Відмінності екологічного світогляду української та американської молоді
Виявлення та порівняльний аналіз рівня вираженості екоцентричної та антропоцентричної установок по відношенню до оточуючого середовища та низки окремих екологічних світоглядних орієнтирів українських та американських студентів вищих навчальних накладів.
| Рубрика | Социология и обществознание |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 16.02.2018 |
| Размер файла | 44,9 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
ВІДМІННОСТІ ЕКОЛОГІЧНОГО СВІТОГЛЯДУ УКРАЇНСЬКОЇ ТА АМЕРИКАНСЬКОЇ МОЛОДІ
Волеваха І. Б., Волеваха Д. С.
Постановка проблеми та актуальність дослідження
Протягом останнього століття людство досягло більших успіхів у всіх галузях науки і техніки, ніж за всю історію свого розвитку. Це створило реальну можливість залучати у виробництво величезну масу природних ресурсів. Природно, що в умовах зростання населення величезний обсяг їх використання без належного відтворення призводить до їх виснаження. Результати сучасних досліджень показують, що внаслідок людської господарської діяльності відбуваються систематичні порушення процесів гомеостазу в природі. Фахівці-екологи стверджують, що екосистема Землі дедалі більше деградує, а перед людством постає комплекс не відомих раніше проблем.
Вивчення та вирішення найважливішої проблеми науки та соціальної практики - охорони навколишнього середовища - тісно пов'язане з дослідженнями компонентів особистості людини, особливостей її існування в соціальному та природному середовищі, економічними, правовими, етичними засадами діяльності [4].
У процесі формування особистості людини має сформуватися екологічна свідомість та екоцентричний світогляд, який розглядає людину як частину природи, яка піклується про неї, як про середовище свого проживання. Він має сприяти правильному розумінню місця і ролі людини у навколишньому середовищі, яка є її продуктом і невід'ємною складовою частиною. Звідси науковий інтерес викликають чинники, що впливають на його формування, у тому числі вплив соціокультурного та економічного чинників на ідеї, погляди, умонастрої, позицію щодо природного оточення чим і обумовлена актуальність даного дослідження.
Мета дослідження - виявити відмінності екологічного світогляду української та американської молоді.
Результати теоретичного дослідження
На сьогодні в науці панує думка про те, що світогляд є специфічним комплексом орієнтацій людини в навколишньому середовищі, до якого входить і його екологічний компонент.
У наукових дослідженнях екологічний світогляд визначають як складову екологічної культури, глибоке усвідомлення життєвої необхідності збереження для всього людства середовища проживання [8], сукупність ідей, поглядів, умонастроїв, позицій особистості щодо природного оточення [7], систему узагальнених поглядів і уявлень про оточуючий світ і місце в ньому людини, що формуються в людській свідомості в процесі духовно-практичного освоєння природи [1], систему взаємопов'язаних компонентів: узагальненої сукупності екологічних поглядів, знань, цінностей, духовності, переконань, практичних настанов, що визначають розуміння особистістю цілісності та єдності природного й соціального буття, місця в ньому людини разом із життєвими природовідповідними позиціями, програмами та іншими складниками поведінки, які в комплексі формують у неї екологічно орієнтовану життєву позицію, спонукають її до активної природоохоронної роботи [9].
Основою екологічного світогляду П.В. Полєщук вважає систему узагальнених знань про навколишній світ, про місце в ньому людини, про можливі взаємозв'язки в системі "людина - природа", про переконання, які формуються на основі цих знань [6].
На думку О. В. Пащенко [5], екологічний світогляд - форма свідомості, міра самовизначення й культури сучасної людини, яка базується на екологічній компетентності, усвідомленні життєвої необхідності збереження природного середовища та раціонального використання природних ресурсів. Екологічний світогляд є формою духовно-практичного освоєння світу людиною (соціумом), в якій органічно поєднуються екологічні знання, екологічна культура та екологічна діяльність.
