Размещено на http://allbest.ru

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Трудова соціалізація молоді в діяльності громадських організацій та рухів

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Молодіжні проблеми в Україні мають свою специфіку, що зумовлено швидкими й непередбачуваними перетвореннями в суспільстві на сучасному етапі. У найбільш скрутному стані опиняється саме молодь, оскільки, вступаючи в життя, вона повинна в складних умовах визначати своє місце і призначення. Особливість становища молодих людей полягає в тому, що, з одного боку, вони входять у той соціальний простір, який було організовано незалежно від них попередніми поколіннями; з іншого боку, молодь може змінити, перебудувати створені структури й відносини. Крім того, вихід із кризової ситуації нашого суспільства, процес його розвитку також безпосередньо пов'язані зі становищем молоді, її можливою участю в цьому процесі й небезпекою виявитися жертвою кардинальних соціальних змін. Тому формування українського суспільства супроводжується процесом соціалізації представників молодого покоління.

Важлива роль у вирішенні молодіжних проблем відводиться громадським об'єднанням. Саме сучасні громадські організації не тільки надають можливість для задоволення особистісних потреб та інтересів молодих людей, але й сприяють формуванню ціннісних орієнтацій, соціального досвіду, визначенню соціального статусу молоді. Участь молодих людей у діяльності громадських організацій є значущою як для особистості, так і для суспільства в цілому, тому що процеси, які відбуваються в різних галузях діяльності, впливають на трудову соціалізацію молоді. Громадська організація як соціальний інститут суспільства є стійкою організованою формою спільної діяльності молодих людей та виступає головною ланкою трудової соціалізації молоді. Її роль також є досить важливою в житті молодої людини та суспільства, тому що саме вона сприяє формуванню позитивного ставлення до праці та трудової діяльності.

Процес соціального становлення молоді сьогодні досліджується в різноманітних сферах її життєдіяльності: сім'ї, навчанні, праці, неформальних та формальних організаціях, під час дозвілля. Різні аспекти соціалізації розглядались у роботах таких авторів, як Г. Андреєва, Н. Андреєнкова, С. Белічева, В. Бочарова, А. Волохова, О. Газман, М. Гур'янова, Ю. Загородній, І. Звєрєва, А. Капська, І. Кон, О. Кузьменко, Н. Лавриченко, Г. Лактіонова, М. Лукашевич, С. Савченко та інших. Багато з них відзначають, що процес соціалізації триває все життя, і виділяють у ньому декілька стадій: дотрудова, трудова та післятрудова.

Особливе місце посідають роботи, присвячені різним аспектам трудового виховання молоді. Цій проблемі приділяли увагу у своїй діяльності видатні письменники, педагоги та відомі громадські діячі (Т. Мор, Т. Кампанелла, Я. Коменський, Дж. Локк, А. Франке, Б. Блаше, Ж.-Ж. Руссо, Й. Песталоцці, Й. Базедов, Х. Зальцман, І. Хозінгер, Г. Літц, Р. Штайнер, Г. Сковорода, І. Котляревський, М. Максимович, Т. Шевченко, О. Духнович, І. Франко, Леся Українка, К. Ушинський, С. Шацький, А. Луначарський, А. Макаренко, В. Сухомлинський), у роботах яких були визначені ідеї, що мають важливе значення для розвитку теорії та практики трудової соціалізації молоді.

Молодіжна проблематика в соціалізаційному аспекті розглядалась у дослідженнях науковців С. Левікової, В. Лісовського, А. Мерецкова, М. Новінської, В. Павловського, Ю. Поліщука, Н. Рейнвальда, С. Савченка, Т. Стояна, Г. Циганенка, А. Чинного та ін.

Процес трудової соціалізації молоді повинен проходити так, щоб кожна особистість розуміла значення праці для себе, своєї сім'ї та суспільства і щоб у цьому процесі формувалося глибинне переконання в цінності праці, яка має стати не тільки матеріальною, але й духовною потребою.

Але на сьогодні в нашому суспільстві не приділяється належної уваги формуванню відповідального ставлення до праці. Наслідком цього стало вироблення й утвердження у молоді переважно прагматичного ставлення до праці виключно як до засобу задоволення потреб.

Таким чином, аналіз наукових джерел та практичної роботи фахівців, які займаються вирішенням проблем трудової соціалізації молоді, засвідчив, що актуальність проблеми дослідження визначається протиріччями між: організованим та стихійним процесами трудової соціалізації, потребою суспільства в трудовій соціалізації молоді та недостатньою розробкою теоретичних і методичних аспектів процесу трудової соціалізації молоді в діяльності громадських організацій та рухів; зростанням темпів безробіття в молодіжному середовищі, сучасними запитами і проблемами молоді та реальним рівнем профорієнтаційної роботи, професійної підготовки і працевлаштування молодих людей; можливістю успішної трудової соціалізації молоді в молодіжних трудових загонах, сформованих громадською організацією, та недостатньою розробкою соціально-педагогічних умов їх діяльності в сучасних умовах.

