Размещено на http://www.allbest.ru/

Класичний приватний університет

УДК 316 : 330

Автореферат

Спеціальність 22.00.04 - Спеціальні та галузеві соціології

Соціологічні виміри цінностей економічної культури

Сидорович Тетяна Остапівна

Запоріжжя - 2009

Дисертація є рукописом

Робота виконана у Львівському національному університеті ім. Івана Франка.

Науковий керівник - доктор соціологічних наук, професор Черниш Наталія Йосипівна Львівський національний університет ім. Івана Франка, завідувач кафедри історії та теорії соціології.

Офіційні опоненти: доктор філософських наук, професор Ручка Анатолій Олександрович, Інститут соціології Національної академії наук України, головний науковий співробітник відділу соціології культури і масової комунікації; доктор філософських наук, кандидат соціологічних наук, доцент Бондаренко Ольга Валеріївна, Запорізький національний технічний університет, завідувач кафедри філософії.

Захист відбудеться “19” червня 2009 р. о 14.00 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 17.127.02 при Класичному приватному університеті за адресою: 69002, м. Запоріжжя, вул. Жуковського, 70-б.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Класичного приватного університету за адресою: 69002, м. Запоріжжя, вул. Жуковського, 70-б.

Автореферат розісланий “19” травня 2009 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Я.В. Зоська.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Однією з особливостей сучасного етапу розвитку людства є зростання ролі культурної складової у процесах відтворення соціальної реальності в усіх її сферах, у тому числі в економічній. Поряд із різноспрямованими процесами культурної (у широкому значенні) гомо- та гетерогенізації вибудовується загальносвітова економічна система, структурована не лише зв'язками економічного обміну, а й дедалі більш уніфікованими принципами економічної взаємодії.

На сьогодні в переважній більшості суспільств, включно із суспільствами, у яких відносно недавно існувала керована державою система, у тому числі й в Україні, усталилася ринкова модель організації економіки. Однак відкритим залишається питання про те, якому типу економічної системи відповідають цінності економічної культури населення України та якою мірою останні можуть слугувати основою для формування задекларованої державою соціально орієнтованої ринкової економіки.

Водночас у світлі світових процесів глобалізації, інтеграції та переходу високорозвинених суспільств до постіндустріальної стадії розвитку, а також з огляду на зростання рівня відкритості українського суспільства набуває актуальності ще одне питання, а саме ступінь відповідності цінностей економічної культури населення нашої держави ціннісним системам суспільств індустріального/постіндустріального типу.

Вагомий внесок у вивчення різних аспектів економічної культури, у тому числі її цінностей, у ракурсі їхньої відповідності певному типу економічної системи зробили такі українські та російські соціологи, як: Л. Аза, О. Ахієзер, В. Бакіров, Н. Боєнко, О. Бондаренко, Є. Головаха, П. Гуревич, О. Дробницький, Т. Єфременко, Т. Заславська, А. Здравомислов, Л. Крутова, Н. Кузнєцов, В. Ольшанський, Е. Пеньков, В. Пилипенко, В. Поддубний, С. Попов, І. Попова, Т. Рассадіна, Р. Ривкіна, А. Ручка, Л. Сокурянська, Є. Суїменко, Н. Трикоз, В. Тугарінов, В. Ядов, О. Якуба та ін.

Інтерпретації емпіричних даних та теоретичні узагальнення, що стосуються ціннісного виміру економічної свідомості в сучасному українському суспільстві, знаходимо у В. Пилипенка, який аналізує економічну культуру населення, втілюючи принцип трикомпонентної будови соціальних установок. Проблематики цінностей економічної культури в контексті формування капіталістичного суспільства в Україні торкаються С. Оксамитна, Є. Суїменко. Т. Єфременко зосередила увагу на комплексному вивченні явища економічної культури (як духовних, так і діяльнісних її складових), а також процесів її соціогенезу та трансформації. Проблеми й тенденції розвитку економічної культури та її ціннісних складових розробляються також у працях Н. Боєнко. Проблематика цінностей постіндустріального, інформаційного, постекономічного суспільства висвітлюється Н. Апатовою, В. Бакштановським, О. Бандурою, Є. Суїменко. Велике значення в межах дисертаційної роботи належить класифікації цінностей та економічних систем Б. Гаврилишина.

Питання, які є дотичними до основних проблем нашої роботи, знайшли своє відображення у працях таких зарубіжних науковців, як: Д. Белл, Д. Гелбрейт, О. Тоффлер (які окреслили основні особливості індустріального та постіндустріального суспільств і місце в них економічних цінностей); Р. Інглегарт (який акцентує на культурному зсуві в розвиненому індустріальному суспільстві; його суть полягає в переході від матеріалістичних до постматеріалістичних цінностей); Ч. Хенді (який порушує проблему пошуку нових цілей розвитку сучасного західного суспільства); Е. Гідденс і Л. Туроу (які розвивають ідею зростання ролі держави в економічному житті розвиненого капіталістичного суспільства); П. Дракер (який вказує на зміну ролі знань у житті суспільства); Л. Едвінссон, М. Мелоун, Т. Стюарт (які наголошують на зростанні ролі таких ресурсів, як інформація та інтелектуальний капітал); А. Етціоні (який вказує на необхідність зміцнення колективістських цінностей, що втілює ідею комунітарного суспільства).