О. Скребець та І.І. Шлімакова застерігають від ототожнення понять "екологічний світогляд" та "екологічна свідомість". Світогляд вони трактують як узагальнену систему поглядів на світ в цілому і своє місце в ньому, це є результат діяльності свідомості, її похідна [7, с. 101]. До сфери світогляду автори відносять ідеї, погляди, умонастрої, позицію особистості [там само, с.106]. Екологічна свідомість, на думку авторів, є такою категорією, яка формує світоглядну основу людини, але не зводиться до неї.
В. Совгіра [9] у структурі екологічного світогляду особистості виділяє такі компоненти: 1) емоційний - стійка позиція особистості з точки зору її ставлення до навколишнього світу на рівні емоційних переживань і проявляється в умінні насолоджуватися красою природи, бачити в природі прекрасне, а також прояви господарсько-побутової діяльності людини, передавати свої почуття через активні дії; 2) пізнавальний компонент, як сформована система усвідомлених екологічних знань та правил і норм поведінки в природі; 3) мотиваційно-ціннісний компонент, який включає цінності, принципи, норми, канони, ідеали, які регулюють взаємодію людини й природи та формують спрямованість і мотивацію, компонент відносин у структурі особистості; 4) практично-діяльнісний компонент як наявність сформованості умінь і навичок, здатності особистості застосовувати знання та вміння в різних видах діяльності, дотримання норм і правил поведінки в природі, самореалізації в екологічній діяльності та природоохоронній роботі.
У цілому вчені сходяться на думці, що від світоглядних принципів та установок, які формуються в процесі духовного освоєння світу людиною та її практичної діяльності, значною мірою залежать розвиток суспільства та його ставлення до природи.
Характеристика вибірки, методики та процедура дослідження. Вибірка дослідження. У дослідженні взяли участь 119 осіб, з них 59 громадян України (студенти спеціальності "Психологія" Чернігівського національного педагогічного університету) та 60 громадян США (студенти Університету Північної Кароліни у м. Шарлот та Рован Коледжу у м. Конкорд, Північна Кароліна). Вік учасників - 17-25 років. З них 82 особи жіночої статі, решта 37 - чоловічої.
Методики дослідження
Для проведення емпіричного дослідження було використано два опитувальники:
1. Шкала "Нова екологічна парадигма" ("НЕП") Р. Данлопа, К. Ван Ліра, А. Мертиг, Р. Джонса [11] (для українських студентів було використано варіант в адаптації І.В. Кряж [3]). Опитувальник складається з 15 тверджень. В результаті обробки обчислюється один загальний показник НЕП (як світоглядної екологічної установки), а також можуть бути додатково отримані показники ще 7 екологічних установок. Основна шкала: Інтегральна шкала НЕП. Субшкали: Домінуюча соціальна парадигма (традиційна, авт.), Нова екологічна парадигма, Межі зростання, Антиантропоцентризм (біоцентризм), Природний баланс, Виключне становище людини, Загроза екологічної кризи.
2. Опитувальник екоцентричної та антропоцентричної установок по відношенню до оточуючого середовища (EAATE) С. Томпсон та М. Бартон [12] (для українських студентів було використано варіант в адаптації І.В. Кряж та К.А. Андроннікової [2]). Методика дозволяє вимірювати три екологічні установки: 1) екоцентричну (об'єднує оцінку природи незалежно від її значення для людей і позитивний вплив природи на респондента, пережитий ним на фізіологічному рівні); 2) антропоцентричну (оцінка природи з позиції її практичної цінності для самого респондента і людей в цілому); 3) екологічну апатію (заперечення і байдужість по відношенню до екологічної проблематики).
Процедура дослідження. Учасникам було запропоновано надрукований варіант методики з попередньою інструкцією. Для кожного питання була застосована чотирьохбальна шкала Лікерта - "категорично не згоден", "скоріше не згоден", "скоріше згоден", "повністю згоден".
Аналіз результатів дослідження. Отримані результати були піддані математико-статистичній обробці за допомогою програми SPSS 21.
