Мережні війни: сутність та основні характеристики

Специфічні особливості та закономірності мережевих війн, роль і значення інформації в них як мети та зброї. Вплив на них розвитку комунікаційних технологій. Основні види сучасних мережних війн, виявлення їхніх базових характеристик і відмінностей.

Рубрика Социология и обществознание
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 03.02.2018
Размер файла 25,5 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Мережні війни: сутність та основні характеристики

Актуальність проблеми. Актуальність дослідження проблематики мережних війн обумовлюється насамперед стрімким розвитком технологій та комунікацій, появою інформаційного суспільства та розвитком глобалізаційних процесів. Мережні війни, що поширюються в мережі Інтернет, є специфічним видом інформаційних війн. Інформаційні війни (як і мережні війни) притаманні для суспільств постіндустріального типу.

Аналіз останніх джерел і публікацій. Погляди на війну протягом історії суттєво відрізнялися між собою. Так, Геракліт, Платон та Арістотель трактували війну як цілком нормальне і природне явище. Августин Блаженний та Фома Аквінський обґрунтовували концепцію «священної» війни католицизму, а Г. Гегель розглядав її як цілющу силу в житті народів. На противагу означеним теоретикам гуманісти М. Монтень, Т. Мор, Ф. Рабле, Е. Роттердамський різко засуджували війну та прославляли мир. І. Кант, підтримуючи ідею французького мислителя Шарля Сент-П'єра, стверджував необхідність укладення державами договору про вічний мир, оскільки війни загрожують знищити всю людську цивілізацію. Згідно з марксизмом війна має історичний характер, причиною якої є приватна власність.

У сучасному соціально-політичному дискурсі існують різноманітні концепції війни. Основна увага сучасних теоретиків сфокусована на проблематиці інформаційних та мережних війн, їхній специфіці, ключових ознаках, причинах виникнення тощо (Дж. Арквілл, А. Боброва, О. Вусатюк, І. Денисенко, А. Манойло, І. Парфенюк, Г. Почепцов, д. Ронфельдт, М. Требін та ін.).

Мета статті полягає у виявленні сутності та основних характеристик мережних війн. Завдання статті полягає у визначенні сутності мережних війн на основі аналізу феномену війни крізь призму концепцій постіндустріального суспільства та виявленні базових ознак інформаційних і мережних війн у сучасному глобалізованому суспільстві.

Виклад основного матеріалу. З давніх-давен у суспільствах існують війни, які можна розуміти як організовану збройну боротьбу між державами чи групами держав, націями чи класами тощо. Зупинимось на розгляді феномену війни крізь призму концепцій постіндустріального суспільства Д. Белла та Е. Тоффлера. Слід зазначити, що поняття «постіндустріальне суспільство» часто використовують як синонімічне для поняття «інформаційне суспільство».

Д. Белл виділяв три етапи суспільної еволюції: доіндустріальне суспільство - індустріальне суспільство - постіндустріальне суспільство. Подібна періодизація цікава не лише типом організації суспільств, а ще й тим, що при переході від одного типу до іншого всі ознаки попередніх суспільств не відкидаються (тобто вважається, що вони не зникають), а органічно вписуються в нову модель, збільшуючи розмаїття її форм. Запропоновані типи суспільств відрізняються багатьма рисами. Так, основні критерії відмінностей розвинуті в таких напрямах (табл. 1): 1) за основним виробничим ресурсом; 2) за характером виробничої діяльності; 3) за технологією. Звідси випливає специфічна організація кожного з трьох суспільств, відмінність між якими полягає в типі взаємодії: в доіндустріальному суспільстві людина взаємодіє з природою, в індустріальному - із природою, перетвореною людиною, у постіндустріальному - людина взаємодіє з людиною.

