Прекаріат як аномійний клас
Огляд кризових явищ серед найманих працівників. Уточнення поняття "прекаріату" як економічно активного населення, яке намагається обстояти своє право на працю і реалізувати гідні трудові відносини. Прекаріат як соціальна група, що діє в умовах аномії.
| Рубрика | Социология и обществознание |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 03.02.2018 |
| Размер файла | 44,9 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
ПРЕКАРІАТ ЯК АНОМІЙНИЙ КЛАС
Г. В. Афенченко
С. В. Лубенець
У сфері наукового спілкування поняття «прекаріат» змінюється поняттям «пролетаріат». Прекаріат (від англ. precarious і лат. precarium -- сумнівний, небезпечний, ризикований, негарантований, нестабільний) -- новий стан найманих робітників. Дослідники поняттям «прекаріатизація» позначають сучасну тенденцію перетворення трудових відносин. Запізнення, а у деяких випадках і самоусунення державних органів у сфері регулювання відносин призвело до обмеження прав, гарантії зайнятості й оплати праці.
Немало аналітиків пов'язують негативні явища із наслідками глобалізації. Насамперед, це -- нові ринки робочої сили з мінімальними витратами на оплату праці, свобода пересування робітників, а також розвиток і впровадження нових технологій в організації і виробництві продукції. Відповідь менеджменту зі сторони традиційних ринків праці «гнучкістю» відносин з працівниками призвела до нестабільності й непевності людей у завтрашньому дні.
Мета статті -- вивчити стан соціальної групи найманих робітників в умовах дезорганізації трудових відносин, а також напрями трансформації поведінки її членів під час подолання кризи аномії.
Виникли нові форми «гнучкості» трудових відносин. По-перше, змінюється зміст поняття «оплата праці»:
- поділ оплати праці на винагороду за неї, компенсації й гарантії зменшують базу нарахування заробітної плати;
- змінюється склад соціального пакета;
- вводяться нечіткі регламентація й гарантії оплати праці; По-друге, змінюється статус працівника:
- статус «тимчасових» співробітників і укладання контрактів на нетривалий період;
- нормування в сторону інтенсифікації праці за часом і кількістю виконуваних робіт;
По-третє, поширюється практика позикової праці:
- перехід окремих технологічних операцій на аутсорсинг (створення на базі підприємства безлічі формально і юридично незалежних фірм);
- підрядна робота або фрілансинг;
- найм додаткової робочої сили поза штатом (аутстаффінг, лізинг персоналу);
- легкість розірвання трудових контрактів і переходу в категорію «нестійких» навіть деяких керівників.
Крім психологічної напруженості, ці явища призводять до таких негативних явищ, як тіньовий обіг робочої сили, нелегальна міграція, зниження реальної оплати праці, виведення з оподатковуваної бази доходів найманих робітників.
Постає необхідність оцінити культурні наслідки. Відбувається втрата традицій виконання робіт, культури трудової діяльності, гордість за ії результат. Розпадаються трудові колективи з їхніми правилами, корпоративною згуртованістю, передачею майстерності й колективним контролем учасників трудового процесу.
Проте головним є перерозподіл обсягів часу для роботи й відпочинку. Індивід не може обмежити себе у виконанні роботи, наприклад, удома, прагне до самоексплуатації в конкурентній боротьбі, дедалі більше часу втрачає на пошук роботи, підготовку до виконання робіт, самоосвіту, все те, що не стосується умов контракту й оплати.
Дослідники позначили такі групи людей поняттям «прекаріат». Англійський соціолог Г. Стендинг у праці «Прекаріат -- новий небезпечний клас» відзначає аномійність цієї соціальної групи: «Прекаріату відомі чотири відчуття: невдоволення, аномія (втрата орієнтирів), занепокоєння й відчуження. Невдоволення викликане тим, що прекаріат не вбачає осмислених життєвих перспектив. <...> Аномія викликана апатією, яка пов'язана з відчуттям поразки, і це посилюється тим, що багато політиків і коментаторів із середнього класу осуджують прекаріат, дорікаючи йому в лінощах. <. > Хронічна незахищеність відчувається через страх утратити те, що й так маєш. <...> Відчуження виникає від розуміння, що те, що ти робиш, ти робиш не для себе й не заради поваги або похвали -- а для інших, за їхньою вказівкою» [3, с. 30-31].
