Благодійність, благодійна організація

Размещено на http://www.allbest.ru//

Размещено на http://www.allbest.ru//

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ, НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ДВНЗ «ПРИАЗОВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ»

Кафедра соціології та соціальної роботи

ТЕМА РЕФЕРАТУ:

«Благодійність, благодійна організація»

РЕФЕРАТ

з дисципліни «Недержавний сектор в соціальній сфері»

Виконала студентка групи З-11-СР

Засульська Альона

Перевірила:

Доцент, кандидат філософських наук

Мальцева О.В.

Маріуполь, 2015 рік



Вступ

За часів Радянського Союзу стовідсоткове удержавлення всього суспільного життя зумовлювало неможливість існування громадянського суспільства, і, як наслідок, нерозвинутий недержавний сектор, до якого відносяться і благодійні організації.

У колишньому Радянському Союзі існувало два види недержавних організацій: одні перебували під контролем держави, а інші стояли в незаконній опозиції до неї. Недержавні організації першого виду були офіційно визнаними громадськими об'єднаннями, переважно соціально-побутового або культурного характеру. І хоча формально вони вважалися “неурядовими”, проте перебували під контролем держави, яка контролювала вирішення більшості кадрових питань та розподіл фінансових ресурсів.

Таким чином, серед громадян не існувало традиції об'єднання з власної ініціативи для праці на загальний добробут та захист спільних інтересів. З приходом незалежності ці організації дістали дозвіл утворюватись і діяти на законних підставах. Одночасно внаслідок розпаду старої системи відбувся значний економічний спад, була зруйнована державна інфраструктура соціальних служб. Здобувши свободу щодо створення і діяльності незалежних об'єднань, було створено величезну кількість недержавних, в тому числі і благодійних об'єднань, які намагалися, з одного боку, заповнити вакуум в громадській діяльності, а з другого- взяти на себе функції, які до цього виконувала держава.

Однак формування недержавних організацій відбувалося несистемно і спонтанно. І до сих пір існує величезна кількість проблем у зв'язку з їх існуванням та діяльністю, в тому числі у сфері правового регулювання.

Цілком очевидна необхідність дієвого неприбуткового сектора, який би заохотив громадян до участі в процесах управління громадським життям та поліпшення якості свого життя. Так званий «третій», неприбутковий сектор у взаємодії з державою та комерційним сектором складає основу будь-якого демократичного суспільства. Ось чому питання правого регулювання існування та діяльності некомерційних організацій і благодійних утворень в тому числі є надзвичайно важливим для нашої держави.



1. Поняття благодійної організації

Відповідно до закону України “Про благодійництво та благодійні організації ”, ми розуміємо поняття благодійні організації як: благодійна організація - це недержавна організація, головною метою діяльності якої є здійснення благодійної діяльності в інтересах суспільства або окремих категорій осіб.

Благодійна діяльність - безкорислива діяльність благодійних організацій, що не передбачає одержання прибутків від цієї діяльності.

Благодійництво - добровільна безкорислива пожертва фізичних та юридичних осіб у поданні набувачам матеріальної, фінансової, організаційної та іншої благодійної допомоги; специфічними формами благодійництва є меценатство і спонсорство.

Меценатство - добровільна безкорислива діяльність фізичних осіб у матеріальній, фінансовій та іншій підтримці набувачів благодійної допомоги;

Спонсорство - добровільна безприбуткова участь фізичних та юридичних осіб у матеріальній підтримці благодійної діяльності з метою популяризації винятково свого імені (назви), торгової марки.

2. Засади благодійництва та благодійної діяльності

Благодійництво, благодійна діяльність здійснюються на засадах законності, гуманності, спільності інтересів і рівності прав її учасників, гласності, добровільності та самоврядування.

Діяльність благодійників і благодійних організацій має суспільний характер, що не суперечить їх взаємодії з органами державної влади і не позбавляє права на отримання державної підтримки.

Фізичні та юридичні особи можуть займатися благодійництвом разом з відповідними благодійними організаціями, зареєстрованими у встановленому законодавством порядку.

Президент України, депутати, посадові і службові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також члени їх сімей можуть займатися благодійництвом і благодійною діяльністю тільки в межах отриманих і задекларованих доходів.

