Ефективність соціальних технологій, як методів роботи з молодими сім’ями

Размещено на http://www.allbest.ru//

Размещено на http://www.allbest.ru//

ВСТУП

«Без сім'ї немає щастя на землі», -- твердить народне українське прислів'я. Напевно, кожен із нас усвідомлює, який глибокий зміст закладено в цьому простому, на перший погляд, вислові. Ми не уявляємо свого життя без рідних людей, які завжди готові зігріти нас теплом і ласкою, любов'ю, бажанням допомогти й розрадити. Яких би життєвих перипетій не зазнавала людина, які б перешкоди не долала, як би не страждала -- завжди вона знаходить прихисток і розраду в сім'ї, де її підтримують, розуміють, жаліють.

Сім'я за всіх часів постійно знаходилася в центрі уваги передової суспільної думки, прогресивних політичних діячів і вчених, починаючи від древніх філософів і кінчаючи сучасними реформаторами. І це не дивно. Сім'я являє собою систему соціального функціонування людини, один з основних інститутів суспільства.

Сучасна сім'я переживає складний етап еволюції -- перехід від традиційної моделі до нової. Змінюються види сімейних відносин, іншими стають система влади і підпорядкування в сімейному житті, ролі і функціональній залежності чоловіків, положення дітей. Багато вчених характеризують нинішній стан родини як кризовий. Це обумовлено об'єктивними процесами зміни шлюбно-сімейних відносин у всіх економічно розвинутих країнах, і особливо в Україні, убік автономізації родини, що неминуче спричинило за собою зниження народжуваності, зріст числа розводів і збільшення числа самотніх людей.

Сім'я розглядається як найменший соціальний інститут, як соціальний осередок суспільства. Від стану сім'ї залежить стан держави. Від рівня духовної культури в сім'ї залежить і рівень духовної культури суспільства.

Актуальність цієї теми полягає в тому, що сім'я, особливо молода, в сучасних умовах не завжди виходить з складних життєвих ситуацій. Молода сім'я особливо потребує допомоги із сторони. Таку допомогу може надати служба соціальної допомоги і соціальний працівник. Але соціальна допомога сьогодні не відповідає масштабу і глибині проблем і труднощів, які випробовують не тільки дорослі, але і діти. Об'єм розв'язаних проблем, пов'язаних з молодими сім'ями багато в чому залежить від суспільних, правових, освітніх і інших установ, що оточують сім'ю і соціального працівника, що працює з нею.

Об'єктом курсової роботи ємолода сім'я.

Предмет - ефективність соціальних технологій, як методів роботи з молодими сім'ями.

Метою даної роботи виступає теоретичне дослідження та практичне обґрунтування ефективності соціальних технологій, як методів роботи з молодими сім'ями.

Гіпотеза.Необхідно здійснювати заходи соціального, економічного, правового та психологічного захисту молодих людей в їх шлюбно-сімейній адаптації.

Завданнями даної курсової курсової роботи є:

1. Розкрити та теоретично обґрунтувати поняття, сутність та розвиток інституту сім'ї.

2. Дослідити соціально-психологічні основи шлюбно-сімейної адаптації молодої сім'ї.

3. Розглянути соціальні технології, як методи роботи з молодими сім'ями .

4. Дослідити і проаналізувати ефективність соціальних технологій, як методів соціальної роботи з молодими сім'ями.

Аналіз досліджень і публікацій. Молода сім'я, її особливості, функції і проблеми розглядаються в різних сферах наукової і суспільної практики - психології, соціології, демографії, в теорії і практиці соціальної роботи. Так, психологічні особливості виникнення, розвитку і функціонування молодої сім'ї розглянуто в працях Л.Шнейдера, Е.Едемілера, В.Коваленко, Ю.Альошиної, Т.Андреєвої, О.Бондарчук, В.Кравець, В.Торохтій та інших. Серед соціологів, які займаються проблемами і дослідженнями в сфері інституту сім'ї, треба відзначити О.Антонова, В.Медкова, О.Борисова, М.Головатого, Т.Руденко та інших. Серед українських науковців і дослідників, що вивчають проблеми молодої сім'ї і займаються розробкою методологічних і методичних аспектів державної соціальної політики щодо підтримки молодих сімей, треба відзначити таких, як Г.Батіщева, Т.Медіна, В.Скуратівський, О.Палій, Е.Лібанова, І.Звєрєва, О.Безпалько, С.Харченко, М.Балакірева, В.Захарченко, А.Нору, А.Карасевич та інші.

Отже, в даній курсовій роботі ми розглянемо молоду сім'ю як об'єкт соціальної роботи та дослідимо ефективність соціальних технологій, як методів роботи з молодими сім'ями.

Структура роботи - вступ, два основні розділи, висновки, список використаних джерел.



РОЗДІЛ 1. МОЛОДА СІМ'Я: ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ ТА ПРОБЛЕМИ

1.1 Молода сім'я: поняття, сутність та розвиток інституту сім'ї

Сім'я являє собою найважливіший компонент соціальної структури суспільства , це особливий соціальний інститут , який забезпечує відтворення суспільства. Простіше кажучи - родина займає в нашому житті одне з перших місць , і немає нічого дорожче і більш значуща сім'ї .

З одного боку сім'я - це добровільний союз двох людей, які об'єднуються для спільного проживання, ведення спільного господарства та бізнесу, народження і виховання дітей.

З іншого, сім'я - первинний і основний осередок суспільства, один з головних соціальних інститутів, найважливішою функцією якого є відтворення поколінь.

Молода сім'я - це сім'я вперше 3 роки після укладення шлюбу (у разі народження дітей - без обмеження тривалості шлюбу) за умови, що жоден з подружжя не досяг 30-річного віку.

