Соціологічна концептуалізація соціальної нерівності як чинника структурної диференціації соціальних систем

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМ. ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

СОЦІОЛОГІЧНА КОНЦЕПТУАЛІЗАЦІЯ СОЦІАЛЬНОЇ НЕРІВНОСТІ ЯК ЧИННИКА СТРУКТУРНОЇ ДИФЕРЕНЦІАЦІЇ СОЦІАЛЬНИХ СИСТЕМ

22.00.01 - теорія та історія соціології

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата соціологічних наук

Судаков Микола Володимирович

Київ - 2009

Анотація

Судаков М.В. Соціологічна концептуалізація соціальної нерівності як чинника структурної диференціації соціальних систем. - Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата соціологічних наук за спеціальністю 22.00.01 - теорія та історія соціології. - Київський національний університет імені Тараса Шевченка. - К., 2008.

В дисертації здійснена соціологічна концептуалізація соціальної нерівності як чинника структурної диференціації сучасних соціальних систем. У роботі з'ясовані основні пізнавальні суперечності та розкрита специфіка теоретичного відображення сутності та проявів соціальної нерівності як атрибутивного явища суспільного життя в протосоціологічних, класичних та посткласичних соціологічних концепціях та теоріях. В дисертації запропонована нова інтегральна каузально-емпірична типологія соціальних нерівностей, яка дозволяє обґрунтувати значущість типологічного розмежування глобальних, регіональних і локальних соціальних нерівностей, а також дано нове визначення поняття «соціальна нерівність» як категорії сучасної соціологічної теорії, у якому аргументовано, що дана категорія відображує комплекс причин та проявів структурної диференціації соціальних систем різного типу, які функціонально відтворюються в різних координатах соціального простору як відмінності позицій співіснування індивідуальних та колективних суб'єктів з приводу результативних наслідків розподілу та шансів отримання дефіцитних ресурсів, значущих цінностей та благ.

Ключові слова: соціальна нерівність, соціальна диференціація, структурна диференціація, соціальна система, суспільство, соціологічна теорія, соціологічна концептуалізація, соціологічна категорія.

Аннотация

Судаков Н.В. Социологическая концептуализация социального неравенства как фактора структурной дифференциации социальных систем. - Рукопись. Диссертация на соискание научной степени кандидата социологических наук по специальности 22.00.01 - теория и история социологии. - Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко. - К. - 2008.

В диссертации осуществлена социологическая концептуализация социального неравенства как фактора структурной дифференциации современных социальных систем аграрного, индустриального и постиндустрального типа. В работе выяснено содержание основных гносеологических противоречий и раскрыта специфика теоретического отражения сущности и феноменальных характеристик социального неравенства в протосоциологических, классических та постклассических социологических концепциях та теориях. В диссертации аргументировано, что процесс концептуализации социального неравенства со времен античности до ХХ столетия осуществлялся преимущественно на уровне социально-философского анализа, который предполагал определенное нравственно-этическое истолкование социального неравенства как проявления классовой дифференциации. Признание социальных классов в качестве ведущих субъектов глобальной социально-исторической динамики существенно ограничивало возможности изучения процессов воспроизводства социального неравенства малыми группами, а также индивидуальными и институциональными субъектами. Мировоззренческой и теоретической основой концептуализации социального неравенства в постклассических объективистских и субъективистских социологических теориях ХХ и ХХІ столетий является идея плюральности стратификационных порядков. В объективистских социологических теориях социальное неравенство концептуализируется в качестве интегрального показателя стратифицированных классовых и статусно-ролевых диспозиций преимущественно больших социальных групп. В пределах субъективистских социологических теорий концептуальные представления о социальном неравенстве формируются путем исследования отличий неравного распределении среди индивидов и статусных групп богатства, власти и престижа.

В диссертации предложена новая интегральная каузально-эмпирическая типология социальных неравенств, позволяющая обосновать значимость типологического разграничения глобальных, региональных и локальных социальных неравенств. Данная типология ориентирует социологов на эмпирический анализ пространственно-териториальных характеристик различных социальных неравенств, а также на идентификацию детерминант стабильного воспроизводства отдельных видов «сферных» и «межсферных» неравенств на глобальном, региональном и локальном уровнях. Учитывая обстоятельство существенного обострения глобальных социальных неравенств, автором предложено новое определение понятия «социальное неравенство» как категории современной социологической теории. Аргументировано, что данная категория отражает комплекс причин и проявлений структурной дифференциации социальных систем разного типа, которые функционально воспроизводятся в различных координатах социального пространства как отличия позиций сосуществования индивидуальных и коллективных субъектов по поводу результативных последствий распределения и возможностей получения дефицитных ресурсов, значимых ценностей и благ.

Ключевые слова: социальное неравенство, социальная дифференциация, структурная дифференциация, социальная стратификация, социологическая теория, социологическая концептуализация, социологическая категория.

Annotation

Sudakov M.V. The sociological conceptualization of the social inequality phenomena as the factor of the structural differentiation of the social systems. Manuscript. The dissertation for the scientific degree of the Candidate of Sociological Science. - 22.00.01. - Theory and history of sociology. - Taras Shevchenko National University of Kyiv. - K. 2008.

The sociological conceptualization of the social inequality phenomena as the factor of the structural differentiation of the agrarian, industrial and postindustrial social systems is presented in the thesis. The main cognitive contradictions and the specific of the theoretical reflection of the social inequality phenomena in protosociological, classical and postclassical sociological conceptions and theories are investigated. The new integral causal-empirical typological model of social inequalities that enables to differentiate global, regional and local types of social inequalities is proposed. The new definition of the “social inequality” concept is proposed. According to author's point of view the sense of this concept reflects the process of structural differentiation of the modern social systems which also represents the differences among of the social actors coexistencial positions as the results of the social distribution of the deficit recourses and rewards.

