Фокус-група як метод соціології

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки України

Волинський національний університет ім. Лесі Українки

Реферат

на тему: Фокус-група як метод соціології

Підготувала Редька О. М.

Луцьк 2011

План

Вступ

Методи соціології

Поняття методу фокус-група

Організація тренінгової роботи у фокус-групах

Висновок

Використана література

Вступ

Метою даної роботи є розкриття суті поняття фокус - групи , який є одним із методів соціології.

Надати якомога більше інформації про даний метод та його застосування , оскільки для проведення процедури дослідження фокус-групи потрібно насамперед поставити мету проведення фокус-групи, щоб можна було поставити чіткі питання і отримати на них відповіді, та проведення ще декількох підготовчих кроків ,які допоможуть провести соціологічне дослідження., які також були наведенні у даній роботі.

При роботі буде використана спеціальна література, актуальна періодика та інтернет- ресурси.

Методи соціології

Під поняттям "метод" у науці розуміють спосіб досягнення істини, певний шлях здобуття нового знання, теоретичного чи практичного освоєння дійсності. Як і будь-яка наука, соціологія широко використовує загальнонаукові (загально-логічні) методи пізнання, а саме: аналіз і синтез, індукцію та дедукцію, абстрагування, сходження від абстрактного до конкретного та навпаки, методи аналогії, моделювання, формалізації, метод історичного та логічного тощо. Одночасно соціологія використовує методи власне соціологічного дослідження. До них належать методи збору соціологічної інформації та методи аналізу соціологічної інформації. Розглянемо спочатку основні методи збору соціологічної інформації. Аналіз документів - метод здобуття соціологічної інформації, вилученої з документальних джерел. Розрізняють неформалізований (традиційний) аналіз і формалізований (контент-аналіз).

Опитування - метод отримання соціологічної інформації, заснований на усному чи письмовому зверненні до людей із наступним узагальненням відповідей та їхнім поясненням. Розрізняють анкетування та інтерв'ю як підвиди опитування.

Спостереження -- метод отримання соціологічної інформації шляхом прямої реєстрації подій свідками. Спостереження може бути простим і включеним.

Соціальний експеримент -- метод отримання соціологічної інформації в контрольованих та керованих умовах. Експеримент може бути натуральний і розумовий (мисленнєвий).

Основні методи аналізу соціологічної інформації: опрацювання (кодування) інформації -- присвоєння кожному варіантові відповіді умовного коду; узагальнення - групування даних залежно від обраного показника; інтерпретація даних - перетворення числових величин у логічну форму, виявлення кількісних залежностей тощо.

Сучасна соціологія оперує поняттями жорсткі (кількісні) та м'які (якісні) методи. Жорсткі (кількісні) методи спрямовані на безпосередню реєстрацію фактів і передбачають суворі прийоми їхньої обробки. Результатом такої обробки є знання в числовій формі. Такі методи подають певне уявлення про явище, наголошуючи на його кількісних характеристиках, але власне явище не розкривають і не пояснюють приховані, латентні, механізми, суб'єктивні смисли, значення, що привели до його появи.

До жорстких методів відносять: пряме спостереження, формалізований аналіз документів (контент-аналіз), анкетування, стандартизоване (регламентоване опитувальником) інтерв'ю тощо.

Якісні (м'які) методи дають змогу виявити приховані, суб'єктивні думки, настрої, що становлять життєвий світ людини, з наступною їхньою інтерпретацією.

Якісні методи ефективні там, де потрібно виявити суб'єктивні механізми діяльності індивідів як виконавців соціальних ролей. Увага науковців до м'яких методів (якісної соціології) зросла у другій половині XX ст., що відповідає постпозитивістській традиції, а також основним напрямам гуманістичної соціології. У класичному варіанті м'які методи чи не вперше були використані у відомій праці Ч. Томаса та Ф. Знанецького "Польський селянин у Європі та Америці", де аналізувалися особисті документи індивідів (листи, біографії, інтерв'ю, газетні матеріали, дані агенцій із міграції тощо). Виділяють низку м'яких методів.

Метод ствольної біографії (біографічний метод) - вільне відтворення індивідом перебігу власного життя через призму суспільних подій.

Метод фокус-груп - спланована дискусія, котру веде модератор ("соціолог-якісник") у спеціально відібраній групі незнайомих людей навколо обраної теми (фокусування на певній проблемі) з метою збору думок і пошуку консенсусу щодо певного питання. Цей метод широко застосовується в маркетингових дослідженнях.

