Продуктивна зайнятість та соціальний розвиток України: стан та перспективи

Размещено на http://www.allbest.ru//

Размещено на http://www.allbest.ru//

Продуктивна зайнятість та соціальний розвиток України: стан та перспективи

А.В. Черкасов

У статті наведено результати дослідження поточного стану та перспектив забезпечення продуктивної зайнятості та соціального розвитку в Україні. Проаналізовано демографічні показники України та східних регіонів, здійснено дослідження ключових макроекономічних показників та показників розвитку ринку праці в Україні.

Ключові слова: ринок праці, зайнятість, продуктивність, соціальний розвиток.

This article presents the results of the study of the current state and prospects of productive employment and social development in Ukraine. It analyzed demographic indicators of Ukraine and eastern areas of Ukraine, and studied the key macroeconomic indicators and indicators of the labor market in Ukraine.

Keywords: labor market, employment, productivity, social development.

зайнятість ринок праця соціальний

Постановка проблеми

Соціальна стабільність та продуктивна зайнятість населення є індикаторами, що визначають стійкість країни до зовнішніх кризових явищ та спроможність забезпечувати довгостроковий економічний розвиток. Соціальна деградація, у свою чергу, є диструктивним чинником, що підсилює негативні явища в економіці та державних фінансах, спричиняє міграційний відтік населення, руйнує існуючі соціальні інститути та у підсумку призводить до матеріалізації політичних ризиків. Соціальна деградація країни супроводжується зниженням зайнятості та реальних доходів населення, економічним падінням та закриттям підприємств, погіршенням рівня і якості послуг в освіті та охороні здоров'я. Підсумком означених процесів є погіршення демографічних індикаторів та посилення тенденцій в галузі міграції економічно активного населення.

Національна економіка є передусім соціальною системою, в якій людський фактор відіграє велике значення, не нижче рівня підприємства чи навіть окремого домогосподарства. Економічна наука ще не в змозі відповісти на питання відносно критичного рівня соцільної деградації країни, після якого запускаються процеси та спостерігаються явища, які, маючи об'єктивний характер, уже не піддаються управлінському впливу навіть за умови застосування жорсткого адміністративного впливу. У кожній країні, у кожній спільноті, на різних історичних етапах суспільство демонструвало різні можливості як для економічної мобілізації (з метою підтримки державного курсу), так і для соціального спротиву (з метою захистити свої інтереси та права). Однак соціально-економічні диспропорції та екстерналії так чи інакше призводили до трансформації економічного та/або політичного статус-кво в країні.

Можна перелічити безліч чинників, що спричинили політико-військову кризу на сході країни, однак єдиним обєктивним чинником є соціальна деградація означених територій, головним індикатором рівня якої є демографічні показники. На рисунку наведено динаміку зниження чисельності населення Луганської та Донецької областей, а також України в цілому.

Виходячи з даних рисунку, населення Луганської та Донецької областей скорочувалося досить швидкими темпами, швидше, ніж населення усіх інших областей та України в цілому. Можна підходити до оцінки останніх подій з різних боків, однак найбільш обєктивним та справедливим буде визначення того, що ми сьогодні спостерігаємо результати багаторічної недбалості держави, яка нічого не робила та спокійно спостерігала за тим, як проходить фактичне вимирання найбільш промислово розвиненого регіону.

У цих умовах слід замислитися та здійснити пошук шляхів підвищення рівня соціального розвитку країни та 'її регіонів, а також встановити поточний стан та перспективи найбільш важливого її індикатора, яким є продуктивна зайнятість.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Проблематика чинників та напрямів підвищення рівня продуктивності праці отримала розвиток у працях А. Пасєки [1], С. Сергійчука [2], С. Кожем'якіної [3]. Питання соціального розвитку країни та окремих регіонів стали предметом досліджень С. Бандура, Б. Данилишина [4], І. Новака [5]. На сучасному етапі серед питань, які потребують подальшого розвитку, слід віднести визначення зв'язку із рівнем продуктивності суспільної праці в країні та рівнем її економічного розвитку.

Метою статті є аналіз рівня продуктивності суспільної праці в Україні та встановлення її впливу на рівень її соціального розвитку нашої країни.

