Моделювання протестного іміджу в соцмережах: тенденції й закономірності

Размещено на http: //www. allbest. ru/

Київський національний університет культури і мистецтв, м. Київ

Моделювання протестного іміджу в соцмережах: тенденції й закономірності

Л.В. Бадюл, аспірант

Анотація

Розкриваються закономірності процесу формування протестного іміджу в соціальних мережах. Виокремлено ключові тенденції етапу моделювання протестного іміджу в контексті виникнення якісно нових властивостей соціальної поведінки учасників інтернет-комунікації. Готова модель суспільної поведінки стає своєрідним кодовим закликом для засвоєння й активізації потрібного типу поведінки у свідомості інтернет-аудиторії. Означені наукові розвідки загального процесу сучасного соціального інжинірингу набувають актуальності в соціальному контексті з яскраво вираженим суспільно-політичним бекграундом. Ключові слова: протестний імідж, протестна комунікація, політична участь, соціальні мережі.

Аннотация

Л. В. Бадюл, аспирант, Киевский национальный университет культуры и искусств, г. Киев

МОДЕЛИРОВАНИЕ ПРОТЕСТНОГО ИМИДЖА В СОЦСЕТЯХ: ТЕНДЕНЦИИ И ЗАКОНОМЕРНОСТИ

Раскрываются закономерности процесса формирования протестного имиджа в социальных сетях. Выделены ключевые тенденции моделирования протестного имиджа в контексте появления качественно новых свойств социального поведения участников интернет-коммуникации. Готовая модель общественного поведения становится своеобразным кодовым призывом для усвоения и активизации нужного типа поведения в сознании интернет-аудитории. Рассмотренные научные исследования об общем процессе современного социального инжиниринга приобретают актуальность в социальном контексте с ярко выраженным общественно-политическим бэкграундом.

Ключевые слова: протестный имидж, протестная коммуникация, политическое участие, социальные сети.

Annotation

L. V. Badiul, postgraduate student, Kyiv National University of Culture and Arts,

Kyiv

MODELING THE PROTEST IMAGE IN SOCIAL NETWORKS: TRENDS AND PATTERNS

The object of the study is modeling the protest behavior in the social networks as a basis for development of the active social process.

The purpose of the study is to identifythe patterns and trends of the process of modeling the protest image among the wide audience of social networks users.

The study of the protest image formation in the social networks was based on the use of scientific methods of analysis and synthesis, and empirical methods of observation and description of communication phenomena.

Results and conclusions. Theoretical generalizations on the specificity of social communication in a virtual space distinguish fundamental feature of the modeling process of protest image focusing on the mass user information credibility.

Dynamic images of the protest actions published in the news demonstrate a complete model of social behavior and becomes a kind of appeal code for mastering and activating the desired model in the minds of Internet audience.

The practical significance. The analysis of modeling the protest image as a communication phenomenon provides the basis for a wide range of varied research in the general process of modern social engineering, acquiring relevance in the social context of a strong social and political backgrounds.

The article reveals the patterns of the protest image formation process in social networks. The author determines the key trends of modelling the protest image in the context of studying the new aspects of social behaviour of the Internet communication participants. The complete model of social behaviour becomes a kind of appeal code for mastering and activating the desired model in the minds of Internet audience. The analysis of protest image modelling as a communication phenomenon provides the basis for a wide range of varied research in the general process of modern social engineering and acquires acute relevance in the social context of a strong social and political backgrounds.

Key words: protest image, protest communication, political participation, social networks.

Постановка проблеми. Сучасні науковці стверджують, що соціальні мережі сприяють, по-перше, організації соціальних комунікацій, по-друге, реалізації базових соціальних потреб, таких як: спілкування, повага, можливість висловити свою індивідуальну позицію щодо тих чи інших важливих питань. Для протестної комунікації цей фактор відіграє принципову роль, а тому актуальним завданням дослідження комунікаційних особливостей соціальних мереж є виявлення специфіки моделювання протестної поведінки як основи трансформації в активний соціальний процес. протестний імідж соціальний мережа

Аналіз останніх досліджень.

