Вимір міжетнічної толерантності в Закарпатській області (2014-2015 рр.)

Размещено на http://www.allbest.ru/

ВИМІР МІЖЕТНІЧНОЇ ТОЛЕРАНТНОСТІ В ЗАКАРПАТСЬКІЙ ОБЛАСТІ (2014 - 2015 РР.)

Свіца І.Ю., студентка кафедри політології і державного управління Ужгородський національний університет (Ужгород, Україна),е-mail: innesa @ukr.net

АНОТАЦІЯ

толерантність національність політичний українець

Ключові слова: толерантність, терпимість, шкала Богардуса, інтровертність.

АННОТАЦИЯ

Измерение толерантности в Закарпатской области

Свица И. Ю., студентка кафедры политологии и государственного управления, Ужгородский национальный университет (Ужгород, Украина). E-mail: innesa @ukr.net

Анализ результатов исследования толерантности в Закарпатской области. Показано тенденции отношения и представление украинцев о других национальностях. Выявлено общественно-политические настроения граждан, которые влияют на степень допустимости к «своим» «чужих».

Ключевые слова: толерантность, терпимость, шкала Богардуса, интровертность.

ABSTRACT

The measurement of tolerance in the Transcarpathian region

Svitsa I. Y., student of the department of political science and state administration. Uzhgorod national university (Uzhgorod, Ukraine). E-mail: innesa @ukr.net

The analysis of the survey results of ethnic tolerance in the Transcarpathian region. The level of admissibility of Ukrainian nationality: Ukrainian, Russian Ukrainian, Slovaks - be admitted as members of the family. Friendly relations Ukrainians committed to Americans, Hungarians, Romanians. They see their neighbors - the Hungarians. They committed to co-workers or school - Jews, African Americans

Romanians - hardworking; Americans -the democracy, liberty; Jews - mentality, religion, African Americans - Africa, the colonial past.

Key words: tolerance, tolerance, Bogardus scale, introversion.

В світі інформаційної війни, важко визначити хто «свій» та «чужий», а більше цього зазначити як один до одного ставитись в такій ситуації. Так, ми переживаємо значну кризу, яка призведе до зміни свідомості українців, сприйняття зовнішнього світу, ставлення один до одного. Зараз для України питання політичне стало на перше місце, що є рушійним впливом на культуру та особисті взаємовідносини між людьми різних національностей. Сучасна політична ситуація кардинально може змінити ставлення українців до росіян як до «своїх» і може перетворити їх на «чужих», що спричинить ксенофобні настрої серед суспільства. Якщо ж раніше до невідомих людей ставились з певною настороженістю, це могли бути національності більш східного походження, то зараз в самій Україні тенденція може змінитися. Адже всі стурбовані не якимось подальшими проблемами людей з екзотичною зовнішністю, це відходить на другий план, адже «свій» перетворюється на «чужого». Яскравим прикладом, для України та її областей може виступати Закарпаття - як область багатонаціональна. Це є чудовим прикладом і того, як історично українці могли проживати з іншими національностями та навіть називати свої вулиці прізвищами культурних діячів інших національностей. Навіть зараз, в надзвичайно важкий період політично та економічно, наприклад, угорці Закарпаття та українці живуть мирно. це завдяки тому, що кожен має право на повагу своїх національних символів, своєї мови та культури.

Постановка проблеми. Традиційно вважається, що населення Закарпатської області є надзвичайно толерантним. Як правило, це пояснювалося тим, що тут проживають та постійно взаємодіють між собою представники багатьох національних та етнічних груп. Політичні та суспільні зміни, які охопила нашу держав не могли не позначитися й на взаємовідносинах між національними групами Закарпаття. Аналітики називають цей регіон як один з найбільш вибухонебезпечних, адже наявність великої кількості національних груп робить його можливим об'єктом для провокацій та нагнітання міжнаціональної ворожнечі. Відтак, визначення толерантності в регіоні на даний момент є вважливою проблемою. Під час війни відбуваються внутрішньо міграційні процеси в державі, західна область не є виключенням. Адже, весь негативний міф про Україну уособлює Західна частина країни. Для підтвердження, або спростування даного міфу, спробуємо виміряти толерантність, та пояснити її. Відтак метою нашого наукового дослідження є дослідження толерантності українців Закарпатської області. Опитування проводилося з листопада 2014 року - по лютий 2015 року в Закарпатській області, гніздовим методом вибірки. В опитування взяло участь 180 представників української національності.

Аналіз останніх джерел і публікацій. Виміром толерантності та поясненням даного явища в Україні займались такі дослідники як: Н. В. Паніна «Соціальна дистанція, етнічні установки та національна толерантність в Україні», В. Паніотто «Динаміка ксенофобії в Україні», І. Борейчук «Соціально-психологічні детермінанти явища ксенофобії : історико-теоретичний аспект». Взаємодія людей з різними національностями визначається на рівні конфліктності між ними. Зараз кожна держава є полінаціональною, і питання проживання цих людей на одній території, взаємодія між ними, можливість врегулювання суперечок - первинне для держави. Толерантність як релігійна, етнічна, гендерна, вікова постає в полі зору серед науковців. Російські дослідники також працюють в даному напрямку: М. Мчедлов «Толерантность», Л. В. Никифорова «Толерантность - императив современной культуры?». Автори розглядають етимологію толерантності та даний феномен як політичний інструмент, а також особливість даного явища в сучасному світі.

