Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки України

Державний вищий навчальний заклад

«Ужгородський національний університет»

Факультет суспільних наук

Кафедра соціології та соціальної роботи

Курсова робота

на тему: «Зовнішні впливи на громаду»

Студентки 3 курсу

напряму підготовки 6.030104

спеціальності - Соціальна робота

Ковач Властиміли Василівни

Керівник: доц. Жиленко Р. В.

Ужгород- 2015



Зміст

• Вступ
• Розділ 1. Аналіз зовнішніх факторів (можливості і загрози)
• 1.1 Зовнішні фактори процесу економічного розвитку громади та можливі стратегії подолання їх негативного впливу
• 1.2 Зовнішнє середовище та ЕРГ. Вплив людського фактору та освітнього середовища на ЕРГ
• Розділ 2. Можливі реакції громади на зовнішні впливи. Культурний релятивізм. Культурний конформізм. «Басейн» громад. Базові стратегії ЕРГ
• 2.1 Економічний аналіз процесів соціальної мобілізації місцевих громад
• 2.2 Проект «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду»
• Висновки


Вступ

Розглядаючи сутність громади як соціального феномену, доцільно, в першу чергу, звернутися до тлумачення цього терміну.

Поняття громада вживається з метою опису соціальних взаємин у межах груп населення або територіальних одиниць. В соціології громада переважно розглядається як спільнота- об'єднання людей з метою соціальної взаємодії.

Сьогодні громада не є лише фізичною територією або скупчення мешканців, вона існує завдяки соціальному перетину психологічних, побутово- економічних та юридичних засад. За твердженням Р. Шеффера та інших сучасних американських авторів, термін «місцева спільнота» означає групу людей у природному навколишньому середовищі з географічними, політичними і соціальними кордонами та досить розвинутим спілкуванням один з одним. Таке спілкування може бути не завжди активним, але воно має бути явним. Люди або групи взаємодіють на певній території для досягнення спільних цілей.

У сучасному світі спостерігається зростання інтересу до економічного розвитку громади (ЕРГ) як підходу до економічного відродження; цей інтерес посилюється як у розвинутих країнах, так і в країнах, що розвиваються, оскільки всім доводиться пристосовуватись до трансформацій та змін у промисловості, рівні життя та соціальних потребах.

Існує чимало означень, підходів та концепцій, об'єднаних узагальнюючим терміном «ЕРГ». Серед них є такі, що орієнтовані виключно на економічний аспект цього поняття. У них економіка окреслюється насамперед як світ бізнесу та підприємств. Таким чином, зусилля та ресурси спрямовуються перш за все у сферу бізнесу, а громадські аспекти випадають із поля зору.

Актуальність теми дослідження. Серед науковців, політиків та пересічних громадян точаться жваві дискусії щодо процесів, які відбуваються в економічному та соціальному житті суспільства. Процеси глобалізації супроводжуються збільшенням рівня забруднення навколишнього середовища, зростанням нерівності у розподілі доходів, втратою етнічної, релігійної, національної, регіональної самобутності певних громад. Відповідно виникає питання переосмислення поняття розвитку в звичайному розумінні шляхом перенесення наголосу на сталість, забезпечення соціальної справедливості та відповідальне ставлення до довкілля.

З кожним днем, громада все більше, і більше піддається впливу зовнішніх факторів. Важливо зрозуміти які загрози та можливості вони можуть спричиняти.

Економічний розвиток громади як жоден інший соціальний процес є тісно пов'язаний з повсякденними потребами індивідуумів та цілих громад. Водночас, як і саме життя людей, він відбувається в широкому контексті політичних, соціальних, культурних, правових, економічних, технологічних тощо факторів. Унікальність процесів економічного розвитку в кожній окремо взятій громаді зумовлено насамперед переплетіння, свого роду, грою вищезгаданих факторів. Безумовно, вони виступають не лише зовнішнім фоном, на тлі якого відбуваються процеси економічного розвитку громади, але й внутрішніми складовими економічного розвитку громади. Економічний розвиток громади, за великим рахунком, спрямований на перетворення соціальної реальності, взаємного пристосування, адаптації громади та соціального, економічного, політичного, культурного, правового середовища.

Мета дослідження: Визначити основні ризики та можливості громади, пов'язані з зовнішніми факторами.

Завдання дослідження:

- проаналізувати зовнішні фактори впливу на громаду;

- розкрити основні стратегії подолання негативного впливу зовнішніх факторів на громаду;

- виявити можливі реакції громади на зовнішні впливи;

- описати економічні аспекти соціальної мобілізації місцевих громад.

Об'єкт дослідження: Зовнішні фактори процесу економічного розвитку громади.

Предмет дослідження: Особливості подолання негативних впливі зовнішніх факторів на громаду.

Для вирішення поставлених завдань ми скористались теоретичними методами дослідження, це були: аналіз соціологічної, психологічної, педагогічної і науково-методичної літератури з проблеми дослідження; порівняльний аналіз різних концепцій і програм превентивної діяльності; також, аналіз змісту нормативно-правової документації соціальних установ та вивчення і узагальнення досвіду роботи фахівців соціальної роботи.

Структура курсової роботи і її обсяг. Мета і завдання дослідження визначили послідовність викладу матеріалу та структуру роботи, яка складається із вступу, двох розділів, висновків та списку використаних джерел. У вступі обґрунтовано вибір та актуальність теми, зв'язок з науковими програмами. У першому розділі «Аналіз зовнішніх факторів (можливості і загрози)» ми проаналізували зовнішні фактори впливу на громаду, розкрили основні стратегії подолання негативного впливу зовнішніх факторів на громаду. У другому розділі «Можливі реакції громади на зовнішні впливи. Культурний релятивізм. Культурний конформізм. «Басейн» громад. Базові стратегії ЕРГ» ми виявили можливі реакції громади на зовнішні впливи та описали економічні аспекти соціальної мобілізації місцевих громад. Загальний обсяг роботи склав 37 сторінок .