Тому виникає проблема пошуку нових форм і методів соціально-педагогічної роботи у процесі трудової соціалізації молоді. Недостатня наукова розробка обраної проблеми, необхідність її глибокого й послідовного вирішення на рівні соціально-педагогічної теорії й практики зумовили вибір теми нашої дисертаційної роботи: „Трудова соціалізація молоді в діяльності громадських організацій та рухів”.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Напрямок дослідження, його характер пов'язані з тематичним планом науково-дослідної роботи кафедри соціальної педагогіки і соціальної роботи Луганського національного університету імені Тараса Шевченка. Дисертацію виконано згідно з напрямком комплексної наукової теми „Теоретико-методичні основи змісту і технології навчання студентів соціальної роботи” (державний реєстраційний номер 0101U001373). Тема затверджена Радою з координації наукових досліджень у галузі педагогіки й психології в Україні (протокол № 7 від 27.10.2005 р.).

Об'єкт дослідження - процес трудової соціалізації молоді в діяльності громадських організацій та рухів.

Предмет дослідження - модель трудової соціалізації молоді в діяльності громадських організацій та рухів.

Мета дослідження: науково обґрунтувати та змістовно розробити модель трудової соціалізації молоді та впровадити її в діяльність громадських організацій.

Гіпотеза дослідження - трудова соціалізація молоді в діяльності громадських організацій та рухів буде проходити ефективніше, якщо цей процес побудувати згідно з моделлю, яка передбачає включення молодої людини у практичну діяльність з акцентом на особливості роботи молодіжного трудового загону в сучасних умовах та формування ціннісного ставлення до праці.

Відповідно до мети й гіпотези дослідження було визначено такі завдання:

1. Вивчити стан проблеми трудової соціалізації в сучасній педагогічній та соціологічній літературі.

2. Виявити сутнісні характеристики трудової соціалізації молоді як теоретичної основи дослідження.

3. Розкрити можливості громадських організацій щодо трудової соціалізації молоді в сучасних умовах.

4. Розробити модель трудової соціалізації молоді в діяльності громадських організацій.

5. Здійснити впровадження моделі трудової соціалізації молоді в діяльність громадських організацій та рухів і провести аналіз її ефективності.

Методологічну основу дослідження склали філософські, психологічні й педагогічні гуманістичні ідеї, концепції особистісно орієнтованої освіти й виховання; уявлення про людину як вищу цінність суспільства й самоціль особистісного та суспільного розвитку; ідеї педагогіки співробітництва й педагогічної підтримки, учення про соціальні функції виховання та навчання підростаючого покоління, положення про розвиток людини в соціальному середовищі як відкритій системі, загальнотеоретичні уявлення про взаємозв'язок процесів соціалізації, виховання й розвитку особистості.

Теоретичною основою дослідження стали положення й висновки про соціалізацію особистості (Г. Андрєєва, С. Батенін, Ю. Загородній, І. Звєрєва, А. Капська, І. Кон, О. Кузьменко, Н. Лавриченко, Г. Лактіо-нова, М. Лукашевич, Ю. Левада, Б. Ломов, А. Мудрик, М. Рожков, Н. Смелзер, С. Савченко, Я. Щепанський та інші); трудове виховання (Дж. Локк, Ж.-Ж. Руссо, І. Песталоцці, К. Ушинський, А. Макаренко, В. Сухомлинський, Ю. Дурасевич, А. Нисимчук, В. Поляков, В. Симо-ненко, Д. Тхоржевський); громадські організації, неформальні об'єднання та їх роль як інститутів соціалізації (С. Айвазова, К. Левченко, Ю. Поліщук, А. Тьомкін, Б. Титов, С. Харченко, О. Цуницька та ін.); вплив активної діяльності молоді на її соціалізацію (В. Білоусова, Ю. Гапон, Н. Заверико та ін.); розвиток соціальної активності особистості (М. Добринін, А. Сікорська, І. Тисячник, І. Федоришина).

Відповідно до поставлених завдань дослідження використано комплекс методів: теоретичні - порівняльний аналіз вітчизняних і зарубіжних джерел, присвячених питанням трудової соціалізації молоді та особливостей соціалізації молодих людей, для вивчення стану проблеми; синтез, узагальнення, систематизація для визначення сутності процесу трудової соціалізації; метод моделювання для розробки моделі трудової соціалізації молоді в діяльності громадських організацій; емпіричні: інтерв'ювання, анкетування, бесіди з молодими людьми для визначення рівнів сформованості ставлення молоді до праці та трудової діяльності; соціально-педагогічний експеримент з метою перевірки висунутої гіпотези; аналіз результатів діяльності громадських організацій та рухів з метою визначення ефективності трудової соціалізації молоді в них; ретроспективний аналіз власного досвіду роботи в державних і громадських організаціях для визначення ефективних форм та методів трудової соціалізації молоді; математичні та статистичні методи для обробки експериментальних даних, кількісних і якісних показників отриманих результатів.

