Міграції населення, їх види та причини
Сучасні закономірності світових міграцій. Функції міграції, класифікація її видів. Причини та фактори міграції. Стадії міграції населення. Міграційна установка як психічний регулятор поведінки. Міграційна політика та регулювання міграційних процесів.
| Рубрика | Социология и обществознание |
| Вид | контрольная работа |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 13.03.2017 |
| Размер файла | 97,6 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
18
Размещено на http://www.allbest.ru/
ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД
"ПРИДНІПРОВСЬКА ДЕРЖАВНА АКАДЕМІЯ БУДІВНИЦТВА ТА АРХІТЕКТУРИ"
Кафедра українознавства
КОНТРОЛЬНА РОБОТА
з дисципліни "Демографія"
на тему: "Міграції населення, їх види та причини"
Виконала: студентка ІІ курсу,
Бабікова К.Р.
Перевірив: старший викладач кафедри українознавства
Волкова С.П.
м. Дніпро 2016 рік
План
- 1. Вступ
- 2. Поняття та функції міграції
- 2.1 Класифікація міграції
- 3. Причини міграції та фактори міграції
- 3.1 Міграційна поведінка і мотивація
- 4. Міграційна політика та регулювання міграційних процесів
- 5. Висновок
- 6. Використана література
- Додаток 1
1. Вступ
Мета цієї роботи полягає у тому, щоб розглянути питання теорії і класифікації міграційного руху населення, розглянути сучасні закономірності світових міграцій, виявити причини цього явища.
Серед демографічних процесів міграція населення займає особливе місце. Це один з небагатьох демографічних процесів, що володіє інерційним характером, який моментально реагує на соціально - економічні, політичні та інші зміни в суспільстві.
Одним з перших міграційні процеси спробував формалізувати англійський вчений Є.Г. Ревенштейн, який в 1885 р на прикладі міграцій в Великобританії і Північній Америці сформулював 11 міграційних законів або правил, на яких базуються багато західних концепції в області міграційної теорії. Основні з них полягають у тому, що
1) більше всього міграцій здійснюється на короткі відстані;
2) чим більше територіальний центр, тим привабливіше вплив він робить;
3) кожному міграційному потоку відповідає свій контрпоток;
4) зростання великих міст в більшій мірі обумовлений міграцією населення ніж природним в них приростом;
5) масштаби міграції зростають з розвитком промисловості і торгівлі та особливо з розвитком транспорту;
6) економічні причини міграції є визначальними.
міграція населення поведінка політика
2. Поняття та функції міграції
Міграція населення - переміщення людей через кордони тих чи інших територій зі зміною місця проживання назавжди або на більш-менш тривалий час.
Соціально-економічна суть міграції населення полягає у забезпеченні кількісної та якісної відповідності між потребою у робочій силі та наявністю її у різних регіонах держави, а також у реалізації прагнень працівників задовольнити особисті потреби соціального, професійно-кваліфікаційного та духовного характеру.
Людей, які вчиняють міграцію, називають мігрантами. Особи, які переселилися за межі країни, - емігранти, які переселилися в країну - іммігранти. Різниця між кількістю іммігрантів і емігрантів - міграційне сальдо - безпосередньо впливає на кількість населення країни.
Функції міграції.
Вплив на суспільний розвиток міграція здійснює завдяки здійсненню своїх функцій, ролей в життєдіяльності суспільства. Найбільш загальними функціями є: прискорююча, селекційна, перерозподільча.
Прискорююча функція полягає в забезпеченні того чи іншого рівня просторової рухомості і означає як змінність складу мешканців різних регіонів, так і розширення числа місць помешкання окремими громадянами.
Селективна функція полягає в нерівномірній участі в міграції різних соціально-демографічних груп, що веде до зміни якісного складу населення різних територій. Досвід та дослідження підтверджують, що збільшена частка чоловіків, осіб працездатного віку і одиноких в міграційних потоках в порівнянні з населенням країни в цілому - найбільш закономірна соціально-демографічна особливість структури міграції.
Перерозподільча функція пов'язана зі зміною розміщення продуктивних сил між окремими територіями країни, в тому числі природними зонами, районами, різними типами сільських і міських поселень, формуванням відповідного співвідношення між попитом і пропозицією робочої сили.
2.1 Класифікація міграції
У науковій літературі існують різноманітні підходи до виділення типів міграцій. Класифікуючи міграції стосовно до будь-якої країни, виділяють зовнішню (міждержавну) і внутрішню. До зовнішньої міграції відносять такий рух населення через державні кордони, який пов'язаний зі зміною місця проживання.
Зовнішня міграція за територіальним охопленням включає міжконтинентальні та внутріконтинентальні переміщення. Зовнішня (міждержавна) міграція існує в різних формах: трудовій, сімейній, рекреаційній, туристичній та ін. Міждержавна міграція робочої сили в другій половині ХХ ст. стала важливою частиною процесу інтернаціоналізації міжнародного господарського життя. Трудовий потенціал, будучи важливим фактором виробництва, шукає свого найефективнішого використання не лише в рамках національного господарства, а й у масштабах світової економіки. Зовнішня міграція має два боки: еміграція - виїзд працездатного населення з країни перебування для довгострокового чи постійного проживання в іншу країну та імміграція - в'їзд робочої сили в дану країну з-за кордону (на постійне або тривале проживання для навчання, працевлаштування або з метою втечі від дискримінації, переслідувань тощо).