Виклад основного матеріалу та дослідження

У табл. 1 наведено динаміку основних макроекономічних показників України, а також показників її ринку праці у 2008-2014 рр. Виходячи з наведених даних спостерігається досить сприятлива в економічному плані ситуація, постійне, рік від року, зростання ВВП (окрім кризового 2009 р.), підвищення доходів населення.

Безробіття існувало, але його рівень не перевищував показників економічно розвинених країн. Спостерігалося майже двократне підвищення середньої заробітної плати в країні всього за шість років.

Таблиця 1. Показники ринку праці України у 2008-2014 рр.

Джерело: [6].

Однак викликає питання ситуація зі зменшенням чисельності населення. Кожен рік ми втрачаємо від 150 до 250 тис. осіб. При цьому державна статистика ніяк не враховує кількість тих, хто виїхав на постійне місце проживання за кордон і не повідомив міграційну службу та органи внутрішніх справ, що вони набули громадянство іншої держави. Заборона на отримання другого громадянства стимулює українців приховувати цей факт. Таким чином, за кордоном працюють мільйони українців, частина яких вже мають громадянство іноземних країн (тому вони не входять до підрахунків Міжнародної організації з міграції), але враховуються як українські громадяни, які мешкають за старими адресами. За офіційною статистикою Міжнародної організації з міграції, кількість трудових мігрантів з України складає 1,2 млн осіб, однак, за підрахунками експертів, це число перевищує 4 млн, а за окремими підрахунками складає 6 млн осіб.

Таким чином, ми спостерігаємо ситуацію, при якій громадяни масово залишають Україну, намагаючись уникнути несприятливих для себе соціально-економічних наслідків. Умовно кажучи, не будучи згодними з перспективою потрапити до статистики депопуляції населення, громадяни шукають краще життя за кордоном. Означені процеси є руйнівними, вони знищують не лише галузі, території, окремі підприємства чи населені пункти (особливо у сільській місцевості). Спостерігається руйнування соціуму, при цьому найстрашнішим є те, що знищується він на рівні окремих домогосподарств. Розпад соціально- економічної системи відбувається на рівні окремих професійних спільнот, територіальних та місцевих громад та навіть родин.

У цій ситуації варто розглянути чинники існуючого становища та встановити основні драйвери соціальної деградації. Їх пошук, як уже зазначалося вище, слід здійснювати у площині питань зайнятості, характеристиках її продуктивності та інтенсивності, а також пропорцій розподілу суспільного продукту.

У табл. 2 наведено розрахунки частки ВВП, що

Таблиця 2. Основні макроекономічні показники України (2008-2015 рр.)

Таблиця 3. Споживання основних паливних ресурсів в Україні (2008-2014 рр.)

Джерело: [6].

розподіляється через державний бюджет, а також перераховані за офіційним курсом НБУ значення ВВП, ВВП на душу населення та середньої зарплати у доларах США.

Указані дані надають можливість стверджувати, що незважаючи на політичну ситуацію в країні, заявлений курс уряду і т.д. через державний бюджет розподіляється від 22 до 31% ВВП країни, при цьому в більшості випадків розрахункове значення не перевищувало 30%. Перш за все відмітимо, що означена ситуація суперечить положенням Конституції України, де затверджується соціальний характер держави. Однак розраховані пропорції не залишають інших альтернатив у формулюванні висновку про вкрай ліберальну модель економіки держави, якій залишаються вірними усі керівники країни протягом останніх років. Означена ситуація спричиняє недофінансування соціальної сфери, що у підсумку призводить до соціальної деградації, яка знижує можливості продуктивності праці та відтворення трудових ресурсів у країні. Результати у демографічній сфері нами вже були проаналізовані.

Аналіз показників ВВП, ВВП на душу населення та середньої заробітної плати у перерахунку в долари США демонструють стрімке зниження рівня життя населення протягом останніх років. Зменшення продуктивності праці майже удвічі у доларовому еквіваленті призвело до ще більшого зниження частки ВВП, спрямованої до державного бюджету. У цих умовах ми спостерігаємо ситуацію, коли стимули для населення використовувати свою трудову активність в Україні повністю відсутні. А недофінансування державного бюджету призводить до зниження соціальних видатків та подальшої соціальної деградації.