Незважаючи на значну увагу науковців до окремих цінностей економічної культури, у сучасній соціологічній літературі бракує комплексного підходу до їхнього дослідження; недостатньо розробленою є проблема показників цінностей, які б давали цілісне уявлення про основні, бажані для населення пріоритети розвитку, якості економічних відносин та характеристики працівника, без яких є неможливою реалізація відповідних соціально-економічних ідей чи програм розвитку країни. Відповідно, бракує досліджень, за результатами яких можна було б дати інтегровану оцінку цінностей економічної культури населення в контексті їхньої відповідності певному ідеальному типу економічної системи та тим цінностям, які характеризують індустріальну чи постіндустріальну орієнтацію членів суспільства.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тематика і зміст роботи пов'язані з напрямами науково-дослідної діяльності кафедри історії та теорії соціології Львівського національного університету імені Івана Франка. Зокрема, в рамках роботи над темою “Соціологічні виміри сучасного українського суспільства: регіоналізм, інституціоналізація та структурні трансформації” (номер державної реєстрації 0105U400942) Львівського національного університету імені Івана Франка опубліковано чотири статті, які висвітлюють особливості ціннісних уявлень населення сучасної Львівщини. Автор дисертації брала участь у розробці інструментарію, аналізі отриманої інформації, розробці пропозицій та рекомендацій в рамках аналітичних звітів із зазначеної теми (довідка Львівського національного університету імені Івана Франка).

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є визначення змісту та ступеня представленості домінантних і альтернативних наборів у полі цінностей економічної культури населення сучасної України в контексті їхньої відповідності ідеальним типам економічних систем. Для досягнення зазначеної мети було поставлено такі завдання:

- проаналізувати зміст та специфіку соціологічного дискурсу з приводу концептуалізації цінностей;

- окреслити теоретико-методологічні засади соціологічного дослідження та зміст поняття “цінності економічної культури”;

- визначити зміст наборів цінностей економічної культури, які відповідають ідеальним типами організації економічних систем і водночас відображають центральні дилеми економічної діяльності в сучасному українському суспільстві;

- на основі теоретично сконструйованих наборів цінностей економічної культури визначити емпіричні індикатори представленості цих цінностей в уявленнях населення України;

- підтвердити можливість застосування вироблених показників та індикаторів для вивчення поля цінностей економічної культури шляхом проведення емпіричного дослідження (на прикладі Львівщини);

- визначити, якими є домінантні та альтернативні набори цінностей економічної культури населення Львівщини та якому типу організації економічної системи вони відповідають;

- встановити наявність чи відсутність взаємозв'язку між соціально-демографічними характеристиками респондентів та їхньою приналежністю до груп носіїв конкретних наборів цінностей економічної культури.

Об'єкт дослідження - цінності економічної культури населення України.

Предмет дослідження - поле цінностей економічної культури населення сучасної України, яке вивчається через зміст та представленість домінантних і альтернативних наборів цінностей економічної культури в контексті їхньої відповідності ідеальним типам економічних систем.

Методи дослідження. У роботі використовуються такі загальнонаукові методи, як аналіз, синтез, систематизація (для визначення теоретико-методологічних принципів дослідження); класифікація (для впорядкування елементів наборів цінностей); порівняння (для виявлення специфічних та особливих елементів поля цінностей економічної культури й ознак ідеальних типів економічних систем); системний та функціональний аналіз (для розробки концептуальної основи дослідження поля цінностей); каузальний аналіз (у генерації гіпотез та в інтерпретації отриманих результатів). Для збору первинної соціологічної інформації використано метод анкетування, для аналізу соціологічної кількісної інформації - низку статистичних методів, зокрема, кореляційний аналіз (для виявлення залежності ціннісних уявлень від соціально-демографічних характеристик респондентів і встановлення наявності та сили зв'язку між окремими показниками цінностей), факторний аналіз (для визначення взаємопов'язаних груп цінностей та частково при конструюванні індексів), коефіцієнт Альфа Кронбаха (для перевірки надійності вироблених індексів).

У дисертаційній роботі використано структурно-функціональний підхід (на його основі здійснено систематизацію елементів наборів цінностей та виявлено взаємозв'язки між ними); соціокультурний підхід (для обґрунтування взаємозумовленості цінностей та особливостей економічного розвитку); теорії постіндустріального суспільства (для окреслення змістовного наповнення наборів цінностей); неоінституціональний напрям (для обґрунтування впливу інституціоналізованих цінностей на економічну поведінку); теорію поля П. Бурдьє (для пояснення складного та плюралістичного характеру ціннісної картини сучасного українського суспільства й уточнення відповідного понятійного апарату). У роботі застосовано міждисциплінарний підхід, що дало змогу здійснити комплексний аналіз предмета дослідження та використати досягнення низки суміжних із соціологією дисциплін.

Емпіричну базу дисертаційного дослідження становлять дані репрезентативного опитування, яке проводилось у грудні 2007 р. у Львівській області Українським центром вивчення громадської думки “Соціоінформ” (м. Львів) в рамках проекту “Соціально-політичні настрої населення” (N = 1200 осіб. Похибка дослідження становить 2,2% з імовірністю 0,95). До опитувальника було включено авторський блок запитань, розроблений на основі теоретичного аналізу проблеми соціологічних вимірів цінностей економічної культури та програми дослідження дисертанта.

Наукова новизна одержаних результатів. Наукова новизна дисертаційної роботи полягає в дослідженні змісту та співвідношення наборів цінностей економічної культури, які відповідають ідеальним типам економічних систем і забезпечують основу для комплексної характеристики поля цінностей сучасного українського суспільства у двох його вимірах. Більш конкретно сутність та ступінь новизни роботи можна відобразити в таких положеннях:

- запропоновано авторське поняття “цінності економічної культури”, яке вживається як альтернативне до поняття “економічні цінності” та наголошує на цінностях неекономічного характеру, які функціонують у сфері господарської життєдіяльності. Поняття “цінності економічної культури” розширює понятійний апарат, що використовується в соціологічному дослідженні цінностей (с. 42);

- запропоновано використовувати поняття “поле цінностей економічної культури”, “домінантні набори цінностей економічної культури” й “альтернативні набори цінностей економічної культури” для характеристики ступеня представленості та співвідношення цінностей і їхніх наборів, що дає змогу уникнути спрощеної інтерпретації ціннісної картини сучасного суспільства, яка є плюралістичною (с. 60-61);