Таблиця 1. Основні відмінності між доіндустріальним, індустріальним та постіндустріальним суспільствами у контексті теорії Д. Белла

Основні критерії відмінностей

Доіндустріальне

суспільство

Індустріальне суспільство

Постіндустріальне

суспільство

1. Виробничий ресурс

Сировина

Енергія

Інформація

2. Характер виробничої діяльності

Видобуток

Виготовлення

Обробка (даних, інформації)

3. Технологія

Трудомістка

Капіталомістка

Наукомістка

4. Тип взаємодії

Людина - природа

Людина - природа, що перетворена людиною

Людина - людина

Е. Тоффлер виділив «три хвилі» розвитку суспільства: перша хвиля - аграрне суспільство, друга - індустріальне суспільство, третя - постіндустріальне суспільство [2]. Він стверджував, що перша хвиля характеризується поняттям «сила», друга - поняттям «багатство», а третя - поняттям «знання». В аграрному суспільстві владу отримував той, хто мав більшу силу, в індустріальному суспільстві вигравали гроші та майно, в постіндустріальному - розум, знання та інформація. Проте автор зазначає, що всі ці три елементи можуть бути конвертовані в інші. Наприклад, за допомогою сили можна добути гроші та інформацію, за гроші можна купити зброю та знання, знанням можна добути гроші та збільшити свою армію.

Таким чином, виходячи з означених концепцій, можна стверджувати, що війни в аграрному суспільстві були обумовлені своєрідністю аграрної економіки. Система організації такої війни ґрунтувалась лише на специфічному функціонуванні аграрного сектору, що виражалося в явній сезонності бойових дій, нестандартизованості індивідуального озброєння, нерегулярній та натуральній оплаті найманих воїнів, примітивних засобах зв'язку та домінуванні усних наказів. Також був характерним високий рівень індивідуального та колективного насилля. Основними ж суб'єктами зіткнень виступали найчастіше окремі особи з певним соціальним статусом у структурі аграрного суспільства [3, с. 214].

Із приходом індустріального суспільства змінилися і стандарти воєнних дій. У період коли масове виробництво стало характерним для тогочасної економіки, масове знищення стало характерним для війн промислової епохи. Війнам «другої хвилі» притаманні такі риси: чіткі цілі та чітка орієнтація, зміцнення влади всередині держави, розширена міжнародна економіка та політика, наявність регулярних масових армій та їхня надшвидка мобільність, зброя масового знищення. Основними суб'єктами стають держави з національними урядами [3, с. 214].

У постіндустріальному або інформаційному суспільстві війна набула зовсім іншого значення [4]. Її базовими характеристиками стають: створення спеціалізованих мобільних підрозділів у різних видах військ, перетворення інформації на інструмент ведення війни, освоєння космічного простору, комп'ютеризація управління на всіх рівнях. При цьому суб'єктами війни стають цивілізації, чиє протистояння пов'язане з фундаментальною інфраструктурою суспільства [3, с. 214].

Зважаючи на той факт, що мережні війни є специфічним видом інформаційних війн, зупинимось більш детально на аналізі феномену інформаційних війн, які притаманні постіндустріальним суспільствам. Термін «інформаційна війна» вперше був використаний американським експертом Томасом Рона в 1976 р. у звіті для компанії Boeing. Т. Рона наголосив, що інформація стає все більш вразливою ціллю не лише в воєнний час, але й у мирний [5]. Визначень дефініції «інформаційна війна» безліч. Дослівний переклад терміну information war з англійської мови на українську може звучати і як «інформаційне протиборство», і як «інформаційна війна».

Інформаційна війна супроводжується активними методами трансформації інформаційного простору задля нав'язування певної моделі світу, що забезпечить у подальшому бажані типи поведінки [5]. Це всеохоплююча та цілісна стратегія, що зумовлена зростанням цінності інформації у питаннях командування, управління, політики, економіки та суспільного життя [6]. Ціль інформаційної війни постає у зміні розстановки сил та позицій у суспільстві шляхом володіння, оприлюднення та трактування певної інформації. Таким чином, інформація може бути як зброєю, так і метою інформаційної війни [7].

