Суспільна думка як об'єкт соціологічного аналізу
Поняття суспільної думки, її відмінність від оцінного судження, знання, переконання, настрою. Функції суспільної думки: оцінна, орієнтуюча, виховна, регулятивна, соціальний контроль та регламентація. Основні критерії і показники соціальної зрілості.
| Рубрика | Социология и обществознание |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 14.06.2017 |
| Размер файла | 23,6 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Суспільна думка як об'єкт соціологічного аналізу
Поняття суспільної думки, її відмінність від оцінного судження, знання, переконання, настрою. Роль суспільної думки завжди зростає в складні переломні епохи людської історії. У сучасних умовах у нашій країні це особливо очевидно. Політики апелюють до суспільної думки, посилаються на неї. Усі намагаються її вимірювати. Найскладніші питання державного життя, що вимагають скрупульозного аналізу, намагаються вирішувати шляхом референдуму -- голосування населення і т. п. Посилення впливу суспільної думки на соціальні відносини пов'язане з об'єктивними процесами, із загальним прискоренням суспільного розвитку, глобальним характером проблем, що стоять перед людством, підвищенням рівня культури, освіченості населення, активізацією інформаційних, комунікативних зв'язків. Разом з тим вона є безпосереднім вираженням стану соціальних відносин, їх конфліктності, рівня демократизації управління суспільством. Зіткнення інтересів прискорює процес становлення думок, робить їх більш чіткими, зрілими, активізує процес інституціоналізації суспільної думки.
Вивчення й облік суспільної думки в нашій країні органічно пов'язані з глибиною і масштабами процесів відновлення суспільства. Розвиток демократії немислимий без систематичного вивчення й обліку суспільної думки, а останні є способом реалізації гласності, знаряддям удосконалювання всієї системи суспільних відносин.
В Україні в останні роки відбувається активний процес інституціоналізації суспільної думки. З'явилася спеціалізована діяльність з вивчення суспільної думки, виникли відповідні організаційні структури -- численні центри її вивчення. Однак аналіз і облік суспільної думки не стали обов'язковими моментами прийняття управлінських рішень, у тому числі і на рівні суспільства. Немає ще відповідних положень у Конституції, не розроблені і не закріплені в підзаконних актах механізми обліку суспільної думки управлінськими ланками. Іншими словами, суспільна думка ще не перетворилася в розвинутий інститут, що здійснює функції соціального контролю і керування.
Духовна сфера -- це не тільки стан свідомості, але й інститути, норми, що забезпечують виробництво, поширення, упровадження свідомості, задоволення духовних потреб.
Що ж таке суспільна думка? Яке її місце в духовній структурі суспільства? Для характеристики духовних процесів, явищ соціологія використовує цілий ряд понять. Найбільш широким з них є "духовна сфера".
Структура духовної сфери розкривається через поняття суспільної свідомості, норм, відносин, організацій, інститутів. Для характеристики якості духовних процесів, рівня їхньої технології служить поняття "духовної культури". Особливо важливим для соціолога є поняття "реальної свідомості мас", оскільки соціолог вивчає не свідомість узагалі, її форми, рівні, елементи, а реальну свідомість, що спонукує до діяльності. У реальній свідомості переплітаються різні форми, рівні, елементи свідомості.
Суспільна думка є особливим станом реальної свідомості. Б. А. Грушин, підкреслюючи складність визначення поняття "суспільної думки", зауважує, що "навряд чи знайдеться в соціології інше поняття, зміст якого був настільки незрозумілий і викликав би численні суперечки". Він приводить багато висловлень приблизно такого типу: "Суспільна думка не піддається опису, невловима для визначення її важко вимірити і неможливо побачити". Вона "нагадує атмосферний тиск: невидима неозброєним оком, але дуже відчутна" і т. д. Подібні висловлення можна знайти й в інших авторів. Труднощі визначення пов'язані зі складною природою суспільної думки і її тісних зв'язків з іншими станами і духовними явищами. Суспільна думка містить різноманітні елементи: раціональні, емоційні, вольові і не зводиться до якогось одного рівню чи форми, сфери свідомості.