Відкриті групові дискусії - якісна методика, спрямована на усвідомлення проблем певних спільностей і пошуку шляхів їхнього вирішення. Такими спільностями можуть бути сільський схід, сусідська община, територіальні об'єднання тощо.

Нарративне інтерв'ю (narrativ - розповідь) - вільна розповідь про життя оповідача без втручання модератора.До якісних методів належать також традиційний аналіз документів, вільне (нестандартизоване інтерв'ю тощо). Слабке місце цього типу методів, суб'єктивність, розглядається як позитив, як один із чинників досягнення мети дослідника- повніше зрозуміти соціальне явище, що підлягає вивченню

Поняття методу фокус-групи

фокус група соціологічний інтерв'ю

Фокус-група -- якісний метод дослідження, групове інтерв'ю організоване у вигляді розмови кількох респондентів, зазвичай 6-12 осіб, на задану інтрев'юером модератором тему. На відміну від класичних інтрев'ю комунікація відбувається переважно між самими респондентами, а модератор лише направляє розмову в потрібне русло. Фокус-групи широко використовуються в соціологічних та маркетингових дослідженнях. Метод дозволяє розкрити мотивацію людей, побачити варіанти сприйняття/ставлення до проблеми тощо. Але ніколи не слід забувати, що фокус-група це якісний метод і на його основі не можна робити кількісних висновків.

Фокус-група є груповим інтерв'ю, що проводиться модератором у формі групової дискусії за заздалегідь розробленим сценарієм з невеликою групою "типових" представників частини населення, що вивчається, схожих за основними соціальними характеристиками. Метод фокус - груп (метод групового фокусування інтерв'ю, або метод фокусування в групі) полягає в опитуванні 8 - 12 респондентів в певному тимчасовому інтервалі (від 1 до 2,5 годин) під управлінням модератора. Опитування проводитися в спеціальній фокус - кімнаті, оснащеною відеокамерою і звукозаписними пристроями. Основні завдання вирішувані за допомогою даного методу: - виявлення відношення реальних і потенційних споживачів до продукції/послуги і марці товару; - виявлення слабких і сильних сторін продукту/послуги; - виявлення структури споживчої поведінки при купівлі; - виявлення глибинних мотивацій при споживанні продукту/послуги; - визначення системи цінностей споживачів; - виявлення і опис основних типів споживачів; - оцінка концепції існуючого продукту/послуги; - визначення ціни на продукт/послугу; - тестування - тестування і розробка упаковки - тестування і розробка рекламної стратегії; - виявлення найбільш прийнятних каналів отримання інформації. Метод фокус-груп, або групове глибоке інтерв'ю, належить до так званих "гнучких" або "якісних" методів соціологічного дослідження. Нині в розвинених країнах "гнучкі" методи опитувань (індивідуальне і групове інтерв'ю) зробилися не просто різновидом дослідницьких методик в маркетингу. Але і галуззю індустрії, обслуговуючої функціонування інститутів ринку (маркетинг).

Метод фокусу-груп, або інтерв'ю, що фокусує, вперше був використаний соціологами Р.Мертоном і Р. Кендаллом (США) в 1944 г, що випустили підручник інтерв'ю, що "Фокусувало" (який і по цей день залишається основним навчальним посібником). Фокус-групи мають три істотні відмінності від вже знайомих нам соціологічних методів дослідження

Відмінність перша: : фокус група є не кількісним методом дослідження (як, наприклад, соціологічний опит), який дає відповідь на питання "ХТО" і "СКІЛЬКИ", а якісним і дає відповідь на питання "ЯК САМЕ" і "ЧОМУ".

Відмінність друга: спосіб формування вибірки і методи збору інформації. У соціологічному (кількісному) дослідженні базовим методом є опит (особистий, телефонний), при якому респондентів, що представляють певну категорію споживачів, опитують за єдиною схемою (анкеті). У фокусі-групі (якісному) застосовуються методи глибинного групового інтерв'ю, що дозволяють "витягнути" з респондента інформацію, не лежачу на поверхні, показуючу широкий спектр відношення до товару, іміджу, позиції на ринку, протестувати нову ідею товару або його реклами або з'ясувати дію конкретної реклами на споживача.

