- Оцінку потреб та визначення необхідності у здійсненні соціального обслуговування осіб;

- З'ясування можливості та здатності осіб до самостійної життєдіяльності;

- Вжиття негайних заходів для усунення реальної загрози життю і здоров'ю осіб, які не можуть захистити себе від насильства або жорстокого поводження;

- Забезпечення прав осіб на отримання своєчасної допомоги;

- Контроль за дотриманням державних стандартів і нормативів у сфері соціальної роботи.

Розділ ІІ. Умови здійснення соціального інспектування визначає:

- У яких випадках здійснюється соціальне інспектування;

- Яким закладами та установам надано право на здійснення соціального інспектування;

- Методи здійснення соціального інспектування; обстеження, спостереження, інтерв'ю, бесіда, анкетування, тестування.

Розділ ІІІ. Етапи соціального інспектування регламентує етапність та терміни цього виду соціального супроводу, а також підстави для позачергової соціальної інспекції.

Розділ ІV. Зміст соціального інспектування конкретизує процедури, що їх мають здійснювати соціальні працівники під час відвідування сімей, що опинилися у складних життєвих обставинах.

Розділ V. Результати здійснення соціального інспектування повідомляє про можливі наслідки соціального інспектування, очікувані результати,оформлення відповідної документації.



3. Умови здійснення соціального інспектування

3.1 Підстави для здійснення соціального інспектування

Для здійснення соціального інспектування необхідні визначені підстави, що регламентовані законодавчими документами.

Відповідно до «Порядкуздійснення центрами соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді соціального інспектування сімей, дітей та молоді, які перебувають у складних життєвих обставинах» соціальні служби можуть організовувати соціальне інспектування на звернення про допомогу тим, хто опинився у складних життєвих обставинах, а також як запланований захід, що є складовою соціального супроводу.

Соціальне інспектування здійснюється у разі:

- особистого звернення осіб, які перебувають у складних життєвих обставинах;

- звернення громадян, яким стало відомо про осіб, які перебувають у складних життєвих обставинах;

- надходження повідомлень від суб'єктів соціальної роботи з сім'ями, дітьми та молоддю, закладів, підприємств, установ чи організацій різних форм власності про осіб, які перебувають у складних життєвих обставинах;

- необхідності здійснення оцінки результатів проведеної соціальної роботи з особами.

3.2 Діяльність ЦСССМД з організації соціального інспектування. Порядок утворення спеціальних комісій для здійснення соціального інспектування. Склад комісій для здійснення соціального інспектування

Соціальне інспектування здійснюється ЦСССМД. Наказом центру визначаються склад комісії для здійснення соціального інспектування, спеціаліст, відповідальний за його здійснення, та дата проведення.

Окрім спеціалістів центру, до складу комісії для здійснення соціального інспектування у разі потреби залучаються за згодою:

- представники служби у справах дітей,

- управлінь (відділів) у справах сім'ї, молоді та спорту,

- управлінь (відділів) освіти і науки,

- управлінь (відділів) охорони здоров'я районних, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій,

- виконавчих органів міських рад,

-закладів охорони здоров'я,

-закладів освіти,

- органів праці та соціального захисту населення,

- органів внутрішніх справ та органів місцевого самоврядування,

- житлово-комунальних господарств,

- інших підприємств, установ, об'єднань громадян, благодійних, релігійних організацій, фізичні особи, про що зазначається у наказі.

3.3 Структури, що мають взаємодіяти при виявленні та наданні соціальної допомоги сім'ям, які перебувають у складних життєвих обставинах

Порядок і умови здійснення соціального інспектування визначаються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань молодіжної політики.

За результатами соціального інспектування центри соціальних служб для молоді мають право:

- звертатися до органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, а також підприємств, установ, організацій всіх форм власності;

- порушувати перед відповідними органами клопотання прозастосування передбачених законодавством санкцій до підприємств, установ та організацій усіх форм власності, громадян, накладання дисциплінарних та адміністративних стягнень на посадових осіб у разі порушення ними законодавства стосовно дітей та молоді.



4. Порядок здійснення соціального інспектування

4.1 Етапи соціального інспектування. Строки соціального інспектування

Соціальне інспектування передбачає дотримання певної послідовності дій з боку соціальних працівників.

Соціальне інспектування передбачає такі етапи:

- відвідування осіб за місцем фактичного проживання;

- збір додаткової інформації про осіб щодо умов їх життєдіяльності, причин та факторів, які обумовили виникнення складних життєвих обставин, засобів та можливостей для їх подолання;

- аналіз потреб осіб, підготовка рекомендацій щодо здійснення подальшої роботи з ними.

Усі етапи соціального інспектування здійснюються у строк до 10 робочих днів з моменту першого відвідування осіб.

У разі отримання інформації про існування загрози життю і здоров'ю осіб, про прояви насильства щодо них або загрозу його вчинення, а також при виявленні зазначених фактів під час здійснення соціального інспектування центр негайно повідомляє про це відповідний орган внутрішніх справ для вжиття необхідних заходів.

4.2 Методи соціального інспектування: обстеження; спостереження; інтерв'ю; бесіда; анкетування; тестування

Сучасна соціальна робота перебуває на етапі активного розвитку теоретичних положень тааналізу й систематизації досягнень соціальної практики. Стрімкий розвиток соціальної роботиобумовлюється соціальним замовленням суспільства, спрямованим насамперед на формуваннязасад нової соціальної політики щодо дітей, сімей, молоді. Створення сприятливого середовищадля розвитку дитини, зміцнення виховного потенціалу української родини, реалізація права дитини на проживання у сім'ї - саме це є пріоритетними напрямами державної політики та орієн-тирами соціальної роботи. соціальний інспектування анкетування сім'я

Під час соціального інспектуванняяк складової соціального супроводу сімей, що потрапили у складні життєві обставини, здійснюється процедура обстеження та оцінювання, що представлена різними методами.

На початку здійснення соціального супроводу соціальний працівник відвідує сім'ю або особу з метою комплексного обстеження і подальшого спостереження та здійснення оцінки потреб сім'ї або особи.