Прекаріат в Україні неоднорідний. Вітчизняні фахівці з трудових відносин О. Грішнова й Є. Бринцева вважають прекаріатом трудових мігрантів, безробітних, працевлаштованих з низьким рівнем доходів та з оплатою праці в «конвертах», працівників з неповною зайнятістю, в умовах, що не відповідають нормам охорони праці. Відповідно до методики розрахунків, яку вони розробили, учасників цієї соціальної групи за період 2004-2011 рр. налічувалося від 11 до 13 млн осіб. їхня частка в складі зайнятого населення змінювалася від 50, 4% у 2007 р. до 58, 5% -- у 2009 р. [5] Найбільше зазнають впливу прека- ріатизації нелегальні трудові мігранти, жінки середнього віку, люди передпенсійного й пенсійного віку, молодь без фахової освіти.
Представник структурного функціоналізму р. Мертон однією з причин руйнування соціальної структури й порушення соціальних норм назвав протиріччя між необхідними в прийнятій культурі цілями й запропонованими засобами їх досягнення. Науковець розширив соціальне поле класифікації. Згідно з його інтерпретацією, існує чимало реакцій на зміну умов життєдіяльності. Крім аномійного самогубства (ретритизма -- відходу з життя), наявні підпорядкування, інновація, ритуалізм і заколот. Важливим є те, що ця класифікація характерна для обох типів поведінкових реакцій на ситуацію аномії: як тих, хто зумів відмовитися від старих норм, так і тих, хто продовжує їх дотримувати [6].
Порівняємо характеристики прекаріату й дезорганізації трудових відносин згідно з критеріями, р. Мертона.
За критерієм підпорядкування зовнішнім умовам, до них, насамперед, належить міграція. Загальна кількість міжнародної міграції збільшилася з 1990 р. зі 154 до 232 млн осіб у 2013 р. Проте їхня частка в чисельності всього народонаселення світу, як і раніше, не перевищує 3%.
Кількість трудових мігрантів з України становить близько 7 млн осіб. Серед них офіційний дозвіл на роботу мають не більше 500 тис. осіб. Основна маса працівників виконує сезонні роботи. Приблизно 2 млн осіб проживають за кордоном постійно. Географія поширення трудових мігрантів: від країн ЄС до регіонів крайньої півночі РФ. Основна їх частка перебуває в Москві, Підмосков'ї, Санкт- Петербурзі, а також у нафтогазовидобувних районах Тюмені.
За складом і кваліфікацією трудова міграція також є неоднорідною. Інтенсивною є міграція освічених людей. Так, з 1996 по 2011 рр. України на постійне місце проживання за кордон виїхали 1622 вчені, переважно до США, Німеччини й Росії. При цьому кількість учених-дослідників в Україні з 1991 по 2013 рр. скоротилася втричі. 41% опитаних віком від 18 до 29 років визнають, що готові виїхати з України заради добре оплачуваної й перспективної роботи [5]. Переважна більшість трудових мігрантів влаштовуються на роботу, яка не потребує кваліфікації.
Трудові мігранти здійснюють внесок в економіку своєї батьківщини. У 2006 р. вони надіслали в Україну 8, 4 мрлд дол., що становить 8% ВВП. Прямі іноземні інвестиції в українську економіку у 2006 р. -- 4, 8 млрд, що вдвічі менше порівняно з грошовими переказами українських гастарбайтерів.