На сьогоднішній день молода сім'я зіткнулася з новими проблемами існування в сучасному суспільстві, придбавши у спадок і негативний досвід наших батьків: нестабільність державної влади, а як наслідок відсутність власного житла, нестача коштів для існування, масове безробіття, інфляція.

Тюптя Л. Т. вважає, що «соціальна робота з молодою сім'єю -- це система взаємодії соціальних органів держави і суспільства та сім'ї, спрямована на поліпшення умов її життєдіяльності, розширення можливостей в реалізації прав і свобод, визначених міжнародними та державними документами, забезпечення повноцінного фізичного, морального й духовного розвитку всіх її членів, залучення до трудового, суспільно-творчого процесу [12]».

Один із важливих принципів соціальної роботи з молодою сім'єю -- принцип самозабезпечення сім'ї, тобто надання соціальної допомоги для стимуляції її внутрішніх резервів, вирішення власних проблем. Крім того, соціальна робота з сім'єю спрямовується не тільки на родину в цілому, а й окремих її членів (дитину, матір, батька та інших членів сім'ї).

Ефективність реалізації основної мети і завдань соціальної роботи з молодою сім'єю забезпечується при врахуванні типології та категорії сімей, які потребують різних видів соціальної роботи, застосуванні відповідних форм і методів роботи.

Основні напрямки соціальної роботи з молодою сім'єю:

· підготовка молоді до сімейного життя;

· робота з молодими сім'ями зі стабілізації сімейних стосунків;

· допомога батькам у розв'язанні проблем сімейного виховання;

· соціальна реабілітаційна робота з сім'єю [5,6].

Сім'я, як будь-яка система, реалізує ряд функцій:

1) Економічну, господарсько-побутову. Визначається об'єднанням доходів членів сім'ї і розподілом цих доходів на прожиття відповідно до потреб кожного члена сім'ї. Господарсько-побутова функція реалізується у формі організації побуту сім'ї та особистого побуту кожного з її членів.

2) Репродуктивну. А.Г. Харчев вважає цю функцію найважливішою соціальною функцією сім'ї, що забезпечує відтворення населення країни.

3) Функцію виховання дітей. Сім'я виступає інститутом первинної соціалізації дитини. Вона забезпечує безперервність розвитку суспільства, продовження людського роду, зв'язок часів.

4) Сексуально-еротичну. Стабільні сексуальні відносини з постійним партнером, виступаючим як унікальна і неповторна особистість, створюють умови для досягнення найбільш повної сексуальної гармонії партнерів.

5) Функцію духовного спілкування, яка передбачає духовневзаємозбагачення членів сім'ї; інформаційний обмін; обговорення найбільш значущих для особистості проблем соціально-політичної, професійної, суспільного життя; спілкування в контексті сприйняття літературних і художніх творів мистецтва, музики; створення умов для особистісного та інтелектуального зростання членів сім'ї.

6) Функцію емоційної (психотерапевтична) підтримки забезпечує емоційне взаєморозуміння і співчуття.

7) Рекреативну - функцію забезпечення умов відновлення нервово-психічного здоров'я і психічної стабільності членів сім'ї.

8) Функцію соціальної регуляції, контролю та опіки[15].

Розвиток інституту сім'ї. Соціально-економічна криза в країні, слабкість державної політики, яка сприяє зміцненню шлюбно-сімейних відносин, приводить до того, що найбільший відсоток розлучень приходить на сім'ю, яка прожила менше 3 - 5 років. [1]

Демографічна криза можна наочно простежити на прикладі молодої сім'ї: зменшення кількості укладених шлюбів, збільшення числа розлучень, зростання кількості одиноких матерів, позашлюбної народжуваності, зростання кількості неповнолітніх матерів.

Молода сім'я - одна з самих незахищених груп населення. Високий відсоток молодих шлюбів - наслідок приходу вагітності або навіть народження дитини. Серед молоді «існує» спотворене уявлення про шлюб, сім'ю, секс. Кожен четвертий молодий чоловік готовий на вільні стосунки, без шлюбу, але засуджує вільну сексуальне життя. У ряді придбаних життєвих цінностей на перше місце молодь відносить відносини в сім'ї, задоволеність у любові, інтимного життя; цінність шлюбу молоді також визначають наявністю дітей.

Громадська думка стверджує, що шлюб без дітей не можна вважати повноцінним (79% населення). У молоді склалося стійке уявлення, що лише однодітна сім'я, максимум дводітнавідповідає сучасній дійсності.

В даний час відзначається середній відсоток студентських сімей у зв'язку із зміною соціально-економічної ситуації в країні, зниженням рівня життя, появою платної освіти, відсутністю фінансування для здійснення державної політики у сфері сім'ї.

Змінилися духовно - моральні орієнтири молоді на здобуття освіти, престижну роботу, відсунувся вік вступу в шлюб. Вплинуло також підвищення культури відносин між статями: особисте щастя, задоволення сімейними і інтимними відносинами стають життєвими пріоритетами для молоді. Зростає орієнтація на емоційну сферу особистості, його почуття, настрої, прагнення[16].

Десять-п'ятнадцять років тому студентська сім'я вважалася звичайним явищем, що було обумовлено цілим рядом причин: соціальним захистом дітей, самих молодих батьків, пільговим наданням житла, безкоштовною освітою, підвищеної стипендією, помірною платою за гуртожиток, тобто держава стимулювала створення студентських сімей.

