Мотивація студентської молоді до проживання в Україні або до еміграції в інші країни

Размещено на http://www.allbest.ru/

МОТИВАЦІЯ СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ ДО ПРОЖИВАННЯ В УКРАЇНІ АБО ДО ЕМІГРАЦІЇ В ІНШІ КРАЇНИ

Лісневська А.О.

Постановка проблеми

В умовах трансформаційних змін, які охопили українське суспільство протягом останніх десятиліть, загострилася проблема пошуку людиною напрямів та шляхів самореалізації, у тому числі й за межами своєї країни. Орієнтації на виїзд за кордон сприяють і процеси глобалізації, які надають додаткові можливості для того, щоб людина могла знайти "своє місце", вдало "вписатися" в суспільство. Все це призводить до виникнення і поширення еміграційних настроїв серед українських громадян, що може надалі негативно позначитися на розвиткові української держави. Відповідно, це вимагає більш докладного вивчення тих внутрішніх детермінант, з якими пов'язані еміграційні настрої українських громадян.

Згідно з Психологічним словником, настрій визначається як більш або менш стійкий емоційний стан людини, що забарвлює впродовж деякого часу всі її переживання. Зазначається, що відносно стійкий настрій виникає в результаті задоволення або незадоволення існуючих запитів і спрямувань людини [5]. Виникаючи та через деякий час змінюючи один одного, настрої виступають "ядром", організуючим "полем" індивідуальної свідомості. Вони займають перехідне положення від емоційних явищ до раціональних, оскільки зв'язують між собою потреби, інтереси людини з їх усвідомленням, осмисленням. Відповідно до теорії діяльності, основу цього зв'язку становить процес наділення людиною суб'єктивними смислами чогось, що існує об'єктивно. Надалі саме суб'єктивні смисли стають регуляторами її поведінки та діяльності, беручи свій початок у тих або інших настроях людини [2; 3]. Оскільки людина - істота соціальна, неправомірно протиставляти індивідуальне та соціальне у природі її настроїв. Відповідно, й суб'єктивні смисли не є суто індивідуальними утвореннями її свідомості. Це пов'язано, зокрема, з тим, що ставлення людини до дійсності завжди опосередковане ставленням до цієї дійсності тих спільнот (соціальних груп, суспільства загалом), до яких вона належить [1]. Звідси можна говорити не тільки про індивідуальні, але й про групові, масові настрої людей.

Масові настрої можуть охоплювати більш або менш численні спільноти людей. Нарешті, у суспільстві можуть функціонувати різноманітні не занадто виражені масові настрої. Російський дослідник Д. Ольшанський зазначає, що масові настрої є результатом дії двох чинників: суб'єктивного (потреб та інтересів) і об'єктивного (реальних умов життя, які відповідають або не відповідають цим потребам та інтересам) [2; 3]. Відповідно, еміграційні настрої як різновид масових настроїв виникають у суспільстві тоді, коли люди актуально переживають неможливість облаштувати власне життя відповідно до своїх потреб та інтересів за реальних умов життя даного суспільства. Результатом такого переживання може стати поява суб'єктивних смислів, за яких проживання в іншій країні набуває для людей більшої суб'єктивної значущості, ніж проживання у своїй країні. У свою чергу, це може спонукати їх шукати кращого життя за межами своєї країни.

Традиційно основою активності особистості розглядається мотивація, під якою розуміють систему мотивів особистості, що спонукає її до діяльності (поведінки) для досягнення значущих цілей [6]. Суть мотивації полягає в постановці запитання "Навіщо?", у даному випадку - "Навіщо залишатися жити у своїй країні або виїзжати на місце постійного проживання до іншої країни?". Отже, вивчення мотивації людей, які не поділяють або поділяють еміграційні настрої, дозволяє розкрити зміст їх суб'єктивних смислів, які опосередковують сприймання й осмислення об'єктивних обставин дійсності.