Таблиця 1. Розподіл трудових мігрантів згідно зі ступенем відповідності роботи за кордоном і кваліфікації, 2010-2012 рр. [2]
|
Зайнятість |
Усього |
Жінки |
Чоловіки |
Місто |
Сіло |
|
|
на робочих місцях, які відповідають набутій кваліфікації |
28, 7 |
10, 9 |
38, 1 |
32, 8 |
25, 2 |
|
|
робочих місцях в іншій сфері, які потребують кваліфікації |
23, 7 |
28 |
21, 4 |
29 |
19, 2 |
|
|
на робочих місцях, які потребують нижчої кваліфікації |
5, 2 |
5, 3 |
5, 1 |
8, 3 |
2, 5 |
|
|
на робочих місцях, які потребують вищої кваліфікації |
2, 6 |
2, 8 |
2, 4 |
2, 9 |
2, 3 |
|
|
на робочих місцях, які не потребують кваліфікації |
39, 5 |
53 |
32, 3 |
26, 6 |
50, 2 |
|
|
Не визначене |
0, 3 |
- |
0, 7 |
0, 4 |
0, 6 |
Гендерні характеристики трудової міграції досліджує експерт А. В. Толстокорова. У своїх працях вона розглядає працевлаштування й трудову діяльність українських жінок-мігранток і відзначає високу вразливість соціального стану мігранток-домогосподарок. Прекаріатизація в цьому сенсі визначається як несприятливі умови праці, нестандартний, низькооплачуваний вид працевлаштування, що характеризується небезпечними умовами праці й соціальною незахищеністю [1].
Інший критерій -- інновація. Дії з подолання негативних наслідків дезорганізації трудових відносин, крім міграції, мають і інші, інноваційні напрями.
По-перше, немало працівників адекватно сприймають ініціативу керівництва виділити зі складу підприємств окремі господарські одиниці й розбудовувати власний бізнес.
По-друге, перехід на фріланс в окремих сферах діяльності не тільки позбавляє гарантій стабільної заробітної плати, але й надає нових можливостей. Багато компаній залучають фрілансерів на окремі види робіт. Тому в практику менеджменту введено поняття «оболонкова фірма», що означає максимально можливе виведення робіт за межі організаційної структури.
Прообрази нових форм трапляються й в умовах соціалістичної економіки. Так, експерименти І. Н. Худенко в 60-х рр. минулого століття у сфері сільського господарства виявили неочікувані результати продуктивності праці й урожайності сільськогосподарських культур на цілинних землях. У безвідрядно-ланковій (рос. «безнарядно-звеньевой») системі організації праці інтереси керівників і допоміжних підрозділів збігалися з інтересами безпосередніх виробників. Однак експеримент визнано ідеологічно шкідливим та таким, що суперечить соціалістичним принципам [6; 2].
По-третє, об'єднання людей найманої праці в різні професійні асоціації, реорганізація діяльності існуючих профспілок. Так, у РФ з 2007 р. діє Профспілка трудящих-мігрантів, зайнятих у будівництві, житлово-комунальному господарстві й суміжних галузях [9]. Своїми завданнями профспілкові лідери вважають захист прав працівників- мігрантів, особливо тих, хто приїздить з інших країн. Питання виплат заробітної плати, страхування праці, пенсійних накопичень, інформування про законодавство у сфері трудових відносин вони прагнуть вирішувати разом з органами державної влади.
Обласний комітет Донецької організації профспілок працівників металургійної й гірничодобувної промисловості підготував допоміжні матеріали щодо дій профспілкових організацій в умовах застосування нових форм зайнятості працівників, де відзначається саме прекаріатизація трудових відносин.
До основних ознак прекаріатизації, на думку профспілки, належать: звільнення без попередження, неплановий графік роботи, не- фіксований робочий час, низький порівняно з аналогічними працівниками рівень заробітної плати й нерегулярність оплати праці, вибіркове забезпечення соціальними пільгами, обмеження можливості захисту зі сторони профспілок.
Стратегії профспілки полягають в організованому спільному обстоюванні прав на легальну зайнятість, перешкоджанні застосуванню нестандартних форм наймання на рівні підприємств і гірничо- металургійної галузі всіма доступними способами [3].
Інший критерій р. Мертона -- ритуалізм -- стосується традиційного пролетаріату, працівників підприємств з історією.