- вперше окреслено зміст наборів цінностей економічної культури, який формують: ідеї щодо бажаних принципів функціонування економічної системи (пріоритет економічних цілей/пріоритет соціальних, екологічних цілей, економічна свобода/економічний захист, економічна ефективність/економічна рівність, цінність ринкових механізмів/цінність державного управління, верховенство інтересів індивіда/верховенство інтересів суспільства, особистий успіх/суспільний добробут, праця як засіб/праця як самоціль), уявлення про бажані якості особистості та характеристики взаємовідносин (індивідуалізм/ колективізм, конкурентність/ солідарність, партнерські відносини/патерналістські відносини, нонконформізм/ конформізм, творчість/чітке виконання інструкцій, перевірений спосіб діяльності; ініціативність/виконавчість, професіоналізм як компетентність/професіоналізм як компетентність та моральний авторитет, відповідальність за здоров'я споживачів/відповідальність за вплив на екологію та здоров'я людства), уявлення про матеріальні та інформаційні ресурси як цінності (с. 62-88);

- удосконалено методологію дослідження цінностей завдяки виокремленню п'яти основних наборів цінностей економічної культури (три з них - індивідуалістсько-конкуренційний, групово-кооперативістський, егалітарно-колективістський - в контексті відповідності цінностей основним ідеальним типам економічних систем: ринковій, соціально орієнтованій ринковій, адміністративно-командній, ще два набори - в контексті їхньої відповідності суспільствам індустріального/постіндустріального типу). Набори цінностей (як концептуальна основа дослідження) відповідають положенню про коректність встановлення пріоритетності лише між однопорядковими, порівнюваними цінностями, які набувають різної ваги та смислового навантаження у відмінних соціально-економічних системах (с. 60-90);

- вдосконалено систему показників та емпіричних індикаторів цінностей економічної культури; на їхній основі сконструйовано шість індексів цінностей економічної культури, призначених для комплексної характеристики ступеня представленості основних наборів у полі цінностей економічної культури населення (с. 147-159, с. 170-173);

- вперше досліджено поле цінності економічної культури населення Львівщини у двох вимірах: 1) індивідуалістському/колективістському, 2) індустріальному/постіндустріальному. У першому з вимірів домінують такі цінності, як економічна ефективність, змішана форма власності, поєднання ринкових механізмів із державним управлінням економікою, патерналізм, узгодження інтересів особистості та колективу, ініціативність. У другому з вимірів найбільш представленими цінностями є матеріальний добробут, освіта, професіоналізм як компетентність та моральна авторитетність, відповідальність суб'єктів економічної діяльності в постіндустріальному її розумінні. На підставі застосування індексів цінностей підтверджено, що цінності економічної культури населення Львівщини мають змішаний характер; констатовано, що домінантним набором цінностей економічної культури є групово-кооперативістський з переважанням помірковано-постіндустріальних, змішаних (індустріальних та постіндустріальних) ціннісних орієнтацій. Альтернативним набором цінностей економічної культури населення Львівщини є індивідуалістсько-конкуренційний набір з переважанням змішаних, помірковано-постіндустріальних ціннісних орієнтацій. Встановлено особливості взаємозв'язків між основними наборами цінностей, а також вплив віку, освіти, статі та типу населеного пункту на приналежність до груп носіїв визначених наборів цінностей економічної культури. З'ясовано, що ціннісні орієнтації населення Львівщини в основному відповідають соціально орієнтованій ринковій економіці, водночас значна поширеність цінності державного патерналізму свідчить про прийнятність для нього формування економічної системи розподільчого соціалізму (с. 116-179).

Практичне значення результатів дослідження. Результати дисертаційного дослідження сприяють розумінню особливостей ціннісних пріоритетів населення у сфері господарської життєдіяльності, що особливо важливо для прогнозування соціальних та економічних перспектив здійснюваних у країні реформ. Емпіричні дані дослідження можуть слугувати обґрунтуванням необхідності подальших соціально-економічних перетворень та корегуванню пріоритетних напрямів соціально-економічної політики. Матеріали дисертаційного дослідження можуть використовуватись для вдосконалення програм економічної освіти населення України. Запропонована в роботі методика дослідження цінностей економічної культури може бути покладена в основу моніторингу поля цінностей економічної культури, що дасть змогу відстежувати динаміку ціннісних орієнтацій населення та діагностувати ступінь відповідності переконанням населення країни проголошених державою пріоритетів економічного розвитку.

Апробація результатів дослідження. Основні положення та результати дисертаційного дослідження були представлені та обговорені на XIII Міжнародній науковій конференції “Харківські соціологічні читання” (м. Харків, 2007 р.), II Міжнародній науковій конференції “Одеські соціологічні читання” (м. Одеса, 2008 р.), Міжнародних наукових конференціях “Львівський соціологічний форум” (м. Львів, 2007, 2008 рр.), VI Міжнародній науковій конференції студентів та аспірантів “Соціологія у (пост)сучасності” (м. Харків, 2008 р.), V Всеукраїнській науково-практичній конференції “Проблеми розвитку соціологічної теорії: соціальна інтеграція та соціальні нерівності в контексті сучасних суспільних трансформацій” (м. Київ, 2008 р.).

Публікації. Основні положення та результати дисертаційної роботи викладено у 5 публікаціях, у тому числі в 4 статтях, опублікованих у фахових виданнях з соціології, затверджених ВАК України, та 1 тезах доповіді на конференції.

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Повний обсяг дисертації - 211 сторінок, з них список використаних джерел (240 найменування) на 24 сторінках. Робота містить 15 таблиць, 26 рисунків; 8 додатків, розміщених на 82 сторінках.