У сучасній науковій літературі ґрунтовних досліджень аспектів моделювання протестних настроїв у соціальних мережах не здійснено. Однак питання впливу комунікаційного поля соціальних мереж на суспільно-політичні настрої їхніх користувачів цікавлять деяких вітчизняних і зарубіжних дослідників. Серед наукових розвідок зарубіжних дослідників принципові положення про взаємозв'язок політичних протестів та соціальних мереж слід виокремити праці Р. Бута [2], Д. Губанова, Д. Новікова, А. Чхартішвілі [3], О. Довженка [4], О. Кисельова [5], Г. Почепцова [8]. Аспекти психології поведінки учасника масових протестів аналізуються в розвідках Е. НоельНойман [7], Г. Тарда [10]. О. Гримов [2], О. Колосов [6] розглядають комунікаційні особливості аспектів самопрезентації особистості у віртуальному середовищі.

Мета статті -- виокремити основні тенденції та закономірності процесу моделювання протестного іміджу серед широкої аудиторії користувачів соціальних мереж. Принципово важливим у цьому контексті є дослідження аспектів виникнення якісно нових властивостей поведінки їхніх активних користувачів.

Закономірно, що в процесі моделювання комунікаційної ситуації, яка базується на взаємовпливі її членів до уваги беруться передусім фактори, запропоновані самим комунікаційним середовищем, тобто соціальною мережею. Відповідно до них, виявимо певні особливості того, яким чином будується модель протестного іміджу сучасного користувача соціальної мережі.

Вивчення таких аспектів соціального інжинірингу, як формування громадської думки та поширення протестних настроїв з метою глобальних системних суспільних перетворень, неможливе без урахування особливостей, про які ще в середині ХХ ст. писала німецький соціолог Е. Ноель-Нойман. Аналізуючи взаємозв'язки між масовою комунікацією, міжособистісною комунікацією і тим, як індивід співвідносить власну думку з позиціями свого оточення, вона запропонувала концепцію «спіралі мовчання». Сутність положень цієї концепції, згідно з поясненням науковця, можна трактувати таким чином: людина не хоче перебувати в соціальній ізоляції в будь-яких її проявах, а тому, коли відчуває, що її думка не відповідає думці більшості, то, зазвичай, намагається не висловлювати публічно власних поглядів. І, навпаки: той, хто поділяє свої погляди із більшістю, дедалі активніше обстоюватиме такі позиції. Така поведінка зумовлює те, що останні є сильнішими, а перші -- слабшими, ніж це є насправді. Страх соціальної ізоляції є рушійною силою, що розкручує т. зв. «спіраль мовчання» [7, с. 110].

Тому очевидним є той факт, що аспект наявності лідера думок у такому середовищі, як соціальна мережа, спричиняє особливі комунікаційні тенденції в протестному суспільному контексті. Тему лідерства думок і близьких до неї понять у дослідженнях віртуального простору розкривають немало вітчизняних і зарубіжних дослідників. Учений Г. Тард у студіях із психології мас та теорії наслідування в середині XIX ст. писав про «вожаків зграї, котрі впливають на поведінку інших її членів» [10].

Дослідник О. Кисельов зауважує, що в інтернет-середовищі лідери суспільних думок схильні проявляти особливі риси залежно від того, як змінюється середовище їхнього функціонування. У такому зв'язку з посиланням на теоретичні розвідки І. Сакіма фахівець описує аспекти лідерства, акцентуючи на категорії «енфлюентіалів». Під цим терміном розуміється односторонній вплив авторитетних думок на масову аудиторію, в результаті чого енфлюентіал стає агентом активних соціальних змін.