Експериментальна база дослідження. У дослідженні були задіяні управління у справах сім'ї, молоді та спорту Луганської облдержадміністрації, Ровеньківський факультет Луганського національного університету імені Тараса Шевченка, Луганський обласний молодіжний центр праці, Луганська обласна молодіжна організація „Асоціація трудових об'єднань молоді України”, Перевальська районна молодіжна громадська організація „Молодіжні Соціальні Інновації”. До експериментальної роботи було залучено 951 учасник молодіжних громадських організацій, 97 респондентів - керівників молодіжних трудових загонів, громадських об'єднань, заступники з виховної роботи директорів вищих навчальних закладів І-ІІ рівня акредитації, викладачі навчальних закладів, фахівці державних структур, які займаються вирішенням проблем молоді, лідери молодіжних громадських організацій.

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що вперше обґрунтовано й розроблено на теоретичному, змістовному й технологічному рівнях модель трудової соціалізації молоді в діяльності громадських організацій, основою якої є включення молодої людини у практичну діяльність з урахуванням особливостей роботи громадських організацій в сучасних умовах та формування ціннісного ставлення до праці, визначено поняття „трудова соціалізація молоді” в соціально-педагогічному аспекті; набули подальшого розвитку уявлення про сутнісні характеристики і зміст трудової соціалізації молоді з її основними компонентами - трудовим навчанням, професійною орієнтацією, професійною підготовкою, вторинною зайнятістю (участь у молодіжних трудових загонах, робота в позанавчальний час); удосконалено форми й методи роботи громадських організацій щодо соціально-виховної роботи в молодіжному трудовому загоні, яка сприяє ефективному формуванню у молодих людей сучасних життєвих та професійних стереотипів.

Практичне значення дослідження полягає в тому, що розроблено положення, програму та структуру спеціалізованої державної установи „Луганський обласний молодіжний центр праці”, програму діяльності Луганської обласної молодіжної громадської організації „Асоціація трудових об'єднань молоді України”, обласну програму „Сприяння розвитку молодіжних ініціатив у трудовій та підприємницькій сферах у Луганській області”, методичні рекомендації для фахівців молодіжних центрів праці і відділів у справах сім'ї, молоді та спорту, керівників навчально-виховних закладів, організаторів та командирів молодіжних трудових загонів з питань діяльності молодіжних трудових загонів.

Результати дослідження можуть бути використані в роботі педагогів, соціальних працівників і психологів, у практичній діяльності молодіжних центрів праці, державних установ та громадських організацій, студентських кадрових агентств, у процесі підготовки соціальних педагогів та соціальних працівників у вищих навчальних закладах, при розробці лекцій і посібників з трудової соціалізації молоді, у процесі вдосконалення нормативно-правової бази з підготовки молоді до вступу в трудову діяльність.

Результати дисертаційної роботи впроваджено в практику роботи управління у справах сім'ї, молоді та спорту Луганської облдержадміністрації (довідка про впровадження № 2660 від 30.10.2008 р.), Ровеньківського факультету Луганського національного університету імені Тараса Шевченка (довідка про впровадження № 74 від 27.10.2008 р.), Луганського обласного молодіжного центру праці (довідка про впровадження № 56 від 30.10.2008 р.); Луганської обласної молодіжної організації „Асоціація трудових об'єднань молоді України” (довідка про впровадження № 17 від 30.10.2008 р.), Перевальської районної молодіжної громадської організації „Молодіжні Соціальні Інновації” (довідка про впровадження № 146 від 30.10. 2008 р.).

Апробація результатів дослідження. Основні результати й висновки дослідження обговорювались та отримали позитивну оцінку на засіданнях кафедри соціальної педагогіки та соціальної роботи, звітних науково-практичних конференціях професорсько-викладацького складу Луганського національного університету імені Тараса Шевченка (2005-2008 рр.), на методичних нарадах і семінарах управління у справах сім'ї, молоді та спорту Луганської облдержадміністрації, обласного молодіжного центру праці й обласної Координаційної ради з питань працевлаштування та вторинної зайнятості молоді Луганської обласної державної адміністрації. Основні положення дисертації обговорювались на Міжнародних науково-практичних конференціях: „Актуальні проблеми теорії і практики соціальної роботи. Досвід міжнародного співробітництва. Аспекти роботи волонтерів з юзерами” (Луганськ, 2006), „Соціальна робота в Україні: вектор розвитку в третьому тисячолітті” (Київ, 2007), Всеукраїнській науково-практичній конференції „Актуальні проблеми соціально-педагогічної роботи з різними категоріями населен-ня” (Черкаси, 2008), Всеукраїнських семінарах-нарадах „Організація та діяльність молодіжних трудових загонів” (Луганськ, 2005), „Організація зайнятості молоді у позанавчальний час” (Запоріжжя, 2007).

Публікації. Результати дослідження висвітлено у 8 одноосібних публікаціях, із них 7 статей у наукових фахових виданнях.