Key words: social inequality, social differentiation, structural differentiation, social stratification, social system, sociological theory, sociological conceptualization, sociological concept.

1. Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Проблематика соціальної нерівності традиційно займає одне з центральних місць на всіх етапах формування та розвитку соціологічного знання. Відомо, що усталені теоретичні уявлення соціологів про соціальний порядок окремого суспільства, як функціонально автономної держави-нації, загалом ґрунтувались на аргументах та доказах важливості наукової ідентифікації та розкриття змісту різнопланових соціальних нерівностей, котрі утворювали стратифікаційну систему конкретного соціуму та визначали напрямок його історичного розвитку. Проте, новітня тенденція глобалізації суттєво змінила режим функціональної автономності конкретних суспільств. Посилення взаємозалежності і, водночас, масштабне загострення нерівностей між державами світу суттєво актуалізували потребу поглиблених теоретичних соціологічних досліджень, спрямованих на з'ясування якісної специфіки та режиму співіснування сучасних аграрних, індустріальних та постіндустріальних соціальних систем. Вочевидь, що в контексті проблеми типології соціальних систем особливої актуальності набувають теоретичні дослідження емерджентних властивостей соціальної нерівності, оскільки саме соціальна нерівність виступає найважливішим стимулом їх структурної диференціації, а в конкретній структурно-диференційованій соціальній системі певна сукупність соціальних нерівностей є визначальним системним критерієм її якісної специфіки.

Оцінюючи ступінь наукової розробленості теми слід зазначити, що тема дисертаційної роботи в цілому є мало дослідженою та гостро дискусійною. Проте, її окремі концептуальні аспекти одержали конструктивну розробку. По-перше, важливо вказати на існування певної історико-соціологічної традиції вивчення джерел та причин відтворення соціальних нерівностей як найважливіших системоутворюючих чинників соціального порядку і соціальних змін - праці Платона, Арістотеля, Августина, Т. Мора, Т. Гобса, Ж.-Ж. Руссо, А. Фергюсона, А. Сміта, А. Сен-Сімона, О. Конта, К. Маркса, Ф. Енгельса, Г. Спенсера, Е. Дюркгейма, М. Вебера, Г. Зіммеля, В. Парето, М. Ковалевського, М. Бердяєва, М. Грушевського, В. Леніна, П. Сорокіна, Р. Дарендорфа, Е. Віна, К. Девіса, У. Мура, Дж. Міда, Ч.Р. Міллза, Т. Парсонса, Р. Мертона, Т. Лассвела, Г.Ленскі, Фр. Паркіна, М. Шаповала, П. Штомпки, А. Шюца та ін. По-друге, друга половина ХХ століття, як епоха початку і розвитку НТР, ознаменувалася появою теоретичних робіт, присвячених аналізу «нових» соціальних нерівностей в контексті тенденцій якісної трансформації соціальної структури розвинутих індустріальних суспільств, обумовлених науково-технічним прогресом - теоретичні праці 50-80 років ХХ ст. Р. Арона, М. Арчер, Д. Белла, П .Бергера, П. Блау, Ж. Бодрійяра, П. Бурдьє, Дж. Голдтропа, О. Гоулднера, О. Данкена, П. Дракера, Л. Козера, Р. Коллінза, Д. Локвуда, Н. Лумана, Г. Маркузе, Е. Райта, Дж. Рекса, Д. Ронга, В. Треймана та ін. По-третє, в наукових працях 90-років ХХ століття та початку ХХІ століття З. Баумана, З. Бжезіньського, Р. Будона, П. Бурдьє, І. Валерстайна, Р. Вагнера, Ю. Габермаса, Е. Гіденса, Б. Головка, А. Горца, Г. Еспін-Андерсена, В. Іноземцева, Л. Іоніна, М. Кастельса, М. Кона, Р. Крекеля, Дж. Масіоніса, К. Оффе, М. Руткевича, А. Ручки, Дж. Рітцера, О. Тофлера, Л. Склейра, Н. Смелзера, А. Сена, Г. Терборна, Дж. Тернера, Ч. Тіллі, А. Турена, Дж. Уррі, А. Уткіна, С. Хантінгтона, В. Щербини та ін. значна увага була приділена аналізу соціальних нерівностей, викликаних процесами глобалізації. У роботах українських та російських соціологів Є. Головахи, В. Добренькова, М. Горшкова, Т. Заславскої, В. Ільїна, А. Кравченка, Н. Коваліско, О.Куценко, С. Літвінова, С. Макєєва, С. Оксамитної, Г. Осіпова, В. Радаєва, Н. Паніної, О. Середи, О. Симончук, В. Тарасенка, В. Хмелька, О. Шкаратана, Ю. Яковенка та ін. підкреслена необхідність розширення теоретичних горизонтів дослідження проблеми соціальної нерівності з метою створення ефективних пізнавальних технологій ідентифікації соціальних нерівностей в соціальних системах пострадянського типу.

Водночас, слід констатувати, що наукові дискусії серед сучасних соціологів свідчать: 1) про відсутність узгоджених теоретичних поглядів стосовно розуміння наукового статусу теми соціальної нерівності в сучасній системі соціологічного знання; 2) про наявність полярних позицій в наукових оцінках особливостей соціологічної концептуалізації соціальної нерівності як явища суспільного життя; 3) про симптоми концептуальної кризи, яка доволі наочно відображується у специфічних теоретико-методологічних дилемах та спробах типологізації та класифікації соціальних нерівностей; 4) про відсутність чіткого визначення змісту поняття «соціальна нерівність» як соціологічної категорії; 5) про значущість розробки стандартизованої системи індикаторів соціальних нерівностей, які були б здатні адекватно відобразити організаційну специфіку суспільних систем різного типу та чітко визначити певну міру «історичної дистанції» між ними.

