Стереотипи та їх роль у нашому житті

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Управління освіти і науки Сумської облдержадміністрації

Сумське територіальне відділення Малої академії наук України

Відділення: філософія та cуспільствознавство

Секція: соціологія

ШНВК: спеціалізована школа І-II ступенів - ліцей

Наукова робота

на тему:

Стереотипи та їх роль у нашому житті

Роботу виконав: учень 11 класу

Гуща Сергій Сергійович,

Науковий керівник: вчитель історії

Василенко Вячеслав Миколайович

Шостка - 2013



ТЕЗИ

до наукової роботи «Стереотипи та їх роль у нашому житті»

учня 11 класу НВК: спеціалізована школа І-ІІ ступенів - ліцей м. Шостка Гущі Сергія Сергійовича

Сумське територіальне відділення Малої академії наук України

Науковий керівник - Василенко Вячеслав Миколайович,

учитель історії та правознавства І категорії

Актуальність теми: стереотипи відіграють у нашому житті важливу роль і уявити сучасне суспільство без цього явища неможливо. Останнім часом з'явилась велика кількість стереотипів, сутність яких мало кому відома.

Мета науково-дослідницької роботи: комплексне дослідження стереотипів та їх ролі у сучасному українському суспільстві

Об'єктом дослідження є найпоширеніші види стереотипів, явища упередження та дискримінації.

Предмет дослідження: стереотипи на території України та їх вплив на поведінку та вчинки людей у різних ситуаціях.

Завдання:

Дослідити явище стереотипів у суспільстві, їхній вплив на людину, на наше життя.

Виявити причини появи та розповсюдження тих, чи інших стереотипів.

Дослідити зв'язок між упередженням, дискримінацією та стереотипом.

Вивчити місцеві українські стереотипи та їх походження.

В першому розділі розглядається поняття соціального стереотипу, походження терміну «стереотип».

Другий розділ присвячений різним класифікаціям стереотипів. Розглядається декілька основних класифікацій.

Третій розділ присвячений значенню стереотипів у житті людини та роль цього явища на суспільство у цілому.

В четвертому розділі розглядаються стереотипи про українців, вплив Євро-2012 на ставлення іноземців до України.

У п'ятому розділі наведені результати моїх власних спостережень та соцопитування, проведеного мною у місті Шостка.

У висновках зазначено, що будь-який стереотип, який є істинним в одному випадку, в іншому - може виявитися зовсім хибним, а отже, не є ефективним для вирішення завдань орієнтації особистості в навколишньому середовищі.



ЗМІСТ

ВСТУП

1. Поняття соціального стереотипу

2. Класифікація стереотипів

3. Значення стереотипів

4. Стереотипи про українців

5. Соціологічне дослідження ставлення українського суспільства до стереотипів

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ



ВСТУП

У сучасному світі людина сприймає всі аспекти і процеси життя дещо перекручено. Це пов'язано з тим, що інформація, отримана будь-яким способом порівнюється з внутрішніми ідеалами та особистими поглядами на життя. Це явище отримало назву стереотип.

Стереотип - усталене ставлення до подій, вироблене на основі порівняння їх з внутрішніми ідеалами [16]. Стереотип накладає певний відбиток на органи чуття та інформацію ще до того, як ця інформація дісталась до свідомості. Ось чому на підсвідомому рівні люди частіше за все роблять деякі висновки задовго до того, як пізнають щось краще. Частіше за все перше судження про річ - хибне, але інколи буває навпаки.

Актуальність теми дослідження стереотипів обумовлена, насамперед, потребою в поясненні особливостей розвитку та функціонування механізмів регуляції соціальної поведінки й таких суспільних процесів, як, наприклад: міжособистісна, масова і міжетнічна комунікація, маніпулювання громадською і індивідуальною свідомістю, поширення різних форм нетерпимості в суспільстві. Всі ці питання не можна вирішити без знання і розуміння природи, сутності, властивостей і призначення стереотипів у суспільстві.

