США: держава, побудована на фреймі індивідуального успіху особистості

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

США: держава, побудована на фреймі індивідуального успіху особистості

Актуальність проблеми. Розвиток українського суспільства, його економічні та політичні трансформації супроводжуються відповідними змінами системи соціальних і культурних цінностей як найважливіших регуляторів соціальних практик людини. Зважаючи на те що Україна завжди перебувала на перетині західної і східної культурних суперсистем, вплив яких тільки посилюється в умовах глобалізації світу, актуальною постає проблема аналізу структури цінностей різних народів світу, зокрема розуміння сутності та шляхів досягнення успіху людини для врахування тих змін, які можуть відбутися в ментальності українців уже найближчим часом.

Аналіз останніх джерел і публікацій. Серед усіх народів на Землі питанням особистого успіху найбільше переймаються громадяни США. Вони розкуповують книги, присвячені життєвому успіху, аналізують та роблять спроби розробити «універсальні» теорії і формули успіху. Наприклад, широку популярність здобула книга Н. Хілла «Думай і багатій» [1], а відомий американський бізнесмен Дональд Трамп написав книгу «Формула успіху», в якій виклав принципи, що дозволяють будь-якій людині, з точки зору автора, ефективно використовувати свої особисті якості і досягати максимального успіху [2]. Значну увагу аналізу різних аспектів проблеми життєвого успіху людини також приділяють і науковці [3-9]. Але тим не менш, феномен успіху людини і надалі залишається недостатньо вивченим. Зокрема, метою статті є аналіз тієї ролі, яку відіграла ідея індивідуального успіху людини у становленні та розвитку США.

Виклад основного матеріалу. Пошук відповіді на питання, чому більшість громадян Сполучених Штатів так зосереджені на досягненні індивідуального успіху, слід шукати в історії виникнення цієї держави. На відміну від інших країн світу, які розвивалися на основі минулого досвіду та традицій, США змушені були створювати свою історію заново. Теоретично, існувало три шляхи державного будівництва: навколо нації, навколо вождя або навколо релігійної чи політичної ідеї. На «вождя» специфічне суспільство іммігрантів, змучене нерівністю і пригніченням у європейських країнах, навряд чи погодилося б. Існував варіант розбудови нової держави навколо релігійної ідеї, тим більше, що спочатку це так і було: переселенці прибули на новий континент для побудови Царства Божого, заснованого на свободі, рівності і соціальній справедливості. У перші роки, слідуючи біблійним постулатам, протестантські громади обмежували самостійність і індивідуалізм людини. Але в умовах свободи, що створювала можливості для індивідуальної підприємницької діяльності, світосприйняття європейських переселенців почало змінюватися. Доброчесною стали вважати людину, яка була спроможна самостійно заробляти гроші, а частину доходів віддавати на потреби громади. Виходило, що хто більше заробляє сам, той більше допомагає громаді, а отже, він є більш корисним для суспільства. Бідність уже була не в пошані, оскільки бідняк нічого не вносив до громади. Протестантська заповідь «усі люди браття» замінювалася ідеями індивідуалізму, а здатність створювати багатство почали вважати майже божественним даром, який дозволяв людині наблизитися до Бога. Позитивно тепер оцінювалося все, що вело до фінансового успіху, а неспроможність людини заробляти гроші оцінювалася суспільством як порочність.

Після того як релігійні постулати протестантизму втратили свій вирішальний вплив на свідомість та життєві практики людини, залишався тільки один шлях будівництва держави - навколо нації. У той же час, зважаючи на відсутність історичних традицій та багатонаціональний склад нової держави, зробити це можна було тільки на основі ідеї, простої і зрозумілої для всіх, ідеї, спроможної не тільки згуртувати людей, але і створити неповторний національний дух. Політично це було досконале рішення. Якщо держава будується навколо видатної особистості, то вона гине разом із політичною чи фактичною смертю вождя. Якщо ж держава будується навколо нації, то формуються стійкі, довготривалі системи. Але виникало питання: яка ідея спроможна із розрізненої маси іммігрантів з усіх країн світу створити єдину націю? Перше, без чого не можна було обійтися, це ідея свободи. Однак свобода сама по собі в умовах дикого краю та невпорядкованих соціальних відносин була майже небезпечна і могла призвести не до демократії, а до анархії. Тому отці-засновники шукали нові, оригінальні фрейми для контролю за свідомістю громадян. Зважаючи на ті зміни, що вже активно відбувалися в суспільній свідомості і соціальній практиці, ставка була зроб - лена на ідею індивідуального економічного успіху людини, запорукою якого є проголошена в суспільстві свобода.