На відміну від настрою, суспільна думка включає не тільки масові відчуття, переживання, соціальні почуття, але і раціональне (свідоме вираження інтересів), і суспільні вольові спонукання. Суспільна думка -- це стійке емоційно-вольове відношення.
Суспільна думка -- це особливий стан реальної свідомості мас, що виражає домінуюче відношення, позицію з актуальних суспільно значимих питань.
Вивчаючи духовні процеси, ми можемо фіксувати увагу на відчуттях, бажаннях, перевагах або звернутися до аналізу суспільної думки, що пов'язаний з глибинними елементами духовної структури: потребами, інтересами.
Найчастіше можна спостерігати змішання поняття "думка" і поняття "оцінне судження". Вивчаючи погляди, ціннісні орієнтації, говорять, що вивчають суспільну думку. Тим часом суспільна думка відрізняється від оцінного судження за об'єктом, суб'єктом, структурою і способом утворення. Об'єктом суспільної думки виступають явища, процеси, що допускають спірність суджень і мають суспільне значення.
Знання лежить в основі суспільної думки, але воно не тотожне йому. Думки можуть бути щирими, помилковими. З іншого боку, безперечний, установлений наукою факт (наприклад: понад 60 % населення нашої країни проживає в місті) не є об'єктом суспільної думки. Думки не можуть бути безсуб'єктними. Як правило, під суспільною думкою розуміють відносно розповсюджене і стійке оцінне відношення соціальних спільнот до актуальних дискусійних питань.
Суспільна думка дає оцінку явищ, але на відміну від простого оцінного судження це зацікавлене судження, що виходить із уявлень про цінність об'єкта, тобто одночасно є й оцінним, і ціннісним судженням, що свідчить про зацікавленість і визначену переконаність суб'єкта. У розвинутому стані суспільна думка -- органічний сплав раціональних початків, соціальних почуттів і вольової активності.
Разом з тим це не система переконань, що складають постійну основу поведінки. Це реакція на новації, нові ситуації, що свідчить про спірність, дискусійність проблеми. Як помітив один з дослідників, суспільна думка -- це переконання. Це свідомість, що переходить у дію. А якщо це так, то не можна визначати суспільну думку тільки як оцінне судження. Це позиція. При вимірі суспільної думки не можна обмежуватися аналізом тільки ціннісних орієнтацій, необхідно виявити соціальні установки, тобто готовність до дії і реальну активність.
Суспільна думка тісна пов'язана з нормами, є джерелом їхнього розвитку, засобом забезпечення, подібно нормам виконує функції регулювання і соціального контролю. Однак регулювання і контроль за допомогою суспільної думки відрізняються повсякденністю, швидкістю реакції на виникаючі ситуації. Коли суспільна думка приймається представниками соціальних груп, спільностей, стає загальним, вона перетворюється в норму.
Суспільна думка багатосуб'єктивна. у цьому змісті можна говорити про плюралізм думок суспільства. Для соціолога важливо проаналізувати співвідношення думок різних соціальних груп, спільностей. Думки можуть бути щирими, помилковими, стабільними, скороминучими, чіткими, розпливчастими, мати повсякденний, науковий характер і т. д. у суспільстві зіштовхуються пануючі, опозиційні думки, офіційні, неофіційні, публічні, анонімні, консервативні, новаторські, реакційні, прогресивні, зрілі, незрілі й ін. суспільний думка соціальний зрілість
У той же час конкретна суспільна думка має внутрішню єдність, монізмом. Саме це і дозволяє їй відігравати роль регулятора. Суспільна думка складається в процесі зіткнення різних суджень, думок індивідів, соціальних груп, але це не сума думок, а сплав, якісно нове явище. Тому соціологічний вимір суспільної думки не можна зводити до простого підсумовування окремих думок.