Основний зміст роботи

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційної роботи, охарактеризовано ступінь її розробленості, визначено мету, завдання, об'єкт та предмет дослідження, розкрито його наукову новизну, практичне значення, наведено відомості про апробацію, а також подано інформацію про публікації за темою дисертаційного дослідження та його структуру.

У першому розділі - “Теоретико-методологічні засади соціологічного вивчення цінностей економічної культури” - на підставі вітчизняного та зарубіжного досвіду концептуалізації поняття цінності з особливою увагою до інтерпретації економічного зрізу соціальної реальності сформульовано теоретичні основи соціологічного дослідження цінностей економічної культури в контексті актуальних для сучасної України соцієтальних перетворень. економіка культура цінність суспільство

У цьому розділі розглянуто основні теоретичні підходи до розуміння цінностей, які сформувались у межах аксіології; зокрема, окреслено особливості психологічного, натуралістичного, логіко-семантичного, семіотичного й об'єктивно-онтологічного способів тлумачення сутності та походження цінностей.

Ґенеза соціологічних інтерпретацій поняття цінностей простежується у працях класиків та сучасних представників зарубіжної (насамперед М. Вебера, Е. Дюркгайма, Ф. Знанецького, Р. Інглегарта, Т. Парсонса, М. Рокіча, П. Сорокіна, У. Томаса, Ш. Шварца) та вітчизняної (передусім Л. Ази, В. Бакірова, Є. Головахи, В. Піддубного, А. Ручки, Л. Сокурянської, О. Якуби) соціологічної думки. Теоретичною основою дисертаційного дослідження є синтез принципово важливих ідей, які містяться у працях вищезгаданих науковців. Однією з найважливіших ознак цінностей є їхня позитивна значущість для людини, суспільства; цінності, будучи предметом соціологічного вивчення, виступають, з одного боку, як об'єкти (матеріальні та ідеальні), які визнаються бажаними, значущими; а з іншого - як переконання, критерії оцінювання, які дають змогу пояснити особливості та спрямованість соціокультурних процесів і соціальної поведінки індивідів та спільнот. Цінності характеризуються різним ступенем важливості для соціальних суб'єктів, однак неможливо звести всі цінності до однієї визначальної, щодо якої всі інші займатимуть підпорядковані позиції; у межах людської свідомості можуть співіснувати взаємосуперечливі цінності, прикладом чого є явище “амбівалентної свідомості”. Специфіка соціологічного вивчення цінностей полягає в їхньому розгляді крізь призму індивідуальної та групової свідомості та регулятивного впливу, який вони справляють на соціальну поведінку і спрямованість соціокультурного розвитку суспільства, у тому числі його економічної сфери.

Питання про роль цінностей у регулюванні економічної поведінки на індивідуальному рівні та про їхнє значення у формуванні економічної системи суспільства і її ефективності вирішується за допомогою звернення до доробку представників неоінституціонального та соціокультурного напрямів. У межах першого з них дискутується питання зумовленості економічного життя соціальними факторами, а також наголошується на механізмі впливу інституціоналізованих цінностей на економічну поведінку на індивідуальному рівні; у межах другого із зазначених напрямів обґрунтовується взаємовплив соціокультурної та економічної сфер життєдіяльності; при цьому визначна роль в окресленні якісних характеристик економічної системи визнається за цінностями.

З метою наголошення на присутності в полі економіки цінностей неекономічного характеру, які привносяться з інших сфер людської життєдіяльності та “проектуються” як пріоритетні цілі та принципи на економічну сферу, запропоновано використовувати поняття “цінності економічної культури”. Сутність останнього визначено на підставі аналізу та систематизації дефініцій економічної культури, які пропонуються в межах соціології та розглядають цінності й норми як невід'ємні, визначальні її складових.

Відповідно в межах розділу вироблено авторське робоче визначення цінностей економічної культури, під якими розуміємо: а) ідеї стосовно економічної системи; б) якості суб'єктів економічної діяльності; в) якості економічних відносин; г) матеріальні блага, а також нематеріальні ресурси (такі як знання, інформація), щодо яких суб'єкти економічної діяльності займають оцінювальну позицію та приписують їм особливу роль у господарській життєдіяльності, відчуваючи необхідність і потребу в них, намагаючись оволодіти ними (реалізувати їх). Важливість цінностей економічної культури у більш широкому соціальному та економічному контексті визначається їхньою світоглядною та регулятивною дією на економічну життєдіяльність, а також їхнім спрямовувальним впливом на соціально-економічний розвиток соціуму.

Для уникнення спрощеної характеристики цінностей економічної культури використано поняття “поле цінностей економічної культури”, яке досліджується шляхом визначення домінантних (найбільш поширених) та альтернативних (менш поширених) наборів цінностей. Ці поняття покликані допомогти відобразити строкатість та неоднорідність, властиві ціннісним системам сучасних суспільств, які творяться поєднанням різних наборів цінностей, одні з яких є домінантними, а інші - перебувають у конфлікті з першими або ж доповнюють їх. У цьому контексті ми використали термінологію П. Бурдьє, який застосовує поняття “поле” для характеристики відносин у різних сферах суспільної життєдіяльності.

У дисертаційному дослідженні увагу закцентовано на двох вимірах поля цінностей економічної культури, у контексті яких і розроблено набори цінностей: 1) відповідність цінностей певному типу економічної системи (шкала індивідуалізму/колективізму); 2) відповідність цінностей певному типу суспільства - індустріальному чи постіндустріальному.

