання. Соціологія є емпірично орієнтованою наукою і технології розв'язання проблем в ній будуються на основі ґрунтовних емпіричних досліджень. Логічна операція визначення виступає тим конкретним завданням, конкретною дією, через яку реалізується забезпечення законів логіки в соціології. Через дану логічну операцію загальний процес забезпечення логічної коректності в соціології піддається емпіричному виміру на предмет реальних перешкод. У підрозділі 2.2. «Конкретне рефлексивне дослідження причин проблеми забезпечення логічної коректності в соціології (у контексті реалізації інтегративного підходу)» з огляду того, що практика проведення конкретних рефлексивних досліджень в соціології не є усталеною (принаймні у вітчизняній соціології), за основу був обраний приклад традиційного дослідницького проекту. Як завдання поставлено виявлення конкретних перешкод у здійсненні логічної операції визначення соціологічного поняття. Поставлено далі такі завдання: 1) виявити та описати шлях отримання соціологами необхідної інформації щодо засобів та способів визначення соціологічного поняття; 2) виявити ті інформаційні структури, які пропонують соціологам, як засоби та способи для виконання визначення (інформаційна структура (ІС) являє собою відібрану й певним чином організовану інформацію з огляду її використання у вигляді засобу); 3) проаналізувати характеристики шляху отримання соціологами необхідної інформації з огляду їх можливості перешкоджати виконанню операції визначення; 4) проаналізувати характеристики виявлених інформаційний структур щодо їх можливості негативно впливати на виконання операції визначення. За об'єкт обрано сегменти соціологічного й логічного знання, які містять необхідну інформацію щодо засобів і способів виконання завдання логічної операції визначення. Предметом є ті властивості, як отриманої інформації щодо засобів і способів, так і шляху її отримання, що можуть перешкоджати виконанню завдання й цим забезпеченню логічної коректності в соціології. Підкреслено особливий статус етапу інтерпретації робочих понять у дослідницькій програмі, адже його виконання передбачає досягнення мети усього рефлексивного дослідження, крім того, термінологія даної предметної області не є усталеною. Характеризуючи рефлексію щодо шляху отримання необхідних інформаційних структур для здійснення логічної операції визначення соціологічного поняття, виходимо з того, що соціолог обов'язково здійснює операцію визначення і робить це у такий спосіб, який пропонує інформаційне джерело, яким він скористався. Ретельний огляд учбової літератури із соціології (14 інформаційних джерел) показав, що в її межах інформацію щодо засобів та способів здійснення логічної операції визначення знайти вкрай важко, що змушує переходити за межі соціологічного знання у простір логічного. Аналіз логічного знання (9 джерел) здійснено у декілька кроків: ознайомлення зі змістом логічних видань, щоб відкинути ті, що не містять даної інформації; аналіз текстів логічних видань в тій частині, що містить інформацію, яка необхідна соціологу для виконання завдання; порівняльний критичний аналіз інформації з різних логічних видань. З'ясовано, що логічні видання містять інформацію, якої не достатньо для визначення соціологічного поняття і тому пошук іншої необхідної інформації слід здійснювати в самій соціології. Розгорнута ідея про те, що визначення соціологічного поняття потребує інформації щодо сутнісних ознак соціальних явищ, яка складає частину парадигми конкретної наукової дисципліни. Тому крім логіків, що формують уявлення про культуру мислення, коректність визначення забезпечують спеціалісти різних наук, що здобувають знання про ознаки об'єктів, думки про які є потреба визначати. Парадигмальний статус сучасної соціології є не визначеним з огляду кількості, змісту кожної з них тощо. Крім того, синонімія і омонімія у мові соціології можуть суттєво вплинути на забезпечення ясності та несуперечливості соціологічного знання. Тому парадигмальна й мовна ситуації виявляються суттєвими факторами впливу на забезпечення логічних цінностей в соціології. Здійснено відбір соціологічних визначень як носіїв інформації щодо суттєвих ознак соціальних явищ, встановлювався рейтинг термінів та проводився критичний аналіз деяких визначень. Виявлені особливості цього сегменту соціологічного знання піддавалися оцінці щодо їх впливу на забезпечення логічної коректності в соціології. Негативність їх пливу обґрунтовується наслідками виявленої ситуації: підставами для формування негативних якостей соціологічної уяви майбутніх соціологів; незручностями у процесі розмов і дискусій, при написанні письмових робіт, адже, щоб забезпечувати логічні закони й взаєморозуміння соціологам слід уточнювати значення майже усіх соціологічних термінів. На основі отриманих фактичних даних сформульовані висновки, в яких: підтверджено гіпотезу щодо негативного впливу певних особливостей соціології на питання забезпечення логічної коректності; доведено ефективність застосування у цьому питанні інтегративного підходу.