Суспільна думка проходить складний шлях розвитку. Можна говорити про виникаючу, функціонуючу, думку, що формується. На етапі виникнення знання про нове явище, ситуацію зіставляються з власним інтересом і інтересом інших спільнот, тобто відбувається ідентифікація себе із соціальною спільністю. На етапі формування діють механізми спілкування, зіткнення різних суджень, думок; у боротьбі складаються єдині позиції. На етапі функціонування суспільна думка орієнтує, регулює, координує певну поведінку. При цьому функціонуюча думка може мати різні рівні і виступати у виді особливого роду суджень, позицій і практичного відношення. Особливо важливе останнє.
Суспільна думка -- це не тільки оцінні судження, позиції, але й інститут суспільства, що виражає волю мас, які беруть участь у керуванні суспільством.
Перед дослідником суспільної думки насамперед стоїть завдання фіксації існування суспільної думки. Які показники факту його існування? Зі сказаного раніше випливає, що повинна бути зафіксована вербальна реакція безлічі індивідів. Отримана інформація повинна свідчити, що маються елементи знання і розуміння цінності об'єкта, зафіксована готовність до дії.
Американський соціолог Оллпорт, створюючи теорію ідентифікації суспільної думки в умовах емпіричних досліджень, пропонує цілий набір показників, які свідчать, що суспільна думка -- це скоріше актуальне прагнення до удосконалювання чи запобігання чого-небудь, а не вираження тривалих диспозицій поведінки, що відрізняє суспільну думку від норми і переконань.
Функції суспільної думки. Критерії і показники соціальної зрілості. Суспільна думка виконує цілий ряд функції, у тому числі:
* оцінну,
* орієнтуючу,
* виховну,
* регулятивну,
* функцію соціального контролю,
* функцію регламентації.
Усі вони є моментами основної функції регулювання. Суспільна думка впливає не тільки своєю оцінкою, але і визнанням певної цінності, що міститься в ній. Вона орієнтує, виробляє установку на формування певних якостей, лінії поведінки, тобто її ідеологічний вплив несе виховний заряд. Разом з тим вона підтримує одні види відносин, соціальні механізми і відкидає інші, регулюючи тим самим поведінку великих мас людей. У цьому плані можна говорити про захисну, директивну функцію, і всі ці функції тісно пов'язані між собою. При вивченні суспільної думки важливим завданням є вимір рівня її соціальної зрілості. Суспільна думка здобуває зрілість як функціонуюче утворення, проходячи складний шлях розвитку. В остаточному підсумку соціальна зрілість визначається тим, наскільки глибока суспільна думка виражає інтереси спільнот, тенденції прогресивного розвитку суспільства. У літературі пропонуються різні набори показників зрілості. Але справа не в повноті переліку. Важливо визначити критерій, що допомагає відбирати показники. Таким критерієм є глибина і повнота реалізації функцій суспільної думки. Він вимагає насамперед таких показників, що дозволяють судити про характер і вагомість думки, її стабільність, інтенсивність, поширеність.
Показником виступає соціальна спрямованість. Думки щодо соціальної спрямованості можуть бути передовими і відсталими, консервативними і новаторськими, позитивними і негативними і т. д. Показник -- компетентність, інтенсивність (відбиває рівень зацікавленості, переконаності, наполегливості у відстоюванні позицій), стабільність, поширеність, результативність. Вивчення суспільної думки України в період виборчої кампанії по виборам у Верховну Раду показало, що думка про необхідність посилення зв'язків і розвитку співробітництва з Росією й іншими країнами СНД є широко розповсюдженою (за винятком західного регіону), стабільною (вона фіксувалося в 1991, 1992,2002 роках). На передодні виборів вона стала інтенсивною і робила регулюючий вплив. Здається, що саме під її впливом майже всі кандидати в депутати були змушені висловитися на її підтримку. У східному і південному регіонах дуже наполегливо відстоювали думку про офіційне проголошення двомовності. У Харкові, наприклад, ніхто з кандидатів не насмілився виразити незгоду з цим, хоча в програмах деяких політичних партій містилися такі заперечення.