Соціальний стереотип є універсальним інструментом розпізнавання і передачі суспільно значимої інформації в процесах взаємодії людей з навколишнім світом і один з одним. Дослідження стереотипів проводились неодноразово, але це явище постійно змінюється. Крім того, зазвичай досліджувалась лише один з безлічі вид стереотипів, а вивчати це явище в цілому, не менш важливо. При дослідженні стереотипів як загального явища можна зробити певні висновки про їх вплив на суспільство. Структура сучасного суспільства побудована таким чином, що зміна моральних цінностей, ідей та ритму життя відбувається дуже швидко. Як наслідок цього з'являються нові стереотипи, а деякі - зникають. Ось чому, як я вважаю, вивчення цього явище є актуальним на сьогоднішній день.

У своїй роботі я використовував різні джерела інформації, а також матеріали власних досліджень.

Отже, мета науково-дослідницької роботи полягає у комплексному дослідженні стереотипів та їх ролі у сучасному українському суспільстві.

Об'єктом дослідження є найпоширеніші види стереотипів, явища упередження та дискримінації.

Предмет дослідження - стереотипи на території України та їх вплив на поведінку та вчинки людей у різних ситуаціях.

Завдання відповідно до поставленої мети за вибраною темою: дослідити явище стереотипів у суспільстві; вивчити вплив стереотипів на людину, на наше життя; виявити причини появи тих чи інших стереотипів; дослідити зв'язок між упередженням, дискримінацією та стереотипом; вивчити місцеві українські стереотипи та їх походження.



1. Поняття соціального стереотипу

Стереотипи з'явились у наслідок бажання людей берегти свої зусилля. Людське життя триває не дуже довго - порівняно із періодом існування людства на Землі, а оскільки у період життя пізнати кожну деталь суспільних відносин неможливо, виникло таке явище, як стереотип. Соціальний стереотип (від гр. уфесеьт -- твердий + фэрпт - відбиток) відносно стійкий та спрощений образ соціального об'єкта (групи людей, окремої людини, події, явища та ін.), що складається в умовах дефіциту інформації як результат узагальнення особистісного досвіду індивіду та уявлень, які прийняті в суспільстві [6].

У термінології стереотип функціонує як поняття багатозначне. Соціологія пов'язує стереотипи з областю норм та груповою поведінкою, психологія - з процесами перцепції і категоризації, зі сферою переконань та упереджень. Історія і теорія літератури зараховують стереотип до каталогу «спільних рис» кліше, формули, топоси, риторичні (в широкому значенні слова) фігури всіх структурних рівнів художнього тексту. Надалі будемо розглядати стереотипи тільки з точки зору соціології. Соціальний стереотип нерідко складається на основі достатньо обмеженого минулого досвіду або обмеженої інформації, що приводить до фіксації вторинних, випадкових ознак об'єкту. Це явище є наслідком спрощеного схематичного способу мислення, властиве більшості людям, способу, який, як і більшість схем, полегшують розуміння чи орієнтацію людини у навколишній суспільній дійсності.

Своїм походженням і популярністю у психологічній літературі термін "стереотип" зобов'язаний американському журналісту Уолтеру Ліппману, який вперше використав його в 1922 р. у своїй книжці «Суспільна думка». Беручи інтерв'ю в різних діячів і представників широкого загалу з приводу тих або інших подій, У. Ліппман звернув увагу на те, наскільки різними можуть бути погляди на одну й ту саму подію та її оцінки. Він висунув гіпотезу про наявність упередженості, яка існує в певних стійких утвореннях, ,,pictures in our head” (картинках у наших головах), які активно впливають на сприймання людей та подій. Перенесена на грунт сприймання групи ця думка доповнилась уявленням про те, що, згідно з тими "картинками", члени будь-якої групи дуже схожі, практично ідентичні одне одному. Для фіксації цієї ідеї У. Ліппман запозичив з поліграфії термін "стереотип", який там означає металеву пластину з рельєфними печатними елементами, яка застосовується для відтворення одного й того ж тексту за умов друкування великих тиражів. Він же запровадив вираз «соціальний стереотип» який почав вживатися в розумінні певних схематичних культурно-зумовлених малюнків світу в голові людини, а функцією їхньою стали вважати економію зусиль під час сприймання різних соціальних об'єктів та явищ, а також захист певних культурних позицій та норм. Психологи взяли на озброєння цей термін і почали активно досліджувати сам феномен [10].