Інформаційні війни можуть не лише супроводжувати воєнні дії, а й проводитися взагалі окремо. У чистому вигляді вони передбачають ведення війни без фізичної участі людини, що зводить кількість жертв до мінімуму. Також інформаційній війні притаманний дистанційний характер ведення бойових дій [8], де об'єктом впливу стає розум супротивника, а не просто тіло, як це було у попередніх типах війн. Сама ж інформаційна зброя є зброєю несмертельної дії, вона наносить поразку супротивнику без завдання матеріальних та людських втрат [6]. Метою стає ідентичність індивіда, цілеспрямована зміна її параметрів [9]. Тому інформаційна війна є більш привабливою, оскільки вона потребує набагато менших матеріальних та людських затрат при всеохоплюючому масштабі дій.

Хоча інформаційний вплив фактично існував завжди, проте в давні часи, коли головним способом здобути перевагу було насилля, а головною воєнною здобиччю були матеріальні та територіальні блага, суть інформаційного фактору була далеко не основною. Можливість інформаційного впливу виникла з розвитком технологій та комунікацій, появою інформаційного суспільства та розвитком глобалізаційних процесів. Глобалізація є всесвітнім за масштабом процесом, головною ознакою якого є обширність, широкомасштабність проявів. Основними наслідками цього процесу виступають розподіл праці, розвиток міждержавних комунікацій, міграція в масштабах усієї планети капіталу, людських та виробничих ресурсів, стандартизація законодавства, економічних та технічних процесів, а також наближення культур різних країн. Це об'єктивний процес, якому притаманний системний характер, тобто він охоплює всі сфери життя суспільства. Глобалізацію часом репрезентують як причинну теорію, тобто певні різновиди глобальних процесів спричиняють певні результати; іноді це ціла низка концепцій, які пояснюють, як слід розуміти глобальну систему; іноді це різновид ідеології [10, с. 128].

Сьогодні найшвидшим способом передачі інформації є її передача за допомогою всесвітньої мережі Інтернет, що актуалізує проблематику мережних війн, які здійснюються у просторі Інтернету. Всесвітня мережа Інтернет успішно функціонує приблизно з 70-х рр. ХХ ст. [11, с. 22-28], причому з кожним роком можливості, які надає ця мережа, все більше зростають. 60 років тому, якщо б ми хотіли переслати 30 сторінок тексту на відстань 5 тис. км, довелося б чекати 10 днів та витратити близько 30 доларів за послуги поштового зв'язку. 15 років тому, швидше за все, ми б використали факс і витратили приблизно годину часу та близько 50 доларів. Сьогодні ж на ці операції знадобиться не більше 3 секунд, а вартість не перевищує 3 центів [12].

Такі разючі зміни за такий короткий час не демонстрував ще жоден засіб людської комунікації, що подарувало інформаційній війні нове та більш функціональне поле битви. Так виникли мережні війни. Мережні війни - це новий вид війни на соціальному рівні, відмінний від традиційних форм воєнних дій, у якому учасники використовують мережні форми організації, стратегії, технології, що відповідають можливостям та вимогам інформаційної епохи [13, с. 18]. Різка відмінність мережної війни від традиційної полягає не лише в тому, що вона не уражає фізично людей, але й у тому, що головні учасники не намагаються вибудувати формальні, автономні, ієрархічні організації, а ведуть та координують свої дії у «мережні» способи, без чітко визначеного центрального керівництва. Суб'єкти мережної війни переважно недержавні та позадержавні, вони за своїми масштабами можуть бути субнаціональними і наднаціональними [13, с. 19]. Таким чином, це робить мережну війну більш привабливою та більш легкою у використанні.

Існує три широкі категорії діячів у мережній війні, кожна із яких має певні стратегії ведення війни (табл. 2).