Третя відмінність полягає у тому , що фокус-група є суб'єктивним методом дослідження (на відміну від соціологічного дослідження, яке є об'єктивним методом збору і обробки інформації). Сенс цього методу в тому, що в груповому обговоренні споживач включений в спілкування з собі подібними. Тому психологічні бар'єри, що розділяють інтерв'юєра і що інтерв'юється в соціологічному опиті, знімаються набагато ефективніше, і емоційні реакції (що дуже впливають на поведінку будь-якого споживача в повсякденному житті) набагато яскравіше. Учасників фокусу-групи "фокусують" на питаннях, що цікавлять дослідника, з метою отримати приховану інформацію. На виході ми маємо наочну перевагу якісного методу збору і аналізу інформації, яким і є фокус-група, перед кількісними методами.

Переваги позначені і в об'ємі інформації, який надає цей метод, і в щонайширших можливостях інтерпретації, які цей метод надає. Крім того, діапазон завдань, які вирішуються з допомогою фокусу-груп, незвичайно широкий: від діагностики іміджу політика до оцінки рекламного ролика або дизайнерського проекту.

Прикладом подібної діагностики можуть служити результати тестування сигнального (нульового) номера жіночого журналу. Була підібрана група, відповідна уявленням видавця про адресну аудиторію (вік, пів, соціальне положення) щоб протестувати відповідність журналу заявленим цілям (жіночий журнал). Були обговорені ідея журналу, його жанр, цілісність, стиль, продаваємость, ціна, рівень інформативності, поліграфія...

В результаті з'ясувалося, що журнал, заявлений, як жіночий, вимагає коректування в подачі, а саме - конкретизації для жіночої аудиторії. Він повинен враховувати в першу чергу соціальний статус, а також смаки і проблеми своїх читачок. Відносно жанру журналу виявилось, що коректування потребують змістовні і дизайнерські рішення, які знаходяться в деякому дисонансі один з одним, а також співвідношення жанру (жіночий універсальний) і загального вмісту (надлишок інформації і не дуже висока якість поліграфії).

При обробці фактичного матеріалу була визначена стельова ціна, перспективи продаваємості і потенційна систематичність продажів, перспективи виходу журналу на підписку. Крім того, досить виразний визначився рівень потенційної популярності видання. Чітко прослідили мотиви тієї або іншої купівельної поведінки майбутніх споживачів, і навіть ситуація, при якій видання може бути куплене. Потрібно відзначити, що при обробці фактичного матеріалу важливе емоційне сприйняття продукту, причому, як вербалізованноє (виражене словом), так і невербальне (жести, міміка). Саме цей ракурс спостереження за групою дозволяє визначити глибинні мотиви і причини тієї або іншої купівельної поведінки.

Видавець дістав унікальну можливість, спираючись на думку своїх потенційних споживачів, оптимізувати логіку, стиль і тональність журналу так, щоб видання принесло максимальний ефект, як соціальний, так і комерційний. Вигода від здобуття подібної інформації на багато порядків перевищило витрати на проведення фокусу-групи. І в завершенні: одним з найважливіших чинників здобуття достовірної інформації є майстерність і професіоналізм модератора (розробка сценарію, ведення фокусу-групи, обробка результатів), чия віртуозність визначається швидше терміном "мистецтво", ніж "наука".

Організація тренінгової роботи у фокус-групах

У розвинених країнах використання індивідуальних і, особливо, групових інтерв'ю набуло промислові масштаби. У середині 90-х років тільки в США діяло близько 800 самостійних комерційних фірм, що здійснюють фокус-групові дослідження, а загальне число щорічно проводяться в цій країні груп, можливо, перевалила за 200-тисячну відмітку. Якщо 20 років тому автори посібників для проведення групових інтерв'ю писали, що до участі в групах не слід залучати осіб, раніше брали участь в подібних опитуваннях, то сьогодні, у зв'язку з вичерпанням контингенту опитуваних, стандартна вимога полягає в тому, Щоб респондент лише протягом півроку не приймав участі у фокус-групах .

Основною сферою застосування фокус-групових досліджень стали маркетингові дослідження, включаючи: а) традиційний маркетинг товарів і послуг, б) маркетинг некомерційних організацій, пов'язаний в основному з оцінкою ефективності різних соціальних проектів і програм, в) так званий «політичний маркетинг», пов'язаний з вивченням іміджу політичних діячів, організацій та їхніх програмних документів. Нині можна сказати, що фокус-групи стали невід'ємним елементом і психологічних досліджень. Разом з тим слід зазначити, що у сфері академічних соціальних досліджень метод фокус-груп знайшов лише обмежене застосування, хоча є спроби розширити сферу його використання і в цій галузі. Слід також зазначити, що фокус-групи сферу його використання і в цій галузі. Слід також зазначити, що фокус-групи не витіснили метод індивідуального глибокого інтерв'ю, яке як і раніше широко застосовується і в академічних, і в комерційних дослідженнях.