У третьому розділі «Інтеграційний шлях забезпечення логічної коректності в соціології» ґрунтуючись на результатах рефлексивного дослідження, розглянуто шлях інтеграції соціологічної спільноти у питанні забезпечення логічної коректності соціологічного знання, який може реалізуватися через відповідну діяльність певної групи соціологів, яка буде втілювати логічні засоби у процес соціологічних практик. У підрозділі 3.1. «Проект «Соціологістика» в контексті інституціоналізації дослідницького руху предметної області шляхів забезпечення логічної коректності в соціології» в основу розробки проекту покладено висновки попередніх розділів дисертації, в яких зафіксовано, що вирішення проблеми логічної коректності не можливе без логіки, але логічний підхід є малоефективним. Розвиток предметних областей аналізу проблеми логічної коректності в соціології пов'язано із постановкою питання про забезпечення даної властивості. Це зобов'язує враховувати суб'єкта пізнання, творця соціологічного знання, яким виступає спільнота соціологів. Щодо питання забезпечення, то в деяких соціогуманітарних дисциплінах його пов'язують з ідеєю логістики. З'ясовано, що, як мінімум, п'ять наукових дисциплін використовують термін «логістика», позначаючи ним певну предметну область і наповнюючи власним змістом. Серед інтерпретацій цього терміну виділяють повсякденний, математичний, логіко-математичний, економічний, військовий, археологічний, логічний. В логічній інтерпретації логістику пов'язують з вирішенням наукових проблем і вимірюють ефективністю у їх розв'язанні. Це додає підстав для використання цієї ідеї у предметній області забезпечення логічної коректності в соціології. Суть логістичного підходу як основи шляху забезпечення логічної коректності в соціології представлено на принциповій різниці між логічним знанням та логічним засобом, врахуванням складнощів й особливостей застосування логічних нормативів в соціології. Логістичний підхід за принципами є науково-мистецький, що затверджує поєднання наукової відповідальності і принципу парадигмальності з відсутністю повної регламентації і догматизму, відкритістю до наукової творчості. В контексті організації дослідницького руху розгляд методологічних і теоретичних аспектів має сенс початку і виконує функцію побудови наукової картини тієї реальності, що буде піддаватися рефлексивному аналізу. Щодо методологічних основ, то знакова природа об'єкту аналізу зумовлює широкий радіус відбору тих концепцій, положень, теорій, що наближають до розуміння й пояснення його певних властивостей: філософські, семіотичні, логічні, психологічні, лінгвістичні, соціологічні. Об'єктом рефлексивних досліджень виділено міркування соціологів, що відображені у символічних системах і позначено терміном «образ міркувань соціолога» (ОМС). Головну предметну категорію зафіксовано терміном: «структура розумових дій соціолога». Елементами виступають розумові дії соціолога (РДС), що вирізняються за засобами виконання дій: слова (лінгвістичні), логічні нормативи (логічні), теорії (парадигмальні) тощо. Рефлексивні дослідження предметної області забезпечення логічної коректності в соціології у майбутньому можна собі уявити як інтегровану сукупність напрямків діяльності соціологів. Продовження досліджень з приводу поглиблення знань про причини проблеми. Діяльність з розробки логічних засобів та способів їх застосування в соціології шляхом дослідження логічного знання та його пристосування до реалій сучасної соціології: мультипарадигмальності, ідеї вільного дискурсу, синонімії тощо. Технологія визначення як варіант адаптації логічного засобу в соціології та у контексті її апробації відображає концептуальний зміст соціологістики, чим виконується останнє програмне завдання з приводу організації цього дослідницького руху в соціології. У підрозділі 3.2. «Концепція інтеграції й логічна культура соціологів» аналізовано регулятори, які сприяють інтеграції соціологічної спільноти загалом на шляху забезпечення логічної коректності в соціології. Йдеться про традиції, соціальні норми й цінності, які характеризують логічну культуру, що склалася в соціології. Затвердження цінності забезпечувати логічну коректність на рівні мети усієї спільноти можна підтвердити за допомогою усталеного складу етапів дослідницької програми. На рівні засобів досягнення цієї мети уявлення соціологів носять досить невизначений характер. Адже в сучасній українській соціології відсутні логічні методи, що можна розглядати як одну з прогалин логічної культури соціологів й визначальних чинників незабезпечення логічної коректності соціологічного знання.