Широко розповсюдженою, стабільною була думка про недовіру Верховній Раді. Вона була характерна для всіх регіонів (для жителів західного регіону в меншій мірі). 51 % населення заявили про те, що не мають ніякої довіри, 30 % сказали про незначну довіру і тільки 2 % виразили повну довіру.
Якщо думки зустрічають нерозуміння і протидію, то інтенсивна думка приймає характер соціально напруженої. Форми і рівні соціальної напруженості суспільної думки різноманітні. Вона може виражатися в підвищеній тривожності, більш чіткій поляризації думок і в їхньому протистоянні, конфлікті.
В умовах кризи суспільства інтенсивна суспільна думка, як правило, носить соціально напружений характер, тому що не задовольняються життєво важливі потреби й інтереси людей.
Соціальна напруженість підсилюється в зв'язку з поширенням соціального песимізму, стурбованості, непевності в майбутньому, підозрілості, агресивності, ціннісно-нормативним вакуумом, і внаслідок того, що суспільна свідомість не готова до сприйняття ряду соціальних проблем.
Як показали дослідження суспільної думки населення України в 1998--2002 рр., при загальному прийнятті ідеї ринку як і раніше сильна орієнтація на зрівняльні цінності, на допомогу з боку держави. Уявлення про те, що тільки держава може захистити людину від економічних труднощів було характерне для 70 % населення й у 1998, і в 2002. Тільки 19 % опитаних допускає велику різницю в доходах, більшості (63 %) імпонує ідеал рівного розподілу матеріальних благ. Більшість не підготовлена і до сприйняття ситуації з зайнятістю. І хоча більш 80 % знає про скорочення штатів, що почалося, безробіття сприймають як випадкове і тимчасове явище.
Для зняття соціальної напруженості необхідне твердження в суспільстві більш реальних уявлень про соціальні процеси.
В умовах кризи суспільна думка міняється особливо швидко. Протягом 1990 - 1993 рр. Інститут соціології АН України провів 7 соціологічних опитувань, матеріал яких свідчить, наприклад, про визначену динаміку думок з питань приватизації. У 1991р. більшість жителів висловилося за введення приватної власності на землю, дрібні і середні підприємства. Але в 1993р. таких було менше. У деяких регіонах істотно менше, що, схоже, пов'язане з дискредитацією ідеї в процесі "дикої" приватизації, яка збагачувала окремих осіб і вела до зубожіння більшої частини населення.
Разом з тим, у 1993р., у порівнянні з 1991р., зменшилося число тих, хто не висловив свою думку з приводу приватизації. Чітко визначилися полярні думки різних соціальних категорій. Поляризація думок була характерна і з інших питань, пов'язаних зі змінами в економіці. Це говорить про те, що йде активний процес формування суспільної думки.
Таким чином, представляється необхідним при соціологічному аналізі суспільної думки розмежовувати рівні й етапи його розвитку. Суспільна думка може існувати як особливого роду оцінне судження, як позиція, як практичне відношення, як виникаюча і функціонуюча думка. Різні види суспільної думки виконують специфічні функції, а, отже, їхній вимір вимагає особливих підходів, методів. При аналізі соціальної зрілості функціонуючої думки обов'язковим, наприклад, е вивчення рівня її соціальної напруженості.
Розвиток суспільної думки залежить від багатьох факторів, що діють на мікро- і макрорівнях. Це стан соціально-економічних процесів і політичних відносин у країні, моральна атмосфера, кризовий характер свідомості, рівень зрілості конкретних соціальних груп і багато іншого. У сучасних умовах загальною тенденцією розвитку є:
* зростання залежності процесу інституціоналізації суспільної думки, її ефективністю від розвитку демократії;
* посилення взаємозв'язку суспільної думки і засобів масової інформації.
