Підготовка виступу, промови. Способи їхньої побудови
Культура мислення оратора як інтелектуальна база, рівень якої визначає якість ораторської діяльності в цілому і з погляду змісту зокрема. Предмет та тема промови, виступу. Послідовність кроків у розробленні концепції. Структура ораторської промови.
| Рубрика | Социология и обществознание |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 09.07.2017 |
| Размер файла | 39,5 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Підготовка виступу, промови. Способи їхньої побудови
Підготовка промови
Культура мислення оратора - це інтелектуальна база, рівень якої визначає якість ораторської діяльності в цілому і з погляду змісту зокрема.
Під час підготовки кожного конкретного публічного виступу культура мислення оратора виявляється в умінні оратора розробити концепцію своєї промови. Термін "концепція" (від лат. conceptio - сприйняття) широко відомий у різних сферах наукового мовлення. З ним пов'язано кілька значень:
* основна думка, ідея твору, вчення;
* система пов'язаних між собою і таких, що випливають один з одного,
поглядів на те чи інше явище;
* спосіб розгляду чи розуміння чого-небудь;
* загальний задум (художника, поета, ученого);
* програма дій.
У риториці концепція - це сукупність знань про предмет промови, виражена в стислій, чіткій, послідовно розгорнутій формі. Розроблення концепції - не одноразовий акт. Для цього необхідна система послідовних інтелектуальних дій. При цьому логіка оволодіння темою, проблемою передбачає поетапність - сувору послідовність кроків у створенні концепції.
Навіть невеликий за обсягом виступ, щоб він був по-справжньому якісним, ефективним, вимагає розроблення концепції. Ця діяльність пов'язана з такими мисленнєвими операціями, як усвідомлення й формулювання мети, завдань, виокремлення різних аспектів у розвитку теми, виділення головного й другорядного, встановлення системних зв'язків між поняттями й іншими складовими предмета промови. Проте починати необхідно з визначення предмета промови, теми, основної проблеми.
Предметом промови може бути людина, книга, подія, певний процес, явище природи, група осіб, ідея, афоризм тощо. Предмет промови - це певна цілісна частина навколишнього світу, якій присвячений мовленнєвий твір. Предмет промови може бути матеріальним або ідеальним.
Тема - це предмет, відображений у певному ракурсі, який став змістом промови; розвиток теми дає бачення предмета під певним кутом зору - відповідно до мети й завдань, визначених промовцем. Тема - це головне, про що йдеться у висловлюванні, це матеріал, дібраний і зорганізований із урахуванням комунікативної налаштованості й умов ораторської діяльності. До теми промови висуваються такі вимоги:
* повинна бути цікавою для оратора;
* має відповідати віковим, професійним, освітнім і соціальним особливостям аудитори;
* повинна бути актуальною і корисною не тільки для оратора, а передусім для слухачів.
Проблема - мисленнєве завдання, яке визначає собі автор промови і яке певним чином виконує. Проблема може бути настільки пов'язаною з темою, що складно їх розмежувати, і тоді краще говорити про проблемну тему - темою стає сама проблема.
Зрозумілий і доступний виклад теми, проблеми, їх коректне висвітлення в ораторській промові безпосередньо пов'язані з правильним розробленням концепції, оскільки вона є основою думки-промови оратора.
Послідовність кроків у розробленні концепції
1. Пошуки свого бачення предмета й теми промови.
Людині слід говорити лише про те, у чому вона достатньо компетентна. "Свій" погляд на речі, сама наявність такого погляду - одне з найважливіших підтверджень компетентності оратора. Визначаючи своє розуміння теми, необхідно уявити її якомога ширше, побачити всі її аспекти, усі складові. "Під час підготовки деяких тем, - радить Д. Карнегі,- рекомендується дещо прочитати, з'ясувати, що думали й говорили інші з цього ж питання. Але не починайте читати, перш ніж ви не вичерпаєте власних думок. Це дуже важливо".
2. Аналіз теми - вибір проблеми для вивчення теми.