Результати отримані за методикою "Нова екологічна парадигма" ("НЕП") Р. Данлопа, К. Ван Ліра, А. Мертиг, Р. Джонса та їх порівняння подано у табл. 1.
Як бачимо з табл. 1., за інтегральною шкала НЕП середній показник українців є вищим - 3,37 проти 2,65 у американців. Розбіжність є статистично значущою (р < 0,01). Тобто, загальна світоглядна екологічна установка українців (як результат співвідношення між "Домінуючою соціальною парадигмою" та "Новою екологічною парадигмою") є більш наближеною до нової екологічної парадигми - гармонійне співіснування з природою. При цьому, цікаво, що за показником "Домінуюча соціальна парадигма" статистично значущої розбіжності не спостерігається - 2,37 у українців проти 2,45 у американців. Тобто ознаки традиційного антропоцентричного світогляду все ж значною мірою притаманні для українців. Але, у той же час, перевага за показником "Нова екологічна парадигма" є дуже помітною - 3,26 у українців проти 1,89 у американців, розбіжність є статистично значущою (р < 0,01).
За субшкалами, як бачимо з тієї ж табл. 1., більшість відмінностей виявились статистично значущими (р < 0,01). Так, українці більш схильні до біоцентричної світоглядної екологічної установки - 3,82 пунктів проти 2,71 у американців, тобто, вони більш схильні вважати, що рослини та тварини мають таке ж право на існування, як і людина, і менш схильні до думки, що призначення людини - керувати рештою природи.
Таблиця 1
Відмінності екологічного світогляду української та американської молоді за параметрами методики "Нова екологічна парадигма" ("НЕП")
|
№ |
Параметр |
Показник українців, бали, max-4, min-1 |
Показник американців, бали, max-4, min-1 |
Значимість відмінності, U |
|
|
1 |
Інтегральна шкала НЕП |
3,37 |
2,65 |
р < 0,01 |
|
|
2 |
Домінуюча соціальна парадигма |
2,37 |
2,45 |
- |
|
|
3 |
Нова екологічна парадигма |
3,26 |
1,89 |
р < 0,01 |
|
|
4 |
Межі зростання |
2,84 |
2,86 |
- |
|
|
5 |
Антиантропоцентризм (біоцентризм) |
3,82 |
2,71 |
р < 0,01 |
|
|
6 |
Природний баланс |
3,35 |
2,44 |
р < 0,01 |
|
|
7 |
Виключне становище людини |
3,33 |
3 |
р < 0,01 |
|
|
8 |
Загроза екологічної кризи |
3,5 |
2,28 |
р < 0,01 |
Українські студенти менш схильні підтримувати ідею про виключне становище людини - 3,33 проти 3 у американців, розбіжність є статистично значущою (р < 0,01), а також краще розуміють, що втручання людини у природні процеси може спричинити невідворотні зміни (3,35 проти 2,44, р < 0,01 за показником "Природний баланс"). Також українці більш занепокоєні загрозою екологічної кризи - 3,35 проти 2,28 у американців, р < 0,01 за відповідним показником.
Єдиною субшкалою даної методики, за якою не виявлено статистично значущої розбіжності, є "Межі зростання" (2,84 проти 2,86) - українці і американці приблизно однаково налаштовані щодо можливостей планети забезпечити людство всіма необхідними ресурсами.
Таким чином, за методикою "Нова екологічна парадигма" ("НЕП") Р. Данлопа, К. Ван Ліра, А. Мертиг, Р. Джонса ми маємо помітні статистично значущі відмінності у екологічному світогляді українців та американців - українські студенти більш схильні приймати постулати Нової екологічної парадигми, заснованої на гармонійному співіснуванні людини та природи.
Результати отримані за методикою "Опитувальник екоцентричної та антропоцентричної установок по відношенню до оточуючого середовища" (EAATE) С.Томпсон и М.Бартон подано у табл. 2.