Під час комплексного обстеження соціальний працівник вивчає:

- стан здоров'я, умови розвитку та виховання дитини та ставлення до неї;

- думки членів сім'ї або особи про проблеми і потреби, шляхи їх подолання;

- спільно з сім'єю або особою та найближчим її оточенням (родичами) матеріальні, соціальні та інші можливості щодо подолання складних життєвих обставин тощо.

За результатом комплексного обстеження сім'ї/особи оформлюється облікова картка сім'ї або особи, яка перебуває під соціальним супроводом, форма якої визначається Держсоцслужбою.

Спостереження - метод збору первинної інформації, що базується на спрямованому, систематичному, безпосередньому візуальному і слуховому сприйманні (відстежуванні) і реєстрації значущих із точки зору мети та завдань дослідження процесів, явищ, ситуацій, фактів, що можуть бути перевірені і проконтрольовані.Особливістю спостереження є те, що воно дозволяєфіксувати події, поведінку людини в момент їх здійснення.

Неформалізоване спостереження. Соціальний працівник (залучений фахівець) упродовжпевного часу спостерігає за клієнтом, не контактуючи з ним. Результати спостереження занотовуються у довільній формі і є якісними показниками оцінки.

Структуроване (формалізоване) спостереження. Спостерігач занотовує результати спостереження у чітко визначені (затверджені) форми. Інформація про клієнта може також подаватисяу числовому вимірі, комп'ютерній обробці і бути проаналізованою кількісними методами.

Включене спостереження. Соціальний працівник (залучений фахівець) не лише вступаєу контакт із тими людьми, діяльність яких спостерігає, а й бере безпосередню участь у подіях, що відбуваються. Здебільшого результати викладаються в описовому вигляді, тому цей вид спостереження належить доякісних методів збору даних.

Оцінюваннярозглядається як фундаментальна технологія, орієнтована на визначення потреб клієнтів, системний моніторинг процесу надання послуг (допомоги, підтримки тощо) і досягнутих результатів, аналіз фінансових витрат і прогнозування економічного ефекту, а також як певний процес визначення базових даних, необхідних для подальшого планування результативної роботи з клієнтом із метою подолання його складних життєвих обставин.

Оцінювання базується на принципах і цінностях соціальної роботи, основними із яких є: до ступність; добровільність; гуманність; конфіденційність; профілактична спрямованість; безоплатність; партнерство; системність; гарантований захист прав людини / дитини, сім'ї пріори-тетність інтересів клієнтів, врахування їхньої думки.

Компонентами оцінювання є різні види оцінки, які одночасно виступають як його інструмент, тобто як сукупність методів, за допомогою яких визначаються нагальні потреби індивіда, групи, громади, суспільства, так і частина циклу оцінювання. Розрізняють такі типи оцінки: оцінку потреб, оцінку процесу, оцінку результатів (впливу), економічну оцінку.

Зокрема: оцінка потреб проводиться для того, щоб мати вичерпану інформацію щодо рівня задоволення потреб дитини і сім'ї, картину їх життєвих обставин та у правильному напрямі скеруватипроцес визначення необхідного типу втручання. Виділяють два рівні оцінки потреб: первиннийрівень - початкова оцінка; вторинний рівень - комплексна оцінка.

Оцінка потреб дитини і сім'ї розглядається як дії зі збору, обробки, систематизації, аналізу, узагальнення та порівняння даних за певними стандартами, моделями; оцінка процесу передбачає дослідження відповідності заходів, що проводяться з клієнтом, індивідуальному плану дій, відстеження послідовності їх виконання. Фактично оцінка процесує моніторингом (систематичним переглядом) роботи соціальних працівників. Основне питанняоцінки процесу, наприклад, - чи було втручання прийнятним для клієнта, групи тощо; оцінка результатів роботи (впливу) - у ході її здійснення визначаються наслідки втручання, вплив заходів, що проводились, на якість життя клієнта; його безпосередні здобутки, чи від-булись позитивні зміни в поведінці клієнта, чи вдалося подолати складні життєві обставини; наскільки успішним було втручання тощо. Такі здобутки можна класифікувати як поведінкові (зміна рівня поінформованості, позицій, знань, умінь та поведінки), так і ті, які не пов'язані з поведінкою (рівень організаційних, екологічних та політичних змін); економічна оцінка проводиться для аналізу ефективності витрат, щоб переконатися у доціль-ності розподілу і використання ресурсів на соціальну допомогу клієнту.

Оцінка - обов'язкова складова соціального супроводу / супроводження, ведення випадку, соціального інспектування тощо.

Процес оцінювання має циклічний характер, оскільки різні типи оцінок взаємообумовлюютьодна одну. Ігнорування або відсутність будь-якого виду оцінки порушує процес оцінювання.

Оцінювання - процес, що постійно знаходиться у русі і є чутливим до змін потреб клієнта, інновацій соціальної роботи, формування державної соціальної політики. Саме тому ключовим компонентом оцінювання виступає оцінка потреб клієнтів, якими, зокрема в діяльності інтегрованих соціальних служб, є діти та сім'ї, які опинилися у складних життєвих обставинах.

Не менш важливим компонентом оцінювання є оцінка процесу, що має супроводжувати усі заходи, передбачені індивідуальним планом роботи з клієнтом. Вона проводиться за допомогоюаналізу різних методів: вхідного і вихідного анкетування, інтерв'ю, відгуків учасників заходівтощо.

Проведена робота потребує оцінки результатів (впливу) (ведення випадку, соціального супроводу, якості надання послуг тощо), яка є ще одним важливим компонентом оцінювання. Необхідно звернути увагу, що на цьому етапі здійснюється оцінка зміни стану дитини і сім'ї черезоцінку результатів ведення випадку (соціального супроводу, надання соціальних послуг тощо).

У разі отримання позитивних результатів проводиться закриття випадку. Якщо в ході роботиз клієнтом не було досягнуто позитивних результатів, необхідно повернутися до аналізу сильнихсторін клієнта на етапі комплексної оцінки його потреб чи планування дій.

Цикл оцінювання не буде повним без економічної оцінки, що передбачає визначення фінансових, матеріальних та інших ресурсних затрат роботи, проведеної соціальними працівниками.