ВИСНОВКИ

Суть наукової проблеми дослідження полягала у протиріччі між необхідністю в осмисленні теоретичних засад та шляхів формування логічної коректності соціологічного знання й відсутністю відповідних знань в сучасній соціологічній науці. У пошуках ефективних шляхів розв'язання проблеми логічної коректності в соціології дослідження розгорталося через з'ясування місця і статусу проблеми логічної коректності в історико-соціологічному процесі; застосування інтегративного підходу щодо аналізу причин та сутності проблеми логічної коректності; розгляд шляху забезпечення логічної коректності в соціології у контексті концепції інтеграції.

За результатами дослідження з'ясовано, що вимога забезпечувати логічну коректність має статус наукової цінності й виступає суттєвою компонентою на усіх етапах розвитку соціології. В історії соціології це зафіксовано твердженнями фундаторів та авторитетних представників різних національних шкіл. В сучасній соціології рефлексія щодо питання логічної коректності має статус соціологічної проблеми оскільки входить до сфери сучасних рефлексивних досліджень, адже щільно пов'язана з питанням науковості соціології. Крім того, характеризується власним предметом, який включає з'ясування суті проблеми, розгляд її причин та шляхів розв'язання. Результати рефлексії щодо даного питання акумулює метарівень сучасного соціологічного знання, що підтверджує внутрішньодисциплінарний статус проблеми. Підсумовуючи результати огляду літератури можна констатувати малу ефективність існуючих підходів, як щодо розгляду причин проблеми, так і щодо шляхів її розв'язання.

Також встановлено, що застосування інтегративного підходу щодо розгляду причин проблеми логічної коректності диктується необхідністю враховувати різнорідність впливових чинників. Йдеться про зв'язок і взаємообумовленість, що існує між такими явищами як мультипарадигмальність, відсутність єдиної всеохоплюючої теорії, багатомовність, невизначеність критеріїв науковості тощо. В контексті реалізації підходу проведене конкретне рефлексивне дослідження дозволило одночасний розгляд особливостей як соціологічного, так і логічного знання. На основі отриманого фактичного матеріалу з'ясовано: 1) логічне знання в логіці не представлено у вигляді конкретного логічного засобу для спеціалістів конкретних наук; 2) логічне знання має свої внутрішні неузгодження, які можуть виступати підставами для непорозумінь між соціологами, які користуються різними логічними виданнями; 3) перетворення логічного знання у форму логічного засобу (для виконання конкретного наукового завдання) є досить складна спеціалізована діяльність; 4) знання з логіки є лише частковим засобом для виконання логічних операцій, його використання передбачає певний спосіб організації змістовної інформації у самій соціології; 5) навіть бездоганно розроблений логічний засіб не допоможе забезпечити логічну коректність в соціології поза створенням необхідної сприятливої ситуації в галузі її парадигмальної та мовної організації. Підсумовуючи можна констатувати евристичність інтегративного підходу щодо розгляду причин виникнення та сутності проблеми логічної коректності в соціології.