Виклад основного матеріалу. Термін толерантність походить від (від лат. tolerantia, що означає терпіння). Тобто, називаючи певний суб'єкт толерантним, розуміємо, що він терпимо ставиться до іншої релігії, раси, етнічності. Науковці намагалися дати визначення та пояснити даний термін. Зараз в багатьох словниках з політології знайдемо пояснення даного терміну. Наприклад, Дзера М. зазначає «толерантність» - це терпиме ставлення політичних сил до думок і діяльності політичної опозиції, вміння визнавати свою поразку в політичній боротьбі [2, с. 72]. Ю. Шведа в «Політичні партії енциклопедичний словник» дає визначення толерантність - терпиме ставлення до чужих думок, позицій, поглядів, вірувань. Обов'язковий принцип правової держави, демократичного стану суспільства [7, с.413]. Якщо ж звернутись до нормативно-правової бази, то «Декларація принципів терпимості» визначає терпимість як повагу, прийняття і правильне розуміння багатого різноманіття культур нашого світу, наших форм самовираження і способів проявів людської індивідуальності. їй сприяють знання, відкритість, спілкування та свобода думки, совісті і переконань [3] . З даної декларації виходить, що терпимість - це обов'язок бути моральними, терплячими, законослухняним.

Звичайно, що суспільство є різним. Чинниками даних процесів виступають: соціальне середовище, психологічні якості людини, політика держави. Не менш важливою є освіта. Адже людина без освіти, яка не соціалізована в середовище погано йде на контакт з іншими, і в такому випадку можемо спостерігати девіантну поведінку. І навпаки, людина з освітою є більш терпимою, адже процес взаємодії з середовищем їй заклали в сім'ї, садочку, школі, університеті. В результаті проведеного опитування протягом листопада 2014 року - по лютий 2015 року в Закарпатській області ми отримали різні відповіді, а також поведінку, яку проявляли респонденти. Для визначення рівні толерантності ми використали шкалу Богардуса. Респонденту пропонувалось сім запитань та перелік національностей. Він повинен був висловити своє ставлення до представників кожної з національностей. Ми мали на меті визначити ставлення українців до: російськомовних українців, угорців, ромів, словаків, індусів, євреїв, американців, росіян, румунів. Ми хотіли визначити:

A) Як чинник мови впливає на відносини між українцями та російськомовними українцями;

Б) Вплив геополітики і наявного конфлікту в Східній частині України, тобто динаміка ставлення до росіян в даній ситуації та до американців;

B) Крім цього національності, які компактно проживають в Закарпатті: угорці, словаки, румуни, роми, євреї - ставлення українців до них, чи можливий вплив політики на взаємовідносини в соціально-побутовому плані;

Г) Індусів ми обрали як національну групу, яка не є традиційною для Закарпаття, але значна група студентів з Індії, в зв'язку з військовим конфліктом, перейшла на навчання в УжНУ, тож вони виступають маркером толерантності/нетолерантності українців даного регіону до нових національних груп з якими відсутній досвід спілкування;

Д) Зміни в ставленні українців американців у зв'язку з агресією Росії та підтримкою територіальної цілісності України з боку США.

Таблиця 1. Таблиця соціальної дистанції. До якої національності ви себе відносите? * Чи допускаєте ви щоб стали членами вашої родини родини?

Крім цього, ми намагались визначити які уявлення чи асоціації складають у них дані представники та навпаки, як інші сприймають нас. Провівши польові дослідження ми визначили:

«Феномен патріотизму та добросусідства» полягає в тому, що якщо визначати по шкалі Богардуса, то прихильність отримують такі національності: російськомовні українці, словаки. Дистанції в українців до цих національностей немає, адже умовно вони б одружилися, виховували спільних дітей. Цей показник можемо пояснити через те, що відповідаючи на запитання: «Які асоціації викликають у Вас українці?» - то вони вважають себе патріотами, гостинними, трудолюбивими, мирними, а також деякі характеристики національної кухні: борщ вареники. Українці на попередньо згадане запитання російськомовних українців допустили б як членів своєї родини - 110. Тут простежується у відносинах українців до російськомовних українців чинник мови і дана ситуація на Сході сприяє до протиставленні себе як україномовних, чужих - російськомовних. Політика періоду 2010 - лютий 2014 посприяла загостренню мовного питання. Зараз воно проявляється певним несприйняттям російськомовних українців. Під час опитування респонденти насторожено ставилися до російськомовних українців не сприймаючи їх повністю за своїх. Респонденти зазначали, що російськомовним українцям потрібно вивчити українську, розмовляти українською, любити українське. Деякі респонденти зазначили, що російськомовні українці - суміш 50/50 українців та росіян.

Словаків би також допустили як членів своєї родини пояснюючи тим, що їх вважають своїми сусідами. Тут знову чинник мови відіграє важливу роль, адже опитані зазначили, що словацька мова подібна до закарпатського діалекту, і знайти спільну мову з своїми сусідами їм буде легше. Українці бачать в словаках європейськість про яку самі так мріють. Словак вважають європейцями, та членами Європейського Співтовариства. Це підсвідомо говорить про бажання українців бути в даній спільноті.

Відносини українців з американцями, угорцями, румунами мають свої особливості. Якщо, з угорцями та румунами все зрозуміло, адже дані національності проживають на території Закарпаття, то з американцями тут інша ситуація.

Таблиця 2. Таблиця соціальної дистанції. До якої національності ви себе відносите? * Чи допускаєте ви дружні відносини з ...?