Змістовне наповнення наборів цінностей, окреслених у першому з названих вимірів, сформоване частково завдяки аналізу ідей, що стосуються організації економічного життя суспільства, а також тих якостей особистості та характеристик відносин у сфері економічного життя, які стали б основою для втілення комунітарних чи ліберальних ідей. Найбільш системними в теоретико-методологічному значенні, як і найбільш впливовими складовими першого з дискурсів, є ідеї марксизму, економічний зріз яких становить основу для функціонування адміністративно-командної економіки. Що стосується лібералізму, то тут як оптимальна розглядається ринкова модель. Прагнення поєднати кращі ідеї щодо організації економічного життя стає основою для функціонування економічних систем змішаного типу. Крім цього, у виділенні елементів наборів цінностей економічної культури за шкалою індивідуалізму/колективізму важливу роль відіграла класифікація ціннісних та економічних систем Б. Гаврилишина. З його доробку запозичені назви для інтегрованих наборів цінностей економічної культури: індивідуалістсько-конкуренційний (відповідає ринковій економіці), групово-кооперативістський (відповідає узгодженому вільному підприємництву чи соціально орієнтованій ринковій економіці), егалітарно-колективістський (основа для адміністративно-командної економіки) набори. Змістове наповнення наборів цінностей за шкалою індустріалізму/постіндустріалізму сформоване здебільшого завдяки концепціям постіндустріалізму, в яких розглядаються якісні зміни в культурному середовищі суспільств під впливом їхнього переходу до якісно нової стадії розвитку.

Елементами наборів цінностей як концептуальної основи дослідження поля цінностей економічної культури стали не всі цінності, а лише ті з них, які становлять соціальне підґрунтя для успішного функціонування та відтворення основних ідеальних типів економічних систем.

Показниками цінностей, які увійшли до наборів та стосуються ідей щодо організації економічної системи, є основна мета, якій підпорядковується економічна життєдіяльність суспільства (максимізація прибутку/виробництва та максимальне задоволення споживання; забезпечення сталого розвитку та екологічної безпеки; соціальні цілі); мета економічної діяльності індивіда (особистий успіх в економічній діяльності/здійснення внеску в досягнення цілей спільноти); праця як спосіб здобуття засобів для життя/праця як спосіб самореалізації, самоціль; економічна справедливість; економічна ефективність/економічна рівність; економічна свобода/економічна захищеність; цінність форм власності (приватна/державна); співвідношення між функціями ринку та держави у вирішенні основних економічних питань (домінування ринку/домінування держави).

Показниками цінностей-характеристик відносин є: економічний індивідуалізм/ колективізм; партнерство/патерналізм; автономність/добровільне підпорядкування; конкуренція/солідарність; соціальна відповідальність (відповідальність перед споживачами/відповідальність за довкілля та здоров'я людей).

Показниками цінностей-якостей особистості є: професіоналізм, компетентність/знайомства, особиста відданість; професіоналізм в індустріальному/ постіндустріальному його розуміні; новаторство/слідування вказівкам, стандартам; нонконформізм/конформізм; ініціативність/виконавчість.

Показниками щодо матеріальних цінностей та інших ресурсів виробництва є оцінки ролі виробничих ресурсів (у тому числі інформації, знань) та споживчих благ у сучасній економічній життєдіяльності.

Вироблені на основі теоретичного аналізу набори цінностей економічної культури, безумовно, не претендують на всеосяжність, однак послужили концептуальною основою для вироблення індикаторів та подальшого емпіричного дослідження поля цінностей економічної культури населення однієї з областей України.

У другому розділі - “Цінності економічної культури в емпіричному вимірі” - розглянуто цінності економічної культури в контексті їхньої відповідності ідеальним типам економічних систем індустріального чи постіндустріального суспільств; вироблено та застосовано на прикладі Львівщини низку індексів для комплексної характеристики двох вимірів поля цінностей економічної культури населення сучасної України.

На підставі аналізу методик, показників та результатів соціологічних досліджень, дотичних до проблематики дисертаційної роботи (зокрема, даних дослідження громадської думки населення України “Омнібус - 2007” з вибіркою 1800 осіб, яке проводилось у травні 2007 р. Інститутом соціології НАН України спільно із Центром соціальних та політичних досліджень “СОЦИС”, даних всеукраїнського соціологічного моніторингу, започаткованого під назвою “Українське суспільство на порозі XXI століття”, а згодом перейменованого на “Українське суспільство: моніторинг соціальних змін” з вибіркою 1800 респондентів, який здійснюється, починаючи з 1994 р. тими самими дослідницькими центрами за участю Фонду “Демократичні ініціативи”, а також даних міжнародного порівняльного дослідження, виконаного в межах проекту “Європейське соціальне дослідження” (ESS) у березні-квітні 2005 р. (в Україні - під керівництвом Інституту соціології НАН України, вибірка - 2031 особа)) охарактеризовано окремі елементи поля цінностей економічної культури жителів сучасної України, висунуто гіпотези щодо представленості виділених наборів цінностей у полі цінностей населення однієї з її західних областей, а також сконструйовано авторську методику, спрямовану на виявлення домінантних та альтернативних наборів цінностей економічної культури.

За результатами цих досліджень поле цінностей економічної культури жителів України можна попередньо охарактеризувати як неоднорідне, таке, в якому представлені різні набори цінностей економічної культури. Аналіз даних дав змогу висунути гіпотези про домінантне становище групово-кооперативістського набору цінностей (як поєднання, узгодження індивідуалістських та колективістських пріоритетів), поширення елементів як індустріального, так і постіндустріального наборів. Як альтернативні для населення України виступають егалітарно-колективістський та індивідуалістсько-конкуренційний набори цінностей; при цьому ступінь їхньої поширеності суттєво відрізняється в межах різних регіонів країни.

Перевірка авторської концептуальної основи дослідження здійснювалася на основі даних соціологічного опитування, проведеного УЦВГД “Соціоінформ” у Львівській області в грудні 2007 р. за репрезентативною вибіркою обсягом 1200 осіб. Авторська методика дослідження цінностей економічної культури передбачала низку тверджень, ступінь своєї згоди з якими пропонували оцінити респондентам.