Які ж канали одержання інформації про суспільну думку? У нашій країні дуже активно використовувався такий канал, як всенародні обговорення. Практично всі найважливіші законопроекти виносилися на всенародне обговорення, хоча це було фікцією, тому що не були ще розроблені реальні механізми обліку думок.
Особливим каналом є референдум, тому що фактично це не всенародне обговорення, а голосування населення з особливо важливих питань, що використовується органами влади для ухвалення остаточного рішення. В останні роки в політичному житті країни спостерігається захоплення референдумом. Різні політичні сили пропонують органам влади проведення численних референдумів. Але, якщо суспільна думка не склалася чи вона невиразна, суперечлива, референдум як голосування типу "так" -- "ні" може тільки ввести в оману й ускладнити ситуацію.
Управлінськими ланками різного рівня широко використовувалися для аналізу суспільної думки вивчення листів різних груп населення, вивчення процедур і результатів зборів у трудових колективах і за місцем проживання, форумів, нарад, систематичних зустрічей керівників регіонів з населення й ін.
Ефективне використання всіх каналів, у тому числі засобів масової інформації, залежить від рівня розвитку демократії, культури, наявності реальних воль, прав особистості, волі слова, печатки, зборів і т. д.
Одним з каналів одержання інформації про суспільну думку є конкретно-соціологічні дослідження. На відміну від інших каналів, вони дозволяють не просто зафіксувати, але і виявити, вимірити рівень соціальної зрілості, напруженості думки, колізію думок. їхньою перевагою є наукова обґрунтованість, надійність. Разом з тим це трудомісткий і дорогий канал. Тому поряд із соціологічним аналізом суспільної думки варто використовувати і всі інші канали.
Особливого значення набувають соціологічні дослідження суспільної думки в умовах відновлення суспільства. Вони дають уявлення про інтереси, потреби, позиції соціальних спільнот, привертають увагу до реальних соціальних протиріч розвитку суспільства, їхнього власного становища і тим самим сприяють формуванню соціального мислення, активізації діяльності людей. Уже саме по собі звертання до вивчення суспільної думки робить виховний вплив, тому що створює обстановку довіри, поваги, будить свідомість, дозволяє реалізувати принцип гласності, мобілізує на певні дії.
При цьому сила виховного, регулюючого впливу соціологічних досліджень залежить від їхньої організації, зокрема, від своєчасного проведення, гласності матеріалів і висновків, організаційної завершеності. Дослідники від інформації про суспільну думку переходять до визначення оптимального шляху рішення практичних проблем, обґрунтовують правомірність використання тих чи інших форм, показників свідомості і діяльності, формулюють практичні речення, рекомендації і підводять до управлінських рішень.
В Україні створені центри спеціального соціологічного вивчення суспільної думки. Разом з тим, ще багато соціологічних Досліджень відрізняються кустарним характером, недостатньою оперативністю, низькою методологічною і методичною культурою проведення і використання результатів соціологічного аналізу. Варто враховувати, що діапазон інтерпретації і пояснення даних дуже великий і треба мати досвід, високу соціологічну культуру, щоб орієнтуватися в емпіричному матеріалі.
Забезпечення високої якості й оперативності соціологічних досліджень вимагає аналізу методики і техніки вивчення суспільної думки в інших країнах, особливо в США, де в цьому відношенні накопичений великий досвід.