Стереотипи є складовою частиною масової культури. Вони можуть формуватися на основі віку ("Молодь слухає тільки рок-н-рол"), статі ("жінки більш емоційні за чоловіків"), раси ("японці не відрізняються один від одного"), релігії ("іслам - релігія терору"), професії ("всі адвокати - шахраї") і національності ("всі євреї - жадібні"). Існують також стереотипи географічні (наприклад, "життя в невеликих містах безпечніше, ніж в мегаполісах"), речові (наприклад, "німецькі машини - найякісніші") та ін.

Стереотипи в більшості випадків носять нейтральний характер, проте при їх перенесенні від конкретної людини на групу людей (соціальну, етнічну, релігійну, расову) часто набувають негативного відтінку. Саме на стереотипах засновані такі явища, як расизм, сексизм, ісламофобія та ін.

У. Ліппман виокремлював чотири аспекти стереотипів:

1) стереотипи завжди простіші, ніж реальність ;

2) стереотипи люди отримують (від знайомих, засобів масової інформації і ін.), а не формулюють їх самі на основі особистого досвіду ;

3) всі стереотипи помилкові, більшою чи меншою мірою. Вони завжди приписують конкретній людині межі, в яких вона зобов'язана існувати лише через свою приналежність до певної групи;

4) стереотипи дуже живучі. Навіть якщо люди переконуються у тому, що стереотип не відповідає дійсності, вони схильні не відмовитися від нього, а стверджувати, що виключення лише підтверджує правило. Наприклад, зустріч з високим китайцем лише переконує жертву стереотипу у тому, що вся решта китайців - маленького зросту [10].

Стереотип може змінитися і бути перенесений на іншу групу населення. Наприклад, американці на початку ХХ століття називали євреїв "довгоносими". Проте згодом стало очевидним, що далеко не всі євреї володіють видатними прикрасами на лицях. Нині цей епітет періодично вживають по відношенню до арабів. Стереотипи з'явились у наслідок бажання людей берегти свої зусилля. Я думаю, немає сумнівів, що людина за життя не може охопити усі сфери людського буття, ми народжуємось і разом із тим, як вчимось ходити - накопичуємо в собі суспільні стереотипи. Коли дорослішаємо, ми вже вішаємо шаблони на людей.

2. Класифікація стереотипів

Існує багато різних класифікацій стереотипів. Згідно з однією з них (В. Панферов), стереотипи поділяють на три класи: антропологічні, соціальні, етнонаціональні. Друга класифікація (А. Реан) пропонує виокремити такі групи соціально-перцептивних стереотипів:

- антропологічні (проявляються у тому разі, якщо оцінка внутрішніх, психологічних якостей людини, оцінка її особистості залежить від її антропологічних ознак, тобто від особливостей фізичного вигляду);

- етнонаціональні (виявляються тоді, коли психологічна оцінка людини опосередкована її належністю до тієї чи іншої нації, раси, етнічної групи);

- соціально-статусні (полягають в залежності оцінки особистісних якостей індивіда від його соціального статусу);

- соціально-рольові (проявляються в підпорядкованості оцінки особистісних якостей індивіда його соціальній ролі, рольовим функціям);

- експресивно-естетичні (визначаються залежністю оцінки особистості від зовнішньої привабливості людини: чим привабливішою здається зовнішність людини, тим позитивнішими особистісними рисами її наділяють);

- вербально-поведінкові (пов'язані із залежністю оцінки особистості від зовнішніх особливостей - мови, міміки, пантоміміки тощо) [9].

Стереотипи бувають:

- позитивними;

- негативними;

- нейтральними, їх ще називають стереотипами "популярності, але байдужності".

У свідомості людини, з моменту народження і до глибокої старості, народжується, формується величезна кількість стереотипів. Існує декілька їхніх класів:

1. Особисті. Ці стереотипи людина формує сама. До них відносяться різні переконання, пристрасті - усе те, що (на думку людей) складає особистість, індивідуальність людини, його інтереси і широту натури.

2. Гендерні. Являють собою культурно і соціально обумовлені думки про якості, атрибути і норми поведінки представників обох статей. Гендерні стереотипи дуже спрощують реальну ситуацію, однак у колективній суспільній свідомості вони закріплені міцно і міняються повільно.

3. Сімейні. Сімейні стереотипи формуються під впливом сімейних традицій, установок, правил.

