Соціальні інтернет-мережі та віртуалізація суспільного життя

Размещено на http://www.allbest.ru/

СОЦІАЛЬНІ ІНТЕРНЕТ-МЕРЕЖІ ТА ВІРТУАЛІЗАЦІЯ СУСПІЛЬНОГО ЖИТТЯ

Олена Готько, викладач

Оксана Чайковська, викладач

Наталія Наливайко, викладач

Анотація

У статті проаналізовано зміст поняття “соціальна мережа”; простежено основні етапи виникнення, розвитку, поширення і використання соціальних мереж; виділено їх функції та особливості в сучасний період; наведено класифікацію соціальних мереж та їхній вплив на сучасне суспільство.

Ключові слова: соціальні мережі, соціальні сервіси, віртуалізація, комунікаційні процеси, інформаційні Інтернет-ресурси, Facebook, MySpace веб-сайт.

В статье проанализировано содержание термина “социальная сеть”; прослежены основные этапы возникновения, развития, распространения и использования социальных сетей; выделены их функции и особенности в современный период; приведена классификация социальных сетей и их влияние на современное общество.

Ключевые слова: социальные сети, социальные сервисы, виртуализация, коммуникационные процессы, информационные интернет-ресурсы, Facebook, MySpace, веб-сайт.

This article analyzes the concept of “a social network”; traces the main stages of the emergence,the development, the distribution and the use of social networks; highlights their functions and features in the modern times; provides the classification of social networks and their influence on the contemporary society.

Keywords: social networks, social services, virtualization, communication processes, information resources, Internet, Facebook, MySpace, website.

Актуальність

Особливістю сучасних світових комунікаційних процесів є популярність, яку набирають соціальні мережі. Сьогодні можна з достатнім ступенем упевненості сказати, що Інтернет як глобальний засіб комунікації, займає одну з лідируючих позицій у більшості сфер життя суспільства. Проникнення соціальних мереж у сучасне життя відбувається настільки швидкими темпами, що практика і наслідки використання нових засобів комунікації залишаються недостатньо вивченими.

Актуалізація потреби використання соціальних Інтернет-мереж в суспільно-політичному процесі відбувається ще й за рахунок того, що “громадянське суспільство за своєю природою повинно бути орієнтоване на людину, створювати можливість реалізації прав громадянина, формувати передумови для ефективної соціальної комунікації, механізми для контролю за діяльністю місцевої влади” [7, 40].

Аналіз останніх публікацій

Аналіз розвитку соціальних мереж і моделей комунікації проводили вітчизняні дослідники - С. Афанасьєв, С. Дука, В. Іноземцев, Н. Моісєєв та ін., а також іноземні вчені - Й. Бенклер, С. Блек, П. Гіллен, П. Дойль. Проблеми розвитку соціальних мереж досліджувалися багатьма іноземними дослідниками. Ю. Данько розглядає соціальні мережі, не тільки як засіб масової комунікації, а і як механізмом конструювання комунікативного простору [4] Т. Галич досліджує етапи виникнення, розвитку, поширення і використання соціальних мереж. Автор наводить класифікацію соціальних мереж, аналізує вплив соціальних мереж на сучасне суспільство [3]. А. Захарченко досліджує інструментарій оцінки соціальності інформаційних Інтернет-ресурсів, методики обрахунку його потенційної та дійсної соціальності.

Методи дослідження

Варто виділити в якості основних методів дослідження системний, порівняльний та структурно-функціональний підходи. Ці методи дали змогу провести аналіз розвитку і застосування соціальних мереж у процесах міжнародних комунікацій.

Мета даного дослідження полягає у дослідженні соціальних Інтернет-мереж та їх впливу на віртуалізацію суспільства.

З поставленої мети випливають такі завдання:

- розглянути поняття і сутність соціальних Інтернет-мереж;

- дослідити історичні етапи створення соціальних Інтернет-мереж;

- виявити їх основні характеристики та особливості функціонування;

- проаналізовано вплив соціальних мереж на сучасне суспільство.

Об'єкт дослідження: поняття та сутність соціальних Інтернет-мереж.

Предмет дослідження: роль соціальних Інтернет-мереж в процесі віртуалізації суспільства.