У промові не варто й не слід розглядати надто широке коло питань. Необхідно окреслити межі виступу, визначивши певну проблему (рідше - кілька проблем) для обговорення. На цьому етапі починають формуватися концептуальні орієнтири. Відповідно до них систематизуються наявні за темою знання й матеріали: факти, докази, статистичні дані. У результаті цих розумових операцій формулюються окремі пункти, тези й роздуми майбутньої промови.
3. Дослідження проблеми крізь призму наявного чужого досвіду, її вивчення, "присвоєння" накопичених у літературі знань, пов'язаних з визначеною проблемою.
Цей етап розроблення концепції актуальний тоді, коли проаналізована тема й окреслена проблема дослідження. Лише за таких умов подальші пошуки ідей, аргументів і фактів відбуваються в одному чітко визначеному напрямі. Це обмежує "знаходження матеріалу", те коло джерел і спеціальної літератури, за допомогою яких оратор опановує тему. Так заощаджується час, відкидається зайве, другорядне й забезпечується більш раціональна організація розумової праці.
4. Критичне осмислення чужого досвіду, пропускання його крізь призму свого розуміння й навпаки; аналіз і синтез "чужого" і "свого" - формування позиції.
Останній етап передбачає не просто поповнення знань за темою, але й їх розширення й поглиблення шляхом осмислення усього прочитаного. Це вимагає коригування, внесення нових деталей, усунення певних компонентів у початковому концептуальному варіанті. Відбувається процес узагальнення й критичного аналізу власного первинного й вивченого чужого досвіду, що веде до формування позиції. На цьому етапі чітко оформлюється головна ідея, що об'єднує всі складові промови в композиційне ціле,- текст.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Таким чином, концептуальний закон риторики вчить систематизувати знання, матеріали, усебічно аналізувати тему, визначати й розв'язувати певну проблему, формувати власну позицію - грамотно будувати концепцію всієї промови. Таке уміння - запорука й фундамент ораторської діяльності, комунікативного успіху.
Для чіткого й лаконічного формулювання концепції доцільна тезова форма. Формулювання тез подумки (а краще - запис) свідчать про те, що концепція розроблена. Наступний етап ораторської діяльності в її докомунікативній фазі (до зустрічі із слухачами) полягає в розвитку, збагаченні тез, обґрунтуванні концептуальних установок, доборі й організації матеріалів промови.
Розроблення концепції й подальша робота над змістом, а також формою й структурою промови обов'язково повинні бути пов'язані зі стратегією й тактикою промови: без цього концепція "не працює". Створюючи концепцію, оратор повинен постійно пам'ятати основний напрям своєї промови, її "надзавдання" (стратегічний закон риторики).
Не менш важливо правильно побудувати тактику виступу: вона передбачає найбільш ефективні за наявних умов прийоми й способи аргументації, що допомагають виконати "надзавдання" (тактичний закон риторики).
Культура мислення, уміння розробити концепцію промови з урахуванням її стратегії й тактики допомагають оратору опанувати тему виступу, визначати й розв'язувати актуальні для слухачів проблеми. Усе це сприяє раціональній доаудиторній підготовці оратора, передбачає запланований вплив на аудиторію.
Структура ораторської промови
оратор промова виступ концепція
Цілісність ораторської промови полягає в єдності її теми - головної думки виступу, основної проблеми, визначеної в ньому,- і смислових частин різної структури і розміру. Промова впливає тільки тоді, коли є чіткі смислові зв'язки, які відбивають послідовність у викладі думки. Тому необхідно продумати побудову промови, її композицію.
У теорії ораторського мистецтва композиція - це побудова виступу, співвідношення його окремих частин і відношення кожної частини до всього виступу як єдиного цілого. Теоретики ораторського мистецтва зауважують: найбільш поширеною структурою усного виступу з античних часів вважається трьохелементна, яка передбачає вступ, головну частину, висновки. Кожна частина має свої особливості, які необхідно враховувати під час підготовки промови. Ці особливості зумовлені специфікою сприйняття повідомлення.
У вступі слід підкреслити актуальність теми, значення її для аудиторії, сформулювати мету виступу, стисло викласти історію питання. Вступ промови виконує важливе психологічне завдання - підготувати слухачів до сприйняття запропонованої теми.
У головній частині промови подасться основний матеріал, послідовно пояснюються висунуті положення, доводиться їхня правильність, слухачів підводять до необхідних висновків.