Таким чином, можна констатувати наявність важливої наукової проблеми сучасної теоретичної соціології, яка відображує суперечність між досягнутим рівнем теоретичних соціологічних знань про соціальну нерівність як основоположний онтологічний чинник організації та зміни соціального порядку і потребою в соціологічній концептуалізації соціальної нерівності в контексті ідентифікації типологічних відмінностей сучасних соціальних систем, врахуванні їх трансформаційної динаміки та суперечностей співіснування.

Мета і завдання дослідження. Мета дослідження полягає в концептуалізації соціологічних підходів до вивчення соціальної нерівності як атрибутивного явища суспільного життя та чинника структурної диференціації сучасних соціальних систем.

Реалізація мети обумовила постановку таких завдань:

- здійснити аналітичний огляд основних пізнавальних орієнтацій та охарактеризувати зміст сучасних теоретико-методологічних суперечностей соціологічного дослідження соціальної нерівності як основоположного онтологічного чинника структурної диференціації соціальних систем аграрного, індустріального та постіндустріального типу;

- охарактеризувати основні тенденції формування та розвитку протосоціологічних уявлень щодо феномену соціальної нерівності в різних типах світогляду - космоцентричного, теоцентричного та натуралістичного;

- з'ясувати особливості соціологічної концептуалізації соціальної нерівності в класичних соціологічних концепціях класової диференціації;

- дослідити процес становлення та розвитку стратифікаційної перспективи концептуалізації сутності та проявів соціальної нерівності в об'єктивістських та суб'єктивістських соціологічних теорій ХХ та ХХІ ст.;

- здійснити розробку нової інтегральної каузально-емпіричної типології соціальних нерівностей, на основі ідентифікації онтологічного змісту соціальних нерівностей в умовах глобалізації;

- конкретизувати пізнавальний статус поняття «соціальна нерівність» як категорії сучасної соціологічної теорії.

Об'єктом дисертаційного дослідження є протосоціологічні та соціологічні концепції та теорії соціальної диференціації.

Предметом дисертаційного дослідження є наукові пізнавальні стратегії соціологічного дослідження соціальної нерівності як атрибутивного явища суспільного життя та чинника структурної диференціації сучасних соціальних систем.

Методи дослідження. Основними методами дослідження, враховуючи узагальнюючий характер дисертаційної праці, а також специфіку поставлених завдань є загальнонаукові методи: аналіз та синтез, індукція, дедукція, типологізація, формалізація, порівняльний аналіз. У роботі використані також певні спеціалізовані методи, які характеризують науковий статус концептуалізації як логіко-гносеологічної процедури, яка застосовується при дослідженні феномену соціальної нерівності: зокрема, методи аналізу документів, ідеалізації, інтерпретації, каузального та функціонального пояснення, історичної реконструкції, операціоналізації понять.

Наукова новизна одержаних результатів:

- вперше виокремлена та дана характеристика змісту трьох теоретико-методологічних суперечностей соціологічного дослідження соціальної нерівності, які відображують полярність поглядів сучасних соціологів відносно: 1) загального розуміння наукового статусу теми соціальної нерівності в системі соціологічного знання; 2) необхідності розмежування ідеологічних та власне наукових теоретичних тлумачень проблеми соціальної нерівності; 3) визначення та інтерпретації основоположних концептуальних координат, які слід розглядати як специфічні теоретико-методологічні засоби ідентифікації сутнісних ознак, типів соціальних нерівностей та режимів їх сталої репродукції в соціальних системах різного типу;

- здійснена систематизація та конкретизація протосоціологічних уявлень про соціальну нерівність, зокрема: встановлено, що соціальна нерівність у більшості античних та середньовічних філософських та теологічних теорій та вчень концептуалізується як константний об'єктивний «природно-доцільний» чинник групової диференціації; лише в егалітаристських теоріях суспільного договору, а також в «дистрибутивній» та «виробничій» теоріях соціальних класів соціальна нерівність розглядається у якості релятивного соціально-історичного явища, тому дискурс про соціальну нерівність набуває особливого гносеологічного та технологічного виміру - виникає проблема ідентифікації різних типів нерівності та з'ясування можливостей їх гуманізації та подолання засобами суспільних угод, просвітництва, раціонального розподілу власності, багатства та ін.

- отримали подальший розвиток поширені в історико-соціологічних дослідженнях уявлення стосовно особливостей соціологічної концептуалізації соціальної нерівності в класичних соціологічних концепціях класової диференціації: аргументовано, що класиками соціології була успадкована та переінтерпретована «виробнича» концепція соціальних класів, і саме «виробничий» критерій класоутворення по-перше, символізував ідею єдності людської історії, тобто виступав у якості загального принципу соціального детермінізму, а, по-друге, був критерієм структурної диференціації суспільства як органічної системи, а також слугував теоретико-методологічним засобом ідентифікації певних соціально-історичних типів суспільних систем;

- встановлено, що онтологічний статус соціальної нерівності в класичних концепціях класової диференціації залишався невизначеним, оскільки визнання соціальних класів у якості провідних суб'єктів глобальної соціально-історичної динаміки суттєво обмежувало можливості дослідження процесів відтворення соціальної нерівності малими групами, індивідуальними та інституційними суб'єктами; водночас введення Г.Спенсером в науковий обіг понять «соціальна структура», «структурна диференціація», «соціальний інститут» сприяло розумінню, що соціальна нерівність функціонально відтворюється суперечливим процесом обміну важливих для існування людей дефіцитних ресурсів та благ;