На підставі даних дослідження було виділено декілька цінностей-ідей та цінностей-якостей, які є домінантними в полі цінностей, які вивчались крізь призму уявлень населення сучасної Львівщини. Це передовсім такі з них, як ідеї пріоритетності ринкових механізмів у вирішенні виробничих питань та держави - у здійсненні перерозподілу прибутків, надання преференції державній формі власності на великі та стратегічні підприємства, цінність матеріального добробуту, орієнтація на економічну ефективність, економічний патерналізм, надання важливого значення цінностям творчості та ініціативності. З іншого боку, існує низка цінностей, ставлення респондентів до яких суттєво відрізняється. До таких цінностей можна віднести економічну конкуренцію й солідарність, конформізм та нонконформізм, економічний індивідуалізм і колективізм, приватну та державну власність (зокрема, на землю) тощо.

Для отримання цілісного уявлення про співвідношення між домінантними та альтернативними наборами в полі цінностей економічної культури запропоновано шість коефіцієнтів. Два з них є основними, оскільки комплексно характеризують один із вимірів поля цінностей, а чотири - похідними (дають інформацію про комплекси цінностей-ідей та ціннісні характеристики якостей особистості і взаємовідносин). Основний індекс цінностей за шкалою індивідуалізму/ колективізму сконструйовано на основі 19 індикаторів, які включають: 9 індикаторів цінностей-ідей щодо організації економічної системи та 10 індикаторів цінностей, що стосуються характеристик взаємовідносин і якостей особистості як суб'єкта економічного життя. Коефіцієнт надійності Альфа Кронбаха для індексу І_{інд-кол} становить 0,71. Основний індекс за шкалою, крайніми полюсами якої є індустріальні та постіндустріальні цінності, було сконструйовано на основі 9 показників (5 з яких становлять індикатори цінностей-ідей щодо організації економічного життя суспільства та оцінки ролі матеріальних і нематеріальних факторів виробництва; 4 індикатори цінностей стосуються якостей особистості як суб'єкта економічного життя і якостей взаємовідносин). Коефіцієнт надійності Альфа Кронбаха цього індексу дорівнює 0,61. На підставі значень цих комплексних показників цінностей за обома шкалами було умовно виділено та охарактеризовано по п'ять груп респондентів.

На підставі застосування індексів цінностей економічної культури населення було виявлено домінантні та альтернативні набори поля цінностей економічної культури населення Львівщини, а саме домінування в уявленнях половини респондентів групово-кооперативістського набору цінностей у поєднанні з розпорошеними ціннісними уявленнями решти опитаних. При цьому змішаний характер цінностей економічної культури іншої частини населення Львівщини виявляється здебільшого в наданні пріоритету цінностям-ідеям індивідуалістського характеру, які акцентують увагу на провідній ролі ринкового механізму в економічному житті суспільства, та цінностям-якостям особистості і тим взаємовідносинам, які є елементами групово-кооперативістського набору. Отже, як альтернативний на сучасному етапі розвитку суспільства для населення цієї області виступає індивідуалістсько-конкуренційний набір цінностей.

Вимір індустріальних та постіндустріальних цінностей представлений в уявленнях населення сучасної Львівщини обома наборами, при цьому більш виразним є постіндустріальний вектор. Найбільші розбіжності між групами респондентів зумовлені вибором між особистим успіхом та суспільним добробутом; цінністю праці як основи отримання високих прибутків та праці як діяльності, яка забезпечує самореалізацію; вибором між матеріальними засобами до існування та освітою як основою для здобуття цих матеріальних благ. Найменше диференціюють населення і можуть вважатися домінантними за шкалою індустріалізму/ постіндустріалізму такі цінності, як професіоналізм, важливою складовою якого є моральний авторитет, а також відповідальність виробників як відповідальність не лише за якість продукції, але й за вплив на довкілля та на здоров'я людей.

Спостерігається статистично значущий зв'язок уявлень респондентів щодо цінностей економічної культури, на основі яких побудувано шкалу індустріалізму/постіндустріалізму, з такими соціально-демографічними характеристиками опитаних, як тип поселення їхнього проживання, вік та освіта. Чим вищий рівень освіти та чим старші респонденти, тим більшою мірою в їхніх уявленнях представлені цінності постіндустріального набору. Цей набір цінностей також більшою мірою поширений в уявленнях міських жителів порівняно з оцінками мешканців сільських населених пунктів. Також зафіксовано зв'язок між уявленнями щодо цінностей економічної культури, які вимірювались за допомогою шкали індивідуалізму/колективізму, та такими соціально-демографічними характеристиками респондентів, як тип поселення, вік, стать і освіта. Так, зокрема, цінності індивідуалістсько-конкуренційного набору більшою мірою представлені в уявленнях міських жителів Львівщини порівняно з переконаннями мешканців сіл; в оцінках людей з вищим рівнем освіти - порівняно з уявленнями людей з нижчим рівнем освіти; в оцінках молоді та людей середнього віку - більшою мірою, ніж в орієнтаціях людей старшої вікової категорії; в уявленнях чоловіків - більшою мірою, ніж у оцінках жінок.

Аналіз взаємозв'язків між уявленнями про цінності економічної культури свідчить про обґрунтованість виділення двох їхніх вимірів: індустріального/постіндустріального та індивідуалістського/колективістського. Щодо наявності чи відсутності зв'язків між цінностями, які належать до цих двох вимірів, то тут слід відзначити, що цінності-ідеї щодо організації економіки (шкала індивідуалізму/колективізму) в уявленнях населення Львівщини не пов'язані з ідеями, які становлять основу ціннісної сфери індустріального чи постіндустріального суспільств. Натомість ці ідеї корелюють з індивідуалістськими/колективістськими характеристиками взаємовідносин. Загалом постіндустріальному набору цінностей відповідають індивідуалістсько-конкуренційні цінності-якості особистості та егалітарно-колективістські цінності, що стосуються характеристик взаємовідносин, а індустріальному набору - егалітарно-колективістські цінності, що стосуються якостей особистості та характеристики взаємовідносин індивідуалістсько-конкуренційного набору.