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, двох розділів, загальних висновків, 11 додатків на 59 сторінках. Робота містить 23 таблиці та 8 рисунків. Список використаних джерел містить 262 найменування. Загальний обсяг дисертації - 284 сторінки.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми, окреслено мету, гіпотезу, завдання, визначено об'єкт, предмет, методи дослідження, а також наукову новизну й практичну цінність, відображено апробацію результатів.

У першому розділі - „Теоретико-методичні засади дослідження процесу трудової соціалізації молоді” - представлено історико-педагогічний аналіз проблеми трудової соціалізації молоді, здійснено аналіз поняття соціалізації в його загальнонауковому контексті, визначено сутність і особливості трудової соціалізації молоді, авторське трактування поняття „трудова соціалізація молоді”, представлено класифікацію громадських організацій, які сприяють трудовій соціалізації молоді.

Історико-педагогічний аналіз наукової літератури переконливо показав, що проблема трудової соціалізації молоді складна, багатогранна й багато в чому суперечлива, акумулює в собі наукові знання різних напрямків. Питання підготовки молоді до практичної діяльності висвітлювались у працях видатних педагогів та відомих громадських діячів, основною тенденцією яких було те, що праця повинна бути обов'язковим елементом життя людини для створення її добробуту й культури.

Дослідження показало, що соціалізація - це двосторонній процес засвоєння індивідом суспільного досвіду й відтворення ним систем соціальних зв'язків (Г. Андреєва, І. Кон, А. Мудрик та ін.).

Спираючись на наукові розробки, присвячені процесу соціалізації молоді, у тому числі студентської (М. Головатий, Ю. Загородній, І. Звєрєва, М. Лукашевич, С. Савченко та ін.), ми дійшли висновку, що під соціалізацією студентської молоді найчастіше розуміють процес активного засвоєння нею системи соціальних норм, цінностей і перетворення їх у власну систему соціальних установок, ціннісних орієнтацій, що забезпечує їх гармонійне входження до реального суспільного життя.

Виявлено, що в соціальній педагогіці відсутнє чітко сформульоване поняття „трудова соціалізація молоді”. Але соціологи Т. Горяєва і Р. Нутфуліна, які досліджували проблему трудової соціалізації молоді, наголошують на тому, що вона є видовим напрямком та етапом у розвитку соціалізації в цілому. Р. Нутфуліна під трудовою соціалізацією розуміє процес, який формує не тільки професійно-діяльні, але продовжує вдосконалювати соціально-психологічні та ціннісно-моральні риси особистості, набуті протягом попереднього періоду в процесі трудової діяльності.

Вивчення сутності й особливостей процесу трудової соціалізації дозволило на підставі аналізу різноманітних підходів до терміна „соціалізація” розглядати трудову соціалізацію молоді як постійно діючий процес життєдіяльності молодої особи, її підготовки та входження в трудову діяльність, оволодіння теоретичними знаннями й практичними навичками зі спеціальності, стандартами й цінностями трудового співтовариства та відтворення накопиченого соціального досвіду за рахунок свого активного впливу на середовище.

Результатом трудової соціалізації молоді є рівень трудової соціалізованості особистості як сформованість ставлення молодої людини до праці та трудової діяльності, установка на становлення, засвоєння та розвиток нею професійних цінностей, способів мислення, особистісних і соціальних якостей.

Використання концепцій людського та соціального капіталів дозволило визначити додатковий напрямок трудової соціалізації молоді - поєднання навчання в навчальному закладі з роботою на підприємстві, завдяки чому молодь має можливість на практиці перевірити рівень навчальної підготовки зі спеціальності, отримати психологічну перевагу за рахунок придбання соціальних зв'язків у певному професійному співтоваристві, а також засвоїти роль дорослого.

Під час дослідження було визначено, що в Україні інтерес до вивчення молодіжного руху був завжди, але особливо він зростає з моменту проголошення її незалежності. Значний вклад у це зробили О. Булавін, М. Головатий В. Головенько, О. Корнієвський, М. Пашков, Ю. Поліщук, В. Прилуцький, В. Рябіка та ін. Відповідно до розробленої класифікації громадських організацій, які займаються проблемами молодих людей при входженні до сучасного ринку праці, було виділено групу молодіжних громадських організацій, яких об'єднує питання щодо вирішення проблеми працевлаштування молоді та організації її вторинної зайнятості в позанавчальний час („Асоціація трудових об'єднань молоді України”, Всеукраїнська молодіжна громадська організація „Всеукраїн-ський молодіжний центр праці”, Перевальська районна молодіжна громадська організація „Молодіжні Соціальні Інновації” та ін.).

Основними напрямками соціально-педагогічної діяльності громадських організацій щодо трудової соціалізації молоді є професійна орієнтація, трудове навчання, професійна підготовка, організація вторинної зайнятості молоді (поєднання навчання з виробничою діяльністю й робота в молодіжних трудових загонах). Усі ці напрямки реалізуються через особистісно-середовищний підхід, оскільки всіх учасників цієї діяльності об'єднує громадська організація чи рух, де створюються особливі взаємовідносини молодих людей.