Оскільки студентська молодь є тією соціальною групою, для якої завдання професійного та особистісного самовизначення продовжують залишатися досить актуальними, було вирішено дослідити мотивацію до проживання в Україні або до еміграції в інші країни у представників цієї соціальної групи. На наш погляд, це дозволить краще зрозуміти, що відбувається у внутрішньому світі студентської молоді і що спонукає її до діяльності (поведінки) зі зміни постійного місця проживання.

Мета статті: розкрити суб'єктивні смисли студентської молоді, яка не поділяє або поділяє еміграційні настрої, шляхом вивчення змісту її мотивації до проживання в Україні або до еміграції в інші країни.

Методика та організація дослідження

Методичним інструментарієм стала анкета, що містила два списки мотивів: один список - мотиви, які можуть спонукати залишатися жити у своїй країні, і другий список - мотиви, які можуть спонукати виїхати на постійне місце проживання до якоїсь іншої країни. Залежно від того, припускає чи не припускає респондент можливість еміграції до іншої країни, йому було запропоновано спочатку оцінити за п'ятибальною шкалою ті мотиви, які більшою мірою узгоджуються з його життєвими планами на майбутнє, а потім - ті мотиви, які меншою мірою узгоджуються з його життєвими планами на майбутнє. Мотиви, які увійшли до кожного з двох списків, були виділені на попередніх етапах дослідження за допомогою асоціативного експерименту, коли респондентів просили письмово вказати, що може спонукати громадянина України прийняти рішення виїхати на постійне місце проживання до іншої країни та що може спонукати його залишатися жити у своїй країні, незважаючи ні на що. На основі найбільш частотних відповідей було сформульовано мотиви, які увійшли до двох зазначених списків (кожний список містив по 15 мотивів).

У дослідженні, яке було проведене восени 2014 року, взяли участь студенти 4-го та 5-го курсів психолого-педагогічного факультету Чернігівського національного педагогічного університету. Загальна кількість учасників дослідження - 70 осіб віком від 20 до 25 років. Увага до студентів старших курсів була зумовлена тим, що найближчим часом їм необхідно буде вирішити ряд важливих життєвих завдань: влаштуватися на постійне місце роботи, набути фінансової незалежності від батьків, створити й матеріально утримувати власну сім'ю тощо. Перед тим, як студентів просили оцінити наявність і вираженість у них пропонованих у двох списках мотивів, було зафіксовано характер їхніх еміграційних настроїв за допомогою фільтруючого запитання: "Якби у Вас була можливість виїхати на постійне місце проживання до якоїсь іншої країни, Ви: 1) не виїхав би в жодному разі; 2) найімовірніше, не виїхав би; 3) важко відповісти; 4) найімовірніше, виїхав би; 5) виїхав би обов'язково". При подальшій обробці даних було враховано дані тих респондентів, які обрали відповіді 1 і 2 (далі - студенти, які не припускають можливість еміграції), та тих, які обрали відповіді 4 і 5 (далі - студенти, які припускають можливість еміграції).

студентський молодь еміграційний мотивація

Результати дослідження та їх обговорення

Первинний статистичний аналіз даних показав, що 38,6% опитаних респондентів не припускають можливість еміграції до якоїсь іншої країни, у той час як 54,3% вважають еміграцію прийнятним способом облаштування власного життя. 7,1% респондентів не визначилися з тим, чи хотіли б вони змінити постійне місце проживання, чи ні. Як бачимо, серед студентської молоді досить поширеними є прагнення при побудові своїх життєвих планів на майбутнє шукати шляхи самореалізації за межами України. І слід вказати, що цей показник (більш, ніж 50%) залишається стабільно високим в останні роки [4].

Факторизація матриць даних дозволила виявити факторні структури, які розкривають мотивацію залишатися жити у своїй країні або виїхати на місце постійного проживання до якоїсь іншої країни окремо для двох груп студентської молоді - яка не припускає і яка припускає можливість еміграції. Результати факторизації матриць даних студентів обох груп наведено в таблицях 1 і 2.