4. Суспільні чи соціальні. Формуються під впливом суспільства і соціуму. Політика держави формує державні стереотипи, релігія - релігійні, реклама - споживчі [9].

Відомі й інші класифікації, згідно з якими виокремлюють професійні персоніфікований образ професії, тобто узагальнений образ типового професіонала), фізіологічні (в основу покладено зв'язок рис зовнішності і особистості), етнічні та інші стереотипи. Найбільш дослідженими й вивченими є національні стереотипи. Вони фіксують стосунки між етнічними групами, є частиною самосвідомості й менталітету нації, мають яскраво виражений зв'язок із національним характером.

Часто, не знаючи чи недостатньо знаючи справжні причини поведінки іншого індивіда, люди за умов дефіциту інформації починають приписувати один одному як причини поведінки, так і її зразки або загальніші характеристики. Цей феномен у соціальній психології дістав назву «каузальна атрибуція» (від лат. causa -- причина лат. attributio -- приписування). Дослідження каузальної атрибуції дає змогу наблизитися до механізмів взаєморозуміння, до процесів своєрідної інтерпретації суб'єктом міжособистісного сприймання причин і мотивів поведінки інших людей. Ф. Гайдар одним з перших сформулював основні теоретичні уявлення про каузальну атрибуцію. Зокрема, він поділяв потенційні джерела дії на внутрішні і зовнішні. Виходячи з цього, той, хто сприймає, намагається вирішити, чи відбувається дана дія завдяки чомусь у самій людині (приміром здібності, зусилля та ін.), яка її здійснює, чи тому, що є поза нею (наприклад важкість завдання, везіння та ін.) За Ф. Гайдером, розуміння того, який набір чинників варто використовувати з метою інтерпретації поведінки іншого, зробить світ того, хто сприймає, більш передбачуваним. Це також дасть відчуття контролю [13].

3. Значення стереотипів

Виникаючи за умов обмеженої інформації про об'єкт сприймання, стереотипи можуть виявитися помилковими й виконувати консервативну, іноді навіть реакційну роль, формуючи неправильні уявлення про людей і деформуючи процес міжособистісного розуміння і взаємодії. Саме тому визначення істинності або помилковості соціальних стереотипів має базуватися на аналізі конкретних ситуацій. Ідеться про те, що будь-який соціальний стереотип, який є істинним в одному випадку, в іншому - може виявитися зовсім хибним або таким, що найменшою мірою відповідає об'єктивній дійсності, а отже, не є ефективним для вирішення завдань орієнтації особистості в навколишньому середовищі.

Виокремлюють такі наслідки, до яких може призвести стереотипізація в процесі пізнання людьми один одного:

- до певного спрощення і скорочення процесу пізнання іншої людини (у цьому разі стереотип не обов'язково має оціночне навантаження);

- до виникнення упередження у сприйманні іншої людини (якщо судження про іншу людину ґрунтується на основі попереднього обмеженого негативного досвіду, то нове сприймання представника тієї ж самої групи забарвлюється неприязню).

Забобони, стереотипи, дискримінація, расизм - ці терміни часто перетинаються. Тож потрібно визначити суть цих споріднених понять: невиправдано негативна установка стосовно групи і її окремих членів. Стереотип - це упередження стосовно людини, яке виникає лише на підставі відношення особи до певної групи суспільства. Як уже зазначалось вище, упередження можуть виникати з різних приводів: проти представників тієї чи іншої нації, проти блондинок, проти людей, які відбували покарання у в'язниці, тощо. Стереотипи відносно жінок часто є дуже роздутими. Але їх сила руйнівна. І хоча зараз новонароджених дівчат не залишають помирати, як робили це колись у Стародавній Греції, все одно у більшості країн смертність жінок набагато вища за смертність чоловіків.

Додержуватися стереотипу - значить узагальнювати: англійці потайливі; американці товариські; професори - диваки. У подібних узагальненнях може втримуватися зерно правди: люди насправді різні. Проблеми зі стереотипами виникають тоді, коли вони занадто узагальнені або явно невірні. Інша проблема виникає в тих випадках, коли люди приписують негативно оцінювані розходження властивостям раси, ігноруючи при цьому несприятливі соціальні впливи.