Масові опитування в США з'явилися ще в XIX столітті. Спочатку вони носили характер так званих "солом'яних опитувань" -- неофіційних підрахунків голосів виборців, яким займалися в період виборчих кампаній газети і журнали. Всесвітню популярність одержала діяльність з вивчення суспільної думки ж. "Літерарі дайджест", що розсилав мільйони бюлетенів своїм передплатникам, потім власникам телефонів і автомобілів. У 1924, 1928, 1932 роках він правильно пророчив результати виборів. Однак у 1936 році була допущена серйозна помилка. Журнал пророкував перемогу Лендону з рахунком 57,1 % голосів і поразку Рузвельтові з рахунком 42,9 %. У дійсності, Рузвельт здобув перемогу, одержавши 62,5 % голосів. Помилка була дуже великою -- 19,6 %, і журнал змушений був відмовитися від опитувань.
Помилка була пов'язана з тим, що власниками автомобілів і телефонів у той час були тільки особи із середнім і вищим рівнем доходів. Тим часом Рузвельта підтримували і менш заможні шари. Крім того, не були враховані особливості поштових опитувань, при яких відповіді надсилають тільки найбільш активні респонденти. Основний недолік "солом'яних опитувань" -- відсутність науково обґрунтованої вибірки, велика питома вага випадкових обставин. В американських роботах з суспільної думки фігурує приклад так званого "національного кукурудзяного опитування", що уособлює панування випадків. Бізнесмен зі штату Теннессі, що займався виробництвом кукурудзяних зерен, проводив опитування під час президентських виборів і правильно пророкував переможців. Метод його був простий: на всіх пакетах з кукурудзою, що продавалися в громадських місцях, були написані імена кандидатів у президенти. Покупці інтуїтивно вибирали пакети з зображенням кандидата, якому надавали перевагу.
У 30-х роках відбувається перехід до професіоналізму у вивченні суспільної думки. Вводиться в практику науково обґрунтована вибірка, більш ретельно розробляються анкети, створюються професійні підрозділи, зайняті опитуваннями. Новий етап у розвиток аналізу суспільної думки пов'язаний з ім'ям Д. Гелапп. У 1933 році він був директором дослідницького відділу рекламного агентства в Нью-Йорку, досліджував читаність газет і журналів, вивчав думку виборців, застосовуючи різні методики. У 1935 році він створює при Принстонському університеті Американський інститут суспільної думки. До речі, у 1936 році саме він проаналізувавши вибірку, пророчив помилку "Літерарі дайджест", і обґрунтував висновок про перемогу Рузвельта.
Інститут Геллапа проводить двічі на тиждень загальнонаціональні і регіональні опитування і публікує їхні результати в 150 газетах. Щомісяця видається журнал "Індекс суспільної думки", де публікуються результати з коментарями, діаграмами, схемами. Крім загальнонаціональних опитувань проводить опитування окремих груп населення, у тому числі студентів, молоді, конфіденційні опитування для комерційних і промислових сфер. Має 30 філій у 50 країнах.
У результаті багаторічного експериментування Д. Геллап зупинився на вибірці 1500 осіб, хоча в окремих випадках опитується 5000 і більше. Так, вивчаючи думки з приводу сухого закону, він опитав 12 тис. осіб і довів, що після 400 число супротивників закону залишалося більше 60 %. Опитування проводяться шляхом інтерв'ю, що триває від години до півтори годин. У 40-і - 50-і роки створюються соціологічні центри з вивчення суспільної думки в інших університетах, зокрема, при Чикагському, Колумбійському, Денверському, Мічиганському та ін. університетах.
Новий рубіж розвитку аналізу суспільної думки -- 60-і роки. Створюється в 1963 р. інститут С. Харріса, який. спирається на 250 газет, що має філії в різних країнах, у тому числі, у Франції, Японії, Латинській Америці. С. Харріс опитує звичайно 1600 осіб, має кілька варіантів загальнонаціональної вибірки, що передбачає районування за регіонами, потім за видами поселенських утворень, за ділянками усередині цих утворень. Опитуються жителі 16 будинків у кожній ділянці. Як правило, у вибірці пропорційно представлені люди різного віку, освіти, груп доходу, віросповідання, чоловіки і жінки, білі і чорні.