Внутрішня міграція - це переміщення населення в межах однієї країни.
Розрізняють міграції сільського та міського населення, міжміські міграції та міграції у межах сільської місцевості. Розрізняють також і міграції в межах окремих великих територіальних одиниць - області, економічного району, автономної республіки. У цих випадках міграції поділяють на внутріобласні та міжобласні, внутрірайонні та міжрайонні.
За тривалістю міграції поділяються на:
постійну (безповоротну), що пов'язана з остаточною зміною постійного місця проживання; Постійна (безповоротна) міграція - це переміщення населення, що супроводжується зміною постійного місця проживання. Масштаби зазначених переміщень, структура населення, яке в них задіяне, обумовлюють зміну кількісних і якісних характеристик населення конкретного населеного пункту, збільшують чи зменшують його трудовий потенціал. Прикладом постійної міграції є переселення сільських жителів до міст.
Постійна чи безповоротна міграція має свої особливості. Мова тут йде про соціально-економічні аспекти, пов'язані з нею, серед яких:
1. Більшість мігрантів-люди, що вміють створювати проблеми як собі, так і державі.
2. В результаті міграційного "навантаження" на сферу проживання виникають специфічні конфлікти між категоріями населення (класові, регіональні, етнічні).
3. Обмеженість і дороговизна житла часто не дозволяють мігрувати як групами, так і індивідуально.
4. Інститут "дозволу на житло", з одного боку, забезпечує порядок, з іншого - обмежує права людини.
тимчасову, що припускає переселення на визначений термін (як приклад, навчання чи робота за контрактом); До особливостей тимчасової міграції можна віднести, наприклад, природне бажання людей (в першу чергу молоді) жити краще. Молоді люди намагаються будувати свою кар'єру і особисте життя за місцем навчання, де вони адаптувались, виробили визначені стереотипи поведінки, "встановили" зв'язки. Прикладом тимчасової (зворотної) мігрції є навчання, робота на іншій території за контрактом тощо.
Тимчасові міграції поділяються:
Маятникова міграція - це щоденні або щотижневі поїздки населення від місць проживання до місць роботи або навчання, що розташовані в різних населених пунктах. У маятникових міграціях бере участь значна частина міського й сільського населення. Радіус маятникової міграції для великих міст дорівнює близько 40-70 км, для середніх - 25-30 км. Маятникова міграція задовольняє матеріальні та соціальні потреби, але приводить до надмірної втоми, бо пов'язана також з витратами вільного часу мігрантами, що скорочує можливості їх відпочинку і відновлення сил, виховання дітей, підвищення освітнього і культурного рівня тощо.
Циклічна (сезонна) міграція - це переміщення працездатного населення, пов'язане з пошуком роботи на певний час з поверненням на попереднє місце проживання (наприклад, сезонні роботи). Сезонна міграція може привести до між групових конфліктів на мікроетнічній основі, де стикаються протиріччя між місцевою і сезонною (немісцевою) робочою силою за зайнятість.
Епізодична міграція являє собою ділові, культурно-побутові, рекреаційні та інші поїздки, що здійснюються нерегулярно у часі.
За способом реалізації міграції поділяються: на організовані та неорганізовані, індивідуальні. Перша здійснюється за допомогою й за участі державних та громадських органів, другі ж - силами й коштом самих мігрантів без матеріальної та організованої підтримки з боку будь-яких установ.
Характер впливу міграційних потоків на демографічну ситуацію і трудові ресурси залежить як від кількісного, так і від якісного складу емігрантів (вимушені емігранти, біженці, депортовані, війська, що виводяться з Інших країн).
Вимушена міграція - це переміщення особи, що супроводжується перетинанням державного кордону, у зв'язку з учиненням щодо неї або членів її сім'ї насилля чи переслідування в будь-якій формі або реальною можливістю піддатися насиллю чи переслідуванню, а також вимушене переміщення громадян України, іноземців чи осіб без громадянства, які проживають чи перебувають в Україні, що супроводжується перетинанням меж адміністративно-територіальних одиниць України у зв'язку з екологічними, техногенними та іншими обставинами надзвичайного характеру.
За правовою ознакою мігрантів поділяють на: легальних мігрантів - перетинають міжнародні кордони на законних підставах, тобто мають візу на в'їзд на певний термін або, перебуваючи в інших країнах, продовжили термін її дії; напівлегальних мігрантів - маючи візу, прибувають до країни на законних підставах, але через певний час з різних причин відмовляються виїхати до своєї батьківщини і залишаються у країні перебування; нелегальних мігрантів - покидають країни постійного проживання, перетинають кордони держав без офіційного дозволу, тобто без візи на в'їзд.