Отже, стабільна благополучна сім'я може функціонувати тільки при певній підготовці молодих людей до спільного сімейного життя. [3]

Соціальна робота серед молоді дуже впливає на становлення молодих сімей. Вона розглядається як забезпечення найбільш сприятливих соціально - економічних умов розвитку кожної молодої людини, що сприяє соціальному становленню особистості, набуття нею всіх видів і свобод та повноцінної участі індивідів у житті суспільства.

1.2 Основні проблеми молодих сімей

Для відповіді на питання: «навіщо людині сім'я?», необхідно задуматися над тим, навіщо ми взагалі живемо. Багато хто говорить, що головне - спробувати в цьому житті все, скрізь побувати, все побачити, отримати незабутні враження… Все ж це далеко не все. Головне, не піти з цього життя непомітно, а залишити частинку себе - дітей та онуків, які могли б гідно продовжити рід . Для цього і створюється сім'я. Але і це ще не все , адже просто створити сім'ю недостатньо. Важливо зберегти теплі стосунки між усіма членами сім'ї, дати дітям хороше виховання. Сім'я повинна стати постійною опорою і підтримкою для людини. Немає нічого краще довірчих відносин у родині , щоб завжди , в будь-якій ситуації можна було отриСім'я є одним з головних об'єктів соціальної роботи. Сучасна сім'я переживає складний етап в еволюції - перехід традиційної моделі до нової, і багато вчених характеризують нинішні умови сім'ї як кризові, що спричинило за собою падіння народжуваності, зростання кількості розлучень і збільшення числа самотніх людей.

У молодих сімей існує безліч проблем:

Матеріально-побутові проблеми;

Житлова проблема;

Проблема працевлаштування;

Психологічні проблеми;

Медичні проблеми.

Матеріально-побутові проблеми. Фінансова проблема. Бюджет складається із зарплати (стипендії), допомоги на дитину; вторинні заробітки непостійні і мінімальні; допомогу батьків. Дані 1990р., наведені Інститутом молоді, показали важливість допомоги батьків: 11% не змогли б прожити без неї, 20% стали гірше харчуватися і одягатися; 21% довелося б періодично братигроші, щоб дожити до наступної зарплати, стипендії.

Неповнолітні юні матері цілком знаходяться на утриманні своїх батьків. В основній масі молода сім'я є низькодохідної, а багато з них перебувають за межею бідності.

Житлова проблема теж одна з найважливіших для молодих сімей. Це викликано скороченням житлового будівництва, згортанням практики надання безкоштовного житла державою та подорожчання житлана вільному ринку. Лише 13-14% молодих людей відокремлюються від батьків ще до весілля. У більшості випадків найкращий варіант - проживання з батьками. Це покращує матеріальне становище сім'ї, допомагає вихованню дітей, батьки мають час для вторинного заробітку, навчання, дозвілля. Тенденція молодих сімей - окреме проживання, і лише невеликий відсоток з них хотіли б жити з батьками.

Проблема працевлаштування молодого фахівця, низька зарплата, особливо в бюджетній сфері, незадоволеність вторинними заробітками, штовхає молодих фахівців шукати роботу в іншому місті і навіть їхати за кордон. Робота, пов'язана з тривалою відсутністю вдома, не сприяє зміцненню сім'ї, створенню в ній атмосфери любові, взаєморозуміння, доброзичливості.

Психологічні проблеми. До них можна віднести спільні емоційні відносини, психологічну сумісність, звикання подружжя до змінилося способу життя [4].

Самими щасливими для молодої сім'ї є перші місяці шлюбу, коли родина продовжує жити у святковій атмосфері. З часом починають виникати перші конфлікти при спільному вирішенні матеріально-економічних і психологічних проблем, тобто рольової структури відносин, поділі домашніх обов'язків (36% подружжя схильні звинувачувати один одного в тому, що його (її) роль в сім'ї принижена). Основний тягар з виконання домашньої роботи, як і раніше лягає наплечі жінки (55% жінок (56% чоловіків) вважають, що дружина має більше можливостей для виконання домашньої роботи і лише 3% жінок (і чоловіків) дотримуються такої ж думки щодо чоловіка).

У ранньому шлюбі формується єдина ціннісна система сім'ї, велике значення для цього має спільне дозвілля.

Медичні проблеми. Непідготовленість молодих сімей до шлюбу, недостатнє статеве виховання проявляється несформованістю культури інтимних відносин, неусвідомленим ставленням молодих людей до репродуктивної поведінки. Охорона здоров'я сім'ї в репродуктивному віці відіграє велике значення, оскільки його рівень визначає ефективність виконання функції дітонародження. Слід також враховувати ту обставину, що більшість порушень в репродуктивній системі починає накопичуватися з дитячого віку. Потенційні можливості майбутньої матері і батька закладається в дитинстві [8, 9].

Соціально-економічнаситуація в країні все більше призводитиме до розшарування суспільства на бідних і багатих, особливо у можливості отримання освіти та підвищення свого соціального статусу. Щоб стабілізувати молоду сім'ю, необхідний комплекс заходів соціальної, економічної, правової допомоги молодим сім'ям, щоб дати їм рівні з іншими сім'ями можливості розвитку.

Навіть якщо не брати до уваги різкого погіршення ситуації в останні п'ять років для більшості родин взагалі, молода сім'я завжди знаходиться в перманентних фінансових труднощах: народження дитини виключає жінку-матір з процесу заробляння грошей, а для зростаючої дитини потрібно багато абсолютно неминучих витрат. Молодий чоловік, ще не досяг солідного положення і високої професійної кваліфікації, а допомоги на дитину покривають вкрай незначну частину коштів, необхідних на його утримання.