3. Основні напрямки діяльності благодійних організацій

Благодійництво, благодійна діяльність здійснюються у таких основних напрямах:

- сприяння практичному здійсненню загальнодержавних, регіональних, місцевих та міжнародних програм, що спрямовані на поліпшення соціально-економічного становища.

Це, зокрема, прийняття на себе частини турбот уряду, пов'язаних, наприклад, із будівництвом чи експлуатацією суспільних будов, доглядом за пам'ятниками чи здійснення будь-якої діяльності з приводу утримання парків, озер, прикрашення міста і т.д.

- поліпшення матеріального становища набувачів благодійної допомоги, сприяння соціальній реабілітації малозабезпечених, безробітних, інвалідів, інших осіб, які потребують піклування, а також подання допомоги особам, які через свої фізичні або інші вади обмежені в реалізації своїх прав і законних інтересів.

Спочатку така діяльність означала в основному розподіл грошей чи речей серед бідних. Зараз, особливо коли держава бере на себе деяку долю турботи про це, благодійність стала більше означати надання послуг (створення адвокатського центру, організація заочної освіти, надання допомоги в працевлаштуванні, будівництво житла для малозабезпечених, транспортні послуги і т.д.).

- подання допомоги громадянам, які постраждали внаслідок стихійного лиха, екологічних, техногенних та інших катастроф, у результаті соціальних конфліктів, нещасних випадків, а також жертвам репресій, біженцям;

- сприяння розвитку науки і освіти, реалізації науково-освітніх програм, подання допомоги вчителям, вченим, студентам, учням.

Це, наприклад, допомога студентам, заохочення досліджень, популяризація знань шляхом публікацій, семінарів, лекцій і т.д.

Сприяння розвитку науки- це діяльність, спрямована на розвиток науки і поширення наукових знань: проведення наукових досліджень, публікація їх результатів і т.д.

- сприяння розвитку культури, в тому числі реалізації програм національно-культурного розвитку, доступові всіх верств населення, особливо малозабезпечених, до культурних цінностей та художньої творчості.

Наприклад, це управління театром, заохочення талантів, виробництво фільмів, спонсорство фестивалів, виставок та інше.

- подання допомоги талановитій творчій молоді;

- сприяння охороні і збереженню культурної спадщини, історико-культурного середовища, пам'яток історії та культури, місць поховання;

- подання допомоги у розвитку видавничої справи, засобів масової інформації, інформаційної інфраструктури;

- сприяння розвитку природно-заповідного фонду та природоохоронної справи;

- сприяння розвитку охорони здоров'я, масової фізичної культури, спорту і туризму, пропагування здорового способу життя, участь у наданні медичної допомоги населенню та здійснення соціального догляду за хворими, інвалідами, одинокими, людьми похилого віку та іншими особами, які через свої фізичні, матеріальні чи інші особливості потребують соціальної підтримки та піклування.

Створення та експлуатація таких установ та організацій, як лікарні, клініки, будинки престарілих та ін. Також це профілактичні установи, наркологічні центри, банки крові, притулки.

- сприяння захисту материнства та дитинства, подання допомоги багатодітним та малозабезпеченим сім'ям.

Благодійна організація може одночасно займатися декількома видами благодійної діяльності. Конкретні її напрями визначаються благодійниками і статутами (положеннями) благодійних організацій.

4. Законодавчі акти, що регулюють діяльність благодійних організацій

неприбутковий сект благодійний організація

Вперше передбачив можливість створення організацій, діяльність яких спрямована на задоволення та захист законних соціальних, економічних, творчих, вікових, національно-культурних, спортивних та інших загальних інтересів громадян закон України “Про об'єднання громадян”, прийнятий Верховною Радою 16 червня 1992 року. Однак цей законодавчій акт та підзаконні нормативно-правові акти, що були прийняті на його виконання, не ввели до правової термінології терміни “благодійництво” та “благодійна діяльність”.

Такі терміни вперше було застосовано Постановою Президії Верховної Ради України від 26 жовтня 1992 року “Про благодійні фонди”, із змінами та доповненнями. Одночасно цими актами вперше було дозволено юридичним особам, в тому числі нерезидентам, брати участь у створенні та функціонуванні благодійних фондів, а отже в здійсненні безпосередньої благодійної діяльності в Україні.