Виклад основного матеріалу

Формування мережевої форми взаємодії є історичною відповіддю на ситуацію комунікаційного надлишку. Суспільство, ключову комунікативну роль в якому починають грати мережі, вільно формує об'єднання людей і групи за інтересами. На відміну від традиційних соціальних структур, мережі здатні сприймати і самостійно створювати нові комунікативні конфігурації, недоступні для традиційних інститутів.

Основою такого суспільства є мережева комунікація, однією з форм вираження якої є помітне зростання числа соціальних Інтернет- мереж. Вони виступають інструментом, за допомогою якого велика кількість користувачів глобальної мережі отримують додаткові можливості у спілкуванні [2, 145].

Сучасні комунікаційні технології дозволяють створювати соціальні спільноти (Інтернет- ком'юніті) з практично будь-якими заданими характеристиками - освітніми, професійними, віковими. Вони формуються на тлі акселерації соціального часу і посилення динаміки комунікаційних форм у процесі суспільного відтворення. При цьому стійкі відносини поступаються місцем постійним змінам, а суспільство стає схожим на рефлексивні та комунікаційні спільноти [1].

Треба зазначити, що поняття “соціальна мережа” має кілька значень у понятійно- категоріальному апараті соціології. Основне, широке значення припускає трактування соціальної мережі як структури, що складається з вузлових елементів і зв'язків між ними - соціальної павутини [2, 147].

З технологічної точки зору соціальна мережа - це інтерактивний, з великою кількістю користувачів веб-сайт, контент якого наповнюється самими учасниками. Сайт представляє собою автоматизоване соціальне середовище, яке дозволяє спілкуватися групі користувачів, об'єднаних загальним інтересом. Теоретично у якості соціальної мережі можна розглядати будь-яку онлайнову спільноту. Соціальна мережа утворюється читачами тематичного співтовариства, створеного на будь- якому сервісі блогів. Багато професійних співтовариств перетворилися на інструмент пошуку людей і пошуку роботи [2, 150].

Перші соціальні мережі з'явилися в середині 1990-х років і надавали користувачам початкові можливості для спілкування (eGroups/OneList, ICQ, Evite). Такі мережні сервіси, як правило, не розглядаються як соціальні мережі, але вони є тим самим фундаментом, на якому надалі розвивалися онлайн-можливості спілкування й взаємодії користувачів. Сервіси, подібні Friendster, Tribe, Orkut, LinkedIn, Spoke дозволили створювати соціальні мережі для відпочинку й для роботи. Іншими словами, у той час творці соціальних мереж працювали скоріше заради самих мереж й їх розвитку, а не заради використання можливостей, які надають ці мережі.

Сьогодні активізація спілкування з допомогою електронних інформаційних технологій набула в суспільстві такої щільності й інтенсивності, що стало можливим формування технологічно організованих соціальних мереж, їх епоха, як засвідчують дослідники, “розпочалась 1997-го, коли нью-йоркська компанія Sixdegrees.com показала людству небачений раніше сервіс, в основі якого були справжні імена користувачів” [5].

У 2007 р. американські дослідники сформулювали основні риси справжньої соцмережі, що зводяться до того, що користувачі можуть конструювати публічний або напівпублічний профіль, зазначивши список користувачів, з якими хочуть налагодити зв'язок та переглядати й передавати свій список контактів та списки інших користувачів системи [8].

Прагматичні американські підходи стосовно розвитку соціальних мереж базувалися виключно на задоволенні актуальних соціальних потреб. Серед цих потреб дедалі більше актуалізувалася потреба керування множиною контактів, що зростала з розширенням кількості користувачів Інтернету. І тому Інтернет-компанія Ріахо вперше в США на початку нового тисячоліття розробила сервіс керування контактами, що гармонійно ввійшов пізніше і до Facebook [5].

Реалізація ще одного важливого суспільного запиту в США була пов'язана зі сферою бізнесу. У 2003 р. була заснована Linkedin - перша соціальна мережа для ділових людей. Розвиток технологій керування контактами привів до розробки технологій, при яких користувачі могли об'єднуватись у “племена” довкола спільного зацікавлення. Таким чином, компанія Tribe представила заявку на патент, у якій характеризується мережа, “що оперує базою даних, дає змогу створити особистий аккаунт і запрошує інших реєструватися за допомогою електронних листів. Якщо інша людина приймає запрошення й підтверджує дружбу, сервіс створює двосторонній комунікаційний ланцюг” [5].