Таблиця 2
Відмінності екологічного світогляду української та американської молоді за параметрами методики "Опитувальник екоцентричної та антропоцентричної установок по відношенню до оточуючого середовища"
|
№ |
Параметр |
Показник українців, бали, max-4, min-1 |
Показник американців, бали, max-4, min-1 |
Значимість відмінності, U |
|
|
1 |
Екоцентризм |
3,23 |
1,7 |
р < 0,01 |
|
|
2 |
Екологічна апатія |
1,87 |
2,85 |
р < 0,01 |
|
|
3 |
Антропоцентризм |
2,56 |
2,2 |
р < 0,01 |
Як бачимо з табл. 2., за співвідношенням Екоцентризм - Антропоцентризм для українських студентів притаманна певна перевага екоцентричних світоглядних установок по відношенню до оточуючого середовища (об'єднують оцінку природи незалежно від її значення для задоволення потреб людини) - 3,23 бали над антропоцентричними (оцінка природи з позиції її практичної цінності для самого респондента і людей в цілому) - 2,56 балів. У американців, навпаки, переважають антропоцентричні світоглядні установки над екоцентричними - 2,2 проти 1,7.
Порівняємо показники за окремими шкалами. Показник " Екоцентризму" виявився значно вищим в українців - 3,23 проти 1,7 в американців (р < 0,01). Але, водночас в українців виявився вищим і показник "Антропоцентризму" (2,56 проти 2,2 в американців, р < 0,01). Такий результат, певною мірою, підтверджує результати за попередньою методикою, де ми констатували значну вираженість "Домінуючої соціальної парадигми" в українських студентів поряд з високими показниками "Нової екологічної парадигми".
Натомість, в американців вищі показники "Екологічної апатії" (заперечення і байдужість по відношенню до екологічної проблематики), отримана відмінність виявились статистично значущими (р < 0,01).
У цілому, як і за попередньою методикою, ми отримали підтвердження більшої вираженості екоцентричних світоглядних установок в українців порівняно з американцями, однак, також звертає на себе увагу виражена присутність у свідомості наших співвітчизників антропоцентричних світоглядних установок.
Більшу вираженість екоцентричних світоглядних установок в української молоді ніж в американців, на нашу думку, можна пояснити різним станом екологічної ситуації у розглядуваних країнах. Так, індекс екологічного благополуччя (Environmental Performance Index) США складав у 2014 році 67,52 пунктів (33 місце у світі), а індекс екологічного благополуччя України у цьому ж році становив 49,01 (95 місце у світі) [35]. Більше того, Поліський регіон України, мешканці якого брали участь від в дослідженні від України вважається екологічно неблагополучним через наслідки Чорнобильської катастрофи, а район міста Шарлот (Північна Кароліна, США), де розташовані навчальні заклади, студенти яких брали участь у дослідженні, є досить екологічно благополучним порівняно навіть з іншими штатами США. Відповідно, ступінь гостроти екологічної ситуації не могла не відбитись на екосвітогляді молодих людей - розуміння і переживання складності екологічних проблем, на нашу думку, зумовили більшу вираженість екоцентричних світоглядних установок в українців. Американці ж не відчувають так яскраво гостроти екологічних проблем і, відповідно, більш схильні до екологічної апатії.
Показники "Домінуючої соціальної парадигми" та "Антропоцентризму" у світогляді українців, хоч і поступаються показникам "Нової екологічної парадигми" та "Екоцентризму", але все ж є досить високими. Таке поєднання на перший погляд несумісних речей, на нашу думку, можна пояснити внутрішнім конфліктом у свідомості українців: з одного боку, складність екологічної ситуації і небажання жити у забрудненому середовищі призводять до появи нових цінностей та екосвітоглядних орієнтирів, а з іншого - економічне виживання у сировинно-орієнтованій економіці можливе лише при розширенні експлуатації природних ресурсів.
Висновки та перспективи подальшого дослідження
Таким чином, екологічний світогляд розглядається як система узагальнених поглядів, уявлень, ідей, умонастроїв, позицій особистості щодо оточуючого світу і місця в ньому людини, що формуються в людській свідомості в процесі духовно - практичного освоєння природи. Він є важливим чинником забезпечення виживання людської популяції, гармонізації біологічної взаємодії людини з довкіллям.