Участь громадських організацій у процесі трудової соціалізації молоді розглянуто з боку їхньої соціально-педагогічної діяльності, яка є механізмом прискорення та інтенсифікації саморозвитку, самореалізації й самовиховання молодої людини та сприяє задоволенню практично всієї піраміди потреб молодої людини, починаючи з фізіологічних потреб виживання й закінчуючи духовними.

Виходячи із соціалізуючої сутності системно-організованого процесу трудової соціалізації громадськими організаціями та беручи до уваги індивідуальні психологічні особливості, розбіжність інтересів, середовище виховання, різні потреби, можна стверджувати, що тільки позитивний результат трудової соціалізації має велике значення для особистості.

Проведена на констатувальному етапі дослідження діагностика виявила, що процес формування ставлення молоді до праці та трудової діяльності знаходяться на низькому, а в деяких випадках на середньому рівні показників критеріїв оцінки ставлення сучасної молоді до трудової діяльності.

Подані теоретичні положення про сутність процесу трудової соціалізації молоді стали основою й орієнтиром при розробці моделі трудової соціалізації молоді та її впровадженні в діяльність громадських організацій.

У другому розділі - „Наукове обґрунтування, змістовна розробка та впровадження моделі трудової соціалізації молоді в діяльність громадських організацій” - надано наукове обґрунтування й загальну характеристику моделі трудової соціалізації молоді, описано технологію її реалізації в діяльності громадської організації, а також форми, методи та принципи соціально-виховної роботи в молодіжному трудовому загоні.

Відповідно до мети й завдань дослідження та аналізу досвіду роботи державних та громадських організацій і концепцій науковців (проект людської діяльності (Г. Судольський); центральна модель соціалізації студентства й функціональна модель педагогічних механізмів соціалізації студентів (С. Савченко); системно-рольова модель формування особистості (Н. Таланчук); функціональна модель соціалізації підлітків у неформальних об'єднаннях (С. Чернета)) обґрунтовано та розроблено модель трудової соціалізації молоді в діяльності громадських організацій та рухів.

Пріоритетним завданням трудової соціалізації молоді в діяльності громадських організацій було визначено формування у молодої людини ставлення до праці зокрема та трудової діяльності в цілому.

З'ясовано, що трудова соціалізація молоді в діяльності громадських організацій надає можливість молодій людині професійно самовизначитися; аналізувати навколишню дійсність; визначитися із життєвими цінностями й набути соціального статусу; прогнозувати вдосконалення життєвих обставин; здійснювати самоконтроль.

Основними компонентами розробленої моделі трудової соціалізації молоді згідно з першим блоком є соціальні інститути суспільства, до яких віднесено громадські організації, молодіжні трудові загони, навчальні заклади та підприємства, серед яких саме громадська організація відіграє головну роль у трудовій соціалізації молодої людини. Завданням цих соціальних інститутів є трудова соціалізація молодої людини з урахуванням особливостей її життєдіяльності в середовищі, у трудовій діяльності, у ситуації, де відбувається пізнання й оволодіння нею суспільними нормами й цінностями.

Другий блок - підготовка молоді до трудової діяльності - включає такі напрямки: професійна орієнтація; трудове навчання; професійна підготовка, які розглянуто як складову процесу трудового виховання молоді.

До третього блоку - соціально-педагогічна підтримка - віднесено форми, методи та принципи соціально-виховної роботи молодіжного трудового загону. У процесі соціально-педагогічної підтримки молоді створюються умови для розвитку природних задатків, духовно-ціннісних і професійних орієнтацій молодих людей.

До четвертого блоку - процес соціального становлення - віднесено вплив трудової діяльності на формування соціальної активності особистості. Результатом трудової соціалізації молоді є рівень трудової соціалізованості особистості, що передбачає сформованість ставлення молодої людини до праці та трудової діяльності.

При впровадженні моделі трудової соціалізації молоді в діяльність громадських організацій було враховано специфіку їх роботи. По-перше, мова не могла йти про впровадження моделі шляхом класичного експерименту. Це зумовлено тим, що склад учасників молодіжних трудових загонів був змінний, проведення традиційного для педагогіки експерименту було неможливим, оскільки всі учасники молодіжних трудових загонів знаходяться в одних і тих умовах та на них впливають єдині соціально-виховні, культурні та профілактичні аспекти.

По-друге, впровадження моделі здійснювалося в уже створену й функціонуючу систему соціально-виховної роботи в молодіжній громадській організації.

Упровадження моделі трудової соціалізації молоді відбувалося в діяльності Луганської обласної громадської організації „Асоціація трудових об'єднань молоді України” та тривало протягом трьох років. В експерименті також брали участь лідери, активісти Перевальської районної молодіжної громадської організації „Молодіжні Соціальні Інновації”; педагоги і студенти Ровеньківського факультету Луганського національного університету імені Тараса Шевченка; спеціалісти управління у справах сім'ї, молоді та спорту Луганської обласної державної адміністрації й відділів у справах сім'ї, молоді та спорту міськвиконкомів і райдержадміністрацій області та Луганського обласного молодіжного центру праці.