Виділяють різні види соціальних мереж. Наприклад - публічні (з відкритим доступом для усіх бажаючих) або закриті, лише для співробітників певної компанії, корпорації, де працівники обговорюють власні проекти та розміщують конфіденційну інформацію. Соціальні мережі також поділяють за спрямованістю: для розваги та відпочинку (загального характеру), для пошуку роботи, професійного зростання, наукового спрямування тощо. Соціальні мережі вивчаються з різних точок зору, наприклад, деякі дослідження розглядають використання соціальних мереж з врахуванням таких факторів, як частота відвідування. Підраховується час, витрачений на відвідування соціальної мережі або частота відвідувань сайту в середньому за тиждень (чи інший встановлений дослідником період часу) [6].

До основних функцій соціальних мереж належить:

- Створення індивідуальних профілів, в яких буде міститися певна інформація про користувача.

- Взаємодія користувачів (за допомогою перегляду профілів один одного, внутрішньої пошти, коментарів тощо).

- Можливість досягнення спільної мети шляхом кооперації (наприклад, метою соціальної мережі може бути пошук нових друзів, ведення групового блогу тощо).

- Обмін ресурсами (наприклад, посиланнями на сайти).

- Можливість задоволення потреб за рахунок накопичення ресурсів (наприклад, шляхом участі у соціальній мережі можна знаходити нових знайомих і тим самим задовольняти потребу в спілкуванні) [8].

Соціальні мережі можна класифікувати за різними категоріями, вони поєднують людей за різними ознаками і відрізняються за внутрішніми правилами співтовариства.

Розпізнавальними ознаками соціальних мереж можуть бути:

- членські внески;

- географічні фільтри;

- використання загальної інформаційної бази;

- демографічні ознаки;

- послуги / продукти, пропоновані в рамках співтовариства;

- загальні маркетингові цілі.

Важливою особливістю соціальних мереж є те, що це певне закрите середовище, інформацію в якому можуть отримувати лише його учасники, і лише з дозволу її власника. Вся інформація, що міститься в СМ не проіндексована пошуковими системами. Тому соціальні мережі швидше своєрідним Інтернет-сервісом із відповідним інтерфейсом, і при цьому вони не є частиною World Wide Web. Основним об'єктом в соціальній мережі є швидше людина ніж розміщена там інформація.

Особливості комунікацій у рамках соціальних мереж та у пов'язаних з ними ресурсах ілюструє широке застосування так званих “лайків”. Кнопка “Like (Мені подобається)” - комунікаційне програмне забезпечення, призначене для соціальних мереж, блогів, Інтернет-форумів, сервісів соціальних закладок, новинних сайтів, яка використовується для вираження ставлення користувачів до того або іншого контенту. Таким чином, кнопка “Мені подобається” потрібна для соціалізації веб-сайту: позначений об'єкт вбудовується в соціальний граф і взаємодіє з іншими вузлами графа.

Універсальні соціальні мережі не зосереджуються на одній темі або ніші. Основна тема для них - це інструмент для того щоб залишатися на зв'язку з друзями, колегами і партнерами, а також пошук нових контактів.

Інформаційні соціальні мережі - це співтовариство людей, які шукають рішення повсякденних проблем. Це ключовий сегмент для маркетологів. Такі ресурси часто бувають пов' язані з конкретними підприємствами і компаніями, які зацікавлені в нових каналах просування своїх товарів і послуг.

Освітні соціальні мережі поєднують студентів і орієнтовані на взаємодію з метою надання допомоги в реалізації академічних проектів, проведення наукових досліджень або взаємодії з викладацьким складом.

Дослідницькі соціальні мережі орієнтовані на академічну аудиторію. Такі мережі дозволяють академічним дослідникам займатися спільноими науковими дослідженнями.

Соціальні мережі, які спеціалізуються на хобі, є неофіційними і мають змішані групи користувачів. Єдина мета цих груп - обмін інформацією і враженнями за спільними інтересами.

Соціальні мережі для аматорів новин поєднують користувачів, які прагнуть генерувати цікавий контент у вигляді новин, коментарів і под.