У 1967 році створюється Національна Рада з опублікування даних опитувань, яка вимагає, щоб при публікації обов'язково вказувалися: число опитаних, вибірка, методика опитування, хто замовник і т. п. Створюється на базі бібліотеки в штаті Масачусетс Роуперівський науково-дослідний центр, у якому є банк соціологічних програм і банк даних соціологічних досліджень, проведених у США.
Відкриті загальнонаціональні опитування, проведені спеціальними інститутами, університетськими центрами, відрізняються високим професіоналізмом, мають солідне наукове забезпечення.
У свій час англійський соціолог Бенджамін Кідд заявив, що наука формування і виміру суспільної думки стає основною наукою цивілізації, оволодінню якої всі уряди і всі зацікавлені впливові угруповання присвятять у майбутньому свої зусилля. На прикладі США ми бачимо, як розвивалася ця наука, як зважувалися методологічні, методичні, організаційні питання вивчення суспільної думки, як функціонує суспільна думка як соціальний інститут.
Література
1. Высшая школа: испытание рынком. -- М.: Изд-во МГУ, 1993.
2. Ганчев Д. Изучение и формирование общественного мнения. -- М.: Мысль, J983.
3. Горшков М. К. Общественное мнение: история и современность. -- М.: Изд-во политической литературы, 1988.
4. Заславская Т. И. Социализм, перестройка и общественное мнение // СОЦИС. --1991. -- № 8.
5. Массовая информация и общественное мнение молодежи / Под. ред. Оссовского В. Л. -- К.: Наукова думка, 1990.
6. Опитування громадської думки. Відп. ред. Паніна Н. В. -- К., 1995.
7. Петровская Л. Н. США: политика сквозь призму опросов. - М,
8. Общественное мнение: стратегия массовых опросов ii СОЦИС. -1993. --№
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Основні підходи до визначення предмету соціальної психології, її педагогічне значення, межі, сучасні проблеми та завдання, а також аналіз поглядів сучасних вчених про її місце в системі наук. Особливості і сфери застосування соціально-психологічних знань.
курсовая работа [61,3 K], добавлен 22.03.2010Роль соціології в забезпеченні наукового пізнання суспільних відносин, суспільної діяльності. Актуальні проблеми повсякденного життя людини й суспільства. Соціальні спільності та соціальні інститути, форми та методи організації соціального управління.
реферат [200,2 K], добавлен 02.11.2009Економічна соціологія: сутність, предмет, об'єкт. Основні поняття соціології праці, права, політики, громадської думки, масових комунікацій, конфлікту, релігії, освіти, екології, молоді. Визначення етносоціології, деякі моменти історії її розвитку.
презентация [3,9 M], добавлен 26.07.2011Cтавлення людей до суспільно значущих подій і фактів, проблем суспільного життя. Вагомість, авторитетність та стабільність громадської думки. Соціальний контроль суспільного життя. Громадська думка як важливий інструмент контролю суспільства за владою.
презентация [1,5 M], добавлен 14.02.2015Становлення соціології права, історія виникнення і сучасний стан. Характеристика провідних шкіл соціології права. Місце суспільної думки у системі комплексного соціологічного забезпечення законотворчості. Соціальні функції права, напрямки розвитку.
реферат [27,1 K], добавлен 11.07.2012Оціночний вияв масової свідомості, що характеризує ставлення людей до суспільно значущих подій, фактів, проблем. Сутнісні характеристики, функції та способи виміру громадської думки. Фактори впливу на моделі споживчої поведінки, роль громадської думки.
курсовая работа [42,5 K], добавлен 14.06.2016Вплив світоглядних традицій праукраїнців на зародження суспільної допомоги. Християнська модель підтримки вразливих верств населення. Зародження традицій доброчинності і волонтерства ще за прадавніх часів та їх роль у формуванні засад соціальної роботи.