Ґрунтуючись на результатах рефлексивного дослідження чинників проблеми, розглянуто шлях забезпечення логічної коректності в соціології у контексті концепції інтеграції і зроблено наступні висновки. По-перше, відповідальність за забезпечення логічної коректності соціологічного знання (продукт колективної діяльності) покладається на соціологів. Оскільки це торкається особисто кожного із членів спільноти, то й зумовлює об'єктивну залежність соціологів один від одного, що створює реальні підстави для їх інтеграції. Стає очевидною залежність спільноти від тих засобів і способів, використання яких гарантує необхідні якості результату їх наукових практик. Тому розгляд питання інтеграції соціологів-методистів, що буде їх розробляти і упроваджувати в соціологію передує питанню інтеграції усього загалу соціологів. По-друге, як один з організаційних чинників, що сприяє інтеграції професіоналів-методистів запропоновано спеціальний проект під назвою «Соціологістика», в основу якого покладена ідея логістики. Визначення основних структурних компонентів проекту обумовлено специфікою наукових практик, інтеграція яких залежить від представлення провідної ідеї; методологічного й теоретичного підґрунтя реальності, що досліджується; бачення перспектив розвитку. Соціологістика розуміється як дослідницько-технологічний (інженерний) напрямок, який досліджує образ міркувань соціолога (ОМС) з огляду тих розумових дій, які здійснював соціолог і тих засобів, які він використовував і наслідками застосування яких є ті або інші властивості ОМС. В основу суттєвих ознак, з яких складається зміст поняття «соціологістики» покладено розуміння об'єкту та предмету рефлексивних досліджень, яке сформовано на основі певної методології й відповідних теорій. По-третє, інтеграційна концепція щодо усього загалу соціологів пов'язується із формуванням логічної культури соціологів, головними складовими якої виступають традиції, соціальні норми й цінності. Підсумовуючи можна констатувати, що лише на основі колективних зусиль соціологів стає можливим розв'язання проблеми логічної коректності в соціології. Подальше вирішення питання логічної коректності пов'язуємо із розробкою логічних методів і введенням їх в арсенал соціології.

На основі сформульованих висновків можна констатувати розв'язання наукової проблеми, досягнення мети й завдань дослідження. Адже намічено ефективний шлях забезпечення логічної коректності соціологічного знання: сформульовано теоретичні засади вирішення проблеми й основні положення щодо розробки на цій основі напрямку «соціологістика», що спрямовано на інституціоналізацію в сучасній соціології практик втілення логічних цінностей.

Результати дослідження мають практичне значення. При викладанні курсів з історії та теорії соціології, під час дослідження історико-соціологічного процесу є сенс використовувати результати і висновки першого розділу. Фактичний матеріал представлений у додатках і висновки, що отримані при проведенні рефлексивного дослідження можуть бути корисними в діяльності фахових комісій. Під час вироблення фахових стандартів дослідницької діяльності в соціології корисними стають висновки щодо самої технології проведення рефлексивного дослідження в умовах відсутності його усталеної практики, принаймні в сучасній українській соціології. З'ясовано, що завданнями можуть виступати такі питання, які опускаються у звичайному конкретно соціологічному дослідженні. З цього випливає можливість у подальшому уточнення дослідницької програми щодо її основних етапів, враховуючи особливості рефлексивних досліджень. Результати й висновки, які отримані в процесі розробки проекту «соціологістика» можуть бути використані в процесах діяльності державних та недержавних організацій з самоорганізації соціологічної спільноти України.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Публікації у фахових виданнях:

1. Коваленко О. Соціологістика в контексті переходу від логічної до логістичної коректності в соціології / О. Коваленко // Методологія, теорія та практика соціологічного аналізу сучасного суспільства: Збірник наукових праць. У 2-х т., Т. 1. - Харків : Видавничий центр Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, 2006. - С. 62-70.

2. Коваленко О. Інтегративний підхід щодо розгляду причин проблеми логічної коректності в соціології // Вісник Академії праці і соціальних відносин. Науково-практичний збірник. - 2007. - № 5. - С. 21-28.

3. Коваленко О. Логічна коректність соціологічного знання як предмет метасоціологічного дослідження // Социальные технологи: Актуальные проблемы теории и практики. Международный межвузовский сборник научных работ. - Запорожье: Изд-во ГУ «ЗИГМУ», 2007. - Вып. 36. - С. 120-132.

4. Коваленко О. Рефлексія логічної коректності в соціології: концептуалізація соціологістики і технологічні пропозиції // Психологія і суспільство. Український теоретико-методологічний соціогуманітарний часопис. - 2007. - № 4 (30). - С. 30-38.

Публікації в інших виданнях:

5. Коваленко О. Парадигмальні дії в структурі професійного образу мислення соціолога // Управління якістю підготовки фахівців : збірник доповідей учасників конференції. - Запоріжжя, 2003. - С. 180-182.