Г. Стендинг відзначає певні труднощі, які виникли в традиційного класу найманих робітників, котрі колись не відчували дискомфорту глобалізації трудових відносин. У процесі тривалої боротьби робітничого класу за свої права протягом ХХ ст. сформувалося багаторівнева внутрішньокласова структура пролетаріату, що сприяло його роз'єднанню як організованої групи й зниженню конфліктності в економічній сфері суспільства. Структуру очолює «робоча аристократія», представники робітничого класу в керівництві підприємств, професійних об'єднаннях, виборних органах влади. Потім -- «сала- ріат» (від англ. salary -- зарплата) -- працівники з довгостроковими гарантіями зайнятості, безпечними стабільними умовами праці, преміями, пенсіями, медичним страхуванням й іншими складовими соціального пакета. Найнижчі -- працівники з без кваліфікації, змінний підсобний склад виробничих колективів.
Чисельність вищого й середнього робітничого класу постійно скорочується. Після приватизації на пострадянському просторі приватні компанії змінюють трудові відносини. Якщо основний склад працівників старшого й середнього віку значними зусиллями зберігає свої позиції, то поколінню їх дітей і онуків не гарантовано довгострокової зайнятості й «батьківської турботи» підприємства. Втрачається професійна ідентичність і єдність робітничого класу.
Наступний критерій -- ретритизм (відхід з життя), самогубства, пов'язані з аномійним станом суспільства. У розглянутій ситуації найманого робітника виокремити групу летальних випадків, причиною яких стала втрата роботи або інші форми дезорганізації трудових відносин, доволі проблематично.
Постійно зростає кількість людей, які відчувають страх в умовах економічної незахищеності, відсутності гарантії зайнятості й безпеки праці.
Особливістю прекаріатизації трудових відносин є незабезпечення гарантій зайнятості, постійного робочого місця. Необхідність очікування грошової винагороди за свою працю, відсутність гарантій ії отримання виникають тому, що нові форми відносин з роботодавцями дозволяють останнім змінювати умови оплати. Держава неповною мірою виконує функції контролю дотримання прав трудящих, не забезпечує гарантій і з легкістю позбавляє привілеїв, що залишилися.
Колективні фобії стосовно того, що збільшується рівень матеріальної нерівності, безсумнівно, породжують соціальну напруженість, бентежать суспільство.
Г. Стендинг в інтерв'ю говорить: «Я постійно відзначаю, що дедалі більше людей у прекаріаті не мають тих прав (цивільних, соціальних, політичних, культурних і економічних), що є в інших громадян. Від аномії (anomie) в дюркгеймівському сенсі, тобто від розпачу, викликаного безвихіддю із ситуації, що склалася; і від злості (anger) як результату попередніх трьох пунктів. Ця злість призводить до зростаючих демонстрацій, рухів Occupy -- усіх цих протестів, які ми спостерігаємо. Нині прекаріат складається із трьох груп, і цим він і є небезпечним. Перша група -- це «старий» пролетаріат. Вони злі, тому що не мають тих благ, що були в їхніх батьків. Мігрантів, меншин, жінок і та ін. -- тих, хто, власне, і становить другу групу прекаріа- ту, -- узагалі безправних і надто вразливих. Третя група -- це освічена молодь. Ті, хто йшов в університет або коледж і думав, що в них буде кар'єра, квиток у гідне життя. А коли здобули освіту, виявилося, що купили лотерейний квиток, який майже нічого не надає, але придбати його коштує дедалі дорожче й дорожче» [1].
Заколот також є критеріальною ознакою стану аномії в суспільстві. Те, що відбувається нині в Україні, -- це початок великого демографічного процесу, -- вважає дослідник Піттсбурзького університету (США) Т. Мілованов, засновник проекту Voxukraine. На його думку, в Україні виросло нове покоління, яке шукає шляхів соціалізації. У них немає досвіду життя в комсомолі й партійних організаціях, вони не розуміють, як жити у великій країні. Зростає напруженість між молодим поколінням і людьми, які прагнуть втримати владу. Такий конфлікт не є винятком для України, а проявляється на всьому пострадянському просторі. На думку Т. Мілованова, це реальний конфлікт, який потрібно розглядати як протистояння між новим поколінням і елітами [5].