Структуру загальних міграційних потоків, їх питому вагу, з якої наочно можна уявити її кількісний і якісний характер (орієнтовно, тому що ці пропорції змінюються, хоча й у відносно невеликих розмірах), дано на мал. 1., яку розроблено кандидатом економічних наук Т.П. Петровою.
Мал. 1.
3. Причини міграції та фактори міграції
Причини міграції можуть бути економічні, національні, політичні, екологічні тощо. Найбільш типовими причинами міграції є:
бажання кращих умов і якості життя;
можливість реалізації своїх професійних орієнтацій: отримання роботи в іншому місці проживання на кращих умовах оплати, за фахом і на омріяній посаді;
потреба в оновленні життя, визначеній культурі і знаннях;
зміни в регіональному розміщенні виробництва, його реструктуризації;
стан здоров'я і необхідність змін кліматичних умов;
сімейно-шлюбні відносини, об'єднання з близькими;
соціальні і етнічні конфлікти, війни;
трудові конфлікти і конфлікти в сім'ї;
випадкові обставини та інше.
Одні причини міграції мають груповий і масовий характер, інші - індивідуальний. Існують також причини типові і особливі, об'єктивні і суб'єктивні. Неоднакові причини міграції в різних регіонах, по-різному співвідносяться економічні і соціальні причини міграції.
Особливе місце серед причин міграції населення займає якість навколишнього середовища, яка є важливою умовою, що визначає якість життя і стан здоров'я людей. Численні дослідження підтверджують тісний кореляційний зв'язок захворюваності з забрудненням природного оточення і вплив останнього на територіальні переміщення населення.
Фактори міграції поділяють на: некеровані і керовані суспільством, іншими словами - умови (природні умови різних регіонів і поселень, ступінь їх розвитку, обжитості і благоустрою, географічне положення) і фактори-регулятори (демографічні - інтенсивність природного зростання населення, його склад за віком і статтю, співвідношення корінного населення та приїжджого, старожилів і новоселів, етнічні відмінності між групами в мові, духовній культурі, побуті, національних обрядах, звичаях тощо; соціально-психологічні - інтенсивність соціального спілкування людей, соціально-психологічний клімат, соціальні умови життя людей).
3.1 Міграційна поведінка і мотивація
Міграційна поведінка є одним із видів демографічної поведінки й являє собою сукупність дій та відносин, які опосередковують переселення індивідів або відмову від них. У рамках вивчення міграційної поведінки досліджуються соціально-психологічні аспекти індивідуального, групового та масового ставлення людей до зміни місця помешкання.
Процес міграції населення включає три стадії: перша з них - потенційна міграція, друга - власне міграція населення, третя - адаптація переселенців до умов життя в місцях їх вселення. На початковій стадії міграційного процесу під впливом можливих перспектив змін деяких умов життя відбувається формування тих чи тих установок міграційної поведінки.
Міграційна установка являє собою психічний регулятор поведінки, схильність особистості, яка визначає узгодженість дій, детермінованих позитивним або негативним ставленням до змін місця та умов життя. Міграційна установка відображає готовність до певного результату міграційної поведінки. Відомості про міграційні установки отримують, як правило, із соціологічних опитувань потенційних мігрантів. Спонукальним компонентом міграційної установки є міграційна мотивація, яка розкриває якісний бік потреби індивіда у зміні місця мешкання, умов праці, реалізація певних життєвих планів.
Міграційна мотивація, або міграційні мотиви, - це психічний стан особистості, який спонукає її до досягнення особистих цілей економічного, соціального й політичного характеру через зміну місця мешкання. Економічні міграційні мотиви пов'язані з прагненням індивіда зміцнити свій економічний статус та матеріальний добробут своєї сім'ї. Соціальні міграційні мотиви сполучені з бажанням потенційного мігранта підвищити свій соціальний статус, суспільний авторитет та престиж. Психологічні міграційні мотиви пов'язані з потребою потенційного мігранта у наповненні свого життя сенсом, у самоповазі, бажанні пізнати невідомі аспекти життя, набути нового життєвого досвіду, розширити свої культурні обрії. На формування міграційних мотивів впливають особливості особистості потенційних переселенців, їхні інтереси, потреби, ціннісні орієнтації, устремління та сподівання, що визначаються істотними відмінностями для осіб різної статі, віку, сімейного стану, освіти, культурного потенціалу та стану здоров'я.
4. Міграційна політика та регулювання міграційних процесів
Міграційна політика суттєво впливає на стан трудового потенціалу і є складовою загальної демографічної політики та виділяється як самостійний елемент лише з метою конкретизації заходів регулювання руху населення. Без глибокого аналізу та з'ясування причинно-наслідкових зв'язків і механізму міграційних процесів удосконалити управління ними практично неможливо. Цей механізм впливає переважно на сфери соціально-економічних відносин, що спонукає до вивчення причин і моментів переміщення людей.