Розділ 1. Аналіз зовнішніх факторів (можливості і загрози)

З кожним днем все більше і більше громада піддається впливу зовнішніх економічних сил регіонального, загальнодержавного та міжнародного рівнів. Важливо зрозуміти, які загрози та можливості з зовнішнього оточення мають відношення до стратегічних напрямків. Багато зовнішніх чинників лишатимуться поза межами місцевого контролю. Тим не менш, їхній вплив на місцеву економіку є важливим чинником у стратегічному плануванні.

Серед чинників, які, можливо, ми розглянемо, будуть: Регуляторні і законодавчі зміни. Громада зовсім не має контролю над впровадженням змін у правилах і законах країни. Часто ці зміни впливають не тільки на способи функціонування місцевої влади, але також і на все місцеве середовище.

Економічні зміни. Хоча профіль громади містить базову інформацію про економіку, комітету необхідно знати більше про економічні сили, які діють на міжнародному, державному і регіональному рівнях. Наприклад, на інвестування в будівництво житла, інфраструктуру та технопарки впливатиме наявність капіталу та його вартість. Глобалізація економіки впливає на розміщення і природу інвестицій та на потребу в конкретних кваліфікаціях і вміннях, які вимагаються від робочої сили.

Соціальні і політичні зміни. Вони включають такі типи, як політичні зміни на загальнодержавному рівні - регіональне самоуправління, обов'язкові обмеження щодо бюджету та позичок, зменшення частки надходжень, призначеної до розподілу, та зміни у державній житловій політиці. Серед соціально-культурних змін можуть бути більша тривалість життя або посилення наголосу на захист довкілля.

Технологічні зміни. Вони -серед найчастіше обговорюваних змін, що впливають на стратегічні напрямки. Вони безпосередньо впливають на всі питання, пов'язані з робочою силою та робочими місцями. автоматизація в певних галузях призводить до зменшення потреби у некваліфікованих та напівкваліфікованих працівниках. Водночас, інші галузі зіштовхуються з труднощами у залученні відповідних працівників, - як кваліфікованих так і напівкваліфікованих. Технології можуть впливати на будь-які стратегічні напрямки. Наприклад, робототехніка, стільникові технології, Інтернет та швидкісні інформаційні канали, а також послуги кур'єрської пошти значною мірою впливають на ведення бізнесу.

Демографічні зміни. Ці зміни також широко обговорюються: менші домашні господарства, родини з кількома працюючими, коливання народжуваності, які впливають на потреби шкільного будівництва. Старіння населення призводить до зростання попиту на послуги закладів охорони здоров'я.

Аналізуючи зовнішнє середовище, треба відрізняти місцеві проблеми від загальнодержавних чи глобальних. Такі проблеми, як високі процентні ставки чи труднощі з отриманням кредитів на розширення бізнесу, - це загальнодержавні проблеми, які варто розглядати в зовнішньому аналізі. До інших проблем, як-об технологічні зміни у конкретних виробничих галузях, треба ставитися дуже вибірково.

Важливо також проаналізувати ступінь, в якому ті чи інші обставини та тенденції впливають на ситуацію в громаді. На цьому етапі визначають, яких заходів треба вжити щоб використати обставини ефективно чи зменшити їх негативний вплив на громаду.

Щоб проаналізувати інформацію щодо зовнішніх обставин, треба відповісти на наступні запитання:

Яке значення ці обставини мають для регіону?

Як ці обставини впливають на громаду?

Чи перебувають ці обставини у сфері впливу громади?

Яким чином громада може використати ці обставини або уникнути загрози?

Іноді зовнішня обставина може бути можливістю і загрозою одночасно. У цьому можна переконатися на таких прикладах:

Девальвація національної валюти. Ця зовнішня обставина корисна для компаній, діяльність яких орієнтована на експорт. В цьому випадку продукція компаній стає більш конкурентоспроможною на іноземних ринках. З іншого боку, компанії-імпортери стикнуться з проблемою підвищення цін на закупівлі, тобто відчуватимуть загрозу. В цьому випадку місто не має жодного впливу на ситуацію.

Будівництво нових супермаркетів. Ця обставина є можливістю для зниження цін на товари, зручніше здійснення закупівель для населення, нові робочі місця та інвестиції. З іншого боку, власники маленьких крамниць опиняються під загрозою з приходом на ринок роздрібної торгівлі потужних конкурентів. В цьому випадку місто має вплив на ситуацію. Залежно від стратегічних пріоритетів, місто може впливати через надання ділянок під забудову, дозволів тощо.

1.1 Зовнішні фактори процесу економічного розвитку громади та можливі стратегії подолання їх негативного впливу

Економічний розвиток громади (ЕРГ) як жоден інший соціальний процес є тісно пов'язаний з повсякденними потребами індивідуумів та цілих громад. Водночас, як і саме життя людей, він відбувається в широкому контексті політичних, соціальних, культурних, правових, економічних, технологічних тощо факторів. Унікальність процесів економічного розвитку в кожній окремо взятій громаді зумовлено насамперед переплетіння, свого роду, грою вищезгаданих факторів. Безумовно, вони виступають не лише зовнішнім фоном, на тлі якого відбуваються процеси економічного розвитку громади, але й внутрішніми складовими ЕРГ. Економічний розвиток громади, за великим рахунком, спрямований на перетворення соціальної реальності, взаємного пристосування, адаптації громади та соціального, економічного, політичного, культурного, правового тощо середовища. ЕРГ здатен змінювати, трансформувати зовнішнє середовище, але водночас не слід піддаватися ілюзіям щодо його всесильності, універсальності його методів, технологій та спеціального інструментарію. В будь-якому випадку, залишається цілий ряд факторів, які не підлягають повному контролю з боку учасників процесу ЕРГ. Усвідомлення, розуміння та урахування цих факторів, цього зовнішнього середовища, здатність використовувати його, є необхідною умовою успішності процесів ЕРГ в кожній окремо взятій громаді.

Наше завдання це проаналізувати зовнішні фактори впливу на економічний розвиток громади. Тут зазначаються міжнародні, регіональні та національні фактори впливу на ЕРГ.

Економічний розвиток громади зазнає впливу ряду факторів регіонального, міжнародного та національного рівнів. Серед них слід виділити такі як: соціальні, політичні, економічні, технологічні, культурні тощо.