Як вже зазначалося, методи індивідуального і групового інтерв'ю є спорідненими, тому при їх описі виникає багато ліній перетину. Метод глибокого групового інтерв'ю, або фокус-груп, виник на перетині ряду дослідницьких традицій і зайняв певне місце серед інших методів емпіричної соціології. Широке застосування цього методу в ряді областей обумовлено деякими його унікальними властивостями, які й донині є предметом обговорень і суперечок.

Метод фокус-груп має свої витоки в рамках традицій як емпіричної соціології, так і експериментальної психології. У соціології фокус-групи відносяться до так званих «якісним» методів, історія розвитку яких поки слабо висвітлена у вітчизняній літературі. З цієї причини за доцільне розширити рамки історичного опису і дати короткий ретроспективний огляд розвитку якісних методів у зіставленні з кількісними. щоб вписати фокус-групи в адекватний загально-соціологічний контекст .

Фокус-група являє собою групове інтерв'ю, яке проводиться модератором у формі групової дискусії за наперед розробленим сценарієм з невеликою групою «типових» представників досліджуваної частини населення, схожих за основними соціальними характеристиками.

Метод фокус - груп (метод групового фокусування інтерв'ю, або метод фокусування в групі) полягає в опитуванні 8 - 12 респондентів у певному часовому інтервалі (від 1 до 2,5 годин) під управлінням модератора. Опитування проводитись у спеціальній фокус-кімнаті, оснащеній відеокамерою і звукозаписувальними пристроями, а також звукоізольованою клієнтської кімнатою, в якій замовник може спостерігати за ходом фокус - групи через одностороннє скло (дзеркало Гезеля).

Метод фокус-груп, або групове глибоке інтерв'ю, відноситься до числа так званих "гнучких" або "якісних" методів соціологічного дослідження. В даний час в розвинених країнах "гнучкі" методи опитувань (індивідуальне та групове інтерв'ю) стали не просто різновидом дослідницьких методик в психології.

Дослідження за допомогою фокус-груп - це ретельно спланована акція, що передбачає цикл послідовних дискусій. Мета фокус-групи полягає в тому, щоб допомогти розкритися її учасникам і дати можливість дізнатися дослідникам, що люди відчувають і думають насправді.

Запорукою успіху методу фокус-груп (його об'єктивності, науковості, валідності) є процес відбору учасників для проведення дискусій, особливо з огляду на загальну незначне число респондентів, залучених до дослідження. Так, найбільш оптимальним числом респондентів, на нашу думку, є 7-8 чоловік в одній групі. Кількість учасників фокус групи не повинно перевищувати 12 осіб. Менш шести-семи учасників - обмежує можливості обговорення, тому що не достатньо думок для підтримки дискусії і творчого розкріпачення. Більш дванадцять учасників теж погано, тому що не всім вдається висловитися, а зв'язок між учасниками втрачається. Потрібно з'ясувати необхідну кількість людей для кожної фокус групи. Якщо кількість учасників по кожній фокус групі не досягає кількості шести осіб, продумайте варіант об'єднання фокус груп. Якщо кількість учасників більше дванадцяти, розділіть їх на дві фокус-групи. Як тільки вирішена кількість учасників, потрібно дізнайтеся скільки з них зможуть взяти участь у роботі фокус-групи. Якщо з учасниками фокус-групи важко зв'язатися, наприклад це батьки-одинаки або бездомні люди, то не слід розраховувати на велику кількість учасників. Можливо, з'явиться потреба організувати додаткове розміщення учасників, харчування, транспорт або няню для дітей [6, c. 57].

Велику увагу рекомендується звернути на процедуру проведення дослідження. Вчені виділяють наступні, обов'язкові десять кроків ефективної фокус-групи:

Крок 1: Поставити мету проведення фокус групи.

Для того, щоб поставити чіткі питання і отримати достовірну інформацію необхідно чітко уявляти собі, яка мета проведення фокус групи. Розпливчасті загальні цілі, наприклад "дізнатися, що люди думають ..." ускладнюють процес обробки результатів, якщо такий взагалі буде можливий.