Практика регулювання міграційного руху населення в межах України та за її межами вимагає нового бачення становища людини у сфері зайнятості, що пов'язано з конкуренцією, свободою і добровільністю вибору сфери суспільно корисної діяльності та зміною місця проживання і праці, зокрема й з виїздом за кордон. Широкомасштабна еміграція населення найактивнішого репродуктивного віку негативно впливає на шлюбність і народжуваність, що, в свою чергу, відбивається на відтворенні населення країни в цілому, а також її трудового потенціалу. Ось чому тепер украй необхідними є вироблення і реалізація активної міграційної політики.
Міграційна політика - це система правових, фінансових, адміністративних і організаційних заходів держави та недержавних установ щодо регулювання міграційних процесів з позицій міграційних пріоритетів, кількісного та якісного складу міграційних потоків, їх соціальної, демографічної та економічної структури [19] . Проте, спираючись на результати дослідження, висновки та рекомендації науковців України щодо розробки Закону "Про основні засади міграційної політики" в законі дано ширше тлумачення державної міграційної політики.
Державна міграційна політика - це сукупність заходів, що здійснюються державою з метою регулювання міграційних процесів, створення умов для реалізації інтелектуального і трудового потенціалу мігрантів, побудови демографічного правового суспільства, забезпечення належного соціально-економічного та демографічного розвитку, дотримання принципів захисту національних інтересів, безпеки і територіальної цілісності України.
Посилення ролі міграційних процесів у суспільно-політичному та економічному житті, проведення активної міграційної політики є засобом регулювання територіального руху населення, інструментом забезпечення інтересів держави. Її ефективність визначається наявністю обґрунтованої концепції державної міграційної політики, основне завдання якої - забезпечення єдиного методологічного підходу до формування бачення міграційного процесу в сучасній Україні, визначення ролі та місця міграцій населення у соціально-економічному і політичному житті держави, розробка механізму регулювання територіального перерозподілу населення; чітке дотримання обраних пріоритетів; наявність надійного правового, організаційного, матеріального та інформаційного забезпечення заходів державного регулювання міграцій.
Розробка концепції державної міграційної політики України, прийняття на її базі відповідних правових актів [20] є важливою умовою зміцнення економіки, посилення національної безпеки держави.
Державна міграційна політика формується за такими основними принципами:
забезпечення кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, свободи пересування, вибору місця проживання, права вільно залишати територію України, за винятком обмежень, встановлених законодавством, а також в'їжджати в Україну громадянам України;
забезпечення державної безпеки та національних інтересів, а також загальнодержавних підходів у проведенні міграційної політики;
захист прав і свобод та законних інтересів громадян України, іноземців і осіб без громадянства, недопустимість створення для них безпідставних пільг чи переваг, які б ставили їх у привілейоване становище порівняно з громадянами України;
недопущення будь-яких проявів дискримінації, забезпечення умов для реалізації мігрантами своїх прав, свобод і законних інтересів, а також виконання обов'язків, передбачених законодавством;
запобігання масовим стихійним та нерегульованим процесам міграції населення як усередині країни, так і за її межі шляхом створення спеціальних державних соціально-економічних та національно-культурних програм, які базуються на науковому прогнозі міграційного потенціалу, напрямків міграційних потоків з урахуванням сучасної та передбачуваної соціально-економічної і суспільно-політичної ситуації;
протидія незаконній міграції, працевлаштуванню мігрантів і торгівлі людьми;
взаємодія та координація діяльності органів виконавчої влади і громадських організацій у сфері міграції на державному та міжнародному рівнях;
рівноправне співробітництво України з державами-партнерами з питань міграційних процесів шляхом підтримання взаємовигідної співпраці за загальновизнаними принципами та нормами міжнародного права.
Зовнішня міграційна політика має сприяти безпеці країни, нарощуванню її економічного потенціалу та зростанню добробуту населення. Її основними позиціями у сфері праці є: захист національного ринку праці, залучення до країни, за необхідністю, іноземних фахівців і працівників певного професійно-кваліфікаційного спрямування, здійснення соціально-правового захисту трудящих мігрантів.
Основними напрямами внутрішньої міграційної політики є забезпечення свободи територіального пересування населення, в галузі праці - оптимізації міжрегіонального перерозподілу громадян, виходячи з політики, яка склалася у сфері зайнятості, і стану регіональних ринків праці.
Об'єктом міграційної політики в Україні є територіальний рух населення.
Суб'єктом внутрішньої міграційної політики є громадяни України, які здійснюють територіальне переміщення.
Суб'єктом зовнішньої міграційної політики в Україні є громадяни України, громадяни інших держав і особи без громадянства, які перетинають державний кордон України.
До пріоритетних завдань національної та регіональної моделей управління міграційним рухом населення слід віднести регулювання:
територіальних міждержавних переміщень населення та зовнішніх трудових міграцій;
імміграційних процесів - як трудових, так і стаціонарних;
еміграційних процесів (постійних, тимчасових, трудових);
внутрішніх міграцій.