- доведено, що на процес концептуальної розробки проблеми соціальної нерівності на посткласичному етапі розвитку соціології суттєво вплинули дві обставини: 1) обставина збереження автономного пояснювального статусу об'єктивістських та суб'єктивістських соціологічних теорій, оскільки проблема нерівності потенційно може досліджуватись в площині дихотомії практик діяльності колективних та індивідуальних суб'єктів; 2) обставина важливості взаємодоповнення зазначених двох типів теорій, оскільки у явищі соціальної нерівності загалом відображується реальна практика інтеграції систем дій колективних та індивідуальних суб'єктів суспільного життя;

- аргументовано, що концептуалізація соціальної нерівності в межах об'єктивістських соціологічних теорій здійснювалась на основі розробки різних теоретичних моделей соціальної стратифікації, спрямованих на пояснення причин існування та механізмів функціонального відтворення певних типів нерівності; найбільш виразною сутнісною ознакою соціальної нерівності визнається нерівний доступ соціальних суб'єктів до дефіцитних суспільних благ, ресурсів, суспільного багатства (запасу активів, капіталів), котрий є показником стратифікованих «рольових» та «функціональних» диспозицій переважно великих соціальних груп;

- доведено, що концептуальні уяви про соціальну нерівність в межах суб'єктивістських соціологічних теорій формувались під кутом зору принципу методологічного індивідуалізму, на базі якого доводиться важливість концептуалізацій соціальної нерівності як відмінності нерівного розподілу «діяльних можливостей», «статусів», «багатства», «владного впливу», «престижів», «честі», «шансів», «стилів життя», «презентацій» індивідуальних та колективних суб'єктів; суб'єктивістські соціологічні теорії загалом орієнтують дослідників на проведення описових та інтерпретативних досліджень осмислених або спонтанних способів дій людей, спрямованих на відтворення чи подолання соціальної нерівності;

- вперше запропонована інтегральна каузально-емпірична типологія соціальних нерівностей, яка на основі нового диференціального критерію «масштаб прояву соціальних нерівностей» дозволяє обґрунтувати значимість типологічного розмежування глобальних, регіональних і локальних соціальних нерівностей; на відміну від поширених абстрактно-теоретичних типологій, які базуються на диференціальних критеріях «сфера соціальних взаємодій» та «якість соціальних взаємодій», нова інтегральна типологія орієнтує соціологів на емпіричний аналіз просторово-територіальних характеристик соціальної нерівності, а також на ідентифікацію та дослідження причинних детермінант стабільного відтворення окремих різновидів «сферних» і «міжсферних» соціальних нерівностей на глобальному, регіональному та локальному рівнях;

- вперше аргументована доцільність розширення пояснювального контексту сутнісних ознак явища соціальної нерівності та дано нове визначення категорії «соціальна нерівність», в якому зміст даної категорії відображує комплекс причин та проявів структурної диференціації соціальних систем різного типу, які функціонально відтворюються в різних координатах соціального простору як відмінності позицій співіснування індивідуальних та колективних суб'єктів з приводу результативних наслідків розподілу та шансів отримання дефіцитних ресурсів, значущих цінностей та благ.

Практичне значення одержаних результатів обумовлене можливостями їх використання на фундаментальних та на прикладних рівнях сучасного соціологічного аналізу, зокрема при рішенні актуальних завдань ідентифікації і діагностики соціальних нерівностей, а також при розробці технологічних способів і управлінських інструментів регуляції соціальних нерівностей у сферах зайнятості та ринку праці. Матеріал дисертації може бути використаний у якості інформаційного джерела и при розробці спецкурсів для студентів та аспірантів соціологічних спеціальностей.

Апробація результатів дисертації. Основні результати дисертації доповідались автором на 8-ми міжнародних конференціях (ІV Міжнародна науково-практична конференція: Гуманізація вищої освіти: філософські виміри. Суми-Бердянськ, 30 червня - 2 липня - 2004 року; ІVМіжнародна наукова конференція «Болонський процес: шляхи до мобільності студентів в рамках загальноєвропейського простору вищої освіти., м .Судак, АР Крим, 18-21 травня 2005р.; Міжнародна науково-практична конференція «Соціальні технології: соціологія та соціальна робота» м.Запоріжжя 27-28 жовтня 2005 р.; «Харківські соціологічні читання» м.Харків - 13-14 листопада 2005р; Міжнародна науково-практична конференція «Державне регулювання ринку праці: сучасні технології та напрямки їх розвитку» м.Київ 10-12 листопада 2006р; «Харківські соціологічні читання» м.Харків - 19-29 листопада 2006р; Міжнародна науково-практична конференція «Державне управління та державна служба зайнятості України: питання теорії та виклики практики» м. Київ 15 - 18 листопада 2007р.; VI Міжнародна науково-практична конференція «Шевченківська весна - 2008» м.Київ 6 - 7 березня 2008 р.), на 2-х всеукраїнських конференціях (ІІ Всеукраїнська науково-практична конференція «Соціологічна наука і освіта в Україні» 23 грудня 2003р.; V Всеукраїнська науково-практична конференція «Проблеми розвитку соціологічної теорії» м. Київ 16-17 травня 2008р.), а також на методологічному семінарі факультету соціології Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

2. Основний зміст дисертації

У Вступі, обґрунтовується актуальність теми дисертаційного дослідження, визначається його об'єкт, предмет, мета й основні завдання. Розкривається наукова новизна, теоретичне й практичне значення одержаних результатів, подається інформація про використані методи дослідження, апробацію результатів та публікації автора, а також структура дисертаційної роботи.