Сімейна проблематика грає помітну роль і в різних галузях соціального знання. З року в рік зростає кількість соціальних досліджень і публікацій, проводяться симпозіуми, семінари, успішно захищаються дисертації. Наукова та практична значущість сім'ї і як об'єкта і одночасно суб'єкта наукових досліджень не викликає сумніву [10].

У результаті глибокої соціально - економічної кризи значна частина населення нашої країни опинилося в зоні лиха. Відбулися значні деформації в структурі задоволення матеріальних і духовних потреб людей. До групи малозабезпечених в даний час потрапляють не тільки багатодітні та неповні сім'ї, сім'ї безробітних, але також молоді, студентські сім'ї, сім'ї мають малолітніх дітей. У категорії сімей, які потребують особливої ??допомоги, на перше місце висувається молода сім'я. І все це визначає необхідність розгляду питань того, як сьогодні молода родина захищена державою, що зроблено, і що треба зробити для поліпшення її життя. [6]



1.3 Соціально-психологічні основи шлюбно-сімейної адаптації молодої сім'ї

Термін «адаптація» в широкому сенсі слова розуміється як пристосування до навколишніх умов. При цьому особливо виділяють соціальну адаптацію як «інтегративний показник стану людини, що відображає його можливості виконувати певні біосоціальні функції: адекватне сприйняття навколишньої дійсності і власного організму; адекватна система відносин і спілкування з оточуючими; здатність до праці, навчання, до організації дозвілля та відпочинку; здатність до самообслуговування і взаємообслуговування в сім'ї та колективі; мінливість (адаптивність) поведінки відповідно до рольовими очікуваннями інших ». Практично все сказане може бути віднесено й до шлюбно-сімейної адаптації [7,11].

У процесі адаптації прийнято виділяти два рівні біологічний і психологічний. Перший включає пристосування організму до стійким і умов, що змінюються фізичного середовища. Психологічний аспект адаптації охоплює «пристосування людини як особистості до існування в суспільстві відповідно до вимог даного суспільства і з власними потребами та інтересами».

Адаптація до сім'ї включає перераховані вище компоненти і починається як процес знайомства з сімейним життям, поступового входження в неї. Т. Б. Карцева, оцінюючи шлюб як одне з поворотних подій у житті людини, вказує, що мова йде про зміну всієї ситуації розвитку особистості, яка веде до зміни ролей, зміни кола осіб, включених у взаємодію з ним, спектру вирішуваних проблем і способу його життя. До шлюбу у молодої людини існує вже сформований «образ Я». Після укладення шлюбу подружжя опиняються в ситуації неможливості жити як і раніше, що посилює нестійкість стану і незадоволеність.

Є. С. Калмикова вказує, що «перші рік-два спільного життя - це час формування індивідуальних стереотипів спілкування, узгодження систем цінностей, вироблення загальної поведінкової лінії». У цей період відбувається взаємне пристосування подружжя, пошук такого типу взаємин, які задовольняють обох [16].

А. Н. Волкова і Є. І. Трапезникова вважають, що для молодої сім'ї до народження дітей найбільш характерні труднощі вироблення свого сімейного укладу, розчарування один в одному як результат більш глибокого впізнавання, конфлікти з приводу розподілу функцій, проблеми у взаєминах з родичами, матеріальні та економічні проблеми.

В. П. Левкович і О.Е.3уськова говорять про те, що суттєве значення у виникненні подружнього конфлікту мають ті очікування, які склалися у партнерів до моменту вступу у шлюб. Для молодого подружжя найбільш типові підвищені очікування по відношенню один до одного, що нерідко є основою конфлікту при розбіжності очікувань з дійсністю.

У ряді досліджень авторів (Т. А. Гурко, В. В. Меньшутін, Г. Навайтіс) показано, що деяка переоцінка, ідеалізація партнера притаманна в основному молодим сім'ям. Це виражається в тому, що від сімейного життя вони в першу чергу чекають задоволення своїх потреб у духовному зростанні та самовдосконаленні. При цьому очікування задоволення матеріальних потреб займає останнє місце, хоча їх значення в реальному житті незрівнянно вище.

На початку подружнього життя нерідкі так звані «кланові конфлікти», коли зв'язок з сімейною групою, з якої вийшов один з подружжя, перешкоджає утворенню нової зв'язку в новій сімейній групі.

Дослідники виділяють рольову та міжособистісну адаптації, в рамках яких виникає бажання і реалізується можливість подружжя пристосуватися один до одного.

Рольова адаптація - це узгодження і зміна уявлень в залежності від взаємних рольових очікувань. Відомі такі типи розподілу ролей у сім'ї: асиметричне (у традиційній моделі сім'ї, де чоловік виконує інструментальні функції, а дружина - експресивні) і рівне (в егалітарної сім'ї).

Міжособистісна адаптація являє собою сукупність психологічної, духовної та сексуальної адаптації.

Психологічна адаптація пов'язана з пізнанням внутрішнього «Я» партнера, його звичок, прихованих пристрастей, особливостей характеру. Духовна адаптація визначається співзвуччям глибинних цінностей, установок, особистісних особливостей подружжя.

Сексуальнаадаптація породжує задоволеність шлюбом, базується на сексуальну сумісність [11].

Міжособистісні стосунки в сім'ї мають певну динаміку. Дослідниками виявлено п'ять стадій у розвитку почуттів молодого подружжя.

Перша стадія - це коли партнер постає в образі героя / героїні. Його люблять, ним милуються, насолоджуються, і все, що він робить, викликає захват і захоплення.

Друга - коли настає певне розчарування у почуттях, партнер ще не викликає негативних емоцій, але його відсутність вже не засмучує.