Дієвість регулювання міграційних процесів залежатиме від повного врахування та використання як загальнодержавних, так і регіональних особливостей та чинників. Безпосередньо регулюванню піддаються не самі міграційні процеси, а адміністративно-правові, головним чином соціально-економічні умови, в яких вони здійснюються. А тому заходи міграційної політики державних та регіональних органів управління мають бути територіально диференційованими, щоб реально захищати й реалізовувати права мігрантів. Режим та заходи міграційної політики держави повинні забезпечувати досить ретельне відстежування міграційних процесів, їх сучасні тенденції і явища, оперативно реагувати на зміни та контролювати їх з метою підпорядкування національним і регіональним інтересам, особистим потребам мігрантів.
Основні напрями державної демографічної політики у сфері міграції населення такі:
забезпечення свободи пересування;
регулювання міграційних потоків з урахуванням соціально-економічних умов, демографічної структури регіонів країни і національних особливостей мігрантів.
Слід зазначити, що вирішальна роль у регулюванні інтенсивних міграційних потоків належить управлінню соціально-економічними факторами, тобто умовами життя і трудової діяльності людей, що можуть змінюватися в результаті відповідного перерозподілу капітальних вкладень, фонду заробітної плати, суспільних форм споживання. Залежно від джерела фінансування вони можуть мати оперативний і довгостроковий характер. Основними серед них є розподіл і структура робочих місць, регіональні відмінності у максимальних розмірах особистого підсобного сільського господарства, система матеріальних пільг за безперервний стаж роботи на підприємстві або в галузі, тривалість робочого дня і режим праці, забезпеченість житлом, рівень транспортного, медичного, побутового та культурного обслуговування, територіальні відмінності у структурі споживання населення, організація шкільного навчання, забезпеченість населення закладами соціальної інфраструктури, обсяг і благоустрій житлового фонду, стан навколишнього середовища тощо;
поліпшення ситуації на національному ринку праці за рахунок регулювання працевлаштування громадян України за кордоном і захисту його від неконтрольованого припливу іноземної робочої сили;
раціоналізація напрямків міграційних потоків;
захист прав і інтересів мігрантів.
На сучасному етапі надзвичайно актуальною для України є проблема вдосконалення міграційної політики. Необхідність активного втручання урядових структур у перебіг міграційних процесів є очевидною, однак діяльність держави в жодному разі не повинна зводитися до заборонних заходів, наслідком яких може бути зростання нелегальної міграції та підвищення напруженості у суспільстві. Аналіз дотеперішньої структури державного регулювання міграційних процесів показав, що, незважаючи на досить невеликий термін її становлення (перші законодавчі та нормативні акти з'явилися лише у 1992 році), система у цілому сформувалася [21] .
Міграційна політика має враховувати світовий досвід, який свідчить про отримання користі навіть з еміграції висококваліфікованих спеціалістів. Звичайно емігранти своєю працею примножують національне багатство країни. Досить лише нагадати, що такі країни, як США, Канада, Австралія, Ізраїль та деякі інші, збудували свою економіку винятково за рахунок інтелектуального, фізичного, фінансового потенціалу іммігрантів. А Німеччина і Франція та інші країни Західної Європи значно посилюють свою економічну могутність також за рахунок іммігрантів. Заробляючи пристойні гроші, мігрант має можливість переказати частину їх родичам, які залишилися на батьківщині. Такий фактор розвитку економіки, як грошові перекази, надзвичайно важливий не лише для держав третього світу (в деяких з них грошові перекази в окремі роки становили до 50 % ВВП), а й ряду країн Європейського Союзу - Португалії, Греції, Ірландії, Фінляндії [22] .
Міграційна проблема є глобальною. Її глобальність визначається тим, що переміщення населення між державами стосується всіх континентів земної кулі, її розв'язання можливе за умови поєднання зусиль усієї міжнародної спільноти. Відповідно до угоди з Кабінетом Міністрів України щодо співробітництва у сфері міграції, підписаної 03.12.1999 р. та ратифікованої 13.07.2000 р., Міжнародна організація міграції за погодженням з урядом здійснює в Україні такі міграційні програми:
сприяння розвитку потенціалу системи управління міграцією, консультативні послуги та інші заходи технічного співробітництва з міграційних питань;
інформація у галузі міграції;
урегулювання міграції громадян, іноземців та осіб без громадянства;
міграційна допомога біженцям, раніше депортованим особам та іншим особам, які потребують допомоги;
повернення кваліфікованих людських ресурсів;
інші програми.
Згідно з Концепцією демографічного розвитку України на 2005-2015 рр. головними пріоритетами державної демографічної політики у сфері регулювання міграції є:
зменшення масштабів зовнішньої трудової міграції українських громадян;
економічне регулювання внутрішніх міграційних потоків.
Від чіткості та продуманості міграційної політики залежить подальший розвиток і ефективність трудової міграції в Україні, визнання та престиж держави у світі.
5. Висновок
Міграція - один з важливих факторів, що сприяє конфліктності або стабільності сім'ї. Вона або сприяє її об'єднанню, або розпаду, якщо в членів сім'ї погляди на міграцію протилежні.