Навіть найменші громади, безумовно, знаходяться в системі факторів, які справляють значний вплив на їх розвиток. На місцевому або регіональному рівні до них можна віднести наступні:

- Адміністративна інфраструктура;

- Інформаційна інфраструктура;

- Наукова і технологічна інфраструктура;

- Державна політика;

- Нормативна база;

- Соціокультурні особливості;

- Успадковані особливості розвитку.

Розглянемо для прикладу останній з факторів: успадковані особливості розвитку. Тут мається на увазі «залежність від пройденого шляху». Це залежність людей та громад від структури економіки, що склалася в регіоні, рівня освоєння території, демографічної ситуації, соціокультурних особливостей населення та неформальних інститутів, що впливають на форми зайнятості, доходи, мобільність населення, а в більш широкому плані- на людський та соціальний капітал. Цей фактор доволі часто ігнорується та недооцінюється, оскільки все ще сильно залишається переконання, успадковане з радянських часів, про те, що вольовим рішенням можна створити будь- що на «пустому місці». Створені в такий спосіб підприємства є яскравим прикладом важливості вищезгаданого фактору. Значна частина таких підприємств виявилася нежиттєздатною в перехідний період: монопромислові (монопрофільні) міста- заводи, так і не стали містами з диверсифікованою структурою зайнятості і міським способом життя, деградують. Значна кількість підприємств, розміщених без врахування витрат (транспортні тарифи, стан інфраструктури, якість робочої сили тощо) не спромоглися адаптуватися до нових умов. В ринковій економіці вплив успадкованих особливостей розвитку є надзвичайно великим і в значній мірі визначає «коридор можливостей» для розвитку регіону або громади [3, с. 56].

Наслідки нехтування цим фактором можна легко проілюструвати на прикладі цілої мережі підприємств електронної промисловості, збудованої за радянських часів в населених пунктах Карпатського регіону. Підприємства, покликані існувати вирішенню цілого ряду соціальних проблем, зокрема безробіття, своїм банкрутством на початку 1990- х рр. лише загострили цю проблему.

Всі вище значені фактори відіграють важливу роль і на загальнонаціональному рівні. Відмінність полягає в тому, що якщо місцеві фактори є свого роду умовами, тлом на якому відбуваються процеси економічного розвитку громади, то національні- виступають в якості правил, меж якими процес ЕРГ є обмеженим. На нашу думку, слід виділити чотири найважливіші групи національних факторів:

- законодавче поле;

- політичні фактори;

- економічні фактори;

- соціальні фактори.

Наприклад, економічні фактори включають в себе курс національної валюти, митні тарифи та збори, інфляційні процеси, податки, міжбюджетні відносини, урядові субсидії, інвестиції тощо.

Не складно прослідкувати те, як скажімо, курс національної валюти може впливати на ЕРГ. Дешева національна валюта є надзвичайно вигідною для великих виробників- експортерів. Водночас, робить роботу соціальних підприємств, підприємств на основні громади та просто дрібних та середніх виробників, орієнтованих на внутрішній ринок, малорентабельною.

Слід зазначити, що різного роду фактори не слід розглядати окремо, оскільки, вони, зазвичай, є тісно пов'язаними між собою та справляють комплексний вплив. Наприклад, на думку дослідників, загальнодержавні органи можуть і повинні підтримувати ЕРГ шляхом розробки законодавства, розробки і запровадження системи заходів і процедур, а саме:

- роз'яснення прав громадян на рівний доступ можливостей та на самоорганізацію колективних дій;

- зміцнення правового статусу колективних об'єднань та громад;

- визнання ролі об'єднань громадян в управлінні та наданні послуг;

- вдосконалення правових, податково- бюджетних, політико- економічних та управлінських норм діяльності органів місцевого самоврядування;

- забезпечення сумісності галузевої політики та систем з принципом розширення повноважень органів місцевого самоврядування та об'єднань громадян.

Останнім часом все частіше для позначення цілого комплексу міжнародних факторів вживається поняття «глобалізація». Неоднозначність впливу процесів глобалізації вже достатньо очевидна особливо в країнах, що розвиваються та в країнах перехідного типу. Глобалізація по різному впливає і на об'єкти меншого масштабу- регіони, окремі громади.

В результаті глобалізації зовнішні фактори в значній мірі визначають успіх або невдачу зусиль, які здійснюються в країнах, що розвиваються або країнами перехідного типу, на національному, навіть, і місцевому рівнях. Розрив між розвинутими країнами та тими, що розвиваються свідчить про те, що для підтримки темпів глобального прогресу в напрямку сталого розвитку необхідно забезпечити сприятливі та динамічні міжнародні економічні відносини, що сприяють міжнародному співробітництву в таких галузях як: фінансах, передача технологій, проблема заборгованості, ринок робочої сили, торгівля.

Таким чином, основними міжнародними факторами, що впливають на процес ЕРГ є:

- Міжнародні фінанси (доступ до джерел фінансування притік або відтік фінансів);

- Технології (доступність та доступ до технологій, технологічна нерівність та технологічне відставання)

- Заборгованість (тісно пов'язана з попередніми факторами)

- Торгівля (асеметричний, неоднозначний обмін, який зазвичай нав'язується економічно та політично впливовим країнам, регіонам, громадам)

- Часткова втрата державою свого суверенітету (згідно з позицією неолібералів , уряди не повинні займатися підтримкою охорони здоров'я, освітою, житловим фондом, питаннями зайнятості населення).

Цілком очевидно, що жодна громада не може себе ізолювати від зовнішніх впливів і повинна на них реагувати. Нижче приведено лише деякі стратегії та методи, які можливо використати для перетворення зовнішніх впливів на можливості для розвитку громади.

Таким чином, всі ці стратегії передбачають розвиток елементів, які уже існують в економіці громади. Вони не передбачають пошуку зовнішнього рішення; натомість в них використовують «запас» наявних у громаді навичок і талантів. Ці стратегії заохочують самодостатність громади замість залежності від сторонніх власників і капіталу. Вони допомагають громаді краще підготуватися, щоб успішно протистояти негативному впливові ззовні. [11. с. 163]

1.2 Зовнішнє середовище та ЕРГ. Вплив людського фактору та освітнього середовища на ЕРГ

Інвестиції в людей відіграють фундаментальну роль в економічному розвитку громади, тому інвестиції в технології можуть лише в до певної міри скоротити бідність або покращити життя малозабезпечених верств суспільства, якщо вони не супроводжуються зусиллями з розширення здібностей даних груп громадян. Освіта та підвищення кваліфікації - два найважливіші елементи, що допомагають окремим людям, громадам і навіть цілим країнам досягнути успіху в сучасній економічній системі. Саме тому вони повинні бути складовою частиною будь-яких проектів економічного розвитку.