Тому, після того як Ви поставите мету, запитайте себе: «Навіщо мені це потрібно знати?». Зазвичай відповіддю на це питання стає кардинальна зміна мети проведення "фокус-групи". Чим ясніше мета, тим легше провести захід.

Крок 2: Складіть розпорядок роботи.

Неможливо організувати роботу фокус групи за один день. Підготовка починається не менш ніж за чотири тижні до заходу. Шість або вісім тижнів оптимальний термін організації фокус групи. Як правило саме стільки часу займає підготовка, запрошення учасників, підготовка і тестування питань, організація місця проведення, збір додаткових матеріалів для проведення заходу .

Крок № 3: Відбір та запрошення учасників.

Рішення про те, хто повинен взяти участь у фокус-групі проводиться в п'ять стадій: вирішіть скільки учасників має бути і скільки необхідно запросити.

Ще раз пригадайте мету фокус групи і підготуйте лист ключових характеристик, які повинні бути притаманні учасникам. Перегляньте список і виберіть учасників з як мінімум двома подібними характеристиками. Складіть список і розішліть запрошення .

Крок № 4: Складання питань.

Потрібно пам'ятати, що фокус група проводитись протягом півтора-двох годин, тому ведучий може поставити не більше 4-5 питань. Не так вже й багато як здається, особливо якщо врахувати "вітальний і розігріваючий" питання. Таким чином, залишається можливість поставити лише три запитання, пов'язані безпосередньо до теми фокус-групи .

Крок № 5: Підготуйте сценарій.

Підготовка питань, насправді, лише тільки перша ланка до підготовки більш детального сценарію фокус-групи. Продуманий сценарій має ряд переваг: процес написання сценарію ще раз перевіряє доцільність питань та їх послідовність; сценарій забезпечує роботу фокус групи в заданому ритмі і забезпечує очікувані результати; сценарій запобігає "відхід убік" і втрату часу; сценарій корисний у разі, якщо координатор фокус групи запрошений "зі сторони". Сценарій фокус групи складається з трьох частин:

Перша частина призначена для церемонії відкриття, привітання учасників короткого огляду мети і завдань фокус групи, розпорядку роботи. Друга частина призначена для відповідей на питання. Третя частина, заключна, призначена для слів вдячності учасникам, можливих побажань учасників, викладу термінів завершення більш масштабного дослідження, частиною якого стало проведення цієї фокус-групи .

Крок № 6: Вибір координатора.

Відмінною особливістю проведення фокус групи є наявність координатора, що має певні навички проведення подібного заходу. Не бійтеся цієї вимоги. Це не означає, що модератору необхідний високо кваліфікований консультант, але необхідна людина з робочими навичками проведення динамічних обговорень в групі і з репутацією доброго лідера. Зокрема, координатор повинен володіти: почуттям такту при розмові з найбільш "гарячими" учасниками; здатністю підтримувати дискусію не йдучи убік від тематики; умінням надати всім учасникам можливість висловитися. Координатор може бути співробітником організації або волонтером. Якщо засоби дозволяють, можна запросити професіонала. Можна використовувати команду координаторів з двох чоловік, коли один веде дискусію, а інший записує. Треба звернути увагу на той факт, що із запрошеним консультантом учасники будуть більш відверті у своїх висловлюваннях .

Крок № 7: Вибір місця проведення фокус-групи.

Для проведення фокус групи в рамках завдань неурядових організацій, як правило, немає необхідності використовувати професійно обладнані приміщення - дзеркальні стіни, записуючі пристрої. Тим не менш, для проведення фокус групи необхідне приміщення, стимулюючий відкрите висловлювання своєї думки і в якому учасники будуть почувати себе комфортно. При виборі місця проведення, дайте відповідь на наступні питання: Яке загальне враження від приміщення? (складається враження, що це приміщення призначене для проведення корпоративних заходів; або воно химерне; неформальне; доброзичливе). Наскільки обстановка стимулює обговорення? Як обстановка впливає на збирану інформацію? Чи вдасться з комфортом розмістити 9-15 чоловік, щоб всі один одного бачили? Наскільки туди легко дістатися?

Обстановка повинна бути комфортною для учасників фокус групи. Якщо учасники фокус групи члени однієї асоціації або групи підтримки, краще за все провести зустріч у звичайній обстановці. Якщо ви проводите фокус групу зі своїми донорами, краще провести її в конференц-залі .