Населення, у прагненні більш кращого життя, поліпшення фінансового стану (прагнення фінансової стабільності), особистих причин, прибігає до міграції у інші країни. Для сучасної демографічної ситуації в Україні характерні: - різке зменшення народжуваності, збільшення смертності і відсутність природного приросту; - постаріння населення, збільшення "навантаження" на працездатну його частину; - скорочення тривалості життя як чоловіків, так і жінок; - погіршення здоров'я нації; - інтенсифікація міграційних процесів, вплив яких на демографічні та соціально-економічні показники суперечливий і нерідко негативний.
Згідно з додатком 1, міграційний приріст в Україні, склав - 6945 чол., з них вибулих - 146369 чол. та прибулих-153314 чол.
При постійній міграції, у глобальному сенсі, країна втрачає своїх фахівців та спеціалістів у різних сферах, які могли б допомагати розвитку, зменшується чисельність трудових ресурсів та населення. У разі ж тимчасової міграції, здійснюється обмін трудовими навичками, досвідом і знаннями, вони також сприяють розвитку особистості, впливають на сімейний склад, статево-вікову і професійно-кваліфікаційну структури, веде до оновлення кадрів, безпосередньо зв'язане із соціальною, галузевою та професійною мобільністю населення. Таким чином, на прийняття рішень про міграцію справляють вплив структура особистості та потреби індивіда, з одного боку, та наявність певних зовнішніх стимулів міграції, можливих перспектив змінити деякі умови життя - з іншого.
Але і тут не все так просто, наприклад, наслідки неорганізованої міграції оцінюються як з позиції випускаючої, так і приймаючої сторін. З одного боку, виїзд фахівців на постійне місце проживання носить позитивний характер, звільняються робочі місця, що важливо в умовах безробіття. З іншого боку, зазначене має негативний характер, оскільки свій творчий потенціал провідні спеціалісти реалізовують за кордоном.
Зміна місця проживання інколи тягне за собою настільки складний процес соціально-побутової переорієнтації, що працівник "на очах" втрачає свою кваліфікацію і працездатність з більшими чи меншими шансами на їх відновлення у перспективі. Такі моменти тимчасової неефективності можуть створити проблеми у відносинах з роботодавцем та колективом. Змінюючи місце проживання, працівник може зіткнутися з необхідністю серйозних змін самого себе, оскільки в новому для нього регіоні діють незнайомі для нього професійні традиції, вимоги, норми етики, які він повинен знати і пристосуватись до них.
У різних регіонах сприяють міграції або стримують її специфічні соціальні умови, пов'язані з філософією, історичними традиціями, етнічним темпераментом. З цієї точки зору людина стає або консерватором, нездібним до географічного мислення в підприємництві, або екстремістом, що не поважає ні закони, ні історію своєї "малої батьківщини".
Процес адаптації за умов незворотних міграцій або переселень пов'язаний з різкою зміною матеріального, соціального й психологічного стану індивіда, котрий змінив місце проживання. Змінюються зміст праці, соціальне оточення, при міграціях на далеку відстань - клімат. Переважна більшість мігрантів не має свого житла у місцях поселення впродовж тривалого періоду часу.
За умов трудових маятникових міграцій складний процес адаптації значно погіршений: маятникові мігранти забезпечені житлом, збережені значною мірою старі соціальні зв'язки, повністю знята проблема приживаності. Змінюються лише місце та умова праці, що, власне, й становило предмет прагнень маятникових мігрантів. Тому перехід у статус маятникового мігранта здійснюється відносно безболісного у порівнянні з адаптацією за умов переселень.
Одже, з одного боку, міграції відбуваються за особистим бажанням - кожен громадянин має право і можливість вибирати для себе місце проживання та праці, тобто задовольнити свої різноманітні потреби матеріального, професійно-кваліфікаційного і духовного характеру, а з іншого, через примусове прагнення змін, у зв'язку із становищем у власній державі, країні, тощо.
6. Використана література
1. Петрова Т.П. Концепція державної міграційної політики України: цільова орієнтація і основні напрямки. - К., 1991. - С.27. [19]
2. Закон України "Про громадянство", Закон України "Про правовий статус іноземців", Закон України "Про міграцію", Закон України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України", Закон України "Про біженців", Закон України "Про зайнятість населення", Закон України "Про підприємництво", Закон України "Про адміністративні правопорушення", Положення "Про порядок оформлення іноземним громадянам дозволів на працевлаштування в Україні", Угода про співробітництво в галузі трудової міграції та соціального захисту мігрантів, Міжнародна конвенція ООН про захист прав трудящих мігрантів і членів їхніх сімей. [20]
3. Державне регулювання міграційних процесів здійснюють відповідно до законодавства спеціальний уповноважений орган виконавчої влади у справах міграційної політики та інші органи виконавчої влади і місцевого самоврядування у межах покладених на них повноважень. [21]
4. Зовнішні трудові міграції населення / За ред. Е.М. Лібанової, О.В. Позняка. - К.: РВПС України НАН України, 2002. - С.118. [22]
5. Державна служба статистики України [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/
6. Пирожков СИ. Трудовой потенциал в демографическом измерении. - К., 1992.