Програма дослідження передбачала проведення формувального етапу експерименту, який був спрямований на перевірку ефективності процесу трудової соціалізації молоді в діяльності громадських організацій та рухів й охоплював кілька етапів.

На першому етапі робота була розпочата з підготовки представників ради Луганської обласної молодіжної громадської організації „Асоціація трудових об'єднань молоді України” та державних установ і громадських організацій, які брали участь у проведенні експерименту. У процесі підготовки були проведені навчально-методичні семінари, на яких учасників робочої групи було ознайомлено з метою, завданням та формами й методами соціально-виховної роботи громадських організацій, соціально-психологічними особливостями молоді як суб'єктів трудової соціалізації.

На другому етапі здійснювалась робота щодо формування у молоді позитивного ставлення до праці та трудової діяльності. У процесі діяльності молодіжного трудового загону молоді люди включалися до виробничої і творчої праці. Роботу в загоні було спрямовано на поєднання суспільно-корисної праці з активним відпочинком, що сприяло спілкуванню молоді з однолітками в нових умовах і самоствердженню. Завдяки цьому молоді люди отримали можливість визначатись щодо власної ролі й місця в конкретному соціумі, професійно самовизначитися, реалізувати творчі здібності та оздоровитися.

Третій етап передбачав вирішення завдань оцінювального характеру. За допомогою діагностичних методів відповідно до різних форм контролю (початковий, поточний, підсумковий) простежено динаміку розвитку ставлення сучасної молоді до праці та трудової діяльності.

У дослідженні було використано три критерії оцінки ставлення сучасної молоді до праці та трудової діяльності: ставлення до праці як найважливіша життєва потреба; діяльнісний; наявність соціально- та особистісно-значущих ціннісних орієнтацій.

Відповідно до критеріальної бази дослідження визначено систему показників, рівні сформованості ставлення сучасної молоді до праці та трудової діяльності: високий, достатній і низький. Аналіз результатів, отриманих за кожним з виділених критеріїв, свідчить про наявність стійкої позитивної динаміки змін щодо ставлення молоді до праці та трудової діяльності (таблиця 1).

Таблиця 1. Ставлення учасників молодіжних громадських організацій до праці

Результати дослідно-експериментальної роботи засвідчують, що позитивний характер ставлення виявили 75,9 % респондентів, що на 43,6 % більше, ніж до експерименту. Індиферентне ставлення відзначено у 19,5 % молодих людей, що менше на 32,8 %, ніж на початку дослідно-експериментальної роботи. Визначено також, що ставлення учасників молодіжних трудових загонів до праці є інтегративним показником, який характеризує спрямованість молодої людини на ті або інші ціннісні орієнтації та переконливим доказом ефективності процесу трудової соціалізації в діяльності громадської організації. На основі цього з'ясовано, що діяльність молодіжного трудового загону досить інтенсивно впливає на трудову соціалізацію молодої людини.

Ефективність процесу трудової соціалізації особистості в молодіжному трудовому загоні наочно демонструють такі результати: молоді люди більш обґрунтовано обирають свою майбутню професію, у них доволі об'єктивно формується самооцінка, позитивна життєва орієнтація, відпрацьовуються навички спілкування та самопрезентації, розвивається прагнення до самовдосконалення, відбувається корекція асоціальної поведінки, розкриваються творчі здібності. Завдяки цьому в молодіжному середовищі зменшується кількість психологічних зривів, суїцидів, покращується матеріальне становище молодих людей та зменшується рівень злочинності, особливо під час літніх канікул.

Експериментальна робота завершувалась підсумковим контрольним зрізом. Аналіз отриманих результатів засвідчив, що після впровадження моделі трудової соціалізації молоді в діяльність громадських організацій відбулися значні позитивні зміни щодо ставлення молоді до праці та трудової діяльності.

Так, за першим критерієм - ставлення до праці як найважливішої життєвої потреби - виявлено, що кількість молоді з високим рівнем збільшилася на 36,4 % і зменшилася з низьким рівнем - на 33,4 %; за другим критерієм, діяльнісним, визначено, що кількість молоді з високим рівнем збільшилася на 33 % і зменшилася з низьким рівнем - на 29,1 %; за третім критерієм - наявність соціально- та особистісно-значущих ціннісних орієнтацій, виявлено: кількість молоді з високим рівнем збільшилася на 39,9 % і зменшилася з низьким рівнем - на 37,4 %.

Для перевірки достовірності отриманих результатів експерименту було застосовано методику порівняння середніх величин за критерієм Стьюдента.

Підсумки емпіричних даних, що характеризують результати впровадження розробленої моделі трудової соціалізації молоді в діяльності громадських організацій, дають підстави зробити висновок про дієвість запропонованої моделі. Це зумовлено тим, що позитивним результатом процесу трудової соціалізації молоді в діяльності громадських організацій та рухів є трудова соціалізованість особистості, яка розуміється як сформованість ставлення молодої людини до праці та трудової діяльності. Усе це свідчить про високий рівень результативності реалізації розробленої моделі щодо ефективності процесу трудової соціалізації молоді в діяльності громадських організацій та рухів.