Крок № 8: Проведення фокус-групи

Матеріали, які необхідні Вам для проведення фокус групи: 1. Блокноти, олівці, ручки; 2. Дошка для записів, крейда;3. Сценарій; 4. Список учасників; 5. Бейджі з іменами учасників; 6. Прохолодні напої; 7. Годинники .

При безпосередньому проведенні фокус-групи слід пам'ятати такі правила:

- задайте тон: учасники повинні відчувати себе вільно, сприймати що відбувається легко і невимушено; - переконайтеся, що думка кожного учасника було почуто; - дочекайтеся повної відповіді (не просто "нам треба більше грошей", а "нам треба більше грошей, щоб найняти адміністратора");

- строго дотримуйтесь розпорядку; - не йдіть від теми; - затримуйте увагу на обговорення окремих питань.

Крок № 9: Інтерпретація і звіт за результатами .

Три стадії написання звіту з проведення фокус групи:

- Підводите підсумки по кожному питанню. Якщо Ви ведете аудіо запис, переконайтесь, що запис пройшла успішно. У разі невдалої запису, Ви легко зможете відновити обговорення відразу ж після закінчення заходу. Координатор повинен обговорити минулий фокус-групу, для освіження враження. По закінченні, можна зробити попередні підсумкові записи по фокус групі.

- Негайне відтворення на папері того, що було сказано на фокус групі, допоможе запобігти змішання подій. Набагато легше відновити події чи образне вираження учасників відразу після закінчення заходу, ніж через місяць. Проаналізуйте підсумки. Почніть з прочитання всіх своїх записів. Приділяйте увагу загальним тенденціям і несподіваним реплік. Пам'ятайте, що контекст і тон не менш важливі, ніж зміст сказаного. Якщо коментар звучить негативно, на емоціях або ж спровокував реакцію у відповідь, це слід врахувати окремо у своєму аналізі.

- Напишіть звіт. Остаточний звіт може мати різні форми, але повинен відображати всю інформацію про передісторію і цілі фокус групи, деталі заходу, результати і висновки.

Крок № 10: Післядія

Найбільшими помилками у проведенні фокус груп є - не повідомлення учасників про результати фокус групи та відсутність післядії, тобто не прийняття заходів, заснованих на результатах фокус групи.

Потрібно пам'ятати, що в неурядовому секторі, фокус-група допомагає об'єднати людей в конкретній області. Зібравши їх одного разу разом, не втрачайте шанс. Повідомте учасникам результати фокус групи, відправте їм лист подяки, повідомте їм, як було застосовано результати. Звичайно, фокус-група не є частиною PR, але зміцнює добре ставлення до вашої організації серед учасників .

Отримані результати можна практично використати наступним чином:

1. Заплануйте зустріч для обговорення результатів та їх практичне застосування.

2. Зберіть зауваження учасників фокус-групи. Зв'яжіть отримані зауваження з поставленою метою. Порівняйте з іншими джерелами отриману інформацію від фокус групи.

3. Виділіть основні теми, питання і проблеми які виникли в процесі проведення фокус групи. Обговоріть і відзначте, як ви збираєтеся їх вирішити.

4. Якщо зібралося багато інформації, розставте пріоритети. Вирішіть, які почати дії. Наприклад, поділитися отриманою інформацією з місцевими органами влади, внести рішення окремих питань у робочий план, включити рішення окремих питань у бюджет.

Висновок

Отже, беручи до уваги все вище сказане, ми можемо зробити висновок про те, що фокус-групові дискусії - є один з найефективніших методів вивчення соціокультурної специфіки споживчих сегментів, якщо його науково обґрунтовано використовувати, враховуючи його можливості та обмеження. Він дозволяє отримувати багаті емпіричні дані, оскільки обстановка проведення та застосовуються методи роботи з респондентами є часом унікальними і неповторними.

Використана література

1. Панина Н.В. Технология социологического исследования .

2. Девятко И.Ф. Методы социологического исследования

3. Сурмин Ю.П., Туленков Н.В. Методология и методы социологических исследований

4. Ковалев Е.М., Штейнберг И.Е. Качественные методы в полевых социологических исследованиях

5. . Белановский С.А. МЕТОД ФОКУС-ГРУПП. - М.: Издательство Магистр, 1996.

6. Белановский С.А. Методика и техника фокусированного интервью. М.: Наука, 1993

7. Соколова Е.Т. Проективные методы иссследования личности. М.: МГУ, 1980

Размещено на Allbest.ru