Одним із ключових, комплексних фреймів нової держави став фрейм «Американська мрія», який набув значного поширення після публікації у 1931 р. книги Джеймса Траслоу Адамса «Американський епос» [10]. Сутність фрейму «Американська мрія» саме і полягала у тому, що кожен американець - це вільна людина у вільній країні, основне завдання якої - досягнення індивідуального матеріального успіху.

Ідея індивідуального успіху особистості була універсальною, оскільки з її реалізацією вирішувалися практично всі проблеми держави. Економічний розвиток кожної людини забезпечував економічне процвітання суспільства в цілому. Орієнтація на те, що люди повинні вирішувати свої проблеми самостійно, значною мірою знімала питання реалізації соціальних програм. Крім того, займаючись індивідуальною економічною діяльністю, громадяни прагнули політичної і соціальної стабільності, оскільки будь-які потрясіння шкодять бізнесу. Основний фрейм «Американська мрія» вдало доповнювався слотами, які пояснювали, що, як і для чого треба робити: «Справа Америки - робити справу», «Час - це гроші», «Помри, але стань багатим».

Першою складовою індивідуального успіху проголошувалася самовіддана праця людини. У цьому напрямі змінюється трактовка постулатів протестантизму, а поступово релігія як така взагалі замінюється «релігією» праці. Якийсь час ще зберігається зв'язок між розумінням спасіння душі як основи життєвого успіху людини, але поступово оцінка успіху перестає залежати від доброчесності чи любові до ближнього. Спасіння тепер обіцяно тому, хто невпинно працює. Л. Бевзенко пише про це так: «Тепер уже не потрібні храми й чітко окреслений час літургійного дійства - повсякденна праця…і становить служіння Богові. Достатньо працювати - невтомно, безупинно, щоб догодити Богові, заслужити прощення, спасіння і благодать. Світ перетворюється на суцільний монастир, а життя - на безупинну аскезу, ідеалом стає розпорядок і регламентація життя, яка раніше поширювалася не далі монастирських стін» [6, с. 40-41].

Звичка інтенсивної праці формувалася в Америці як традицією вільної праці незалежних виробників, так і ринковим характером останньої. В майбутньому американські фермери принесли на заводи і фабрики особисту відповідальність та навички інтенсивної праці, завдяки чому США стали лідерами в раціональній організації виробництва. З цього приводу І. Супо - ницька зазначає: «Творець теорії наукового управління Ф. Тейлор увів найбільш ефективний темп роботи людини і машини. Г. Форд довів до автоматизму працю робітників на конвеєрі, постійно стимулював зростання продуктивності за допомогою підвищення зарплати, скорочення робочого дня, участі в прибутках компанії, що формувало особисту відповідальність, сумлінність, професіоналізм» [11, с. 53]. Робочі в США завжди отримували зарплату, що значно перевершувала оплату праці європейського робочого, мали вищий рівень життя, проте і праця їх була більш інтенсивною. Зважаючи на те що будь-яка праця, яка приносить гроші та дозволяє людині бути самостійною, викликала повагу у громадян США, К. Кулідж у 1925 р. дав нове визначення цілям Нового Світу: «American business is business» - «Справа Америки - робити справу», - зазначає М. Гофман [5].