ООН розроблено спеціальний показник, індекс людського розвитку, який допомагає до певної міри виміряти людський фактор. Цей показник було розроблено внаслідок визнання того факту, що поняття людського розвитку ширше простого підвищення доходів населення. Індекс людського розвитку (ІЛР) враховує три параметри: тривалість життя, рівень освіти та логарифм доходу на душу населення. Логарифм використовується тому, що кожний наступний долар доходу несе меншу надбавку до якості життя, ніж попередній долар. Склад ІЛР виправданий, оскільки тривалість життя це, напевно, найбільш значний показник людського добробуту, середній дохід на душу населення відображає матеріальний статок, а якість освіти - окрім того, що е самоціллю - принципово необхідна для збереження та створення нового людського капіталу. Крім того, за наявності мережі освітніх закладів, освіта може прискорити створення та розповсюдження технологій. Більше того, освіта, а особливо жіноча, е ключовим фактором в розповсюдженні знань про питну воду, санітарні норми, особисту гігієну правильне харчування та інші оздоровчі заходи, що допомагають суспільству покращити здоров'я, знизити смертність та подовжити тривалість життя. [15, с. 172]

Людський потенціал, його розвиток, е тісно пов'язаними з освітою В процесі економічного розвитку громади це проявляється з повною очевидністю. Важливим фактором будь якої ділової активності е наявність розвинутої мережі освітніх закладів (формальних та неформальних), дослідницьких установ. Освітні заклади е не тільки джерелом висококваліфікованих кадрів, але й виступають ініціаторами конференцій та семінарів, стимулюють різного роду інновації, які знаходять своє продовження в підприємницьких проектах. Наявні наукові та освітні заклади е важливим фактором підтримки бізнесу в регіону або громаді. [15, с. 174]

Ще одним важливим фактором розвитку громади е створення та підтримка високого рівня кваліфікації кадрів. Зрештою, розвиток громади залежить від рівня кваліфікації людей, що в ній працюють, а цей рівень залежить в значній мірі визначається регіональною політикою в сфері освіти, а також якістю життя та навколишнього середовища, що приваблює людей. Важливим е намагання створювати нові робочі місця таким чином, щоб вони були високооплачуваними, вимагали високої кваліфікації і через це сприяли б економічному розвиткові.

Виняткове значення освіти для економічного, та й будь-якого розвитку, особливо помітне в наш час. Поряд з поняттями економічної нерівності, матеріальної, політичної тощо, останнім часом з'явилось поняття «інформаційної нерівності». Це поняття можна розглядати як в широкому так і в вузькому розумінні. В широкому контексті цим терміном позначають відмінність (нерівність) у доступі до інформації, до накопичених в суспільстві знань, що в значній мірі пов'язано 3 відмінностями у рівні освітньої підготовки. Останнім часом явища, що помічаються в сфері освіти, особливо середньої, свідчать про серйозні протиріччя між декларованою демократизацією та диференціацією, що реально відбувається. Вона пов'язана з процесом розшарування суспільства. Водночас, посилюються відмінності у рівні і якості освіти між центром та периферією. Одним із шляхів вирішення цієї проблеми, поряд з загальним зміцненням системи освіти та поширенням освітніх послуг, може стати широке запровадження сучасних інформаційних технологій в освітнє середовище. [14, с. 56]

У вузькому значенні інформаційну нерівність слід розуміти новий різновид соціальної диференціації, що витікає з різних можливостей використання новітніх інформаційних та телекомунікаційних технологій. Доступність останніх е тісно пов'язаною з різними розмірами доходів, рівнем освіти тощо.

Слід зазначити, що всі різновиди освіти мають важливе значення для економічного розвитку громади:

Обов'язкова початкова освіта. Обов'язкова безкоштовна початкова освіта для всіх дітей відіграє вкрай важливу роль, оскільки допомагає дітям одержати базові навички грамотності, які допоможуть досягти успіху в суспільстві. Це також буде сприяти економічному розвитку громади, регіону, країни завдяки наявності кваліфікованої, продуктивної робочої сили.

Доступна середня та професійна освіта. Все більше галузей економіки вимагають високого рівня освіченості та кваліфікації від зайнятих в них людей. Все важче стає знайти po6ory, або створити бізнес маючи лише початкову освіту. А тому компаніям та організаціям слід сприяти розширенню доступу до середньої освіти, особливо для маргінальних та малозабезпечених груп. [14, с. 61]

Можливості одержання вищої освіти. Не секрет, що в більшості країн світу саме університети е джерелом знань, які потім лягають в основу бізнес-проектів. Крім того, саме вищі навчальні заклади готують висококваліфікованих фахівців, без яких неможливо вже уявити більшість галузей економіки. Підвищення кваліфікації.

Підвищення кваліфікації. повинне стати безперервним процесом, оскільки він здатен забезпечити як для окремих людей так і для організацій можливість в повному обсязі використовувати потенціал сучасних технологій. Нестача кваліфікованих робітників призводить до того, що такі підприємства менше інвестують, Їх можливості е доволі обмеженими. Це завдає. зрештою, збитків конкурентній спроможності не тільки підприємства, але й усієї громади.

Для вирішення проблем, пов'язаних з підвищенням рівня освіти в громаді необхідно:

* Розробити стимули для одержання освіти та проходження практичного навчання.

* Покращити якість освіти на всіх рівнях.

* Вдосконалювати освіту та практичне навчання в сфері бізнесу.

Освітнє середовище для економічного розвитку громади має і дещо інший контекст. Освіта виступає в ньому не тільки як фактор, капітал, чи необхідна умова, але і як одна з цілей ЕРГ. При цьому процес навчання відбувається не поза, а в процесі розвитку громади. [14,с. 63]



Розділ 2. Можливі реакції громади на зовнішні впливи. Культурний релятивізм. Культурний конформізм. «Басейн» громад. Базові стратегії ЕРГ

Можливі реакції громади на зовнішні впливи знаходяться між двома крайнощами. 3 одного боку, це, так званий, культурний релятивізм, з іншого -- культурний конформізм.