Третя - коли один партнер йде на роботу, а другий при цьому відчуває навіть деяке полегшення. Саме в цьому місці криються небезпеки, фактично зароджується нерозуміння, і воно може розвиватися, якщо не втрутитися. На цій стадії слід посилити увагу подружжя один до одного, але знизити інтенсивність спілкування.

На четвертійнезадоволеність партнером починає зовсім реально здаватися, що вибір невдалий, присутність іншого починає викликати тихе глухе роздратування, і вина його швидко зростає. З героя він перетворюється на винного, йому приписуються всі погані вчинки, усі слова його здаються фальшивими. А сам він здається нескладним і невдахою. Фізична близькість стає неможливою, спогади про неї забарвлені негативно.

П'ята стадія - це коли негативні установки переважають, погані думки поширюються не тільки на партнера, але і на всіх його родичів. На ційстадії людина не може стримувати себе. Ситуація близька дорозлучення, але характерно, що в цей період людина не може кинути партнера, тому що думає, що сильно його любить. Ця п'ята стадія не кінець, після неї настає плато бездіяльності. Все нібито загальмовується, не рухається, не розвивається. Настає клімат абсолютної довіри. Він-то якраз і стає рятівним. Треба перечекати, і світ відновиться. Повільно, але вірно починає розвиватися ця ж крива, але у зворотний бік. Психологи-практики радять для боротьби з негативною вторинної адаптацією використовувати внесення творчих елементів, сюрпризів і різноманітності у близькі відносини, регулярно надавати знаки уваги один одному, активно організовувати продуктивний і цікавий сімейний відпочинок і дозвілля, постійно самовдосконалюватися кожному члену сім'ї, підвищувати взаємну автономію і особистісну свободу [7,16]. Таким чином, шлюбно-сімейну адаптацію слід розглядати як поступовий процес пристосування подружжя один до одного і до сімейного життя, результатом якого має бути формування сталого сімейного укладу, розподіл побутових і психологічнихролей, вироблення прийнятного стилю спілкування один з одним, профілактики конфліктів і розбіжностей, визначення взаємовідносин з мікрооточення за типом відкритої або закритої групи [11].

В. А. Сисенко визначає структуру адаптації особистості в сфері шлюбно-сімейних відносин наступним чином:

1. Адаптація фізіологічна, в тому числі сексуальна.

2. Адаптація до темпераменту, характеру партнера.

3. Адаптація до сімейних ролей, до нових обов'язків, прав, до поділу праці в шлюбному союзі.

4. Адаптація до потреб, інтересів, звичок, способу і стилю життя шлюбного партнера.

5. Адаптація до основних цінностей життя, «життєвої філософії», розуміння мети й сенсу життя партнера.

Деякі характеристики шлюбно-сімейної адаптації розглядаються у дослідженнях з соціальної перцепції. Початкове враження про людину виникає на підставі зовнішніх даних. Партнери вдивляються в обличчя один одного, намагаються передбачити вчинки. «На основі зовнішньої сторони поводження ми як би читаємо іншу людину, розшифровуємо значення його зовнішніх даних»(Л. Рубінштейн).

У роботах з соціальної перцепції визначається факт значних змін особливостей міжособистісного сприйняття молодим подружжям протягом адаптаційного періоду, який триває 1,5-2 роки.

Таким чином, шлюбно-сімейну адаптацію необхідно розглядати як складний, цілісний багаторівневий процес тривалого взаємного пристосування подружжя один до одного і до сімейного життя, який породжує високу оцінку подружжя і задоволеність сімейним життям. У змістовному плані цей процес являє собою єдність таких компонентів: пристосування до шлюбного партнера і пристосування до сімейного життя, що включає в себе адаптацію до побутових і психологічним ролям, до нових обов'язків і прав, до поділу праці в шлюбному союзі.

Висновки до першого розділу

Знадобилося чимало зусиль і часу, щоб у сучасному суспільстві утвердився термін «молода сім'я». Це не означає, що сформувався якийсь особливий тип сім'ї. Її проблеми входять складовою частиною в коло проблем сучасної сім'ї. Тому ставлення до молодої сім'ї визначається тією соціальною політикою, яка проводиться щодо інституту сім'ї в цілому.

Критерієм молодої сім'ї, перш за все, є черговість шлюбу - перший, тривалість спільного життя - до трьох років і межі віку подружжя - від 18 до 30 років. За своєю структурою сучасна молода сім'я буває повною, типовою і сім'єю соціального ризику. До останнього типу відносяться неповні, сім'ї одиноких та неповнолітніх матерів, ті сім'ї, де батько проходить строкову військову службу, студентські сім'ї, а так само сім'ї в яких один з її членів є інвалідом. З них найбільш численні групи неповних та студентських сімей.

Соціальні проблеми проявляються в сім'ї досить багатогранно. У значній мірі основні труднощі і потреба в професійній допомозі сім'ї залежать від її типу. Соціальну службу забезпечують підприємства, установи, організації та інші юридичні особи різних форм власності, які здійснюють соціальне обслуговування, а також громадяни, які займаються підприємницькою діяльністю по соціальному обслуговуванню без утворення юридичної особи.

Велика частина соціальної роботи з молодими сім'ями проводиться в основному через територіальні служби соціальної допомоги молоді. Вони використовують такі основні форми і методи соціальної роботи з молодими сім'ями: консультування, інформаційної, методичної, рекламно-пропагандистської, аналітико-прогностичної, медико-соціальної.

Особливо гострою залишається проблема забезпечення молодих сімей житлом. В існуючій економічній ситуації у зв'язку з різким скороченням будівництва комунального житлового фонду, зростанням цін на будівельні матеріали, приватизацією житла переважна більшість молодих сімей практично позбавляються будь-якої перспективи на поліпшення житлових умов.