Люди можуть відзначати, що расова приналежність корелює зі злочинністю, але не бачити, що в основі цього лежить такий руйнівний фактор, як бідність. Варто виключити вплив бідності (наприклад, порівняти темношкірих і білих американців, що належать до середнього соціального класу), і, як правило, расові розходження зникають. Упередження - це негативна установка; дискримінація - це негативне поводження. В основі поводження, що дискримінує, часто, але не завжди, лежать установки упередженості. Тому внаслідок цього наша поведінка говорить про більше, ніж наші внутрішні переконання.

Установки, обумовлені упередженнями, не обов'язково приводить до ворожих дій, і не всі прояви гноблення виникають із упереджень. Расизм і сексизм являють собою застосування дискримінації, включаючи й ті випадки, коли немає ніяких упереджень. Якби практика співбесіди при прийманні на роботу у всіх сферах бізнесу, де зайняті представники білої раси, мала як результат відсіювання темношкірих претендентів, ця практика могла б бути названа расистською, навіть якби наймач виходив із зовсім інших міркувань.

4. Стереотипи про українців

соціальний стереотип упередження дискримінація

Про Україну у світі знають дуже мало. В основному люди знають про Україну лише Чорнобиль та іноді Помаранчеву революцію. А оскільки стереотипи можуть виникати лише про те, що знаєш, то стереотипів відносно українців не так вже і багато. Люди, які асоціюють нашу країну із Росією, вважають, що у нас дуже холодно і ніби тут всі ходять в шапках-вушанках. Це - ще один стереотип про Україну. Але це не зовсім так. Мінусова температура у нас, звичайно, буває, але лише взимку. А на Південному березі Криму температура і взимку не знижується нижче нуля. Шапки-вушанки у нас дійсно носили, коли це вважалося надзвичайно модним - в середині 80-х років. Тоді їх виготовляли зі штучного або з кролячого хутра, і носили і великі, і малі.

Ходять чутки, що українці вживають занадто багато спиртного. Це теж не зовсім так. Дійсно, таке явище існує, але серед певного кола населення, здебільшого в маленьких містечках і селах, де відчувається нестача робочих місць, що приводить до низького рівня життя. Якщо порівняти рівень споживання алкоголю з країнами світу (літрів на особу на рік), то вже точно не Україна стоїть на першому місці! За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я на першому місці по споживанню алкоголю стоять Люксембург (через істотний експорт) і Франція, за якими йдуть Ірландія, Угорщина і Чехія. Обсяг споживання алкоголю в Україні приблизно такий, як і в Італії, що займає 22 місце [19].

Існує також стереотип, що українці споживають занадто багато сала і що сало ледь не є основною стравою на столі звичайних українців. Можливо, колись це так і було, бо традиція споживання сала - це щось типу пристрасті італійців до пасти. Україна - аграрна країна і колись вирощування свиней було дуже популярним в кожній сільській родині. Історично вирощувалися дуже сальні породи свиней і, звичайно, сало споживалося в різному вигляді: топленим, соленим або смаженим. Сьогодні, зважаючи на те, що традиція вирощування сальних порід свиней втрачена, сало вживається не так багато.

Ходять також чутки, що Україна - це та ж Росія, або її колишня частка, що одного дня вирішила стати незалежною. Можливо, що і ви колись так вважали. Але якщо вивчити історію, то дійсно, на території сучасної України завжди відбувалися події, пов'язані з визвольною боротьбою українського народу за свою незалежність, але боролися українці не тільки з Росією, а все ж більше з Польщею, Австро-Угорщиною, Туреччиною і навіть з монголо-татарами. А ви як думаєте, чому Україна вважалася настільки ласим шматком для всіх сусідніх країн, що протягом всієї історії нашої країни вели боротьбу за її території? І, думаю, для любителів історії не буде дивним, що до складу Радянського Союзу Україна як окрема республіка була приєднана лише в 1922 році? Чи це не є доказом того, що Україна ніяк не може вважатися Росією і що бажання українського народу бути незалежним - це логічне продовження її багаторічної історії.