реферат [46,5 K], добавлен 25.04.2010Поняття й показники соціокультурного процесу, досягнення суспільної рівноваги. Життєве середовище й екологія людини. Поняття й структура життєвого середовища, теоретичні аспекти проблеми екологічної культури. Зони особистої території (інтимні зони).
реферат [30,2 K], добавлен 16.06.2010Соціологічні ідеї представників української соціологічної думки другої половини ХIX - початку ХХ ст. Українська соціологія сьогодні: стан, проблеми та перспективи. Сутність і основні категорії гендерної соціології. Сутність, етапи і напрями фемінізму.
курсовая работа [56,0 K], добавлен 01.11.2013Громадськість та її думка. Сукупність поглядів індивідів стосовно певної проблеми. Природа громадської думки, історія її виникнення та розвитку. Розширення масштабів досліджень електоральних установок. Соціокультурна складова духовного життя людей.
курсовая работа [41,4 K], добавлен 28.05.2009Предмет статистики як самостійної суспільної науки. Статистична методологія. Поняття про статистичне спостереження та його організацію. Переписи як різновид спеціально організованого статистичного спостереження, порядок і особливості його проведення.
курс лекций [128,0 K], добавлен 25.12.2010Походження терміну "соціологія". Розуміння соціології як науки про соціальні спільноти, з яких складається суспільство.Соціальні інститути — це сталі форми організації спільної діяльності людей, що склалися історично. Структура соціологічного знання.
реферат [41,7 K], добавлен 03.02.2009Предмет та суб’єкт соціології. Специфіка соціологічного аналізу соціальних явищ та процесів. Структура соціологічної системи знання. Соціологія та інші науки про суспільство та людину, їх роль у розвитку суспільства. Програма соціологічного дослідження.
реферат [42,0 K], добавлен 18.09.2010Соціологічні дослідження і суспільна практика. Поняття, структура програми соціологічного дослідження. Практичні поради, визначення мети і завдань соціологічного дослідження. Методи соціологічних досліджень. Класифікація видів соціологічного експерименту.
курсовая работа [68,4 K], добавлен 19.01.2011Передісторія осмислення суспільної думки і методи її вивчення. Сучасні тенденції розвитку соціологічних опитувань. Перрі як архітектор електоральних прогнозів. Белден - батько регіональних опитувань. Ваксберг - теоретик сучасного телефонного опитування.
реферат [33,2 K], добавлен 10.01.2010Компоненти соціальної структури. Поняття "соціальної групи", "соціальної спільності". Соціальна стратифікація у перехідному суспільстві та підходи щодо її аналізу. Подолання культурного бар’єра і бар’єра спілкування у процесі соціальної мобільності.
реферат [36,7 K], добавлен 21.08.2009Формування моделі аналізу і компетентного розв'язання проблем у взаємодії з клієнтами. Стандарти соціальної роботи. Основні функції супервізора. Постійна супервізія соціального працівника з боку його керівника. Якість соціальних послуг, її забезпечення.
реферат [17,1 K], добавлен 30.08.2008Опитування як метод збору первинної соціологічної інформації шляхом звернення із запитаннями до визначених груп людей. Отримання інформації про події, факти, відомостей про думки опитаних. Основні етапи організації та проведення соціологічного інтерв’ю.
реферат [16,6 K], добавлен 18.09.2009Визначення проблем роботи трамваїв, тролейбусів та маршрутних таксі у місті Львові шляхом соціологічного опитування міського населення (перевантаження, високі ціни на проїзд), розробка заходів по підвищенню ефективності діяльності транспортної системи.
контрольная работа [87,7 K], добавлен 12.06.2010Структура соціологічного дослідження. Социальная сутність сім'ї і шлюбу. Методи збору емпіричного матеріалу. Соціологія науки і освіти. Сутність і структура особистості. Девіантна поведінка та соціальний контроль. Спадкоємність і традиції в культурі.
лекция [199,2 K], добавлен 07.05.2015