Культурний релятивізм передбачає «сліпе» запозичення та пристосування до норм, взірців поведінки та цінностей привнесених із зовні. Пристосування відбувається зазвичай за рахунок відкидання норм власної культури. Приклади подібної взаємодії культур відомі як на рівні окремих громад, так і на рівні цілих країн. Взяти б хоча б приклад реформ Петра І, коли монарх примушував підданих дворян голити бороди, пити каву та палити тютюн, вважаючи, що це допоможе модернізувати російське суспільство. Подібні приклади відомі з історії Туреччини. Єгипту, багатьох інших країн. Зазвичай подібний підхід призводить не до пристосування до навколишніх умов і тим більше не до модернізації суспільства, а до імітації зовнішніх проявів. Наприклад носіння джинсового одяry в різних країнах не робить ці країни рівними ні в політичному, ні в економічному, ні в соціальному плані.

Культурний конформізм є, свого роду, зворотнім процесом і передбачає повне нехтування зовнішніх впливів та суворе дотримання норм власної культури. Паryбність та не конструктивність такого підходу доведена історією таких великих країн як Китай, Японія. США. Спроби ізолюватися від навколишнього світу закінчувалися суттєвим, іноді катастрофічним відставанням цих суспільств, а в деяких випадках і втратою незалежності.

Таким чином, оптимальними є реакції громади, які знаходяться між цими крайнощами. Нижче приведено лише деякі стратегії та методи, які можливо використати для перетворення зовнішніх впливів на можливості для розвитку громади.

Цілий ряд стратегій відомі під назвою «Басейн» громади. Уявіть собі громаду, як басейн э двома трубами, через одну з яких вода наливається, а з іншої -- витікає. Басейн ніколи не буває порожній, навіть якщо приплив води мінімальний, оскільки всі громади мають чимало активів, таких як природні ресурси (мальовничі краєвиди, а також вхідні ресурси для промисловості), таланти мешканців, фізичні будівлі та інфраструктуру (каналізаційні мережі, дороги тощо). Такі активи ми називаємо капіталом громади. Головна мета ЕРГ полягає у збереженні та примноженні капіталу громади. [8, с. 175]

Тепер ми розглянемо економічний аспект «басейнової» моделі. Найбільший приплив ресурсів до громадського «басейну» забезпечує експортний продаж: що більше експорту, то більше доходу і більше ресурсів будуть доступні для місцевих послуг. У такий спосіб дохід та ресурси помножуються. Економісти називають це явище «ефектом множення». У здоровій економіці громади «ефект множення» утримується на рівні 4-9 разів.

Натомість, імпорт ресурсів уособлює трубу, якою вода витікає, оскільки він забирає дохід громади і зменшує ефект множення.

За відсутності каналів витікання, басейн завжди повний. Більше того, у разі у разі збільшення експорту, він переповнюватиметься внаслідок дії «ефекту множення». Проте у будь-якій місцевій економіці завжди існують «канали витікання» (наприклад, деякі подібні продукти виробляють лише за межами громади, постачання енергії, як правило, також здійснюється ззовні, мешканці громади виїжджають на відпочинок та в інших справах тощо).

Таким чином, мета зміцнення та забезпечення сталості місцевої економіки полягає в утриманні «басейну» в наповненому або навіть переповненому стані, щоб скористатися ефектом множення. Якщо ваша місцева шахта або, наприклад, металургійний завод закриваються, це скорочує приплив ресурсів до «басейну». Якщо громадський бізнес і домогосподарства імпортують великі обсяги товарів та послуг, це збільшує відплив ресурсів з «басейну». [8, с. 176]

З цієї «басейнової» моделі випливають дві базові стратегії ЕРГ:

1. «Перекривання каналів витікання» - це стратегія, орієнтована на зменшення потоку ресурсів за межі громади. Один з підходів передбачає зменшення обсягів імпорту, що надходить до економіки громади. Іноді цей підхід називають заміщенням імпорту. Ідея полягає в заохоченні мешканців та компаній купувати товари й послуги місцевого виробництва, а не отримувати їх іззовні. Такий підхід не лише зменшує відплив грошей з економіки громади, а й зміцнює позиції місцевих виробників товарів та надавачів послуг. Прикладом стратегії перекривання каналів витікання є програми типу «Купуй місцеве», покликані заохотити споживачів купувати товари в місцевих крамницях. Ці програми також спонукають виробників та інші компанії купувати вхідні ресурси у громаді. Іншою важливою моделлю збереження утримання грошей у громаді якомога довше е місцеві кооперативи: коли працівники е власниками свого бізнесу, прибутки лишаються у громаді; крім того, коли пайовики кооперативної крамниці купують продукти, вони повертають гроші у свій власний бізнес. Пам'ятайте, що довше гроші обертаються в громаді, то більшим буде ефект множення.

2. «Збільшення припливу надходжень» - це стратегія, спрямована на збільшення обсягу доходу, отримуваного від товарів та послуг, які на сьогодні експортуються. Збільшити обсяг експортованих товарів або послуг бувае неможпиво, але вартість цих продуктів часто можна збільшити. Цей принцип передбачае додання вартості перед тим, як експортувати продукти. Наприклад, експортування готових дощок замість необроблених колод дозволяе принести у громаду більше грошей Ще більше доданої вартості можна отримати, якщо експортувати не дошки, а готові меблі.

Збільшенню наповнення громадського «басейну» сприяють дві інші стратегії:

1. Убезпечення кранів - це стратегія. що допомагає наявним бізнесовим підприємствам та організаціям працювати ефективніше і/або розширювати масштаби Своєї діяльності. Стратегія заміщення імпорту відкриває місцеві ринки для місцевих компаній, але чи зможуть вони скористатися їхніми перевагами? Ми знаємо, що більшість нових робочих місць створюється внаслідок розширення або модернізації підприємств та організацій, які уже працюють у громаді. тож важливо їх підтримувати. Їхній успіх забезпечить, як додатковий дохід для громади, так і диверсифікацію й зміцнення її економіки.