Ще один стереотип про Україну, дуже пов'язаний з попереднім - схожість або навіть однаковість мов. Варто згадати, що іноземцям ми часто здаємося надто похмурими, а ще - що ми постійно один з одним сваримося (особливо тим, хто не розуміє нашої мови). Також кажуть, що ми часто занадто тихо балакаємо. Ми цього не помічаємо. І якщо таке дійсно існує, це, на нашу думу, пов'язано з багаторічною історією проживання в країні, де висловлюватися відкрито було не прийнято і навіть небезпечно. Скоріш за все, ми тверді зовні, щоб нас було складно поранити, бо ми дуже тендітні і ніжні всередині. Ми себе вважаємо дуже гостинними, готовими прийти на допомогу, ми любимо давати поради, навіть коли нас не запитують, а ще - людьми з гострим почуттям гумору.

Також іноземці говорять, що у нас дуже багато красивих жінок. Нам складно погодитися чи ні з цим твердженням. Порівнюючи наших жінок з закордонними можемо зазначити: ми інші. Ми любимо гарний одяг і, дійсно, більшість дівчат в Україні приділяє неабияку увагу своєму зовнішньому вигляду. Макіяж, гарне вбрання, підбори... І це не може не привернути уваги. На роботу і на вечірку, чи просто на прогулянку: для більшості з жінок макіяж - це справа честі не зважаючи на ще один стереотип, яким «прославилася» Україна - українські повії (дійсно, сумна слава, але невже такого явища і в інших країнах не існує?), дівчата в Україні виховуються в атмосфері цнотливості і скромності. Враховуючи, що часто українські чоловіки займалися справами оборони земель і ходили на війни, жінка історично була змушена і за домом доглядати, і працювати, і ростити дітей. Отже, українські жінки не тільки гарні, але і розумні, самостійні, самодостатні, рішучі і винахідливі (бенкет з пустого холодильника - це по-нашому). У багатьох сім'ях останнє слово завжди буде за жінкою! Більшість прагне до досягнення кар'єрного успіху, зберігаючи головну для них цінність - родину і дітей.

Останнім часом багато заробітчан з України працює у країнах Західної Європи - Італії, Португалії, Іспанії та інших країнах, заробляючи гроші на тих роботах, що місцевими вважаються мало оплачуваними. Про наших співвітчизників тут склалися вже зовсім інші стереотипи, а серед притаманних для українців рис відзначаються працьовитість, гостинність та гідність. Хоча ще декілька років про Україну тут говорили або погано, або ніяк, згадуючи про наслідки Чорнобиля, нелегальну міграцію і українських повій. Щоправда, Євро-2012 дещо підняло Україну в очах іноземців.

Багато стереотипів щодо країни та населення було розвіяно. Про нашу країну дізнались у всьому світі, адже футбол - найпопулярніша гра. Саме завдяки футболу до України приїхало стільки іноземців. Вони побачили, що наша країна мальовнича і прекрасна, а наші люди - доброзичливі і чуйні. І на сьогоднішній день до нашої країни на навчання приїздить велика кількість іноземців.

5. Соціологічне дослідження ставлення українського суспільства до стереотипів

Під час моєї науково-дослідницької роботи неодноразово поставало питання: «як ставляться до стереотипів пересічні українці?». Без цієї інформації моя робота була б не повною, мала б суто теоретичний характер і дослідження проблеми стереотипів не було б завершене. Тому, виникла потреба у проведенні соціологічного дослідження.

Перед проведенням будь якої суспільної роботи необхідно чітко знати теоретичні відомості про дії, що виконуєш. Отже, першим кроком було ознайомлення з теорією, складання плану соціологічного дослідження.

Соціологічне дослідження -- система логічних і послідовних методологічних, методичних та організаційно-технічних процедур для отримання наукових знань про соціальне явище, процес [11].

Соціологічні дослідження поділяються на фундаментальні та прикладні за метою. Моє дослідження буде мати прикладний характер.

За тривалістю соціологічні дослідження бувають:

довгострокові - від 3 років і більше;

середньострокові - від 6 місяців до 3 років;

короткострокові - від 2 до 6 місяців;

експрес-дослідження -- від 1-2 тижнів до 1-2 місяців.

Я обрав короткострокове дослідження, бо в мене немає достатньої бази і часу для проведення більш серйозної роботи.

За глибиною аналізу я обрав пошукове дослідження, адже воно має спрощену програму та інструментарій, що повністю мені підходить.