Під час здійснення усіх видів оцінки (потреб, процесу, результатів / впливу, економічної) використовуються групи методів, які характеризуються як об'єктивні та кількісні, так і суб'єктивніта якісні. Як правило, всі методи мають корелювати між собою. За об'єктивними та кількіснимиметодами, наприклад, можна оцінити розмір сімейного прибутку, врахувавши зарплату, соціальнудопомогу та витрати на проживання. За суб'єктивними та якісними визначають, наприклад, станзадоволеності клієнта після надання допомоги. Якість отриманих результатів може різнитисяв залежності від методів, що використовувалися при здійсненні оцінювання (див.таблицю4.1).

Таблиця 4.1. - Характеристика методів оцінювання

Об'єктивні Оцінювання, на яке не впливають особисті почуття, інтерпретації або забобони, базується на фактах. Наприклад, оцінювання прибутків та витрат.	Суб'єктивні Оцінювання, на яке впливають враження або думкалюдини, що дає оцінку. Наприклад, співбесіда з клієнтом.
Кількісні Це результати, які зазвичай можуть виражатися вцифрах. Наприклад, загальна сума заробітку чи соціальнихпільг, які отримує особа, або витрати на проживання.	Якісні Це результати, які, зазвичай, не можуть виражатисяв цифрах. Наприклад, покращення роботи після участі у тренінгу.

Процедури збору інформації / даних можуть включати опитування (інтерв'ю, анкетування), фокус-групи, бесіди / структуровані та цілеспрямовані дискусії, спостереження, тестування тощо.

Опитування- вербальний метод збору інформації, що дозволяє встановити довірливі стосунки з клієнтом, якщо застосовується відповідно до вимог, тобто перелік запитань опитувальника має носити позитивний характер, включати відкриті та закриті запитання, запитання щодо уточнення, контролю, запитання загального і тематичного характеру тощо.Опитування за способом проведення поділяють на анкетування та інтерв'ю.

Анкетуванняпередбачає самозаповнення респондентом (носієм інформації) бланка опитувальника. Анкетування поділяють на індивідуальне, групове, поштове або проведене за допомогою засобів масової інформації.

Інтерв'ю - метод, у ході якого респондент відповідає на запитання інтерв'юера (людини, яка ставить запитання) в усній формі, а інтерв'юер фіксує відповіді. За способом проведення інтерв'ю може бути особистим (віч-на-віч), телефонним або проведеним за допомогою електронних засобів інформації. Залежно від того, наскільки інтерв'юер може вільно змінювати послідовність запитань та їх формулювання, інтерв'ю поділяють на неформалізоване (можлива зміназапитань та їх послідовності) і формалізоване (перелік дослідницьких запитань є чітко визначеним). Розрізняють два види інтерв'ю: глибинні (інтерв'юер дає можливість респонденту вільновисловлюватися на визначену тему) та структуровані (як правило, використовуються тестовізапитання).

Фокус-група (фокусоване групове інтерв'ю) - якісний метод збору інформації, що передбачає створення цільової групи, яка протягом певного часу за попередньо розробленим сценаріємобговорює окреслену проблему.

Бесіда / структурована та цілеспрямована дискусія з дітьми та їхніми сім'ями - це найбільш поширений якісний метод збору інформації. Цей метод може бути ефективним за умовиналежного професійного рівня соціального працівника, який проводить оцінювання. Крім того, дискусії є суб'єктивними за своїм характером, і тому часто виявляються упередженими. Протедеякі форми спілкування з дорослими, дітьми та їхніми сім'ями є цінними для здійснення оцінювання. Відрізняється від фокус-групи відсутністю чітких обмежень за кількістю учасників, часомта методикою проведення.

Мозковий штурм - метод, що використовується для пошуку шляхів розв'язання проблеми (ситуації), а не для власне збору даних. Але спостерігаючи за висловлюваннями учасників, фіксуючи їхні пропозиції, дослідник може з'ясувати інформацію, яку проблематично отримати іншими методами.

Тестування - метод, який передбачає виконання стандартизованих завдань, що дозволяютьвиміряти деякі психофізичні та особистісні характеристики, а також знання, вміння, навичкиклієнта. Тестування відрізняється від опитування тим, що виявляє узагальнені уміння клієнтав різних сферах його життєдіяльності (навчальній, професійній, дозвільній тощо). Тестуванняспрямоване на те, щоб за результатами отриманих даних робити висновки щодо стану психікилюдини, розвиненості її умінь, підготовленості до певної практичної діяльності, готовності дозмін.

Важливу інформацію несуть стандартизовані оціночні тести, які, зазвичай, проводятьсяпсихологами, психіатрами або медичним персоналом, наприклад, методика дослідження особистості «дім-дерево-людина» Дж. Бука; тест Люшера; тест «Неіснуюча тварина»; методика дослідження «Незакінчене речення»; методика виміру рівня тривожності Тейлора; методика діагностики показників та форм агресії А. Басса та А. Дарки; методика виявлення акцентуацій характеру К. Леонгарда; методика діагностики схильності особистості до конфліктної поведінки К. Томаса тощо.

Таким чином, оцінювання виступає важливим компонентом стандартів надання соціальнихпослуг, які розвиваються в Україні. Його здійснення має бути систематичним і базуватися накомплексномупідході.

4.3 Види соціального інспектування: планове, оперативне, моніторингове

Соціальний супровід здійснюється на регулярнійоснові протягом певного періоду і передбачає планове, оперативне, моніторингове соціальне інспектування.

Термін здійснення соціального супроводу визначається індивідуально для кожної сім'ї або особи,але не повинен перевищувати шести місяців. Тривалість соціального супроводузалежить від гостроти проблем, які існують у сім'ї чи особи, рівня розвитку адаптаційного потенціалу членів сім'ї або особи, ступеня функціональної спроможності сім'ї або особи щодо самостійного подолання труднощів, рівня розвитку зв'язків із соціальним оточенням тощо.

У разі необхідності за рішенням дорадчого органу термін здійснення супроводу може бути продовжено до одного року.

До здійснення соціального супроводу соціальний працівник може залучати, у разі потреби,інших фахівцівта використовувати потенціал громади (за згодою).