Екстраполювавши такі наукові розвідки на політичну комунікацію, дослідник О. Кисельов висловив припущення, що в цій комунікаційній площині існує група осіб, яка спеціально висловлює думки з метою впливу на оточення, зокрема за допомогою розміщення й передачі інформації новими засобами комунікації. Цю групу агентів О. Кисельов назвав «політфлюентіалами» (калька від скорочення англійських слів «political influential» -- вплив у політиці) [5, с. 25]. Очевидним є той факт, що в умовах інтернету, основний вплив мають саме авторитет і знання, а не безпосередні дії влади, оскільки, як зазначалося вище, інтернет-спільнота утворює таке комунікаційне поле, яке базується на засадах вільного від втручання провладних сил простору.

Політфлюентіал є авторитетним носієм незалежного експертного знання і має повагу свого оточення завдяки впевненості в істинності такої інформації. Будучи людьми, які постійно висловлюють свої погляди стосовно тих чи інших політичних подій та явищ, політфлюентіали, на думку фахівця, беруть активну участь в інформаційній узаємодії, поєднуючи он-лайн-, і оффлайн-участь [5, с. 26].

Активним політфлюентіалом стає, згідно з визначенням дослідника, молода людина віком до 35 років з вищою освітою та стабільною постійною або тимчасовою роботою, середнім у країні рівнем матеріальних доходів на кожного члена сім'ї. Політфлюентіал, зазвичай, має стаж користувача інтернету більше трьох років і щодня проводить у мережі більше однієї години для моніторингу останніх політичних новин.

Відповідно до вищесказаних думок політолога, саме політфлюентіали здатні стати елементом ефективної комунікації між органами державної влади і суспільством для спонукання пересічних громадян до конвенційної політичної участі.

Утім, О. Довженко наводить інші аргументи, що обстоюють ідею докорінно нового способу сприйняття резонансної інформації сучасною аудиторією інтернет-мереж. Він уважає, що для сучасного читача/глядача/слухача вже практично не існує медійних авторитетів «на високих п'єдесталах». Нормою для нього є ситуація, коли зірки екрана чи газетних шпальт у соціальних мережах перебувають «на відстані одного кліка» [4]. На думку експерта, аудиторію абсолютно не цікавить монологічна форма комунікації, коли немає змоги розпочати дискусію, висловити свою думку або хоча б «лайкнути» той чи інший пост. Сучасний користувач соціальних мереж звик до двосторонньої комунікації з джерелами інформації та миттєвого зворотного зв'язку й очікує на реакцію. Отже, здобути прихильність публіки, як наголошує дослідник, можна лише «зафрендившись» із нею.

Основні результати дослідження.

Отже, означені теоретичні узагальнення про тенденції суспільної комунікації у віртуальному середовищі надають підстав виокремити принципову особливість процесу моделювання протестного іміджу: орієнтація масового користувача на інформаційний авторитет.

Розглядаючи політичну комунікацію в соціальних мережах як багатоступеневий комунікаційний процес, що відбувається під впливом лідерів думок, слід звернути увагу на способи моделювання протестного іміджу сучасного користувача соціальної мережі.

Проявляючись і функціонуючи за законами психології мас, протестна поведінка індивіда базується на актуалізації нового набору соціальних смислів. У контексті загострення сучасних суспільно-політичних процесів дослідник Г. Почепцов використовує термін «смислова війна». Згідно з версією фахівця, ця війна як новий тип ефективна саме в когнітивному просторі, а тому її можна охарактеризувати, як когнітивну. Ключовою її прикладною метою є зміна свідомості. Незважаючи на те, що інформаційна війна так само змінює суспільну свідомість, вона є достатньо обмеженою і тактичною, порівняно зі смисловою війною. Г. Почепцов підкреслює особливу роль інтернет-комунікації, зазначаючи, що смислова війна діє не в інформаційному, а у віртуальному просторі, а тому її дії -- довготривалі і стратегічні [8].

Базуючись на твердженнях Г. Почепцова про те, що інформаційна війна змінює факти, а смислова -- правила гри, можна припустити, що моделювання протестного іміджу для сучасного користувача соціальних мереж -- зразок моделювання смислів нового типу.