Далі важливим аспектом дослідження є метод збору інформації. Серед розмаїття соціологічних методів я обрав анкетування, адже воно найкраще підходить для моєї проблеми і дозволяє за короткий проміжок часу охопити велику кількість респондентів.

Далі практична частина, у якій іде власне соцопитування респондентів.

Протягом 3 місяців я звертався до пересічних громадян різного соціального статусу, віку, ступеня правосвідомості, світогляду, освіченості, пропонуючи відповісти на 4 запитання анкети (Додаток А).

Соцопитування проводилось серед мешканців міста Шостка Сумської області з 2 жовтня по 27 грудня 2012 року. Дослідженням було охоплено 750 осіб, віком від 16 до 70 років.

Результати отримані в ході соціологічного дослідження викладені у вигляді діаграм у додатках до роботи (Додатки Б, В, Г, Д).

На основі аналізу цих даних, отриманих в результаті соцопитування, можна зробити висновок - більшість населення вірить у правдивість стереотипів і вважають їх невід'ємною частиною життя. Серед тих, хто довіряє стереотипам, абсолютну більшість складають люди похилого віку.

Як показало дослідження, найпоширенішим стереотипом у м. Шостка є твердження про те, що всі даїшники беруть хабарі.

ВИСНОВКИ

Сучасне суспільство неможливо уявити без існування соціальних стереотипів, які стали складовою та невід'ємною частиною усіх сфер людського життя. Соціальний стереотип є універсальним інструментом розпізнавання і передачі суспільно значимої інформації в процесах взаємодії людей з навколишнім світом і один з одним. В роботі досліджені і викладені основні погляди на людські стереотипи, описані їх основні класи, параметри, властивості, функції та методи виявлення. Усі види та прояви стереотипів були створені людьми не за один десяток років. Вони створювались упродовж всієї історії людства протягом багатьох століть і увібрали в себе уявлення людей один про одного, про вади, цінності і інші аспекти життя людини.

Стереотипи дуже важливі у нашому житті, адже вони часто змушують людину вчиняти нерозумно, нелогічно і приймати неправильні рішення. Висновки, які ми робимо завчасно - також наслідок такого явища, як стереотипи. На підставі вищевикладеного можна зробити висновок про те, що більшість людей поділяють стереотипи, які існують в суспільстві, і засвоюють їх через макросоціальні оточення домінуючі в суспільстві образи. Однак, негативні стереотипи щодо людей найчастіше не відносяться до родичів та близьких, з якими вони спілкуються з раннього дитинства.

Результати проведеного соціального дослідження показали, що більшість опитуваних довіряють стереотипам, хоча в той же час вважають їх негативним явищем у житті суспільства. Незважаючи на те, що проведене соціальне дослідження охоплювало незначну площу, ми сміливо можемо спроектувати результати цього дослідження на всю площу нашої країни, адже на території усієї нашої держави живуть українці та іноземці, які приїхали до України навчатись, працювати, тощо. Ці іноземці також стали частиною нашого українського суспільства. Таким чином, ми можемо з упевненістю сказати, що на території усієї країни люди довіряють стереотипам і вважають їх невід'ємною частиною життя.

Отже, будь-який соціальний стереотип, який є істинним в одному випадку, в іншому може виявитися зовсім хибним або таким, що найменшою мірою відповідає об'єктивній дійсності, а отже, не є ефективним для вирішення завдань орієнтації особистості в навколишньому середовищі. Я думаю, немає сумнівів, що людина за життя не може охопити усі сфери людського буття. Ми народжуємось і разом із тим, як вчимось ходити - накопичуємо в собі суспільні стереотипи. Коли дорослішаємо, ми вже вішаємо шаблони на людей.

Можливо, пройде зовсім небагато часу і ми почнемо руйнувати погані стереотипи про українців, відкриваючи свої двері і заявляючи про себе як про націю, готову зайняти гідне місце серед своїх сусідів. Бо нам дійсно є чим пишатись. Правда, ми й самі це ще не до кінця розуміємо.



СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Агєєв В.С. Груповий вплив: соціально-психологічні проблеми. - К., 2003. - 223 с.

2. Байбурин А.К. Некоторые вопросы этнографического изучения поведения // Этнические стереотипы поведения. - Л., 1985. - С. 7-21.

