Історія становлення соціальних комунікацій

Размещено на http://www.allbest.ru/

Житомирський коледж культури і мистецтв ім. Івана Огієнка

Контрольна робота з навчальної дисципліни: «Основи соціальних комунікацій»

Тема: «Історія становлення соціальних комунікацій»

Студентки 1 курсу

заочної форми навчання

спеціальності

«Інформаційна, бібліотечна та архівна справа»

Антонюк Антоніни Анатоліївни

Викладач - Твардовська А. А.

Житомир 2017

План

1. «Дописемний» період. Пошук людьми ефективних способів передачі інформації

2. Винахід писемності. Технічна революція

3. Впровадження електронних комунікацій. Ера інтернету

Список літератури

1. «Дописемний» період. Пошук людьми ефективних способів передачі інформації

Комунікація, як одна з базових умов існування людської спільноти властива будь-якій формі спільного існування людей. Тому вона є соціальним утворенням. Людина усвідомила потребу в комунікації в міру того, як вона ставала homo sapiens. Тому можна сказати, що історія цивілізації - це історія соціальних комунікацій.

В давні часи спілкування для людей починалось з окремих звуків, жестів, навіть у вигляді криків. У Персіїї, в VI столітті раби стояли на високих вежах і звучними голосами передавали повідомлення від однієї башти до іншої. У Давньому Китаї користувались гонгами, а аборигени Африки і Америки користувались деревянними барабанами - тамтамами (вони видобували з них певні звуки різноманітної тональності, які і слугували своєрідним звуковим кодом). Звукова сигналізація допомагала поширювати інформацію про просування ворожих військ. Дзвони на церквах сповіщали про святкові і сумні дні. Допоміжними засобами також були ріжки, труби, а при винайдені пороху - постріли з рушниць чи гармат.

З розвитком людського спілкування звукове передавання інформації змінилось світловим. Історично так склалось, що першим засобом світлової сигналізації стали вогнища. Вони слугували сигналом для древніх греків, римлян, для слов'янських народів. Також до вогневої чи димової сигналізації вдавалися сторожові застави. Наприклад, запорізькі козаки користувались цілим ланцюгом багать.

Проте світлове передавання було згодом визнано неефективним. Воно було швидким, але неефективним: додатково посилались гінці з вістями.

Згодом французьким механіком Клодом Шаппом був винайдений «смолоскиповий телеграф», одночасно з ним в Росії механіком - самоукою Іваном Кулібіним була винайдена ціла система семафорного телеграфу з оригінальним сигнальним алфавітом і слоговим кодом. Та на жаль, його винахід був забутий і всі користувались винаходом Шаппа.

2. Винахід писемності. Технічна революція

Звичайно, найважливішою подією для розвитку цивілізації був винахід писемності, який удосконалив такі процеси, як: оперативність передачі, збільшення дистанційності і комфорту.

Осередки розвитку писемності виникли не випадково, а були обумовлені цивілізаційним розвитком: появою міст, торгівлі, ремесел, появою освіти, класовим розшаруванням населення. Варварські племена ї їх об'єднання не потребували писемності. Писемність новий комунікаційний канал, затребуваний цивілізацією.

Згодом у XI столітті рукописання книг змінило мануфактурне книгодрукування. У середині 1440-х років створив європейський спосіб друкарства рухливими літерами, що поширився усім світом та зробив величезний вплив не лише на європейську культуру, але і на всесвітню історію. Іван Федоров разом із білорусом Петром Мстиславцем видрукував 1564 року в Москві свою першу книгу -- «Апостол». 1574 року він уклав і надрукував у Львові перший східнослов'янський посібник -- «Буквар» з граматикою та у цьому ж році здійснив друге видання «Апостола». Поява можливості забезпечення збереження авторства, інтелектуальної власності зробила обмін інформацією більш масовим і оперативним.

На стику XIX і XX ст. сталася перша технічна революція в сфері соціальних комунікацій. З'явились технічні винаходи, розширились комунікаційні можливості вихідних каналів: невербальний канал збагатився фотографією, а вербальний отримав звукозапис. Вербальна комунікація позбулась просторових обмежень. Відкриття магнітних і електричних явищ призвело до зростання технічних передумов створення пристроїв передачі на відстань. З допомогою металевих дротів, передавача й приймача можна було робити зв'язок на значні відстані. Вирішальне слово в естафеті багаторічних пошуків швидкодіючих засобів зв'язку судилося сказати російському вченому П. Л. Шиллінгу. В 1828 році він випробував прообраз майбутнього телеграфу. Семюель Морзе винайшов телеграфний апарат, і абетку до нього, що дозволяли з допомогою натискання на ключ передавати інформацію на великі відстані. Зі створенням системи телеграфних комунікацій тисячократно підвищилась швидкість комунікацій і різко зросла кількість учасників комунікативних взаємозв'язків - комунікантів. З винаходом радіо і впровадження його в глобальну комунікативну мережу швидкість передачі інформації в комунікативному обміні досягла швидкості світла, а головне інформація і певний засіб комунікації стали масовими.