У висновках, на думку Г. Гайової, рекомендується повторити основну думку, заради якої виголошувалася промова, підсумовуються набільш важливі положення. Переконливі й яскраві висновки запам'ятовуються слухачам. Залишають приємне враження.
Усі частини ораторської промови взаємопов'язані. Поєднання усіх частин промови з метою досягнення її цілісності називається інтеграцією. Необерненість промови визначає специфіку її побудови, адже мовцю складно втримати в оперативній пам'яті увесь виступ. Це й визначає принципово відмінну його побудову порівняно із записаною промовою. Зв'язність ораторської промови забезпечується когезією, ретроспекцією і протекцією.
Когезія - це особливі різновиди зв'язку, що забезпечують послідовність і взаємозалежність окремих частин ораторської промови, що дозволяє глибше зрозуміти її зміст, запам'ятати окремі її фрагменти, розміщені на певній відстані один від одного, але до певної міри пов'язані між собою. Цей тип зв'язку може передаватися різними повторами, словами, що позначають часові, просторові й причиново-наслідкові відношення: таким чином, отже, по-перше, по-друге, наступне питання, у наш час, цілком очевидно, далі розглянемо, перейдемо до наступного. Функцію зв'язок виконують і такі слова і словосполучення: беручи до уваги, з одного бону, з іншого бону, між іншим, незважаючи на це, ян виявилося, напевно.
Ретротекція - це форма мовленнєвого вираження, яка відсилає слухачів до наявної інформації. Оратор може посилатися на інформацію, яка існує поза його виступом (відбувається зв'язок промови із загальним інформаційним контекстом), відсилати слухачів до інформації, що пропонувалася в його інших промовах або в цій промові, але була озвучена раніше (здійснюється зв'язок промови з попередніми промовами).
Проспекція - це один з елементів промови, який відносить змістовну інформацію до того, про що буде говоритися в подальших частинах виступу. Проспекція дає можливість слухачеві чіткіше уявити зв'язок і взаємозумовленість думок та ідей, викладених у промові.
Окрім того, існують етикетні мовленнєві формули. Етикет ораторської промови - це стійкі специфічні одиниці звертання, уживані в ораторській практиці й необхідні для встановлення контакту з аудиторією, підтримання спілкування в обраній тональності, передачі іншої інформації. Крім основної функції - підтримання контакту, - ці мовленнєві формули виконують функцію ввічливості, функцію регулювання, завдяки якій визначається характер відносин між оратором і слухачами, функцію сприйняття промови й емоційно-експресивну функцію.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Предмет і функції етносоціології. Дослідження соціальних структур народів як етносів. Взаємозв’язок змін у культурі та суспільстві: у мові, побуті, етнічних орієнтаціях. Основні закономірності, особливості і концепції міжетнічних стосунків та конфліктів.
презентация [3,8 M], добавлен 16.06.2014Вивчення соціальних відносин у суспільстві - відносин між історично сформованими спільностями людей. Особливості соціальної структури суспільства - системи взаємозв'язаних та взаємодіючих спільнот або побудови суспільства в цілому. Теорія стратифікації.
реферат [29,7 K], добавлен 10.06.2010Сутність соціологічної науки, її об’єкт, предмет, структура і функції. Особливості етапів становлення соціології. Аналіз суспільства й його системні характеристики. Проблема визначення головних рис розвитку суспільства. Культура як соціальний феномен.
курс лекций [106,2 K], добавлен 08.12.2011Тема социальной солидарности - главная тема социологии Дюркгейма. Место Дюркгейма в истории социологии. Социологическая концепция Вебера. Предмет и методы "понимающей социологии". Вебер и современное общество. Марксистская социология и ее судьбы.
реферат [81,5 K], добавлен 03.02.2008Экономическая культура как предмет социологического анализа, ее структура и функции. Духовные истоки становления экономической культуры современного российского общества. Исследование факторов влияния на отношение жителей Перми к частной собственности.
курсовая работа [432,4 K], добавлен 09.12.2014Предмет, метод, структура социологии. История становления и развития социологии. Методика и техника социологического исследования. Общество: понятие, признаки, типология. Культура как ценностно-нормативная система. Личность в системе социальных связей.