Також було прийнято велику кількість законодавчих актів, які стимулюють благодійну діяльність в Україні, насамперед шляхи легального її здійснення в режимі пільгового оподаткування об'єктів та суб'єктів благодійної діяльності.

Це такі законодавчі та підзаконні нормативно-правові акти: Закон України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 28 грудня 1994 р., Указ Президента “Про справляння податку на добавлену вартість з імпортних товарів” від 30 червня 1995 р., Постанова Кабінету Міністрів України “Про впорядкування, приймання та розподіл гуманітарної допомоги” від 24 липня 1993 р., Розпорядження Кабінету Міністрів від 17 вересня 1993 року, що передбачає звільнення від ввізного мита.

Законодавчим актом, який комплексно та майже цілісно розглядає питання пільгового оподаткування об'єктів і суб'єктів благодійної діяльності є Указ Президента України “Про пільги щодо оподаткування добровільних пожертвувань юридичних та фізичних осіб” від 21 серпня 1995 року.

Чинне законодавство про благодійництво та благодійні організації складається з Конституції України, Закону України “Про благодійництво та благодійні організації” та інших нормативно-правових актів, що регулюють благодійництво та благодійну діяльність і які вже були розглянуті вище.

Якщо міжнародним договором України встановлені інші правила, ніж ті, що містяться в законодавстві України про благодійництво та благодійні організації, то застосовуються правила міжнародного договору, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Законодавство про благодійні організації в сфері оподаткування (як заохочення діяльності)

Пільгове оподаткування об'єктів та суб'єктів благодійної діяльності передбачено кількома законодавчими та підзаконними нормативно-правовими актами України.

Це, перш за все Закон України “Про оподаткування прибутку підприємств ” від 28 грудня 1994 року, положеннями якого передбачено звільнення від податку на прибуток підприємств коштів, матеріальних цінностей та нематеріальних активів, що надаються безкоштовно у вигляді безповоротної фінансової допомоги або добровільних пожертвувань юридичних та фізичних осіб, у тому числі нерезидентів, на користь громадських та релігійних організацій, фондів та установ, метою діяльності яких не є одержання прибутку для здійснення ними екологічної, оздоровчої, аматорської, спортивної, культурної, освітньої, наукової та благодійної діяльності, а також звільнення від аналогічного податку чотирьох відсотків балансового прибутку підприємств у вигляді грошових коштів, матеріальних цінностей і нематеріальних активів, що перераховуються такими підприємствами до вищезгаданих фондів, установ, організацій для здійснення ними екологічної, оздоровчої, аматорської, спортивної, культурної, освітньої, наукової та благодійної діяльності.

Досить ефективним для використання при звільненні від податку на добавлену вартість на імпорт є Указ Президента України “Про справляння податку на добавлену вартість з імпортних товарів ” від 30 червня 1995 р., що дозволив господарюючим суб'єктам, а отже і неприбутковим організаціям та благодійним фондам, отримувати необхідні для їх діяльності імпортні товари без справляння податку на добавлену вартість.

Постанова Кабінету Міністрів “Про впорядкування, приймання та розподіл гуманітарної допомоги ” від 24 липня 1993 р. передбачає звільнення об'єктів гуманітарної допомоги під час переміщення через митний кордон України від ввізного мита. Однак застосування цього нормативного документа звужено вичерпним переліком об'єктів, що визнаються ним як гуманітарна допомога . Цей перелік є вичерпним і може бути розширений в кожному конкретному випадку разовим дозволом.

Звільнення від ввізного мита також передбачено Розпорядженням Кабінетом Міністрів України від 17 вересня 1993 р. Щоправда, тільки для звільнення від такого мита приладів, обладнання і запасних частин до них, матеріалів для обладнання, реактивів, зразків та матеріалів для дослідів, а також науково-технічної літератури, що возиться в Україну лише фізичними і юридичними особами виключно для підтримки безприбуткової науково-технічної діяльності науково-дослідних установ і безпосередньо українських вчених.