Рідні люди - це подарунок долі, який ми маємо цінувати. А родина - наш надійний притулок у великому, не завжди дружньому світі. І кожен з нас обов'язково має вносити свій вклад у щастя своєї родини.



РОЗДІЛ 2. СОЦІАЛЬНІ ТЕХНОЛОГІЇ ЯК МЕТОДИ СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ З МОЛОДИМИ СІМ'ЯМИ

2.1 Характеристика соціальних технологій як методів соціальної роботи

Молода сім'я - це сім'я в перші три роки після укладення шлюбу за умови, що один з подружжя не досяг 30 років. Є підстави розглядати соціальні технології в якості ресурсу, що дозволяє підвищити ефективність управлінського впливу на процес інституалізації молодої сім'ї і вирішення демографічних завдань. Класифікацію соціальних технологій, сприяючих інституалізації молодої сім'ї, доцільноздійснювати за такими підставами: за рівнем управління (державного, регіонального, місцевого); за видами організації управління (адміністративно-управлінські, адаптаційні, впроваджувальні, навчальні, інформаційні, інноваційні); з соціальної організації (соціального розвитку, соціального захисту та підтримки, демографічні); дослідні (технології соціологічного дослідження, моніторингу); за характером вирішуваних завдань (технології у сфері підприємництва, саморозвитку сім'ї, організації дозвілля).[14]

Окреслені види соціальних технологій можуть реалізуватися у різних сферах суспільного життя - економічній, соціальній, духовній. На економічному рівні технологічного рішення вимагають такі проблеми:

- встановлення гарантії зайнятості на ринку праці для працівників, які є членами молодої сім'ї, шляхом стимулювання процесу створення для них робочих місць, здійснення (при необхідності) професійної підготовки та перепідготовки; соціальний адаптація молодий сім'я

-надання державної підтримки розвитку індивідуальної трудової діяльності, сімейному підприємництву, фермерства та інших видів підприємництва.

- надання пільгових позик для членів молодої сім'ї з метою отримання професійної освіти та отримання соціального житла:

-забезпечення ефективного державного контролю за дотриманням законодавства України у частині захисту прав та інтересів молодої сім'ї, працюючих членів сім'ї у сфері праці незалежно від форми власності організації, де вони зайняті, в тому числі і в разі припинення трудового договору (контракту) та безробіття;

- створення умов для фактичної рівності прав і можливостей на ринку праці чоловіків і жінок, забезпечення рівності з оплати чоловічої і жіночої праці. [6, 8]

Особливозначущоюдлядержавистаєдемографічнаполітика, щопередбачаєрегулюваннярепродуктивноїповедінкиподружжязметоюстимулюваннядітонародження. З цією метою можуть бути використані наступні технології:

- податкові пільги та соціальні виплати, достатні для задоволення основних життєвих потреб молодої сім'ї, включаючи догляд за дітьми, оплату послуг освіти, охорони здоров'я, фізичного та культурного розвитку, комунального господарства;

- система виплат для молодих сімей, які мають неповнолітніх дітей, збільшення частки витрат на сімейні допомоги, включаючи допомоги по вагітності та пологах та по догляду за першим, другим, третім і кожним наступним дитиною;

- кредитування і часткове субсидування молодих сімей, які здійснюють будівництво та придбання житла, забезпечення пільгового отримання житла для багатодітних сімей та сімей з дітьми інвалідами;

- забезпечення доступності для всіх дітей дитячих дошкільних установ шляхом розвитку мережі закладів різних форм власності, підвищення рівня заробітної плати працівників дошкільних установ, державних пільг з оплати за відвідування дитячого дошкільного закладу;

- розвиток мережі доступних для всіх сімей позашкільних установ для гармонійного духовно-морального, фізичного і художнього розвитку дітей;

- розвиток системи охорони репродуктивного здоров'я, безкоштовного лікування безпліддя жінок і чоловіків, санітарної освіти з питань безпечного материнства та профілактики захворювань, що передаються статевим шляхом. [12, 13]

У сфері соціальної політики для молодої сім'ї актуальні наступні технології:

- охорона здоров'я сім'ї шляхом забезпечення доступності для всіх сімей медичної допомоги на основі поєднання безкоштовної медичної допомоги і платного медичного обслуговування;

- розширення мережі закладів соціального обслуговування молодих сімей з метою надання їм послуг з догляду за дітьми, консультативної підтримки в кризових ситуаціях та інших видів соціальної допомоги;

- надання допомоги молодій сім'ї у вихованні дітей шляхом видання та розповсюдження літератури з виховання дітей та з проблем сімейних відносин, державної підтримки морально-етичного та екологічного просвітництва. Розробка, конструювання та реалізація соціальних технологій роботи з молодими сім'ями передбачають проходження декількох етапів [14, c.283-285].

2.2 Класифікація ефективних методів соціальної роботи з молодою сім'єю

Молода сім'я живе, пристосовуючись як до зовнішніх по відношенню до себе умов, так і до внутрішніх змін, що відбуваються з її членами або з взаємовідносинами між ними. Слід пам'ятати також, що молода сім'я, як і будь-який інший тип сім'ї, - система по задоволенню потреб своїх членів. Якщо істотні потреби всіх або хоча б деяких її членів довгий час або систематично не задовольняються, причому мова йде не тільки про фізіологічні, вітальних потребах, але і про емоційні - потреби в захисті, визнання, приладдя тощо, - настає неминуча дезорганізація сім'ї або хоча б деяких її зв'язків [14]. Зовнішні фактори впливу на сім'ю роблять лише непрямий (за винятком ряду екстремальних ситуацій) вплив на її стабільність у порівнянні з внутрішніми причинами. Якщо професіонал (соціальний працівник, психолог і т.д.) хоче викликати зміни в одному елементі, він іноді впливає на інші елементи і систему в цілому, причому сама методика цього впливу має бути системною. Як вже було сказано, уся соціальна робота з молодими сім'ями проводиться в основному через територіальні служби соціальної допомоги молоді (Служби).