Здійснене дослідження дає можливість сформулювати основні висновки:

1. У дисертаційній роботі теоретично обґрунтовано й практично вирішено проблему трудової соціалізації молоді в діяльності громадських організацій та рухів що виявилось в обґрунтуванні та впровадженні моделі трудової соціалізації молоді в діяльності громадських організацій.

2. Аналіз проблеми, яку розглянуто в процесі дослідження, свідчить, що проблематика, яка стосується процесу трудової соціалізації, має давню міждисциплінарну традицію, в основі якої лежать класичні педагогічні, соціологічні, соціально-психологічні підходи, проте вчені приділяють значно менше уваги дослідженню проблеми підготовки молоді до трудової діяльності. Дослідження, безпосередньо присвячені трудовій соціалізації молоді в контексті сучасних економічних, політичних і соціальних сфер життя сучасного українського суспільства, украй нечисленні.

3. Аналіз різноманітних підходів до терміну „соціалізація” дозволив розглядати її як вихідне поняття - процес соціального становлення особистості, у ході якого людиною встановлюються різноманітні суспільні зв'язки, засвоюються орієнтації, цінності, норми, набувається накопичений людством соціальний досвід, відбувається розвиток особистісних властивостей, формується активність і цілісність особистості людини.

Трудову соціалізацію молоді розглянуто як постійно діючий процес життєдіяльності молодої особи, її підготовки та входження у трудову діяльність, оволодіння теоретичними знаннями й практичними навичками зі спеціальності, стандартами й цінностями трудового співтовариства та відтворення накопиченого соціального досвіду за рахунок свого активного впливу на середовище.

4. Діяльність громадських молодіжних організацій розглянуто з боку їхньої соціально-педагогічної роботи, тому що вона є механізмом прискорення та інтенсифікації саморозвитку, самореалізації й самовиховання молодої людини. У сучасних умовах молодіжні громадські організації сприяють задоволенню практично всієї пираміди потреб молодої людини, починаючи з фізіологічних потреб виживання й закінчуючи духовними, дозволяють молоді засвоїти організовану систему соціальних та професійних ролей і статусів, що важливо для ефективності процесу трудової соціалізації молоді.

5. У результаті теоретичного аналізу сутнісних характеристик трудової соціалізації молоді було встановлено, що за своїми основними характеристиками, механізмами, факторами, етапами, педагогічними технологіями вона становить процес, аналогічний загальному процесу соціалізації особистості. Соціально-педагогічне забезпечення процесу трудової соціалізації включає в себе координацію, узгодженість різних соціальних інститутів щодо вирішення проблем зайнятості молоді. У зв'язку з цим, ще більш актуальною є відмежованість навчальних закладів і суспільства в цілому від процесу психологічної підготовки молоді до вступу у трудову діяльність, що підтверджується відсутністю достатнього науково-педагогічного та правового обґрунтування входження молодої людини в самостійне трудове життя.

6. Відповідно до теоретичних засад дисертаційної роботи та результатів констатувального етапу дослідження розроблено модель трудової соціалізації молоді в діяльності громадських організацій з такими блоками: соціальні інститути суспільства, до яких віднесено громадські організації, молодіжні трудові загони, навчальні заклади та підприємства, серед яких саме громадська організація відіграє головну роль у трудовій соціалізації молодої людини. Завданням цих соціальних інститутів є трудова соціалізація молодої людини з урахуванням особливостей її життєдіяльності в середовищі, у трудовій діяльності, у ситуації, де відбувається пізнання й оволодіння нею суспільними нормами й цінностями.

Другий блок - підготовка молоді до трудової діяльності - включає такі напрямки: професійна орієнтація; трудове навчання; професійна підготовка, які розглянуто як складову процесу трудового виховання молоді.

До третього блоку - соціально-педагогічна підтримка - віднесено форми, методи та принципи соціально-виховної роботи молодіжного трудового загону. У процесі соціально-педагогічної підтримки молоді створюються умови для розвитку природних задатків, духовно-ціннісних і професійних орієнтацій молодих людей.

До четвертого блоку - процес соціального становлення - віднесено вплив трудової діяльності на формування соціальної активності особистості. Результатом трудової соціалізації молоді є рівень трудової соціалізованості особистості, що передбачає сформованість ставлення молодої людини до праці та трудової діяльності.

7. Участь молодої людини в молодіжному трудовому загоні сприяє практичному застосуванню набутих раніше теоретичних знань, розвитку трудових умінь і навичок, дає змогу випробувати свої сили в різноманітних видах праці, технічній творчості, у суспільно-політичній і господарській роботі. Виховне значення такої праці молодих людей зумовлено тим, що, по-перше, тут поєднується розумова праця з фізичною; по-друге, праця формує у молоді позитивне ставлення до навколишнього світу, до людей; по-третє, робота молоді в молодіжних трудових загонах, у свою чергу, впливає на їхню пізнавальну й громадську активність у наступний період; по-четверте, в умовах діяльності загону по-новому проходить профорієнтаційна робота з молоддю; по-п'яте, молодіжні трудові загони сприяють зменшенню злочинності та покращують стан у молодіжному середовищі з профілактики негативних явищ.