Таблиця 2. Категорії діячів мережної війни та їхні стратегії ведення війни

Категорії

Стратегії

Активісти

Збір інформації

Оприлюднення інформації

Діалог

Координування дій

Лобіювання

Хактивісти

Віртуальне блокування

Електронно-поштові «бомби»

Злом сайтів та проникнення в комп'ютер

Розповсюдження вірусів

Кібертерористи

Кібератака

Кібероборона

У табл. 2 виділено три категорії діячів мережної війни, кожній із яких притаманна та чи інша бойова стратегія. Першому типу - активізму - характерні збір інформації на певних сайтах та її оприлюднення в мережі, побудова конструктивного діалогу та обмін ідеями, координування дій та лобіювання. Даний тип використовує Інтернет для підтримки певних вимог або справи. Хактивістам властиві більш радикальні дії: віртуальне блокування сайтів та їх злом, розповсюдження електронно-поштових «бомб» та вірусів. Цей тип є певним союзом між хакерством та активізмом. Кіберте - роризм має за мету стратегію кібератаки або кібероборони. Ця категорія означає вихід тероризму в кіберпростір та несе конкретні людські та матеріальні втрати. У напрямі від першої категорії до останньої шкода від їхньої діяльності зростає, проте це ще не означає їх політичної значущості та вагомості їхніх дій. Звісно, чітких рамок не існує. Та сама поштова «бомба» може розглядатися і як хактивізм, і як кібертероризм.

Важливо зазначити, що один і той же суб'єкт може займатися всіма трьома видами діяльності. Кібертерорист може збирати інформацію про певний об'єкт в Інтернеті, публікувати певні пропагандистські матеріали, координувати свої дії за допомогою електронної пошти та потім нанести кібератаку (приміром, проникнення в систему управління польотами літаків, щоб спричинити їх зіткнення) [13, с. 228-229].

Характер війни протягом історичного розвитку суспільства постійно змінювався. Інформаційна війна є війною інформаційного суспільства, вона зводить до мінімуму людські втрати. Інформаційним війнам притаманний дистанційний характер. Під час таких війн не використовується зброя масового знищення, натомість відбувається контроль потоків інформації, за допомогою яких змінюється, коректується та впроваджується та чи інша модель мислення та сприйняття у широкі маси. Слід зазначити, що інформація для такої війни може бути як метою, так і зброєю. Безумовно, виникнення такого нового типу війни пов'язаний із процесом глобалізації, який дає змогу розповсюджувати на великій швидкості та на широкі масштаби ту чи іншу інформацію.

Мережні війни є специфічним видом інформаційних війн. Використання Інтернету в інтересах війни може як спричиняти позитивні, нешкідливі наслідки (ефективні інструменти активізму), так і руйнувати та завдавати тяжких збитків комп'ютерним технологіям, системам та людям, країнам. Використання хакерських технологій та прийомів підривного характеру задля завдання тяжкої (іноді навіть матеріальної) шкоди несе той негативний відбиток мережної війни, з яким намагається боротися кожна країна окремо та світова спільнота в цілому. Мережні війни поступово витісняють традиційні війни, адже подальший розвиток комунікаційних технологій та технічного прогресу загалом лише сприяє переходу від затратної та чисельної за жертвами війни до мережної війни, яка є набагато вигіднішою та легшою.

Література

мережний війна комунікаційний

1. Белл Д. Грядущее постиндустриальное общество. Опыт социального прогнозирования: [пер. с англ.] / Даниел Белл. - М.: Academia, 1999. - 956 с.

2. Тоффлер Е. Нова парадигма влади. Знання, багатство й сила / Елвін Тоффлер; [пер. з англ. за ред. Н.В. Бордукової, І. З. Цехмістро]. - Х.: Акта, 2003. - 685 с.

3. Денисенко І.Д. Сучасні війни: нові підходи та інтерпретації / І.Д. Денисенко // Вісн. Харк. нац. ун-ту ім. В.Н. Каразіна. Серія: Питання політології. - Х., 2008. - №810. - Вип. 12. - С. 212-218.

4. Требін М.П. Інформаційне суспільство: війни нової епохи / М.П. Требін // Віче. - 2002. - №4. - С. 64-68.

5. Персональный сайт журналиста Таис Гусельниковой [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.tais-orld.com/articles/information-war/chapter1.htm.

6. Боброва А.Г. Основні форми сучасного політичного насилля: авторе ф. дис…. політ. наук: спец. 23.00.01 «Теорія та історія політичної науки» / А.Г. Боброва. - К.: Київ. нац. ун-т імені Тараса Шевченка, 2005. - 14 с.