Смисли нового типу є формами мислення, за допомогою яких соціальний суб'єкт може описувати й пізнавати реальність та своє існування в ній, формуючи єдність з іншими суб'єктами -- носіями подібного соціального досвіду. У контексті таких міркувань означеними соціальними смислами можна називати масові протестні рухи, що виникають на теренах віртуального середовища.

Принципово важливою є особа комуніканта, котрий, власне, стає й активним носієм протестного іміджу, і його популяризатором серед широкої аудиторії соціальної мережі. Сприймання власного «я» як соціально-культурного конструкта відбувається завдяки комунікації, в якій ми конструюємо свою соціальну реальність.

Розуміння особливостей процесу конструювання сучасного протестного іміджу в соціальних мережах неможливе без урахування принципової тенденції, що змінює призму бачення комунікації в кіберпросторі: якщо раніше дослідники віртуального середовища свідомо наголошували на аспекті анонімності учасника інтернет-комунікації як спробі втечі від реальності, то наразі маємо справу з протилежним -- у сучасних соціальних мережах спостерігається відкрите прагнення до репрезентації своїх справжніх намірів. Для соціально-комунікаційних досліджень, де наявність суспільно-політичного бекграунду відіграє ключову роль, подібна тенденція вможливлює створення різновекторних розвідок.

У межах дослідження зазначимо, що в процесі моделювання політичних настроїв політичне самоствердження особистості подібно до основних трендів, про які йтиметься далі. Зазвичай, самопрезентація в соціальних мережах є соціальною, що відображається у відкритій демонстрації користувачем на своїй сторінці (аккаунті) власного соціального статусу, рівня освіти, соціального оточення [2]. Інакше кажучи, користувач прагне максимально ефективної інтеграції в завдяки планомірному впливові на враження іншого про себе.

Екстраполюючи такі думки на площину протестної комунікації, зауважимо: політично активна в соціальній мережі особистість «підлаштовується» під певні комунікаційні контексти середовища і за допомогою різних дискурсивних практик починає керувати враженнями інших користувачів зі свого соціального оточення.

Цілком очевидно, що в основі формування сприятливого іміджу, який сприймається, засвоюється і в подальшому може наслідуватися широкими масами -- прагнення сподобатися й набути соціального схвалення.

Політично активна ідентичність здатна мотивувати людей до моделювання протестних настроїв, які починаються з активного обговорення новин у коментарях на форумах та в соціальних мережах.

Британська газета «The Guardian» опублікувала подробиці масштабного експерименту, який презентує особливості маніпуляції інформацією, що розміщується на сторінках користувачів соціальних мереж. Моніторинг 689 тис. персональних сторінок аккаунтів користувачів мережі Facebook виявив, що публікація (пост) тієї чи іншої інформації на особистій сторінці може призводити погіршення або поліпшення емоційного самопочуття через процес «емоційного зараження».

У колективному дослідженні вчених із Корнельського університету й університету Каліфорнії виявлено закономірності впливу фільтрації стрічки публікації користувача Facebook на аудиторію його друзів та підписників. У разі збільшення фото-, відеота текстових матеріалів негативного емоційного змісту в стрічці новин певного користувача фіксувалося зменшення записів позитивної тональності аудиторії друзів цієї персони. Другий тест довів протилежне: збільшення постів у позитивному ключі здатне мінімізувати негативні повідомлення, які публікує на своїх сторінках аудиторія друзів та підписників.

На основі результатів експерименту вчені дійшли висновку: емоції друзів, висловлені в соціальних мережах, здатні впливати на особисті настрої. Цей факт, згідно з їхнім твердженням, стає першим емпіричним аргументом теорії про масове емоційне зараження в соціальних мережах [2].

Логічно припустити, що означена тенденція, виявлена зарубіжними вченими, може чітко простежуватися й у площині протестної комунікації в соціальних мережах. У зв'язку із цим уважаємо, що масове емоційне зараження протестними настроями аудиторії соцмереж відіграє головну роль у моделюванні ними власного протестного іміджу.