6. Коваленко О. Систему знань чи образ мислення // Молодь, освіта, наука, культура і національна самосвідомість : Зб. матеріалів. VII Всеукр. наук.-практ. конф., Київ, 15-16 квітня 2004 р. ; У 7-ми томах, Т.1 / Редкол. : Андрущенко В. П. (відп. ред.) та ін. - К. : Вид-во Європ. ун-ту, 2004. - С. 163-166.

7. Коваленко О. Елементарна соціальна структура як парадигмальний конструкт системи сучасного соціологічного знання // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції «Перспективи розвитку соціогуманітарних наук у класичних університетах» (соціологія, психологія, педагогіка): Збірник наукових праць - К.: Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2004. - С. 236-240.

8. Коваленко О. Образ мислення соціолога в структурі соціологічного знання // ДНІ НАУКИ: Зб. тез доповідей : в 3 т., Т. 2 // Гуманітарний університет «ЗІДМУ», 27-28 жовтня 2005 / Ред. кол. В. М. Огаренко та ін. - Запоріжжя : ГУ «ЗІДМУ», 2005. - С. 265-266.

9. Коваленко О. Логічна і логістична коректність в соціології // ДНІ НАУКИ: Зб. тез доповідей в 4 т., Т. 4 / Гуманітарний університет «ЗІДМУ», 5 - 6 жовтня 2006 / Ред. кол. В. М. Огаренко та ін. - Запоріжжя: ГУ «ЗІДМУ», 2006. - С. 224-225.

10. Коваленко О. Метасоціологічний вимір соціологічного знання щодо тенденцій розвитку соціальної системи освіти // Соціальна перспектива і регіональний розвиток : Журнал наукових праць / Гол. ред. М. А. Лепський. - Випуск 2. - Запоріжжя: ТОВ «КСК - Альянс», 2007. - С. 93-95.

11. Коваленко О. Логіка & особливості наукового спілкування // Соціально-економічні, політичні та культурні оцінки і прогнози на рубежі двох тисячоліть: Тези доповідей VІ Міжнародної науково-теоретичної конференції студентів, аспірантів і молодих вчених. - Ч. 2 : «Загальні проблеми гуманітарних наук» / Відп. ред. З. В. Гуцайлюк. - Тернопіль, 2008. - С. 69-71.

АНОТАЦІЯ

Коваленко О.В. Шляхи забезпечення логічної коректності в системі сучасного соціологічного знання. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата соціологічних наук за спеціальністю 22.00.01 - теорія та історія соціології.

Київський національний університет імені Тараса Шевченка, м. Київ, 2008 р.

Дисертацію присвячено встановленню ефективних шляхів забезпечення в соціології логічних цінностей: послідовності, обґрунтованості, несуперечливості, однозначності, що розглядаються як невід'ємні складові наукових цінностей. В роботі виявлено місце проблеми логічної коректності в історико-соціологічному процесі та обґрунтовано її науковий статус в сучасній соціології. На основі інтегративного підходу щодо розгляду причин проблеми логічної коректності проводиться конкретне рефлексивне дослідження, виявляються фактичні данні з приводу перешкод, що стоять на заваді сучасним соціологам у забезпеченні логічної коректності в соціології. Проектом «соціологістика» представлено шлях забезпечення логічної коректності в соціології. Логічна культура виступає головним інтеграційним чинником.

Ключові слова: логічні цінності, проблема логічної коректності в соціології, історико-соціологічний процес, інтегративний підхід, конкретне рефлексивне дослідження, шлях забезпечення логічної коректності, соціологістика, логічна культура.

АННОТАЦИЯ

Коваленко А. В. Пути обеспечения логической корректности в системе современного социологического знания. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата социологических наук по специальности 22.00.01 - теория и история социологии.

Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко, г. Киев, 2008 г.

Диссертация посвящена установлению эффективных путей обеспечения в социологии логических ценностей: последовательности, обоснованности, непротиворечивости, однозначности, которые рассматриваются как обязательные составляющие научных ценностей.