7. Манойло А.В. Информационно-психологическая война: факторы, определяющие формат современного вооруженного конфликта [Електронний ресурс] / А.В. Манойло. - Режим доступу: http://psyfactor.org/lib/psywar35.htm.

8. Информационные войны [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://infwar.ru/ review.php? num=7.

9. Куц Г.М. Ідентичність соціальна та індивідуальна: політологічна експлікація / Г.М. Куц // Сучасне суспільство: політичні науки, соціологічні науки, культурологічні науки: зб. наук. пр. / ХНПУ імені Г.С. Сковороди. - Х.: ФОП Петров В.В., 2013. - Вип. 1 (3). - С. 48-67.

10. Гарел Е. Глобалізація / Ендрю Гарол // Короткий оксфордський політичний словник: пер. з англ. / за ред. І. Макліна, А. Макмілана. - К.: Вид-во Соломії Пав - личко «Основи», 2005. - С. 127-130.

11. Денисенко І.Д. Соціальні мережі в контексті соціокультурного підходу: евристичний потенціал дослідження / І. д. денисенко // Сучасне суспільство: політичні науки, соціологічні науки, культурологічні науки: зб. наук. пр. / ХНПУ імені Г.С. Сковороди. - Х.: ФОП Петров В.В., 2013. - Вип. 1 (3). - С. 22-28.

12. Панарин.com «Информационная безопасность» [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.panarin.com/doc/56/.

13. Мережі і мережні війни: майбутнє терору, злочинності та бойових дій / [за ред. Дж. Арквілли, Д. Ронфельдта; пер. з англ. А. Іщенка]. - К.: Вид. дім «Києво - Могилянська академія», 2005. - 350 с.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

  • Сутність інформаційної війни та її основні ознаки. Вплив інформаційної війни на сфери суспільної свідомості в процесі інформатизації суспільства. Трансформація інформаційної зброї. Перспективи розвитку стратегій ведення сучасних інформаційних війн.

    дипломная работа [121,8 K], добавлен 03.10.2014

  • Дитяча й підліткова субкультура як фактор соціального виховання. Основні підходи до її дослідження. Феномен молодіжних неформальних груп, їх сутність, структура, функції, причини виникнення та вплив на соціалізацію підлітків, специфічні риси їх розвитку.

    курсовая работа [61,3 K], добавлен 07.02.2011

  • Основні способи реєстрації даних інтерв'ю. Переваги та недоліки інтерв’ювання. Інтерв’ю як метод одержання первинної соціологічної інформації. Процедура та правила його проведення. Основні види інтерв’ю. Особливості проведення бесіди з респондентом.

    реферат [32,1 K], добавлен 07.12.2011

  • Надання числової та текстової інформації у вигляді графіків, діаграм, структурних схем, таблиць, карт. Використання сучасних комп'ютерних технологій для представлення інформації в графічному вигляді. Головні методи візуалізації соціологічної інформації.

    презентация [4,0 M], добавлен 09.10.2013

  • Сутність та структура соціальної політики, її основні цілі, напрями, пріоритети, завдання та показники. Особливості, сучасні напрями та перспективи розвитку державної соціальної політики, витрати на соціальне забезпечення та шляхи удосконалення.

    курсовая работа [389,2 K], добавлен 03.10.2010

  • Сутність, основні групи та критерії соціально-культурної діяльності. Історія розвитку соціально-культурної сфери в Україні. Основні "джерела" соціально-культурного процесу за Сасиховим. Особливості державного управління у соціально-культурній сфері.

    курсовая работа [37,3 K], добавлен 03.01.2011

  • Розвиток обчислювальної техніки, основні етапи даного процесу та сучасні досягнення в сфері технологій. Молодь в Російській Федерації та в Європі, її порівняння і відмінності. Взаємовідносини сучасної молоді та Інтернету, його значення в розвитку молоді.

    реферат [21,3 K], добавлен 11.06.2011

  • Економічна соціологія: сутність, предмет, об'єкт. Основні поняття соціології праці, права, політики, громадської думки, масових комунікацій, конфлікту, релігії, освіти, екології, молоді. Визначення етносоціології, деякі моменти історії її розвитку.