Після трьох місяців здійснення соціального супроводу проводиться проміжне оцінювання ситуації, на підставі якої, за необхідності, уносяться зміни до Плану, що відображають зміни в потребах та становищі сім'ї.

Отже соціальне інспектування, що здійснюється відповідно до попередньо затвердженого Плану соціального супроводу, називають плановим.

Коли процес соціального супроводу відповідно до термінів, указаних у договорі, наближається до завершення, здійснюється моніторингове соціальне інспектування сім'ї або особи, на підставі якого приймається рішення про продовження або завершення соціального супроводу.

Питання щодо продовження здійснення соціального супроводу або його завершення виноситься на розгляд дорадчого органу.

У разі письмової відмови сім'ї чи особи щодо винесення її питання на розгляд засідання дорадчого органу соціальний супровід може бути продовжено або припинено за рішенням Центру.

Після завершення соціального супроводу сім'я/особа в обов'язковому порядку інформується про способи й організації соціальної підтримки, якими вона може скористатися в майбутньому.

За потреби, робота із сім'єю продовжується з метою надання необхідних соціальних послуг після завершення соціального супроводу.

У разі виникнення конфліктних ситуацій між соціальним працівником і сім'єю, обставин, які призводять до невиконання Плану або ускладнюють його реалізацію, та з метою попередження професійних ризиків, визначення шляхів ефективного соціального супроводу в Центрі проводяться наради спеціалістів. До участі в нарадах запрошуються суб'єкт(и) соціального супроводу.

Оперативне соціальне інспектування, як правило, здійснюється за зверненнями про необхідність негайного втручання соціальних служб для надання допомоги сім'ям, дітям та молоді, що опинилися у складних життєвих обставинах, або як позаплановий захід з метою виявлення реального стану, в якому перебуває сім'я під соціальним супроводом.



5. Зміст соціального інспектування

5.1 Обстеження умов проживання та з'ясування наявності складних життєвих обставин. З'ясування причин виникнення складних життєвих обставин

Зміст соціального інспектування передбачає відвідування осіб за місцем фактичного проживання та обстеження умов їх проживання, з'ясування наявності складних життєвих обставин, про що спеціалістом центру заповнюється розділ I акта соціального.

Якщо під час відвідування інформація про наявність складних життєвих обставин осіб не підтверджується, соціальне інспектування закінчується, про що зазначається у пункті 1.8 розділу I акта соціального інспектування.

У випадку, коли членам комісії відмовлено в доступі до жилого приміщення, про це зазначається у пункті 1.10 розділу I акта соціального інспектування, але це не є підставою для припинення соціального інспектування. Спеціаліст центру, відповідальний за його здійснення, з'ясовує умови життєдіяльності осіб шляхом залучення до збору інформації їх близького соціального оточення та суб'єктів соціальної роботи з сім'ями, дітьми та молоддю.

Якщо в ході відвідування та аналізу зібраної інформації про осіб виявлено факти, що свідчать про наявність складних життєвих обставин, спеціалістом центру, відповідальним за здійснення соціального інспектування, з'ясовуються причини їх виникнення, надаються рекомендації щодо їх подолання, визначається необхідність залучення інших суб'єктів соціальної роботи з сім'ями, дітьми та молоддю до вирішення проблем осіб, надання їм соціальних послуг, здійснення соціального супроводу чи інших заходів щодо захисту їх прав.

Під час здійснення соціального інспектування для збору додаткової інформації про осіб спеціаліст центру додатково обмінюється інформацією з іншими суб'єктами соціальної роботи з сім'ями, дітьми та молоддю, готує запити і клопотання, відвідує підприємства, установи, організації, заклади тощо.

Під час здійснення соціального інспектування особам за їх згодою центром надаються соціальні послуги, перелік яких визначений законодавством, вживаються заходи щодо забезпечення захисту прав осіб.

Для з'ясування причин виникнення складних життєвих обставин спеціалісту необхідно обстежити умови, які визначають соціальне неблагополуччя. Можна систематизувати певні умови, що призводять до негативних наслідків.

Класифікація умов, які визначають соціальне неблагополуччя:

- соціально-демографічні - неповні, багатодітні, сім'ї, що перебувають у процесі розлучення тощо;

- матеріально-побутові - малозабезпечені, сім'ї, де є безробітні тощо;

- соціально-медичні - сім'ї, де є інваліди, алкоголіки, наркомани, психічно хворі тощо;

- соціально-психологічні і соціально-педагогічні - сім'ї, де простежуються недобра психологічна атмосфера, емоційно-конфліктні взаємини, педагогічна некомпетентність батьків тощо.

- соціально-правові - сім'ї, де простежуються криміногенні прояви способу життя, є раніше засуджені.

Обстеження умов, які визначають соціальне неблагополуччя, відбувається в формі початкової оцінки і відображається через документування процесу, систематичний збір інформації, який розпочато на етапі звернення / направлення та збору первинної інформації.

Метою початкової оцінки є прийняття рішення стосовно того, чи дитина, сім'я насправді потребують допомоги, соціального супроводу, які послуги найбільшою мірою відповідатимуть потребам клієнтів, а також чи необхідно проводити комплексну оцінку потреб дитини та її сім'ї.

Початкова оцінка побудована на моделі оцінки, загальному підході до її використання і передбачає розгляд двох блоків:

? Потреби дитини / молодої людини для розвитку. У цьому блоці розглядаються потреби, визначені у вищезазначеній моделі оцінки: здоров'я, освіта, емоційний розвиток і поведінка, сімейні та соціальні стосунки, навички самообслуговування та ін., а також здатність батьків ціпотреби задовольняти. На етапі початкової оцінки окремі взаємопов'язані потреби необхіднооб'єднати, наприклад, самоусвідомлення і соціальну презентацію.

? Фактори сім'ї та середовища, які впливають на дитину і сім'ю. Цей блок теж скомпонований на основі показників моделі оцінки. Інформація у ньому подається стисло і конкретно.