Розміщення продуктивних сил переважно в східній і південній частинах України чітко вказує на географічні межі протистояння. Населення сконцентроване в місці розташування містоутворюючих промислових об'єктів. Специфіка роботи передбачає більші ризики. Люди звикли до особливого статусу й поваги до своєї праці. Однак промислові підприємства працюють нестабільно, трудових традицій не дотримують. Додаткових джерел доходу недостатньо для існування. Населення перебуває в стані прекаріатизації. Усі ці умови створюють сприятливий ґрунт для соціальної напруження.
Г. Стендинг відзначає зростання радикальних (зокрема і неофашистських) настроїв у багатьох європейських країнах. Політика популізму використовує страхи прекаріату у своїх цілях, переводить проблему в площину соціальних утопій. Політичні лідери обіцяють гарантії, соціальні трансферти, матеріальний статок, стабільність і збільшення чисельності робочих місць. Частка прекаріату в Україні збільшується швидше через відсутність реформ, збільшення кількості вимушених переселенців, осіб, котрі втратили роботу в районах бойових дій.
На жаль, еліти в різних країнах намагаються вирішити проблему методом переведення її в конфлікт між різними соціальними групами за іншими темами протистояння: релігійними, майновими, національними, ідеологічними тощо.
Соціальні норми є не догмою, а критерієм відповідності, збігом за зразком. Вони відображають спосіб діяльності людей, засіб досягнення мети, є показниками того, що знайдено вигідний і ефективний спосіб успішного виживання й взаємодії. Усіма зазначеними способами клас найманих робітників намагається виробити оптимальні норми соціальної взаємодії.
Висновки
Клас найманих робітників, як й усі інші соціальні групи в суспільстві, зазнає соціальної дезорганізації суспільних відносин або аномії.
Явища соціальної дезорганізації трудових відносин поширені в багатьох країнах світу. Г. Стендинг використовує поняття «прека- ріат» для опису цієї соціальної групи, характерною ознакою якої є нестабільність стану, нові специфічні відносини між працівником і роботодавцем.
Науковці підтверджують формування прекаріату в Україні не тільки в середовищі найманих робітників індустріальних центрів, а також і в потоках працівників-мігрантів з інших регіонів країни.
Порівняння напрямів дій класу найманих робітників за класифікацією Р. Мертона, способів поведінки індивідів в умовах аномії характеризують стан цієї соціальної групи, яка має ознаки аномії.
Оскільки способи поведінки індивідів і прекаріату загалом можна ідентифікувати, то подальше їх дослідження надає можливості передбачити проблеми реформування суспільних відносин і пошуки ефективних способів вирішення.
прекаріат соціальний аномія трудовий
Список використаних джерел
1. Асташенков А. Прекариат начинает организовываться [Электронный ресурс] / А. Асташенков // Русская планета. -- Режим доступа: http://rusplt.ru/policy/ prekariat.html. -- Загл. с экрана.
2. Афенченко Г. В. Эксперименты Ивана Никифоровича Худенко: экономические результаты и человеческие судьбы / Г. В. Афенченко // Вчені записки: наук. журнал: матер. 11-х Ліберманівських читань «Сучасність і тенденції розвитку підприємництва в Україні», Харків, 19 жовт. 2006 -- Харків: ХІУ, 2007. -- Вип. №21. -- С. 23-28.
3. Гнучке використання персоналу, аутсорсинг, аутстаффінг, позикова праця як форми нестандартної (нестійкої) зайнятості і їх застосування в Україні. Допоміжні матеріали по діях профспілкових організацій в умовах застосування нових форм зайнятості працівників [Електронний ресурс] // Донецк. обл. совет профсоюзов. -- Режим доступу: http://www.osps.dn.ua/ index.php?type=material&task=1119. -- Назва з екрана.
4. Грішнова О. А. «Прекарізація як прояв кризових явищ у соціально-трудовій сфері України» -- доповідь, представлена в рамках сесії «Реакція ринку праці на кризу» XIV Квітневої міжнародної наукової конференції «Модернізація економіки та суспільства», що проходила з 2-5 квітня 2013 року в Москві [Електронний ресурс] / О. А. Грішнова, Є. Г. Бринцева. -- Режим доступу: http://www.gosbook.ru/ node/71987. -- Назва з екрана.