На увагу також заслуговують розрахунки частки заробітної плати у розмірі ВВП на душу зайнятого економічно активного населення (ЧЗВ). Розрахунки означеного показника свідчать, що протягом 2008-2015 рр. через заробітну плату зайнятий в економіці України громадянин отримував 42-49% продукту, створеного за рік. Означені дані свідчать не лише про підтвердження наявності жорстких ліберальних підходів в економіці. У даному випадку отримані результати є досить природними та підтверджують високий рівень енерго-, ресурсо- та фондоєм- ності валового виробництва в країні. Умовно кажучи, 42% створеного продукту, отриманого через заробітну плату, є результатом реалізованої ліберальної економічної моделі в ресурсоємній індустріальній економіці.

Усвідомлюючи те, що протягом останніх років відбувається суттєве реформування економіки країни, яке декларується як передумова переходу до сучасного інформаційного укладу економіки, відмітимо, що створення нових секторів економіки не на базі традиційних індустріальних галузей, а на основі зруйнованої промисловості та деструктованого соціуму є помилкою, яка може призвести до неконтрольованих наслідків.

У табл. 3 наведено дані про споживання паливних ресурсів в Україні протягом останніх років. Із представлених даних простежується стрімке зниження рівня споживання ключових енергетичних ресурсів, зокрема природного газу на 30%, нафти майже утричі, бензину на 40% і т.д.

Цілком очевидно, що протягом останніх років в економіці країни не було здійснено переоснащення виробничих фондів. Більш того, автомобільний бензин є паливом, яке має небагато альтернатив, однак є ресурсом, що активно використовується в індустріальній моделі економіки, та є товаром, що складає значну частку в балансі особистого споживання домогосподарств. Наведені дані свідчать про головне: із втратою можливостей забезпечення продуктивної зайнятості населення в межах старої, індустріальної (на ранніх етапах соціально орієнтованої) моделі економіки, нові робочі місця не створюються, а економічне зростання не стимулюється.

Висновки

У цих умовах, на жаль, можна стверджувати лише про збереження вкрай ліберального курсу у сфері зайнятості та регулюванні процесів на ринку праці. Серед висновків слід також відмітити, що інформаційний уклад економіки створюється у суспільстві із вкрай висо- корозвиненою індустріальною економікою, де 'її соціальна орієнтація створила такі передумови, що призвели до створення інформаційної надбудови над індустріальним фундаментом.

Список використаних джерел

Продуктивність праці в Україні : стан та організаційно-економічний механізм підвищення [Текст] : дис. ... канд. екон. наук : 08.00.07 / А.С. Пасєка; Держ. вищ. навч. закл. "Київ. нац. екон. ун-т ім. Вадима Гетьмана". - К., 2010.

Управління продуктивністю праці в машинобудуванні : проблеми і шляхи забезпечення конкурентоспроможності національної економіки [Текст] : монографія / С.І. Сергійчук; Нац. ун-т кораблебудування ім. адмірала Макарова. - Миколаїв : Вид-во НУК, 2012. - 152 с.

Продуктивність праці на макрорівні : визначення, аналіз та прогнозування [Текст] : монографія / С.М. Кожем'якіна; Н.-д. екон. ін-т. - К. : Інтерсервіс, 2012. - 354 с.

Соціальний розвиток України : сучасні трансформації та перспективи [Текст] / С.І. Бандур [та ін.]; ред. Б.М. Данилишин; НАН України, Рада по вивченню продукт. сил України. - 2-е вид., доп. і перероб. - Черкаси : Брама-Україна, 2006. - 619 с.

Соціальний розвиток регіонів України : оцінка та напрями зменшення диспропорцій [Текст] : монографія / І.М. Новак; НАН України, Інститут економіки промисловості, Інститут демографії та соціальних досліджень. - Донецьк : Наука, 2008. - 196 с.

Статистичний щорічник України за 2014 р. / за ред. І.М. Жус. - К. : Державна служба статистики України, 2015. - 486 с.

Размещено на Allbest.ru