Емпіричне дослідження відмінностей екологічного світогляду української та американської молоді виявило помітні відмінності у екологічному світогляді українців та американців. Українські студенти порівняно з американцями більш схильні приймати постулати Нової екологічної парадигми та екоцентризму, але водночас в українців високим є і показник антропоцентризму. Натомість, в американців виявилися вищими показники екологічної апатії. Отримані результати, на нашу думку, можна пояснити, перш за все, різним станом екологічної, а також економічної ситуації у взятих країнах.
Перспективи подальшого дослідження ми вбачаємо у проведенні емпіричного дослідження екологічних світоглядних установок серед представників усіх вікових груп та громадян інших країн. Також необхідна розробка нових методик діагностики екологічної свідомості.
Використані джерела
1. Воронцова І.А. Формування природоохоронного світогляду у шкільної та студентської молоді. / І. А. Воронцова, С. В. Влащенко, С. В. Размєтаєв / Екологічний вісник, 2010. №2. С. 19.
2. Кряж І.В. Проекологічні установки як прояв екологічної стурбованості особистості / Кряж І. В., Андроннікова К. А. // Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. Серія: "Психологія". 2012. № 1009. Вип. 49. С. 36-40.
3. Кряж И.В. Психология смысловой регуляции экологически релевантного поведения: Дис. на соискание ученой степени докт. психол. н. по специальности 19.00.01 - общая психология, история психологии. Приложения / Кряж Ирина Владимировна. Харьков, 2013. 82 с.
4. Молотова О.М. Формування екобіоетичного світогляду - фактор оптимізації діяльності особистості // Мультиверсум. Філософський альманах. К.: Центр духовної культури, 2004. № 44. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.filosof.com.ua/Jornel/M_44/Molotova.htm.
5. Пащенко О. В. Формування екологічного світогляду підлітків в умовах дитячих природоохоронних об'єднань // Збірник наукових праць "Теоретико-методичні проблеми виховання дітей та учнівської молоді". Випуск 18 (2014). Книга 1. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://zbimyk. ipv.org.ua/ua/arkhiv-vipuskiv/product/view/4/126.
6. Полещук П. В. Методика развития экологического мировоззрения у школьников: автореф. дис.. на получение науч. степени канд. пед. наук: 13.00.02. / П. В. Полещук. Омск, 2004. 21 с.
7. Скребець В.О., Шлімакова І.І. Екологічна психологія. Підручник для студентів та викладачів вищих навчальних закладів. К.: Видавничий дім "Слово", 2014. 434 с.
8. Словник-довідник з економічної географії. 9-10 класи / Т.В. Буличева, К.О. Буткалюк, Т.А. Гринюк та ін. За наук. ред. В.Г.Щабельської. Х.: Вид. група "Основа", 2004. 112 с.
9. Совгіра С.В. Сутність та структурні компоненти екологічного світогляду особистості // Екологічний вісник. 2010. №4(62). С. 26-29.
10. 2014 EPI. Global Overview [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://epi.yale.edu/epi.
11. Anderson M.W. New Ecological Paradigm (NEP) Scale [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://umaine.edu/soe/files/2009/06/NewEcologicalParadigmNEPScale1.pdf.
12. Kopnina H. Evaluating education for sustainable development (ESD): using Ecocentric and Anthropocentric Attitudes toward the Sustainable Development (EAATSD) scale [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.researchgate.net/profile/Helen_Kopnina2/publication/257559989_ Evaluating_ education_for_ sustainable_development_(ESD)_using_Ecocentric_and_Anthropocentric_Attitudes_toward_the_Sustainable _Development_(EAATSD)_scale/links/00b7d525d14d79ccd5000000.pdf.
Анотація
екологічний світоглядний український американський
Дослідження присвячене виявленню відмінностей екологічного світогляду української та американської молоді. Було опитано студентів вищих навчальних накладів України та США з метою виявлення та порівняння рівня вираженості екоцентричної та антропоцентричної установок по відношенню до оточуючого середовища, а також ряду окремих екологічних світоглядних орієнтирів.