Соціальному працівникові важливо пам'ятати:

? факт прийняття рішення про проведення початкової оцінки не має перешкоджати дитині чисім'ї отримувати послуги, необхідні для їхньої підтримки;

? якщо заздалегідь відомо, що є необхідність у проведенні комплексної оцінки, соціальні працівники мають визначити доцільність заповнення всіх розділів форми початкової оцінки;

? інформація стосовно батьків / опікунів дитини / молодої людини, які проживають із неюза однією адресою; інших осіб (включаючи й не членів сім'ї), з якими проживає дитина; членівсім'ї, які не живуть разом із дитиною; родичів та інших осіб, які відіграють важливу роль у життідитини, але не проживають із нею, - заповнюється у разі її відсутності у формі звернення / направлення.

Тлумачення окремих термінів чи змісту розділів форми початкової оцінки допоможе розкритиїї алгоритм та логіку заповнення.

Організації / особи, з якими контактували / залучали протягом початкової оцінки

До початкової оцінки, за потребою, необхідно залучити відповідні організації. Водночас перед тим як спілкуватися з різними організаціями, варто отримати на це дозвіл батьків, за винятком випадків, коли дитині загрожує небезпека. Інформацію, з якими організаціями / особами (фахівцями) контактують соціальні працівники під час оцінки, необхідно відмітити галочкою вформі, зазначивши їх номер телефону. Потрібно додати назву і адресу організацій, яких соціальніпрацівники залучають до початкової оцінки, окрім вже записаних у формі звернення / направлення.

Причини проведення початкової оцінки

У цьому розділі необхідно коротко описати, чому проводиться початкова оцінка. Це має бутиузагальнена інформація на підставі даних із форми звернення / направлення.

Потреби дитини / молодої людини під час розвитку

Необхідно занотувати сильні сторони і поточні проблеми дитини відповідно до її потребу сфері здоров'я, освіти, самоусвідомлення і соціальної презентації та ін. Наприклад, у випадкуз Максимом І., якому 18 місяців:

Важливо записувати сильні сторони батьків / опікунів, а також труднощі, які вони переживають. Різні дослідження доводять, що на здатність батьків реагувати належним чином на потреби дітей впливають проблеми з їхньою психікою, насильство в сім'ї, зловживання наркотикамиі алкоголем, факти насильства, які пережили батьки у дитинстві, тощо. Це потрібно враховувати, описуючи особливості елементарного догляду за дитиною, гарантії безпеки, емоційне тепло, стимулювання, життєві орієнтири і обмеження, стабільність стосунків у сім'ї. Важливо не лишефіксувати, що проблема існує, але й зазначати інформацію, кого вона стосується, який її вплив наздатність батьків виконувати свої обов'язки.

Проблеми, які негативно впливають на здатність батьків / опікунів належним чином реагувати на потреби дитини / молодої людини

У цьому розділі важливо зазначити інформацію про будь-якого дорослого, який може становити загрозу для дитини (наприклад, якщо дідусь скоїв злочин чи батько поводиться жорстокоз мамою). Соціальний працівник має вибрати із поданого у розділі переліку проблем відповідну, відмітити її галочкою, а нижче уточнити інформацію у довільній формі.

Важливо записувати всі фактори, які надають підтримку сім'ям, а також ті, які збільшують її ризики, поглиблюють кризу. Наприклад, родичі можуть усіляко підтримати молоду одинокумаму або ж, навпаки, відвернутися від неї, що поглибить проблему.

Негайна дія

У цьому розділі фіксується факт негайних дій із метою захисту дитини; зазначається, які саме заходи було вжито і коли.

Послуги, надані у ході початкової оцінки

Важливо пам'ятати: навіть якщо заплановане комплексне обстеження, протягом початковоїоцінки сім'я має отримати належні їй послуги. Під час прийняття рішення, які саме послугинадавати сім'ї, важливо взяти до уваги можливість доступу сім'ї до цих послуг. У цьому розділізаписується зміст послуг, дата їх надання, відповідальна особа.

Наступні дії

За результатами початкової оцінки соціальний працівник визначається щодо подальших дійіз клієнтом (завершення роботи чи ініціювання комплексної оцінки). Спеціаліст ЦСССДМ, якийпровів оцінку, має поставити у формі свій підпис і дату. Потім форму необхідно передати менеджеру / керівнику підрозділу / начальнику відділу для підтвердження рекомендованої дії.

Коментарі батьків / опікунів

Копію заповненої форми початкової оцінки потрібно надіслати / передати одному із членівсім'ї. Батьки / опікуни ознайомлюються з наданою їм інформацією і підписом засвідчують, щоотримали цей документ.



5.2 Надання соціальних послуг під час соціального інспектування та виявлення потреби у подальшому соціальному супроводженні

Методичні рекомендації для фахівців із соціальної роботи щодо здійснення соціальної роботи (надання соціальних послуг, соціальний супровід) з сім'ями, дітьми та молоддю (затверджені Наказом Міністерства соціальної політики від 05.09.2013) в пункті 2.2. розкривають порядок дій соціального фахівця на етапі реалізації.

Зміст соціальних послуг, що надаються під час соціального інспектування, залежить від причин виникнення складних життєвих обставин.

Соціальні послуги сім'ям, де складні життєві обставини пов'язані з:

1) проблемою насильства спрямовані на:

- забезпечення безпеки життя та здоров'я;

- на взначення причин насилля, які можуть бути пов'язані із пияцтвом, нестриманістю, відсутністю знань про відповідальність за сімейне насилля; віктимною поведінкою когось із членів родини тощо.

Залежно від причин насилля та їх сприйняття членами сім'ї фахівець з соціальної роботи пропонує різні заходи, а саме:

- юридичні консультації про відповідальність батьків;

- корекційні програми для особи, яка вчинила насильство тощо.