Основні форми і методи соціальної роботи Служб з молодими сім'ями.

Інформаційна робота: виявлення, збір, узагальнення і доведення до зацікавлених відділів та установ офіційної статистики та оперативної інформації, отриманої з різних джерел (поліклінік, лікарень, диспансерів, шкіл, органів внутрішніх справ, соціального забезпечення, медвитверезників, суду, служби зайнятості, житлово-експлуатаційних контор, пошти і т.д.), про молодих сімей, які потребують соціальної допомоги, або про факти, що вимагають втручання соціальної служби;

- організація телефонної «гарячої лінії» для екстреного звернення громадян у випадках, що вимагають письмової консультації фахівців;

- створення «банку даних» про молоді сім'ї і окремих людей, які потребують соціального патронажу;

- робота по забезпеченню зайнятості членів молодих сімей, вивчення ринку праці, інформування про наявність вакансій для працевлаштування, організації професійної підготовки і перепідготовки [12].

Методична робота: вивчення інноваційних ефективних форм і методів діяльності співробітників відділів та установ з соціальної роботи, її узагальнення та поширення в трудовому колективі;

- підвищення кваліфікації співробітників, ознайомлення їх з передовим вітчизняним і зарубіжним досвідом соціальної роботи;

- збір та систематизація інформаційних матеріалів, літератури з соціальних питань, законодавчих та інших правових актів,

- організація користування ними.

Рекламно-пропагандистська робота: реклама послуг, що надаються відділами та установами з соціальної роботи, завдань і змісту наданої їм соціальної допомоги; пропаганда в місцевих засобах масової інформації зміцнення та підтримки молодої сім'ї;

- видання листівок, посібників і т.д. на допомогу молодій сім'ї з різних питань її життєдіяльності.

Аналітично-прогностична робота: вивчення демографічноїситуації, тенденцій і причин соціального та сімейного неблагополуччя, думки населення про якість і спектр наданої соціальної допомоги молодим сім'ям, актуальною і перспективної потреби в ній;

- розробка на цій основі пропозицій щодо коригування і вдосконалення соціальної роботи, планування соціального розвитку, обліку демографічних факторів і показників при будівництві житла та соціально-культурних об'єктів.

Медико-соціальна робота: індивідуальна робота з попередження шкідливих звичок (пияцтва, куріння, вживання наркотиків, малорухомому способу життя тощо), підготовку членів молодих сімей до народження дитини, профорієнтація молоді з урахуванням стану їх здоров'я;

- робота зі зняття нервово-психічних і фізичних навантажень, попередження та профілактики захворювань, пов'язаних з перевантаженнями нервової та м'язової системи, навчання передовим методам фізичної та психічної культури.

Перераховані види діяльності можуть здійснюватися у соціально-психологічних службах, центрах здоров'я і народної медицини, а також у відділах та секторах інших соціальних Служб.

Соціально-педагогічна робота: соціальний патронаж молодих сімей, що мають неблагополучні психологічні та соціально-педагогічні умови, надання допомоги у сімейному вихованні, у подоланні батьками педагогічних помилок і конфліктних ситуацій з дітьми, сімейних конфліктів.

Створення умов для формування середовища спілкування та дозвілля молоді, стимулювання розвитку сімейного, молодіжного туризму, розвиток сучасних форм вихованн особистості.

Соціально-реабілітаційна робота: допомога в соціальній реабілітації та адаптації безробітним, емігрантам, особам, надання постійного житла, допомога у працевлаштуванні, перекваліфікації та влаштуванні на роботу і т.д.); інвалідам , жінкам, які мають дітей; молодим сім'ям, які мають несприятливі соціально-правові умови; організація роботи відділень соціальної реабілітації молоді з дезадаптованих поведінкою.

Соціальна реабілітація і адаптація членів молодих сімей, які потрапили у важку життєву ситуацію, що повернулися з місць позбавлення волі, спеціальних навчально-і лікувально-виховних установ, тривалий час не працюють і не навчаються, алкоголіків, наркоманів тощо;

- соціальне становлення членів молодих сімей з вадами у фізичному і розумовому розвитку, інвалідів та ін. Для цього створюються служби або центри соціальної реабілітації та адаптації, притулки, соціальні гуртожитки, соціальні готелі і т.п. [14,12].

Висновки до другого розділу

Сьогодні на етапі переходу до ринкових відносин відбувається процес реформування багатьох суспільних інститутів, одним з яких є сім'я. Особливо вразливою в нових умовах виявилася молода сім'я. Вивчення відносин, що виникають у самій сім'ї (матеріальних, психологічних, соціальних), політики держави по відношенню до молодим сім'ям, дає можливість фахівцям із соціальної роботи зрозуміти специфіку роботи з молодими сім'ями.

В Україні накопичений досвід практичної соціальної роботи з молодими сім'ями. Але, незважаючи на це, в нашій країні за останнє десятиліття кількість розлучень зросла, в основному серед молодих сімей. Таке положення пов'язане з низкою об'єктивних і суб'єктивних факторів. З об'єктивних факторів слід зазначити наступне: загальна дестабілізація всієї соціально-економічної системи; невідповідність рівня сімейного бюджету рівню прожиткового мінімуму; загострення житлових проблем, проблем безробіття.