курс лекций [336,0 K], добавлен 05.05.2012Зміст соціальної роботи в концепції вищої освіти. Навчальна діяльність як початковий етап формування соціально-професійної зрілості майбутніх соціальних працівників. Інтерактивна взаємодія в реалізації освітніх завдань. ІКТ – засіб соціалізації інвалідів.
реферат [121,8 K], добавлен 20.02.2015Особистість як соціальна якість людини. Загальні уявлення про світогляд, статус, соціальну роль особистості. Поняття соціальної політики підприємства та її пріоритети. Оцінка якості трудового життя підприємства, впровадження заходів з її покращення.
контрольная работа [2,1 M], добавлен 13.06.2014Поняття теоретико-методологічного потенціалу наукової концепції в соціології. Статус концепції комунікативної раціональності Ю. Габермаса, її теоретико-методологічні засади, пізнавальні переваги й обмеженість, наукове значення для теоретичної соціології.
автореферат [28,6 K], добавлен 11.04.2009Типи визначень терміну "культура". Специфіка соціологічного підходу до вивчення культури. Співвідношення понять цивілізація і культура суспільства. Типологія соціальних цінностей, соціальні норми. Внутрішня структура культури, її форми та функції.
реферат [23,2 K], добавлен 03.02.2009Концепції розвитку бібліотечної справи в Україні. Бібліотечний фонд як документальна база суспільства. Місце і роль бібліотечного фонду в розвитку науки, культури, освіти і техніки. Політика комплектування бібліотечних фондів. Структура фонду "Україніка".
реферат [30,9 K], добавлен 12.06.2011Етносоциологичний анализ культуры. Основные типы определения культуры: исторические, нормативные, психологические, структурные, генетические определения. Законодательное что повышает частное собственности. Проблемы культурных границ. Культурологическая ко
реферат [25,4 K], добавлен 14.08.2010Економічна освіта на сучасному етапі. Проблема підготовки фахівців фінансово-економічного спрямування. Ціннісні орієнтири як розвиток творчого потенціалу особистості та її соціалізація. Виховання самостійності економічного мислення, формування світогляду.
статья [40,1 K], добавлен 12.08.2014Розділи, предмет та об’єкт демографії. Динаміка чисельності та статевий і віковий склад населення України. Його густота та розміщення на території країни. Рівень народжуваності та смертності. Планування сім'ї. Головні напрямки демографічної політики.
курсовая работа [34,9 K], добавлен 17.03.2015Анализ содержания понятия "социология". Социология как наука об обществе, ее предмет и объект. Проявление связей и отношений в обществе через социальное взаимодействие между индивидами, социальными общностями, организациями. Социальная структура общества.
реферат [72,8 K], добавлен 18.12.2012Статус, як позиція людини, що визначає її положення у суспільстві. Соціальний та особистісний статус. Ранги статуса. Приписаний і природжений статус. Теорії соціальних ролей. Систематизація соціальних ролей за Т. Парсонсом. Структура соціальних ролей.
реферат [20,5 K], добавлен 22.01.2009Природа социологии и этапы ее становления. Методология и методика прикладных социологических исследований. Социальные институты в социальной структуре общества. Институт семьи. Социология личности и культуры. Социальная коммуникация и организация.
курс лекций [79,8 K], добавлен 02.04.2008Культура как исключительно многообразное понятие, ее сущность и содержание, основные этапы зарождения и развития. Принципы формирования культурных норм в обществе, их восприятие и значение. Культурные элементы и комплексы, их структура и элементы.
курсовая работа [244,4 K], добавлен 12.03.2011Определение понятия "культура". Взаимодействие культуры и общества. Культура духовная и материальная. Культура как продукт творческой и созидающей деятельности человека, средство аккумуляции, хранения, передачи накопленного человечеством опыта.
реферат [3,4 M], добавлен 26.07.2010Поняття органів самоорганізації населення, їх сутність і особливості, порядок і цілі діяльності, юридичні аспекти існування. Визначення території, у межах якої діє орган. Порядок обрання та легалізації органів самоорганізації населення, їх основні форми.
реферат [23,5 K], добавлен 06.05.2009