8. Упровадження моделі трудової соціалізації молоді здійснювалося у створену й функціонуючу систему соціально-виховної роботи молодіжної громадської організації. Визначено те, що впровадження моделі може бути ефективним за умови єдності трьох взаємопов'язаних між собою аспектів соціально-виховної діяльності: змістовного, що передбачає такий зміст діяльності, який ґрунтувався б на розв'язанні молодими людьми соціально-моральних завдань; методичного, який визначає вибір активних форм і методів роботи, що спонукало б молодих людей до творчої соціально спрямованої діяльності; організаційного, суть якого полягає в організації та забезпеченні суб'єкт-суб'єктної взаємодії молодих людей із соціальним середовищем.

9. Проведений соціально-педагогічний експеримент підтвердив, що діяльність спеціалістів соціальної сфери (управлінь і відділів у справах молоді та спорту, молодіжних центрів праці) і лідерів молодіжних організацій щодо формування ставлення молоді до праці та трудової діяльності на основі розробленої моделі сприяє зниженню напруги в молодіжному середовищі з питань працевлаштування. Виходячи з цього, зазначимо, що аналіз результатів експериментальної роботи, який свідчить про високу динаміку зростання показників з кожного розробленого критерію ефективності оцінки ставлення молоді до праці та трудової діяльності, є достатньою підставою, щоб уважати виконаними завдання дослідження й досягнутою його мету.

10. Результати дисертаційної роботи підтверджують висунуту гіпотезу, яка полягає в припущенні, що трудова соціалізація молоді в діяльності громадських організацій та рухів буде проходити ефективніше, якщо цей процес побудувати згідно з моделлю, яка передбачає включення молодої людини у практичну діяльність з акцентом на особливості діяльності молодіжного трудового загону в сучасних умовах та формування ціннісного ставлення до праці.

Здійснене дослідження не претендує на остаточне розв'язання заявленої проблеми й не охоплює комплексу всіх питань, пов'язаних із трудовою соціалізацією молоді. Подальшої розробки потребують питання щодо проблем, пов'язаних із вивченням соціально-психологічних характеристик молодих людей, технологіями впливу на них з боку державних та громадських організацій, формами організації зайнятості молоді, формуванням ставлення до праці й професійною і психологічною підготовкою до вступу в трудову діяльність.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ ВИКЛАДЕНО В ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ

молодь соціалізація трудовий громадський

1. Філіппов Ю. Соціально-виховна робота в молодіжному трудовому загоні / Ю. Філіппов // Соціальна педагогіка : теорія і практика. - 2005. - № 2. - С. 90-97.

2. Філіппов Ю. Вплив аспекту сумісництва навчання та праці на здобуття молоддю професії / Ю. Філіппов // Вісн. Луган. нац. пед. ун-ту імені Тараса Шевченка : Педагогічні науки. - 2007. - № 6 (123). - С. 252-257.

3. Філіппов Ю. Підготовка молоді до вступу в трудову діяльність / Ю. Філіппов // Соціальна педагогіка : теорія і практика. - 2007. - № 2. - С. 37-42.

4. Філіппов Ю. Молодіжні громадські організації як одні з найважливіших інститутів трудової соціалізації молодої людини / Ю. Філіппов // Соціальна педагогіка : теорія і практика. - 2008. - № 1. - С. 23-30.

5. Філіппов Ю. Трудова соціалізація молоді як основний аспект щодо становлення особистості / Ю. Філіппов // Вісн. Луган. нац. пед. ун-ту імені Тараса Шевченка : Педагогічні науки. - 2008. - № 6 (145). - С. 284-293.

6. Філіппов Ю. Вплив освіти та професійної підготовки молоді на трудову соціалізацію особистості / Ю. Філіппов // Науковий часопис НПУ імені М.П. Драгоманова. Соціологія. Соціальна робота. Соціальна педагогіка. Управління : зб. наук. праць. - Серія № 11. - К. : НПУ імені М.П. Драгоманова. - 2007. - Вип. 5. (Частина II) - С. 261-265.

7. Філіппов Ю. Тенденції розвитку процесу трудової соціалізації сучасної молоді / Ю. Філіппов // Вісн. Черкаського нац. ун-ту імені Богдана Хмельницького : Педагогічні науки. - Черкаси, 2008. - Вип. 123. - С. 127-131.

8. Філіппов Ю. Підготовка молоді до вступу в трудову діяльність / Ю. Філіппов // Актуальні проблеми теорії і практики соціальної роботи. Досвід міжнародного співробітництва. Аспекти роботи волонтерів з юзерами : матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. (Луганськ, 19 - 21 жовт. 2006 р.). - Луганськ, 2006. - С. 53-59.

Размещено на Allbest.ru