5. Карманная М. Милованов: «Олигархи уже не те. Многие выглядят просто смешно» [Электронный ресурс] / М. Карманная. -- Режим доступа: http://society.lb.ua/life/2 015/02/14/295496milovanovoligarhite.html. -- Загл. с экрана.
6. Когда вернется Худенко? // Экономика и организация промышленного производства. -- 1989. -- № 4. -- С. 17-59.
7. Мертон Р. Социальная структура и аномия / Р. Мертон // Социология преступности (Современные буржуазные теории): пер. с фр. -- Е. А. Сахарской ; ред. перев. -- М. Н. Грецкий. -- М.: «Прогресс», 19б6. -- C. 299-313.
8. Модульное выборочное обследование населения (домохозяйств) по вопросам трудовой миграции [Электронный ресурс] // Украинский центр социальных реформ, Государственная служба статистики Украины, 2010-2012. -- Режим доступа: http:// www.idss.org.ua/conference_rus.html. -- Загл. с экрана.
9. Профсоюз трудящихся-мигрантов, занятых в строительстве, жилищно-коммунальном хозяйстве и смежных отраслях [Электронный ресурс]. -- Режим доступа: http://www.profmigr.com/. -- Загл. с экрана.
10. Стендинг Г. Прекариат: новый опасный класс / Г. Стендинг: пер. с англ. Н. Усова. -- М.: Ad Marginem, -- 2014.
11. Толстокорова А. В. Прекаризация трудовых отношений в условиях трудовой миграции: на примере украинских мигранток-домработниц / А. В. Толстокорова // Населення України. Трудова еміграція в Україні. -- Київ: Ін-т демографії та соціальних досліджень ім. М. В. Птухи НАН України, 2010.
12. Франк Л. Уехать, чтобы выжить: миграционные процессы в странах Восточного партнерства [Электронный ресурс] / Л. Франк. -- Режим доступа: http://eastbook. eu/ru/2013/08/country-ru/armenia-ru/uehat-chtoby-vyzhit-migracionnye-processyv- stranah-vp/. -- Загл. с экрана.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Стан соціального захисту економічно активного населення та нагальні проблеми, що потребують вирішення. Правові засади й основні складові соціального захисту інвалідів в Україні. Прожитковий мінімум як основа соціальних гарантій доходів населення.
контрольная работа [35,4 K], добавлен 23.04.2008Сутність поняття "праця". Предмет, зміст, основні проблеми соціології праці. Формування соціологічних ідей про працю. Основне призначення праці. Соціально-трудові відносини та процеси. Перелік основних причин страйків, які відбуваються в Україні.
реферат [15,0 K], добавлен 29.10.2011Визначення соціально-психологічних особливостей професійної взаємодії працівників системи соціального захисту населення. Ролі соціальних працівників, форми соціальної роботи. Інтеракція у процесі професійного спілкування, етапи міжособистісного розуміння.
курсовая работа [207,2 K], добавлен 15.03.2011Поняття, структура і загальна характеристика середнього класу як соціальної групи суспільства, що має стійкі доходи, достатні для задоволення широкого круга матеріальних проблем. Сучасні проблеми визначення і формування середнього класу в Україні.
реферат [30,9 K], добавлен 15.08.2014Сутність і характерні особливості девіантної поведінки в умовах соціальної аномії, її зміст, можливі варіації та різновиди, місце в сучасному суспільстві та розповсюдження серед молоді. Значення в даному процесі змін в соціокультурній реальності України.
курсовая работа [48,1 K], добавлен 14.01.2010Ознаки колективу як соціальної групи. Особливості формальних і неформальних груп. Основні відмінності формальних і неформальних груп. Зближення працівників через неформальні взаємини. Паралельне існування формальних і неформальних груп в організації.
реферат [255,6 K], добавлен 18.11.2015Динаміка чисельності та складу населення, його розміщення за регіонами. Розподіл постійного населення за національністю та рідною мовою. Основні параметри демографічного прогнозу. Особливості формування та розселення сільського та міського населення.