Закономірність сили впливу маніпуляції давньо відома -- ефективність буде тим вищою, чим ближчих й значущих мотивів й потреб людини вона зачіпає. Досліджуваний аспект вираження протестних настроїв може стосуватися кожного рівня ієрархії системи потреб, запропонованої А. Маслоу. У зв'язку із цим слушним є зауваження про те, що найбільше сугестивному впливу піддається аудиторія, яка прагне вирішити важливі проблеми. Саме таким чином пояснюється мотивація вираження власних позицій -- активізацією протестних дискурсів. Відповідно до Л. Компанцевої, М. Присяжнюк, Є. Скулиша, сугестивна комунікація в інтернеті найефективніше здійснюється в тому мережевому середовищі, де «інтерактивні відносини налаштовані на довіру, симпатію, співчуття й розуміння, які знижують рівень критичності у сприйнятті інформації» [9, с. 171], слушно стверджувати, що результатом таких комунікацій стає стихійна масова поведінка, в якій учасник діє практично без усвідомлення особистого контролю над ситуацією.

Згідно із загальною ідеєю, яку можна сформулювати гаслом: «хто формує символічні системи -- той установлює владу», уважаємо, що моделювання символів є складовою загального процесу моделювання протестного іміджу в системі завдань з комунікаційного інжинірингу. Здатність нових символів докорінно трансформувати комунікацію стає принципово новим трендом у такому нестандартному комунікаційному середовищі, як масовий протест, що, водночас, безпосередньо відображається у формах його прояву.

Параметри віртуального середовища, де зароджується протестна комунікація, зумовлюють посилення акцентів на використанні різноманітних лінгвістичних особливостей утілення її форм, на які слід звернути особливу увагу.

Л. Компанцева, М. Присяжнюк, Є. Скулиш виокремлюють деякі лінгвістичні прийоми маніпулювання вербальною комунікацією:

- конкретність та образність ключових слів в інтернет-дискурсах;

- емоційне перенасичення тексту -- численні прикметники, порівняння, метафори та інші образні засоби;

- використання риторичних запитань, які спонукають читача до потрібних відповідей: «Невже Ви зможете промовчати?»;

- уживання наказових конструкцій, що особливо дієво для посттоталітарного співтовариства: «Не дозволяйте себе обманювати!»;

- використання лінгвістичних структур єдності, довіри: «Разом -- ми сила!»;

- експлуатація ідеї «кола своїх», навмисне долучення до нього відвідувачів мережевого ресурсу [9, с. 175].

Це комунікаційне поле є поєднанням платформ інформаційного трафіку, а тому поряд із вербальним елементом комунікації візуальний складник -- не менше важливий атрибут політичної комунікації мережевого співтовариства: сучасні екранні технології, які одночасно апелюють до двох органів чуття, уможливлюють створення керованого механізму комплексного впливу на чуттєвий світ людини в її повсякденних діях [6].

Важливим моментом, на який слід звернути увагу під час дослідження формування моделі протестної поведінки в соціальній мережі, є спосіб структурування візуального потоку в стрічці новин, його семантика, риторика і прагматика.

Як і телевізійний контент, інформаційний у сучасних соціальних мережах насичений візуальною риторикою, позиціонує надлишок емоційно насичених візуальних образів і текстів, що диференціюються відповідно до зростаючої фрагментації зацікавленості інтернет-аудиторії в нагальних суспільних проблемах. При цьому, на відміну, наприклад, від вербальних кодів, таке перенасичення соцмережі мультимедійним контентом потребує від її користувачів мінімальних навичок дешифрування візуальних компонентів.

Пояснюючи специфіку впливу візуальної образності, Ж. Бодрійяр свого часу висловив критичний філософський погляд: «Світ, відображений камерою, -- уже не той, яким він був раніше. Він змінюється в той самий момент, коли його фотографують. (...) Я вважаю, що будь-яке зображення -- частково обманка. Гра видимості і бачення... Не реальність, яка грає із симулякром, а симулякри, які грають самі із собою, -- і тому що відсилають до чогось іншого» [6].

