Домашнє насильство

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вступ

Жорстоке ставлення до дітей та їх експлуатація існували з давніх-давен. Думка про те, що діти можуть не пам'ятати й не реагувати на те, що з ними відбувається зберігалася до початку XX століття. До цього часу нікого не цікавило, чи є у них взагалі душа. Головним їхнім завданням було слухатись і поважати своїх батьків, не дивлячись на те, як ті (в свою чергу) ставилися до них. Навіть на початку нашого століття, коли стали відомими масові випадки інцесту чи іншого насильства, суспільство не могло прийняти до уваги реальність того, що відбувається, і тому досить тривалий проміжок часу тема насильства була відсутньою у практиці психотерапевтів, практичних психологів,, вчителів та соціальних працівників. Жертвою сексуального насильства може стати будь-яка дитина незалежно від статі, віку, культурної або соціальної приналежності. Це пов'язано з тим, що у дітей ще немає досвіду і знань, які необхідні, щоб зрозуміти або пояснити, те, що з ними відбувається. Оскільки сексуальне насильство над дітьми - це, як правило, ретельно прихований як жертвою, так і її оточенням злочин, його реальні обсяги важко оцінити. Хоча за деякими дослідженнями, в тій чи іншій формі воно зустрічається доволі часто.

Сімейне насильство - використання фізичної, матеріальної інтелектуальної (як у батьків над дітьми, як у чоловіка над дружиною), емоційної переваги проти інших членів сім'ї для поневолення людини.

Насильство в сім'ї - будь-які умисні дії фізичного, сексуального, психологічного чи економічного спрямування одного члена сім'ї по відношенню до іншого члена сім'ї, якщо ці дії порушують конституційні права і свободи члена сім'ї як людини та громадянина і наносять йому моральну шкоду, шкоду його фізичному чи психічному здоров'ю.

Інцест (лат. incestus - нечистий, гріховний; синонім - кровозмішення), статевий зв'язок між близькими родичами (батьками і дітьми, братами й сестрами).

Історія інцесту. Біблія

Відповідно до біблійного вчення, можна припустити, що перший інцест на землі скоєно дітьми Адама і Єви. Їх кровозмісний союз був вимушеним і визнаний церквою священним, не злочинним. Незасуджуваний інцест стався після винищення Богом грішного міста Содома. Врятувалися Лот і його дві дочки, які думали, що тільки вони з батьком залишилися на землі. Для відновлення роду, напоївши батька вином, дочки вступили з ним у кровозмісний зв'язок. Відповідно до Біблії, їх нащадки були винищені з лиця Землі. У біблійних книгах "Левіт" і "Повторення Закону", де встановлені точні і докладні правила сексуальної поведінки, заборона на інцест не виділяється особливо серед заборон на позашлюбні та гомосексуальні зв'язки - і те, і інше, і третє карається стратою.

Ідея незасуджуваного інцесту перекочувала в традиції одруження фараонів, царів. Династичні шлюби освячувалися з позицій спадкування престолу, збереження чистоти крові (історія знає приклади виродження внаслідок цього цілих династій). Однак загалом у міфології, релігії кровозмішення засуджується і розглядається як гріх, як порушення табу.

У процесі еволюції людського роду було помічено, що чим ближче перебувають у кровному родстві батьки, тим фізично слабшими і психічно неповноцінними народжувалися їх нащадки. При інцесті виникає ймовірність зустрічі одних і тих самих патологічних генів, і якщо при звичайних (не родинних) шлюбах імовірність народження дитини з серйозним генетичним (вродженим) дефектом чи розумовою відсталістю близька до 3-4 %, то при інцесті вона зростає у 5 разів. У більшості країн світу кровні шлюби і статевий зв'язок між близькими родичами заборонені, кримінально карані і засуджуються громадської мораллю (на відміну від шлюбів між двоюрідними родичами, між дядьком і племінницею тощо).