Розділ І. «Теоретико-методологічні та історико-соціологічні засади дослідження соціальної нерівності як атрибутивного чинника суспільного життя» включає три підрозділи . В підрозділі 1.1 «Аналітичний огляд основних пізнавальних орієнтацій та сучасних теоретико-методологічних суперечностей як стимулів історико-соціологічних та теоретичних досліджень соціальної нерівності як атрибутивного явища суспільного життя» дисертантом охарактеризовані основні пізнавальні стратегії наукової розробки теми соціальної нерівності в теоретичній соціології. В дисертації констатовано, що в сучасних умовах глобалізації та інтенсивних технологічних змін виникає потреба в проведенні поглиблених теоретичних та історико-соціологічних досліджень націлених на формування нових концептуальних уявлень стосовно структурних та процесуальних ознак соціальної нерівності, а також стосовно чинників її відтворення в соціальних системах різного типу.

У дисертації аргументовано, що теоретичні складності зміни концептуальних координат соціологічного дослідження соціальної нерівності виразно відображують три теоретико-методологічні суперечності соціологічного дослідження соціальної нерівності. Зміст першої теоретико-методологічної суперечності загалом обумовлений суттєвими відмінностями поглядів соціологів при визначенні наукового статусу проблеми соціальної нерівності. Так одна група соціологів (Е. Гіденс, Н. Смелзер, Дж. Тернер, В. Ільїн та ін.) доводить важливість інтерпретації проблеми соціальної нерівності у якості ключового питання соціологічної теорії, тоді як інші соціологи (П. Бергер, О. Гоуднер, Дж. Уррі та ін.) займають протилежну позицію, вказуючи на соціальну нерівність як локальну проблему теорії соціальної стратифікації. Друга теоретико-методологічна суперечність, як доводить автор, є наслідком некритичного ставлення соціологів до ідеологічних та власне наукових теоретичних тлумачень проблеми соціальної нерівності.

Якщо одні соціологи (Ю. Габермас, А. Турен, В. Тарасенко та ін.) вважають, що дослідження соціальної нерівності завжди здійснюється з позицій певних ідеологічних уподобань, то інші вчені (П. Штомка, М. Горшков та ін.) підкреслюють, що науковий підхід до дослідження соціальної нерівності є несумісним з ідеологічними припущеннями щодо її «бажаності» чи «небажаності». Третю важливу теоретико-методологічну суперечність відображують суттєві відмінності в наукових підходах соціологів до виокремлення та інтерпретації основоположних концептуальних координат, які слід розглядати як специфічні теоретико-методологічні засоби ідентифікації сутнісних ознак, типів соціальних нерівностей та режимів їх сталої репродукції в соціальних системах різного типу.

В дисертації показано, що дана суперечність має специфічний концептуальний вираз у вигляді різних дилем: 1) дихотомічних (макрогрупових) та стратифікаційних нерівностей; 2) категоріальних (соціально-групових) і індивідуальних нерівностей; 3) реальних та уявних нерівностей 4) «нерівності багатих» та «нерівності бідних»; 5) неусвідомлених та усвідомлених нерівностей. Дисертант наголошує, що науковий пошук шляхів експлікації означених дилем потребує спеціалізованого дослідження особливостей процесу концептуалізації теоретичних уявлень про соціальну нерівність на різних етапах генези та розвитку соціології як науки.

В підрозділі 1.2. «Світоглядні детермінанти та особливості дискурсу соціальної нерівності в протосоціологічній традиції» автором здійснена систематизація та конкретизація протосоціологічних уявлень про соціальну нерівність. В дисертації, зокрема: 1) встановлено, що дані уявлення мають виразний морально-етичний вимір і формуються в межах філософського дискурсу в координатах космоцентричного, теоцентричного та натуралістичного світогляду; 2) визначено, що соціальна нерівність розглядається як «природно-доцільний» чинник групової диференціації, а також як драматичний і, водночас, доленосний феномен, існування і відтворення якого обумовлено позасоціальними причинами - космічним Логосом, волею Бога, усталеними природними якостями людини; 3) аргументовано, що морально-етичні дилеми щодо справедливості-несправедливості соціальної нерівності породжують утопічні моделі ідеального соціального порядку, у яких нерівність повністю елімінується, або набуває специфічної ідеалізації і виправдовується необхідністю суспільного розподілу праці; 4) з'ясовано, що в егалітаристських теоріях суспільного договору соціальна нерівність розглядається у якості релятивного соціально-історичного феномена, тому дискурс про соціальну нерівність набуває особливого гносеологічного та технологічного виміру - виникає проблема ідентифікації різних типів нерівності та з'ясування можливостей їх трансформації засобами суспільних угод, просвітництва, раціонального розподілу власності та ін.; 5) констатовано, що концептуальні засоби відображення нерівності між соціальними групами, такі, як «стан» та «клас» не мають чітких категоріальних значень: зокрема, в «дистрибутивній» (Ж. Мельє, Ж.-Ж. Руссо, Ф. Кене, А. Сміт, Д. Рікардо) та «виробничій» (Р. Кантільон, А. Тюрго, А. Сен-Сімон, Ш. Фур'є) концепціях соціальних класів ці поняття використовуються у якості метафори для позначення колективних суб'єктів як безпосередніх носіїв наочних проявів нерівності - багатства, володіння власністю, бідності, експлуатації, владного примусу, насилля, пригноблення, престижу та ін.