Соціальні мережі для аматорів кіно і музики спрямовані на об'єднання людей, які мають схожі інтереси в галузі мистецтва: кіно, музика, живопис, скульптура і под. За рахунок спеціалізації вони мають набагато більше інформації про кіно або про артиста, який сподобався, і дають змогу відкривати дані одним кліком (натисканням на кнопку маніпулятора “миша”) і спілкуватися з однодумцями без участі сторонніх.

Незважаючи на певну кількість спільних рис, засоби Інтернет-комунікації, що належать до соціальних медіа, можуть значно різнитися за функціями і можливостями, які вони дають користувачам, а також принципами і нормами, що діють на “території” кожного конкретного сайту

Наведемо характеристики основних світових соціальних медіа.

Мережа Facebook. Ця соціальна мережа дозволяє створити профіль користувача з фотографією та інформацією про себе, запрошувати друзів, обмінюватися з ними повідомленнями, змінювати свій статус, залишати повідомлення на своїй і чужій “стінах”, завантажувати фотографії і відеозаписи, створювати групи (співтовариства за інтересами). Поширена серед коледжів і університетів більшості англомовних країн. Є першою за популярністю соціальною мережею у світі.

MySpace - найбільша соціальна мережа у США. Вона з величезною швидкістю завоювала США, зараз MySpace нараховує порядку 80 мільйонів користувачів. В 2005-му році її викупила компанія Newscorp за 580 мільйонів доларів. MySpace продовжує стрімко розвиватися і на даний момент саме вона визначає шляхи розвитку соціальних мереж.

Twitter - система, що дозволяє користувачам відправляти короткі текстові замітки (до 140 символів), використовуючи веб-інтерфейс, SMS, засоби миттєвого обміну повідомленнями або сторонні програми-клієнти. Характерною рисою твиттера є публічна доступність розміщених повідомлень; це називається мікроблогінгом.

Instagram - безкоштовний додаток обміну фотографіями та відео, який дозволяє користувачам робити фотографії та відео, застосовувати до них фільтри, а також поширювати їх через свій сервіс і ряд інших соціальних мереж. Є одним з самих популярних додатків у мистецтві айфонографії.

Google+ - проект соціальної мережі від компанії Google. Сервіс надає можливість спілкування через Інтернет за допомогою спеціальних компонентів: Кола, Теми, Відеозустрічі, Мобільна версія.

Foursquare, Swarm - соціальні мережі з функцією геопозиціонування, які дають змогу користувачу, не виходячи з офісу, побачити, як з висоти пташиного польоту, де розташовуються люди. За допомогою Swarm користувачі відзначаються - чекіняться (“check in”) у громадських місцях, використовуючи свої смартфони. А за допомогою Foursquare користувачі мають можливість рекомендувати місця для відвідування та побачити рекомендації інших користувачів. Ці додатки стають все більш популярними геолокаційними сервісами, які вже зараз налічують понад 55 млн. користувачів по всьому світу.

Позначивши інформацію як комунікацію, ми, тим не менш, не можемо заявити, що Інтернет - це вирішальний крок на шляху до якомусь комунікаційному суспільству. З простого “засобу спілкування” Інтернет поступово перетворюється на середовище віртуалізації самого суспільства. У віртуальній реальності людина має справу не з реальним об)єкгом, а з його образом “ симуляцією. І сьогодні в діяльності людей, в їх відносинах один з одним образи заміщають реальність. Це заміщення відбувається у всіх сферах життя, але для прикладу візьмемо економіку.

На сучасному ринку звертаються не реальні речі, а створювані рекламою образи. Тому виробництво вартості товару багато в чому покидає конструкторські бюро і складальні конвеєри і переміщається в офіси маркетологів і рекламні агентства. Виробляється не річ (шампунь, костюм, автомобіль), а образ (привабливості, впевненості, стильності, унікальності, респектабельності). Тож не дивно тому, що в останні роки частка зайнятих безпосередньо у сфері виробництва знижується, а частка зайнятих в маркетингу, консультуванні та рекламному бізнесі зростає.

Віртуальний продукт, віртуальне виробництво, віртуальна корпорація, віртуальні гроші допускають і провокують перетворення комп'ютерних мереж в головний засіб економічної діяльності. Віртуалізація економіки викликає комерціалізацію кіберпростору, де тепер часто здійснюється повний цикл угоди і де функціонують віртуальні супермаркети і віртуальні банки, які оперують власною віртуальною валютою.