Причин виникнення жорстокого поводження до дітей

· Безробіття або низька матеріальна забезпеченість.

· Алкоголізм одного чи обох батьків.

· Самотність чи шлюб, який розпався.

· Занадто маленьке житло, що посилює напругу.

· Озлобленість батьків чи розчарованість у житті.

· Фізична чи психічна перевтома.

· Незрілість батьків.

· Егоїзм батьків, прагнення їх до розваг.

· Відсутність прив'язаності до дитини.

· Надмірна вимогливість.

· Народження другої дитини.

· Велика кількість дітей.

· Небажана дитина (як привід і примус до укладення шлюбу).

· Передчасно народжена в шлюбі дитина, яка дає привід до сварок та розриву.

· Позашлюбна дитина як об'єкт помсти на його матір (батька).

· Дитина з фізичними та психічними недоліками, від якого хочуть позбавитися.

Критерії та ознаки виявлення дітей - жертв насильства

· пасивна реакція на біль;

· відсутність опору, примиреність з існуючим станом речей;

· нічні кошмари, страхи, енурез;

· синці, укуси, опіки, переломи;

· монотонне розгойдування на стільці, смоктання пальців, крутіння волосся, обгризання нігтів;

· крововиливи на кон'юнктиві ока;

· невластива віку сексуально забарвлена поведінка;

· неврівноваженість, агресивність, схильність до руйнівних дій та псування речей, гіперактивність;

· погана увага, уповільнене мовлення, нездатність вчитися;

· уникання однолітків, бажання гратися лише з маленькими дітьми;

· страх фізичного контакту;

· відсутність дитини в школі або поява травм чи ушкоджень після отримання дитиною низької оцінки (або після батьківських зборів);

· пошкодження генітальної, анальної ділянок у вигляді синців, припухлостей, розривів, пігментації, кровотеч;

· нервово-психічні розлади;

· психосоматичні захворювання;

· самотність, замкнутість, відсутність друзів чи погіршення взаємин з однолітками, бродяжництво;

· острах йти додому після школи, страх повертатися додому;

· низька самооцінка;

· втечі з дому, асоціальна поведінка;

· вживання алкоголю чи психотропних речовин;

· загроза суїциду;

· демонстрація відсутності страху;

· намагання справити враження людини, що живе у злиднях;

· демонстрація страху перед появою батьків;

· сприйняття себе як безпомічного, бридкого;

· насильство стосовно тварин.

Нормативно-правове забезпечення захисту дітей від насильства

· Загальна декларація прав людини (10.12.1948).

· Декларація прав дитини (20.11.1959).

· Міжнародний пакт про громадянські та політичні права (16.12.1966).

· Конвенція про права дитини (20.11.1989).

· Закон України "Про охорону дитинства" (26.04.2001, ред. - 24.04.2008).

· Закон України "Про соціальну роботу з сім'ями, дітьми та молоддю".

· Кримінальний кодекс України (1.09.2001, остання редакція - 30.04.2009).

· Закон України "Про попередження насильства в сім'ї".

· Сімейний кодекс України (10.01.2002, остання редакція - 7.05.2009).

· Закон України "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо встановлення відповідальності за вчинення насильства в сім'ї або невиконання захисного припису".

· Наказ Міністерства охорони здоров'я України від 23.01.2004 р. №38 "Про затвердження заходів щодо виконання Закону України "Про попередження насильства в сім'ї" та Примірного положення про центр медико-соціальної реабілітації жертв насильства в сім'ї".

· Указ президента України від 5.05.2008 р. №411/2008 "Про заходи щодо забезпечення захисту прав і законних інтересів дітей".

· Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства стосовно протидії насильству в сім'ї ".