В підрозділі 1.3. «Розвиток теоретичних уявлень про соціальну нерівність в класичних соціологічних концепціях класової диференціації» аргументовано, що процес концептуалізації соціальної нерівності в класичних концепціях класової диференціації ХІХ століття позначився специфічними суперечностями, обумовленими складностями осмислення феномену соціальної нерівності на рівні соціально-філософського аналізу. Основним теоретичним засобом відображення сутності соціальної нерівності виступала категорія «соціальний клас», яка використовувалась як теоретичний засіб дослідження структури суспільства як органічної системи. «Виробничий» критерій класоутворення слугував для соціологів-класиків теоретико-методологічним засобом ідентифікації певних соціально-історичних типів суспільних систем, які відзначались специфічним розподілом суспільної праці та відповідними соціальними нерівностями економічного, політичного та духовного (соціокультурного ) характеру, які найбільш характерно проявлялись в процесах класової диференціації примітивного, агарного, індустріального та позитивного типів суспільства (О. Конт), рабовласницької, феодальної та капіталістичної суспільно-економічних формацій (К. Маркс), воєнно-бюрократичного та демократичного суспільства (Г. Спенсер). У дисертації доведено, що онтологічний статус соціальної нерівності в класичних концепціях класової диференціації залишався невизначеним, оскільки нерівність розглядалась як певний наслідок процесу розподілу праці, котрий породжує соціальні класи та різні моделі класових взаємодій - конфліктних, конкурентних, кооперативних та ін. Дослідження цих взаємодії, як вважає автор, потребувало б ґрунтовного емпіричного аналізу діяльності не лише соціальних класів, але й інших соціальних суб'єктів (індивідів, малих соціальних груп, інститутів). Вочевидь, що такий аналіз виходив би за межі загального соціально-філософського дискурсу про нерівність, який грунтувався на нормативному світоглядному припущенні необхідності визнання соціальних класів у якості провідних суб'єктів глобальної соціально-історичної динаміки.

Розділ ІІ. «Стратифікаційний вимір концептуалізації соціальної нерівності в контексті структурної диференціації соціальних систем» включає три підрозділи.

В підрозділі 2.1. «Становлення та розвиток стратифікаційної перспективи концептуалізації соціальної нерівності в посткласичних соціологічних теоріях XX-XXІ століття» встановлено, що загальною світоглядною та теоретичною основою концептуалізації соціальної нерівності в посткласичних об'єктивістських та суб'єктивістских соціологічних теоріях є ідея плюральності стратифікаційних порядків. Саме тому означені типи соціологічних теорій зберігають свій автономний пояснювальний статус, оскільки проблема нерівності потенційно може досліджуватись та концептуалізуватись в площині дихотомії практик діяльності колективних та індивідуальних суб'єктів. В дисертації обґрунтовано, що в межах об'єктивістських соціологічних теорій найбільш виразною сутнісною ознакою соціальної нерівності визнається нерівний доступ соціальних суб'єктів до дефіцитних суспільних благ, ресурсів, суспільного багатства (запасу активів, капіталів), який є показником стратифікованих диспозицій переважно великих соціальних груп. Однак головним недоліком об'єктивістських тлумачень соціальної нерівності є наявність певних конвенціональних припущень, які: 1) надмірно формалізують проблему соціальної градуації, залишаючи осторонь питання наукової ідентифікації кількості страт; 2) абсолютизують ієрархічний статус соціальних нерівностей, пропагуючи ідеальні гіпотетичні моделі рабовласницької, кастової, станової та класової систем стратифікації, які не мають належного наукового обґрунтування; 3) практично не враховують реальне існування міжсистемних та міжнародних нерівностей; 4) ігнорують можливості регуляції напруги в соціальній структурі. В дисертації аргументовано, що пізнавальні можливості посткласичних суб'єктивістських соціологічних теорій загалом обмежуються створенням інтерпретативних та описових картин «факту» існування і драматичного відтворення соціальних нерівностей в різноманітних контекстах міжособистісних взаємодій. З позиції такої методологічної перспективи соціальна нерівність тлумачиться як відмінність «діяльних можливостей», «статусів», «престижів», «честі», «шансів», «стилів життя», «презентацій» індивідуальних та колективних суб'єктів. На думку дисертанта, описові характеристики соціальної нерівності неспроможні дати змістовних каузальних пояснень сутності та механізмів відтворення соціальних нерівностей.

В підрозділі 2.2. «Типологічні моделі соціальних нерівностей в сучасній теоретичній соціології» дисертантом проаналізовані існуючі абстрактно-теоретичні типологічні моделі, у яких соціальні нерівності класифікуються за такими критеріями, як «сфера соціальних взаємодій» та «якість соціальних взаємодій». В дисертації констатовано, що певним недоліком використання таких диференціальних критеріїв є інтерпретація онтологічного змісту лише обмеженого кола соціальних нерівностей. Дисертант підтримує позицію Дж. Тернера, який вказує на важливість розробки в сучасній теоретичній соціології нових каузально-емпіричних типологій. В дисертації запропонована нова інтегральна каузально-емпірична типологія соціальних нерівностей, яка на основі запровадження такого диференціального критерію, як «масштаб прояву соціальних нерівностей», орієнтує соціологів на емпіричний аналіз просторово-територіальних характеристик глобального, регіонального і локального типів соціальної нерівності, а також на ідентифікацію та дослідження причинних детермінант стабільного відтворення окремих різновидів «сферних» і «міжсферних» соціальних нерівностей.

В підрозділі 2.3. «Проблема визначення змісту поняття «соціальна нерівність» як категорії сучасної соціологічної теорії» з'яcовані пізнавальні суперечності у новітніх концептуальних підходах вчених-соціологів (Н. Смелзер, П. Штомпка, А. Кравченко, С. Макеєв, А. Сен, М. Кон, Е. Райт, Фр. Паркін, Г. Тернборн, Ч. Тіллі, З. Бауман, Ж. Бодрійяр, П. Бурдьє) до визначення сутнісних ознак поняття «соціальна нерівність» як соціологічної категорії.

У дисертації аргументована доцільність розширення пояснювального контексту сутнісних ознак поняття «соціальна нерівність», враховуючи ту обставину, що в умовах глобалізації соціальні нерівності специфічним чином відображують комплекс причин та проявів структурної диференціації соціальних систем різного типу, а також фіксують певні відмінності позицій їх співіснування у глобальному соціальному просторі. На основі такого розуміння у дисертації дано нове визначення категорії «соціальна нерівність», зміст якого представлений у висновках автореферату.