Віртуальна образність здатна випереджати створення внутрішніх образів людей, витісняти здатність до самостійного їх конструювання і залишати лише право на бажання, пошук, вибір та емоційну реакцію. «Візуальна домінанта віртуальної образності сприяє міфологізації об'єктів презентації, причому, це відбувається не тільки щодо товарів у рекламі, а й стосовно людей, культур і етносів» [6].

Таким чином, ефект сучасної візуальної складової в комунікації в протестному середовищі втілюється в можливості швидкого «вмонтовування» картинки у свідомість активного користувача мережі, котрий споживає мультимедійний контент. Динамічне за своїм змістом зображення протестних дій, що публікується у френдстрічці, демонструє вже готову модель суспільної поведінки, стає своєрідним кодовим закликом для засвоєння й активізації потрібної моделі у свідомості інтернет-аудиторії. Конвергентність технічних особливостей соціальної мережі -- поєднання мультимедійних елементів у вибудовуванні інформаційного потоку здатне максимально ефективно моделювати той чи інший аспект протестного іміджу.

Висновки

Моделювання протестного іміджу для сучасного користувача соціальних мереж є зразком моделювання смислів нового типу, якими можуть стати масові протестні рухи. Постать лідера суспільних думок є визначальним фактором, який здатен задавати тон для подальшого формування тих чи інших настроїв серед широкого кола інтернет-аудиторії і долучення різноманітних груп населення до активної взаємодії.

Моделювання символів -- складова загального процесу моделювання протестного іміджу в системі завдань із комунікаційного інжинірингу. Параметри віртуального середовища, де зароджується протестна комунікація, зумовлюють посилення використання різноманітних лінгвістичних та візуальних компонентів, завданням яких стає «вмонтовування» потрібної картинки у свідомість активного користувача мережі. При цьому масове емоційне зараження протестними настроями аудиторії користувачів є однією з дієвих технологій формування протестного іміджу.

Перспективи дослідження.

Наразі особливу актуальність для царини соціально-комунікаційних розвідок становить вивчення ефективності маніпулятивних технологій у процесі створення масового іміджу протестного натовпу. Планується детальне вивчення особливостей практичної реалізації новоствореного іміджу учасників суспільної комунікації та його «ефектів» у соціальних процесах.

Список використаних джерел

1. Бут Р. Facebook показывает ленты новостей эксперимент, чтобы контролировать эмоции [Электронный ресурс] / Роберт Бут. -- Режим доступа: http://www. theguardian.com/technology/2014/jun/29/facebook-users-emotions-news-feeds (дата звернення: 27.09.2014). -- Загл. с экрана.

2. Гримов О. А. Самопрезентация и самоидентификация личности в социальных сетях [Электронный ресурс] / О. А. Гримов. -- Режим доступа: http://www.rusnauka. com/6_PNI_2013/Psihologia/12_129127.doc.htm. -- Загл. с экрана.

3. Губанов Д. А. Социальные сети: модели информационного влияния, управления и противоборства / Д. А. Губанов, Д. А. Новиков, А. Г.Чхартишвили ; под ред. чл.корр. РАН Д. А. Новикова. -- М. : Изд-во физ.-мат. лит., 2010. -- 228 с.

4. Довженко О. Соціальні медіа як середовище нової медіакритики [Електронний ресурс] / О. Довженко. -- Режим доступу: http://www.mediakrytyka.info/ohlyadyanalityka/sotsialni-media-yak-seredovysche-novoyi-mediakrytyky.html. -- Назва з екрана.

5. Киселев А. А. Политическое участие в интернете : автореф. дисс. ... канд. полит. наук: 23.00.02 / А. А. Киселев. -- Краснодар, 2007. -- 31 с.

6. Колосов А. В. Візуальні комунікації в соціально-політичних процесах [ Електронний ресурс] / А. В. Колосов. -- Режим доступу: http://refs.co.ua/56456Vizual_nye_ kommunikacii_v_social_no_politicheskih_processah.html. -- Назва з екрана.