Указ Президента “Про пільги щодо оподаткування добровільних пожертвувань юридичних та фізичних осіб” від 12 серпня 1995 комплексно та майже цілісно вирішує питання пільгового оподаткування об'єктів та суб'єктів благодійної діяльності. Саме для таких організацій: громадських та релігійних, а також фондів, установ та закладів, метою діяльності яких не є одержання прибутку й доходи яких формуються виключно з добровільних пожертвувань і членських внесків та (або) бюджетних асигнувань і лише для здійснення ними, передбаченої статутними документами екологічної, оздоровчої, культурної, освітньої, наукової та благодійної діяльності встановлено безподатковий режим одержання коштів, матеріальних цінностей та нематеріальних активів, що надходять безкоштовно у вигляді безповоротної фінансової допомоги або добровільних пожертвувань від інших юридичних та фізичних осі, у тому числі нерезидентів. Такий пільговий режим поширюється на звільнення коштів, одержаних як добровільні пожертвування, від обов'язкових платежів до бюджетів і внесків до державних цільових фондів та обов'язкового продажу на міжбанківському валютному ринку надходжень в іноземній валюті, а також на звільнення товарів від обкладання податками на добавлену вартість, акцизним збором та ввізним митом під час переміщення таких товарів через митний кордон України.

Що стосується одержувачів благодійної допомоги фізичних осіб, то зазначених Указом, з сукупного доходу, одержуваного такими фізичними особами протягом календарного року, включаються суми добровільних пожертвувань, одержаних як в грошовій, так і в натуральній формі, незалежно від їх розміру.

Щоправда, цей указ не звільнив від обкладання податками на добавлену вартість обороти з безкоштовної передачі товарів (робіт, послуг), включаючи імпортні, на користь фізичних осіб, а також не вирішив питання звільнення від ввізного мита товарів, що закуповуються за кордоном на власні кошти неприбуткових організацій.



5. Статус благодійних організацій

Благодійні організації в Україні мають різний статус. Зокрема, відповідно до закону України “Про благодійництво та благодійні організації ” благодійні організації утворюються і діють за територіальним принципом і поділяються за своїм статусом на всеукраїнські,місцеві та міжнародні.

До всеукраїнських благодійних організацій належать благодійні організації, діяльність яких поширюється на територію всієї України та які мають свої відділення (філії, представництва) в більшості областей України.

До прикладів всеукраїнських благодійних організацій можна віднести, наприклад, такі організації як:

1. “Фонд милосердя і здоров'я України ” . Метою цього фонду є утворення в суспільстві ідеалів гуманізму і милосердя, привернення уваги громадян до найгостріших проблем життя, надання соціальної та медичної допомоги престарілим, хворим, інвалідам, захист їхніх законних інтересів і прав.

Засновниками цього фонду є Українське товариство Червоного Христа, Українська рада профспілок та інші громадські організації України.

2. Український фонд культури

Був створений у 1987 році. Здійснює діяльність по розвитку та підвищенню рівня культури в Україні: наприклад, проведення виставок митців, заснування премій (засновано премії імені В. Винниченко, Нечуя-Левицького), організаційне сприяння проведенню культурних заходів та ін.

3. Всеукраїнське товариство “ Просвіта ” імені Т.Г, Шевченка, відоме своєю діяльністю по сприянню розвитку культури, науки, освіти. Наукове товариство також здійснює активну публіцистичну діяльність.

До місцевих належать благодійні організації, діяльність яких поширюється на територію відповідного регіону або адміністративно-територіальної одиниці.

Нажаль і до сьогодні більшість благодійних організацій розташовані у великих містах, здебільшого у столиці - централізованість і відставання периферії також залишилось у спадок від Радянських часів.

До міжнародних належать благодійні організації, діяльність яких поширюється на територію України і хоча б однієї іншої держави.

В Україні діє велика кількість міжнародних благодійних організацій.

1. Серед них найбільшим, мабуть, є фонд “Відродження ”, який фінансується відомим меценатом Джоржем Соросом. Цей фонд належить до мережі фундацій Джорда Сороса, яка складається з національних та регіональних фондів більше, ніж у 30 країнах світу, переважно в Центральній, Східній Європі та на території колишнього Радянського Союзу. Фонд “Відродження” був заснований у 1990 році. Спільна мета всієї мережі фундацій Джоржа Сороса- освітні, соціальні і правничі ініціативи, що спрямовані на розвиток та утвердження відкритого суспільства. Завданням безпосередньо фонду “Відродження” є фінансово, організаційно сприяти становленню демократичного, відкритого суспільства в Україні шляхом підтримки важливих для його розвитку громадських ініціатив. Фонд фінансує проекти та програми, що сприяють відродженню національної культури й демократичної освіти, розбудови громадянського суспільства.