Ключові слова: екологічний світогляд, екоцентризм, антропоцентризм, нова екологічна парадигма, домінуюча соціальна парадигма.
Annotation
Volevakha I.B., Volevakha D.S.
DIFFERENCES OF ENVIRONMENTAL WORLDVIEW OF UKRAINIAN AND AMERICAN YOUTH
Research is devoted to revealing differences in environmental worldview of Ukrainian and American youth. The environmental worldview is regarded as the generalized system of beliefs, concepts, ideas, mentalities, attitudes about the world around the individual and his place in it, formed in the human mind during the spiritual and practical development of nature invironment. It is an important factor in ensuring the survival of the human population, harmonizing biological interaction of the human with the environment.
University students of Ukraine and the United States were surveyed to identify and compare the level of ecocentric and anthropocentric attitudes towards the environment, as well as a number of environmental worldview orientations.
The research revealed marked differences in environmental worldview of Ukrainians and Americans. Ukrainian students compared with the Americans are more willing to accept the new environmental paradigm and ecocentrism postulates, but also they have rather a high rate of anthropocentrism. Instead, the Americans demonstrated higher rates of environmental apathy. The results, in the authors' opinion, can be explained primarily by different environmental, and economic situation in the countries. In its turn, the combination of high rates of ecocentrism with high anthropocentrism in Ukrainians can be explained by the internal conflict in their minds: on the one hand, the difficulty of the environmental situation and unwillingness to live in a polluted environment lead to the emergence of new ecological values, and on the other - economic survival in the raw-oriented economy is only possible when expanding exploitation of natural resources.
Key words: environmental worldview, ecocentrism, anthropocentrism, the new ecological paradigm, the dominant social paradigm.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Соціологічне дослідження стосовно ставлення молоді (студентства) до системи освіти на сучасному етапі. Дослідження важливості здобуття освіти для студентів 1-го курсу. Визначення готовності студентів до змін та реформ в системі сучасної освіти.
практическая работа [2,4 M], добавлен 26.05.2010Молодь як соціально-демографічна група: психологічні, філософські та соціологічні інтерпретації. Основні відмінності між поняттями "субкультура молоді" і "молодіжні субкультури". Райтери та растмани як сучасні субкультурні прояви української молоді.
дипломная работа [91,4 K], добавлен 04.10.2012Розгляд питання працевлаштування молоді в Україні. Теоретичне вивчення та обґрунтування сучасної проблеми безробіття. Проведення дослідження щодо виявлення ставлення студентів до даної проблеми; визначення її причин і пошук дієвих шляхів виходу.
курсовая работа [736,2 K], добавлен 15.05.2014Поняття зайнятості молоді як соціально-економічної категорії, її характерні риси та значення в суспільстві, критерії визначення рівня. Глибокий аналіз та диференціація молоді в розрізі вікових границь. Тенденції молодіжної зайнятості в сучасній Україні.
курсовая работа [67,7 K], добавлен 14.01.2010Аналіз еволюції соціальних уявлень про щастя, зміна тенденцій їх розвитку від античної розмитості до індивідуалізації. Проведення соціологічного дослідження серед студентів "Основні складові щастя у розумінні сучасної молоді", результати анкетування.
практическая работа [22,5 K], добавлен 26.05.2015Рейтинг життєвих орієнтацій молоді - важливий показник трансформаційних змін в Україні. Рівень важливості складових життя молоді. Погляди молодого покоління на обов’язки батьків. Ставлення до своєї держави та почуття відповідальності молоді за її долю.
реферат [39,1 K], добавлен 09.11.2010Соціально-психологічні особливості студентства. Методика дослідження рівня залученості студентської молоді до вживання алкоголю. Корекційно-профілактична програма попередження та пом’якшення дії соціально-психологічних чинників на алкоголізацію молоді.