Нові підприємства потребують підтримки, оскільки саме вони найчастіше зазнають невдачі. Ми знаємо, що двома основними причинами економічних невдач е відсутність досвіду управління та недостатність фінансування. Програми підтримки бізнесу, такі як горизонтальне кредитування, громадські гарантійні фонди для отримання позик, наставництво з метою надання допомоги у сфері управління, обліку, планування, маркетингу та з правових питань - усе це шляхи, які допомагають громадам зміцнити свою громадську інфраструктуру. [8, с.177]

Укріплення басейну - це стратегія зміцнення сильних сторін громади. Часто у громадах є ресурси або активи, якими або нехтують, або використовують неповною мірою. Це можуть бути природні ресурси (такі як дикий рис, що його вирощують деякі представники аборигенних народів) або навички, притаманні лише мешканцям громади (як, скажімо, виготовлення строкатих стьобаних ковдр майстрами з Нової Шотландії), які можуть стати основою для організації нового бізнесу. Крім того, в кожній громаді є фінансові активи, які можна об'єднати для потреб громадських інвестицій і використати для залучення та регулювання інших каналів фінансування.

Всі ці стратегії передбачають розвиток елементів, які уже існують у економіці громади. Вони не передбачають зовнішнього пошуку рішення: натомість в них використовують «запас» наявних у громаді навичок і талантів. Ці стратегії заохочують самодостатність громади замість залежності від сторонніх власників або капіталу. Ці стратегії допомагають громаді краще підготуватися (зміцнити свої життєві сили), щоб успішно протистояти негативному впливові ззовні.

У такий спосіб варто оцінити потенціал власної громади на предмет виявлення подібних можливостей, а також груп або індивідів, готових їх випробувати. Крім того «басейн» громади дозволяє перейти від реагування до профілактики можливих негативних впливів із зовні. Цей аналіз передбачає три етапи. На першому етапі визначаються:

- Канали відпливу ресурсів;

- Канали припливу ресурсів;

- Здійснюється оцінка ефекту множення;

- Оцінюється активів громади.

На другому етапі проводиться аналіз того як:

- Збільшити приплив ресурсів;

- Зменшити відплив ресурсів;

- Зміцнити активи громади.

Третій етап передбачає одержання підтримки з боку громади та визначення стратегій підтримки.

Одержання підтримки:

- Розвіюйте міфи та інформуйте громаду;

- Розвивайте місцеву ідентичність;

- Заохочуйте громаду до участі;

- Створіть можливості для спільної роботи людей.

Визначення стратегій підтримки:

- Місцеве екологічно чисте сільське господарство;

- Додана вартість;

- «Купуй місцеве»;

- Фінансування;

- Нові критерії оцінювання.

Доволі часто в громадах різних регіонах світу можна почути вислови на кшталт: «Від нас нічого не залежить», « А що ми можемо зробити» тощо. Будь-яка громада зазнає сильного впливу, а то й тиску, цілого ряду зовнішніх факторів. Водночас слід пам'ятати, що є приклади того, як люди знаходять вихід з подібних ситуацій. [8, с. 178]

економічний розвиток громада

2.1 Економічний аналіз процесів соціальної мобілізації місцевих громад

Ринковий курс реформ, що був обраний Україною в 1991 році призвів до руйнування існуючих елементів економічної культури, різкої зміни суспільних ідеалів і моралі. Проте певні соціальні групи до сьогодні не знайшли своє місце у ринково орієнтованому суспільстві, нові соціальні норми і цінності відкидаються членами цих спільнот, у тому числі і соціально декларовані зразки поведінки. В Україні це особливо виразно відчувається у сільській місцевості, де рівень патерналізму надзвичайно високий, люди не вірять у власні сили й надалі продовжують покладатися на допомогу держави у вирішенні їх особистих проблем.

Все це призводить до швидкої деградації таких спільнот не тільки в економічному, а й у соціальному плані. Наприклад, селяни, що живуть на одній території, часто вже не відчувають себе однією громадою, вони більше не мають спільних цілей і цінностей, і, відповідно, не здатні ефективно використовувати і керувати спільними ресурсами, яких досить багато (від соціальної інфраструктури до загальних доріг, земель, водойм). Згідно з останніми опитуваннями соціологів більше 50% жителів сільської місцевості України вважають себе бідними. Як наслідок, чисельність сільських жителів за 20 років незалежності зменшилась на 2,5 млн., за цей час на карті України зникли 348 сіл. [9, с. 83]

Одним із ефективних механізмів виходу із цього стану є процеси посилення соціальної активності місцевих громад, їх соціальна мобілізація.

На економічний потенціал соціальної мобілізації науковці звернули увагу тільки після того, як у кінці XIX століття економісти-практики довели величезний потенціал спільної дії людей і зруйнували міф про те, що громадяни є лише отримувачами благ від держави. У 1864 році Фрідріх Вільгельм Райффайзен (Німеччина) висунув ідею створення кооперативів, яка з часом перетворилась у всесвітній рух. Його концепція ґрунтувалась на самодопомозі, самоврядуванні та особистій відповідальності.

Практика орієнтованого на розвиток громад підходу, що заохочує до економічного співробітництва, його важливість і позитивні результати обговорювались у світовій економічній літературі в другій половині ХХ століття.

Дослідники (2001) визначили основні причини, чому орієнтований на громаду підхід повинен стати основою для будь-якої стратегії місцевого розвитку. Перша причина полягає в тому, що підхід до місцевого розвитку, орієнтований на громаду, включає в себе різні сектори економіки - громадські організації та органи місцевого самоврядування, уряд, а також приватний сектор. Ринок сам по собі не може задовольнити необхідний рівень забезпечення потреб населення, а підхід, орієнтований на участь громад, створює ефективну взаємодоповнюваність державного і приватного секторів в процесі створення суспільних благ. Друга причина полягає в тому, що цей підхід сприяє стійкості розвитку. [9, с. 91]

Ці науковці також стверджують, що підхід, орієнтований на залучення громад до місцевого розвитку, підвищує економічну ефективність послуг та підвищує ефективність використання активів в таких секторах, як інфраструктура, освіта, мікрофінансування і раціональне використання природних ресурсів. Підхід до місцевого розвитку, орієнтований на громаду, дає право голосу у визначенні пріоритетів розвитку в таких групах, які зазвичай виключаються з процесу прийняття рішень на місцевому рівні.