Приорітети фонду встановлюються Правлінням та Програмними радами, до складу яких входять авторитетні громадські діячі, фахівці в тих галузях, у яких фонд здійснює свою діяльність : громадянське суспільство, культура, освіта, державне управління, охорона здоров'я тощо.

2. Іншим прикладом міжнародної благодійної організації є Міжнародна організація “Діти Чорнобиля”. На відміну від міжнародного фонду “Відродження”, ця організація була створена в Україні, і вже потім у свої діяльності охопила інші держави, здебільшого Білорусію, Росію та ін.

3. Міжнародний благодійних фонд “Духовна спадщина” . Метою діяльності цієї організації є виявлення жертв репресивної політики Радянської влади. Здійснює діяльність по розшуку в архівах, друку списків в'язнів, залучаючи історію і літературу, документально підтверджуючи їхні біографії.

Зареєстровані всеукраїнські та міжнародні благодійні організації мають право створювати відділення, філії, а також представництва в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Територія діяльності благодійної організації визначається відповідно до її статуту (положення).

6. Благодійні організації і держава

Законом України “Про благодійництво та благодійні організації ” також врегульовано відносини між благодійною організацією та державною. Тому я не можу обминути це питання в своїй роботі .

Держава в особі її органів влади гарантує і забезпечує захист передбачених законодавством України прав та інтересів фізичних і юридичних осіб - учасників благодійництва та благодійної діяльності.

Втручання органів державної влади, органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб у діяльність благодійних організацій, як і втручання благодійних організацій у діяльність органів державної влади та органів місцевого самоврядування забороняється.

Держава законодавчо охороняє права благодійних організацій : особи, винні у порушенні законодавства про благодійництво та благодійні організації, несуть відповідальність відповідно до законів України.

В Україні проводяться заходи по заохочення благодійницької діяльності. Наприклад, 18.09.2000 року було прийнято Постанову Кабінету Міністрів №1491 “Про загальнодержавний огляд меценатства та спонсорства ”.

Метою цієї програми було створення належних умов, які сприятимуть благодійництву та відродженню традицій меценатства в духовному житті народу, звернення уваги суспільства на проблеми сьогодення, наданню допомоги малозабезпеченим верствам населення, а також популяризації благодійної діяльності, яка направлена на захист громадян похилого віку, інвалідів, материнства і дитинства, розвитку культури і спорту, охорону та збереження культурної спадщини.

Ця програма проводиться щорічно на регіональних та загальнодержавному рівнях.

Попереднім розглядом, підготовкою питань, поданих для регіонального огляду будуть займатись регіональні організаційні комітети. На державному рівні ці документи розглядатиме Організаційних комітет з підготовки та проведення загальнодержавного огляду меценатства і спонсорства.

Благодійні організації, як і увесь неприбутковий сектор в цілому потребують підтримки як у своєму функціонуванні і розвитку, так і в створенні загального клімату в суспільстві ,який би їм дав змогу успішно діяти. Ось ті сфери, які вимагають особливої уваги:

1. Функціонування і розвиток

- Формування головної мети і стратегії

Багатьом благодійним і некомерційним організаціям в цілому властива короткострокова орієнтація, яка є наслідком існуючої політичної та економічної нестабільності;

- Керівні органи

Часто благодійні організації не мають чіткого уявлення про те, як найкраще обрати та організувати наглядові та дорадчі органи, а також розподілити між ними ролі та функції;

- Управління

Благодійні організації часто створюються ентузіастами, які є фахівцями в своїй галузі, але не в управлінні організацією. Щоб вирішити це питання, керівникам організацій потрібно пройти підготовку в галузях організаційної структури і розвитку, управління та розвитку людських ресурсів, стратегічного планування, інформаційних систем, проектного і фінансового менеджменту, управління грантами, моноторінгу;