курсовая работа [97,9 K], добавлен 01.04.2014Формування системи ціннісного світогляду під впливом глобальної зміни ієрархії загальнолюдських вартісних орієнтацій. Вплив освіти на становлення цінностей сучасної молоді. Здобуття знань в умовах ринку як інструмент для задоволення особистих інтересів.
курсовая работа [61,9 K], добавлен 22.03.2011Особливості життя молоді у наш час. Вплив негативних процесів на поведінку молоді. Особливості злочинності в молодіжному середовищі в Україні, ставлення молоді до незаконних дій. Етапи збирання первинних матеріалів, аналіз матеріалів дослідження.
отчет по практике [3,0 M], добавлен 15.05.2010Соціологія молоді - як спеціальна галузь соціологічного знання. Предмет і види соціалізації – процесу входження індивіда в соціум, при якому змінюється структура особистості та структура суспільства. Роль спорту у соціалізації сучасної української молоді.
курсовая работа [77,9 K], добавлен 04.12.2011Розвиток обчислювальної техніки, основні етапи даного процесу та сучасні досягнення в сфері технологій. Молодь в Російській Федерації та в Європі, її порівняння і відмінності. Взаємовідносини сучасної молоді та Інтернету, його значення в розвитку молоді.
реферат [21,3 K], добавлен 11.06.2011Виявлення можливостей відпочинку різних демографічних груп у будні та вихідні дні. Проведення аналізу факторів які впливають на вибір місця відпочинку в залежності від віку, рівня освіти, соціального статусу, матеріального положення та сімейного стану.
практическая работа [1,2 M], добавлен 26.10.2011Поняття "молодь" як об'єкт культурологічних досліджень. Особливості формування політичного менталітету. Сутність та особливості політичної соціалізації української молоді. Форми політичної участі молоді в Україні та їх вплив на демократичний процес.
курсовая работа [331,8 K], добавлен 02.06.2010Молодь як об’єкт соціальних досліджень. Проблеми сучасної української молоді. Соціологічне дослідження "Проблеми молоді очима молодих" та шляхи їх розв’язання. Результати загальнонаціонального опитування молоді. Особливості розв’язання молодіжних проблем.
курсовая работа [121,5 K], добавлен 26.05.2010Нормативна база та методи соціальної корекції і відновлення адиктивної поведінки молоді в умовах християнського реабілітаційного центру. Формування нормальної самооцінки, підвищення рівня надії, розкриття індивідуальності залежної молоді у колективі.
дипломная работа [144,5 K], добавлен 07.02.2011Дослідження ступеню поширеності серед молоді різних форм негативного поводження. Аналіз морального вигляду сучасної молоді. Виховання моральних якостей, формування естетичних смаків, позитивних мотивів навчання, забезпечення зв'язку навчання з життям.
реферат [99,6 K], добавлен 04.07.2010Поняття, сутність та стадії розвитку суспільства споживання, його характерні відмінності від суспільства виробництва. Особливості формування та необхідність підтримки бажань ідеального споживача. Порівняльний аналіз туриста і бродяги як споживачів.
реферат [27,0 K], добавлен 16.08.2010Аналіз соціально-економічніх перетвореннь та основних напрямків соціальної політики Ірану по відношенню до жінок у контексті національних трансформацій суспільства і глобальних процесів, стан державної сімейної політики і статусно-рольових позицій жінок.
автореферат [26,9 K], добавлен 11.04.2009Причини міждержавної трудової міграції, її сутність та структурні елементи. Основні групи факторів, що впливають на ставлення молоді до проблеми переміщення робочої сили. Дослідження думок студентів про наслідки міграції та її вплив на суспільні процеси.
научная работа [20,9 K], добавлен 11.04.2013Методологія дослідження ставлення студентів до проблеми безробіття. Програма соціологічного дослідження по темі "Молодь і безробіття в Україні". Аналіз відношення молоді до безробітних, думка щодо причин безробіття. Бачення шляхів подолання цієї ситуації.
контрольная работа [302,0 K], добавлен 09.03.2016