3. Барулин В.С. Социальная жизнь общества. - М., 1987. - 187 с.

4. Гидденс Э. Социология. - М.: Питер, 1999. - 704 с.

5. Гозман Л., Еткинд А., Финкелькраут А. Ідентичність, культурна самосвідомість. - К., 1989. - 342 с.

6. Грушин Б.А. Мнение о мире и мир мнений. Проблемы методологии общественного мнения / Б.А. Гришин. М.: Политиздат, 1967. - 212 с.

7. Демьянков В.З. Стереотип // Краткий словарь когнитивных терминов / Кубрякова Е.С., Демьянков В.З., Панкрац Ю.Г., Лузина Л.Г. Под общей редакцией Е.С. Кубряковой. М.: Филологический факультет МГУ им. М.В. Ломоносова, 1996. - С.177-179.

8. Кара-Мурза С.Г. Манипуляция сознанием / С.Г. Кара-Мурза. - М.: Эскимо, 2000. - 864 с.

9. Кирилина А.В. Гендер: лингвистические аспекты. - М.: институт социологии РАН, 1999. - 189 с.

10. Корнєв М.Н. Соціальна психологія: підручник. - К.: Наукова думка, 1995. - 304 с.

11. Липпман У. Общественное мнение / пер. с англ. Т.В. Барчуновой; ред. перевода К.А. Левинсон, К.В. Петренко. - М.: Институт Фонда «Общественное мнение», 2004. - 384 с.

12. Москаленко А.3. Теорія журналістики : підручник / А.З. Москаленко. - К.: Експрес-об'ява, 1998. - 334 с.

13. Назаров М.М. Массовая коммуникация в современном мире / М.М. Назаров. - М.: УРСС, 1999. - 268 с.

14. Ольшанский Д.В. Психология массы. - СПб.: "Питер", 2001.- 480 с.

15. Павлова Е.Д. Рос. акад. наук, Науч. совет «История мировой культуры», Комиссия по изучению проблем состояния человека в кризисные периоды культуры. - М.: Наука, 2007. - 206 с.

16. Парыгин Б.Д. Социальная психология. Проблемы методологии, истории и теории / Б.Д. Парыгин. - СПб. : ИГУП, 1999. - 592 с.

17. Психологический словар / Под ред. А.В. Петровского, М.Г. Ярошевского. - М., 1990. - 276 с.

18. Тард Г. Теория подражания. - СПб, 2002. - 312 с.

19. Тартаковская И.Н. Гендерная социология. - М.: Вариант, 2005. - 368 с.

20. Техника дезинформации и обмана / под ред. Я.Н. Засурского. - М.: Мысль, 1978. - 271 с.

21. Шилз З. Суспільство й громади. - К., 2004. - 182 с.



ДОДАТОК А

Питання, які задавались учасникам анкетування:

1. Ваше ставлення до стереотипів (позитивне; негативне; нейтральне; не знаю, що це).

2. Чи відіграють стереотипи важливу роль у вашому житті? (так; ні)

3. Як ви вважаєте, чи всі стереотипи відповідають дійсності? (повністю відповідають; зовсім не відповідають; більшість відповідає; більшість не відповідає)

4. З яким із запропонованих стереотипів ви згодні найбільше:

а) усі білявки - дурепи;

б) усі євреї жадібні до грошей;

в) всі даїшники беруть хабарі;

г) місце жінки - на кухні.



ДОДАТОК Б

Результати відповідей на питання №1 «Яке ваше ставлення до стереотипів? (позитивне; негативне; нейтральне; не знаю, що це)»



ДОДАТОК В

Результати відповідей на питання №2 «Чи відіграють стереотипи важливу роль у вашому житті? (так, ні)»



ДОДАТОК Г

Результати відповідей на питання №3 «Як ви вважаєте, чи всі стереотипи відповідають дійсності? (повністю відповідають; зовсім не відповідають; більшість відповідає; більшість не відповідає)»



ДОДАТОК Д

Результати відповідей на питання №4 «З яким із запропонованих стереотипів ви згодні найбільше:

а) усі білявки - дурепи;

б) усі євреї жадібні до грошей;

в) всі даїшники беруть хабарі;

г) місце жінки - на кухні

Размещено на Allbest.ru

...