- Життєздатність

Так само, як і у питанні управління, тут бракує спеціальних знань;

- Етика, звітність і саморегуляція;

- Комунікація та інформація

Благодійні організації нерідко діють в інформаційному вакуумі. Часто неможливо дізнатися,що було вже зроблено у цій галузі іншими благодійними організаціями, державою чи комерційним сектором;

- Обмін досвідом та співпраця

Багато благодійних організацій побоюються тісної співпраці з іншими організаціями, оскільки вбачають у них конкурентів на отримання обмежених донорських коштів. Крім того, вони остерігаються втратити самостійність;

2. Загальний клімат

- Законодавство

Необхідно підтримувати розвиток законодавства у цій сфері, а також вдосконалювати вже існуюче законодавство.;

- Узгодження діяльності з державним та діловим сектором

На державному рівні та в ділових колах потрібно досягати розуміння тієї позитивної ролі, яку відіграє неприбутковий сектор у громадянському суспільстві, а також користі, яку можуть принести благодійны організації та неприбутковий сектор в цілому державному та приватному сектору;

- Культура соціальної відповідальності та філантропії

Є досить нерозвиненою сьогодні, оскільки благодійні організації здебільшого покладаються на фінансування з-за кордону або намагаються вижити без фінансування взагалі;

- Норми етики

Існує потреба у нормах етики та відповідальності, яка б поширювалася на весь сектор. Без встановлення та дотримання цих норм весь сектор може втратити довіру громадян;

- Інформування громадськості

Слід надавати громадянам, державі та діловому сектору більше інформації про позитивну роль благодійних організацій та неприбуткового сектора в суспільстві.



Висновок

Отож, благодійна організація - недержавна організація, головною метою діяльності якої є здійснення благодійної діяльності в інтересах суспільства або окремих категорій осіб.

Благодійна організація є юридичною особою і має всі ознаки, властиві юридичній особі: відокремлене майно, може від свого імені набувати майнових і особистих немайнових прав, нести обов'язки, бути позивачами і відповідачами в суді, арбітражному суді або в третейському суді.

Як суб'єкт майнових та особистих немайнових відносин благодійна організація наділяється цивільною право-дієздатністю. Правоздатність юридичної особи є спеціальною: вона має правоздатність відповідно до встановлених цілей її діяльності. Благодійні організації набуває права юридичної особи з моменту її державної реєстрації , а припиняють в порядку реорганізації або ліквідації.

Розрізняють такі основні організаційно-правові форми діяльності благодійних установ: членська благодійна організація, благодійний фонд, благодійна установа, інші благодійні організації (фундації, місії, ліги тощо).

Отож, треба зазначити, що питання правового регулювання існування і діяльності благодійних організацій, які належать до так званого “ третього ”, неприбуткового сектору є надзвичайно важливим и проблемним для України. Оскільки лише державний, комерційний та неприбутковий сектор у співпраці можуть забезпечити існування стабільної, демократичної, правової держави і громадянського суспільства.



Список використаної літератури

1. Цивільний кодекс України, 18.07.1989

2. Закон України “Про благодійництво та благодійницькі організації ” від 16.09.1997

3. ” Цивільне право України ” під редакцією О.В Дзери, Н.С. Кузнєцової, Київ, 2000р.

4. ” Некоммерческие фонды и ораганизации: правовые аспекты ” О.Г. Дрокин, А.А. Игнатенко, С.В Изотова, С.Н Мовчан, Н.С. Невменова, Москва, 1997

5. “ Как создать благотворительную организацию и управлять ею ” Брюс Р. Хопкинс

6. “ О благотворительной и некоммерческой деятельности ” под ред. Вербицкого, Москва 1992 год

7. “ Вітчизна ”№ 3-4, 1999 рік. Микола Дейчаківський: “Громадянське суспільство і недержавні організації ”

8. “ Вітчизна ” №3-4, 1998 рік

9. “Вісник законодавства України ” №42, 2000 рік “Загальнодержавний огляд меценатства: коментар до Постанови КМУ від 28.09.2000”

10. “Вісник законодавства України ” №47. 2000 рік

11. “ Регулирование правового статуса некоммерческих организаций в гражданских кодексах мира ” от.ред. К.Ньюмен

Размещено на Allbest.ru

...