стратифікаційний соціальний нерівність

Висновки

У висновках наводяться узагальнені результати дослідження в контексті реалізації поставлених мети й завдань. Аналізується здобуток дисертанта у вирішенні поставленої проблеми й перспективи подальшої розробки дисертаційної тематики.

1. В сучасній теоретичній соціології наукова розробка теми соціальної нерівності не втрачає своєї актуальності. Ситуація теоретичного плюралізму та мультипарадигматизму в соціології загалом створює стимули для формування нових концептуальних уявлень стосовно структурних та процесуальних ознак соціальної нерівності, а також стосовно чинників її відтворення у діях та взаємодіях індивідуальних та колективних суб'єктів суспільного життя. В умовах прогресуючої глобалізації суттєво актуалізується потреба в організації та проведенні поглиблених теоретичних та історико-соціологічних досліджень специфічного кола соціальних нерівностей, які відображують нові суперечності в режимах співіснування сучасних аграрних, індустріальних та постіндустріальних соціальних систем.

2. Теоретичні пошуки адекватних концептуальних координат соціологічного дослідження соціальної нерівності в умовах глобалізації та динамічних технологічних змін виразно позначені полярністю теоретичних поглядів соціологів стосовно розуміння теоретико-методологічних засобів ідентифікації сутнісних ознак, типів соціальних нерівностей та режимів їх сталої репродукції в соціальних системах різного типу. Водночас можна констатувати, що у більшості наукових праць кінця ХХ століття та початку ХХІ століття робиться наголос на важливості посилення інтеграції макро- та мікротеоретичних соціологічних підходів до дослідження соціальної нерівності як явища суспільного життя.

3. Перспективну концептуальну стратегію дослідження соціальної нерівності доцільно формувати на основі принципу структурної диференціації суспільних систем, який сприяє орієнтації пізнавальних процедур на концептуалізацію соціальної нерівності у трьох когнітивних площинах - 1) як причини структурної диференціації соціальних систем різного типу; 2) як специфічного суперечливого прояву структурної диференціації; 3) як стимулу діяльності у напрямку зміни статусних позицій індивідуальних і колективних соціальних суб'єктів в ситуаціях структурних обмежень доступу до дефіцитних ресурсів.

4. Запропонована у дисертації систематизація та конкретизація протосоціологічних уявлень щодо феномену соціальної нерівності дає підстави для загального концептуального висновку, що дані уявлення мають виразний морально-етичний вимір і формуються в межах філософського дискурсу в координатах космоцентричного, теоцентричного та натуралістичного світогляду, тому соціальна нерівність розглядається як «природно-доцільний» чинник групової диференціації, а також як драматичний і, водночас, доленосний феномен, існування і відтворення якого обумовлено позасоціальними причинами: космічним Логосом, волею Бога, усталеними природними якостями людини; наочним проявом соціальної нерівності визнається існування багатства і бідності, нерівного розподілу власності, експлуатації, владного примусу, насилля, пригноблення та ін.

5. Важливо враховувати, що процес концептуалізації соціальної нерівності в класичних концепціях класової диференціації позначився специфічними суперечностями, обумовленими складностями осмислення феномену соціальної нерівності на рівні соціально-філософського аналізу. Основним теоретичним засобом відображення сутності соціальної нерівності виступала категорія «соціальний клас», яка використовувалась як теоретичний засіб ідентифікації процесів структурної диференціації суспільства як органічної системи та процесів глобальної соціально-історичної динаміки. Онтологічний статус соціальної нерівності в класичних концепціях класової диференціації залишався невизначеним не лише по причині розбіжності у поглядах щодо принципів та ознак класоутворення, але й по причині того, що нормативне світоглядне припущення необхідності визнання соціальних класів у якості провідних суб'єктів глобальної соціально-історичної динаміки суттєво обмежувало можливості дослідження процесів відтворення соціальної нерівності малими групами, а також індивідуальними та інституційними суб'єктами.

6. Загальною світоглядною та теоретичною основою концептуалізації соціальної нерівності в посткласичних об'єктивістських та суб'єктивістских соціологічних теоріях кінця ХІХ століття та ХХ століття є ідея плюральності стратифікаційних порядків. В межах об'єктивістських соціологічних теорій соціальна нерівність концептуалізувалась у якості показника різноманітних стратифікованих класових та статусно-рольових диспозицій переважно великих соціальних груп. Тому сутнісною ознакою соціальної нерівності визнається нерівний доступ соціальних суб'єктів до дефіцитних суспільних благ, ресурсів, суспільного багатства (запасу активів, капіталів). В межах суб'єктивістських соціологічних теорій концептуальні уявлення про соціальну нерівність формуються шляхом дослідження відмінностей нерівного розподілу діяльних можливостей для різних статусних груп, багатства, владного впливу, престижу, а також шляхом дослідження процесів відтворення соціальних нерівностей шляхом вивчення механізмів індивідуального та колективного сприйняття ситуацій та способів дій, стосовно нерівності (зусилля та шанси зберегти чи змінити статусну позицію, стиль життя та ін.). При організації подальших концептуальних досліджень соціальної нерівності доцільно прийняти до уваги обставину недостатньої уваги соціологів-теоретиків до проблеми ідентифікації та типологізації соціальних нерівностей, а також до проблеми виокремлення та дослідження сутнісних ознак поняття «соціальна нерівність» як соціологічної категорії.