Якщо економічний, політичний, науковий чи інший успіх більше залежить від образів, ніж від реальних вчинків і речей, якщо образ більш дієвий, ніж реальність, то можна зробити висновок, що віртуалізуються всі соціальні інститути “ ринок, корпорація, держава, політичні партії.

Уявлення про віртуалізації суспільства дозволяє зрозуміти, чому так бурхливо розвивається Інтернет: Мережа дозволяє позбавити комунікації від сервісу-нагляду соціальних інститутів і розширює практику неінституціоналізованих взаємодій.

Висновки

Інформація в сучасному світі практично звелася до комунікації, яка стала майже “самодостатньою”. Якщо ми так визначимо інформацію, то стає зрозумілим, чому головним феноменом нашої епохи ст ав Інтер нет, а не гігантські електронні банки даних або штучний інтелект. В Інтернеті не створюється ніякого знання, але зате він багаторазово збільшує можливості здійснення комунікацій.

Інтернет - це засіб і середовище існування поза суспільством, якщо суспільство розуміти, як систему інститутів. Суспільство як нормативна структура не працює в процесі комунікацій, здійснюваних через Інтернет. Більш того, Інтернет - середовище розвитку віртуальних спільнот, альтернативних реальному суспільству. Крім того віртуалізується не тільки суспільство, але й породжена ним особистість.

Нині ми вступили в третю епоху соціальних мереж. Після ейфорії “участі заради участі” сучасні мережі стають необхідним робочим інструментом для людської діяльності, будь то бізнес або творчість. Останнім часом соціальні мережі перетворюються на інструмент інформаційного впливу та маніпулювання масовою свідомістю.

Таким чином, Інтернет ніяк не реалізує стару добру ідею інформаційного суспільства. Віртуальні тіла, особистості, спільноти - це щось інше, ніж звичний, “реальний” соціум. Замість очікуваної “суспільної користі” віртуальних технологій, вони віртуалізують саме суспільство, перетворюючи його з системи інститутів - в потоки образів, а інформацію зі знання - на суцільний комунікативний процес “про все” або “ні про що”.

Література

1. Аксиологический й идеологический статус сетевого общества в информационном социальном пространстве постановка проблеми [Электронный ресурс]. Режим доступа: http:// huminf.tsu.ru/e-jurnal/magazine/3/luknur.htm. Название с экрана. Дата доступа: 11.02.2015.

2. Галіч Т.О. Соціальні Інтернет-мережі та віртуалізація суспільного життя [Текст] / Т. О. Галіч // Соціологія майбутнього: науковий журнал з проблем соціології молоді та студентства. Х., 2010. Вип. 1. С. 145 - 152.

3. Галіч Т.О. Соціальні Інтернет-мережі та віртуалізація суспільного життя / Т.О. Галіч // Соціологія майбутнього: науковий журнал з проблем соціології молоді та студентства. 2010. № 1. С. 145 - 152.

4. Данько Ю.А. Феномен соціальних мереж у контексті становлення і розвитку мережевого суспільства. /Ю.А. Данько // Вісник Міжнародного Слов 'янського університету. Харків Серія “Соціологічні науки ”. Том XV. 2012. № 1, 2. С. 53 - 59.

5. Кірпатрік, Д. Ефект Facebook. Внутрішня історія компанії, що об'єднує світ [Текст] / Д. Кірпатрік. К.: Темпора, 2013. 482 с.

6. Погляди сучасних, зарубіжних, дослідників на роль соціальних медіа в політичній комунікації [Електронний ресурс]. Режим доступу: http:// www.nbuv.gov. ua/portal////Soc_Gum/Gileya/ 2012_62/Gileya62/P14_doc.pdf. Заголовок з екрана. Дата доступу: 12.02.2015.

7. Штурхецький С.В. Комунікативний потенціал місцевого самоврядування в Україні [Текст]: монографія / С.В. Штурхецький. Рівне: ТОВ “Овід”, 2011. 148 с.

8. Social Network Sites: Definition, Histori and Scholarship [Electronic resource]. Access mode: http: // jcmc. Indiana.edu/voll 3/issue 1/ boyd.Ellison.html. Title from the screen. Access date: 15.01.2015.