Соціальна робота в аспекті протидії жорстокому поводженню з дітьми

Завдання:

· Роз'яснювати права членів сім'ї, вчити їх реалізовувати та захищати і на цій основі будувати власні моделі сімейного життя і сімейного виховання

· змінювати ставлення суспільства до жорстокого поводження з дітьми, активізує громадську позицію людей

· показувати моделі сімейного та суспільного виховання, людських стосунків, які засновані на гуманних і демократичних засадах

· сприяти самореалізації дітей і дорослих

· інформувати про сутність і наслідки жорстокого поводження з дітьми, відповідальність за них

Методи:

· соціально-психологічні, спрямовані на внутрішній світ дитини, які передбачають певну корекцію його системи цінностей і орієнтацій, а також уявлень і переваг, які удосконалюють його психологічні можливості і надання відповідної підтримки і допомоги (методи психодіагностики і психокорекції, психологічне консультування тощо);

· соціально-педагогічні, які дають можливість підвищити освітній і інтелектуальний рівень дитини, сформувати адекватну оточуючим його умовам систему ціннісних орієнтацій і уявлень (методи освіти і просвіти, педагогічної корекції і педагогічного консультування);

· соціально-медичні, які призначені для надання дитині своєчасної і необхідної медичної допомоги (лікування, соціально-медична реабілітація і адаптація, організація необхідного і комфортного середовища існування тощо);

· соціально-правові, що включають в себе певні процедури і операції, які дозволяють привести процес життєдіяльності дитини відповідно до існуючих норм закону і права (юридичний і правовий захист інтересів дитини, правова просвіта, правовий контроль, правові санкції);

· соціально-економічні, які спрямовані на вирішення проблем матеріального благополуччя дитини, матеріальна підтримка і допомога);

· соціально-групові, що дозволяють соціальному працівникові і іншим спеціалістам вести роботу з соціальним оточенням дитини (сімейне консультування, корекція системи відношень в дитячому колективі, організація дитячих колективів, які орієнтовані на позитивну діяльність).

Форми:

· лекторії з елементами тренінгів для учнів та батьків;

· тренінги для учнів, батьків;

· соціальне інспектування сімей;

· рольові та ділові ігри;

· перегляд та обговорення відеофільмів;

· бесіди;

· вікторини і конкурси;

· інтерактивні діалоги;

· семінари, конференції;

· індивідуальні та групові консультації;

· колективні творчі справи.

Висновки

Домашнє насильство є системою жорстокої і небезпечної поведінки яке може включати акти залякування, ізолювання і примуси. Метою домашнього насильства є встановлення і зміцнення влади і контролю над іншою людиною. Для досягнення цієї мети кривдник може прибігати до фізичного, емоційного і сексуального насильства. Домашнє насильство порушує багато прав тих, кого захищають міжнародні закони про права людини. Уряд відповідальний за прийняття заходів по ліквідації домашнього насильства і рівному захисту законом жертв домашнього насильства.

Та для повного вирішення даного питання необхідно піднести його на рівень держави, щоб кожен задумався і почав вирішення цього питання з роботи над собою, усвідомлення важливості вирішення проблеми сімейного насилля, і лише тоді можна говорити про ефективне вирішення цієї проблеми. жорстоке поводження насильство діти

Держава також повинна піклуватися про розвиток і належне функціонування соціально-психологічних служб, про підготовку кваліфікованих психологів та соціальних педагогів, адже саме їхня діяльність повинна приносити найширші та найефективніші результати щодо вирішення проблеми сімейного насилля серед українських сімей.

Використані джерела

1. Скаковська Л.А. Основи педагогічної психогігієни. Житомир - 2005.

2. Богданова І.М. Соціальна педагогіка: Навч. посібник - К.: Знання, 2008

3. Гордеева А.В. Реабилитационная педагогіка. - М: Парадигма, 2005.

4. Зверева І.Д., Безпалько О.В., Харченко С.Я. Соціальна робота в Україні: Навч. посіб.; За ред. І.Д. Зверевої - К.: Центр навчальної літератури, 2004.

5. Конституція України (ВВР) - К.: 1996 р.

Размещено на Allbest.ru