8. Перспективи типологічних досліджень в сучасній теоретичній соціології доцільно пов'язувати з орієнтацією дослідників на розробку каузально-емпіричних типологій, використання яких дає можливість здійснення емпіричного аналізу просторово-часових характеристик соціальних явищ та процесів, а також сприяє ідентифікації їх причинних детермінант. Запропонована в дисертації нова інтегральна каузально-емпірична типологія соціальних нерівностей, у якій виділені певні класи нерівностей, типи та різновиди соціальних нерівностей, дозволяє конкретизувати зміст, а також обґрунтувати значимість типологічного розмежування глобальних, регіональних і локальних соціальних нерівностей, показати їх взаємообумовленість.

9. В дисертації охарактеризовані пізнавальні суперечності, які пов'язані з розумінням змісту категорії «соціальна нерівність», зокрема встановлено що дані суперечності загалом обумовлені складнощами інноваційного пошуку сучасних вчених у напрямку розширення пояснювального контексту сутнісних ознак категорії «соціальна нерівність», шляхом соціологічної операціоналізації таких абстракцій, як «дефіцитарність», «свобода», «відчуження», «перевага», «експлуатація», «узурпація», «стиль життя», «шанс», «співіснування», «структурна диференціація» та ін. Враховуючи обставину появи та тенденцію загострення глобальних соціальних нерівностей, в дисертації запропоновано нове визначення цього поняття як категорії сучасної соціологічної теорії, у якому аргументовано, що дана категорія відображує комплекс причин та проявів структурної диференціації соціальних систем різного типу, які функціонально відтворюються в різних координатах соціального простору як відмінності позицій співіснування індивідуальних та колективних суб'єктів з приводу результативних наслідків розподілу та шансів отримання дефіцитних ресурсів, значущих цінностей та благ.

Список публікацій за темою дисертації

Основні положення дисертації викладені у 12 публікаціях, 5 з яких - у фахових виданнях.

Публікації у фахових виданнях

1. Судаков М.В. Соціальна нерівність як категорія сучасної соціологічної теорії. / М.В. Судаков // Соціальні виміри суспільства. Збірка наукових робіт молодих науковців. - К.: Інститут соціології НАН України, 2003. - Випуск 6. - С. 303 - 315.

2. Судаков М.В. Концептуальні та технологічні засади класової ідентифікації соціальної структури. / М.В. Судаков. // Социальные технологии. Актуальные проблемы теории и практики: Международный межвузовский сборник научных работ. - Киев - Москва - Одесса - Запорожье. - 2005. - Вып.28. - С.287-299.

3. Судаков М.В. Інститут вищої освіти України в контексті структурної диференціації соціальних систем. / М.В. Судаков //Методологія, теорія та практика соціологічного аналізу суспільства: Збірник наукових праць. - Харків: Видавничий центр Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна, 2005. - С.596-601.

4. СудаковМ.В. Феномен соціальної нерівності в типологічних вимірах./ М.В. Судаков //Методологія, теорія та практика соціологічного аналізу сучасного суспільства: Збірник наукових праць. - У2-х т. - Т.2. - Харків: Видавничий центр Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна, 2006. - С.77-82.

5. Судаков М.В. Соціальна нерівність як об'єкт соціологічної концептуалізації./М.В. Судаков // Социальные технологии. Актуальные проблемы теории и практики: Международный межвузовский сборник научных работ. - Киев - Москва - Одесса - Запорожье. - 2008. - Вып. 37. - С.375-381.

Інші публікації:

6. Судаков М.В. Соціальна нерівність як теоретична та практична проблема сучасної соціології. / М.В. Судаков // Соціологічна освіта і наука в Україні: Зб. наук. праць.- К.:МАУП, 2003. - Вип. 2. - С. 133-137.

7. Судаков М.В. Теоретико-методологічні засади дослідження соціальної структури суспільних систем пострадянського типу. / М.В. Судаков //Соціологічні проблеми дослідження сучасного суспільства: Збірка праць молодих науковців. - К.: МСУ, 2003. - С.55-57.

8. Судаков М.В. Інститут вищої освіти в контексті тенденцій постіндустріального розвитку України. / М.В. Судаков // Болонський процес: шляхи до мобільності студентів в рамках загальноєвропейського простору вищої освіти: Матер. ІV Міжнар. наук. конф., м .Судак, АР Крим, 18-21 травня 2005р. - К.: МАУП, 2005. - С.57-67.

9. Судаков М.В. Общественный престиж профессий как социологическая проблема. / М.В. Судаков //Державне регулювання ринку праці: сучасні технології та напрямки їх розвитку: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції. - К.: ІПК ДСЗУ, 2006. - Частина ІІ.- С.284 - 291.

10. Судаков М. Особливості генези функціоналістської концептуальної стратегії дослідження феномену соціальної нерівності. / М.В. Судаков. // Шевченківська весна: Матер. міжнар. наук. - практ. конф. студентів, аспірантів та молодих вчених, присвяченої 90-річчю заснування Українського студентського Наукового товариства Київського Університету Святого Володимира. - Випуск VI: У 4-х част. - Ч.1. / За заг. ред. проф. О.К. Закусила. - К.: Обрії, 2008. - С. 166-168.

11. Судаков М.В. Особливості соціологічної концептуалізації феномену соціальної нерівності в об'єктивістських та суб'єктивістських соціологічних теоріях ХХ століття. / М.В. Судаков // Сучасне суспільство в соціологічних дослідженнях: Матеріали У Київської міжвузівської конференції. - К.: МСУ, - 2008. - С. 48 - 54.

12. Судаков М.В. Соціологічні аспекти якісного аналізу соціальних нерівностей на регіональних ринках праці. / М.В. Судаков // Державне управління та державна служба зайнятості: питання теорії та виклики практики. Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції. - К.: ІПК ДСЗУ, 2008. - С.250-256.

Размещено на Allbest.ru