7. Ноэль-Нойман Э. Общественное мнение. Открытие спирали молчания : пер. с нем. / Э. Ноэль-Нойман ; общ. ред. и предисл. Н. С. Мансурова. -- М. : ПрогрессАкадемия, Весь Мир, 1996. -- 352 с.

8. Почепцов Г. Операторы смыслов и конструкторы смыслов [Электронный ресурс] / Г. Почепцов. -- Режим доступа: http://osvita.mediasapiens.ua/material/32630 (дата звернення: 27.09.2014). -- Загл. с экрана.

9. Сугестивні технології маніпулятивного впливу : навч посіб. / [В. М. Петрик та ін. ; за заг. ред. Є. Д. Скулиша]. -- 2-ге вид. -- Київ : ЗАТ «ВІПОЛ», 2011. -- 248 с.

10. Теория подражания Г. Тарда [Электронный ресурс]. -- Режим доступа: http://socio. rin.ru/cgi-bin/article.pl?id=1174. -- Загл. с экрана.

References

1. But R. Facebook pokazyvaet lenty novostey eksperiment, chtoby kontrolirovat emotsii [Elektronnyi resurs] / Robert But. -- Rezhim dostupa: http://www.theguardian.com/ technology/2014/jun/29/facebook-users-emotions-news-feeds (data zvernennya: 27.09.2014). -- Zagl. s ekrana.

2. Grimov O. A. Samoprezentatsia i samoidentifikatsia lichnosti v sotsialnyikh setiakh [Elektronnyiy resurs] / O. A. Grimov. -- Rezhim dostupa: http://www.rusnauka.com/6_ PNI_2013/Psihologia/12_129127.doc.htm. -- Zagl. s ekrana.

3. Gubanov D.A. Sotsialnyie seti: modeli informatsionnogo vliianiia, upravleniia i protivoborstva / D. A. Gubanov, D. A. Novikov, A. G.Chhartishvili ; pod red. chl.-korr. RAN D. A. Novikova. -- M. : Izd-vo fiz.-mat. lit., 2010. -- 228 s.

4. Dovzhenko O. Sotsialni media yak seredovishche novoyi media kritiki [Elektronnyi resurs] / O. Dovzhenko. -- Rezhym dostupu: http://www.mediakrytyka.info/ohlyadyanalityka/sotsialni-media-yak-seredovysche-novoyi-mediakrytyky.html. -- Nazva z ekrana.

5. Kiselev A. A. Politicheskoe uchastie v internete : avtoref. diss. ... kand.. polit. nauk: 23.00.02 / A. A. Kiselev. -- Krasnodar, 2007. -- 31 s.

6. Kolosov A. V. Vizualni komunikatsii v sotsialno-politichnikh protsesakh [Elektronnyi resurs] / A. V. Kolosov. -- Rezhym dostupu: http://refs.co.ua/56456Vizual_nye_ kommunikacii_v_social_no_politicheskih_processah.html. -- Nazva z ekrana.

7. Noelle-Neumann E. Obshchestvennoe mnenie. Otkrytie spirali molchaniia : per. s nem. / Elisabeth Noelle-Neumann ; obshch. red. i predisl. N. S. Mansurova. -- M. : ProgressAkademiya, Ves Mir, 1996. -- 352 s.

8. Pocheptsov G. Operatory smyslov i konstruktory smyslov [Elektronnyi resurs] / G. Pocheptsov. -- Rezhim dostupa: http://osvita.mediasapiens.ua/material/32630 (data zvernennya: 27.09.2014). -- Zagl. s ekrana.

9. Suhestyvni tehnolohii manipulyativnoho vplyvu : navch posib. / [V. M. Petryk ta in.; za zah. red. E. D. Skulysha]. -- 2-he vyd. -- Kyiv : ZAT «VIPOL», 2011. -- 248 s.

10. Teoriia podrazhaniia G. Tarda [Elektronnyi resurs]. -- Rezhim dostupa: http://socio.rin. ru/cgi-bin/article.pl?id=1174. -- Zagl. s ekrana.

Размещено на Allbest.ru