Середина XX століття ознаменувалась впровадженням та просуванням ідеології розвитку громад у багатьох містах США, Великобританії, Німеччини та інших європейських країн. Ця ідея означає зміни у відносинах між пересічними громадянами та представниками влади і передбачає участь пересічних громадян у прийнятті рішень, що стосуються їх життя. Вона починається з принципу, що в будь-якому суспільстві є знання та досвід, які при правильному використанні можуть бути направлені у колективні дії задля досягнення бажаних цілей розвитку громад. [10, с. 32]

2.2 Проект «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду»

Проект «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду» (МРГ) фінансується Європейською Комісією та співфінансується і впроваджується Програмою розвитку ООН в Україні за підтримки Уряду України. На місцевому рівні проект співпрацює з громадами-учасницями (самоврядні організації громад, активісти та безпосередні мешканці громад) та місцевими органами влади (сільські, селищні, міські голови та ради, районні ради, районні державні адміністрації).

Метою цього проекту є створення сприятливого середовища для сталого соціально-економічного розвитку на місцевому рівні шляхом сприяння самоорганізації громад, розроблення та впровадження невеликих за обсягом громадських ініціатив у всіх областях України.

Згідно фінансового плану проект МРГ надавав невеликі гранти для впровадження мікропроектів громад на основі принципу самодопомоги та в рамках співпраці приватно-державного сектору, де кожен партнер має внести свою частку для розвитку. Механізм фінансування за програмою проекту передбачав, що частка вартості мікропроектів фінансувалася за рахунок членів громад (не менше 5%), інші витрати фінансувались за рахунок центрального та місцевих бюджетів (45%), участь МРГ становила приблизно половину усіх внесків (50%).

Спосіб фінансування виступив тим інститутом, який мотивував громади до самоорганізації, ініціативної діяльності та плідної співпраці з владою.

Перша фаза проекту МРГ розпочалась у грудні 2007 року і мала бюджет 13,3 млн. євро. За 3,5 роки діяльності проект допоміг більше 1000 сільських громад покращити умови проживання спільними зусиллями та у партнерстві з місцевою владою. Тривала перша фаза проекту МРГ до 6 червня 2011 року. За цей період проект МРГ встановив партнерство з 25 регіонами, 209 районами та більше 1100 місцевими радами (з населенням до 10000 осіб). Проект мобілізував більше 418 тис. мешканців сільських територій, які самоорганізувались в організації громад, в основі яких - принцип спільного врядування. В рамках І фази проекту МРГ було реалізовано 1303 проекти громад. Голосуванням на загальних зборах громади самі обирали пріоритети для своїх проектів. Таким чином, 59% громад запровадили енергоощадні заходи у сільських школах, дитячих садках та медичних закладах, 21% здійснили ремонт амбулаторій/ФАПів та закупівлю медичного обладнання; 15% громад провели або відремонтували систему водопостачання; 4% проектів стосувались закупівлі шкільного автобусу; 1% - проекти, спрямовані на збереження навколишнього природного середовища. Середня вартість проекту громади становила близько 150 тис. грн. [11, с. 89].

Безпосереднім предметом нашого дослідження стали зміни в соціально- економічних показниках розвитку сільських громад Сумської області, що брали участь у першій фазі проекту «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду». За період впровадження першої фази проекту (2007-2010 роки) у 8 районах Сумської області було реалізовано 49 мікропроектів у 33 громадах на суму понад 8,7 мільйона гривень.

Не дивлячись на те, що проект МРГ мав чітко виражений інфраструктурний характер, ми вважаємо, що основним його досягненням стала соціальна мобілізація жителів громад, яка призвела до активізації «дрімаючого» потенціалу колективних дій і бажання людей допомогти самим собі. Згідно нашої гіпотези, зміни, що відбулись на ментальному рівні повинні вилитися в покращення показників соціально-економічного розвитку уже в найближчі роки після закінчення проекту.

Для аналізу результатів першої фази проекту МРГ був використаний метод різниць (difference-in-differences ), суть якого полягає в знаходженні різниці між соціально-економічними показниками розвитку досліджуваних громад до (2006 рік) і після (2010 рік) участі в проекті «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду».

Для пошуку контрольних громад ми застосували метод метчингу (matching on observables). Для кожної громади учасниці першої фази була визначена контрольна громада, найближча за показниками соціально-економічного розвитку.

Вибірка склала 127 громад (33 громади, що брали участь у І фазі МРГ/ПРООН; 94 контрольні громади).

Під час аналізу була використана статистична база даних соціально- економічного розвитку громад, сформована під час паспортизації сіл Сумської області в 2011 роках.

Використавши модель, описану Duflo, Glennerster та Kremer, ми визначаємо як потенційний результат «участі в проекті» (не участі в проекті) в періоді 1, поточному періоді участі в проекті, та як потенційний результат «участі в проекті» (не участі в проекті) в періоді 0, «до» участі в проекті. Села належать до групи T або групи C. Села, що належать до групи Т, беруть участь в проекті в періоді 1, але не брали участі в проекті в періоді 0. Села, що належать до групи С ніколи не брали участі в проекті [3, c. 12]. X - набір змінних, на основі яких досліджувані та контрольні громади підлягають метчингу.

У цьому випадку нульова гіпотеза, що DD , перевіряється проти альтернативної гіпотези.

Ми оцінили вплив участі в проекті «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду» на зміну наступних соціально-економічних показників: чисельність постійного населення в селі; кількість домашніх господарств; автобусне сполучення (кількість рейсів на день); кількість вулиць в селі; кількість людей, що виїхали з села, на душу населення; чисельність населення, зайнятого в усіх сферах діяльності, на душу населення; чисельність населення, зайнятого за межами села, на душу населення; чисельність померлих на душу населення; чисельність населення, зайнятого підприємницькою діяльністю, на душу населення; кількість місць в школах та дитячих садках; кількість відвідувань медичних закладів.