Докладніше проаналізуємо мотивацію студентської молоді, яка не припускає можливості еміграції. Факторні структури, які відображають вибір студентів цієї групи жити у своїй країні, було інтерпретовано як "задоволеність умовами самореалізації в Україні", "патріотичні почуття до України", "прихильність до усталеного способу життя в Україні", "єдність з близькими людьми, прагнення розвивати Україну" (Таблиця 1). Відповідно, факторні структури, які розкривають можливу зміну вибору студентів цієї групи на користь виїзду на постійне місце проживання до якоїсь іншої країни, було інтерпретовано як "прагнення отримання якісних послуг, возз'єднання з близькими людьми", "прагнення кращих умов життя і засобів їх забезпечення", "прагнення кращих умов для самореалізації і бізнесу", "зневіреність у можливості здійснення владою позитивних змін в Україні" (Таблиця 2).

Зміст виділених факторних структур показує, що студентська молодь, яка не припускає можливості еміграції, прагне жити в Україні передусім через очікування позитивних змін у суспільстві, що передбачають розширення можливостей щодо облаштування власного життя у своїй країні. Це пов'язано з бажанням студентів цієї групи мати цікаву роботу, отримувати гідну заробітну плату, бути задоволеними своєю кар'єрою і досягнутим соціальним статусом. На наш погляд, за наявності сприятливих можливостей для самореалізації у своїй країні для студентської молоді цієї групи втрачає сенс сама ідея еміграції до якоїсь іншої країни, оскільки облаштування власного життя в Україні виступає для неї найприйнятнішим способом організації й здійснення своєї життєдіяльності. Серед інших спонукань, які зумовлюють прагнення студентів цієї групи жити у своїй країні, важливу роль відіграють патріотизм, що передбачає любов до рідної землі, її звичаїв, традицій, почуття відповідальності за долю Вітчизни, готовність служити її інтересам; прихильність до звичного способу життя, що змушує цінувати усталені форми індивідуального і колективного буття, уникати змін в його організації; прив'язаність до соціального оточення, що орієнтує студентів цієї групи на розвиток своєї країни власними зусиллями, навіть за наявних несприятливих політичних та соціально-економічних умов життя в Україні.

Таблиця 1

Результати факторного аналізу мотивів проживання в Україні студентів із різними еміграційними настроями

Ключові слова: еміграційні настрої, суб'єктивний смисл, потреби, інтереси, очікування, мотивація, поведінка, діяльність.

Annotation

Lisnevska A.O.

STUDENTS' MOTIVATION TO LIVING IN UKRAINE OR TO EMIGRATING TO OTHER COUNTRIES

The article is dealt with the motivation to stay in Ukraine or to emigrate to other countries of two students groups: those who imply and who don't imply the possibility of emigration. It is theoretically proved that the personality's motivation to change the place of residence is the evaluation result of the real conditions of life in the country according to the own needs and interests, as well as the emergence of subjective meanings by which living in another country takes more subjective meaning than staying at home. The aims to reveal students' subjective meanings through the contents of their motivation to stay in Ukraine or to emigrate to other countries are achieved. It is found that the students of both groups have similar life needs and interests under the same macro-social conditions in Ukraine (interesting work, career development, decent wages, high social status, skills development, implementation of talent, love to the native country, etc.). At the same time, it is pointed out that those students, who imply the possibility of emigration, are more pessimistic about the future of Ukraine, than students who do not admit the possibility of emigration. This is reflected in a sharp experience of feelings such as fear, frustration, disappointment that are caused by an objective situation in Ukraine. In addition, for the students who admit the possibility of emigration, love to the native country is more related to their social well-being, especially satisfaction with their social status than for students who do not admit the possibility of emigration.

Key words: immigration sentiments, subjective sense, needs, interests, expectations, motivation, behavior, activity.