В работе обосновывается научный статус вопроса логической корректности в социологии и анализируется по нескольким направлениям. Выясняется вопрос отношения основателей различных национальных школ к логической корректности, а также статус и состояние подобных исследований в современной социологии. Рассматривается структура современного социологического знания, компонентом которой является метасоциология. На данном уровне аккумулируются результаты рефлексивных исследований в социологии, в предметную сферу которых включен вопрос логической корректности социологического знания. Определяется предметная область вопроса логической корректности, в которой выделяют: установление сущности проблемы, определение и анализ ее причин, разработка рекомендаций по поводу ее разрешения, оценивание существующих способов разрешения проблемы логической корректности с точки зрения их эффективности. Обзор литературы свидетельствует об актуальности, но недостаточной разработанности данного вопроса в современных рефлексивных исследованиях. Существующие пути обеспечения логической корректности в социологии не могут считаться эффективными, так как не учитывают множественность влиятельных факторов, среди которых важнейшими выступают особенности современной социологии.

Проводится анализ причин проблемы логической корректности в контексте интегративного подхода. Обосновывается использование интегративного подхода на основе связи и взаимовлияния разнородных причин. В контексте реализации интегративного подхода проводится конкретное рефлексивное исследование особенностей как социологического, так и логического знания. Выявляются фактические данные по поводу преград, которые мешают современным социологам обеспечивать логическую корректность социологического знания. На основе результатов рефлексивного исследования утверждается, что отсутствие логических средств в социологии также выступает одной из причин проблемы обеспечения логической корректности социологического знания.

Основываясь на результатах рефлексивного исследования, рассматриваются пути того, как требование логической корректности в социологии может реализовываться через соответствующую деятельность определенной группы социологов, которые будут их вводить в процесс социологических практик. Ответственность за обеспечение логической корректности социологического знания, как одной из его характеристик, положена на социологов. Кроме этого, учитывается зависимость сообщества от тех средств и способов, использование которых гарантирует необходимые качества результатов их научных практик. Поскольку именно существование этих средств создает условия для обеспечения логической корректности в социологии. Поэтому в предметной области обеспечения логической корректности в социологии вопросом № 1 стоит разработка необходимых для социологов средств и способов или, другими словами, логических методов. Как один из организационных механизмов, который способствует интеграции профессионалов-методистов предложено специальный проект под названием «Социологистика». В контексте институционализации исследовательского движения положена идея логистики, которая нашла свое развитие в философии и различных социогуманитарных дисциплинах. Определение основных структурных компонентов проекта обусловлено спецификой научных практик, интеграция которых зависит от представления основной идеи; методологических и теоретических основ реальности, которая исследуется; видения перспектив развития. Таким образом, концепция интеграции связывается с организацией исследовательского движения направленного на разработку и внедрение логических средств в социологию и с формированием логической культуры сообщества социологов, как главного интеграционного механизма.

Основным результатом работы является установление теоретических основ разрешения проблемы и формулировка положений для формирования путей обеспечения логической корректности социологического знания и разработки на этой основе направления «социологистика», которое направлено на институционализацию в современной социологии практик внедрения логических ценностей.

Ключевые слова: логические ценности, метасоциология, причины проблемы логической корректности, концепция интеграции, конкретное рефлексивное исследование, пути обеспечение логической корректности в социологии, логистический подход, социологистика, логическая культура.

соціологія цінність логічний

SUMMARY

Kovalenko O. V. The ways of logical correctness maintenance in the modern sociological knowledge system. - Manuscript.

The thesis for a scientific degree of the Candidate of Sociological Sciences, Specialized field 22.00.01 - theory and history of Sociology.

Kyiv Taras Shevchenko University, Kyiv, 2008.

The thesis is devoted to establishment of effective ways of logical correctness maintenance in Sociology: order (logicality), validity, consistency, unambiguity, which are considered as imperative components of scientific values. In the work the scientific status of logical correctness in Sociology is proved. The attitudes to logical correctness of the different national sociological school founders are ascertained. The specific reflexive research in a context of the integrative approach helps to discover the facts about obstacles, which prevent sociologists to supply sociological knowledge with logical correctness. The ways of logical correctness maintenance in a context of the integration conception are examined. The project «Sociologisticа» and the logical culture are analyzed as main integration mechanisms of the sociologist's community.

Key words: scientific values, scientific status of logical correctness, specific reflexive research, integrative approach, the ways of logical correctness maintenance in Sociology, Sociologisticа, logical culture.

Размещено на Allbest.ru