реферат [470,9 K], добавлен 07.02.2011Соціальна робота як вид професійної допомоги окремій особистості, сім'ї чи групі осіб з метою забезпечення їм належного соціального, матеріального та культурного рівня життя. Особливості розвитку програм підготовки соціальних працівників у США.
контрольная работа [21,4 K], добавлен 20.02.2011Російська інтелігенція як особлива соціальна група, її природа, особливості та історична місія, роль і місце в суспільстві. Трансформація соціальної структури інтелігенції та її вплив на міжнаціональні відносини і розвиток національної економіки Росії.
дипломная работа [138,8 K], добавлен 04.02.2012Стратегія забезпечення соціальної безпеки в умовах економічної диференціації країни. Динаміка стану соціальної напруженості за регіонами України у 2004-2010 рр. Прогнозування появи кризових явищ, впровадження заходів до припинення суспільних заворушень.
реферат [531,7 K], добавлен 22.03.2015Види державної соціальної допомоги окремим категоріям населення, порядок її надання, припинення виплати, визначення розміру. Кошторис доходів та видатків в управлінні праці та соціального захисту населення. Фінансування та сплата податків управлінням.
отчет по практике [43,5 K], добавлен 16.10.2009Соціально-економічне становище українського села. Джерело підтримки добробуту сільських сімей. Соціальна сфера і розвиток громад. Проблеми та перспективи земельних відносин на селі. Роль особистих селянських господарств в життєдіяльності населення.
дипломная работа [118,7 K], добавлен 01.06.2010Соціальна політика як специфічна функція держави, її сутність. Встановлення соціальної системи захисту населення у Німеччині, основні напрями. Закони та принципи системи, на яких базується соціальна держава, види страхових послуг і порядок їх надання.
реферат [29,9 K], добавлен 07.02.2011Виїзд працездатного населення з території країни за її межі. Міжнародна міграція робочої сили. Причини еміграції населення з України. Соціальна напруженість в суспільстві. Аналіз наслідків міграції на ринку праці. Незадоволеність роботою та умовами праці.
презентация [1,2 M], добавлен 09.11.2014Група як ефективна форма організації соціальної роботи, її сутність, негативні риси. Дослідження ефективності групової роботи. Приклади терапевтичних ефектів різних видів груп. Технологія проведення тренінгів з формування здорового способу життя молоді.
реферат [18,1 K], добавлен 31.10.2010Населення, як соціально-економічна категорія. Передумови та фактори, що впливають на відтворення населення. Демографічна ситуація в Україні та її регіональні особливості. Проблеми відтворення населення в сучасних умовах. Демографічна політика держави.
курсовая работа [532,5 K], добавлен 18.10.2010Соціальна група у соціологічному розумінні. Соціальний стереотип. Ролі індивідів у групах. Поява спільних очікувань кожного члена групи відносно інших членів. Наявність між ними взаємозв’язків. Соціальні агрегації. Квазигрупи. Соціальний контроль.
контрольная работа [37,2 K], добавлен 11.03.2009Сім'я та шлюб: причини одруження та розлучень серед молодих людей. Шлюбно-сімейні відносини в конкретних культурних і соціально-економічних умовах. Ознаки типу сім'ї. Функції сім'ї та їх взаємозв'язок. Криза сім'ї та сучасна демографічна ситуація.
реферат [18,0 K], добавлен 16.06.2009Розвиток громадянського суспільства. Становище людини у світі праці. Структурні складові соціально-трудових відносин. Предмети соціально-трудових відносин і їхня структура, принципи і типи. Рівноправне партнерство. Конфлікт, конфліктне співробітництво.
контрольная работа [643,0 K], добавлен 22.03.2009Сутність та детермінація бідності як суспільного явища. Філософський вимір "багатства". Види, типи та моделі бідності як соціально-економічного явища. Напрями подолання бідності та усунення причин низького рівня життя серед працездатного населення.
курсовая работа [40,1 K], добавлен 04.06.2016