7. Зовнішні трудові міграції населення / За ред.Е.М. Лібанової, О.В. Позняка. - К.: РВПС України НАН України, 2002. - С.57.
8. Зовнішні трудові міграції населення України / За ред.Е.М. Лібанової, О.В. Позняка. - К.: РВПС України НАН України, - К.: РВПС України НАН України, 2002. - С.55-56.
9. Зовнішні трудові міграції населення України / За ред.Е.М. Лібанової, О.П. Позняка. - К.: РВПС України НАН України, 2002. - С.153-154.
10. Концепція демографічного розвитку України на 2005-2015 рр. Проект. - К., 2004. - С.7.
Додаток 1
Міграційний рух населення у січні-серпні 2016 року1 (осіб)
|
Усі потоки міграції |
У т. ч. міждержавна міграція |
||||||
|
кількість прибулих |
кількість вибулих |
міграційний приріст, скорочення (-) |
кількість прибулих |
кількість вибулих |
міграційний приріст, скорочення (-) |
||
|
Україна |
153314 |
146369 |
6945 |
10491 |
5177 |
5314 |
|
|
Вінницька |
5246 |
5755 |
-509 |
134 |
86 |
48 |
|
|
Волинська |
4000 |
3804 |
196 |
105 |
73 |
32 |
|
|
Дніпропетровська |
9310 |
9561 |
-251 |
613 |
423 |
190 |
|
|
Донецька2 |
4518 |
6288 |
-1770 |
140 |
90 |
50 |
|
|
Житомирська |
7967 |
6863 |
1104 |
302 |
224 |
78 |
|
|
Закарпатська |
2108 |
2311 |
-203 |
78 |
354 |
-276 |
|
|
Запорізька |
3826 |
4309 |
-483 |
232 |
161 |
71 |
|
|
Івано-Франківська |
4575 |
4303 |
272 |
194 |
100 |
94 |
|
|
Київська |
16007 |
8080 |
7927 |
602 |
176 |
426 |
|
|
Кіровоградська |
5306 |
4767 |
539 |
147 |
143 |
4 |
|
|
Луганська2 |
1365 |
2658 |
-1293 |
96 |
42 |
54 |
|
|
Львівська |
15507 |
13964 |
1543 |
487 |
468 |
19 |
|
|
Миколаївська |
3051 |
3322 |
-271 |
183 |
134 |
49 |
|
|
Одеська |
9911 |
8772 |
1139 |
945 |
644 |
301 |
|
|
Полтавська |
4945 |
5035 |
-90 |
218 |
99 |
119 |
|
|
Рівненська |
3463 |
4062 |
-599 |
81 |
117 |
-36 |
|
|
Сумська |
7771 |
7057 |
714 |
189 |
153 |
36 |
|
|
Тернопільська |
3124 |
3323 |
-199 |
168 |
80 |
88 |
|
|
Харківська |
12303 |
10892 |
1411 |
2966 |
440 |
2526 |
|
|
Херсонська |
2536 |
2785 |
-249 |
64 |
59 |
5 |
|
|
Хмельницька |
4902 |
5141 |
-239 |
94 |
55 |
39 |
|
|
Черкаська |
4263 |
4271 |
-8 |
187 |
98 |
89 |
|
|
Чернівецька |
2435 |
2516 |
-81 |
141 |
107 |
34 |
|
|
Чернігівська |
5129 |
4513 |
616 |
241 |
76 |
165 |
|
|
м. Київ |
9746 |
12017 |
-2271 |
1884 |
775 |
1109 |
1 Без урахування тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим, м. Севастополя та частини зони проведення антитерористичної операції. Інформація сформована на основі наявних адміністративних даних щодо зміни реєстрації місця проживання.
2 Дані можуть бути уточнені.
Довідково: усі потоки міграції включають внутрішньорегіональну, міжрегіональну та міждержавну.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Класифікація видів міграції. Особливості міграцій населення України, їх причини, спрямованість та обсяги у різні історичні періоди. Характерні риси та напрямки сучасних міграцій населення України. Причини та наслідки трудової міграції населення України.
реферат [19,9 K], добавлен 25.02.2010Сутність, причини та наслідки міжнародної міграції робочої сили. Основні фактори, які впливають на міграційну рухливість працездатного населення. Динаміка показників трудової міграції в Україні. Заходи державного регулювання у сфері зайнятості населення.
курсовая работа [379,1 K], добавлен 22.12.2013Сутність міграції населення, яка розглядається як соціально-економічний, демографічний стан, що являє собою сукупність переміщень, здійснюваних людьми, пов’язаних із зміною місця проживання. Показники міграції сільського населення протягом 1989-2001 рр.