Таким чином, результати емпіричного дослідження свідчать про таке поєднання наборів цінностей економічної культури в уявленнях населення Львівщини, яке може служити ціннісним підґрунтям для функціонування економічної системи змішаного типу, на зразок соціально орієнтованої ринкової економіки або ж системи розподільчого соціалізму.

Висновки

У висновках узагальнено основні результати дисертаційного дослідження. В його межах сконструйовано набори цінностей економічної культури, які лягли в основу комплексного дослідження поля цінностей економічної культури у двох його вимірах, що уможливило вирішення поставленого наукового завдання.

У роботі окреслено зміст наукового дискурсу з приводу цінностей та їхньої ролі в економічному житті суспільства крізь призму соціологічної інтерпретації аксіологічної проблематики. Вона полягає в підкресленні складного суб'єктивно-об'єктивного характеру цінностей, які виникають на основі потреб і соціального досвіду індивідів, відображених у їхній свідомості та об'єктивованих через людську діяльність, що на груповому й соцієтальному рівнях утворює цінності-ідеали і критерії оцінювання елементів соціальної реальності. Важливою складовою соціологічної інтерпретації цінностей є те, що вони розглядаються як суттєвий фактор та якісна характеристика соціального життя особистостей і спільнот, чинник розвитку як суспільства в цілому, так і окремих його сфер.

Обґрунтовано введення в науковий обіг поняття “цінності економічної культури” як такого, що наголошує власне соціологічне бачення ціннісного зрізу економічної культури. Під цим поняттям розуміємо ідеї стосовно функціонування економічної системи; якості суб'єктів економічної діяльності; якості економічних відносин; матеріальні блага та нематеріальні ресурси - знання та інформацію, щодо яких суб'єкти економічної діяльності займають оцінювальну позицію, приписуючи їм особливу роль у господарській життєдіяльності та відчуваючи потребу в них. Для уникнення спрощеної інтерпретації ціннісної картини сучасного суспільства, яка насправді є плюралістичною, запропоновано використовувати поняття “поле цінностей економічної культури”, “домінантні набори цінностей економічної культури” та “альтернативні набори цінностей економічної культури”.

Сконструйовано п'ять наборів цінностей, які характеризують поле цінностей економічної культури у двох його вимірах. Один із цих вимірів характеризується принципом, який лежить в основі взаємовідносин суб'єктів економічного життя і представлений такими наборами, як індивідуалістсько-конкуренційний, групово-кооперативістський та егалітарно-колективістський. Вони утворюють основу для функціонування економічної системи ринкового, соціально орієнтованого ринкового чи адміністративно-командного типу відповідно. Другий вимір становлять ті цінності економічної культури, на підставі яких можна говорити про їхній індустріальний/постіндустріальний характер.

Показники цінностей економічної культури та відповідні індикатори стосуються цінностей-ідей (основних цілей економічної життєдіяльності, цінності економічної свободи, форм власності, ролі ринкового механізму та держави у вирішенні основних економічних питань, цінності праці, економічної справедливості, рівності та економічної ефективності), цінностей-якостей особистості (конформізму/нонконформізму, творчісті/слідування вказівкам, ініціативності/виконавчості, професіоналізму в індустріальному розумінні/професіоналізму в постіндустріальному розумінні), цінностей, що стосуються характеристик взаємовідносин (економічного індивідуалізму/економічного колективізму, солідарності, співпраці/конкуренції, патерналізму/партнерства, соціальної відповідальності виробників як відповідальності перед споживачами/соціальної відповідальності виробників як відповідальності за стан екології та здоров'я людей), а також ставлення до ролі матеріальних та нематеріальних ресурсів у економічній діяльності (традиційних ресурсів, грошей, майна/знань, інформації).

Перевірка авторської методики та сконструйованих показників здійснювалась на основі даних соціологічного дослідження, проведеного у Львівській області в грудні 2007 р. за репрезентативною вибіркою обсягом 1200 осіб.

Підсумовуючи результати здійсненого аналізу, можна відзначити, що поле цінностей економічної культури населення Львівщини є досить неоднорідним; воно є своєрідним відбиттям процесів соціокультурних трансформацій у сучасному українському суспільстві. Домінантним набором цінностей економічної культури можна вважати групово-кооперативістський з переважанням помірковано-постіндустріальних та змішаних (індустріальних і постіндустріальних) ціннісних орієнтацій. Альтернативним набором цінностей економічної культури населення сучасної Львівщини є індивідуалістсько-конкуренційний набір з переважанням змішаних та помірковано-постіндустріальних ціннісних орієнтацій.

Ціннісні переконання респондентів в основному відповідають ідеї соціально орієнтованої ринкової економіки. Поряд із цим у полі цінностей економічної культури населення Львівщини помітною тенденцією є надання переваги цінності державного патерналізму перед співробітництвом та індивідуальною самоорганізацією, що може слугувати підґрунтям для вибору економічної системи розподільчого соціалізму.

З'ясовано особливості взаємозв'язків двох вищезгаданих вимірів цінностей економічної культури, а також зв'язків між уявленнями щодо цінностей економічної культури та такими соціально-демографічними характеристиками респондентів, як тип поселення, вік, освіта і стать.

Дисертаційна робота може слугувати основою для подальшого уточнення та емпіричного дослідження наборів цінностей економічної культури, а також з'ясуванню глибинних взаємозв'язків між ними й соціально-демографічними характеристиками їхніх носіїв. Систематичний моніторинг змін у полі цінностей економічної культури уможливлює одержання якісної соціологічної інформації стосовно бажаних для населення країни векторів соціально-економічного розвитку українського суспільства.