Очевидно, що саме акцент на досягненні індивідуального успіху в процесі самовідданої праці, без відкритого тиску держави, на основі чітко сформульованих фреймів життєдіяльності, розповсюджених через ЗМІ, рекламу та ідеологію, дозволив створити в США нові ефективні соціальні відносини. Негативною стороною цього процесу було те, що основним суб'єктом соціальних відносин стала не держава, не громадянське суспільство, а економічні структури, очолювані потужними олігархічними кланами. Використовуючи складну систему маніпуляції суспільною свідомістю, яка прищеплювала людям необхідні фрейми світогляду і способів життя, власники ТНК разом з усіма підконтрольними їм державними інститутами цілеспрямовано створювали колективну фрейм-ілюзію, яка потім створювала реальний світ. Це пояснює, чому і сьогодні, незважаючи на гігантську різницю в оплаті праці керівників та звичайних працівників, на те, що успіх не дістається тим, хто важко і продуктивно працює, така ситуація не викликає в США громадських протестів. Сила системи тримається на непохитному переконанні американців, що в умовах конкуренції можливості досягти успіху є у всіх.

Для посилення влади корпорацій їх власники створили в США суспільство масового споживання. Таке суспільство ґрунтується на ідеї нескінченного заробляння грошей для придбання все нових і нових речей: машин, квартир, одягу тощо, за допомогою яких людина тільки й може показати оточуючим, що вона успішна. М. Вебер характеризував даний процес таким чином: «Сьогодні прагнення до збагачення, позбавлене свого релігійно - етичного змісту, набирає там, де воно досягає своєї найбільшої свободи, а саме у США, характеру нестриманої пристрасті, часом близької до спортивної» [12, с. 181]. І дійсно, успіх у бізнесі, науці, культурі, мистецтві, спорті, в будь-якій професійній сфері визначається в США тільки кількістю грошей, які заробляє людина. І саме грошима визначається оцінка важливості для суспільства діяльності кожного окремого індивіда, оскільки «інших життєвих цілей, окрім цієї, економічне суспільство не надає» - пише М. Гофман [4]. Навіть займаючись благодійною діяльністю, американець завжди очікує отримати прибуток, наприклад, у вигляді зменшення податків.

Тому успіх для громадян США ототожнюється з багатством, з матеріальними цінностями взагалі, і базується на прагненні людей до постійного накопичення капіталу, а не до внутрішнього самовдосконалення.

На жаль, у результаті безупинної боротьби за економічне процвітання, громадяни США опинилися в стані перманентного відчаю, що почав призводити до нервових розладів і депресії. Оскільки офіційна пропаганда постійно наголошує, що всі можуть стати багатими й успішними лише завдяки особистим зусиллям і якостям, більшість американців сприймають свої невдачі як особисту недосконалість. Крім того, люди докладають усе більше зусиль на шляху до індивідуального успіху тому, що ненавидять переможених. Для них немає страшніше гріха, ніж бути лузером, невдахою. Америка прощає все, крім поразки. І «література успіху» дає практичні поради. М. Корда доводить, що «бути жадібним, мати амбіції, бути першим, бути Макіавеллі, порушувати правила чесної гри,… бути багатим - дуже добре. «Die or be rich» - «Помри, але стань багатим». Програш у боротьбі за успіх означає не тільки економічну смерть, злидні, це перш за все доказ нікчемності його здобувача, програш особистості» [13, с. 217].

Поступово в США склалося суспільство самотніх, вічно заклопотаних, душевно пригнічених людей. Безкінечне прагнення до матеріального і професійного зростання врешті-решт замикає людину на самій собі, своєму власному житті, що ототожнюється тільки з роботою, яка сприймається як боротьба, постійний ризик та змагальність. Закріплюють цю боротьбу ідеї про те, що для досягнення життєвого успіху, який вимірюється економічними показниками, емоції не тільки не потрібні, вони шкідливі. Тому внутрішній світ людини, її почуття не цікавлять навіть близьких людей. На питання: «Як ваші справи?» існує тільки одна коротка відповідь: «Добре». У гонитві за матеріальними цінностями для багатьох стає очевидним, що сам по собі успіх, який визначається кількістю зароблених грошей, не приносить людині щастя й останнім часом ситуація зі ставленням громадян США до праці почала дещо змінюватися. Зростає кількість людей, особливо серед молоді, які віддають перевагу незалежному способу життя, творчій праці замість престижної, добре оплачуваної. Втім поки це лише тенденція: матеріальні цінності та престижна робота продовжують займати центральне місце у фрейм-культурі американського суспільства, незважаючи на те що можливостей для збагачення людини в умовах корпоративної системи, де вона лише найманий працівник, стало значно менше. Однак руйнувати «Американську мрію», збудовану на ідеї індивідуального успіху, ніхто не хоче. Для еліти суспільства це загрожує кінцем її панування, а для пересічних громадян - крахом усього життя, у якому інших фреймів, ніж «Помри, але стань багатим» ні сім'я, ні суспільство не сформували.