Особи, які постраждали від насилля інформуються про можливість тимчасового притулку у центрах соціально-психологічної допомого, центрах соціально-психологічної реабілітації дітей, притулках для дітей, центрах медико-соціальної реабілітації жертв насильства, отримують навички протистояння насильству тощо;

2) проблемою нарко-/алкогольної залежностей спрямовані на:

- формування у нарко-/алкозалежних осіб мотивації дозміни поведінки;

- направлення нарко-/алкозалежних осіб на лікування у заклади охорони здоров'я і центри реабілітації, ре соціалізації;

- реабілітацію членів сім'ї, формування у них навичок спілкування, ставлення до проблем залежностей тощо;

3) конфліктними стосунками між членами сім'ї спрямовані на:

- формування навичок спілкування та виховання дитини;

- організацію змістовного дозвілля членів сім'ї;

- запобігання конфліктам та інформування щодо можливих шляхів їх розв'язання;

- формування у батьків та молодих осіб відповідального, усвідомленного батьківства;

- розвиток практично-побутових навичок, навичок самообслуговування та розподілу соціальних ролей у сім'ї, формування та використання бюджету сім'ї тощо.

У випадку, якщо обрана стратегія не є ефективною соціальний супровід продовжується та обирається альтернативний набір соціальних послуг.

5.3 Види соціальних послуг, що можуть надаватися сім'ям, які потрапили у складні життєві обставини

Види соціальних послуг, що можуть надаватися сім'ям, які потрапили у складні життєві обставини, визначені Законом України «Про соціальні послуги»: соціально-побутові, соціально-економічні, соціально-психологічні, соціально-педагогічні, соціально-медичні, інформаційні послуги, послуги з працевлаштування, послуги з професійної реабілітації осіб з обмеженими фізичними можливостями (стаття 5).

Отже, соціальне обслуговування в Україні включає такі види соціальних послуг:

- соціально-побутові - забезпечення продуктами харчування, м'яким і твердим інвентарем, гарячим харчуванням, транспортними послугами, засобами малої механізації, здійснення соціально-побутового патронажу, виклик лікаря, придбання та доставка медикаментів;

- психологічні послуги - надання консультацій з питань психологічного здоров'я та поліпшення взаємин з оточуючим середовищем, застосування психодіагностики, спрямованої на вивчення соціально-психологічних характеристик особистості, з метою їх психологічної корекції або психологічної реабілітації, надання методичних порад;

- соціально-педагогічні - виявлення та сприяння розвитку різнобічних інтересів і потреб осіб, які перебувають у складних життєвих обставинах, організація індивідуального навчального, виховного та корекційного процесів, дозвілля, спортивно-оздоровчої, технічної та художньої діяльності тощо, а також залучення до роботи різноманітних закладів, громадських організацій, заінтересованих осіб;

- соціально-медичні - консультації щодо запобігання виникненню та розвитку можливих органічних розладів особи, збереження, підтримка та охорона її здоров'я, здійснення профілактичних, лікувально-оздоровчих заходів, працетерапія;

- соціально-економічні - задоволення матеріальних інтересів і потреб осіб, які перебувають у складних життєвих обставинах, що реалізуються у формі надання натуральної або грошової допомоги, а також допомоги у вигляді одноразових компенсацій;

- юридичні - надання консультацій з питань чинного законодавства, здійснення захисту прав та інтересів осіб, які перебувають у складних життєвих обставинах, сприяння застосуванню державного примусу і реалізації юридичної відповідальності осіб, що вдаються до прямих або протиправних дій щодо цієї особи (оформлення правових документів, адвокатська допомога, захист прав та інтересів тощо);

- послуги з працевлаштування - пошук підходящої роботи, сприяння у працевлаштуванні та соціальне супроводження працевлаштованої особи;

- послуги з професійної реабілітації осіб з обмеженими фізичними можливостями - комплекс медичних, психологічних, інформаційних заходів, спрямованих на створення сприятливих умов для реалізації права на професійну орієнтацію та підготовку, освіту, зайнятість;

- інформаційні послуги - надання інформації, необхідної для вирішення складної життєвої ситуації (довідкові послуги), розповсюдження просвітницьких і культурно-освітніх знань (просвітницькі послуги), поширення об'єктивної інформації про споживчів, властивості та види соціальних послуг, формування певних уявлень і ставлення суспільства до соціальних проблем (рекламно-пропагандистські послуги), інші соціальні послуги.



6. Результати здійснення соціального інспектування

6.1 Система заходів соціального інспектування

Узагальнюючи усі складові соціального інспектування, можно говорити про систему заходів, що її складають.

Соціальне інспектування передбачаєзаходи, спрямовані на:

- з'ясування факту наявності у осіб складних життєвих обставин;

- вивчення причин, що призвели до виникнення складних життєвих обставин, які особи не можуть подолати самостійно;

- оцінку потреб та визначення необхідності у здійсненні соціального обслуговування осіб;

- з'ясування можливості та здатності осібдо самостійної життєдіяльності;

- вжиття негайних заходів для усунення реальної загрози життю і здоров'ю осіб, які не можуть захистити себе від насильства або жорстокого поводження;

- забезпечення прав осіб на отримання своєчасної допомоги;

- контроль над дотриманням державних стандартів і нормативів у сфері соціальної роботи.

6.2 Можливі результати соціального інспектування

Порядок здійснення центрами соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді соціального інспектування сімей, дітей та молоді, які перебувають у складних життєвих обставинах, визначає можливі результати здійснення соціального інспектування.

Результатами соціального інспектування можуть бути:

- здійснення соціального обслуговування;

- винесення на розгляд дорадчого органу;

- взяття під соціальний супровід;

- оформлення клопотання про направлення до закладу соціального обслуговування;

- завершення соціального обслуговування (у разі відсутності потреби у подальшій роботі);

- занесення або виведення інформації до/з загального банку даних сімей, що опинилися у складних життєвих обставинах.

Здійснення соціального обслуговування, спрямоване на:

- розв'язання проблем осіб, які перебувають у складних життєвих обставинах;

- винесення на розгляд дорадчого органу, створеного управлінням (відділом) у справах сім'ї, молоді та спорту районних, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій, виконавчих органів міських рад, питання щодо залучення суб'єктів соціальної роботи з сім'ями, дітьми та молоддю, інших органів, юридичних або фізичних осіб до вирішення проблем осіб, здійснення їх соціального супроводу.

Взяття під соціальний супровід осіб, які перебувають у складних життєвих обставинах, без винесення питання на розгляд дорадчого органу у разі відповідної письмової відмови осіб.

До вирішення проблем, які виникли в результаті складних життєвих обставин сім'ї або особи, на різних етапах здійснення соціального супроводу можуть залучатись інші суб'єкти соціальної роботи (органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації різних форм власності, юридичні та фізичні особи тощо).