реферат [27,3 K], добавлен 12.06.2010Виїзд працездатного населення з території країни за її межі. Міжнародна міграція робочої сили. Причини еміграції населення з України. Соціальна напруженість в суспільстві. Аналіз наслідків міграції на ринку праці. Незадоволеність роботою та умовами праці.
презентация [1,2 M], добавлен 09.11.2014Характеристика методу мережевого аналізу в соціології. Теорія соціальних мереж міграційних потоків. Сутність мотивації населення України до зовнішньої трудової міграції та визначення наслідків трудової міграції. Теоретичні постулати мереженого аналізу.
реферат [499,6 K], добавлен 28.04.2015Причини міждержавної трудової міграції, її сутність та структурні елементи. Основні групи факторів, що впливають на ставлення молоді до проблеми переміщення робочої сили. Дослідження думок студентів про наслідки міграції та її вплив на суспільні процеси.
научная работа [20,9 K], добавлен 11.04.2013Узагальнення основних демографічних проблем в Одеській області. Характеристика динаміки зміни чисельності та густоти населення у результаті народжуваності, смертності й міграції. Територіальні відмінності сільського та міського населення Одеської області.
курсовая работа [248,4 K], добавлен 30.05.2013Особливості поняття "витоку умів" за кордон та його впливу на економічну безпеку України. Чинники, які впливають на це явище. Проблемні складнощі та недоліки аспекту інтелектуальної міграції українського населення. Пошук шляхiв зменшення її масштабів.
курсовая работа [43,7 K], добавлен 14.08.2019Місце питань міграційних процесів населення в структурі сучасної науки як складова соціально-демографічного процесу. Законодавче регулювання міграційного руху населення за роки незалежної України. Географічний розподіл емігрантів та іммігрантів.
курсовая работа [993,1 K], добавлен 06.01.2013Сучасні світові демографічні проблеми. Вплив людського суспільства на навколишнє середовище. Оцінка якості життя. Активізація міграційних процесів. Філософи давнини при тривалість життя та сучасті дослідження цого питання. Динаміка чисельності населення.
реферат [706,5 K], добавлен 29.09.2009Види безробіття: циклічне, сезонне, панельне, структурне. Аналіз закону Оукена. Безробіття як стимулятор активності працюючого населення. Причини зростання соціальної нерівності. Методи визначення бідності: абсолютні, структурні, відносні, суб'єктивні.
курсовая работа [846,2 K], добавлен 15.03.2012Методологічні засади проведення переписів населення. Законодавча база Всеукраїнського перепису населення. Поточний облік населення. Кількісний аналіз і вимірювання демографічних процесів, відтворення населення як їхня єдність, демографічне прогнозування.
дипломная работа [573,3 K], добавлен 26.10.2010Населення, як соціально-економічна категорія. Передумови та фактори, що впливають на відтворення населення. Демографічна ситуація в Україні та її регіональні особливості. Проблеми відтворення населення в сучасних умовах. Демографічна політика держави.
курсовая работа [532,5 K], добавлен 18.10.2010Сутність поняття «міграція» населення. Сезонні переходи. Классіфіція міграційних потоків: внутрішні і зовнішні, вертикальні і горизонтальні. Методологія вивчення етоносоціологіі міграцій. Етносоціологіческій підхід вивчення міграційної рухливості.
реферат [24,8 K], добавлен 14.08.2010Демографічна політика України. Громадянство, національний склад населення. Всеукраїнський перепис населення. Густота розміщення населення територією країни. Статевий й віковий склад. Сучасні тенденції. Демографічна ситуація в Україні поліпшується.
реферат [22,3 K], добавлен 02.02.2008Геноцид як цілеспрямовані дії з метою знищення повністю або частково окремих груп населення чи цілих народів за різними мотивами. Класифікація світових геноцидів, їх ознаки. Причини виникнення голодомору, особливості його психичного впливу на людей.
доклад [65,8 K], добавлен 28.02.2011Демографічна політика як цілеспрямована діяльність державних органів і інших соціальних інститутів у сфері регулювання процесів відтворення населення. Сутність потенційної демографії. Метод потенційної демографії при розрахунку соціального збитку.
контрольная работа [56,6 K], добавлен 09.09.2010Аналіз демографічної ситуації в Україні та по областях. Темпи приросту населення, зумовлені міграцією; істотні відмінності густоти в географічному розміщенні. Причини скорочення кількості населення, вплив екології на захворюваність та рівень смертності.
реферат [33,3 K], добавлен 13.11.2010Аналіз демографічної ситуації в Україні. Проблеми розміщення населення країни. Причини демографічної кризи. Характеристика факторів, що впливають на демографічну ситуацію: природний та механічний рух населення, економічне забезпечення охорони здоров’я.
курсовая работа [416,0 K], добавлен 16.01.2011Народжуваність, пересічна густота, чисельність, вікова структура, середня очікувана тривалість життя населення у Західній Європі. Зміни ролі регіону в світовій системі зовнішніх міграцій. Складна демографічна ситуація та проблеми старіння населення.
практическая работа [165,5 K], добавлен 08.11.2013