Зважаючи на специфіку організаційного механізму проекту, ми застосували метчинги на основі різних груп показників з метою визначення контрольних громад. Спочатку ми знайшли громади подібні за трьома соціально-економічними показниками: 1) кількість домашніх господарств; 2) чисельність населення, зайнятого в усіх сферах діяльності; 3) автобусне сполучення (кількість рейсів на день). Ці три показники з доступної нам статистичної інформації найбільш системно характеризують соціально-економічний стан громад. Метчинг на основі більшої кількості показників не дав достатньої кількості контрольних громад.

Крім того ми визначили чотири групи потенційних контрольних громад: 1) громади, які подавали заявку на участь у першій фазі проекту ПРООН «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду»; 2) громади, які не подавали заявку на участь у проекті; 3) усі громади (які подавали та не подавали заявку на участь у проекті) з урахуванням приналежності села до певного району; 4) усі громади (які подавали та не подавали заявку на участь у проекті) без урахуванням приналежності села до певного району.

Завдяки соціальній мобілізації відбуваються зміни у мисленні та поведінці людей, що призводять до переходу від традиційного до сучасного, більш відповідного вимогам часу, способу життя. Найбільшому впливу піддаються такі складові соціально-економічного розвитку, як зайнятість населення та його демографічна динаміка. Мешканці громад, що брали участь в проекті МРГ більше працюють (показники зайнятості) та менше виїжджають з рідних сел.

Громади, що подавали заявку і не пройшли відбір на участь у проекті, демонструють кращі показники соціально-економічного розвитку, ніж громади, що не подавали заявку взагалі. Це ще раз підтверджує важливість соціальної активності в громадах. Тому впровадження дієвих механізмів соціальної мобілізації, які б активізували бажання людей допомогти самим собі, є важливим напрямом пошуку і використання резервів економічного розвитку місцевих громад.

Для подальших зрушень у цій сфері необхідно виявити і дослідити інституційні чинники, що заважають становленню громадянського суспільства в Україні і призводять до роз'єднаності людей у тих ситуаціях, коли для вирішення проблем місцевого розвитку необхідні ефективні колективні дії.



Висновки

З кожним днем все більше і більше громада піддається впливу зовнішніх економічних сил регіонального, загальнодержавного та міжнародного рівнів. Важливо зрозуміти, які загрози та можливості з зовнішнього оточення мають відношення до стратегічних напрямків. Ми визначили чинники які впливають на громаду, до них відносяться: економічні зміни, політичні та соціальні зміни, технологічні зміни та демографічні. Кожен чинник впливає на громаду по-різному. Наприклад, економічні зміні, які діють на міжнародному, державному і регіональному рівнях, впливають на інвестування в будівництво житла, інфраструктуру та природні інвестиції; соціальні та політичні зміни в громаді відповідають за бюджет та позички, зменшення частки надходжень, призначеної до розподілу, та зміни у державній житловій політиці; технологічні зміни частіше всього впливають на стратегічні напрямки та безпосередньо на всі питання, пов'язані з робочою силою та робочими місцями; демографічні зміни впливають на домашні господарства, на коливання народжуваності, які впливають на потреби шкільного будівництва, на старіння населення, яке призводить до зростання попиту на послуги закладів охорони здоров'я.

Найбільш широко ми розглянули економічний розвиток громади (ЕРГ), тому що, він є тісно пов'язаний з повсякденними потребами індивідуумів та цілих громад. Водночас, як і саме життя людей, він відбувається в широкому контексті політичних, соціальних, культурних, правових, економічних та технологічних факторів. Економічний розвиток громади, за великим рахунком, спрямований на перетворення соціальної реальності, взаємного пристосування та адаптації громади. Він, як ніхто інший, здатен змінювати та трансформувати зовнішнє середовище.

Також, важливу фундаментальну роль в економічному розвитку громади відіграють інвестиції в людей. Освіта та підвищення кваліфікації - два найважливіші елементи, що допомагають окремим людям, громадам і навіть цілим країнам досягнути успіху в сучасній економічній системі. Саме тому вони повинні бути складовою частиною будь-яких проектів економічного розвитку.

Громада може реагувати на зовнішні впливи по-різному. З одного боку, громада може «сліпо» пристосовуватись до норм, взірців поведінки та цінностей привнесених із зовні. Пристосовуватись за рахунок відкидання норм власної культури. Приклади подібної взаємодії культур відомі як на рівні окремих громад, так і на рівні цілих країн. Це називається «культурним релятивізмом». З іншого боку, громада може передбачати повне нехтування зовнішніх впливів та суворе дотримання норм власної культури. Ця реакція називається «культурним конформізмом». Пагубність та не конструктивність такого підходу доведена історією таких великих країн як Китай, Японія. США. Спроби ізолюватися від навколишнього світу закінчувалися суттєвим, іноді катастрофічним відставанням цих суспільств, а в деяких випадках і втратою незалежності. Таким чином, оптимальними є реакції громади, які знаходяться між цими крайнощами.

Є деякі стратегії та методи, які можливо використати для перетворення зовнішніх впливів на можливості для розвитку громади. Цілий ряд стратегій відомі під назвою «Басейн» громади. Басейн ніколи не буває порожній, навіть якщо приплив води мінімальний, оскільки всі громади мають чимало активів, таких як природні ресурси, таланти мешканців, фізичні будівлі та інфраструктуру тощо. Такі активи ми називаємо капіталом громади. Головна мета ЕРГ полягає у збереженні та примноженні капіталу громади.

Тепер ми розглянемо економічний аспект «басейнової» моделі. Найбільший приплив ресурсів до громадського «басейну» забезпечує експортний продаж: що більше експорту, то більше доходу і більше ресурсів будуть доступні для місцевих послуг. Економісти називають це явище «ефектом множення». У здоровій економіці громади «ефект множення». Таким чином, мета зміцнення та забезпечення сталості місцевої економіки полягає в утриманні «басейну» в наповненому або навіть переповненому стані, щоб скористатися ефектом множення. Якщо ваша місцева шахта або, наприклад, металургійний завод закриваються, це скорочує приплив ресурсів до «басейну». Якщо громадський бізнес і домогосподарства імпортують великі обсяги товарів та послуг, це збільшує відплив ресурсів з «басейну».

...