Питання щодо продовження здійснення соціального супроводу або його завершення виноситься на розгляд дорадчого органу.

У разі письмової відмови сім'ї чи особи щодо винесення її питання на розгляд засідання дорадчого органу соціальний супровід може бути продовжено або припинено за рішенням Центру.

Клопотання про направлення до закладу соціального обслуговування.

У разі підтвердження факту перебування сім'ї з дітьми у складних життєвих обставинах центр інформує відповідну службу у справах дітей для вжиття заходів щодо захисту прав та інтересів дитини.

При здійсненні соціального супроводу Центри мають право порушувати перед відповідними органами клопотання про застосування передбачених законодавством санкцій до підприємств, установ та організацій усіх форм власності, громадян, накладання дисциплінарних та адміністративних стягнень на посадових осіб у разі порушення ними законодавства стосовно дітей та молоді відповідно до статті 12 Закону України «Про соціальну роботу з дітьми та молоддю»

Завершення соціального обслуговування (у разі відсутності потреби у подальшій роботі).

Після завершення соціального супроводу сім'я / особа в обов'язковому порядку інформується про способи й організації соціальної підтримки, якими вона може скористатися в майбутньому.

За потреби, робота із сім'єю продовжується з метою надання необхідних соціальних послуг після завершення соціального супроводу.

У разі виникнення конфліктних ситуацій між соціальним працівником і сім'єю, обставин, які призводять до невиконання Плану або ускладнюють його реалізацію, та з метою попередження професійних ризиків, визначення шляхів ефективного соціального супроводу в Центрі проводяться наради спеціалістів. До участі в нарадах запрошуються суб'єкт(и) соціального супроводу.

Занесення або виведення інформації до/з загального банку даних сімей, які опинилися у складних життєвих обставинах.

Якщо родина потрибує подальшого соціального супроводу інформація про неї вноситься до загального банку даних, які опинилися у складних життєвих обставинах. Після завершення соціального супроводу ця інформація у встановленому законодавством порядку виводиться з банку даних сімей, які опинилися у складних життєвих обставинах.

Існує встановлений порядок зберігання документів з роботи із сім'ями або особами, яким надається соціальна допомога в ході соціального супроводу .

Центр в обов'язковому порядку зберігає матеріали з роботи з сім'ями або особами, які перебували під соціальним супроводом, для надання довідок та використання з метою, яка не суперечить чинному законодавству.

Термін зберігання документів з роботи з сім'ями або особами, які перебували під соціальним супроводом Центру, становить п'ять років з дня припинення соціального супроводу.

При здійсненні соціального інспектування не допускається розголошення одержаних відомостей про особисте життя осіб.



7. Особливості оформлення документів за підсумками соціального інспектування

7.1 Специфіка заповнення Акту соціального інспектування

Важливим етапом соціального інспектування є документування його підсумків. Соціальні інспектори за результатами здійснення інспектування заповнюють Акт соціального інспектування та роблять відповідні записи в Журналі реєстрації соціальних інспектувань.

Відповідно до п. 4.2. Порядку здійснення центрами соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді соціального інспектування сімей, дітей та молоді, які перебувають у складних життєвих обставинах, Акт соціального інспектування складається в одному примірнику та реєструється у журналі реєстрації актів соціального інспектування за формою не пізніше дня, наступного за днем закінчення соціального інспектування.

Акт соціального інспектування заповнюється після проведеної роботи спеціалістом центру, відповідальним за здійснення соціального інспектування.

На підтвердження викладених фактів до акта соціального інспектування можуть додаватися копії відповідних документів - клопотань, довідок, листів тощо.

Акт соціального інспектування складається з вступної частини та двох розділів. Кожен Акт соціального інспектування нумерується. В ньому зазначаються:

- прізвіще, ім'я, по-батькові особи або сім'ї, що інспектується;

- місце їх фактичного проживання, номер телефону;

- дата початку та закінчення соціального інспектування.

Також повністю подається склад комісії (записується прізвіще, ім'я, по батькові членів комісії, місце їх роботи, посада).

У Розділі І Акту соціального інспектування в п. 1.1. «Склад сім'ї» вносяться відомості про мати, батька / опікуна / піклування, дати їх народження, місце їх роботи (у тому числі без укладання трудового договору). Також повністю подається перелік прізвіщ, імен, по батькові дітей, дати їх народження, місце навчання.

Окрім того, вказуються інші особи, які проживають разом (з указанням родинних зв'язків, приміром: баба, дід, тітка тощо), їх прізвіще, ім'я, по батькові, дата народження.

В пункті 1.2. «Характеристика місця проживання» подається встановлення умов житла. В Акті наводиться інформація про будинок (власний, найманий, батьків, родичів, друзів, у гуртожитку, інше) або квартиру, приватний будинок, частину приватного будинку, у якому мешкає родина. Вказується, чи перебувають вони у власності родини (власне, орендоване, інше).

Також подається інформація про кількість кімнат, житлову площу, скільки осіб на ній зареєстровано, чи є постачання води, наявність газу, електроенергії, опалення, підсібного господарства, земельної ділянки; наявність субсидій, чи є заборгованість з оплати житлово-комунальних послуг, якщо так, то в якому розмірі.

Окремо фіксується наявність місць навчання для дітей, місць для проведення дозвілля дітей, спальних місць для дітей та їх стан. Записується місце реєстрації, якщо місце реєстрації не збігається з місцем фактичного проживання.

В пункті 1.3. «Ознаки сім'ї» визначається чи є родина повною або неповною. Спеціаліст має обрати потрібне із запропонованих варіантів, приміром:

повна сім'я (багатодітна сім'я; сім'я усиновлювачів; сім'я опікунів/піклувальників; різновіковий шлюб; неповнолітні батьки; позашлюбна дитина/дитина від іншого шлюбу; жінка, з якою проживає чоловік, не є біологічною матір'ю дитини; повернення дитини/одного з батьків з місць позбавлення волі; інше вказати*);

неповна сім'я (багатодітна сім'я; сім'я усиновлювача; сім'я опікуна/піклувальника; батьки розлучені але проживають разом; неповнолітні батько/матір; перебування одного з батьків у місцях позбавлення волі; батьки не розлучені, але проживають окремо; місцезнаходження одного з батьків невідоме; інше вказати*).