Висновки. Таким чином, проведений аналіз дозволяє зробити висновок, що в основу розбудови США як незалежної держави було покладено ідею індивідуального успіху людини, який вимірювався на основі матеріальних показників. У такому ставленні до грошей та самовідданої праці, з одного боку, полягає головна причина економічних досягнень американського суспільства, яке сформувало у громадян такі якості, як індивідуалізм, самостійність, раціоналізм, прагматизм. Але з іншого боку, цей процес мав і негативні наслідки: гіпертрофоване прагнення до багатства призвело до деформації особистості, оскільки із засобу для повноцінного життя перетворилося на єдину життєву мету.

Література

фрейм прагматизм духовний добробут

1. Хилл Н. Закон успеха. Думай и богатей: пер. с англ. / Н. Хилл. - М.: Фиар, 1996. - 315 с.

2. Трамп Д. Формула успеха: пер. с англ. / Д. Трамп. - М.: Добрая книга, 2008. - 256 с.

3. Huber R.M. The American idea of success / R.M. Huber. - N.Y., 1971. - 328 p.

4. Гофман М. Американские мифы. Цена Успеха [Електронний ресурс] / М. Гофман. - Режим доступу: http://world.lib.rU/g/gofman_m/priceofsuccess.shtml.

5. Гофман М. Дело Америки - делать дело [Електронний ресурс] / М. Гофман. - Режим доступу: http://www.promegalit.ru/publics.php? id=2103.

6. Бевзенко Л.Д. Зміст життєвого успіху: соціально-культурологічний контекст / Л.Д. Бевзенко // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. - 2000. - №1. - С. 34-51.

7. Маркозова О.О. Зміна уявлень людей про успіх як наслідок ідеологічних впливів постмодернізму / О.О. Маркозова // Вісн. Нац. ун-ту «Юрид. акад. України імені Ярослава Мудрого». Серія: Філософія, філософія права, політологія, соціологія / редкол. А.П. Гетьман та ін. - Х.: Право, 2013. - 2013. - №5 (19). - С. 338-345.

8. Маркозова О.О. Фреймування уявлень людей про успіх інструментами засобів масової інформації / О.О. Маркозова // Вісн. Нац. ун-ту «Юрид. акад. України імені Ярослава Мудрого». Серія: Філософія, філософія права, політологія, соціологія / редкол. А.П. Гетьман та ін. - Х.: Право, 2014. - 2014. - №1 (20). - С. 279-285.

9. Маркозова О.О. Механізм мотивації досягнення життєвого успіху людини / О.О. Маркозова // Вісн. Нац. ун-ту «Юрид. акад. України імені Ярослава Мудрого». Серія: Філософія, філософія права, політологія, соціологія / редкол. А.П. Гетьман та ін. - Х.: Право, 2014. - 2014. - №2 (21). - С. 214-221.

10. Adams J. Epic of America / J. Adams. - Boston: Little, Brown and Co., 1931. - 433 р.

11. Супоницкая И.М. Успех и удача: отношение к труду в американском и российском обществе / И.М. Супоницкая // Вопросы философии. - 2003. - №5. - С. 44-56.

12. Вебер М. Протестантская этика и дух капитализма / М. Вебер. - М.: Наука, 2003. - 384 с.

13. Корда М. Бессмертные / М. Корда. - М.: Новости, 1994. - 624 с.

Размещено на Allbest.ru