Передачу на відстань нерухомих зображень здійснив в 1855 році здійснив італійський фізик Д. Казеллі. З відкриттям електромагнітних хвиль Максвеллом почалася епоха радіо. Загальна телефонізація урбанізованих регіонів збільшувала пропускну здатність інформації і відповідно зростала інтенсивність комунікацій. В 1911р. учений Розінг здійснив першу телевізійну передачу. Телебачення, відразу стало масовим явищем. Воно стало повертати природну вербальність зі слуховізуальним впливом на людей, характерну для дописемної культури. Зворотній зв'язок від реципієнта до джерела інформації здійснюється через систему листів, телеграм, телефонних дзвінків, що надходять на телебачення. Телебачення перетворило цей канал передачі інформації в повноправну мережу двосторонніх соціальних комунікацій. Розвиток ЗМІ спричинив розвиток у суспільній психології, способі мислення людей. Вони є важливим чинником створення особистості нового типу, особливою психологією та поведінковими реакціями, що реалізують ідеологічний, політичний вплив на людей, згуртовують в одне ціле. комунікація писемність соціальний цивілізація

3. Впровадження електронних комунікацій. Ера інтернету

Друга технічна революція знаменувала появу нового роду соціальної комунікації - електронної комунікації, становлення якої ще не завершено. До недавнього часу комп'ютери були персональним засобом обробки і аналізу інформації. Сьогодні з включенням в глобальну інформаційну мережу Інтернет, комп'ютери стали найпотужнішим інструментом включення в систему масових комунікацій. Інтернет-комунікації активно інтегруються в загальну мережу соціальних комунікацій. Вивчаючи комп'ютерну комунікацію, дослідники виділяють її характерні особливості, як-от: діалогічність, адже особистість може проявити себе лише у спілкуванні та протиставленні з іншим «я»; поєднання категорій автор-читач; статусне рівноправ'я учасників; зняття часових та просторових обмежень; необмеженість у виборі мовних засобів тощо. І саме віртуальний світ виявляє «найреальніші» риси людської особистості, допомагає, зокрема і через демократичне мовне спілкування, самоусвідомитися. Беручи до уваги все вищезазначене, розглядаємо віртуальну комунікацію як комунікативну взаємодію суб'єктів, здійснювану за допомогою комп'ютера, завдяки якому створюється особлива модель реальності, яка характеризується ефектом присутності людини в ній та дозволяє діяти з уявними й реальними об'єктами. Всесвітня «інформаційна павутина» сьогодні не має ні фізичних, ні географічних, ні адміністративно-державних, ні цензурних кордонів. Інформаційний простір збільшує інтесивність комунікацій і починає переводити їх у віртуальну комунікацію.

Насамкінець варто сказати, що процеси становлення соціальних комунікацій ще не завершені і все залежить від розвитку нашої цивілізації.

Список літератури

1. Почепцов Г.Г. Соціальні комунікації і нові комунікативні технології / Г.Г. Почепцов // Комунікація. - 2010. - № 1. - С. 19-26.

2. Різун В. В. Начерки до методології досліджень соціальних комунікацій / В. В. Різун // Світ соціальних комунікацій [гол. ред. О. М. Холод]. - Т. 2. - К.: КиМУ, ДонНУ, 2011. - с. 7-11.

3. Соціальна комунікація як об`єкт теоретизації / В. О. Ільганаєва // Філософія людського спілкування: філософія, психологія, соціальна комунікація. - 2009. - №1. - С. 60 - 67.

4. Холод О. М. Соціальні комунікації як поняття в науковій галузі «Соціальні комунікації» / О. М. Холод // Інмутація суспільства в гіпермаркеті свідомості: у 3-х т. - Т. 3: Інмутація сучасного суспільства: монографія. - К. : КиМУ, 2012. - С. 213-222.

5. Холод О. М. Структура і види соціальних комунікацій // Держава та регіони : науково-виробничий журнал [гол. ред. ради В. Л. Корінєв]. Сер. Соціальні комунікації [гол. ред. О. В. Богуславський]. -- № 3. -- 2010. -- С. 32-36.

6. Холод О. М. Сучасні теорії та тенденції розвитку соціальних комунікацій: курс лекцій. -- У 2-х т. -- Т. 1 / О. М. Холод. -- К.: КНУКіМ, Українська асоціація психолінгвістів, 2016. -- 214 с.

Размещено на Allbest.ru