У пункті 1.4. «Факти, виявлені під час відвідування» записують дані, що були встановлені. Наприклад:

- аварійне/непридатне для проживання жиле приміщення, що становить безпосередню загрозу для життя та здоров'я;

- проживання водному жилому приміщенні декількох родин;

- порушення санітарно-гігієнічних норм проживання;

- прояви/загроза насильства в сім'ї (зазначається щодо кого, ким вчиняється);

- прояви жорстокого поводження з дитиною (зазначається щодо кого, ким вчиняється);

- неадекватна поведінка (у тому числі внаслідок алкогольного/наркотичного сп'яніння) (зазначається кого);

- невідвідування дитиною навчально-виховного закладу (заповнюється у разі присутності дитини вдома під час проведення навчальних занять у школі, перебування у дитячому садочку);

- сукупний дохід (з урахуванням передбачених законодавством соціальних допомог).

У пункті 1.5. подаються додаткові факти, встановлені на час обстеження щодо причин, які призвели до виникнення складних життєвих обставин:

У пункті 1.6. записують короткий опис ситуації (проблем) зі слів особи.

У пункті 1.7. зазначається ставлення особи до співпраціз відповідними установами/організаціями щодо подолання складних життєвих обставин.

Якщо факт наявності складних життєвих обставин не підтверджується, то заповнюється пункт 1.8. «Висновки».

У випадку підтвердження факту наявності складних життєвих обставин заповнюється пункт 1.9. «Рекомендації».

У випадку, коли членам комісії відмовлено в доступі до жилого приміщення заповнюється пункт 1.10. «Примітки».

Розділ І Акту соціального інспектування закінчується датою заповнення; вказанням прізвища, ім'я, по батькові та підписом особи, а також прізвищ, імен, по батькові членів.

7.2 Встановлення і фіксація проявів складних життєвих обставин

Заповнення Розділу ІІ Акту соціального інспектування передбачає встановлення і фіксацію проявів складних життєвих обставин, що дозволяють визначити основні напрямки надання соціальної допомоги сім'ї відповідно до обставин, що провокують сімейне неблагополуччя.

В пункті 2.1. зазначаються фактори, що негативно впливають чи можуть вплинути на забезпечення життєдіяльності осіб. До них відносяться соціально-економічні, соціально-медичні, соціально-педагогічні та соціально-психологічні проблеми.

Серед соціально-економічних (в тому числі матеріально-побутових) проблем виділяють такі фактори:

- дохід нижчий за прожитковий мінімум;

- несвоєчасна виплата заробітної плати;

- втрата роботи;

- безробіття;

- небажання працювати;

- відсутність (втрата) документів;

- відсутність державної соціальної допомоги, на яку особа /сім'я має право (у т.ч. невикористання пільг, на які сім'я має право);

- низька забезпеченість речами першої необхідності, одягом тощо;

- вимушена міграція;

- інше (що саме зазначається).

Соціально-медичні проблеми маркуються такими факторами:

- інвалідність батьків/одного з них, дитини, особи (за загальними захворюванням, фізичне порушення (розлад зору, слуху тощо), розумова відсталість, розлад психічного здоров'я);

- психічне захворювання батьків/ одного з них, дитини/ особи (за наявності відповідного медичного висновку);

- соціально небезпечні хвороби батьків/одного з них, дитини/ особи;

- довготривала хвороба батьків / одного з них, дитини/ особи;

- проблема залежності (алкогольна, токсична, наркотична) батьків / одного з них, дитини/ особи;

- інше (що саме зазначається).

Серед соціально-педагогічних проблем виділяють такі фактори:

- відсутність у членів сім'ї/особи навичок самообслуговування (у тому числі ведення господарства, планування сімейного бюджету тощо);

- відсутність професійної підготовки батьків/одного з них/особи;

- недостатня увага до дитини, її розвитку батьків/ одного з них;

- високий рівень зайнятості батьків/ одного з них; працевлаштування батьків/ одного з них у віддаленій місцевості, відсутність часу для виховання дитини;

- відсутність навичок адаптації до самостійного життя батьків/ одного з них/особи;

- інше (що саме зазначається).

Серед соціально-психологічних проблем виділяють:

- конфлікт між батьками та дітьми, конфлікт між дорослими членами сім'ї;

- схильність батьків/одного з них, дитини/ особи до правопорушень;

- небажання батьків/одного з них, дитини/ особи отримувати допомогу, покращувати якість життя;

- проблеми залежностей (від азартних ігор, релігійної секти, комп'ютера тощо) батьків/одного з них, дитини/ особи;

- насилля (психологічне, економічне, фізичне, сексуальне тощо) щодо батьків/одного з них, дитини/ особи;

- міжрелігійні конфлікти, міжетнічні конфлікти;

- небажана вагітність, небажана дитина, позашлюбна дитина;

- сім'я перебуває в процесі розлучення;

- інше (що саме зазначається).

Спеціалісти мають підтвердити, спростувати наявність цих факторів або вказати, що про них не відомо.

В Акті позначається джерело поданої інформації (зі слів членів сім'ї, особи, рідних, близького оточення, суб'єктів соціальної роботи з сім'ями, дітьми та молоддю тощо, на підставі відповідних документів).

7.3 Виявлення факторів, що негативно впливають чи можуть вплинути на забезпечення життєдіяльності дитини в сім'ї

Особлива увага приділяється у Акті соціального інспектування фіксації тих факторів, що негативно впливають чи можуть вплинути на забезпечення життєдіяльності дитини в сім'ї. В Акті запропановано типовий перелік показників щодо стану дитини/дітей, які проживають у сім'ї (за умови проживання в сім'ї декількох дітей у коментарях зазначається, якої дитини стосується показник).

Спеціаліст, що здійснює соціальне інспектування, має підтвердити або спростувати факт виявлення негативних факторів. Додатково в Коментарях зазначаються конкретні факти, на підставі яких зроблено висновок.

...