В даний час перед молодими сім'ями стоїть низка гострих проблем, головними з яких можна вважати проблему житла, працевлаштування, а також різні психологічні проблеми, розглядати які необхідно з позиції не тільки сьогодення, а й майбутнього в усіх сферах життєдіяльності суспільства.Також необхідно створювати в містах управління соціального захисту у справах сім'ї та молоді, інформаційні центри, спрямовані на підготовку до сімейного життя, юридичну консультацію, психологічну службу допомоги для молодих сімей та телефони довіри. Стабільна благополучна сім'я може функціонувати тільки при певній підготовці молодих людей до спільного сімейного життя. Рішення виникають у молодій сім'ї соціальних проблем не може бути реалізоване без організації соціальної роботи та розгортання діяльності соціальних служб для молоді.



ВИСНОВКИ

Сім'я як цінність залишається важливою в усі часи. Сім'я - це історично конкретна система взаємин між подружжям, між батьками та дітьми. Сім'я змінюється з часом, пристосовуючись до суспільних відносин.

У сучасній Україні відзначається криза сім'ї, про що свідчить число шлюбів і розлучень, зниження народжуваності, зростання неблагополучних сімей. Особливої підтримки та захисту потребують молоді сім'ї.

Молоді сім'ї мають ряд особливостей і специфічних проблем. Все більше в структурі молодих сімей з'являється неповнолітніх матерів, сімей соціального ризику.

Молода сім'я - одна з незахищених груп населення. Молоді сім'ї більш схильні до криз і конфліктів, відчуваючи ряд проблем, а саме: забезпечення житлом та роботою для молодого фахівця, що веде до зниження фінансового достатку.

У зв'язку з народженням дитини в молодій сім'ї, перебудовою її структури і ролей подружжя, виникає безліч психологічних труднощів. Сучасні молоді сім'ї все більше мають проблем зі здоров'ям, у тому числі і з репродуктивним здоров'ям. В Україні приймається ряд програм, законодавчих та нормативних актів з метою підвищити рівня життя молодих сімей. І хоча більшість прийнятих законів реалізується на практиці, їх фінансування не забезпечується повною мірою.

У країні немає жорсткої комплексної системи допомоги молодим сім'ям. Заходи, що вживаються державою допомоги сім'ї, носять різнений характер. Крім розробки законодавства необхідне створення в країні установ, особливо центрів, допомоги молодій сім'ї, де виявлялася б комплексна допомога молодій сім'ї кваліфікованими фахівцями. Чималий внесок у надання допомоги молодій сім'ї може внести соціальний працівник. Його діяльність може включати основні напрямки: виявлення сімей соціального ризику, надання консультаційної допомоги у вихованні дітей, виявлення потреб молодих сімей у допомозі, координація зусиль різних установ для підтримки молодих сімей.

Сім'я - це окрема планета, яка породжує нове життя, формує держави та нації. Дружна родина робить людину щасливішою і сильнішою. І що більше буде таких родин -- то сильнішою буде країна.



СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Богданов Г.Т., Богданович Л.А., Полєєв А.М. та ін Подружнє життя: гармонія і конфлікти / сост. Л.А. Богданович. - 2-е вид. - М.: Профвид., 1991.

2. Гребенников І.В. Основи сімейного життя: Навч. посібник для пед. ін-тів. - М.: Просвещение, 1991.

3. Дівіцина Н.Ф. - Семьеведеніе-М, 2006.-с.200.

4. Жедунова Л.Г., Можаровський І.А., Посисоєв М.М., Юрасова Є.М. Основи психології сім'ї та сімейного консультування .- М.: Вид-во ВЛАДОС-ПРЕС, 2004.

5. Звєрєва І.Д., Безпалько О.В., Харченко С.Я. та ін. За заг ред. І.Д. Звєрєвої, Г.М. Лактіонової. Соціальнаробота в Україні: Навч. посібник / - К.: Центр навчальної літератури, 2004.

6.Капська А.Й. - Технологіїсоціально-педагогічної роботи: Навчальний посібник. - К.:За заг. ред., 2000.

7. Карабанова О.А. Психологія сімейних відносин та основи сімейного консультування. - М.: Гардаріки, 2005.

8. КузнєцоваМ.В. Молодасім'ятаїїсоціальнийзахистусучасномусуспільстві - Соціальнароботазсім'єю. - Москва. 1995.

9. Лісовський В., Вебер Л. та ін - Л.Книга молодої сім'ї.: Лениздат, 1990.

10. Малихіна В.П. Соціальна робота з сім'єю в системі місцевого самоврядування. Навчальний посібник. - М.: Соціально-технологічний інститут, 2000.

11. Райгородський Д.Я. Психологія сім'ї, Самара: Видавничий Дім «БАХРАХ-М», 2002.

12. Тюптя Л.П., ІвановаІ.Б. Соціальна робота (теорія і практика): Навч. посібник для студ. вищих навч. закладів. - К.: ВМУРоЛ "Україна", 2004.

13. Холостова Є.І., Сорвіно А.С. Соціальна робота: теорія і практика .- М: ІНФРА-М, 2003.

14. Шахрай В.М. Технології соціальної роботи. Навчальний посібник. - К.: Центр навчальної літератури, 2006. - 464 с.

15. Шеляг Т.В. Сучасна сім'я і соціальна робота. - М.: Соціально-технічний інститут, 1999.

16. Юркевич Н.Г., Красовський А.С., Бурова С.Н та ін Етика і психологія сімейного життя: Кн. для вчителя. - Мн.: Нар.аскета, 1999.

Размещено на Allbest.ru

...