Список опублікованих праць за темою дисертації

Статті у фахових виданнях

1. Бурак Т.О. Представленість індустріальних та постіндустріальних цінностей економічної культури в уявленнях населення Львівщини / Т.О. Бурак // Вісник Одеського національного університету. Соціологія і політичні науки. - 2008. - Т. 13, вип. 5. - С. 38-47.

2. Бурак Т.О. Представленість цінностей економічної культури в переконаннях населення Львівщини (за результатами соціологічного дослідження 2005 р.) / Т.О. Бурак // Методологія, теорія та практика соціологічного аналізу сучасного суспільства : збірник наукових праць. - Харків : ХНУ імені В. Н. Каразіна, 2007. - С. 261-267.

3. Бурак Т.О. Цінності економічної культури та оптимальний спосіб організації господарювання у переконаннях населення Львівщини / Т.О. Бурак // Український соціум. - 2008. - № 2(25). - С. 7-18.

4. Бурак Т.О. Цінності економічної культури: теоретичні засади їх емпіричного дослідження / Т.О. Бурак // Наукове пізнання: методологія та технологія. - 2006. - № 1(17). - С. 37-43.

Публікації в інших виданнях

1. Бурак Т. Представленість цінностей-ідей економічної культури у переконаннях населення Львівщини в контексті формування соціально орієнтованого ринкового господарства / Т. Бурак // Соціологія у (пост)сучасності : збірник наукових тез учасників VI Міжнародної наукової конференції студентів та аспірантів. - Харків : ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2008. - С. 55-56.

Анотація

Сидорович Т.О. Соціологічні виміри цінностей економічної культури. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата соціологічних наук за спеціальністю 22.00.04 - спеціальні та галузеві соціології. - Класичний приватний університет. - Запоріжжя, 2009.

У дисертації розглянуто ціннісне підґрунтя особливостей економічного зрізу соціальної реальності. Сконструйовано набори цінностей економічної культури, які уможливлюють комплексну характеристику поля цінностей економічної культури населення сучасної України у двох його вимірах: індивідуалістському/ колективістському та індустральному/постіндустріальному.

Елементами виділених наборів є цінності-ідеї щодо організації економічної системи суспільства, ціннісні характеристики якостей особистості та якостей економічних взаємовідносин, а також оцінки ролі матеріальних та нематеріальних ресурсів у господарській життєдіяльності. Домінування того чи іншого набору цінностей у сучасному суспільстві формує соціальну основу для функціонування економічної системи певного типу.

Ключові слова: цінності, економічна культура, набори цінностей економічної культури, поле цінностей економічної культури, економічна система, індустріальне суспільство, постіндустріальне суспільство.

Аннотация

Сидорович Т.О. Социологические измерения ценностей экономической культуры. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата социологических наук по специальности 22.00.04 - специальные и отраслевые социологии. - Классический приватный университет. - Запорожье, 2009.

Диссертация посвящена исследованию поля ценностей экономической культуры населения Украины путем определение содержания и степени распространенности доминирующих и альтернативных наборов ценностей в контексте их соответствия идеальным типам экономических систем. С этой целью предлагается и обосновывается использование таких понятий, как “ценности экономической культуры”, “наборы ценностей экономической культуры”, “поле ценностей экономической культуры”, которые способствуют, прежде всего, более точному отображению сложного сочетания ценностей, функционирующих в экономической среде современного общества.

Сконструированные диссертантом наборы ценностей экономической культуры предполагают исследование поля ценностей в двух его измерениях: индивидуалистском/коллективистском (индивидуалистско-конкуренционный, группово-кооперативистский, эгалитарно-коллективистский наборы ценностей), а также в индустриальном/постиндустриальном (соответственно индустриальный и постиндустриальный наборы ценностей).

Указанные наборы ценностей включают ценности-идеи по поводу организации экономической жизнедеятельности общества, ценностные характеристики личности и качества экономических взаимоотношений, а также оценки роли материальных и нематериальных ресурсов в обеспечении современного производства и достижении успеха в экономической жизни.

Использование сконструированных показателей позволило определить доминирующие и альтернативные наборы ценностей экономической культуры населения на примере Львовской области, а также степень их соответствия определённому типу экономической системы; установить наличие более тесных взаимосвязей между некоторыми ценностями - элементами этих наборов; исследовать связь между ценностными предпочтениями населения и такими их социально-демографическими характеристиками, как возраст, пол, уровень образования, тип населённого пункта - места жительства респондентов.

Таким образом, диссертационное исследование может служить основанием для последующего уточнения содержания и эмпирического исследования распространённости наборов ценностей экономической культуры среди населения Украины.

Ключевые слова: ценности, экономическая культура, наборы ценностей экономической культуры, поле ценностей экономической культуры, экономическая система, индустриальное, постиндустриальное общество.

Summary

Sydorovich T.O. Sociological measurements of economic culture values. - Manuscript.

Dissertation to obtain scientific degree of the Candidate of sociological science, major 22.00.04 - Special and Branch Sociology. - Classical Private University. - Zaporizhja, 2009.

The dissertation is dedicated to study of the field of economic culture values, through content and degree of the prevalence of the sets of these values.

The developed sets of values of economic culture assume the study of the field of values in its two measurements: individually-collective (individually-competitive, group-cooperative, egalitarian-collective sets of values), and also industrial/postindustrial (accordingly industrial and postindustrial sets of values).

The designed sets of values include values-ideas concerning organization of the economic activity of society, value references of personality and quality of economic interrelations, and also evaluation of the role of material and nonmaterial resources in guarantee of the modern production and achievement of success in an economic life.

Approval of the designed sets of values made possible to determine the prevailing and alternative sets of the values of economic culture of the population based on the example of Lviv' region, and also reveal their correspondence to specific type of economic system; to establish the presence of the closer interrelations between some values - elements of these sets.

Key words: value, economic culture, sets of values of economic culture, a field of values of economic culture, economic system, industrial, postindustrial society.

Размещено на Allbest.ru