    презентация [3,9 M], добавлен 26.07.2011

  • Еволюція уявлень про політику: основні етапи і парадигми. Особливості сучасних інтерпритацій політики. Теорії расової бородьби. Концепція політики М. Вебера. Об’єкти політичних взаємодій. Політика як соціальна реальність, її сутнісні характеристики.

    презентация [3,8 M], добавлен 10.11.2015

  • Основні підходи до визначення предмету соціальної психології, її педагогічне значення, межі, сучасні проблеми та завдання, а також аналіз поглядів сучасних вчених про її місце в системі наук. Особливості і сфери застосування соціально-психологічних знань.

    курсовая работа [61,3 K], добавлен 22.03.2010

  • Гендерна соціологія як наука про закономірності диференціації чоловічих та жіночих ролей, її компоненти, методи і основні положення. Рівні та передумови гендерного насильства. Сутність і напрями фемінізму. Соціологічна характеристика сім’ї та шлюбу.

    презентация [114,4 K], добавлен 03.08.2012

  • Проблема соціальних змін, їх механізми. Різні типи механізмів соціальних змін та розвитку. Поняття "гемейншафт" і "гезельшафт". Система поділу праці в суспільстві. Причини становлення і розвитку цивілізацій. Єдність світу. Особливості глобальних проблем.

    контрольная работа [21,1 K], добавлен 19.09.2013

  • Психічний та соціальний розвиток учнівської молоді. Організація роботи щодо розвитку соціальних навичок учнівської молоді завдяки використанню діалогових технологій. Поняття "соціальні навички" та їх значення для становлення особистості молодої людини.

    дипломная работа [528,3 K], добавлен 19.11.2012

  • Характеристика і основні положення програми уряду Ю. Тимошенко "Назустріч людям". Сутність Постанов КабМіну у сфері вдосконалення діяльності соціальних служб. Сутність та особливості реалізації державної цільової соціальної програми "Молодь України".

    краткое изложение [33,1 K], добавлен 02.03.2010

  • Класифікація та основні компоненти соціальної взаємодії. Основні принципи теорії соціального обміну (за Дж. Хомансом). Моделі мотивації поведінки індивіда за Т. Парсонсом. Витоки нерівності у соціальних відносинах. Види соціальних рухів та процесів.

    презентация [162,2 K], добавлен 03.08.2012

  • Предмет і функції етносоціології. Дослідження соціальних структур народів як етносів. Взаємозв’язок змін у культурі та суспільстві: у мові, побуті, етнічних орієнтаціях. Основні закономірності, особливості і концепції міжетнічних стосунків та конфліктів.

    презентация [3,8 M], добавлен 16.06.2014

  • Теоретичні проблеми виховання підлітків засобами телебачення. Дослідження ефекту насильства в засобах масової інформації, його вплив на поведінку і пізнавальну діяльність неповнолітніх. Дослідження концепцій та рейтингу сучасних українських каналів.

    презентация [1,3 M], добавлен 19.12.2011

  • Дитяча безпритульність як соціальне явище. Стан та закономірності розвитку дитячої безпритульності в Україні, її причини та наслідки. Основні напрями і зміст соціальної роботи з дітьми в притулку. Арт-терапія як метод ресоціалізації безпритульних дітей.

    дипломная работа [123,0 K], добавлен 22.01.2014

  • Сутність соціологічного дослідження, його значення та елементи. Вивчення ставлення студентів до забобонів, астрологічних прогнозів та ворожіння. Методи збору первісної соціологічної інформації. Особливості проведення та аналіз результатів опитування.

    практическая работа [78,7 K], добавлен 06.04.2011

  • Поняття "молодь" як об'єкт культурологічних досліджень. Особливості формування політичного менталітету. Сутність та особливості політичної соціалізації української молоді. Форми політичної участі молоді в Україні та їх вплив на демократичний процес.

    курсовая работа [331,8 K], добавлен 02.06.2010

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.